Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан I (фр. Jean Ier d’Armagnac; 1305 — 16 травня 1373) — 17-й граф Арманьяк, 20-й граф Фезансак і 13-й граф Родез у 1319—1373 роках. Був активним учасником Столітньої війни на боці Франції.
| Жан I | |
|---|---|
| окс. Joan Ièr d'Armanhac | |
 | |
| Народився | не пізніше 1306 |
| Помер | 16 травня 1373[1] Бомон-де-Ломань |
| Поховання | d |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | феодал |
| Знання мов | середньофранцузька[2] |
| Учасник | Столітня війна |
| Титул | d[1], d[1] і d |
| Рід | d |
| Батько | Бернар VI д'Арманьяк[1] |
| Мати | d[1] |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d[1] і d[1] |
| Діти | Жан II (граф Арманьяк)[1], d[1], d[1] і d[1] |
 | |
| |
Життєпис
Походив з Дому Фезансаге (Другий Дім Арманьяк). Єдиний син Бернара VI, графа Арманьяка і Фезансака, та Сесіль, графині Родез. Народився 1305 року. У 1313 році після смерті матері повинен був успадкувати графство Родез, проте це графство отримав його батько. 1319 року після смерті Бернара VI став повновладним графом Арманьяку, Фезансаку і Родезу. Поєднав герби Арманьяків (червоний лев) і де Родез (лев'ячий леопард) в єдиному гербу, що став складатися з 4 частин.
Продовжив політику попередника щодо союзу з Французьким королівством. 1324 року не підтримав свого номінального сюзерена Едуарда II, короля Англії. Навпаки приєднався до французького війська на чолі із Карлом де Валуа, яке рушило до Гієні. Жан I брав участь в облозі фортеці Ла Реоль. 1324 року оженився з представницею роду де Го, яка була внучатою небогою папи римського Климента V. Проте дружина померла вже 1325 року.
1326 року успішно діяв у Керсі та Аженуа проти найманців, яких звільнив англійський король. 1327 року Жан I оженився вдруге — з представницею роду Клермон, гілки королівської династії Капетингів. 1328 року брав участь у коронації короля Філіппа VI Валуа. Того ж року відзначився в битві під Касселем проти фламандських повстанців. 1329 року був одним із свідків принесення оммажу Едуардом III, королем Англії, королю Франції за герцогство Гієнь, що відбувалося в Амьєні.
Водночас поновився конфлікт з графством Фуа, де новий правитель Гастон II намагався закріпити за собою віконтства Беарн та Габардан. 1329 року в якості арбітра суперечки за рішенням папи римського Івана XXII став Філіпп III, король Наварри. За його рішенням Жан I відмовлявся від володінь Беарн, Марсан, Габардан і Небузан, а натомість закріпляв за собою сеньйорії Рів'єр, Озан, Брюйуа, Мансьє та Мюре.
1333 року долучився до війська Йоганна I, короля Богемії і графа Люксембургу, яке здійснило похід до Італії на підтримку Папського престолу проти ліги гібеллінів. Командуючи авангардом, Жан I потрапив у засідку й у полон. За визволення мусив сплатити 20 тис. флоринів.
1337 року з початком Столітньої війни надав 6 тис. вояків Раулю I де Брієнну, конетаблю Франції, для вторгнення до Гієнні та Гасконі. 1339 року брав участь в обороні Камбре від англійських військ. Того ж року вступив у суперечку з графством Фуа за місто Мірамон-Сенсак, яке зрештою було передано безпосередньо королю Франції.
1340 року брав участь в облозі Валансьєну, потім відіграв важливу роль у перемозі над англо-фламандським військом на чолі з Робером д'Артуа в битві біля Сен-Омера. Того ж року був учасником облоги Турне. Потім брав участь у перемовинах з англійцями в Еплешене (поблизу Турне), що завершилося укладанням перемир'я.
1342 року він від імені намісника короля в Лангедоку прийняв здачу міст Сен-Базейль і Ландевон. Того ж року активно діяв під час перемовин щодо купівлі Дофіне (1349 року був одним із свідків його передання дофіну Франції). 1343 року рішенням французького короля отримав віконтства Ломань і Овіллар. 1345 року очолив облогу замку Моншамп в Гасконі. Але того ж року англійці перейшли у наступ, захопивши місто Бержерак. Але Жан I зумів організувати оборону гасконських земель, отаборившись в Пер'є. Англійська армія, не в змозі зайняти цей замок, відступила до Бордо. У 1346—1347 роках був намісником короля і командувачем усіма військами в Аженуа, Гасконі, Керсі, Перігорі та околицях Бордо. 1347 року брав участь у перемовинах з англійцям в Сангатте і Булоні.
