Фанос Погосович Терлемезян (3 березня 1865, Ван — 30 квітня 1941, Єреван) — вірменський живописець і графік, народний художник Вірменської РСР. Брав участь у вірменському визвольному русі, багато років провів в еміграції.
Фанос Погосович Терлемезян | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Փանոս Թերլեմեզյան | ||||
Народження | 11 березня 1865 Ван, Османська імперія | |||
Смерть | 30 квітня 1941 (76 років) | |||
Єреван, Вірменія | ||||
Поховання | Пантеон імені Комітаса і d | |||
Національність | вірмени[1] | |||
Країна | СРСР | |||
Жанр | пейзаж, портрет, натюрморт, жанрові сцени | |||
Навчання | Q20510430? (1886)[1], Імператорське товариство заохочення мистецтв (1897)[1] і Академія Жуліана (1904)[1] | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм, імпресіонізм | |||
Твори | d, d і d | |||
Учасник | d | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Терлемезян Фанос Погосович у Вікісховищі | ||||
Ім'ям художника названо в Єревані.
Біографія
Народився у 1865 році в передмісті Вана в Західній Вірменії, Османська імперія, в родині землевласника. В дитинстві самостійно займався малюнком, у 1880–1885 роках навчався в студії . На початку 1890-х років за участь у вірменській визвольній боротьбі був засуджений урядом Туреччини до смертної кари й рятувався втечею до Росії.
У 1895–1897 роках навчався у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв в Петербурзі у . Під час літньої поїздки на етюди до Естляндії на прохання турецького уряду був заарештований. Два роки перебував у в'язниці в Ревелі, потім у Тифлісі, згодом був висланий до Персії. Навіть у цих умовах продовжував писати. У 1899 році емігрував до Франції, оселився у Парижі. У 1899–1904 роках навчався в під керівництвом французьких академістів і . В цей період знайомився з творами старих майстрів в Луврі, взяв участь у виставці в Осінньому салоні (1901). Також працював у Бретані, періодично приїздив до Росії.
В середині 1900-х повернувся на Кавказ. Жив в Ерівані, працював над розписами Ечміадзинського монастиря у Вагаршапаті, викладав у вірменських училищах Тифліса — Ованівському і Нерсесяновському. У 1908 році знову оселився в Парижі, у 1910 році переїхав до Константинополя. Багато мандрував Європою, Азією, Африкою, у 1910-х роках разом з Комітасом подорожував Вірменією. У 1913 році на Міжнародній художній виставці в Мюнхені за картину «Гавіт Санаїнського монастиря» художнику присудили золоту медаль, що позначило перше справжнє визнання в Європі.
У 1914 році Тарлемезян взяв участь в атнитурецькому повстанні у Вані.
Разом з іншими вірменськими діячами мистецтв, В. Суренянцем, , Є. Тадевосяном, та іншими, у 1916 році ініціював створення Спілки вірменських художників. У 1919 році провів персональну виставку в Парижі. З 1920 року жив у Сполучених Штатах.
У 1928 році повернувся вже до Радянської Вірменії (на запрошення уряду), оселився в Єревані. Здійснив багато творчих поїздок Вірменією, регулярно брав участь у виставках. У 1935 році отримав звання народного художника Вірменської СРСР. Був членом вірменської філії АХРР.
Помер 30 квітня 1941 року в Єревані.
Творчість
Фанос Терлемезян вважається одним з найвизначніших представників вірменського реалістичного живопису XIX–XX століть. Серед важливих жанрів його творчості — портрет, натюрморт, жанрові сцени, але переважне місце займають твори пейзажного живопису. Основною темою творчості Терлемезяна була природа. Він говорив: «Необхідно, щоб митець пристрасно любив природу. В такому разі краса природи, пройшовши крізь очі до його душі, пробуджує її, що породжує основний характер його роботи».
Провівши багато років в еміграції — у Франції, Італії, Іспанії, США, — він знайомився з різними новими тенденціями у живописі, проте залишився вірним традиції реалістичного живопису. В той же час, декілька його полотен створені під впливом імпресіонізму. Після повернення до Вірменії у 1928 році, в творчості художника розпочався новий період. Він створив низку визначних полотен, серед яких — серія індустріальних пейзажів.
Твори зберігаються в Державній картинній галереї Вірменії (близько 800), Державній Третьяковській галереї (Москва), в багатьох інших музейних та приватних колекціях.
Нагороди
- Золота медаль на Міжнародній художній виставці в Мюнхені (1913, за картину «Гавіт Санаїнського монастиря»).
- Орден Трудового Червоного Прапора.
Галерея
- «Жінка біля джерела. Бретань», 1900
- «Гавіт Санаїнського монастиря», 1904
- «Лорійський пастух», 1905
- «Портрет Комітаса», 1913
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Біографія Фаноса Терлемезяна на сайті Картинної галереї Вірменії (вірм.)
- Біографія Фаноса Терлемезяна [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Художнього училища ім. Ф. Терлемезяна (англ.)
Література
- Каталог юбилейной выставки народного художника Армянской ССР Ф. Терлемезяна, посвященной 100-летию со дня рождения, Ер., 1965 (рос.)
Джерела
- Біографія Фаноса Терлемезяна (рос.)
Посилання
- Роботи Фаноса Терлемезяна в Національній галереї Вірменії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanos Pogosovich Terlemezyan 3 bereznya 1865 Van 30 kvitnya 1941 Yerevan virmenskij zhivopisec i grafik narodnij hudozhnik Virmenskoyi RSR Brav uchast u virmenskomu vizvolnomu rusi bagato rokiv proviv v emigraciyi Fanos Pogosovich Terlemezyanvirm Փանոս ԹերլեմեզյանNarodzhennya11 bereznya 1865 1865 03 11 Van Osmanska imperiyaSmert30 kvitnya 1941 1941 04 30 76 rokiv Yerevan VirmeniyaPohovannyaPanteon imeni Komitasa i dNacionalnistvirmeni 1 Krayina SRSRZhanrpejzazh portret natyurmort zhanrovi sceniNavchannyaQ20510430 1886 1 Imperatorske tovaristvo zaohochennya mistectv 1897 1 i Akademiya Zhuliana 1904 1 DiyalnisthudozhnikNapryamokrealizm impresionizmTvorid d i dUchasnikdRoboti v kolekciyiNacionalna galereya VirmeniyiNagorodi Terlemezyan Fanos Pogosovich u Vikishovishi Im yam hudozhnika nazvano v Yerevani BiografiyaNarodivsya u 1865 roci v peredmisti Vana v Zahidnij Virmeniyi Osmanska imperiya v rodini zemlevlasnika V ditinstvi samostijno zajmavsya malyunkom u 1880 1885 rokah navchavsya v studiyi Na pochatku 1890 h rokiv za uchast u virmenskij vizvolnij borotbi buv zasudzhenij uryadom Turechchini do smertnoyi kari j ryatuvavsya vtecheyu do Rosiyi U 1895 1897 rokah navchavsya u Risuvalnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv v Peterburzi u Pid chas litnoyi poyizdki na etyudi do Estlyandiyi na prohannya tureckogo uryadu buv zaareshtovanij Dva roki perebuvav u v yaznici v Reveli potim u Tiflisi zgodom buv vislanij do Persiyi Navit u cih umovah prodovzhuvav pisati U 1899 roci emigruvav do Franciyi oselivsya u Parizhi U 1899 1904 rokah navchavsya v pid kerivnictvom francuzkih akademistiv i V cej period znajomivsya z tvorami starih majstriv v Luvri vzyav uchast u vistavci v Osinnomu