Устє Руське (пол. Uście Ruskie, після 1949 року — Усьце-Ґорлицьке, пол. Uście Gorlickie) — лемківське село в сучасній Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицькому повіті Малопольського воєводства. Населення — 1187 осіб (2011).
Село
Координати 49°31′18″ пн. ш. 21°08′19″ сх. д. / 49.52166666669477735° пн. ш. 21.13861111113877911° сх. д.Координати: 49°31′18″ пн. ш. 21°08′19″ сх. д. / 49.52166666669477735° пн. ш. 21.13861111113877911° сх. д.
Устє Руське у Вікісховищі |
Розташування
Лежить над річкою Ропа.
Назва
Первинна назва «Устя» походить від місця розташування села — впадіння річки Ждиня в річку Ропа. В 1765 р. носить назву «Устя Волоське», за Австро-Угорщини — «Устя Руське», в 1949 р. (після депортації українців) — «Устя Горлицьке».
Історія
Село закріпачене у другій половині XIV ст. на німецькому праві, хоча в 1414 р. згадується упосадженою на волоському праві, в дійсності на яке переведена в 1512 р. Станіславом Гладишем гербу Гриф.
Податковий реєстр 1581 р. засвідчує 5 селянських господарств, господарство солтиса, господарство священика і церкву. Реєстр 1629 р. засвідчує зростання кількості селянських господарств і появу тартака і млина.
В 1539 р. утворена парохія, збереглася ерекційна грамота у краківському архіві. У 1691 р. парохія прийняла унію. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої також належали Квятонь і Одерне, метричні книги велися з 1786 року В ході Тилявської схизми більшість українців (417 із 744) перейшли до Польської православної церкви. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
За Австро-Угорщини виросло до статусу містечка, яке виконувало адміністративні та господарські функції для лемківського населення по обидва боки Карпат.
Восени 1918 р. кільканадцять днів було столицею Лемківської республіки.
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 1160 жителів села — 850 українців, 90 латинників, 210 поляків (переважно в присілку Одерне — працівники гути скла) і 10 євреїв.
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово- вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 588 | 137 | 409 | 42 |
Жінки | 599 | 130 | 371 | 98 |
Разом | 1187 | 267 | 780 | 140 |
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- В селі є дерев'яна греко-католицька церква Преп. Мат. Параскеви 1786 р., з 1947 р. використовувалася під костел, з 1956 р. також епізодично проводив службу Василь Гриник, а в 1997 р. остаточно повернена греко-католицькій громаді.
- Прицерковний цвинтар.
- Огорожа з воротами.
- Прицвинтарна дерев'яна каплиця 1879 р.
- Поряд є також Військове кладовище № 57 часів Першої світової війни.
- Корчма лемківська, дерев'яна, збудована на початку XX ст.
Також у центрі села стоїть пам'ятник лемкам, полеглим у Другій світовій війні в рядах підпілля, Червоної армії та Польської Народної Армії.
Відомі уродженці та жителі
- Мирослава Хом'як, польський філолог, автор граматики лемківського діалекту та багатьох книжок
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Rozporządzenie Ministra Administracji Publicznej z dnia 19 sierpnia 1949 r. o przywróceniu i ustaleniu nazw miejscowości. Monitor Polski - rok 1949, nr 59, poz. 795
- Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 30-31
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Cmentarz nr 57 — Uście Gorlickie
.
Література
- Uście 3(2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 832. (пол.)
- Apokryf Ruski (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устє Руське
- (пол.)
- Cmentarz nr 57 Uście Gorlickie (пол.)
- Uście Gorlickie cmentarz łemkowski. (пол.)
