Іоанн I ( 30 листопада 1340, Венсенн — 15 березня 1416, Нельський замок, Париж) — герцог Беррі, граф-консорт Оверні з 1360 року, граф Монпансьє з 1401 року, граф Пуатьє з 1369 року.
Іоанн І фр. Jean Ier de Berry, le Magnifique | |||
портрет Іоанна Беррійського | |||
| |||
---|---|---|---|
під ім'ям Іоанн ІІ 1357 — 1416 | |||
Попередник: | Карл І | ||
Наступник: | |||
| |||
під ім'ям Іоанн І 1360 — 1416 | |||
Попередник: | титул створений. | ||
Наступник: | |||
| |||
під ім'ям Іоанн ІІ 1400 — 1416 | |||
Попередник: | |||
Наступник: | |||
| |||
під ім'ям Іоанн ІІ 1401 — 1416 | |||
Попередник: | |||
Наступник: | |||
| |||
1404 — 1416 | |||
Попередник: | Елеонора Комензька | ||
Наступник: | |||
| |||
1404 — 1416 | |||
Попередник: | Елеонора Комензька | ||
Наступник: | |||
| |||
Попередник: | невідомо. | ||
Наступник: | невідомо. | ||
Народження: | 30 листопада 1340 Венсен | ||
Смерть: | 15 березня 1416 (75 років) Париж | ||
Поховання: | d і Бурзький собор | ||
Країна: | Франція | ||
Релігія: | Католицтво | ||
Рід: | Валуа | ||
Батько: | Іоанн II (король Франції) | ||
Мати: | |||
Шлюб: | 1 2 | ||
Діти: | 1 Карл, 2 , 3 Людовик, 4 , 5 | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народження
- Передісторія
У 1328 році останній король капетинзької династії Карл IV Красивий помер не залишивши чоловічого потомства, і за правом найближчої спорідненості на троні опинився двоюрідний брат покійного короля Філіп Валуа, який став королем Франції Філіпом VI. Ця обставина не сподобалася англійському королеві Едварду III, який сам претендував на французький престол за однаковим з двоюрідним братом Карла Красивого правом — по жіночій лінії (його матір'ю була сестра Карла — Ізабелла). Суперництво королів, а також незадоволені територіальні домагання англійців призвели до початку війни, яку історики пізніше назвуть Столітньою (1337—1457 роки).
Не підготована до війни держава Філіпа зазнавала однієї поразки за іншою, ситуацію ускладнювало і те, що новий король почувався на троні не занадто міцно, у нього був тільки один син, і в разі його смерті Франція могла бути затягнена в хаос. Королеві спішно були потрібні онуки, тому принц Іоанн у 13 років був оголошений повнолітнім, наділений титулом герцога Нормандського, і батько взявся підшукувати йому наречену. Граф Люксембурзький Іоанн запропонував Філіпові вибрати з двох своїх дочок, і той негайно зупинився на старшій, Гуті (у Франції її ім'я переклали, і перетворили на Бонну), якій у той час було 17 років. Надії Філіпа справдились, герцогиня Нормандська за 11 років народила дев'ять принців і принцес, забезпечивши таким чином майбутнє французького королівського дому.
- Третій син короля
Жан був третім сином у родині, народившись 30 листопада 1340 року в день Святого Андрія, і був хрещений так само як і його старший брат Карл в церкві Сен-П'єр де Монтрей. Його хрещеним батьком став граф Жан д'Арманьяк, на честь якого (а також на честь св. Івана Хрестителя) новонароджений отримав своє ім'я. Все своє подальше життя герцог Беррійський шанобливо ставився до двох «своїх» святих — у «Розкішному часослові» навіть збереглося його зображення в молитовній позі поміж св. Андрієм і св. Іваном. Також він незмінно віддавав шану мощам св. Андрія, якщо бував у містах, де вони зберігалися, — в Бурже, Брюгге тощо. Годувальницею новонародженого стала Жиль (або Жільйон) де Комон, дружина лицаря Жоффруа де Жермоля. Вона була глибоко відданою своєму вихованцю і залишалася поруч нього аж до своєї смерті у 1400 році, у віці близько 80 років, в той час як її чоловік виконував обов'язки метр д'отеля герцогського палацу.
