Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин — прийняте в історіографії позначення системи міжнародних відносин, закріпленої договорами та угодами Ялтинської та Потсдамської конференцій.
Вперше питання врегулювання післявоєнного світу було порушено на Тегеранській конференції 1943 року. Вже тоді стало очевидним зміцнення позицій двох країн — СРСР і США, які здобували все більш вирішальну роль у встановленні параметрів післявоєнного світу. Іншими словами, вже під час війни сформувалися передумови для майбутнього біполярного світу. Ця тенденція повністю проявилася на Ялтинській та Потсдамській конференціях, де СРСР і США, як наддержави, відіграли головну роль у розв'язанні ключових проблем, пов'язаних з формуванням нової моделі міжнародних відносин.
Потсдамська епоха визначила історичний прецедент, оскільки раніше ніколи весь світ не був штучно розділений на сфери впливу між двома державами. Біполярний розподіл сил швидко призвів до початку протистояння між капіталістичним і соціалістичним таборами, яке відоме в історії як "холодна війна".
Для Потсдамської епохи характерна надзвичайна ідеологізованість міжнародних відносин, а також постійна загроза початку прямого військового протистояння між СРСР та США.
Кінець Потсдамської епохи був позначений розпадом світового соціалістичного табору, що стало результатом неуспішної спроби реформування економіки Радянського Союзу, і цей розпад був офіційно закріплений Біловезькою угодою у 1991 році.
Особливості
- Було ліквідовано багатополярну організацію структури міжнародних відносин, виникла біполярна структура післявоєнних міжнародних відносин, у яких провідну роль грали дві наддержави — СРСР та США. Значний відрив військово-силових, політичних, економічних та культурно-ідеологічних можливостей цих двох держав від інших країн світу призвів до формування двох основних, домінуючих «центрів сили», які надавали системоутворюючий вплив на структуру та характер усієї міжнародної системи.
- Конфронтаційний характер — системне, комплексне протистояння в економічній, політичній, військовій, ідеологічній та інших сферах, протистояння, яке час від часу набувало характеру гострої конфліктної, кризової взаємодії. Такий вид протистояння у форматі взаємних загроз використання сили, балансування на межі реальної війни отримав назву « холодна війна ».
- Післявоєнна біполярність складалася в епоху ядерної зброї, що призвело до революції як у військових, так і політичних стратегіях.
- Розподіл світу на сферу впливу двох наддержав як у Європі, так і на периферії, виникнення «розділених» країн (Німеччина, Корея, В'єтнам, Китай) та становлення військово-політичних блоків під керівництвом СРСР та США призвело до глобалізації та поглибленої геополітичної структуризації системного протистояння та конфронтації.
- Післявоєнна біполярність мала форму політико-ідеологічного протистояння, ідеологічної конфронтації між «вільним світом» країн західної демократії на чолі зі США та «соціалістичним світом» на чолі із СРСР. США хотіли встановлення у світі американської гегемонії під гаслом "Рах Americana", СРСР стверджував про невідворотність перемоги соціалізму у світовому масштабі. Ідеологічна конфронтація, «боротьба ідей», призводила до взаємної демонізації протилежного боку та залишалася важливою рисою післявоєнної системи міжнародних відносин. Радянсько-американське протистояння виглядало насамперед як суперництво системи політичних та етичних ідеалів, соціальних та моральних принципів.
- Післявоєнний світ перестав бути переважно європоцентристським, міжнародна система перетворилася на глобальну, загальносвітову. Руйнування колоніальних систем, становлення регіональних та субрегіональних здійснювалося під домінуючим впливом горизонтального поширення системного біполярного протистояння та тенденцій економічної та політичної глобалізації.
- Ялтинсько-потсдамський порядок у відсутності міцної договірно-правової бази. Домовленості, які лягли в основу післявоєнного порядку, були або усними, офіційно не зафіксованими, або закріплювалися переважно в декларативній формі, або їх повноцінна реалізація була заблокована внаслідок гостроти протиріч та конфронтацією між основними суб'єктами післявоєнних міжнародних відносин .
