Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сере́дній палеолі́т, або Середньода́вня ка́м'яна доба́ — починається за традиційною схемою заледенінь під час рисс-вюрмського інтергляціала. Науково датований — від 125–100 до 40 тисяч років тому. За назвою визначної пам'ятки археології у Франції, епоху між палеолітом і неолітом, називають мустьєрською епохою, або епохою мустьє, яка відноситься до середнього палеоліту Європи.
Характеристика
Середній палеоліт детально досліджений. Характеризується широким у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже на всю вільну від льодовика територію Європи. Значно зросла кількість археологічних пам'яток. Територія в Європі, яка заселена людьми, простягається до Волги. Мустьєрські стоянки розташовані в басейні Десни, верхів'ях Оки та на Середньому Поволжі. У Центральній і Східній Європі кількість пам'ятників середнього палеоліту перевищує кількість пам'ятників раннього палеоліту в 70 разів. Одночасно з'являються місцеві групи і культури, що стають основою для народження нових рас і народів.
Вважають, що європейське мустьє розвилося у двох основних зонах — у Західній Європі та на Кавказі — і звідти було поширене на іншу частину Європи. Прямий зв'язок між середнім і раннім палеолітом установлюють в меншості випадків.
Археологічні культури розділяють на ранньомустьєрські (існували в рисс-вюрмський час) і пізньомустьєрські ( і Вюрм І/; абсолютний вік — 75/70-40/35 тис. років тому).
Індустрія
Було вдосконалене виробництво кам'яних знарядь (нуклеуси, і великі (так звані леваллуазькі) пластини). Знаряддя мустьє виготовлялися в основному з відщепів. Вони відрізняються стійкістю форм. Двосторонньо оброблені знаряддя зберігаються й у середньому палеоліті, але істотно змінюються. Ручні рубала зменшуються в розмірах, часто виготовляються з відщепів. З'являються листоподібні наконечники й вістря різних типів, які використовували в складених знаряддях і зброї, наприклад у метальних списах. Типове знаряддя мустьє — шкребок — має багатолезові форми. Мустьєрські знаряддя багатофункціональні: вони служили для обробки дерева й шкір, для стругання, різання й навіть свердління.
Клімат
Початок середнього палеоліту припадає на відносно теплий інтергляціал Рисс-Вюрм. Він характеризувався періодом теплого й сухого клімату, коли в Європі ще зберігалася субтропічна фауна: давній слон, гіпопотам, носоріг Мірка. На території Угорщини, наприклад, ще були поширені хвойні й листяні ліси, а клімат був тепліше сучасного: середня температура зими — не нижче 0°. У кульмінацію Вюрма Й температура січня впала до −10-15°, а температура липня — до +10°. З'явилися значні безлісні простори.
Потім пішли спочатку незначні зміни клімату, потім — тривалий перехідний період і, нарешті, останнє заледеніння — вюрмське. У період між інтергляціалом і кульмінацією Вюрма Й флора й фауна Європи повністю змінилися. Клімат зм'якшився й потеплішав лише під час інтерстадіала , коли збільшилася кількість опадів і листяні ліси знову стали переважними. Нове поступове похолодання й зменшення кількості опадів привели до того, що рослинність придбала степовий характер. У утворилися степові й тундрові ландшафти, а у фауні з'явилися полярні види. Багато в чому аналогічні процеси відбувалися й в інших областях Європи.
Археологічні пам'ятки
Мустьєрські пам'ятки досить чітко розділяються на базові табори (залишки яких часто знаходять у великих й добре вкритих печерах, де утворилися потужні культурні шари з досить різноманітною фауною) і на тимчасові мисливські табори (бідна індустрія). Зустрічаються й майстерні для видобутку й первісної обробки каменю. Базові табори й тимчасові мисливські стійбища розташовувалися як у печерах, так і просто неба.
У кантоні Берн (Швейцарія) знайдені Мустьєрські місця видобутку кременю у вигляді вертикальних ям глибиною 60 см, викопаних роговим знаряддям. Тут проводилася первинна обробка кременю.
У Балатенловаше (Угорщина) були шахти по видобуванню забарвлювачів.
У південно-західній Франції мустьєрські стоянки знайдені під скельними навісами й у малих печерах, що рідко перевищують 20-25 м завширшки й глибину. Печери в Комб Гренаді й (Південна Франція) були доустатковані.
Житла з костей мамонта із залишками вогнищ усередині просто неба знайдені на стоянці Молодове І на Дністрі.
До кінця Вюрма І ставляться великі з багатьма вогнищами житла, знайдені у Франції (, Во-Де-Л'0безье, Ескино-Грано). Залишки десяти невеликих жител виявлені в низів'ї р. Дюране (Франція).
Заняття населення
Основним заняттям населення залишалося полювання.
Вивчення особливостей топографії показало, що основою господарської діяльності населення Лаціо було полювання на найрізноманітнішу дичину. Місця для таборів вибиралися там, де була мисливська різноманітність. Полювання на таких великих тварин як слон, гіпопотам, носоріг, що продовжували жити тут, доки не стали зникати вологі ліси й болота.
Печера (Лаціо): полювання на тварин, які жили на їхній мисливській території (зона радіусом 10 км навколо стоянки), що включала відкриті місцевості, де паслися коні; рідку паркову рослинність і сухі світлі ліси на вододілах, де жили олені й дикі бики; густі вологі ліси, у яких жили кабани й козулі.
Зміни природних умов привели деяких стадних травоїдних до міграцій: улітку — в Апенніни, на рясні пасовища, узимку — назад, у низинні райони. Судячи з розташування пам'ятників середнього палеоліту, людина ще не рухалася за чередами в гірські місцевості, залишаючись в основному в низинних районах, де зберігалися слони, бегемоти, носороги.
У середньому палеоліті північної Італії базові табори розташовуються між морськими узбережжями й горами із сарнами й оленями.
Інша картина в печері Морії (Іспанія): близько 50% кісткових залишків тут належить великому бикові, інші — шляхетному оленеві й коневі.
У Криму полювали майже винятково на дикого осла (Старосілля) і сайгу (Заскельна). На Кавказі у Воронцовській печері 98,8% залишків фауни належать печерному ведмедеві, на ільській стоянці до 87% становлять кістки бізона.
Населення Молодова в середньому палеоліті полювало на мамута, а також на коня, бізона й північного оленя.
В Ерде (Угорщина) об'єктом навесні полювали на печерного ведмедя (залишки близько 500 осіб), а влітку — на коня й гіпопотама.
У Кенігсхау біля Гарцських гір в Німеччині близько 30 чоловік — жили з квітня по жовтень на березі озера, у досить відкритій місцевості, в оточенні очеретяних боліт і лісів з вільхи, берези, тополі. Основним заняттям було полювання на мамонта, носорога, дикого коня й бика.
Поселення Лебенштадту біля Зальцгіттера в Німеччині існувало в умовах тундрової рослинності 55 тис. років тому. Основним заняттям населення було полювання на північного оленя, бізона, коня, шерстистого носорога. Всі кам'яні знаряддя — знаряддя полювання й оброблення туш. Це літній табір групи мисливців (40-50 чоловік), що зупинялись можливо тут на декілька тижнів.
У гроті Ортюс (Франція) мисливці на пантеру, рись, вовка приносили в табір тільки шкіри, зняті на місці полювання.
Аналогічна картина спостерігалася в Ерде, де на печерну гієну, вовка й бурого ведмедя полювали через їхні шкіри.
Рибний лов в Кударо на Кавказі.
Полювання на птахів і збирання, особливо в районах з м'якшим кліматом. Способи полювання вивчені недостатньо. Існувало полювання зі списом, у тому числі й метальним, оснащеним кремінним наконечником. Було освоєне й облавне полювання на пересіченій місцевості, можливо, з використанням ловчих ям.