У 1350—1351 роках входив до ради короля Жана II. У квітні 1351 року був членом посольства до Фландрії, де в значній мірі сприяв укладанню шлюбу Маргарити, спадкоємиці Фландрії, Артуа і Невера, з Філіппом, сином короля Франції. Це значно зміцнило становище останнього у протистоянні з Англією, оскільки син англійського короля був до того головним претендентом на шлюб з Маргаритою. У липні того року Жан I воював в Нижній Нормандії.
1352 року призначено намісником короля в Лангедоку, де став одним з головних керівників королівської армії в битвах проти англійців. 1352 року зайняв Сент-Антонен, але англійці зайняли Лузіньян і Сен-Ліврад, взяли в облогу Ажан. 1354 року звільнив Бовіль та Пор-Сент-Марі, до кінця року остаточно звільнив Лангедок й західну Гієнь.
1355 року під час вторгнення англійського війська на чолі з принцом Едуардом Вельським до Лангедоку, наказав населенню заховатися у містах, а сам Жан I зміцнив Тулузу. Спроби англійців захопити це місто виявилося невдалим. В подальшому Арманьяк переслідував Едуарда, який рухався зі значною здобиччю, до самого Бордо. Втім не наважився дати йому генеральної битви. Того ж року отримав від короля графство Гор. 1356 року уклав союзний договір з Педро I, королем Кастилії. Того ж року домовлявся про застосування арагонського флоту проти англійського біля Бретані.
1357 року прийшов на допомогу папі римському Іннокентію VI, який закликав знищити загони найманців (великі компанії) на чолі із Арно де Серполем, які плюндрували Прованс та загрожували Авіньйону, де тоді знаходився Папський престол. За звільнення Провансу від найманців Джованна I, королева Неаполю та графиня Провансу, визнала за Жаном I низку сеньйорій в Провансі, що колись належали його тестеві. Втім граф Арманьяк негайно їх продав самій королеві за 30 тис. золотих флоринів.
1358 року втратив посаду намісника Лангедоку принца Жана, радником якого став. Невдовзі видав за останнього свою доньку. Не брав участі у битві при Пуатьє, але за договором у Бретіньї 1360 року ставав васалом короля Англії та повинен був передати тому графство Гор. Проте Жан I д'Арманьяк усіляко відтягував виконання цього рішення. Водночас Жан I став першим, хто надав допомогу полоненого французькому королю Жану II, надавши харчи, меблі та коштовний посуд.
1361 року приєднався до кастильського війська, що воювало з Арагоном. У 1361 році брав участь в поході проти Гренадського емірату. 1362 року знову воював з Арагоном, а потім брав участь в облозі Гренади. Того ж року поновилася війна з графством Фуа. Жан I спільно з зятем Жаном, який став герцогом Беррі, графами Комменжа, Пардіака, віконтами Фезансаге, Ла Барта вдерлися до Фуа, але зазнали тяжкої поразки в битві біля Лонаку від Гастона III, а сам граф Арманьяк потрапив у полон. Йому було призначено величезний викуп в 300 тис. флоринів, який Жан I негайно не міг зібрати. 1364 року позичив гроші в англійського короля. Зміг звільнитися лише 1365 року (втім боротьба проти Гастона III з перервами тривала до 1377 року). Невдовзі Жан I приніс оммаж принцу Едуарду, герцогу Аквітанії. Став членом його таємної ради.
1366 року сприяв укладанню договору між принцом Едуардом та поваленим кастильським королем Педро I щодо повернення останньому трону Кастилії і Леону. 1367 року брав участь у поході принца Едуарда на допомогу кастильському королю Педро I у війні проти Енріке Трастамара. В переможній для англо-кастильського війська битві при Нахері Жан I д'Арманьяк керував правим флангом. Того ж року намагався замирити Педро I з арагонським королем, що підтримував Трастамару.
1368 року вступив у конфлікт з принцом Едуардом, що чинив тиск на гасконських сеньйорів та впровадження додаткового податку fouage. Жан I подав апеляцію до англійського короля Едуарда III. Коли той не відповів, — до Карла V, короля Франції, номінального сюзерена герцогства Аквітанського. Це стало юридичним приводом до повернення Аквітанії, переданої за договором у Бретіньї Англії, знову під безпосередню владу Франції. Жан I почав боротьбу проти англійців в Гасконі. Через 4 місяці до нього доєднався Арно Аманьє IX, сеньйор Альбре. Невдовзі з огляду на успіхи останніх король Карл V прийняв апеляцію та обіцяв підтримку повсталим. 1369 року відновилася війна Франції проти Англії. За цих умов Жан I очолив боротьбу в Лангедоці.
У 1370 році зайняв важливе місто Тарба, чим завершив визволення більшої частини Гасконі. Після цього передав правління в Арманьяку синові Жану. Помер Жан I 1373 року в замку Бомон-де-Ломань. Йому спадкував син Жан II.
Родина
- Дружина — Режина, донька Бертрана де Го, віконта Ломаня і Овіллару
- дітей не було
- Дружина — Беатріса, донька Жана де Клермона, графа Шароле.
- Діти:
- Жан (1330—1384), граф д'Арманьяк, Фезансак, Родез
- Бернар (1336—1357/1359)
- Жанна (1348—1388), дружина Жана I Валуа, герцога Беррі
- Мате (д/н—1378/1379), дружина Хуана I, короля Арагону
- Діти:
- 1 бастард
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Baqué Z. Histoire comtes D'Armagnac. — Auch: Imprimerie Brevetée F. Cocharaux, 1945.
- Sumption, Jonathan, The Hundred Years War, Vol 1, Trial by Battle, 1990,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan I fr Jean Ier d Armagnac 1305 16 travnya 1373 17 j graf Armanyak 20 j graf Fezansak i 13 j graf Rodez u 1319 1373 rokah Buv aktivnim uchasnikom Stolitnoyi vijni na boci Franciyi Zhan Ioks Joan Ier d ArmanhacNarodivsyane piznishe 1306Pomer16 travnya 1373 1 Bomon de LomanPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistfeodalZnannya movserednofrancuzka 2 UchasnikStolitnya vijnaTituld 1 d 1 i dRiddBatkoBernar VI d Armanyak 1 Matid 1 Brati sestrid i dU shlyubi zd 1 i d 1 DitiZhan II graf Armanyak 1 d 1 d 1 i d 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Domu Fezansage Drugij Dim Armanyak Yedinij sin Bernara VI grafa Armanyaka i Fezansaka ta Sesil grafini Rodez Narodivsya 1305 roku U 1313 roci pislya smerti materi povinen buv uspadkuvati grafstvo Rodez prote ce grafstvo otrimav jogo batko 1319 roku pislya smerti Bernara VI stav povnovladnim grafom Armanyaku Fezansaku i Rodezu Poyednav gerbi Armanyakiv chervonij lev i de Rodez lev yachij leopard v yedinomu gerbu sho stav skladatisya z 4 chastin Prodovzhiv politiku poperednika shodo soyuzu z Francuzkim korolivstvom 1324 roku ne pidtrimav svogo nominalnogo syuzerena Eduarda II korolya Angliyi Navpaki priyednavsya do francuzkogo vijska na choli iz Karlom de Valua yake rushilo do Giyeni Zhan I brav uchast v oblozi forteci La Reol 1324 roku ozhenivsya z predstavniceyu rodu de Go yaka bula vnuchatoyu nebogoyu papi rimskogo Klimenta V Prote druzhina pomerla vzhe 1325 roku 1326 roku uspishno diyav u Kersi ta Azhenua proti najmanciv yakih zvilniv anglijskij korol 1327 roku Zhan I ozhenivsya vdruge z predstavniceyu rodu Klermon gilki korolivskoyi dinastiyi Kapetingiv 1328 roku brav uchast u koronaciyi korolya Filippa VI Valua Togo zh roku vidznachivsya v bitvi pid Kasselem proti flamandskih povstanciv 1329 roku buv odnim iz svidkiv prinesennya ommazhu Eduardom III korolem Angliyi korolyu Franciyi za gercogstvo Giyen sho vidbuvalosya v Amyeni Vodnochas ponovivsya konflikt z grafstvom Fua de