- ООН, один із центральних елементів ялтинсько-потсдамської системи, ставала головним механізмом координації зусиль з метою виключення з міжнародного життя воєн та конфліктів шляхом гармонізації відносин між державами та створення глобальної системи колективної безпеки. Післявоєнні реалії, непримиренність конфронтаційних відносин між СРСР та США значно обмежили можливість ООН реалізувати свої статутні функції та цілі. Головне завдання ООН переважно полягала у запобіганні збройному зіткненню між СРСР та США як на глобальному, так і регіональному рівнях, тобто у підтримці стабільності радянсько-американських відносин як основна передумова міжнародній безпеці та миру у післявоєнний час.
Див. також
Примітки
- В ряде случаев источники сокращают название до «Ялтинская система» или «Потсдамская система». Употребляются также термины «эпоха», «порядок» и «миропорядок».
- В частности это проявилось в существовании «мин замедленного действия», характерных для взаимоотношений стран Центральной Европы. Наиболее характерной «миной», вероятно, следует считать крайне неоднозначное толкование границ между Германией и Польшей (в диапазоне от экономики и этнополитики до этики и социальной антропологии) [ 2012-11-20 у Wayback Machine.]
Посилання та література
- Системна історія міжнародних відносин у чотирьох томах. 1918-1991 Архівовано травень 19, 2008 на сайті Wayback Machine. // За редакцією доктора політичних наук, професора А. Д. Богатурова. Москва: "Московський робітник", 2000
- Дистанційний курс // РАМІ. Авторський колектив МДІМВ МЗС РФ під керівництвом д.і.н. проф. М. М. Нарінського. Москва: РОССПЕН, 2004.
- Кримська конференція 1945 р. (Альманах) Архівовано листопад 22, 2012 на сайті Wayback Machine.
- Дубінін Ю. А., Мартинов Б. Ф., Юр'єва Т. В. Історія міжнародних відносин (1975-1991 рр.) : МДІМВ(У). - М.: РОССПЕН, 2006.
- Зовнішня політика СРСР. Збірник документів. Т. 5 (червень 1941 - вересень 1945) / Відп. ред. Б. Є. Штейн. Упоряд. А. С. Тисмінець. М.: [б / і], 1947.
- Зовнішня політика СРСР. Збірник документів. Т. 6 (вересень 1945 - лютий 1947) / Упоряд. А. С. Тисмінець. М.: [б / і], 1947.
- Історія міжнародних відносин. 1945-1975: Навчальний посібник. Архівовано травень 2, 2008 на сайті Wayback Machine. - М.: РОССПЕН, 2004.
- С. В. Кортунов, зав. кафедрою світової політики ГУ-ВШЕ, проф. - «Золотий Лев» № 125-126, 2006.
- Дробот Р. А., буд. п. н. проф.
- Юрченко С. В., Рішення Кримської (Ялтинської) конференції 1945 р. та «ялтинська система» в історичній ретроспективі // Бахчисарайська історико-археологічна збірка. Вип.2. - Сімферополь: Таврія-Плюс, 2001.
- Шевченка О.К. «Кордони Ялти» соціокультурний зріз Сілезії, приєднаної до Польщі у 1945 р. // «Ялтинська система» та сучасний світовий порядок: проблеми глобальної та регіональної безпеки / Матеріали міжнародної наукової конференції, що відбулася в Ялті в 2010 р. – Сімферополь, 2010 Арх Архівовано листопад 20, 2012 на сайті Wayback Machine.
- Програма державного іспиту зі спеціальності 350200 «Міжнародні відносини» Архівовано травень 6, 2017 на сайті Wayback Machine. історичного факультету АлтГУ, 2004.
- Державний комітет РФ із вищої освіти. - 1996.
