Палеоантро́пи (від грец. palaios — стародавня і anthropos — людина) — узагальнена назва викопних предків людей, які жили в Азії, Африці та Європі 250—35 тис. років тому.
Палеоантропи являють собою закономірний етап антропогенезу, що передував появі людини сучасного виду — неоантропа. Серед палеоантропів можна виділити кілька груп (вони відрізняються одна від одної за антропологічними ознаками і частково за особливостями кам'яних знарядь): ранні та пізні палеоантропи Європи, південноафриканські та південноазійські форми, палеоантропи Передньої Азії. Пізні палеоантропи Західної Європи називаються неандертальцями. На сьогоднішній день, усіх ранніх палеоантропів відносять до виду Homo heidelbergensis, хоча існують і більш роздрібнені таблиці їх класифікації, що додають більшого значення місцевим особливостям викопаних матеріалів з різних регіонів.
Знахідки
Наочні свідчення стадії цієї еволюції людини є у вигляді розкопаних черепів та інших частин скелета, виявлених в африканських місцезнаходженнях Омо, Бодо (Обидва в Ефіопії), Ндуту, Нгалоба, Еяса (всі в Танзанії), Брокен-Хіл (Замбія) та інших. Також на Близькому Сході (Зутієх в Ізраїлі), в Індії (Нармада), Індонезії (Нгандонг) та в Китаї (Дали, Мапа, Сюйцзіяо та інші).
Вік більшості перерахованих знахідок не визначений точно, але в цілому, вони можуть бути розміщені в хронологічному діапазоні, приблизно від 600 до 150 тис. р. тому. Що стосується Європи, то тут, мабуть, є майже всі наявні до теперішнього часу палеоантропологічні матеріали, крім тих, що відносяться вже до Homo sapiens, слід розглядати як залишки палеоантропів.
Характеристика
Будучи нащадками архантропів та зберігши ще багато властивих їм рис (низький, похилий лоб, розвиненні надбрівні дуги, масивне підборіддя без виступу та ряд інших), палеоантропи, тим не менше, повсюдно відрізняються від своїх попередників загальною формою черепа, та помітно збільшеним об’ємом мозкової порожнини. У цих гомінід, як правило, більш широке, ніж у Homo erectus, чоло і більш округла потилиця, позбавлена властивому архантропам незграбного виступу. Для них також характерне зрощення тім’яної області черепа. Розмір ендокрена на цій стадії еволюції зазвичай перевищує 1100 см³, а в окремих випадках навіть досягає розмірів, типових для сучасної людини (1400 см³ і більше).
Джерела
- (рос.) Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию | ст. 78-81
Див. також
Ця стаття не містить . (жовтень 2012) |
Ця стаття не має . |
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paleoantro pi vid grec palaios starodavnya i anthropos lyudina uzagalnena nazva vikopnih predkiv lyudej yaki zhili v Aziyi Africi ta Yevropi 250 35 tis rokiv tomu Paleoantropi yavlyayut soboyu zakonomirnij etap antropogenezu sho pereduvav poyavi lyudini suchasnogo vidu neoantropa Sered paleoantropiv mozhna vidiliti kilka grup voni vidriznyayutsya odna vid odnoyi za antropologichnimi oznakami i chastkovo za osoblivostyami kam yanih znaryad ranni ta pizni paleoantropi Yevropi pivdennoafrikanski ta pivdennoazijski formi paleoantropi Perednoyi Aziyi Pizni paleoantropi Zahidnoyi Yevropi nazivayutsya neandertalcyami Na sogodnishnij den usih rannih paleoantropiv vidnosyat do vidu Homo heidelbergensis hocha isnuyut i bilsh rozdribneni tablici yih klasifikaciyi sho dodayut bilshogo znachennya miscevim osoblivostyam vikopanih materialiv z riznih regioniv ZnahidkiNaochni svidchennya stadiyi ciyeyi evolyuciyi lyudini ye u viglyadi rozkopanih cherepiv ta inshih chastin skeleta viyavlenih v afrikanskih misceznahodzhennyah Omo Bodo Obidva v Efiopiyi Ndutu Ngaloba Eyasa vsi v Tanzaniyi Broken Hil Zambiya ta inshih Takozh na Blizkomu Shodi Zutiyeh v Izrayili v Indiyi Narmada Indoneziyi Ngandong ta v Kitayi Dali Mapa Syujcziyao ta inshi Vik bilshosti pererahovanih znahidok ne viznachenij tochno ale v cilomu voni mozhut buti rozmisheni v hronologichnomu diapazoni priblizno vid 600 do 150 tis r tomu Sho stosuyetsya Yevropi to tut mabut ye majzhe vsi nayavni do teperishnogo chasu paleoantropologichni materiali krim tih sho vidnosyatsya vzhe do Homo sapiens slid rozglyadati yak zalishki paleoantropiv HarakteristikaBuduchi nashadkami arhantropiv ta zberigshi she bagato vlastivih yim ris nizkij pohilij lob rozvinenni nadbrivni dugi masivne pidboriddya bez vistupu ta ryad inshih paleoantropi tim ne menshe povsyudno vidriznyayutsya vid svoyih poperednikiv zagalnoyu formoyu cherepa ta pomitno zbilshenim ob yemom mozkovoyi porozhnini U cih gominid yak pravilo bilsh shiroke nizh u Homo erectus cholo i bilsh okrugla potilicya pozbavlena vlastivomu arhantropam nezgrabnogo vistupu Dlya nih takozh harakterne zroshennya tim yanoyi oblasti cherepa Rozmir endokrena na cij stadiyi evolyuciyi zazvichaj perevishuye 1100 sm a v okremih vipadkah navit dosyagaye rozmiriv tipovih dlya suchasnoyi lyudini 1400 sm i bilshe Dzherela ros Vishnyackij L B Vvedenie v preistoriyu st 78 81Div takozhArhantropi Gejdelberzka lyudina Neoantropi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi