Ґізо ісп guiso кат guisat гаряча помірно жирна страва Ґізо може містити будь які інгредієнти залежно від регіону сезону

Ґізо (ісп. guiso, кат. guisat) — гаряча, помірно жирна страва. Ґізо може містити будь-які інгредієнти залежно від регіону, сезону, наявності та смаку. Зазвичай містить м'ясо, а також крупи, бобові, локшину та овочі. Готується з бульйоном, до якого часом додають вино. На відміну від рагу, під час кулінарного процесу у ґізо відбувається циркуляція парів.

Ґізо

Ґізо є популярною стравою в Уругваї (особливо з сочевицею) та Аргентині (особливо ґізо карреро (ісп. guiso carrero)), де вважається типовою їжею для холодної пори року.

До страв приготованих подібно до ґізо, є рагу, особуко та пучеро.

Історія

Перша згадка про ґізо зустрічається в книзі про іспанську кухню, El Libro de los Guisados, написаній каталонським кухарем Робертом де Нола у 1525 році, яка у свою чергу базувалася на давнішій каталонській книзі, Llibre de Coch, яка містила різні рецепти середземномор'я XV століття. Серед них були перші рецепти ґізо.

Слово "ґізо" згадується у виданні 18 століття «Diccionario de autoridades», а точніше у томі виданому у 1734 році, як "приправа або соус, який додають у їжу, щоб її приготувати та заправити" (ісп. el condimento o salsa que se echa en la vianda, para guisarla y sazonarla).

Похідне дієслово ісп. guisar визначали як "заправити, додати і приправити їжу спеціями, бульйоном, соусом чи чимось іншим, так щоб вона була приємною на смак" (ісп. aderezar, componer y sazonar la comida con especias, caldo, salsa o otra cosa, para que sea grata al gusto).

Людину, що готує та приправляє їжу, називали ґізандеро (ісп. guisandero).

Галерея

Ґурупіна (ісп. gurupina), традиційний ґізо з Гранадинської кухні
Ґізо картопля з кров'ю подане як тапи

Примітки

Conesa, Joaquin Pérez (30 червня 2009). El libro del saber culinario (ісп.). Alianza Editorial. ISBN .
ElPais. . Diario EL PAIS Uruguay (spanish) . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 29 жовтня 2020.
. Radio Mitre (es-AR) . 10 липня 2020. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
. webfrl.rae.es (ісп.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[:0-1] Conesa, Joaquin Pérez (30 червня 2009). El libro del saber culinario (ісп.). Alianza Editorial. ISBN .

[2] ElPais. . Diario EL PAIS Uruguay (spanish) . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 29 жовтня 2020.

[3] . Radio Mitre (es-AR) . 10 липня 2020. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.

[:1-4] . webfrl.rae.es (ісп.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.