novij pravitel Gaston II namagavsya zakripiti za soboyu vikontstva Bearn ta Gabardan 1329 roku v yakosti arbitra superechki za rishennyam papi rimskogo Ivana XXII stav Filipp III korol Navarri Za jogo rishennyam Zhan I vidmovlyavsya vid volodin Bearn Marsan Gabardan i Nebuzan a natomist zakriplyav za soboyu senjoriyi Riv yer Ozan Bryujua Mansye ta Myure 1333 roku doluchivsya do vijska Joganna I korolya Bogemiyi i grafa Lyuksemburgu yake zdijsnilo pohid do Italiyi na pidtrimku Papskogo prestolu proti ligi gibelliniv Komanduyuchi avangardom Zhan I potrapiv u zasidku j u polon Za vizvolennya musiv splatiti 20 tis floriniv 1337 roku z pochatkom Stolitnoyi vijni nadav 6 tis voyakiv Raulyu I de Briyennu konetablyu Franciyi dlya vtorgnennya do Giyenni ta Gaskoni 1339 roku brav uchast v oboroni Kambre vid anglijskih vijsk Togo zh roku vstupiv u superechku z grafstvom Fua za misto Miramon Sensak yake zreshtoyu bulo peredano bezposeredno korolyu Franciyi 1340 roku brav uchast v oblozi Valansyenu potim vidigrav vazhlivu rol u peremozi nad anglo flamandskim vijskom na choli z Roberom d Artua v bitvi bilya Sen Omera Togo zh roku buv uchasnikom oblogi Turne Potim brav uchast u peremovinah z anglijcyami v Epleshene poblizu Turne sho zavershilosya ukladannyam peremir ya 1342 roku vin vid imeni namisnika korolya v Langedoku prijnyav zdachu mist Sen Bazejl i Landevon Togo zh roku aktivno diyav pid chas peremovin shodo kupivli Dofine 1349 roku buv odnim iz svidkiv jogo peredannya dofinu Franciyi 1343 roku rishennyam francuzkogo korolya otrimav vikontstva Loman i Ovillar 1345 roku ocholiv oblogu zamku Monshamp v Gaskoni Ale togo zh roku anglijci perejshli u nastup zahopivshi misto Berzherak Ale Zhan I zumiv organizuvati oboronu gaskonskih zemel otaborivshis v Per ye Anglijska armiya ne v zmozi zajnyati cej zamok vidstupila do Bordo U 1346 1347 rokah buv namisnikom korolya i komanduvachem usima vijskami v Azhenua Gaskoni Kersi Perigori ta okolicyah Bordo 1347 roku brav uchast u peremovinah z anglijcyam v Sangatte i Buloni U 1350 1351 rokah vhodiv do radi korolya Zhana II U kvitni 1351 roku buv chlenom posolstva do Flandriyi de v znachnij miri spriyav ukladannyu shlyubu Margariti spadkoyemici Flandriyi Artua i Nevera z Filippom sinom korolya Franciyi Ce znachno zmicnilo stanovishe ostannogo u protistoyanni z Angliyeyu oskilki sin anglijskogo korolya buv do togo golovnim pretendentom na shlyub z Margaritoyu U lipni togo roku Zhan I voyuvav v Nizhnij Normandiyi 1352 roku priznacheno namisnikom korolya v Langedoku de stav odnim z golovnih kerivnikiv korolivskoyi armiyi v bitvah proti anglijciv 1352 roku zajnyav Sent Antonen ale anglijci zajnyali Luzinyan i Sen Livrad vzyali v oblogu Azhan 1354 roku zvilniv Bovil ta Por Sent Mari do kincya roku ostatochno zvilniv Langedok j zahidnu Giyen 1355 roku pid chas vtorgnennya anglijskogo vijska na choli z princom Eduardom Velskim do Langedoku nakazav naselennyu zahovatisya u mistah a sam Zhan I zmicniv Tuluzu Sprobi anglijciv zahopiti ce misto viyavilosya nevdalim V podalshomu Armanyak peresliduvav Eduarda yakij ruhavsya zi znachnoyu zdobichchyu do samogo Bordo Vtim ne navazhivsya dati jomu generalnoyi bitvi Togo zh roku otrimav vid korolya grafstvo Gor 1356 roku uklav soyuznij dogovir z Pedro I korolem Kastiliyi Togo zh roku domovlyavsya pro zastosuvannya aragonskogo flotu proti anglijskogo bilya Bretani 1357 roku prijshov na dopomogu papi rimskomu Innokentiyu VI yakij zaklikav znishiti zagoni najmanciv veliki kompaniyi na choli iz Arno de Serpolem yaki plyundruvali Provans ta