Археологічні культури
Дослідженнями Ф. Борда виявлені різні культури, що не були прив'язані до території. В один час в одній окрузі могли співіснувати різні культури. Шляхи розвитку відбивають обмеженість використовуваної сировини, рівень розвитку техніки, певний набір знарядь. Виділяють леваллуаський, зубчастий, типово мустьєрський, шарантський, понтійський і інші шляхи розвитку.
Збільшилася осілість, що повинна була сприяти консолідації людських колективів, що жили на поселенні. Високий рівень родових соціальних відносин. Так людина, що втратила руку, жила ще довгий час після втрати працездатності, адже таку можливість міг дати їй колектив.
Вірування
Присутні перші поховання, сліди ритуалів (можливо зароджувався тотемізм), і застосування орнаментації — ритмічні повторення нарізок на кістках або каменях, використання фарби (переважно червоної охри).
Більшість мустьєрських поховань знаходиться в межах поселень, в основному в печерах. Могильні ями — неглибокі, неправильних обрисів, але часто вириті або видовбані спеціально для поховання. Основний поховальний обряд — трупопокладання на боці, зі злегка підігнутими в колінах ногами. Зверху поховання засипалося землею або камінням. Там, де можна встановити, похований орієнтований головою на захід або схід. У могилах знаходять мінеральну фарбу- охру, знаряддя й кістки тварин, але все це могло потрапити туди й випадково, з культурного шару, а не як жертвоприношення покійному (поховального інвентарю). Зв'язок померлих з родовою громадою зберігався й після смерті. Можливо вони вірили в життя після смерті (це не було анімістичне вірування).
Зародження тотемізму й фетишизму — можна вважати встановленими. Таким тотемом для багатьох родів, очевидно, був ведмідь — печерний або бурий. Зустрічаються випадки особливого поводження з черепами й костями ведмедів: черепи складають у спеціальні ніші в печерах або ящики з кам'яних плит (Драхенлох, Швейцарія; Петерсхеле, ФРН), кістки ховають у спеціальних кам'яних спорудах (Регурду, Південно-Західна Франція).
Люди
Вважається, що населення було неандертальським. Але антропологічні дослідження останнього часу показали, що до палеоантропів належали не тільки неандертальці, але люди що були більш схожі на кроманьйонців. Палеоантропологічні знахідки часу рисс-вюрмського інтергляціала ще не різняться. Знахідки раннього Вюрму вказують на антропологічні відмінності. Наприкінці останнього інтергляциалу й на початку Вюрма почався процес розвитку Homo sapiens sapiens і виокремленнярас.
Класичні неандертальці були тільки в Західній Європі (так звана група Шапель). Низький зріст і великі розміри частин тіла, можливо успадковані різними сучасними європейськими народами.
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2011) |
| Ця стаття не містить . (лютий 2011) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologichna periodizaciyaGolocen Latenska kultura Protoistoriya Galshtatska kulturaZalizna doba Piznya Bronzova doba Eneolit NeolitMezolit EpipaleolitPlejstocen Verhnij Serednij Nizhnij PaleolitKam yana doba Sere dnij paleoli t abo Serednoda vnya ka m yana doba pochinayetsya za tradicijnoyu shemoyu zaledenin pid chas riss vyurmskogo interglyaciala Naukovo datovanij vid 125 100 do 40 tisyach rokiv tomu Za nazvoyu viznachnoyi pam yatki arheologiyi u Franciyi epohu mizh paleolitom i neolitom nazivayut