Дитинство
Родина
Дід і бабуся юного принца Філіп VI і Іоанна Бургундська, що втратили чи не всіх власних дітей, з ніжністю ставилися до онуків. За свідченням сучасників, королівська сім'я була за його життя досить дружною і міцною. Винятком був тільки спадкоємець престолу. Батька Іоанн не любив.Маючи слабке здоров'я, Іоанн II був скритним, похмурим, здатним до спалахів невиправданої жорстокості і не надто цікавився дітьми, крім того, він лише уривками бачився з сім'єю, змушений «за наказом короля, свого батька» постійно перебувати у діючій армії або з дипломатичними дорученнями при папському чи інших дворах. Не збереглося жодного листа, жодної записки, адресованої батьком синам — навіть у полоні, давши своєму капелану Гасу де ла Бінь доручення складати збірку про собаче і соколине полювання (за якими з легкістю вгадувалися поради щодо управління державою), Іоанн не потурбувався про те, щоб адресувати їм хоча б два рядки. Винятком був лише молодший — Філіп, що розділив з батьком тяжкість полону. Батько зумів прищепити принцу Іоанну лише свою любов до полювання, яку той проніс через все життя.
Тим більшою була прихильність юного принца до матері (це підтверджується тим, що він назвав на її честь Бонною свою старшу доньку і замовляв меси за упокій її душі). Ця «найкраща з дам, які тільки є у світі» за висловом поета Гійома де Машо, бачила своє життєве покликання у вихованні дітей, віддаючи цьому весь свій час і сили. Сім'я спадкоємця престолу, вочевидь, жила здебільшого у Венсенському замку, в крилі, що має назву «Консьєржері». Наскільки можна судити за збереженими документами, дитинство принца не було ні ідилічним, ні безтурботним, війна вимотувала сили країни, французька скарбниця була порожня, ситуація деколи доходила до того, що дофіна Франції була змушена позичати гроші, щоб юні принци мали змогу вести життя, належне їх рангу.
Справді, для підтримки реноме французького королівського дому потребувалися багатство і розкіш — оздоблення кімнат принців і принцес належало повністю оновлювати два рази на рік, у переддень Великодня і дня Всіх Святих, змінюючи все аж до килимів і покривал на ліжках, причому зимовими кольорами були лазуровий і червоний, в той час як літу більш підходили відтінки зеленого. У гардеробі дітей короля повинно було бути як мінімум 12 змін вбрання, на кожне велике церковне свято їх належало наділяти новим костюмом, а до свята Святого Михайла (у серпні), Дня Всіх Святих і нарешті на Різдво — повністю оновлювати їхній гардероб. Крім того, спеціальні костюми належало шити для всіляких урочистостей — врешті на одне лише це йшло в рік близько 2650 паризьких ліврів, або сума, рівна доходу великого баронського маєтку.
З юних років принців навчали палацовому етикету, вмінню правильно говорити, вести себе і триматися на людях. При дворі Філіпа VI любили дітей, онукам короля Карлу, Луї, Жану, Філіпу, Марі, Маргариті й Ізабеллі компанію складали юний граф д'Етамп — Луї д'Евре, його зведений брат Карл, граф Алансонський, Едуар і Робер де Бар, Годфруа Брабантський, Людовик Наваррський. Ватажком серед них виступав юний дядько, трохи старший роками — брат Іоана Філіп Орлеанський. Тут же знаходилася і Жанна Бурбонська, дружина малолітнього спадкоємця престолу, яка за звичаєм того часу виховувалася при дворі чоловіка. Король Філіп і королева Жанна з достатньою проникливістю звели їх разом, щоб дитяча дружба і спільні спогади дозволили їм зберегти єдність уже в дорослому житті. Частково цей план вдався — діти короля і кузен Людовик Бурбонський дійсно на все життя залишилися дружними, або за висловом хроніста того часу Жана Буше складали «п'ять королівських голів під одним шапероном, рухомі єдиною волею».
