Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таджицька музика музична культура таджиків зародилася в глибокій старовині ВитокиНайдавніші пам ятки музичної культури Т

Таджицька музика

Таджицька музика

Таджицька музика, музична культура таджиків, зародилася в глибокій старовині.

Витоки

Найдавніші пам'ятки музичної культури Таджикистану — це гімни з літературного збірника «Авести» (7-5 ст. до н. э.), настінні розписи Пенджикента (7-8 ст.) і теракотові фігурки музикантів із Самарканда, а також зображення на срібних тарілках і шальках, що свідчать про музичність народів давнього Согда, Бактрія, Уструшани. Найраніші з них відносяться до 3-2 ст. до н. е.. На кам'яному фризі з Айртама (поблизу Термеза, 1-2 ст. Н. Е..) Зображено інструмен. ансамбль. Про муз. інструментах і місце музики в житті СР-вік. суспільства дають уявлення мініатюри з старовинних рукописів 14-16 ст. На одній з ілюстрацій до «Шах-наме» відтворений епізод гри придворного музиканта Барбада перед Хосрова і Ширін. На мініатюрі зі списку «Іскандернаме» Ахмаді (1522-23) показаний ансамбль флейтиста та дойриста, що супроводжує танець дівчини з кастаньєтами.

Народна музика

Народна таджицька музика одноголосна. Вона розвивалася як мистецтво усної традиції в двох руслах — народному та професійному. Побутують сольне вокальне виконавство і виконавство з акомпанементом одного інструмента або інструментального ансамблю (головним чином унісоні звучання).

Інтонаційні та ритмічні особливості

Для таджицької музики характерні діатонічні лади, звукоряди яких брало збігаються зі звукорядом натуральних ладів. Лад зі збільшеною секундою між II і III ступенями особливо поширений на Памірі і в Кулябській області. Опорним остовом мелодії є I — IV — V ступені, неопорні звуки піддаються альтерації. Широко застосовуються різні мелізми — форшлаги, глісандо, а також прийом нолб, що полягає в оспівуванні одного звуку іншими, що не мають точної висоти. Мелодика народної пісні охоплює діапазон від терції до октави. Збільшення діапазону відбувається за рахунок оспівування крайніх звуків і зчеплення тетра-, пента- і гексахордів.

Найбільшим діапазоном і розгорнутої мелодією володіють пісні Північного Таджикистану, близькі за характером і ладоінтонаційним строєм до народної класичної пісенності. Поширення отримали пісні зі структурою типу abcb. У піснях з розгорнутою мелодикою, що відносяться до ліричних жанрів, схема приймає вигляд: abcbdb. Кожне побудова має своє найменування: а — даромад (початок або зав'язка мелодії), b — бозгуй (повторення), с — міенаавдж (серединна кульмінація), d — Авджа (власне кульмінація). При цьому мелодії в побудовах b, с і d — варіанти наспіву в побудові а; варіювання полягає у зміні регістра, ладу, у збільшенні або зменшенні діапазону.

Багата й різноманітна метроритміка народної музики, що багато в чому визначає інтонаційну виразність наспіву. Найпоширеніший музичний розмір — 6/8, використовуються також розміри 7/8, 2/4, 3/8. Характерні невеликі 2-частинні цикли, в яких 1-а частина — пісенна, 2-а (уфар) — пісенно-танцювальна. Обидва розділи об'єднуються інтонаційною спільністю мелодії при метроритмічних відмінностях. Зустрічаються і пісні, що складаються з 3 контрастних розділів: повільний імпровізаційний вступ, наспівна основна частина і уфар, причому пісенні розділи мають розміри 2/4, 3/4, 3/8, 4/4, а уфар — 6/8, 7/8.

Жанрове і стильове багатоманіття

Народну музику умовно поділяють на три стилі — північний (Согдійський вілоят), центральний (Гісар, Куляб, Гарм) і памірський (Горно-Бадахшанська автономна область).

Народна музика включає епічні, трудові, обрядові (календарні, весільні, похоронні та ін), ліричні пісні, а також інструментальні п'єси.

Народний епос представлений героїчними піснями «гуруглі». Вони виконуються у специфічній горловій манері стисненим звуком. Наспівні печальні пісні «майда» складається з окремих, іноді тематично не пов'язаних епізодів і виконується прийомом «нола».