mustyerskoyu epohoyu abo epohoyu mustye yaka vidnositsya do serednogo paleolitu Yevropi HarakteristikaSerednij paleolit detalno doslidzhenij Harakterizuyetsya shirokim u rezultati yakoyi paleoantrop lyudina serednogo paleolitu rozselivsya majzhe na vsyu vilnu vid lodovika teritoriyu Yevropi Znachno zrosla kilkist arheologichnih pam yatok Teritoriya v Yevropi yaka zaselena lyudmi prostyagayetsya do Volgi Mustyerski stoyanki roztashovani v basejni Desni verhiv yah Oki ta na Serednomu Povolzhi U Centralnij i Shidnij Yevropi kilkist pam yatnikiv serednogo paleolitu perevishuye kilkist pam yatnikiv rannogo paleolitu v 70 raziv Odnochasno z yavlyayutsya miscevi grupi i kulturi sho stayut osnovoyu dlya narodzhennya novih ras i narodiv Vvazhayut sho yevropejske mustye rozvilosya u dvoh osnovnih zonah u Zahidnij Yevropi ta na Kavkazi i zvidti bulo poshirene na inshu chastinu Yevropi Pryamij zv yazok mizh serednim i rannim paleolitom ustanovlyuyut v menshosti vipadkiv Arheologichni kulturi rozdilyayut na rannomustyerski isnuvali v riss vyurmskij chas i piznomustyerski i Vyurm I absolyutnij vik 75 70 40 35 tis rokiv tomu IndustriyaBulo vdoskonalene virobnictvo kam yanih znaryad nukleusi i veliki tak zvani levalluazki plastini Znaryaddya mustye vigotovlyalisya v osnovnomu z vidshepiv Voni vidriznyayutsya stijkistyu form Dvostoronno obrobleni znaryaddya zberigayutsya j u serednomu paleoliti ale istotno zminyuyutsya Ruchni rubala zmenshuyutsya v rozmirah chasto vigotovlyayutsya z vidshepiv Z yavlyayutsya listopodibni nakonechniki j vistrya riznih tipiv yaki vikoristovuvali v skladenih znaryaddyah i zbroyi napriklad u metalnih spisah Tipove znaryaddya mustye shkrebok maye bagatolezovi formi Mustyerski znaryaddya bagatofunkcionalni voni sluzhili dlya obrobki dereva j shkir dlya strugannya rizannya j navit sverdlinnya KlimatPochatok serednogo paleolitu pripadaye na vidnosno teplij interglyacial Riss Vyurm Vin harakterizuvavsya periodom teplogo j suhogo klimatu koli v Yevropi she zberigalasya subtropichna fauna davnij slon gipopotam nosorig Mirka Na teritoriyi Ugorshini napriklad she buli poshireni hvojni j listyani lisi a klimat buv teplishe suchasnogo serednya temperatura zimi ne nizhche 0 U kulminaciyu Vyurma J temperatura sichnya vpala do 10 15 a temperatura lipnya do 10 Z yavilisya znachni bezlisni prostori Potim pishli spochatku neznachni zmini klimatu potim trivalij perehidnij period i nareshti ostannye zaledeninnya vyurmske U period mizh interglyacialom i kulminaciyeyu Vyurma J flora j fauna Yevropi povnistyu zminilisya Klimat zm yakshivsya j poteplishav lishe pid chas interstadiala koli zbilshilasya kilkist opadiv i listyani lisi znovu stali perevazhnimi Nove postupove poholodannya j zmenshennya kilkosti opadiv priveli do togo sho roslinnist pridbala stepovij harakter U utvorilisya stepovi j tundrovi landshafti a u fauni z yavilisya polyarni vidi Bagato v chomu analogichni procesi vidbuvalisya j v inshih oblastyah Yevropi Arheologichni pam yatkiMustyerski pam yatki dosit chitko rozdilyayutsya na bazovi tabori zalishki yakih chasto znahodyat u velikih j dobre vkritih pecherah de utvorilisya potuzhni kulturni shari z dosit riznomanitnoyu faunoyu i na timchasovi mislivski tabori bidna industriya Zustrichayutsya j majsterni dlya vidobutku j pervisnoyi obrobki kamenyu Bazovi tabori