Несподівана смерть короля Філіпа висунула за кермо цього дитячого загону дофіна Карла, що ставав відтоді законним спадкоємцем престолу. У цьому дитячому збіговиську Жан був практично нерозлучний з Філіпом, майбутнім герцогом Бургундським, молодшим за нього на рік, (цих двох сприймали мало не як близнюків), з ними ж постійно жив, грав і їв за одним столом юний Луї Бурбонський — причому в цьому тріо Жану належала, мабуть, провідна роль.
Освіта
Перші уроки читання і письма дала своєму вихованцю, ймовірно, мадам Жілль. Однак, як і належало в ті часи, «щоб навчити принців (тобто Іоанна і його молодшого брата Філіпа) читанню годин» був запрошений капелан на ім'я Ламбер де Соммевуар. Сталося це 1352 року, коли Іоанну було 12 років. Невідомо чому за рік його ім'я зникає з палацових рахунків, і вчителем принців стає Жан де Брей, за наказом якого були негайно закуплені книги, письмове приладдя тощо для продовження навчання на суму 24 лівра золотом (сума на ті часи доволі чимала — для порівняння варто нагадати, що члени Паризького парламенту отримували лише 10 су на день). Можливо, саме в дитинстві майбутньому герцогу був прищеплений смак до читання і збирання книжок. Книги ці були французькою мовою та латиною, за поняттями того часу син короля мав бути енциклопедично освіченим — мав вивчити теологію, риторику, граматику, діалектику, музику, основи латини («решти ж потроху»). За навчанням старшого принца — Карла, а потім його братів і сестер, стежила їхня мати, Бонна, яка запросила старшим вчителем представника свого двору — Сильвестра де ла Сервей. Крім власне навчання духовним і світським наукам, канонік прищеплював дітям і перші поняття про християнські чесноти, навіть двав їм дрібні гроші для роздачі милостині. Відомо, що у Іоанна Беррійського був власний «вихованець» — хлопчик на ім'я Жан ле Шарпантьє, що жив в монастирі Нотр-Дам, неподалік від палацу Сіте, якому королівський син дарував рукавички на хутрі і можливо, ділився з ним старим одягом. Освіта принца тривала 12-15 років.
Юність
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017) |
Намісництво в Лангедоку
1351 року призначено намісником Лангедоку, проте це було суто номінально. Разом з батьком брав участь у битві при Пуатьї. З огляду на неминучу поразку батько Іоанн II Добрий відіслав Іоанна на північ королівства.
Англійський полон
1360 року отримав герцогство Беррійське та графство Овернь. За угодою в Бретіньї вирушив до Англії в якості заручника. 1361 року з дозволу англійського короля повернувся до Франції. У 1364 року у зв'язку зі смертю батька повернувся до Лондону. У 1366 року остаточно повернувся до Франції
Правління Карла V
Король доручив Жану Беррійського допомагати Бертрану дю Геклену в обороні від англійців, зокрема область між Сеною та Луарою. Допомагав відвоюванню Пуату. 1374 року захопив важливий замок Лузіньян. Отримав домени Сентож і Ангумуа. Надмірно самостійні дії викликали підозри короля, який того ж року позбавив Жана цих володінь. після цього Жан Беррійський віддалився до власних володінь, майже не брав участьу вирішення питань королівства.
Опікун короля
Після смерті брата Карла V 1380 року був назначеним опікуном молодого короля Карла VI спільно з бургундським герцогом Філіппом II та орлеанським герцогом Людовиком I. 1381 року призначено намісником (королівським генерал-лейтенантом) в Лангедоці. В цей час тут вирувало повстання тюшенів. Водночас колишній губернатора Гастон III Феб де Фуа не змирився з втратою посади, ставши збирати війська. На допомогу Жану Беррійському прийшов Жан II де Арманьяк. Поступово війна перетворилася на боротьбу з тюшенами, оскільки з де Фуа вдалося домовитися. Боротьба проти повсталих тривала до 1483 року. Майже придушене повстання спалахнуло знову внаслідок вимогу герцога сплатити комунам Лангедоку 800 тис. ліврів. Боротьба тривала до 1381 року, решта невеличких загонів трималося до 1391 року.