Серед календарно-обрядових пісень виділяються пісні, що супроводжують обряд закликання весни. Зокрема зберігся наспів бойчечак — декламаційного складу, заснований на секундовій поспівці, закінчуваний вигуком на слово «бойчечак». У північних районах Таджикистану ще недавно існував обряд сайра гулі лола («свято тюльпанів»), під час якого чоловіками виконувалися хорові унісоні пісні антифонного складу (накші). Відлунням стародавнього уявлення про вмираючому і воскресає божество поля є пісні ман дог («Я горюю») і «Аллохі Дарвозі».

Інший тип обрядових пісень — сімейно-обрядові, виконувалися на весілля, з нагоди народження дитини і зазвичай впліталися у сценарії обрядів (напр. пісня «Устої ланги сартарош» — «Кульгавий майстер-перукар»). Значне місце займають і поховальні пісні — садр, овозандозі та інші.

Ліричні пісні є найпоширенішим вокальним жанром. Найпоширенішим ліричним жанром є байт. Його музична структура пов'язана з поетичною — метроритм наспіву імпульсивно-імпровізаційного складу, відсутність розгорнутої мелодичної лінії «компенсується» великою кількістю мелізматичних нюансів. Завершується кожен байт характерною кінцівкою з вигуками «ОЯ» або «Ой». Спорідненими до цього жанру є пісні рубоійот, фалакі (Кулябська обл., Памир). Помітне місце займають пісні жінок (на Памірі даргилак і булбулік), в тому числі колискові (алла, на Памірі — лалаїк). Популярні лапаро (бадеха) — пісні-діалоги юнаків та дівчат з любовною, жартівливою чи сатиричною тематикою. На початку 20 століття виникають пісні гарібі (чужинні), пов'язані з відходом у міста на заробітки.

Народні інструменти

Серед народних інструментів:

  • плекторні — кашгарський рубаб, танбур;
  • смичкові — гиджак;
  • щипкові — дутор, думбрак;
  • духові — най, карнай, сурнай, кушнай;
  • ударні — таблак, нагора, дойра, кайрок (кам'яні кастаньєти), занг (бубенчики);

На Памірі — сетор, панчтор, бланзиком (струнные щипковые), даф (ударный), тутык (духовой).

Професійне мистецтво

Таджицька професійна музика усної традиції виросла на основі народної творчості у постійній взаємодії з міською культурою. У найбільших містах існували різні музикантські цехи, в яких об'єднувалися маврігіхони, макомісти, а також музиканти-жінки — созанди, чиє синкретичне мистецтво поєднувало мелодійний спів і танець.

Хоча традиційне мистецтво розвивалося переважно як усна традиція, збереглися і рукописні джерела, що свідчать про існування на Сході нотної писемності (адвор), зокрема в 10-13 століттях використовувалася табулатура для запису інструментальної музики.

Вершиною класичного музичного мистецтва таджицького і узбецького народів вважається шашмаком — цикл з 6 макомів, поширений в 11-18 століттях. Макоми включають вокальні а також інструментальні розділи. Макоми використовують вірші таких поетів як Рудаки, Хафиза, Хилоли, Джами, Зебуниссо, Мушфики, Бедиля, а також узбецьких поетів — Навої, Фузулі, Машраба, інколи використовують і народні тексти. При виконанні макомів зазвичай використовуються танбур і дойра, а іноді й ансамблі народних інструментів.

Збереглися відомості про музикантів-виконавців минулого — (9-10 вв.), флейтист Зилзили Рози (10-11 вв.), співачка Ситти Заррин (11 в.), інструменталісти Куль-Мухаммад Уді (15 в.), Хасані Балабоні (15 в.), Ахмаді Гиджакі (15 в.), Алі Кучак Танбурі (15 в.), Хасани Наї (15 в.), макомист Борухі Калхоті Самарканді (19 в.) та інші. Відомості про музику таджиків містяться і в роботах середньоазійських філософів, серед найдавніших — «Великий трактат про музику» («Китоб-ул-мусики-ал-кабир») Аль-Фарабі (9-10 ст.), «Трактат про музику» Ібн Сіни (10-11 ст.).