- Костянтин Челліні. Проблема глобалізації у міжнародних відносинах . Архівовано січень 20, 2004 на сайті Wayback Machine. - «Вісник Європи» 2002 № 6
- Лебедєва М. М., буд. п. н., проф., зав. кафедрою політичних процесів МДІМВ. Політична структура світу на рубежі століть: нові проблеми та виклики Архівовано квітень 22, 2008 на сайті Wayback Machine. — Центр досліджень постіндустріального суспільства, 2001
- Юрій Царік. Криза міжнародного права Архівовано листопад 2, 2008 на сайті Wayback Machine. . - «Ноополіс», 15 березня 2007
- Сергій Берець. Ялта. Система світобудови. Архівовано вересень 27, 2008 на сайті Wayback Machine. - bbcrussian.com, 4 лютого 2005
- Ярослав Бутаков. Духи Ялти: зміна варіантів глобалізації Архівовано лютий 15, 2009 на сайті Wayback Machine. — «АПН», 4 лютого 2005 року.
- Планована історія: світовий порядок як зона відповідальності Росії Архівовано червень 2, 2017 на сайті Wayback Machine. — «Національна лабораторія зовнішньої політики», 2002.
- Sergei Markedonov. Unrecognized геополітики . Архівовано вересень 6, 2009 на сайті Wayback Machine. - «Russia in Global Affairs». № 1, January - March 2006
- Horowitz D. Від Yalta до Vietnam: American Foreign Policy в Cold War. - NY 1967.
- Richard Holbrooke. - Foreign Affairs, March/April 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaltinsko Potsdamska sistema mizhnarodnih vidnosin prijnyate v istoriografiyi poznachennya sistemi mizhnarodnih vidnosin zakriplenoyi dogovorami ta ugodami Yaltinskoyi ta Potsdamskoyi konferencij Vpershe pitannya vregulyuvannya pislyavoyennogo svitu bulo porusheno na Tegeranskij konferenciyi 1943 roku Vzhe todi stalo ochevidnim zmicnennya pozicij dvoh krayin SRSR i SShA yaki zdobuvali vse bilsh virishalnu rol u vstanovlenni parametriv pislyavoyennogo svitu Inshimi slovami vzhe pid chas vijni sformuvalisya peredumovi dlya majbutnogo bipolyarnogo svitu Cya tendenciya povnistyu proyavilasya na Yaltinskij ta Potsdamskij konferenciyah de SRSR i SShA yak nadderzhavi vidigrali golovnu rol u rozv yazanni klyuchovih problem pov yazanih z formuvannyam novoyi modeli mizhnarodnih vidnosin Potsdamska epoha viznachila istorichnij precedent oskilki ranishe nikoli ves svit ne buv shtuchno rozdilenij na sferi vplivu mizh dvoma derzhavami Bipolyarnij rozpodil sil shvidko prizviv do pochatku protistoyannya mizh kapitalistichnim i socialistichnim taborami yake vidome v istoriyi yak holodna vijna Dlya Potsdamskoyi epohi harakterna nadzvichajna ideologizovanist mizhnarodnih vidnosin a takozh postijna zagroza pochatku pryamogo vijskovogo protistoyannya mizh SRSR ta SShA Kinec Potsdamskoyi epohi buv poznachenij rozpadom svitovogo socialistichnogo taboru sho stalo rezultatom neuspishnoyi sprobi reformuvannya ekonomiki Radyanskogo Soyuzu i cej rozpad buv oficijno zakriplenij Bilovezkoyu ugodoyu u 1991 roci OsoblivostiBulo likvidovano bagatopolyarnu organizaciyu strukturi mizhnarodnih vidnosin vinikla bipolyarna struktura pislyavoyennih mizhnarodnih vidnosin u yakih providnu rol grali dvi nadderzhavi SRSR ta SShA Znachnij vidriv vijskovo silovih politichnih ekonomichnih ta kulturno ideologichnih mozhlivostej cih dvoh derzhav vid inshih krayin svitu prizviv do formuvannya dvoh osnovnih dominuyuchih centriv sili yaki nadavali sistemoutvoryuyuchij vpliv na strukturu ta harakter usiyeyi mizhnarodnoyi sistemi Konfrontacijnij harakter sistemne kompleksne protistoyannya v ekonomichnij politichnij vijskovij ideologichnij ta inshih sferah protistoyannya yake chas vid chasu nabuvalo harakteru gostroyi konfliktnoyi krizovoyi vzayemodiyi Takij vid protistoyannya u formati vzayemnih zagroz vikoristannya sili balansuvannya na mezhi realnoyi vijni otrimav nazvu holodna vijna Pislyavoyenna bipolyarnist skladalasya v epohu yadernoyi zbroyi sho prizvelo do revolyuciyi yak u vijskovih tak i politichnih strategiyah Rozpodil svitu na sferu vplivu dvoh nadderzhav yak u Yevropi tak i na periferiyi viniknennya rozdilenih krayin Nimechchina Koreya V yetnam Kitaj ta stanovlennya vijskovo politichnih blokiv pid kerivnictvom SRSR ta SShA prizvelo do globalizaciyi ta pogliblenoyi geopolitichnoyi strukturizaciyi sistemnogo protistoyannya ta konfrontaciyi Pislyavoyenna bipolyarnist mala formu politiko ideologichnogo protistoyannya ideologichnoyi konfrontaciyi mizh vilnim svitom krayin zahidnoyi demokratiyi na choli zi SShA ta socialistichnim svitom na choli iz SRSR SShA hotili vstanovlennya u sviti amerikanskoyi gegemoniyi pid gaslom Rah Americana SRSR stverdzhuvav pro nevidvorotnist peremogi socializmu u svitovomu masshtabi Ideologichna konfrontaciya borotba idej prizvodila do vzayemnoyi demonizaciyi protilezhnogo boku ta zalishalasya vazhlivoyu risoyu pislyavoyennoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin Radyansko amerikanske protistoyannya viglyadalo nasampered yak supernictvo sistemi politichnih ta etichnih idealiv socialnih ta moralnih principiv Pislyavoyennij svit perestav buti perevazhno yevropocentristskim mizhnarodna sistema peretvorilasya na globalnu zagalnosvitovu Rujnuvannya kolonialnih sistem stanovlennya regionalnih ta subregionalnih zdijsnyuvalosya pid dominuyuchim vplivom gorizontalnogo poshirennya sistemnogo bipolyarnogo protistoyannya ta tendencij ekonomichnoyi ta politichnoyi globalizaciyi Yaltinsko potsdamskij poryadok u vidsutnosti micnoyi dogovirno pravovoyi bazi Domovlenosti yaki lyagli v osnovu pislyavoyennogo poryadku buli abo usnimi oficijno ne zafiksovanimi abo zakriplyuvalisya perevazhno v deklarativnij formi abo yih povnocinna realizaciya bula zablokovana vnaslidok gostroti protirich ta konfrontaciyeyu mizh osnovnimi sub yektami pislyavoyennih mizhnarodnih vidnosin OON odin iz centralnih elementiv yaltinsko potsdamskoyi sistemi stavala golovnim mehanizmom koordinaciyi zusil z metoyu viklyuchennya z mizhnarodnogo zhittya voyen ta konfliktiv shlyahom garmonizaciyi vidnosin mizh derzhavami ta stvorennya globalnoyi sistemi kolektivnoyi bezpeki Pislyavoyenni realiyi neprimirennist konfrontacijnih vidnosin mizh SRSR ta SShA znachno obmezhili mozhlivist OON realizuvati svoyi statutni funkciyi ta cili Golovne zavdannya OON perevazhno polyagala u zapobiganni zbrojnomu zitknennyu mizh SRSR ta SShA yak na globalnomu tak i regionalnomu rivnyah tobto u pidtrimci stabilnosti radyansko amerikanskih vidnosin yak osnovna peredumova mizhnarodnij bezpeci ta miru u pislyavoyennij chas Div takozhPotsdamska konferenciya Yaltinska konferenciya Holodna vijna Zovnishnya ekspansiya Nimechchini Tegeranska konferenciyaPrimitkiV ryade sluchaev istochniki sokrashayut nazvanie do Yaltinskaya sistema ili Potsdamskaya sistema Upotreblyayutsya takzhe terminy epoha poryadok i miroporyadok V chastnosti eto proyavilos v sushestvovanii min zamedlennogo dejstviya harakternyh dlya vzaimootnoshenij stran Centralnoj Evropy Naibolee harakternoj minoj veroyatno sleduet schitat krajne neodnoznachnoe tolkovanie granic mezhdu Germaniej i Polshej v diapazone ot ekonomiki i etnopolitiki do etiki i socialnoj antropologii 2012 11 20 u Wayback Machine Posilannya ta literaturaSistemna istoriya mizhnarodnih vidnosin u chotiroh tomah 1918 1991 Arhivovano traven 19 2008 na sajti Wayback Machine Za redakciyeyu doktora politichnih nauk profesora A D Bogaturova Moskva Moskovskij robitnik 2000 Distancijnij kurs RAMI Avtorskij kolektiv MDIMV MZS RF pid kerivnictvom d i n prof M M Narinskogo Moskva ROSSPEN 2004 Krimska konferenciya 1945 r Almanah Arhivovano listopad 22 2012 na sajti Wayback Machine Dubinin Yu A Martinov B F Yur yeva T V Istoriya mizhnarodnih vidnosin 1975 1991 rr MDIMV U M ROSSPEN 2006 Zovnishnya politika SRSR Zbirnik dokumentiv T 5 cherven 1941 veresen 1945 Vidp red B Ye Shtejn Uporyad A S Tisminec M b i 1947 Zovnishnya politika SRSR Zbirnik dokumentiv T 6 veresen 1945 lyutij 1947 Uporyad A S Tisminec M b i 1947 Istoriya mizhnarodnih vidnosin 1945 1975 Navchalnij posibnik Arhivovano traven 2 2008 na sajti Wayback Machine M ROSSPEN 2004 S V Kortunov zav kafedroyu svitovoyi politiki GU VShE prof Zolotij Lev 125 126 2006 Drobot R A bud p n prof Yurchenko S V Rishennya Krimskoyi Yaltinskoyi konferenciyi 1945 r ta yaltinska sistema v istorichnij retrospektivi Bahchisarajska istoriko arheologichna zbirka Vip 2 Simferopol Tavriya Plyus 2001 Shevchenka O K Kordoni Yalti sociokulturnij zriz Sileziyi priyednanoyi do Polshi u 1945 r Yaltinska sistema ta suchasnij svitovij poryadok problemi globalnoyi ta regionalnoyi bezpeki Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi sho vidbulasya v Yalti v 2010 r Simferopol 2010 Arh Arhivovano listopad 20 2012 na sajti Wayback Machine Programa derzhavnogo ispitu zi specialnosti 350200 Mizhnarodni vidnosini Arhivovano traven 6 2017 na sajti Wayback Machine istorichnogo fakultetu AltGU 2004 Derzhavnij komitet RF iz vishoyi osviti 1996 Kostyantin Chellini Problema globalizaciyi u mizhnarodnih vidnosinah Arhivovano sichen 20 2004 na sajti Wayback Machine Visnik Yevropi 2002 6 Lebedyeva M M bud p n prof zav kafedroyu politichnih procesiv MDIMV Politichna struktura svitu na rubezhi stolit novi problemi ta vikliki Arhivovano kviten 22 2008 na sajti Wayback Machine Centr doslidzhen postindustrialnogo suspilstva 2001 Yurij Carik Kriza mizhnarodnogo prava Arhivovano listopad 2 2008 na sajti Wayback Machine Noopolis 15 bereznya 2007 Sergij Berec Yalta Sistema svitobudovi Arhivovano veresen 27 2008 na sajti Wayback Machine bbcrussian com 4 lyutogo 2005 Yaroslav Butakov Duhi Yalti zmina variantiv globalizaciyi Arhivovano lyutij 15 2009 na sajti Wayback Machine APN 4 lyutogo 2005 roku Planovana istoriya svitovij poryadok yak zona vidpovidalnosti Rosiyi Arhivovano cherven 2 2017 na sajti Wayback Machine Nacionalna laboratoriya zovnishnoyi politiki 2002 Sergei Markedonov Unrecognized geopolitiki Arhivovano veresen 6 2009 na sajti Wayback Machine Russia in Global Affairs 1 January March 2006 Horowitz D Vid Yalta do Vietnam American Foreign Policy v Cold War NY 1967 Richard Holbrooke Foreign Affairs March April 1995