Війна бургундців і арманьяків
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017) |
Смерть
Під час битви під Азенкуром перебував у французьких військах, але у битві участі не брав. Через хворобу повернувся до Парижу водним шляхом, передавши командування військами Бернару Арманьяку. 15 червня 1416 року помер у Нельському замку. Виконання заповіту Жана Беррійського було перерване королем на вимогу кредиторів: герцог залишив по собі величезні борги.
Меценат
Почав він збирати свою бібліотеку у 1371 році з купівлі 4 романів. В результаті у нього було близько 300 рукописних книг. Хранителем його колекції був мініатюрист П'єр Веронський. Особливу гордість бібліотеки складали часослови, для оформлення яких він запрошував найкращих ілюстраторів Франції. Загалом бібліотека герцога складалася з 41 історичної хроніки, 38 лицарських романів, твору Марко Поло, географічних мап, творів Аристотеля, Джованні Боккаччо, книг з астрономії, астрології, 15 Біблій, 16 псалтирів, 18 требників, 6 міссалья і 15 часословів. На його замовлення були створені Брюсельський часослов, Прекрасний часослов Діви Марії,Прекрасний часослов герцога Беррійського, та найзнаменитіший Розкішний часослов.
Крім французьких художників і архітекторів він запросив до себе іспанських керамістів і фламанських майстрів-ювелірів і художники, серед них були Гі де Дамартен і його брат Дре, Андре Боневе, Жакмар Есденський, брати Лімбурги. В його почті був письменник Жан Арасський.
Також виявляв інтерес до коштовних і красивих речей, а також до незвичайних, дивних речей, що надходили з Риму і Константинополя, вишивки і шпалери з Флоренції і Англії, тканини зі Сходу і Кіпру та з Венеції, роги єдинорога, язик змії тощо.
Сім'я
Дружини
Діти
- Від першої дружини:
- 1 Карл
(1362—1382) - 2 Іоанн
(1363—1401) - 3 Людовик
(1364—1383) - 4
(1365—1435) - 5
(1370—1434)
Бастарди
- Від невідомої шотландки:
- Овальд
Портрети Жана Беррійського
Примітки
- J. Calmette «L’élaboration du monde moderne». Clio, Paris, 1934, p. 30
Література
- Казель Р., Ратхофер И. Роскошный часослов герцога Беррийского. — М. : Белый город, 2002. — С. 195—209, 241. — (Сокровища мировой культуры) — 2 000 прим. — .
- de Champeax A., Gauchery P. Les travaux d'art executes pour Jean de France, duc de Berry. 1894.
- Lehoux F. Jean de France, duc de Berry — Sa vie — Son Action politique (1340—1416). 1966.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іоанн I (герцог Беррі) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ioann I 30 listopada 1340 13401130 Vensenn 15 bereznya 1416 Nelskij zamok Parizh gercog Berri graf konsort Overni z 1360 roku graf Monpansye z 1401 roku graf Puatye z 1369 roku Ioann I fr Jean Ier de Berry le MagnifiqueIoann Iportret Ioanna Berrijskogo Prapor pid im yam Ioann II 1357 1416 Poperednik Karl I Nastupnik Prapor pid im yam Ioann I 1360 1416 Poperednik titul stvorenij Nastupnik Prapor pid im yam Ioann II 1400 1416 Poperednik Nastupnik Prapor pid im yam Ioann II 1401 1416 Poperednik Nastupnik Prapor 1404 1416 Poperednik Eleonora Komenzka Nastupnik 1404 1416 Poperednik Eleonora Komenzka Nastupnik Prapor Poperednik nevidomo Nastupnik nevidomo Narodzhennya 30 listopada 1340 1340 11 30 