j timchasovi mislivski stijbisha roztashovuvalisya yak u pecherah tak i prosto neba U kantoni Bern Shvejcariya znajdeni Mustyerski miscya vidobutku kremenyu u viglyadi vertikalnih yam glibinoyu 60 sm vikopanih rogovim znaryaddyam Tut provodilasya pervinna obrobka kremenyu U Balatenlovashe Ugorshina buli shahti po vidobuvannyu zabarvlyuvachiv U pivdenno zahidnij Franciyi mustyerski stoyanki znajdeni pid skelnimi navisami j u malih pecherah sho ridko perevishuyut 20 25 m zavshirshki j glibinu Pecheri v Komb Grenadi j Pivdenna Franciya buli doustatkovani Zhitla z kostej mamonta iz zalishkami vognish useredini prosto neba znajdeni na stoyanci Molodove I na Dnistri Do kincya Vyurma I stavlyatsya veliki z bagatma vognishami zhitla znajdeni u Franciyi Vo De L 0beze Eskino Grano Zalishki desyati nevelikih zhitel viyavleni v niziv yi r Dyurane Franciya Zanyattya naselennyaOsnovnim zanyattyam naselennya zalishalosya polyuvannya Vivchennya osoblivostej topografiyi pokazalo sho osnovoyu gospodarskoyi diyalnosti naselennya Lacio bulo polyuvannya na najriznomanitnishu dichinu Miscya dlya taboriv vibiralisya tam de bula mislivska riznomanitnist Polyuvannya na takih velikih tvarin yak slon gipopotam nosorig sho prodovzhuvali zhiti tut doki ne stali znikati vologi lisi j bolota Pechera Lacio polyuvannya na tvarin yaki zhili na yihnij mislivskij teritoriyi zona radiusom 10 km navkolo stoyanki sho vklyuchala vidkriti miscevosti de paslisya koni ridku parkovu roslinnist i suhi svitli lisi na vododilah de zhili oleni j diki biki gusti vologi lisi u yakih zhili kabani j kozuli Zmini prirodnih umov priveli deyakih stadnih travoyidnih do migracij ulitku v Apennini na ryasni pasovisha uzimku nazad u nizinni rajoni Sudyachi z roztashuvannya pam yatnikiv serednogo paleolitu lyudina she ne ruhalasya za cheredami v girski miscevosti zalishayuchis v osnovnomu v nizinnih rajonah de zberigalisya sloni begemoti nosorogi U serednomu paleoliti pivnichnoyi Italiyi bazovi tabori roztashovuyutsya mizh morskimi uzberezhzhyami j gorami iz sarnami j olenyami Insha kartina v pecheri Moriyi Ispaniya blizko 50 kistkovih zalishkiv tut nalezhit velikomu bikovi inshi shlyahetnomu olenevi j konevi U Krimu polyuvali majzhe vinyatkovo na dikogo osla Starosillya i sajgu Zaskelna Na Kavkazi u Voroncovskij pecheri 98 8 zalishkiv fauni nalezhat pechernomu vedmedevi na ilskij stoyanci do 87 stanovlyat kistki bizona Naselennya Molodova v serednomu paleoliti polyuvalo na mamuta a takozh na konya bizona j pivnichnogo olenya V Erde Ugorshina ob yektom navesni polyuvali na pechernogo vedmedya zalishki blizko 500 osib a vlitku na konya j gipopotama U Kenigshau bilya Garcskih gir v Nimechchini blizko 30 cholovik zhili z kvitnya po zhovten na berezi ozera u dosit vidkritij miscevosti v otochenni ocheretyanih bolit i lisiv z vilhi berezi topoli Osnovnim zanyattyam bulo polyuvannya na mamonta nosoroga dikogo konya j bika Poselennya Lebenshtadtu bilya Zalcgittera v Nimechchini isnuvalo v umovah tundrovoyi roslinnosti 55 tis rokiv tomu Osnovnim zanyattyam naselennya bulo polyuvannya na pivnichnogo olenya bizona konya sherstistogo nosoroga Vsi kam yani znaryaddya znaryaddya polyuvannya j obroblennya tush Ce litnij tabir grupi mislivciv 40 50 cholovik sho zupinyalis mozhlivo tut na dekilka tizhniv U groti Ortyus Franciya mislivci na