Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геле тина село в Україні у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької о

Гелетина

Гелетина

Геле́тина — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Гелетина
image
Долина річки Тернава
Долина річки Тернава
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Китайгородська сільська громада
Основні дані
Засноване 1718
Населення 14
Площа 0,408 км²
Густота населення 56,37 осіб/км²
Поштовий індекс 32356
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°42′44″ пн. ш. 26°48′27″ сх. д. / 48.71222° пн. ш. 26.80750° сх. д. / 48.71222; 26.80750Координати: 48°42′44″ пн. ш. 26°48′27″ сх. д. / 48.71222° пн. ш. 26.80750° сх. д. / 48.71222; 26.80750
Водойми річка Тернава
Місцева влада
Адреса ради 32356, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Дерев'яне, вул. Б.Хмельницького,1
Карта
image
image
Гелетина
image
image
Гелетина
Мапа

Назва

Назва, швидше за все, походить від слова «гелетка». Це велике дерев'яне відро для годування коней або худоби.

Географія

Подільське село Гелетина розміщене в межах смуги простягання Товтрового кряжу в долині річки Тернава.

Клімат

Гелетина знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. За рахунок відсутності людей, природа повертає своє, погорби засіються само-насадження, відновлюються екосистеми та лісові насадження.

Історія

Перша згадка про Гелетину припадає на 1718 рік.

Переказують:

image
Йшли лісом двоє чоловіків та й сіли відпочити на кам'яну плиту, — розповідає уродженка Гелетини Яніна Білик. — Та й один з них каже: «Тут має бути село, скажи першу букву». Той сказав «Г». «Воно називатиметься Гелетина», — ствердив перший.
image

За іншими переказами, село заснували брати Комарніцькі, які на цьому місці вирубали ліс. В Гелетині прізвище «Комарніцький» було дуже поширеним.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.

В 1905 році зафіксована назва «Гелетинці».

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

Мешканці Гелетини жили досить бідно, однак, за їх твердженнями, дуже дружно, завжди ділилися тим, що мали.

Часи радянської влади були для села непростими. Так, у 1930-і звичайних неписьменних конюхів, згідно із записами КДБ, засуджували за контрреволюційну діяльність. Чимало мешканців виселели за межі України як «соціально небезпечних елементів». Непросто було жителям і в часи Голодомору, і під час Другої світової війни, коли чимало молоді відправили до Німеччини.

image
«Пам'ятаю, як тут ходили німці». — розповідає Марія Жуховська. — Згодом неподалік від села відбувся бій, де їх розбили радянські війська. Досі згадую, як наші воїни ішли вулицею, співаючи: «Мать сыночка не найдет, а жена мужа найдет другого».
image

Колись у селі проживало багато поляків, а вже після війни переважали українці.

З часом життя в Гелетині налагодилося. Запрацювала чотирирічна школа, з'явилися клуб, магазин, господарські будівлі. Всі 68 дворів були заселені. Проте мешканці помалу перекочовували в сусідні села — на «велику землю».

З двох боків від Гелетини були ще два менші села: вище за течією «Тернави» — Кордон (12 дворів), від якого нині не залишилося нічого, та «Гуцули» (16 дворів і понад 100 мешканців!), засновані вихідцями з Івано-Франківщини. В «Гуцулах» був водяний млин, до якого свого часу стояли черги. Сьогодні від нього залишилася лише будівля, а хутір «Гуцули», який 1967 р. документально об'єднали з Гелетиною, тепер нараховує тільки два подвір'я, які власники використовують як дачні ділянки.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

У селі ніхто не проживає, але через те, що у зареєстрованих господарствах є спадкоємці, такі села не зникаю з карти та офіційних документів. По всій країні таких мертвих сіл сотні, якщо не більше. Державні структури досить погано працюють в цьому напрямку, одні поселення потрібно вивести з реєстрів, через відсутність мешканців, інші, особливо коло великих міст, перевести у вищі категорії населених пунктів.

Кіно

1986 рік став пам'ятним для села Гелетина. Сюди приїхали режисер Юрій Іллєнко, актори Лесь Сердюк, Ніна Матвієнко, Михайло Голубович, Борис Галкін, Ольга Сумська та інші для зйомок фільму «У синьому небі висію ліс», який згодом перейменували на «Солом'яні дзвони».

Гелетину обрали не лише через гарні краєвиди — в селі на той час збереглося ще багато хат під солом'яними дахами, які були потрібні для зйомок. Причому солом'яні хати в стрічці мали палати вогнем, тому в мешканців творці фільму їх викуповували. Власники хат, вочевидь, були зовсім не проти, переселяючись до села Дерев'яне.

Приїзд «кіношників» приніс зиск Гелетині і в економічному плані, адже вони посипали дороги, збудували міст, тощо. Були й курйози, коли для зйомок у місцевих жителів позичили козу, яка так-сяк відіграла роль і незабаром здохла від переляку. Ще одна неприємність трапилася із вовком, якого взяли із зоопарку. Сірий утік до лісу, але, на щастя, через декілька днів його вдалося зловити. Брали участь у зйомках і чимало кролів, котрі грали роль — зайців, на яких полювали фашисти. Запрошували для участі в масовках і місцевих жителів, котрі отримували за це по 5-8 рублів. Сам же фільм популярності не здобув, хоча й заслуговує на увагу.

А через 5 років велике кіно знову повернулося до Гелетини: тут знімали деякі епізоди фільму Віктора Семаніва «Тримайся, козаче!», який хоч і був мало-бюджетним, зате став досить відомим і досі час від часу з'являється на телеекрані.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 23 особи.

У 2012 році Гелетині проживає лише кілька постійних мешканців, трохи більше - сезонних.

Станом на 2020 рік населення становить 0 осіб.

Мова

У селі були поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Пам'ятки

Цікаву історію має хрест, встановлений під лісом між Гелетиною та Гуцулами на честь католицького священика Яна Вишневецького, який тут помер у 1770 році від тифу. В місцевих жителів склалася традиція: під час посухи ходити молитися до цього пам'ятника, щоб пішов дощ. У 2017 році на місці могили встановили новий хрест.

Відомі люди

Проживали, перебували

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Між селами Княжполем і Гелетиною розташований ландшафтний заказник Княжпільський.

Навколо грабово-дубово-букові ліси. Також на стінках Тернави ще збереглася природна степова рослинність. Неподалік зростає чимала кількість заповідних рослин, у тому числі сон-трава.

З диких тварин досить часто трапляються лисиця, куниця, тхір, ласка тощо. В останні роки різко зростає кількість особин кабана дикого. Звичною для території є і сарна європейська (козуля). Активно територію заселяють зайці, їжаки, полівки, миші.

У вапняковому кар'єрі й досі можна натрапити на скам'янілих тварин, переважно молюсків. Колись у Гелетині навіть знаходили бивні мамонта, які учені одразу забрали до Києва.

Світлини

Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


    image Це незавершена стаття з географії України.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Gele tina selo v Ukrayini u Kitajgorodskij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Geletina Dolina richki TernavaDolina richki Ternava Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kitajgorodska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1718 Naselennya 14 Plosha 0 408 km Gustota naselennya 56 37 osib km Poshtovij indeks 32356 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 44 pn sh 26 48 27 sh d 48 71222 pn sh 26 80750 sh d 48 71222 26 80750 Koordinati 48 42 44 pn sh 26 48 27 sh d 48 71222 pn sh 26 80750 sh d 48 71222 26 80750 Vodojmi richka Ternava Misceva vlada Adresa radi 32356 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Derev yane vul B Hmelnickogo 1 Karta Geletina Geletina MapaNazvaNazva shvidshe za vse pohodit vid slova geletka Ce velike derev yane vidro dlya goduvannya konej abo hudobi GeografiyaPodilske selo Geletina rozmishene v mezhah smugi prostyagannya Tovtrovogo kryazhu v dolini richki Ternava Klimat Geletina znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Za rahunok vidsutnosti lyudej priroda povertaye svoye pogorbi zasiyutsya samo nasadzhennya vidnovlyuyutsya ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaPersha zgadka pro Geletinu pripadaye na 1718 rik Perekazuyut Jshli lisom dvoye cholovikiv ta j sili vidpochiti na kam yanu plitu rozpovidaye urodzhenka Geletini Yanina Bilik Ta j odin z nih kazhe Tut maye buti selo skazhi pershu bukvu Toj skazav G Vono nazivatimetsya Geletina stverdiv pershij Za inshimi perekazami selo zasnuvali brati Komarnicki yaki na comu misci virubali lis V Geletini prizvishe Komarnickij bulo duzhe poshirenim Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche V 1905 roci zafiksovana nazva Geletinci Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Meshkanci Geletini zhili dosit bidno odnak za yih tverdzhennyami duzhe druzhno zavzhdi dililisya tim sho mali Chasi radyanskoyi vladi buli dlya sela neprostimi Tak u 1930 i zvichajnih nepismennih konyuhiv zgidno iz zapisami KDB zasudzhuvali za kontrrevolyucijnu diyalnist Chimalo meshkanciv viseleli za mezhi Ukrayini yak socialno nebezpechnih elementiv Neprosto bulo zhitelyam i v chasi Golodomoru i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli chimalo molodi vidpravili do Nimechchini Pam yatayu yak tut hodili nimci rozpovidaye Mariya Zhuhovska Zgodom nepodalik vid sela vidbuvsya bij de yih rozbili radyanski vijska Dosi zgaduyu yak nashi voyini ishli vuliceyu spivayuchi Mat synochka ne najdet a zhena muzha najdet drugogo Kolis u seli prozhivalo bagato polyakiv a vzhe pislya vijni perevazhali ukrayinci Z chasom zhittya v Geletini nalagodilosya Zapracyuvala chotiririchna shkola z yavilisya klub magazin gospodarski budivli Vsi 68 dvoriv buli zaseleni Prote meshkanci pomalu perekochovuvali v susidni sela na veliku zemlyu Z dvoh bokiv vid Geletini buli she dva menshi sela vishe za techiyeyu Ternavi Kordon 12 dvoriv vid yakogo nini ne zalishilosya nichogo ta Guculi 16 dvoriv i ponad 100 meshkanciv zasnovani vihidcyami z Ivano Frankivshini V Guculah buv vodyanij mlin do yakogo svogo chasu stoyali chergi Sogodni vid nogo zalishilasya lishe budivlya a hutir Guculi yakij 1967 r dokumentalno ob yednali z Geletinoyu teper narahovuye tilki dva podvir ya yaki vlasniki vikoristovuyut yak dachni dilyanki Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Derev yanskoyi Kalachkoveckoyi Kitajgorodskoyi ta Kolodiyivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Kitajgorodskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej U seli nihto ne prozhivaye ale cherez te sho u zareyestrovanih gospodarstvah ye spadkoyemci taki sela ne znikayu z karti ta oficijnih dokumentiv Po vsij krayini takih mertvih sil sotni yaksho ne bilshe Derzhavni strukturi dosit pogano pracyuyut v comu napryamku odni poselennya potribno vivesti z reyestriv cherez vidsutnist meshkanciv inshi osoblivo kolo velikih mist perevesti u vishi kategoriyi naselenih punktiv Kino 1986 rik stav pam yatnim dlya sela Geletina Syudi priyihali rezhiser Yurij Illyenko aktori Les Serdyuk Nina Matviyenko Mihajlo Golubovich Boris Galkin Olga Sumska ta inshi dlya zjomok filmu U sinomu nebi visiyu lis yakij zgodom perejmenuvali na Solom yani dzvoni Geletinu obrali ne lishe cherez garni krayevidi v seli na toj chas zbereglosya she bagato hat pid solom yanimi dahami yaki buli potribni dlya zjomok Prichomu solom yani hati v strichci mali palati vognem tomu v meshkanciv tvorci filmu yih vikupovuvali Vlasniki hat vochevid buli zovsim ne proti pereselyayuchis do sela Derev yane Priyizd kinoshnikiv prinis zisk Geletini i v ekonomichnomu plani adzhe voni posipali dorogi zbuduvali mist tosho Buli j kurjozi koli dlya zjomok u miscevih zhiteliv pozichili kozu yaka tak syak vidigrala rol i nezabarom zdohla vid perelyaku She odna nepriyemnist trapilasya iz vovkom yakogo vzyali iz zooparku Sirij utik do lisu ale na shastya cherez dekilka dniv jogo vdalosya zloviti Brali uchast u zjomkah i chimalo kroliv kotri grali rol zajciv na yakih polyuvali fashisti Zaproshuvali dlya uchasti v masovkah i miscevih zhiteliv kotri otrimuvali za ce po 5 8 rubliv Sam zhe film populyarnosti ne zdobuv hocha j zaslugovuye na uvagu A cherez 5 rokiv velike kino znovu povernulosya do Geletini tut znimali deyaki epizodi filmu Viktora Semaniva Trimajsya kozache yakij hoch i buv malo byudzhetnim zate stav dosit vidomim i dosi chas vid chasu z yavlyayetsya na teleekrani NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 23 osobi U 2012 roci Geletini prozhivaye lishe kilka postijnih meshkanciv trohi bilshe sezonnih Stanom na 2020 rik naselennya stanovit 0 osib Mova U seli buli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Pam yatkiCikavu istoriyu maye hrest vstanovlenij pid lisom mizh Geletinoyu ta Guculami na chest katolickogo svyashenika Yana Vishneveckogo yakij tut pomer u 1770 roci vid tifu V miscevih zhiteliv sklalasya tradiciya pid chas posuhi hoditi molitisya do cogo pam yatnika shob pishov dosh U 2017 roci na misci mogili vstanovili novij hrest Vidomi lyudiProzhivali perebuvali Serdyuk Les Oleksandrovich ukrayinskij aktor 1986 roku znimavsya poblizu sela u filmi Solom yani dzvoni Matviyenko Nina Mitrofanivna ukrayinska spivachka ta aktorka 1986 roku znimalasya poblizu sela u filmi Solom yani dzvoni Sumska Olga V yacheslavivna ukrayinska aktorka ta televeducha 1986 roku znimalasya poblizu sela u filmi Solom yani dzvoni Yefimenko Lyudmila Pilipivna ukrayinska aktorka kino kinorezhiser 1986 roku znimalasya poblizu sela u filmi Solom yani dzvoni Bulgakova Majya Grigorivna aktorka teatru i kino 1986 roku znimalasya poblizu sela u roli Melanki u filmi Solom yani dzvoni Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Mizh selami Knyazhpolem i Geletinoyu roztashovanij landshaftnij zakaznik Knyazhpilskij Navkolo grabovo dubovo bukovi lisi Takozh na stinkah Ternavi she zbereglasya prirodna stepova roslinnist Nepodalik zrostaye chimala kilkist zapovidnih roslin u tomu chisli son trava Z dikih tvarin dosit chasto traplyayutsya lisicya kunicya thir laska tosho V ostanni roki rizko zrostaye kilkist osobin kabana dikogo Zvichnoyu dlya teritoriyi ye i sarna yevropejska kozulya Aktivno teritoriyu zaselyayut zajci yizhaki polivki mishi U vapnyakovomu kar yeri j dosi mozhna natrapiti na skam yanilih tvarin perevazhno molyuskiv Kolis u Geletini navit znahodili bivni mamonta yaki ucheni odrazu zabrali do Kiyeva SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2015 47 stor 2413 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