VensenSmert 15 bereznya 1416 1416 03 15 75 rokiv ParizhPohovannya d i Burzkij soborKrayina FranciyaReligiya KatolictvoRid ValuaBatko Ioann II korol Franciyi Mati Shlyub 1 2Diti 1 Karl 2 3 Lyudovik 4 5 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodzhennya Peredistoriya U 1328 roci ostannij korol kapetinzkoyi dinastiyi Karl IV Krasivij pomer ne zalishivshi cholovichogo potomstva i za pravom najblizhchoyi sporidnenosti na troni opinivsya dvoyuridnij brat pokijnogo korolya Filip Valua yakij stav korolem Franciyi Filipom VI Cya obstavina ne spodobalasya anglijskomu korolevi Edvardu III yakij sam pretenduvav na francuzkij prestol za odnakovim z dvoyuridnim bratom Karla Krasivogo pravom po zhinochij liniyi jogo matir yu bula sestra Karla Izabella Supernictvo koroliv a takozh nezadovoleni teritorialni domagannya anglijciv prizveli do pochatku vijni yaku istoriki piznishe nazvut Stolitnoyu 1337 1457 roki Ne pidgotovana do vijni derzhava Filipa zaznavala odniyeyi porazki za inshoyu situaciyu uskladnyuvalo i te sho novij korol pochuvavsya na troni ne zanadto micno u nogo buv tilki odin sin i v razi jogo smerti Franciya mogla buti zatyagnena v haos Korolevi spishno buli potribni onuki tomu princ Ioann u 13 rokiv buv ogoloshenij povnolitnim nadilenij titulom gercoga Normandskogo i batko vzyavsya pidshukuvati jomu narechenu Graf Lyuksemburzkij Ioann zaproponuvav Filipovi vibrati z dvoh svoyih dochok i toj negajno zupinivsya na starshij Guti u Franciyi yiyi im ya pereklali i peretvorili na Bonnu yakij u toj chas bulo 17 rokiv Nadiyi Filipa spravdilis gercoginya Normandska za 11 rokiv narodila dev yat princiv i princes zabezpechivshi takim chinom majbutnye francuzkogo korolivskogo domu Tretij sin korolya Zhan buv tretim sinom u rodini narodivshis 30 listopada 1340 roku v den Svyatogo Andriya i buv hreshenij tak samo yak i jogo starshij brat Karl v cerkvi Sen P yer de Montrej Jogo hreshenim batkom stav graf Zhan d Armanyak na chest yakogo a takozh na chest sv Ivana Hrestitelya novonarodzhenij otrimav svoye im ya Vse svoye podalshe zhittya gercog Berrijskij shanoblivo stavivsya do dvoh svoyih svyatih u Rozkishnomu chasoslovi navit zbereglosya jogo zobrazhennya v molitovnij pozi pomizh sv Andriyem i sv Ivanom Takozh vin nezminno viddavav shanu mosham sv Andriya yaksho buvav u mistah de voni zberigalisya v Burzhe Bryugge tosho Goduvalniceyu novonarodzhenogo stala Zhil abo Zhiljon de Komon druzhina licarya Zhoffrua de Zhermolya Vona bula gliboko viddanoyu svoyemu vihovancyu i zalishalasya poruch nogo azh do svoyeyi smerti u 1400 roci u vici blizko 80 rokiv v toj chas yak yiyi cholovik vikonuvav obov yazki metr d otelya gercogskogo palacu Ditinstvo Rodina Did i babusya yunogo princa Filip VI i Ioanna Burgundska sho vtratili chi ne vsih vlasnih ditej z nizhnistyu stavilisya do onukiv Za svidchennyam suchasnikiv korolivska sim ya bula za jogo zhittya dosit druzhnoyu i micnoyu Vinyatkom buv tilki spadkoyemec prestolu Batka Ioann ne lyubiv Mayuchi slabke zdorov ya Ioann II buv skritnim pohmurim zdatnim do spalahiv nevipravdanoyi zhorstokosti i ne nadto cikavivsya ditmi krim togo vin lishe urivkami bachivsya z sim yeyu zmushenij za nakazom