zagrozhuvali Avinjonu de todi znahodivsya Papskij prestol Za zvilnennya Provansu vid najmanciv Dzhovanna I koroleva Neapolyu ta grafinya Provansu viznala za Zhanom I nizku senjorij v Provansi sho kolis nalezhali jogo testevi Vtim graf Armanyak negajno yih prodav samij korolevi za 30 tis zolotih floriniv 1358 roku vtrativ posadu namisnika Langedoku princa Zhana radnikom yakogo stav Nevdovzi vidav za ostannogo svoyu donku Ne brav uchasti u bitvi pri Puatye ale za dogovorom u Bretinyi 1360 roku stavav vasalom korolya Angliyi ta povinen buv peredati tomu grafstvo Gor Prote Zhan I d Armanyak usilyako vidtyaguvav vikonannya cogo rishennya Vodnochas Zhan I stav pershim hto nadav dopomogu polonenogo francuzkomu korolyu Zhanu II nadavshi harchi mebli ta koshtovnij posud 1361 roku priyednavsya do kastilskogo vijska sho voyuvalo z Aragonom U 1361 roci brav uchast v pohodi proti Grenadskogo emiratu 1362 roku znovu voyuvav z Aragonom a potim brav uchast v oblozi Grenadi Togo zh roku ponovilasya vijna z grafstvom Fua Zhan I spilno z zyatem Zhanom yakij stav gercogom Berri grafami Kommenzha Pardiaka vikontami Fezansage La Barta vderlisya do Fua ale zaznali tyazhkoyi porazki v bitvi bilya Lonaku vid Gastona III a sam graf Armanyak potrapiv u polon Jomu bulo priznacheno velicheznij vikup v 300 tis floriniv yakij Zhan I negajno ne mig zibrati 1364 roku pozichiv groshi v anglijskogo korolya Zmig zvilnitisya lishe 1365 roku vtim borotba proti Gastona III z perervami trivala do 1377 roku Nevdovzi Zhan I prinis ommazh princu Eduardu gercogu Akvitaniyi Stav chlenom jogo tayemnoyi radi 1366 roku spriyav ukladannyu dogovoru mizh princom Eduardom ta povalenim kastilskim korolem Pedro I shodo povernennya ostannomu tronu Kastiliyi i Leonu 1367 roku brav uchast u pohodi princa Eduarda na dopomogu kastilskomu korolyu Pedro I u vijni proti Enrike Trastamara V peremozhnij dlya anglo kastilskogo vijska bitvi pri Naheri Zhan I d Armanyak keruvav pravim flangom Togo zh roku namagavsya zamiriti Pedro I z aragonskim korolem sho pidtrimuvav Trastamaru 1368 roku vstupiv u konflikt z princom Eduardom sho chiniv tisk na gaskonskih senjoriv ta vprovadzhennya dodatkovogo podatku fouage Zhan I podav apelyaciyu do anglijskogo korolya Eduarda III Koli toj ne vidpoviv do Karla V korolya Franciyi nominalnogo syuzerena gercogstva Akvitanskogo Ce stalo yuridichnim privodom do povernennya Akvitaniyi peredanoyi za dogovorom u Bretinyi Angliyi znovu pid bezposerednyu vladu Franciyi Zhan I pochav borotbu proti anglijciv v Gaskoni Cherez 4 misyaci do nogo doyednavsya Arno Amanye IX senjor Albre Nevdovzi z oglyadu na uspihi ostannih korol Karl V prijnyav apelyaciyu ta obicyav pidtrimku povstalim 1369 roku vidnovilasya vijna Franciyi proti Angliyi Za cih umov Zhan I ocholiv borotbu v Langedoci U 1370 roci zajnyav vazhlive misto Tarba chim zavershiv vizvolennya bilshoyi chastini Gaskoni Pislya cogo peredav pravlinnya v Armanyaku sinovi Zhanu Pomer Zhan I 1373 roku v zamku Bomon de Loman Jomu spadkuvav sin Zhan II RodinaDruzhina Rezhina donka Bertrana de Go vikonta Lomanya i Ovillaru ditej ne bulo Druzhina Beatrisa donka Zhana de Klermona grafa Sharole Diti Zhan 1330 1384 graf d Armanyak Fezansak Rodez Bernar 1336 1357 1359 Zhanna 1348 1388 druzhina Zhana I Valua gercoga Berri Mate d n 1378 1379 druzhina Huana I korolya Aragonu 1 bastardPrimitkiCawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaBaque Z Histoire comtes D Armagnac Auch Imprimerie Brevetee F Cocharaux 1945 Sumption Jonathan The Hundred Years War Vol 1 Trial by Battle 1990 ISBN 0 571 13895 0