Ла-Ріо́ха (ісп. La Rioja) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінціями Сан-Хуан, Сан-Луїс, Кордова і Катамарка, на заході межує з Чилі. Столиця провінції — місто Ла-Ріоха.
Ла-Ріоха | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
La Rioja | |||||
| |||||
Столиця | Ла-Ріоха | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 18 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 331 847 (21-ша) | ||||
- густота | 3,7 (20-та) | ||||
Етнікон | Riojano | ||||
Площа | |||||
- повна | 89 680 км² (14-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 6795 м (Монте-Піссіс) | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 2,05 млрд дол. США | ||||
ІРЛП | 0,817 (2010) | ||||
Дата заснування | 1853 | ||||
Губернатор | Серхіо Касас (PJ) | ||||
Вебсайт | larioja.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-F | ||||
Провінція Ла-Ріоха на мапі Аргентини | |||||
|
Історія
До приходу іспанців територія, де зараз знаходиться провінція Ла-Ріоха, була заселена індіанцями-діагітами. Перші людські поселення тут датуються 7000 р. до н.е.
Під владою Іспанії Ла-Ріоха згідно з указом Карла V спочатку входила до складу Чилі. Після створення віце-королівства Перу 1 березня 1543 року вона відійшла під його юрисдикцію.
Першим європейцем, що побував у цих місцях, був Хуан Ньєс де Прадо 1553 року. 20 травня 1591 року Хуан Рамірес де Веласко заснував тут перше місто під назвою Тодос-лос-Сантос-де-ла-Нуева-Ріоха як оплот у боротьбі проти місцевих індіанців.
1595 і 1630 року у Ла-Ріосі відбувалися великі повстання індіанців, які були придушені колонізаторами. Війни з індіанцями тривали до 1667 року.
1776 року Ла-Ріоха у складі губернаторства Тукуман увійшла до складу новоствореного віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. 5 серпня 1783 року Ла-Ріоха королівським указом була віднесена до інтендантства Кордова-де-Тукуман.
1813 року, після Травневої революції було створено інтендантство Куйо, до якого увійшла частина території колишньої Кордови-де-Тукуману, але Ла-Ріоха залишалася під юрисдикцією Кордови. 1814 року Ла-Ріоха оголосила про свою автономію, але 15 грудня 1817 року її повернули під владу Кордови. 1820 року Ла-Ріоха остаточно стала автономною провінцією.
У 1830—1840-х роках у провінції вирувала громадянська війна. Верховна влада знаходилася у руках каудільйо Факундо Кіроги, Хуана де Росаса та інших. 1853 року провінція увійшла до складу Аргентинської конфедерації, але навіть після цього каудільйо виявляли спротив до 1868 року. Часи каудільйо були застійними для Ла-Ріохи — наприклад, на всю провінцію нараховувалося лише три школи.
Першу конституцію провінції було прийнято 1855 року, у 1866, 1986, 1998 і 2002 роках до неї вносилися зміни.
3 лютого 1881 року були законодавчо встановлені кордони між провінціями Ла-Ріоха і Сан-Луїс.
1972 року було засновано .
Географія
Рельєф Ла-Ріохи горбистий, більшість провінції займають Пампінські гори. На півдні висоти нижчі, на заході біля кордону з Чилі знаходяться відроги Анд. Найвища точка провінції гора Серро-Бонете (6759 м).
Клімат Ла-Ріохи напіварідний. Середня річна кількість опадів не перевищує 200 мм.
Через посушливий клімат провінції сільське господарство сильно залежить від місцевих річок. Річки Ла-Ріохи маловодні і характеризуються значними коливаннями рівня води. Найважливішими з них є , , і Десагвадеро.
Економіка
У 1980-х роках у провінції Ла-Ріоха було засновано велику кількість ткацьких, пакувальних, іграшкових, фармацевтичних фабрик і заводів електротоварів. Після зміни уряду і згортання політики сприяння промисловості більшість з цих фабрик закрилися.
Основою економіки Ла-Ріохи зараз є виноградарство. Менше значення мають вирощування горіхів, маслин, жожоби, фруктів і городини. У скотарстві переважає вирощування великої рогатої худоби і кіз.
Основними галузями промисловості є харчова (виноробство, виробництво олії) і шкіряно-взуттєва.
Останніми роками набуває значення туризм, особливо до національного парку Талампая, внесеного до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Освіта
Освіта у провінції Ла-Ріоха (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 238 | 14 248 | 979 |
- державні | 215 | 12 208 | 789 |
- приватні | 23 | 2 040 | 190 |
Початкові | 380 | 44 708 | 3 711 |
- державні | 360 | 40 551 | 3 387 |
- приватні | 20 | 4 157 | 324 |
Середні | 314 | 35 234 | 1 294 |
- державні | 294 | 30 649 | 1 156 |
- приватні | 20 | 4 585 | 138 |
Вищі | 38 | 6 250 | 283 |
- державні | 33 | 5 931 | 263 |
- приватні | 5 | 319 | 20 |
Адміністративно-територіальний поділ
Ла-Ріоха поділяється на 18 департаментів і муніципалітетів. На відміну від більшості провінцій Аргентини, департаменти і муніципалітети Ла-Ріохи це адміністративно-територіальні одиниці одного рівня.
Муніципалітет/Департамент | Адміністративний центр | Рік створення | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|---|
Арауко | Аймоґаста | 15.367 | 1.992 | ||
Кастро-Баррос | Амінґа | 4.235 | 1.420 | ||
Чамікаль | Чамікаль | 1886 | 13.328 | 5.549 | |
Чилесіто | Чилесіто | 49.580 | 4.846 | ||
Коронель-Феліпе-Варела | Вілья-Уньйон | 9.725 | 9.184 | ||
Фаматіна | Фаматіна | 5.845 | 6.371 | ||
Хенераль-Анхель-Вісенте-Пеньялоса | Тама | 3.074 | 3.106 | ||
Хенераль-Бельґрано | Ольта | 7.402 | 2.556 | ||
Хенераль-Хуан-Факундо-Кіроґа | Малансан | 4.096 | 2.585 | ||
Хенераль-Ламадрід | Вілья-Кастельї | 1888 | 1.712 | 6.179 | |
Хенераль-Окампо | Вілья-Санта-Ріта-де-Катуна | 7.139 | 2.135 | ||
Хенераль-Сан-Мартін | Улапес | 1697 | 4.582 | 5.034 | |
Індепенденсья | Паткіа | 1864 | 2.427 | 7.120 | |
Столичнй | Ла-Ріоха | 180.219 | 13.638 | ||
Росаріо-Вера-Пеньялоса | Чепес | 1886 | 14.186 | 6.114 | |
Сан-Блас-де-лос-Саусес | Сан-Блас | 3.893 | 1.590 | ||
Санаґаста | Вілья-Санаґаста | 2.330 | 2.165 | ||
Вінчина | Вілья-Сан-Хосе-де-Вінчина | 2.707 | 10.334 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Ріоха (провінція Аргентини) |
- Офіційний сайт [ 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.lanacion.com.ar/nota.asp?nota_id=414849
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Ла-Ріоха. Архів оригіналу (HTML) за 25-06-2013. Процитовано 13-01-2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu La Rioha La Rio ha isp La Rioja provinciya Argentini roztashovana na pivnichnomu zahodi krayini Mezhuye z provinciyami San Huan San Luyis Kordova i Katamarka na zahodi mezhuye z Chili Stolicya provinciyi misto La Rioha La Rioha Provinciya La Rioja Stolicya La Rioha Krayina Argentina Mezhuye z susidni adminodiniciSan Huan San Luyis Kordova Katamarka III Region Atakama Departamentiv 18 Oficijna mova Ispanska Naselennya 2010 povne 331 847 21 sha gustota 3 7 20 ta Etnikon Riojano Plosha povna 89 680 km 14 ta Visota maksimalna 6795 m Monte Pissis Chasovij poyas UTC 3 VVP 2 05 mlrd dol SShA IRLP 0 817 2010 Data zasnuvannya 1853 Gubernator Serhio Kasas PJ Vebsajt larioja gov ar Kod ISO 3166 2 AR F Provinciya La Rioha na mapi Argentini Provinciya La Rioha na mapi Argentini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La RiohaIstoriyaPredmeti kulturi Agvada provinciyi La Rioha Fakundo Kiroga Do prihodu ispanciv teritoriya de zaraz znahoditsya provinciya La Rioha bula zaselena indiancyami diagitami Pershi lyudski poselennya tut datuyutsya 7000 r do n e Pid vladoyu Ispaniyi La Rioha zgidno z ukazom Karla V spochatku vhodila do skladu Chili Pislya stvorennya vice korolivstva Peru 1 bereznya 1543 roku vona vidijshla pid jogo yurisdikciyu Pershim yevropejcem sho pobuvav u cih miscyah buv Huan Nyes de Prado 1553 roku 20 travnya 1591 roku Huan Ramires de Velasko zasnuvav tut pershe misto pid nazvoyu Todos los Santos de la Nueva Rioha yak oplot u borotbi proti miscevih indianciv 1595 i 1630 roku u La Riosi vidbuvalisya veliki povstannya indianciv yaki buli pridusheni kolonizatorami Vijni z indiancyami trivali do 1667 roku 1776 roku La Rioha u skladi gubernatorstva Tukuman uvijshla do skladu novostvorenogo vice korolivstva Rio de la Plata 5 serpnya 1783 roku La Rioha korolivskim ukazom bula vidnesena do intendantstva Kordova de Tukuman 1813 roku pislya Travnevoyi revolyuciyi bulo stvoreno intendantstvo Kujo do yakogo uvijshla chastina teritoriyi kolishnoyi Kordovi de Tukumanu ale La Rioha zalishalasya pid yurisdikciyeyu Kordovi 1814 roku La Rioha ogolosila pro svoyu avtonomiyu ale 15 grudnya 1817 roku yiyi povernuli pid vladu Kordovi 1820 roku La Rioha ostatochno stala avtonomnoyu provinciyeyu U 1830 1840 h rokah u provinciyi viruvala gromadyanska vijna Verhovna vlada znahodilasya u rukah kaudiljo Fakundo Kirogi Huana de Rosasa ta inshih 1853 roku provinciya uvijshla do skladu Argentinskoyi konfederaciyi ale navit pislya cogo kaudiljo viyavlyali sprotiv do 1868 roku Chasi kaudiljo buli zastijnimi dlya La Riohi napriklad na vsyu provinciyu narahovuvalosya lishe tri shkoli Pershu konstituciyu provinciyi bulo prijnyato 1855 roku u 1866 1986 1998 i 2002 rokah do neyi vnosilisya zmini 3 lyutogo 1881 roku buli zakonodavcho vstanovleni kordoni mizh provinciyami La Rioha i San Luyis 1972 roku bulo zasnovano GeografiyaKanjon Rio Miranda Dolina Uako Relyef La Riohi gorbistij bilshist provinciyi zajmayut Pampinski gori Na pivdni visoti nizhchi na zahodi bilya kordonu z Chili znahodyatsya vidrogi And Najvisha tochka provinciyi gora Serro Bonete 6759 m Klimat La Riohi napivaridnij Serednya richna kilkist opadiv ne perevishuye 200 mm Cherez posushlivij klimat provinciyi silske gospodarstvo silno zalezhit vid miscevih richok Richki La Riohi malovodni i harakterizuyutsya znachnimi kolivannyami rivnya vodi Najvazhlivishimi z nih ye i Desagvadero EkonomikaNacionalnij park Talampaya U 1980 h rokah u provinciyi La Rioha bulo zasnovano veliku kilkist tkackih pakuvalnih igrashkovih farmacevtichnih fabrik i zavodiv elektrotovariv Pislya zmini uryadu i zgortannya politiki spriyannya promislovosti bilshist z cih fabrik zakrilisya Osnovoyu ekonomiki La Riohi zaraz ye vinogradarstvo Menshe znachennya mayut viroshuvannya gorihiv maslin zhozhobi fruktiv i gorodini U skotarstvi perevazhaye viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi i kiz Osnovnimi galuzyami promislovosti ye harchova vinorobstvo virobnictvo oliyi i shkiryano vzuttyeva Ostannimi rokami nabuvaye znachennya turizm osoblivo do nacionalnogo parku Talampaya vnesenogo do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO OsvitaOsvita u provinciyi La Rioha 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 238 14 248 979 derzhavni 215 12 208 789 privatni 23 2 040 190 Pochatkovi 380 44 708 3 711 derzhavni 360 40 551 3 387 privatni 20 4 157 324 Seredni 314 35 234 1 294 derzhavni 294 30 649 1 156 privatni 20 4 585 138 Vishi 38 6 250 283 derzhavni 33 5 931 263 privatni 5 319 20Administrativno teritorialnij podilLa Rioha podilyayetsya na 18 departamentiv i municipalitetiv Na vidminu vid bilshosti provincij Argentini departamenti i municipaliteti La Riohi ce administrativno teritorialni odinici odnogo rivnya Municipalitet Departament Administrativnij centr Rik stvorennya Naselennya 2010 Plosha km Mapa Arauko Ajmogasta 15 367 1 992 Kastro Barros Aminga 4 235 1 420 Chamikal Chamikal 1886 13 328 5 549 Chilesito Chilesito 49 580 4 846 Koronel Felipe Varela Vilya Unjon 9 725 9 184 Famatina Famatina 5 845 6 371 Heneral Anhel Visente Penyalosa Tama 3 074 3 106 Heneral Belgrano Olta 7 402 2 556 Heneral Huan Fakundo Kiroga Malansan 4 096 2 585 Heneral Lamadrid Vilya Kastelyi 1888 1 712 6 179 Heneral Okampo Vilya Santa Rita de Katuna 7 139 2 135 Heneral San Martin Ulapes 1697 4 582 5 034 Independensya Patkia 1864 2 427 7 120 Stolichnj La Rioha 180 219 13 638 Rosario Vera Penyalosa Chepes 1886 14 186 6 114 San Blas de los Sauses San Blas 3 893 1 590 Sanagasta Vilya Sanagasta 2 330 2 165 Vinchina Vilya San Hose de Vinchina 2 707 10 334PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La Rioha provinciya Argentini Oficijnij sajt 8 lyutogo 2011 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www lanacion com ar nota asp nota id 414849 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv INDEC 2010 Perepis 2010 Rezultati po provinciyi La Rioha Arhiv originalu HTML za 25 06 2013 Procitovano 13 01 2011