korolya svogo batka postijno perebuvati u diyuchij armiyi abo z diplomatichnimi doruchennyami pri papskomu chi inshih dvorah Ne zbereglosya zhodnogo lista zhodnoyi zapiski adresovanoyi batkom sinam navit u poloni davshi svoyemu kapelanu Gasu de la Bin doruchennya skladati zbirku pro sobache i sokoline polyuvannya za yakimi z legkistyu vgaduvalisya poradi shodo upravlinnya derzhavoyu Ioann ne poturbuvavsya pro te shob adresuvati yim hocha b dva ryadki Vinyatkom buv lishe molodshij Filip sho rozdiliv z batkom tyazhkist polonu Batko zumiv prishepiti princu Ioannu lishe svoyu lyubov do polyuvannya yaku toj pronis cherez vse zhittya Tim bilshoyu bula prihilnist yunogo princa do materi ce pidtverdzhuyetsya tim sho vin nazvav na yiyi chest Bonnoyu svoyu starshu donku i zamovlyav mesi za upokij yiyi dushi Cya najkrasha z dam yaki tilki ye u sviti za vislovom poeta Gijoma de Masho bachila svoye zhittyeve poklikannya u vihovanni ditej viddayuchi comu ves svij chas i sili Sim ya spadkoyemcya prestolu vochevid zhila zdebilshogo u Vensenskomu zamku v krili sho maye nazvu Konsyerzheri Naskilki mozhna suditi za zberezhenimi dokumentami ditinstvo princa ne bulo ni idilichnim ni bezturbotnim vijna vimotuvala sili krayini francuzka skarbnicya bula porozhnya situaciya dekoli dohodila do togo sho dofina Franciyi bula zmushena pozichati groshi shob yuni princi mali zmogu vesti zhittya nalezhne yih rangu Spravdi dlya pidtrimki renome francuzkogo korolivskogo domu potrebuvalisya bagatstvo i rozkish ozdoblennya kimnat princiv i princes nalezhalo povnistyu onovlyuvati dva razi na rik u peredden Velikodnya i dnya Vsih Svyatih zminyuyuchi vse azh do kilimiv i pokrival na lizhkah prichomu zimovimi kolorami buli lazurovij i chervonij v toj chas yak litu bilsh pidhodili vidtinki zelenogo U garderobi ditej korolya povinno bulo buti yak minimum 12 zmin vbrannya na kozhne velike cerkovne svyato yih nalezhalo nadilyati novim kostyumom a do svyata Svyatogo Mihajla u serpni Dnya Vsih Svyatih i nareshti na Rizdvo povnistyu onovlyuvati yihnij garderob Krim togo specialni kostyumi nalezhalo shiti dlya vsilyakih urochistostej vreshti na odne lishe ce jshlo v rik blizko 2650 parizkih livriv abo suma rivna dohodu velikogo baronskogo mayetku Z yunih rokiv princiv navchali palacovomu etiketu vminnyu pravilno govoriti vesti sebe i trimatisya na lyudyah Pri dvori Filipa VI lyubili ditej onukam korolya Karlu Luyi Zhanu Filipu Mari Margariti j Izabelli kompaniyu skladali yunij graf d Etamp Luyi d Evre jogo zvedenij brat Karl graf Alansonskij Eduar i Rober de Bar Godfrua Brabantskij Lyudovik Navarrskij Vatazhkom sered nih vistupav yunij dyadko trohi starshij rokami brat Ioana Filip Orleanskij Tut zhe znahodilasya i Zhanna Burbonska druzhina malolitnogo spadkoyemcya prestolu yaka za zvichayem togo chasu vihovuvalasya pri dvori cholovika Korol Filip i koroleva Zhanna z dostatnoyu proniklivistyu zveli yih razom shob dityacha druzhba i spilni spogadi dozvolili yim zberegti yednist uzhe v doroslomu zhitti Chastkovo cej plan vdavsya diti korolya i kuzen Lyudovik Burbonskij dijsno na vse zhittya zalishilisya druzhnimi abo za vislovom hronista togo chasu Zhana Bushe skladali