За російського панування

Новий етап в розвитку музичної культури Таджикистану почався з входженням Таджикистану до Російської імперії (1860-х роки), а пізніше — СРСР (1920-ті роки). До музичної культури Таджикистану проникають європейські багатоголосні жанри, зокрема музична драма, опера, балет, жанри симфонічної та камерної музики. Серед авіторів перших опер та балетів на таджицькі сюжети — композитори А. С. Ленський та С. А. Баласанян.

В 1920-ті — 1930-ті роки було створено мережу музичних освітніх закладів, театрів та концертних колективів, за взірцем оркестру російських народних інструментів створено оркестр таджицьких народних інструментів. Значне поширення як в пісенних жанрах так і в жанрах академічної музики отримала радянська тематика.

Сучасність

Станом на 1980 у Таджикистані функціонували:

  • Театри:

Таджицький театр опери і балету (Душанбе), Театр музичної комедії імені Камолі Худжанді, Обласний театр музичної комедії ім. А. Рудаки (Хорог, Горно-Бадахшанская АО), музично-драматичні театри (Куляб, Канибадам), Узбецький музично-драматичний театр (Hay);

  • Виконавські колективи та установи: філармонія, при ній — симфонічний оркестр (1965), ансамбль рубабісток (1940), три ансамблю пісні і танцю; струнний квартет (1978); при Комітеті радіо і телебачення — оркестр народних інструментів, ансамбль шашмакомістов (1964), естрадний ансамбль «Гульшан» (1966) та ін;
  • Наукові та освітні заклади: сектор історії мистецтв Інституту історії ім. А. Доніш АН Таджикистану (1953); кабінет музики при Будинку народної творчості; Спілка композиторів Таджикистану; Ін-т мистецтв ім. М. Турсун-заде, музичне відділення педагогічного училища, 2 муз. училища (Душанбе, Худжанд), 2 спеціальні музичні школи (Душанбе), 58 музичних шкіл, у тому числі дитяча хорова студія (1977, Душанбе), 4 вечірні.

Джерела

  • З. М. Таджикова. Таджикская музыка//Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)

Література

  • Миронов Н., Музыка таджиков, Сталинабад, 1932;
  • Ленский A., Таджикская ССР, М., 1954 (в серии: Музыкальная культура союзных республик);
  • Беляев В., Музыкальная культура Таджикистана, в его кн.: Очерки по истории музыки народов СССР, вып. 1, М., 1962;
  • Данскер О. Л., Музыкальная культура таджиков Каратегина и Дарваза, в сб.: Искусство таджикского народа, вып. 3, Душанбе, 1965;
  • Кароматов Ф., Раджабов И., Шашмаком (Вступ. ст.), в кн.: Шашмаком, (запись Ю. Раджаби), т. 1, Бузрук, Таш., 1966;
  • Вызго-Иванова И., О сравнительно- историческом изучении музыкального фольклора Средней Азии и Казахстана, в сб.: Музыка и музыканты братских народов Советского Союза, Л., 1972;
  • её же, Симфоническое творчество композиторов Средней Азии и Казахстана, Л. — М., 1974;
  • Таджикова З., Свадебные песни таджиков, в кн.: История и современность. Проблемы музыкальной культуры народов Узбекистана, Туркмении и Таджикистана, М., 1972;
  • Музыкальная жизнь Советского Таджикистана, вып. 1-2, Душ., 1974-75;
  • Кароматов P., Нурджанов Н., Музыкальное искусство Памира, М., 1978.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tadzhicka muzika muzichna kultura tadzhikiv zarodilasya v glibokij starovini VitokiNajdavnishi pam yatki muzichnoyi kulturi Tadzhikistanu ce gimni z literaturnogo zbirnika Avesti 7 5 st do n e nastinni rozpisi Pendzhikenta 7 8 st i terakotovi figurki muzikantiv iz Samarkanda a takozh zobrazhennya na sribnih tarilkah i shalkah sho svidchat pro muzichnist narodiv davnogo Sogda Baktriya Ustrushani Najranishi z nih vidnosyatsya do 3 2 st do n e Na kam yanomu frizi z Ajrtama poblizu Termeza 1 2 st N E Zobrazheno instrumen ansambl Pro muz instrumentah i misce muziki v zhitti SR vik suspilstva dayut uyavlennya miniatyuri z starovinnih rukopisiv 14 16 st Na odnij z ilyustracij do Shah name vidtvorenij epizod gri pridvornogo muzikanta Barbada pered Hosrova i Shirin Na miniatyuri zi spisku Iskandername Ahmadi 1522 23 pokazanij ansambl flejtista ta dojrista sho suprovodzhuye tanec divchini z kastanyetami Narodna muzikaNarodna tadzhicka muzika odnogolosna Vona rozvivalasya yak mistectvo usnoyi tradiciyi v dvoh ruslah narodnomu ta profesijnomu Pobutuyut solne vokalne vikonavstvo i vikonavstvo z akompanementom odnogo instrumenta abo instrumentalnogo ansamblyu golovnim chinom unisoni zvuchannya Intonacijni ta ritmichni osoblivosti Dlya tadzhickoyi muziki harakterni diatonichni ladi zvukoryadi yakih bralo zbigayutsya zi zvukoryadom naturalnih ladiv Lad zi zbilshenoyu sekundoyu mizh II i III stupenyami osoblivo poshirenij na Pamiri i v Kulyabskij oblasti Opornim ostovom melodiyi ye I IV V stupeni neoporni zvuki piddayutsya alteraciyi Shiroko zastosovuyutsya rizni melizmi forshlagi glisando a takozh prijom nolb sho polyagaye v ospivuvanni odnogo zvuku inshimi sho ne mayut tochnoyi visoti Melodika narodnoyi pisni ohoplyuye diapazon vid terciyi do oktavi Zbilshennya diapazonu vidbuvayetsya za rahunok ospivuvannya krajnih zvukiv i zcheplennya tetra penta i geksahordiv Najbilshim diapazonom i rozgornutoyi melodiyeyu volodiyut pisni Pivnichnogo Tadzhikistanu blizki za harakterom i ladointonacijnim stroyem do narodnoyi klasichnoyi pisennosti Poshirennya otrimali pisni zi strukturoyu tipu abcb U pisnyah z rozgornutoyu melodikoyu sho vidnosyatsya do lirichnih zhanriv shema prijmaye viglyad abcbdb Kozhne pobudova maye svoye najmenuvannya a daromad pochatok abo zav yazka melodiyi b bozguj povtorennya s mienaavdzh seredinna kulminaciya d Avdzha vlasne kulminaciya Pri comu melodiyi v pobudovah b s i d varianti naspivu v pobudovi a variyuvannya polyagaye u zmini registra ladu u zbilshenni abo zmenshenni diapazonu Bagata j riznomanitna metroritmika narodnoyi muziki sho bagato v chomu viznachaye intonacijnu viraznist naspivu Najposhirenishij