panteru ris vovka prinosili v tabir tilki shkiri znyati na misci polyuvannya Analogichna kartina sposterigalasya v Erde de na pechernu giyenu vovka j burogo vedmedya polyuvali cherez yihni shkiri Ribnij lov v Kudaro na Kavkazi Polyuvannya na ptahiv i zbirannya osoblivo v rajonah z m yakshim klimatom Sposobi polyuvannya vivcheni nedostatno Isnuvalo polyuvannya zi spisom u tomu chisli j metalnim osnashenim kreminnim nakonechnikom Bulo osvoyene j oblavne polyuvannya na peresichenij miscevosti mozhlivo z vikoristannyam lovchih yam Arheologichni kulturiDoslidzhennyami F Borda viyavleni rizni kulturi sho ne buli priv yazani do teritoriyi V odin chas v odnij okruzi mogli spivisnuvati rizni kulturi Shlyahi rozvitku vidbivayut obmezhenist vikoristovuvanoyi sirovini riven rozvitku tehniki pevnij nabir znaryad Vidilyayut levalluaskij zubchastij tipovo mustyerskij sharantskij pontijskij i inshi shlyahi rozvitku Zbilshilasya osilist sho povinna bula spriyati konsolidaciyi lyudskih kolektiviv sho zhili na poselenni Visokij riven rodovih socialnih vidnosin Tak lyudina sho vtratila ruku zhila she dovgij chas pislya vtrati pracezdatnosti adzhe taku mozhlivist mig dati yij kolektiv ViruvannyaPrisutni pershi pohovannya slidi ritualiv mozhlivo zarodzhuvavsya totemizm i zastosuvannya ornamentaciyi ritmichni povtorennya narizok na kistkah abo kamenyah vikoristannya farbi perevazhno chervonoyi ohri Bilshist mustyerskih pohovan znahoditsya v mezhah poselen v osnovnomu v pecherah Mogilni yami negliboki nepravilnih obrisiv ale chasto viriti abo vidovbani specialno dlya pohovannya Osnovnij pohovalnij obryad trupopokladannya na boci zi zlegka pidignutimi v kolinah nogami Zverhu pohovannya zasipalosya zemleyu abo kaminnyam Tam de mozhna vstanoviti pohovanij oriyentovanij golovoyu na zahid abo shid U mogilah znahodyat mineralnu farbu ohru znaryaddya j kistki tvarin ale vse ce moglo potrapiti tudi j vipadkovo z kulturnogo sharu a ne yak zhertvoprinoshennya pokijnomu pohovalnogo inventaryu Zv yazok pomerlih z rodovoyu gromadoyu zberigavsya j pislya smerti Mozhlivo voni virili v zhittya pislya smerti ce ne bulo animistichne viruvannya Zarodzhennya totemizmu j fetishizmu mozhna vvazhati vstanovlenimi Takim totemom dlya bagatoh rodiv ochevidno buv vedmid pechernij abo burij Zustrichayutsya vipadki osoblivogo povodzhennya z cherepami j kostyami vedmediv cherepi skladayut u specialni nishi v pecherah abo yashiki z kam yanih plit Drahenloh Shvejcariya Petershele FRN kistki hovayut u specialnih kam yanih sporudah Regurdu Pivdenno Zahidna Franciya LyudiVvazhayetsya sho naselennya bulo neandertalskim Ale antropologichni doslidzhennya ostannogo chasu pokazali sho do paleoantropiv nalezhali ne tilki neandertalci ale lyudi sho buli bilsh shozhi na kromanjonciv Paleoantropologichni znahidki chasu riss vyurmskogo interglyaciala she ne riznyatsya Znahidki rannogo Vyurmu vkazuyut na antropologichni vidminnosti Naprikinci ostannogo interglyacialu j na pochatku Vyurma pochavsya proces rozvitku Homo sapiens sapiens i viokremlennyaras Klasichni neandertalci buli tilki v Zahidnij Yevropi tak zvana grupa Shapel Nizkij zrist i veliki rozmiri chastin tila mozhlivo uspadkovani riznimi suchasnimi yevropejskimi narodami Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2011 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2011