p yat korolivskih goliv pid odnim shaperonom ruhomi yedinoyu voleyu Nespodivana smert korolya Filipa visunula za kermo cogo dityachogo zagonu dofina Karla sho stavav vidtodi zakonnim spadkoyemcem prestolu U comu dityachomu zbigovisku Zhan buv praktichno nerozluchnij z Filipom majbutnim gercogom Burgundskim molodshim za nogo na rik cih dvoh sprijmali malo ne yak bliznyukiv z nimi zh postijno zhiv grav i yiv za odnim stolom yunij Luyi Burbonskij prichomu v comu trio Zhanu nalezhala mabut providna rol Osvita Pershi uroki chitannya i pisma dala svoyemu vihovancyu jmovirno madam Zhill Odnak yak i nalezhalo v ti chasi shob navchiti princiv tobto Ioanna i jogo molodshogo brata Filipa chitannyu godin buv zaproshenij kapelan na im ya Lamber de Sommevuar Stalosya ce 1352 roku koli Ioannu bulo 12 rokiv Nevidomo chomu za rik jogo im ya znikaye z palacovih rahunkiv i vchitelem princiv staye Zhan de Brej za nakazom yakogo buli negajno zakupleni knigi pismove priladdya tosho dlya prodovzhennya navchannya na sumu 24 livra zolotom suma na ti chasi dovoli chimala dlya porivnyannya varto nagadati sho chleni Parizkogo parlamentu otrimuvali lishe 10 su na den Mozhlivo same v ditinstvi majbutnomu gercogu buv prisheplenij smak do chitannya i zbirannya knizhok Knigi ci buli francuzkoyu movoyu ta latinoyu za ponyattyami togo chasu sin korolya mav buti enciklopedichno osvichenim mav vivchiti teologiyu ritoriku gramatiku dialektiku muziku osnovi latini reshti zh potrohu Za navchannyam starshogo princa Karla a potim jogo brativ i sester stezhila yihnya mati Bonna yaka zaprosila starshim vchitelem predstavnika svogo dvoru Silvestra de la Servej Krim vlasne navchannya duhovnim i svitskim naukam kanonik prisheplyuvav dityam i pershi ponyattya pro hristiyanski chesnoti navit dvav yim dribni groshi dlya rozdachi milostini Vidomo sho u Ioanna Berrijskogo buv vlasnij vihovanec hlopchik na im ya Zhan le Sharpantye sho zhiv v monastiri Notr Dam nepodalik vid palacu Site yakomu korolivskij sin daruvav rukavichki na hutri i mozhlivo dilivsya z nim starim odyagom Osvita princa trivala 12 15 rokiv Yunist Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2017 Namisnictvo v Langedoku 1351 roku priznacheno namisnikom Langedoku prote ce bulo suto nominalno Razom z batkom brav uchast u bitvi pri Puatyi Z oglyadu na neminuchu porazku batko Ioann II Dobrij vidislav Ioanna na pivnich korolivstva Anglijskij polon 1360 roku otrimav gercogstvo Berrijske ta grafstvo Overn Za ugodoyu v Bretinyi virushiv do Angliyi v yakosti zaruchnika 1361 roku z dozvolu anglijskogo korolya povernuvsya do Franciyi U 1364 roku u zv yazku zi smertyu batka povernuvsya do Londonu U 1366 roku ostatochno povernuvsya do Franciyi Pravlinnya Karla V Korol doruchiv Zhanu Berrijskogo dopomagati Bertranu dyu Geklenu v oboroni vid anglijciv zokrema oblast mizh Senoyu ta Luaroyu Dopomagav vidvoyuvannyu Puatu 1374 roku zahopiv vazhlivij zamok Luzinyan Otrimav domeni Sentozh i Angumua Nadmirno samostijni diyi viklikali pidozri korolya yakij togo zh roku pozbaviv Zhana cih volodin pislya cogo Zhan Berrijskij viddalivsya do vlasnih volodin majzhe ne brav uchastu virishennya pitan korolivstva Opikun korolya