muzichnij rozmir 6 8 vikoristovuyutsya takozh rozmiri 7 8 2 4 3 8 Harakterni neveliki 2 chastinni cikli v yakih 1 a chastina pisenna 2 a ufar pisenno tancyuvalna Obidva rozdili ob yednuyutsya intonacijnoyu spilnistyu melodiyi pri metroritmichnih vidminnostyah Zustrichayutsya i pisni sho skladayutsya z 3 kontrastnih rozdiliv povilnij improvizacijnij vstup naspivna osnovna chastina i ufar prichomu pisenni rozdili mayut rozmiri 2 4 3 4 3 8 4 4 a ufar 6 8 7 8 Zhanrove i stilove bagatomanittya Narodnu muziku umovno podilyayut na tri stili pivnichnij Sogdijskij viloyat centralnij Gisar Kulyab Garm i pamirskij Gorno Badahshanska avtonomna oblast Narodna muzika vklyuchaye epichni trudovi obryadovi kalendarni vesilni pohoronni ta in lirichni pisni a takozh instrumentalni p yesi Narodnij epos predstavlenij geroyichnimi pisnyami gurugli Voni vikonuyutsya u specifichnij gorlovij maneri stisnenim zvukom Naspivni pechalni pisni majda skladayetsya z okremih inodi tematichno ne pov yazanih epizodiv i vikonuyetsya prijomom nola Sered kalendarno obryadovih pisen vidilyayutsya pisni sho suprovodzhuyut obryad zaklikannya vesni Zokrema zberigsya naspiv bojchechak deklamacijnogo skladu zasnovanij na sekundovij pospivci zakinchuvanij vigukom na slovo bojchechak U pivnichnih rajonah Tadzhikistanu she nedavno isnuvav obryad sajra guli lola svyato tyulpaniv pid chas yakogo cholovikami vikonuvalisya horovi unisoni pisni antifonnogo skladu nakshi Vidlunnyam starodavnogo uyavlennya pro vmirayuchomu i voskresaye bozhestvo polya ye pisni man dog Ya goryuyu i Allohi Darvozi Inshij tip obryadovih pisen simejno obryadovi vikonuvalisya na vesillya z nagodi narodzhennya ditini i zazvichaj vplitalisya u scenariyi obryadiv napr pisnya Ustoyi langi sartarosh Kulgavij majster perukar Znachne misce zajmayut i pohovalni pisni sadr ovozandozi ta inshi Lirichni pisni ye najposhirenishim vokalnim zhanrom Najposhirenishim lirichnim zhanrom ye bajt Jogo muzichna struktura pov yazana z poetichnoyu metroritm naspivu impulsivno improvizacijnogo skladu vidsutnist rozgornutoyi melodichnoyi liniyi kompensuyetsya velikoyu kilkistyu melizmatichnih nyuansiv Zavershuyetsya kozhen bajt harakternoyu kincivkoyu z vigukami OYa abo Oj Sporidnenimi do cogo zhanru ye pisni ruboijot falaki Kulyabska obl Pamir Pomitne misce zajmayut pisni zhinok na Pamiri dargilak i bulbulik v tomu chisli koliskovi alla na Pamiri lalayik Populyarni laparo badeha pisni dialogi yunakiv ta divchat z lyubovnoyu zhartivlivoyu chi satirichnoyu tematikoyu Na pochatku 20 stolittya vinikayut pisni garibi chuzhinni pov yazani z vidhodom u mista na zarobitki Narodni instrumenti Sered narodnih instrumentiv plektorni kashgarskij rubab tanbur smichkovi gidzhak shipkovi dutor dumbrak duhovi naj karnaj surnaj kushnaj udarni tablak nagora dojra kajrok kam yani kastanyeti zang bubenchiki Na Pamiri setor panchtor blanzikom strunnye shipkovye daf udarnyj tutyk duhovoj Profesijne mistectvoTadzhicka profesijna muzika usnoyi tradiciyi virosla na osnovi narodnoyi tvorchosti u postijnij vzayemodiyi z miskoyu kulturoyu U najbilshih mistah isnuvali rizni muzikantski cehi v yakih ob yednuvalisya mavrigihoni makomisti a takozh muzikanti zhinki sozandi chiye sinkretichne mistectvo poyednuvalo melodijnij spiv i tanec Hocha tradicijne mistectvo rozvivalosya perevazhno yak usna tradiciya zbereglisya i rukopisni dzherela sho svidchat pro isnuvannya na Shodi notnoyi pisemnosti advor zokrema v 10 13 stolittyah vikoristovuvalasya tabulatura dlya zapisu instrumentalnoyi muziki Vershinoyu klasichnogo muzichnogo mistectva tadzhickogo i uzbeckogo narodiv vvazhayetsya shashmakom cikl z 6 makomiv poshirenij v 11 18 stolittyah Makomi vklyuchayut vokalni a takozh instrumentalni rozdili Makomi vikoristovuyut virshi takih poetiv yak Rudaki Hafiza Hiloli