saloni 1901 Takozh pracyuvav u Bretani periodichno priyizdiv do Rosiyi V seredini 1900 h povernuvsya na Kavkaz Zhiv v Erivani pracyuvav nad rozpisami Echmiadzinskogo monastirya u Vagarshapati vikladav u virmenskih uchilishah Tiflisa Ovanivskomu i Nersesyanovskomu U 1908 roci znovu oselivsya v Parizhi u 1910 roci pereyihav do Konstantinopolya Bagato mandruvav Yevropoyu Aziyeyu Afrikoyu u 1910 h rokah razom z Komitasom podorozhuvav Virmeniyeyu U 1913 roci na Mizhnarodnij hudozhnij vistavci v Myunheni za kartinu Gavit Sanayinskogo monastirya hudozhniku prisudili zolotu medal sho poznachilo pershe spravzhnye viznannya v Yevropi U 1914 roci Tarlemezyan vzyav uchast v atnitureckomu povstanni u Vani Razom z inshimi virmenskimi diyachami mistectv V Surenyancem Ye Tadevosyanom ta inshimi u 1916 roci iniciyuvav stvorennya Spilki virmenskih hudozhnikiv U 1919 roci proviv personalnu vistavku v Parizhi Z 1920 roku zhiv u Spoluchenih Shtatah U 1928 roci povernuvsya vzhe do Radyanskoyi Virmeniyi na zaproshennya uryadu oselivsya v Yerevani Zdijsniv bagato tvorchih poyizdok Virmeniyeyu regulyarno brav uchast u vistavkah U 1935 roci otrimav zvannya narodnogo hudozhnika Virmenskoyi SRSR Buv chlenom virmenskoyi filiyi AHRR Pomer 30 kvitnya 1941 roku v Yerevani TvorchistFanos Terlemezyan vvazhayetsya odnim z najviznachnishih predstavnikiv virmenskogo realistichnogo zhivopisu XIX XX stolit Sered vazhlivih zhanriv jogo tvorchosti portret natyurmort zhanrovi sceni ale perevazhne misce zajmayut tvori pejzazhnogo zhivopisu Osnovnoyu temoyu tvorchosti Terlemezyana bula priroda Vin govoriv Neobhidno shob mitec pristrasno lyubiv prirodu V takomu razi krasa prirodi projshovshi kriz ochi do jogo dushi probudzhuye yiyi sho porodzhuye osnovnij harakter jogo roboti Provivshi bagato rokiv v emigraciyi u Franciyi Italiyi Ispaniyi SShA vin znajomivsya z riznimi novimi tendenciyami u zhivopisi prote zalishivsya virnim tradiciyi realistichnogo zhivopisu V toj zhe chas dekilka jogo poloten stvoreni pid vplivom impresionizmu Pislya povernennya do Virmeniyi u 1928 roci v tvorchosti hudozhnika rozpochavsya novij period Vin stvoriv nizku viznachnih poloten sered yakih seriya industrialnih pejzazhiv Tvori zberigayutsya v Derzhavnij kartinnij galereyi Virmeniyi blizko 800 Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Moskva v bagatoh inshih muzejnih ta privatnih kolekciyah NagorodiZolota medal na Mizhnarodnij hudozhnij vistavci v Myunheni 1913 za kartinu Gavit Sanayinskogo monastirya Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Galereya Zhinka bilya dzherela Bretan 1900 Gavit Sanayinskogo monastirya 1904 Lorijskij pastuh 1905 Portret Komitasa 1913PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Biografiya Fanosa Terlemezyana na sajti Kartinnoyi galereyi Virmeniyi virm Biografiya Fanosa Terlemezyana 19 sichnya 2011 u Wayback Machine na sajti Hudozhnogo uchilisha im F Terlemezyana angl LiteraturaKatalog yubilejnoj vystavki narodnogo hudozhnika Armyanskoj SSR F Terlemezyana posvyashennoj 100 letiyu so dnya rozhdeniya Er 1965 ros DzherelaBiografiya Fanosa Terlemezyana ros PosilannyaRoboti Fanosa Terlemezyana v Nacionalnij galereyi Virmeniyi