Pislya smerti brata Karla V 1380 roku buv naznachenim opikunom molodogo korolya Karla VI spilno z burgundskim gercogom Filippom II ta orleanskim gercogom Lyudovikom I 1381 roku priznacheno namisnikom korolivskim general lejtenantom v Langedoci V cej chas tut viruvalo povstannya tyusheniv Vodnochas kolishnij gubernatora Gaston III Feb de Fua ne zmirivsya z vtratoyu posadi stavshi zbirati vijska Na dopomogu Zhanu Berrijskomu prijshov Zhan II de Armanyak Postupovo vijna peretvorilasya na borotbu z tyushenami oskilki z de Fua vdalosya domovitisya Borotba proti povstalih trivala do 1483 roku Majzhe pridushene povstannya spalahnulo znovu vnaslidok vimogu gercoga splatiti komunam Langedoku 800 tis livriv Borotba trivala do 1381 roku reshta nevelichkih zagoniv trimalosya do 1391 roku Vijna burgundciv i armanyakiv Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2017 Smert Pid chas bitvi pid Azenkurom perebuvav u francuzkih vijskah ale u bitvi uchasti ne brav Cherez hvorobu povernuvsya do Parizhu vodnim shlyahom peredavshi komanduvannya vijskami Bernaru Armanyaku 15 chervnya 1416 roku pomer u Nelskomu zamku Vikonannya zapovitu Zhana Berrijskogo bulo perervane korolem na vimogu kreditoriv gercog zalishiv po sobi velichezni borgi MecenatPochav vin zbirati svoyu biblioteku u 1371 roci z kupivli 4 romaniv V rezultati u nogo bulo blizko 300 rukopisnih knig Hranitelem jogo kolekciyi buv miniatyurist P yer Veronskij Osoblivu gordist biblioteki skladali chasoslovi dlya oformlennya yakih vin zaproshuvav najkrashih ilyustratoriv Franciyi Zagalom biblioteka gercoga skladalasya z 41 istorichnoyi hroniki 38 licarskih romaniv tvoru Marko Polo geografichnih map tvoriv Aristotelya Dzhovanni Bokkachcho knig z astronomiyi astrologiyi 15 Biblij 16 psaltiriv 18 trebnikiv 6 missalya i 15 chasosloviv Na jogo zamovlennya buli stvoreni Bryuselskij chasoslov Prekrasnij chasoslov Divi Mariyi Prekrasnij chasoslov gercoga Berrijskogo ta najznamenitishij Rozkishnij chasoslov Krim francuzkih hudozhnikiv i arhitektoriv vin zaprosiv do sebe ispanskih keramistiv i flamanskih majstriv yuveliriv i hudozhniki sered nih buli Gi de Damarten i jogo brat Dre Andre Boneve Zhakmar Esdenskij brati Limburgi V jogo pochti buv pismennik Zhan Arasskij Takozh viyavlyav interes do koshtovnih i krasivih rechej a takozh do nezvichajnih divnih rechej sho nadhodili z Rimu i Konstantinopolya vishivki i shpaleri z Florenciyi i Angliyi tkanini zi Shodu i Kipru ta z Veneciyi rogi yedinoroga yazik zmiyi tosho Sim yaDruzhini 1 1346 1388 2 1378 1424 Diti Vid pershoyi druzhini 1 Karl 1362 1382 2 Ioann 1363 1401 3 Lyudovik 1364 1383 4 1365 1435 5 1370 1434 Bastardi Vid nevidomoyi shotlandki OvaldPortreti Zhana BerrijskogoPrimitkiJ Calmette L elaboration du monde moderne Clio Paris 1934 p 30LiteraturaKazel R Rathofer I Roskoshnyj chasoslov gercoga Berrijskogo M Belyj gorod 2002 S 195 209 241 Sokrovisha mirovoj kultury 2 000 prim ISBN 5 7793 0495 5 de Champeax A Gauchery P Les travaux d art executes pour Jean de France duc de Berry 1894 Lehoux F Jean de France duc de Berry Sa vie Son Action politique 1340 1416 1966 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ioann I gercog Berri