Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палац Ковнера — палац кінця XIX століття в Мукачеві, збудований угорським бароном єврейського походження Адольфом Ковнером. У різні роки тут містився жупанат, угорська контррозвідка, в'язниця для політичних в'язнів.
| Палац Ковнера | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Листівка 1906 року | ||||
48°26′04″ пн. ш. 22°42′34″ сх. д. / 48.434583° пн. ш. 22.709472° сх. д.Координати: 48°26′04″ пн. ш. 22°42′34″ сх. д. / 48.434583° пн. ш. 22.709472° сх. д. | ||||
| Тип | палац | |||
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Мукачеве | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Архітектурний стиль | класицизм | |||
| Засновник | Адольф Ковнер | |||
| Будівництво | кінець ХІХ ст — кінець ХІХ ст | |||
| Відомі мешканці | Адольф Ковнер | |||
| Стан | Критичний. Повільна руйнація | |||
  Палац Ковнера (Україна) | ||||
 Палац Ковнера у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття не містить . (липень 2019) |
Архітектура
Екстер'єр
Інтер'єр
Палац розділений на два корпуси які є практично симетричними. В центральній кімнаті, в яку вів головний вхід та ведуть коридори корпусів збереглася оригінальна старовинна кам'яна плитка та дерев'яна стеля. З центральної кімнати на задній двір виходять три напівкруглі вікна практично у повну висоту будівлі.
-
![image]()
Стеля центральної кімнати -
![image]()
-
![image]()
Історія
Довоєнний період
Ковнерівські процеси
Після угорської збройної окупації Карпатської України на Закарпатті виникають підпільні групи серед усіх верств населення, та найбільше було молоді. Організатором підпільної боротьби за возз'єднання Закарпаття з Україною стали випускники Мукачівської торговельної академії А. Цуга, Д. Бандусяк, М. Габовда, В. Потушняк та Ужгородської духовної семінарії С. Пап, П. Погоріляк. Осередки були створені майже у всіх середніх школах краю. Учнівською молоддю займались А. Глуханич, М. Орос і В. Маркусь.
У липні 1942 року в палаці Ковнера відбулися три засідання військового трибуналу фашистської Угорщини. На них судили патріотів Закарпаття за те, що вони боролися за відторгнення Закарпаття від Угорщини і возз'єднання з Україною.
Підвальні приміщення палацу стали місцем катувань. Крик катованих не було чути на вулицю так як парк поглинав стогін жертв. В залах, де колись проводилися бали для аристократії, квадратно-рядовим способом сиділи політв'язні, а над ними в бойовій готовності стояли жандарми. Суворо заборонялось дивитись вправо чи вліво. Сиділи в'язні в позиції струнко, зміна рук і ніг могла відбуватися тільки по команді старшого по наряду жандарма. В цих приміщеннях і спали валетом. Звідси виводили і на допити.
Були підібрані слідчі з великим досвідом. Це були два поляки, які пройшли німецьку фашистську школу катувань на Західній Україні, місцеві німці-шваби, які знали історію Закарпаття, його традиції і звичаї, колишні вчителі-русини, віддані святостефанській короні, які ненавиділи все українське, а також угорці, з яких мало хто знав українську мову. Для одержання бажаних для слідства матеріалів об'єдналися всі антиукраїнські сили. Один і той же в'язень передавався з рук одного до рук другого ката. Не питаючи прізвища, кожний з них починав свою діяльність через застосування так званого бойового хрещення, тобто бив політв'язня куди попало, примушував з опухлими ногами танцювати. Тільки після цього починався допит. Незважаючи на всі тортури, ковнерівці тримались мужньо.
Як відмічалося у вироку військового трибуналу від 17 і 22 липня 1942 р., всі підсудні належали до однієї групи, яка поставила перед собою мету революційним шляхом визволити Закарпаття від Угорщини і створити самостійну Українську державу. У мотивах вироку дослівно записано: «Підсудні проголошували, що Закарпаття завжди було українською територією, такою і залишиться, у зв'язку з чим Закарпаття, якщо треба, то збройним повстанням і революційним шляхом необхідно відірвати від Угорщини і приєднати до України».
Стратегія підпільників була ясна. Та докази, на які опирався військовий трибунал, були тільки зізнання підсудних, велика кількість літератури, яка була вилучена під час арешту та обшуків. Військовий трибунал всіх без винятку засудив до різних строків ув'язнення в тюрмах Шаторолйоуйгеля та Будапешта.
Як свідчать матеріали допитів та вирок, військовий трибунал мав справу не тільки з сильною підпільною організацією, але і рухом, який, здавалось би, неможливий при тоталітарному режимі. Про рух свідчать і такі заходи, як вивішення синьо-жовтого прапора 15 березня 1941 року на Замковій горі в Хусті (день проголошення Карпатської України), випуск нелегальної газети «Чин», яка різко критикувала окупаційну політику Угорського королівства на Закарпатті: закликала до дій проти окупантів. Це також випуск листівок, українських календарів, демонстративний щорічний вихід молоді 1 листопада на січові могили, на могили січових стрільців у Мукачеві тощо.