Dzhami Zebunisso Mushfiki Bedilya a takozh uzbeckih poetiv Navoyi Fuzuli Mashraba inkoli vikoristovuyut i narodni teksti Pri vikonanni makomiv zazvichaj vikoristovuyutsya tanbur i dojra a inodi j ansambli narodnih instrumentiv Zbereglisya vidomosti pro muzikantiv vikonavciv minulogo 9 10 vv flejtist Zilzili Rozi 10 11 vv spivachka Sitti Zarrin 11 v instrumentalisti Kul Muhammad Udi 15 v Hasani Balaboni 15 v Ahmadi Gidzhaki 15 v Ali Kuchak Tanburi 15 v Hasani Nayi 15 v makomist Boruhi Kalhoti Samarkandi 19 v ta inshi Vidomosti pro muziku tadzhikiv mistyatsya i v robotah serednoazijskih filosofiv sered najdavnishih Velikij traktat pro muziku Kitob ul musiki al kabir Al Farabi 9 10 st Traktat pro muziku Ibn Sini 10 11 st Za rosijskogo panuvannya Novij etap v rozvitku muzichnoyi kulturi Tadzhikistanu pochavsya z vhodzhennyam Tadzhikistanu do Rosijskoyi imperiyi 1860 h roki a piznishe SRSR 1920 ti roki Do muzichnoyi kulturi Tadzhikistanu pronikayut yevropejski bagatogolosni zhanri zokrema muzichna drama opera balet zhanri simfonichnoyi ta kamernoyi muziki Sered avitoriv pershih oper ta baletiv na tadzhicki syuzheti kompozitori A S Lenskij ta S A Balasanyan V 1920 ti 1930 ti roki bulo stvoreno merezhu muzichnih osvitnih zakladiv teatriv ta koncertnih kolektiviv za vzircem orkestru rosijskih narodnih instrumentiv stvoreno orkestr tadzhickih narodnih instrumentiv Znachne poshirennya yak v pisennih zhanrah tak i v zhanrah akademichnoyi muziki otrimala radyanska tematika SuchasnistStanom na 1980 u Tadzhikistani funkcionuvali Teatri Tadzhickij teatr operi i baletu Dushanbe Teatr muzichnoyi komediyi imeni Kamoli Hudzhandi Oblasnij teatr muzichnoyi komediyi im A Rudaki Horog Gorno Badahshanskaya AO muzichno dramatichni teatri Kulyab Kanibadam Uzbeckij muzichno dramatichnij teatr Hay Vikonavski kolektivi ta ustanovi filarmoniya pri nij simfonichnij orkestr 1965 ansambl rubabistok 1940 tri ansamblyu pisni i tancyu strunnij kvartet 1978 pri Komiteti radio i telebachennya orkestr narodnih instrumentiv ansambl shashmakomistov 1964 estradnij ansambl Gulshan 1966 ta in Naukovi ta osvitni zakladi sektor istoriyi mistectv Institutu istoriyi im A Donish AN Tadzhikistanu 1953 kabinet muziki pri Budinku narodnoyi tvorchosti Spilka kompozitoriv Tadzhikistanu In t mistectv im M Tursun zade muzichne viddilennya pedagogichnogo uchilisha 2 muz uchilisha Dushanbe Hudzhand 2 specialni muzichni shkoli Dushanbe 58 muzichnih shkil u tomu chisli dityacha horova studiya 1977 Dushanbe 4 vechirni DzherelaZ M Tadzhikova Tadzhikskaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros LiteraturaMironov N Muzyka tadzhikov Stalinabad 1932 Lenskij A Tadzhikskaya SSR M 1954 v serii Muzykalnaya kultura soyuznyh respublik Belyaev V Muzykalnaya kultura Tadzhikistana v ego kn Ocherki po istorii muzyki narodov SSSR vyp 1 M 1962 Dansker O L Muzykalnaya kultura tadzhikov Karategina i Darvaza v sb Iskusstvo tadzhikskogo naroda vyp 3 Dushanbe 1965 Karomatov F Radzhabov I Shashmakom Vstup st v kn Shashmakom zapis Yu Radzhabi t 1 Buzruk Tash 1966 Vyzgo Ivanova I O sravnitelno istoricheskom izuchenii muzykalnogo folklora Srednej Azii i Kazahstana v sb Muzyka i muzykanty bratskih narodov Sovetskogo Soyuza L 1972 eyo zhe Simfonicheskoe tvorchestvo kompozitorov Srednej Azii i Kazahstana L M 1974 Tadzhikova Z Svadebnye pesni tadzhikov v kn Istoriya i sovremennost Problemy muzykalnoj kultury narodov Uzbekistana Turkmenii i Tadzhikistana M 1972 Muzykalnaya zhizn Sovetskogo Tadzhikistana vyp 1 2 Dush 1974 75 Karomatov P Nurdzhanov N Muzykalnoe iskusstvo Pamira M 1978 PosilannyaGaribi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 212 Garibi Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 116 634 s Chorbajt Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 578

Дата публікації:
Топ