Геоло́гія Фінля́ндії
Території Фінляндії розташована в межах Балтійського щита і складена ранньодокембрійськими метаморфічними породами і гранітами, перекритими тонким і переривистим плащем льодовикових і прильодовикових відкладів четвертинного періоду, що обумовлено декількома фазами відступу льодового щита Скандинавії. Зона розломів, що перетинає вершину Ботнічної затоки і протягається до північного узбережжя Ладозького озера, розділяє докембрійські утворення на дві головні області.
На схід від Ботнічно-Ладозької зони поширені граніто-ґнейси і зеленокам’яні пояси () архею східного і північно-східного простягання, які різко незгідно перекриті слабометаморфізованими мілководно-морськими і континентальними уламковими відкладами та основними вулканітами раннього протерозою. Це частина Балтійського щита, стабілізована до початку протерозою. На неї в північній частині країни насунені високометаморфізовані кристалічні породи раннього протерозою, що простягається з Норвегії через північ Фінляндію на Кольський півострів. З цими відкладами пов'язані найбільші рудні родовища (урану, золота, міді, , поліметалів, нікелю, кобальту, ванадію).
На захід від Ботнічно-Ладозької зони, на більшій частині території країни, розвинені утворення верхньої частини нижнього протерозою, т. зв. віком 2,0—1,75 млрд років. Це переважно вапняно-лужні , і сланці, сформовані в умовах вулканічних острівних дуг і околичних морів, що складають активну околицю . Вони прорвані численними плутонами гранітоїдів, серед яких особливе місце займає найбільший . вздовж насунені на Карельський мегаблок. У цій шовній зоні поширені середньопротерозойський фліш і тіла нікеленосних габро-перидотитів. Останні відомі і на півдні країни. На Аландських островах і крайньому південному-заході Фінляндії є плутони гранітів рапаківі віком 1,65 млрд років, що знаходяться в одній смузі з . З гранітами рапаківі асоціюють численні дрібні родовища міді, поліметалів, нікелю, заліза та рідкісних металів.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geolo giya Finlya ndiyi Teritoriyi Finlyandiyi roztashovana v mezhah Baltijskogo shita i skladena rannodokembrijskimi metamorfichnimi porodami i granitami perekritimi tonkim i pererivistim plashem lodovikovih i prilodovikovih vidkladiv chetvertinnogo periodu sho obumovleno dekilkoma fazami vidstupu lodovogo shita Skandinaviyi Zona rozlomiv sho peretinaye vershinu Botnichnoyi zatoki i protyagayetsya do pivnichnogo uzberezhzhya Ladozkogo ozera rozdilyaye dokembrijski utvorennya na dvi golovni oblasti Na shid vid Botnichno Ladozkoyi zoni poshireni granito gnejsi i zelenokam yani poyasi arheyu shidnogo i pivnichno shidnogo prostyagannya yaki rizko nezgidno perekriti slabometamorfizovanimi milkovodno morskimi i kontinentalnimi ulamkovimi vidkladami ta osnovnimi vulkanitami rannogo proterozoyu Ce chastina Baltijskogo shita stabilizovana do pochatku proterozoyu Na neyi v pivnichnij chastini krayini nasuneni visokometamorfizovani kristalichni porodi rannogo proterozoyu sho prostyagayetsya z Norvegiyi cherez pivnich Finlyandiyu na Kolskij pivostriv Z cimi vidkladami pov yazani najbilshi rudni rodovisha uranu zolota midi polimetaliv nikelyu kobaltu vanadiyu Na zahid vid Botnichno Ladozkoyi zoni na bilshij chastini teritoriyi krayini rozvineni utvorennya verhnoyi chastini nizhnogo proterozoyu t zv vikom 2 0 1 75 mlrd rokiv Ce perevazhno vapnyano luzhni i slanci sformovani v umovah vulkanichnih ostrivnih dug i okolichnih moriv sho skladayut aktivnu okolicyu Voni prorvani chislennimi plutonami granitoyidiv sered yakih osoblive misce zajmaye najbilshij vzdovzh nasuneni na Karelskij megablok U cij shovnij zoni poshireni serednoproterozojskij flish i tila nikelenosnih gabro peridotitiv Ostanni vidomi i na pivdni krayini Na Alandskih ostrovah i krajnomu pivdennomu zahodi Finlyandiyi ye plutoni granitiv rapakivi vikom 1 65 mlrd rokiv sho znahodyatsya v odnij smuzi z Z granitami rapakivi asociyuyut chislenni dribni rodovisha midi polimetaliv nikelyu zaliza ta ridkisnih metaliv Div takozhSalpausselkya Korisni kopalini Finlyandiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Finlyandiyi Girnicha promislovist Finlyandiyi Gidrogeologiya Finlyandiyi Ekonomika Finlyandiyi Geografiya FinlyandiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X