У «Ковнер-каштелі» перебували:
- Іван (Маргітич) — єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії — Засуджений в липні 1942 за належність до юнацтва ОУН.
- Пап Степан — один із організаторів Пласту на Закарпатті, член крайової екзекутиви ОУН, вояк Карпатської Січі, історик та священик.
- Бандусяк Дмитро — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944—1946.
- Осип Данко — український вчений, бібліограф, правник, громадський, культурний і політичний діяч в США. Член УВАН, дійсний член НТШ в Америці.
Період руйнації
До середини 1990-х років тут розміщувалися військові. Після того як вони пішли будівля повільно занепадала. Люди зі сусідніх будинків розбирали стіни (на будівельні матеріали), діти ходили курити, грати в різні ігри, малювати графіті тощо. Зникла меморіальна табличка репресованим та закатованим.
На даний момент будівля знаходиться в приватній власності.
Ось уже кілька років як всередині будівлі діє самоорганізована Галерея Святого Петра. Виставки, акції та перформанси в галереї серед руїн намагаються привернути увагу містян та влади міста до нищення памятки історії місцевого значення.
Влітку 2020 року силами волонтерів та за ініціативи куратора галереї, Петра Керечанина, відбулось прибирання всередині та навколо палацу Ковнера.
Галерея
Примітки
- Історична пам’ятка палац Ковнера в Мукачеві стане гостьовим будинком (ДОКУМЕНТИ) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 31 липня 2019.
- Палац Ковнера в Мукачеві вмирає на очах. www.berehovo-tour.info. Процитовано 31 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Kovnera palac kincya XIX stolittya v Mukachevi zbudovanij ugorskim baronom yevrejskogo pohodzhennya Adolfom Kovnerom U rizni roki tut mistivsya zhupanat ugorska kontrrozvidka v yaznicya dlya politichnih v yazniv Palac KovneraListivka 1906 roku48 26 04 pn sh 22 42 34 sh d 48 434583 pn sh 22 709472 sh d 48 434583 22 709472 Koordinati 48 26 04 pn sh 22 42 34 sh d 48 434583 pn sh 22 709472 sh d 48 434583 22 709472TippalacStatus spadshinipam yatka istoriyi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaMukacheveTip budivlipalacArhitekturnij stilklasicizmZasnovnikAdolf KovnerBudivnictvokinec HIH st kinec HIH stVidomi meshkanciAdolf KovnerStanKritichnij Povilna rujnaciyaPalac Kovnera Ukrayina Palac Kovnera u Vikishovishi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2019 ArhitekturaEkster yer Inter yer Palac rozdilenij na dva korpusi yaki ye praktichno simetrichnimi V centralnij kimnati v yaku viv golovnij vhid ta vedut koridori korpusiv zbereglasya originalna starovinna kam yana plitka ta derev yana stelya Z centralnoyi kimnati na zadnij dvir vihodyat tri napivkrugli vikna praktichno u povnu visotu budivli Stelya centralnoyi kimnatiIstoriyaDovoyennij period Kovnerivski procesi Pislya ugorskoyi zbrojnoyi okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini na Zakarpatti vinikayut pidpilni grupi sered usih verstv naselennya ta najbilshe bulo molodi Organizatorom pidpilnoyi borotbi za vozz yednannya Zakarpattya z Ukrayinoyu stali vipuskniki Mukachivskoyi torgovelnoyi akademiyi A Cuga D Bandusyak M Gabovda V Potushnyak ta Uzhgorodskoyi duhovnoyi seminariyi S Pap P Pogorilyak Oseredki buli stvoreni majzhe u vsih serednih shkolah krayu Uchnivskoyu moloddyu zajmalis A Gluhanich M Oros i V Markus U lipni 1942 roku v palaci Kovnera vidbulisya tri zasidannya vijskovogo tribunalu fashistskoyi Ugorshini Na nih sudili patriotiv Zakarpattya za te sho voni borolisya za vidtorgnennya Zakarpattya vid Ugorshini i vozz yednannya z Ukrayinoyu Pidvalni primishennya palacu stali miscem katuvan Krik katovanih ne bulo chuti na vulicyu tak yak park poglinav stogin zhertv V zalah de kolis provodilisya bali dlya aristokratiyi kvadratno ryadovim sposobom sidili politv yazni a nad nimi v bojovij gotovnosti stoyali zhandarmi Suvoro zaboronyalos divitis vpravo chi vlivo Sidili v yazni v poziciyi strunko zmina ruk i nig