Чо тки множина від дав рус чьтъка від чьсти читати лічити рахувати шнур або стрічка найчастіше замкнуті в кільце на яких

Чо́тки (множина від дав.-рус. чьтъка, від чьсти — «читати», «лічити», «рахувати») — шнур або стрічка, найчастіше замкнуті в кільце, на яких нав'язані вузлики або нанизані намистини (зерна), пластинки чи інші однорідні елементи. У багатьох релігіях, зокрема буддизмі, індуїзмі, ісламі та християнстві, використовуються для рахунку прочитаних молитов чи інших ритуальних дій, збереження уваги й концентрації, задавання ритму тощо.

Малі православні чотки-вервиця на 50 вузлів

Найдавніші з відомих чоток були створені в II тисячолітті до нашої ери в Індії.

У християнстві використання чоток відоме з II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. В період середньовіччя Латинська церква перейняла чотки від Східної церкви.

На давніх образах бачимо перших руських ченців у Києві — святих Антонія й Феодосія Печерських — з чотками в руках.

Давньоруський «Номоканон» з XI ст. приписує у 87 правилі: «Вервиця хай має 103 вузли. На всякому вузлі хай мовить чернець приписану молитву». Коли хто вступає в чернечий стан, одержує вервицю зі словами: «Брате, прийми духовний меч, слово Боже…». Отже, вервиця — це духовний меч ченця, яким він має поборювати всі спокуси. Носять їх і православні єпископи.

У XV—XVII ст. в Київській митрополії розрізняли чотки та вервицю, хоча тепер дехто змішує поняття. Чотки — це 150 (або 33) вузликів для відчитки псалтиря чи Ісусової молитви без розподілу, а вервиця — це вузлики розділені по десятках^[]. Тарас Шевченко, змальовуючи в поемі «Чернець», образ Семена Палія, що пішов до Межигірського Спаса, згадує й за чотки:

…Перехрестився, чотки взяв…
І за Україну молитись
Старий чернець пошкандибав.

Різновиди

Лютеранський ^[en]

^[en] драбниця (рос. лестовка)

Молитовні бусини з рудракші

Японські буддійські чотки (яп. 数珠 джузу)

Молитовні Бахаї з 19 бусини

Місбаха (тасбіх, субха)

Комболої

Християнські:
- вервиця (від церк.-слов. вервь) — православні чотки з мотузки з нав'язаними вузликами
- ліствиця^[] або лестовка (від давньорус. лѣствица) — старообрядницькі чотки
- розарій (лат. rosarium) — католицькі чотки
Джапа-мала (санскр. जप माला), мала (санскр. माला) — індуїстські та буддійські чотки
^[en] (араб. سبحة‎), місбаха (араб. مسبحة‎), тасбіх (тесбіх, араб. تسبيح‎) — мусульманські чотки
Комболої (грец. κομπολόι) — грецькі чотки, котрі не мають релігійного значення

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
. bible-lessons.in.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 20 липня 2019.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чотки

Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — , (том 1).

^[]

Посилання

Чотки // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

[2] . bible-lessons.in.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 20 липня 2019.