Chapalmalania вимерлий рід ссавців родини ракунових що існував у пліоцені у Південній Америці в період 5 3 1 8 млн років

Chapalmalania — вимерлий рід ссавців родини ракунових, що існував у пліоцені у Південній Америці в період 5,3-1,8 млн років тому. Родова назва — від формації Чападмалал, провінція Буенос-Айрес, де були знайдені скам'янілості.

Chapalmalania Період існування: пліоцен, 3.6–3.0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼

Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Ракунові (Procyonidae)
Рід:	†Chapalmalania Ameghino, 1908
Види
C. altaefrontis C. orthognatha
Вікісховище: Chapalmalania

Незважаючи на свою спорідненість з дрібними ракунами та носухами, Chapalmalania були великими тваринами. Розмір тіла становив 1,5 м, хвіст був коротким, важила приблизно 150 кг. За зовнішнім виглядом чапалмаланія нагадувала велику панду. Через великий розмір її викопні рештки були спочатку прийняті за ведмежі.

Chapalmalania була еволюційним нащадком «собаки-коати» Cyonasua, яка по островам дісталася з Центральної Америки до Південної у пізньому міоцені (7,5 млн років тому), і була, можливо, першим ссавцем, що проникли таким чином у ході Великого міжамериканського обміну. Коли з моря піднявся Панамський перешийок, що дозволив міграцію інших видів, у Південну Америку проникли ведмеді та інші всеїдні види, з якими вона не змогла конкурувати, і зникла після 5 мільйонів років існування.

Вважається, що Chapalmalania була всеїдна на кшталт сучасних ведмедів на основі зубної морфології. Мітки укусу, які можна віднести до Chapalmalania, були виявлені на туші Гліптодонту, що дозволяє припустити, що Чапальмаланія хоча б в деяких випадках споживала падло великих ссавців.

Примітки

Forasiepi, Analía M.; Prevosti, Francisco J. (2018). Evolution of South American mammalian predators during the Cenozoic : paleobiogeographic and paleoenvironmental contingencies. Cham: Springer. с. 124—125. ISBN .
Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 215. ISBN .
Engelman, Russell K.; Croft, Darin A. (12 вересня 2019). Strangers in a strange land: Ecological dissimilarity to metatherian carnivores may partly explain early colonization of South America by Cyonasua-group procyonids. Paleobiology. 45 (4): 598—611. doi:10.1017/pab.2019.29.
Kraglievich, J.L.; de Olazabal, A.G. Los prociónidos extinguidos del género ‘’Chapalmalania’’ Amegh. Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales, Ciencias Zoologícas. 6: 1—59.
de los Reyes, Martín; Poiré, Daniel; Soibelzon, Leopoldo; Zurita, Alfredo E.; Arrouy, M.J. . Palaeontologia Electronica. 16 (2;15A): 1—13. doi:10.26879/331. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання

Barry Cox, Colin Harrison, R.J.G. Savage, and Brian Gardiner. (1999): The Simon & Schuster Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Creatures: A Visual Who's Who of Prehistoric Life. .
David Norman. (2001): The Big Book Of Dinosaurs. page 13, Walcome books.

[1] Forasiepi, Analía M.; Prevosti, Francisco J. (2018). Evolution of South American mammalian predators during the Cenozoic : paleobiogeographic and paleoenvironmental contingencies. Cham: Springer. с. 124—125. ISBN .

[EoDP-2] Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 215. ISBN .

[3] Engelman, Russell K.; Croft, Darin A. (12 вересня 2019). Strangers in a strange land: Ecological dissimilarity to metatherian carnivores may partly explain early colonization of South America by Cyonasua-group procyonids. Paleobiology. 45 (4): 598—611. doi:10.1017/pab.2019.29.

[4] Kraglievich, J.L.; de Olazabal, A.G. Los prociónidos extinguidos del género ‘’Chapalmalania’’ Amegh. Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales, Ciencias Zoologícas. 6: 1—59.

[5] s Reyes, Martín; Poiré, Daniel; Soibelzon, Leopoldo; Zurita, Alfredo E.; Arrouy, M.J. . Palaeontologia Electronica. 16 (2;15A): 1—13. doi:10.26879/331. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.