mogla vidbuvatisya tilki po komandi starshogo po naryadu zhandarma V cih primishennyah i spali valetom Zvidsi vivodili i na dopiti Buli pidibrani slidchi z velikim dosvidom Ce buli dva polyaki yaki projshli nimecku fashistsku shkolu katuvan na Zahidnij Ukrayini miscevi nimci shvabi yaki znali istoriyu Zakarpattya jogo tradiciyi i zvichayi kolishni vchiteli rusini viddani svyatostefanskij koroni yaki nenavidili vse ukrayinske a takozh ugorci z yakih malo hto znav ukrayinsku movu Dlya oderzhannya bazhanih dlya slidstva materialiv ob yednalisya vsi antiukrayinski sili Odin i toj zhe v yazen peredavavsya z ruk odnogo do ruk drugogo kata Ne pitayuchi prizvisha kozhnij z nih pochinav svoyu diyalnist cherez zastosuvannya tak zvanogo bojovogo hreshennya tobto biv politv yaznya kudi popalo primushuvav z opuhlimi nogami tancyuvati Tilki pislya cogo pochinavsya dopit Nezvazhayuchi na vsi torturi kovnerivci trimalis muzhno Yak vidmichalosya u viroku vijskovogo tribunalu vid 17 i 22 lipnya 1942 r vsi pidsudni nalezhali do odniyeyi grupi yaka postavila pered soboyu metu revolyucijnim shlyahom vizvoliti Zakarpattya vid Ugorshini i stvoriti samostijnu Ukrayinsku derzhavu U motivah viroku doslivno zapisano Pidsudni progoloshuvali sho Zakarpattya zavzhdi bulo ukrayinskoyu teritoriyeyu takoyu i zalishitsya u zv yazku z chim Zakarpattya yaksho treba to zbrojnim povstannyam i revolyucijnim shlyahom neobhidno vidirvati vid Ugorshini i priyednati do Ukrayini Strategiya pidpilnikiv bula yasna Ta dokazi na yaki opiravsya vijskovij tribunal buli tilki ziznannya pidsudnih velika kilkist literaturi yaka bula viluchena pid chas areshtu ta obshukiv Vijskovij tribunal vsih bez vinyatku zasudiv do riznih strokiv uv yaznennya v tyurmah Shatoroljoujgelya ta Budapeshta Yak svidchat materiali dopitiv ta virok vijskovij tribunal mav spravu ne tilki z silnoyu pidpilnoyu organizaciyeyu ale i ruhom yakij zdavalos bi nemozhlivij pri totalitarnomu rezhimi Pro ruh svidchat i taki zahodi yak vivishennya sino zhovtogo prapora 15 bereznya 1941 roku na Zamkovij gori v Husti den progoloshennya Karpatskoyi Ukrayini vipusk nelegalnoyi gazeti Chin yaka rizko kritikuvala okupacijnu politiku Ugorskogo korolivstva na Zakarpatti zaklikala do dij proti okupantiv Ce takozh vipusk listivok ukrayinskih kalendariv demonstrativnij shorichnij vihid molodi 1 listopada na sichovi mogili na mogili sichovih strilciv u Mukachevi tosho U Kovner kashteli perebuvali Ivan Margitich yepiskop Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Zasudzhenij v lipni 1942 za nalezhnist do yunactva OUN Pap Stepan odin iz organizatoriv Plastu na Zakarpatti chlen krajovoyi ekzekutivi OUN voyak Karpatskoyi Sichi istorik ta svyashenik Bandusyak Dmitro okruzhnij providnik OUN Zakarpattya u 1944 1946 Osip Danko ukrayinskij vchenij bibliograf pravnik gromadskij kulturnij i politichnij diyach v SShA Chlen UVAN dijsnij chlen NTSh v Americi Period rujnaciyiDo seredini 1990 h rokiv tut rozmishuvalisya vijskovi Pislya togo yak voni pishli budivlya povilno zanepadala Lyudi zi susidnih budinkiv rozbirali stini na budivelni materiali diti hodili kuriti grati v rizni igri malyuvati grafiti tosho Znikla memorialna tablichka represovanim ta zakatovanim Na danij moment budivlya znahoditsya v privatnij vlasnosti Os uzhe kilka rokiv yak vseredini budivli diye samoorganizovana Galereya Svyatogo Petra Vistavki akciyi ta performansi v galereyi sered ruyin namagayutsya privernuti uvagu mistyan ta vladi mista do nishennya pamyatki istoriyi miscevogo znachennya Vlitku 2020 roku silami volonteriv ta za iniciativi kuratora galereyi Petra Kerechanina vidbulos pribirannya vseredini ta navkolo palacu Kovnera GalereyaPrimitkiIstorichna pam yatka palac Kovnera v Mukachevi stane gostovim budinkom DOKUMENTI Zakarpattya onlajn Zakarpattya onlajn Procitovano 31 lipnya 2019 Palac Kovnera v Mukachevi vmiraye na ochah www berehovo tour info Procitovano 31 lipnya 2019