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustye Ruske pol Uscie Ruskie pislya 1949 roku Usce Gorlicke pol Uscie Gorlickie lemkivske selo v suchasnij Polshi v gmini Ustya Gorlicke Gorlickomu poviti Malopolskogo voyevodstva Naselennya 1187 osib 2011 Selo Ustye Ruske pol Uscie Gorlickie Gerb Koordinati 49 31 18 pn sh 21 08 19 sh d 49 52166666669477735 pn sh 21 13861111113877911 sh d 49 52166666669477735 21 13861111113877911 Koordinati 49 31 18 pn sh 21 08 19 sh d 49 52166666669477735 pn sh 21 13861111113877911 sh d 49 52166666669477735 21 13861111113877911 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Ustya GorlickePersha zgadka 1414Poperedni nazvi Ustya Ustya VoloskeVodojma r RopaNaselennya 1187 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 315Avtomobilnij kod KGRSIMC 0468312GeoNames 756302OSM 2668411 R Gmina Ustya Gorlicke Ustye RuskeUstye Ruske Polsha Ustye RuskeUstye Ruske Malopolske voyevodstvo Ustye Ruske u VikishovishiRoztashuvannyaLezhit nad richkoyu Ropa NazvaPervinna nazva Ustya pohodit vid miscya roztashuvannya sela vpadinnya richki Zhdinya v richku Ropa V 1765 r nosit nazvu Ustya Voloske za Avstro Ugorshini Ustya Ruske v 1949 r pislya deportaciyi ukrayinciv Ustya Gorlicke IstoriyaSelo zakripachene u drugij polovini XIV st na nimeckomu pravi hocha v 1414 r zgaduyetsya uposadzhenoyu na voloskomu pravi v dijsnosti na yake perevedena v 1512 r Stanislavom Gladishem gerbu Grif Podatkovij reyestr 1581 r zasvidchuye 5 selyanskih gospodarstv gospodarstvo soltisa gospodarstvo svyashenika i cerkvu Reyestr 1629 r zasvidchuye zrostannya kilkosti selyanskih gospodarstv i poyavu tartaka i mlina V 1539 r utvorena parohiya zbereglasya erekcijna gramota u krakivskomu arhivi U 1691 r parohiya prijnyala uniyu Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi takozh nalezhali Kvyaton i Oderne metrichni knigi velisya z 1786 roku V hodi Tilyavskoyi shizmi bilshist ukrayinciv 417 iz 744 perejshli do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi V seli bula moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo Za Avstro Ugorshini viroslo do statusu mistechka yake vikonuvalo administrativni ta gospodarski funkciyi dlya lemkivskogo naselennya po obidva boki Karpat Voseni 1918 r kilkanadcyat dniv bulo stoliceyu Lemkivskoyi respubliki Do 1945 roku bulo majzhe chisto lemkivske naselennya z 1160 zhiteliv sela 850 ukrayinciv 90 latinnikiv 210 polyakiv perevazhno v prisilku Oderne pracivniki guti skla i 10 yevreyiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lemkivshina popri spodivannya lemkiv na vhodzhennya v URSR bula viddana Polshi a korinne ukrayinske naselennya primusovo vivozilosya v SRSR Zgodom u period mizh 1945 i 1947 rokami v comu rajoni trivala borotba mizh pidrozdilami UPA proti radyanskih i polskih i vijsk Ti z ukrayinciv hto vizhiv 1947 roku pid chas operaciyi Visla buli uv yazneni v konctabori Yavozhno abo deportovani na ponimecki zemli Polshi natomist zaseleno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 588 137 409 42 Zhinki 599 130 371 98 Razom 1187 267 780 140Pam yatkiOb yekti pererahovani v reyestri pam yatok Malopolskogo voyevodstva V seli ye derev yana greko katolicka cerkva Prep Mat Paraskevi 1786 r z 1947 r vikoristovuvalasya pid kostel z 1956 r takozh epizodichno provodiv sluzhbu Vasil Grinik a v 1997 r ostatochno povernena greko katolickij gromadi Pricerkovnij cvintar Ogorozha z vorotami Pricvintarna derev yana kaplicya 1879 r Poryad ye takozh Vijskove kladovishe 57 chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Korchma lemkivska derev yana zbudovana na pochatku XX st Takozh u centri sela stoyit pam yatnik lemkam poleglim u Drugij svitovij vijni v ryadah pidpillya Chervonoyi armiyi ta Polskoyi Narodnoyi Armiyi Vidomi urodzhenci ta zhiteliMiroslava Hom yak polskij filolog avtor gramatiki lemkivskogo dialektu ta bagatoh knizhokPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Rozporzadzenie Ministra Administracji Publicznej z dnia 19 sierpnia 1949 r o przywroceniu i ustaleniu nazw miejscowosci Monitor Polski rok 1949 nr 59 poz 795 Shematizm greko katolickogo duhovenstva apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini s 30 31 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 25 Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Cmentarz nr 57 Uscie Gorlickie LiteraturaUscie 3 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 832 pol Apokryf Ruski pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ustye Ruske pol Cmentarz nr 57 Uscie Gorlickie pol Uscie Gorlickie cmentarz lemkowski pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Malopolske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi