Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джауфре Рюде ль де Блая Jaufré Rudel de Blaia згідно з окситанською вимовою або Жофре Рюде ль де Бле Jaufré Rudel de Bla

Жофре Рюдель

Жофре Рюдель

Джауфре́ Рюде́ль де Блая (Jaufré Rudel de Blaia), згідно з окситанською вимовою, або Жофре́ Рюде́ль де Бле (Jaufré Rudel de Blaye), згідно з французькою — провансальский трубадур першої половини або середини ХІІ ст., що здобув найбільшу славу завдяки віршам, у яких оспівував «кохання здалеку» — любов до прекрасної жінки, котру не бачив ніколи у житті.

Жауфре Рюдель
окс. Jaufrés Rudèls de Blaia
image
Народивсяне раніше 1110 і не пізніше 1130
Бле
Помер1148 або 1170
Діяльністьтрубадури, поет, композитор, письменник
Мова творівd[2]
image Жауфре Рюдель у Вікісховищі
image
Жофре Рюдель вмирає на руках Годьєрни Триполітанської

Проблема визначення особистості поета

До сьогодні дослідники не дійшли спільної думки щодо того, хто саме з роду сеньйорів де Блая був поетом (і, відповідно, хто ж була «далека дама» Рюделя). Серед вчених панують дві рівнозначні гіпотези.

Рой Розенштейн вважає, що трубадуром був Джауфре Рюдель І, старший син Жерара де Блая, який народився близько 1100 року (дата смерті невідома).

Натомість авторки «Повсякденного життя за часів трубадурів…» та [fr], який склав перше генеалогічне дерево родини де Блая, вважають, що поетом був Джауфре Рюдель ІІ, другий син Джауфре Рюделя І і онук Жерара (* між 1125 та 1130 — † бл. 1162), який помер, не лишивши по собі нащадків.

У першому випадку «далеким коханням» Рюделя вважають Мелісенду Ієрусалимську або Годієрну Триполійську, у другому — Мелісенту Триполійську, дочку Годієрни та племінницю Мелісенди.

Середньовічна віда

Перший життєпис Рюделя, так звану «віду», бл. 1225 року склав Юк де Сен-Сірк[fr]. Можливо, текст нижче створили, узявши за основу кансони про «кохання здалеку».

(PRO)

"Jaufres Rudels de Blaia si fo mout gentils hom, princes de Blaia. Et enamoret se de la comtessa de Tripol, ses vezer, per lo ben qu'el n'auzi dire als pelerins que venguen d'Antiocha. E fez de leis mains vers ab bons sons, ab paubres motz. E per voluntat de leis vezer, el se croset e se mes en mar, e pres lo malautia en la nau, e fo condug a Tripol, en un alberc, per mort. E fo fait saber a la comtessa et ella venc ad el, al son leit, e pres lo antre sos bratz. E saup qu'ela era la comtessa, e mantenent recobret l'auzir e•l flairar, e lauzet Dieu, que l'avia la vida sostenguda tro qu'el l'agues vista ; et enaissi el mori entre sos braz. Et ella lo fez a gran honor sepellir en la maison del Temple ; e pois, en aquel dia, ella se rendet morga, per la dolor qu'ella n'ac de la mort de lui. "

(УКР)

«Джауфре Рюдель де Блая був дуже знатною людиною, сеньйором Блаї. Він закохався у графиню Триполі, ніколи її не бачивши, завдяки тим добрим речам, що чув про неї від пілігримів, які прийшли з Антіохії, і склав він про неї численні канцони з гарними мелодіями, але простими словами. Бажаючи побачити її, він прийняв хрест і вирушив за море, і захворів на кораблі; і, коли його довезли у Триполі, то перенесли у гостинний дім, неначе померлого. Графині повідомили про це, і вона прийшла до нього, до самісінького його ложа, і обійняла. Він взнав, що то була графиня, і до нього повернулися слух та здатність відчувати. Він подякував Богові за те, що життя не залишило його, допоки він не побачив її; і так, у неї на руках, він помер. Вона звеліла поховати його з великими почестями при домі тамплієрів; а потім, у той же день, через великий сум, заподіяний його смертю, постриглася у черниці.»

(Цитовано за: Troubadours and Love, L. T. Topsfield.)

Біографія і оцінки творчості

Родина де Блая

Віконти де Блая — вихідці з роду графів Ангулемських, пов'язаного численними шлюбами з герцогами Аквітанськими та англійськими королями. Згідно з «Хронікою» Адемара Шабанського, близько 1000 року Гійом Тайфер ІІ, граф Ангулемський, отримав Блаю від герцога Аквітанії Гійома V Великого. Після його смерті Блая відійшла другому синові графа, Арно, але той помер, не лишивши прямих нащадків, тож спадкоємцем став його брат, восьмий син Гійома Тайфера ІІ — Жофруа Рюдель Ангулемський, котрого можна вважати засновником нового роду.

Онуком Жофруа Рюделя Ангулемського був Жерар (або Жирар) де Блая (1079—1126) — батько або дід трубадура Джауфре Рюделя, в залежності від гіпотези.

На думку деяких дослідників, Джауфре Рюдель також був родичем іншого трубадура Рігаута де Барбезьєу.

Титули, які використовувалися цією родиною — «віконт» або «сеньйор» (лат. «Blaviensis princeps»). Переклад «князь» у цьому випадку є помилковим.

Раннє життя

Початок ХІІ ст. для родини де Блая затьмарив кількарічний конфлікт з ангулемською ріднею (найбільш докладно описаний у статті Фредеріка Бутуля), в ході якого Жирар де Блая у 1126 році був змушений напасти на замок Монтіньяк[fr], що належав його троюрідному брату Вюльгрену Ангулемському[fr]. Врешті-решт, за допомогою герцога Гійома Х Аквітанського, Вюльгрен вибив Жирара з Монтіньяка, а потім атакував так званий «замок Хариберта» у Блаї, де мешкав і трубадур Рюдель. За указом герцога Аквітанського, Блаю отримав Вюльгрен, а всі тамтешні укріплення мали бути зруйновані (пізніше Вюльгрен наказав звести у Блаї новий замок[fr]; будівництво тривало з 1127 по 1140 рік).

На думку Роя Розенштейна, саме ці події спонукали Рюделя залишити і Блаю, і аквітанський двір і приєднатися до двору Еблеса ІІ Вентадорнського, прозваного Співцем[en], найголовнішого після Гійома ІХ Аквітанського покровителя трубадурів. До цього періоду Розенштейн відносить пісню «Pro ai del chan essenhadors» і перехід від впливу Гійома Трубадура та Маркабрюна і реалістичної манери творчості до манери ідеалістичної.

Також у ці часи Рюдель дружив із Альфонсом-Журденом Тулузьким, ще одним меценатом ХІІ ст., та його незаконним сином Бертраном. Їм адресований вірш «No sap chantar qi so non di», одна з кансон про «кохання здалеку». Згідно з дослідженням Гастона Парі, цей вірш носить жартівливий характер і є лише літературною грою.

Другий хрестовий похід

Як вважає Марсель Пако, до Другого хрестового походу Рюделя запросила приєднатися Алієнора Аквітанська.

Пісню Рюделя «Qand lo rossignols el foillos» Альфред Жанруа класифікує як «хрестоносну» і написану саме у поході.

Про те, що Рюдель був на Сході, свідчить і одна зі згадок сучасників — вірш Маркабрюна «Cortesamen vuoill comensar» [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.], у (торнаді) до якого поет просить відіслати його «Джауфре Рюделю за море».

Після походу

На думку Леслі Топсфілд, вже після походу Маркабрюн адресував Рюделеві ще один вірш — «Ans que·l terminis verdei» [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.], де вивів друга під (сеньялем) «сір Упертюх».

Також до цього періоду належить пісня іспанського трубадура Гіраута де Кабрера[es] «Ensenhamen» («Cabra juglar…»), написана близько 1160 року. Перераховуючи поетичні еталони того часу, Кабрера у 5-й строфі згадує і Рюделя, доводячи, що у 1160 році той був ще живим.

image Гарний новий вірш // пана Рюделя...
Оригінальний текст (фр.)
Ja vers novel // bon d'En Rudell
 image

Альфонс-Журден загинув у 1148 році, його син Бертран потрапив у полон, з якого вийшов тільки у 1159 році, тож після хрестового походу Рюдель більше не підтримував дружні зв'язки з тулузьким двором. Натомість саме у Блаї зимою 1158—1159 р.р. Алієнора Аквітанська зі своїм другим чоловіком, Генріхом ІІ Англійським, підписала договір з іспанським графом Рамоном-Беренгером IV проти старшого із законних синів Альфонса-Журдена, Раймонда V Тулузького. Через допомогу короля Людовика VII спроба Алієнори захопити Тулузу закінчилася невдачею.

Образ поета у світовій культурі

Легенда про любов Джауфре Рюделя була дуже популярна в європейській літературі — і у XIX—XX ст., і раніше.

Так, наприклад, Петрарка згадує Рюделя у своїй поемі «Тріумфи» («Тріумф кохання, IV»). Ще один італієць, Джозуе Кардуччі, пише на тему кохання здалеку вірш «Жофре Рюдель»[it] (1898).

Генріх Гейне створює вірша «Жофруа Рюдель та Мелісанда Триполі», що входить до циклу «Романсеро»[рос.] (1851).

Серед англійців тему Рюделя розробляють Роберт Браунінг («Рюдель — леді Тріполійській», 1842) та Свінберн («Тріумф часу», «Смерть Рюделя» (1858) та нині втрачена поема «Рюдель у раю», інакше іменована «Золотий дім»).

Загалом, до початку 20 століття налічувалось уже близько 100 літературних обробок цього сюжету, з-поміж яких вирізняється книга Жана де Нострдама «Життєписи давніх і найславетніших провансальських піїтів», надрукована в 1575 році, яка додає до біографій, складених Сен-Сірком, чимало вигадок.

Нострдам надихнув французького письменника і драматурга [fr] на створення художнього роману у двох томах «Жофруа Рюдель» [1] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (1838), а згодом Едмона Ростана, який у 1895 році написав п'єсу у віршах «Далека царівна» («Принцеса Мрія» у перекладі). За мотивами п'єси Ростана у 1896 році створено мозаїчне панно Михайла Врубеля, яке знаходиться на фасаді московського готелю «Метрополь» (картон до нього — у Третьяковскій галереї), а в 1900 році — опера Юлія Блейхмана «Принцеса Мрія»[рос.].

Мексиканець Рікардо Кастро[es] в 1906 році написав оперу «Легенда про Рюделя»[es] на лібретто французького автора Анрі Броді. Ще одну оперу, [fi], створила Кайя Сааріаго на лібретто Аміна Маалуфа; також їй належить твір «Lonh» («Здалеку»; написаний 1996) для сопрано та електроніки на вірші самого Рюделя.

Юрій Клен у циклі поезій «Прованс» присвятив Жофре Рюделю однойменний вірш.

Українські переклади

В авторській антології перекладача Миколи Терещенка «Сузір'я французької поезії» (І — II, Київ, 1971) вміщено переклад найзнаменитішої канцони Рюделя — «Lanqan li jorn son lonc en mai».

Пісні, що дійшли до наших часів

  • Lanqand li jorn son lonc en mai (мелодія збереглася в трьох манускриптах)
  • No sap chantar qi so non di (збереглася з мелодією [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.])
  • Qand lo rossignols el foillos (збереглася з мелодією [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.])
  • Qan lo rius de la fontana (збереглася з мелодією [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.])
  • Belhs m'es l'estius e·l temps floritz
  • Pro ai del chan essenhadors

Вважаються апокрифічними (згідно з дослідженнями Альфреда Жанруа):

  • Lan quan lo temps renovelha
  • Qui non sap esser chantaire

Бібліографія

  • Etienne Pattou. Генеалогія родини де Блая [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.]
  • Frédéric Boutoulle. L'appel du large. Jaufre Rudel et les autres seigneurs de Blaye aux XIe, XIIe et XIIIe siècles. / Trobada Jaufre Rudel, Jun 2011, Blaye, France. Cahiers de Carrefour Ventadour. Jaufre Rudel. Prince, amant et poete, p. 81-102.
  • Jaufré Rudel par Gaston Paris. Edition de 1893, Paris.
  • Histoire généalogique et héraldique des pairs de France, des grands dignitaires de la couronne, des principales familles nobles du royaume, et des maisons princières de l'Europe…, v. 5, par M. le chevalier de Courcelles, 1822—1833.
  • Les chansons de Jaufré Rudel. Éditées par Alfred Jeanroy, 1915. Paris, H. Champion.
  • L. T. Topsfield. Troubadours and Love. Cambridge, Univers. Pr., 1975, 196 pp.
  • Marcel Pacaut, Paris, S.E.V.P.E.N., 1964
  • Michel Teston, De quelques poètes maudits et troubadours, 2008, éd. Teston écrivain, 07530 Antraigues (France), .
  • Paul Cravayat, Les origines du troubadour Jaufré Rudel [ 3 червня 2018 у Wayback Machine.], Romania, 1950, № 282, pp. 166—179
  • Roi Rosenstein, Les années d'apprentissage du troubadour Jaufre Rudel: de l'escola n'Eblo à la segura escola, Annales du Midi, 1988, № 100-181, pp. 7-15
  • Пісні трубадурів. М., 1979
  • Черневіч М. Н., Штейн А. Л., Яхонтова М. А. Історія французької літератури. М., 1965
  • Брюнель-Лобришон Женевьева, Дюамель-Амадо Клоди (пер. с фр. и вступ. ст. Е. В. Морозовой), Повседневная жизнь во времена трубадуров ХІІ-ХІІІ веков. Москва: Молодая гвардия, 2003
  • Зарубежная литература средних веков / Сост. Б. І. Пуришев. М., 1974

Примітки

  1. Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
    d:Track:Q2743906d:Track:Q1340194
  2. Bibliothèque nationale de France Record #13895603q // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191

Посилання

У Вікіджерелах є
fr:Jaufré Rudel

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhaufre Ryude l de Blaya Jaufre Rudel de Blaia zgidno z oksitanskoyu vimovoyu abo Zhofre Ryude l de Ble Jaufre Rudel de Blaye zgidno z francuzkoyu provansalskij trubadur pershoyi polovini abo seredini HII st sho zdobuv najbilshu slavu zavdyaki virsham u yakih ospivuvav kohannya zdaleku lyubov do prekrasnoyi zhinki kotru ne bachiv nikoli u zhitti Zhaufre Ryudeloks Jaufres Rudels de BlaiaNarodivsyane ranishe 1110 i ne piznishe 1130 BlePomer1148 abo 1170Diyalnisttrubaduri poet kompozitor pismennikMova tvorivd 2 Zhaufre Ryudel u VikishovishiZhofre Ryudel vmiraye na rukah Godyerni TripolitanskoyiProblema viznachennya osobistosti poetaDo sogodni doslidniki ne dijshli spilnoyi dumki shodo togo hto same z rodu senjoriv de Blaya buv poetom i vidpovidno hto zh bula daleka dama Ryudelya Sered vchenih panuyut dvi rivnoznachni gipotezi Roj Rozenshtejn vvazhaye sho trubadurom buv Dzhaufre Ryudel I starshij sin Zherara de Blaya yakij narodivsya blizko 1100 roku data smerti nevidoma Natomist avtorki Povsyakdennogo zhittya za chasiv trubaduriv ta fr yakij sklav pershe genealogichne derevo rodini de Blaya vvazhayut sho poetom buv Dzhaufre Ryudel II drugij sin Dzhaufre Ryudelya I i onuk Zherara mizh 1125 ta 1130 bl 1162 yakij pomer ne lishivshi po sobi nashadkiv U pershomu vipadku dalekim kohannyam Ryudelya vvazhayut Melisendu Iyerusalimsku abo Godiyernu Tripolijsku u drugomu Melisentu Tripolijsku dochku Godiyerni ta pleminnicyu Melisendi Serednovichna vidaPershij zhittyepis Ryudelya tak zvanu vidu bl 1225 roku sklav Yuk de Sen Sirk fr Mozhlivo tekst nizhche stvorili uzyavshi za osnovu kansoni pro kohannya zdaleku PRO Jaufres Rudels de Blaia si fo mout gentils hom princes de Blaia Et enamoret se de la comtessa de Tripol ses vezer per lo ben qu el n auzi dire als pelerins que venguen d Antiocha E fez de leis mains vers ab bons sons ab paubres motz E per voluntat de leis vezer el se croset e se mes en mar e pres lo malautia en la nau e fo condug a Tripol en un alberc per mort E fo fait saber a la comtessa et ella venc ad el al son leit e pres lo antre sos bratz E saup qu ela era la comtessa e mantenent recobret l auzir e l flairar e lauzet Dieu que l avia la vida sostenguda tro qu el l agues vista et enaissi el mori entre sos braz Et ella lo fez a gran honor sepellir en la maison del Temple e pois en aquel dia ella se rendet morga per la dolor qu ella n ac de la mort de lui UKR Dzhaufre Ryudel de Blaya buv duzhe znatnoyu lyudinoyu senjorom Blayi Vin zakohavsya u grafinyu Tripoli nikoli yiyi ne bachivshi zavdyaki tim dobrim recham sho chuv pro neyi vid piligrimiv yaki prijshli z Antiohiyi i sklav vin pro neyi chislenni kanconi z garnimi melodiyami ale prostimi slovami Bazhayuchi pobachiti yiyi vin prijnyav hrest i virushiv za more i zahvoriv na korabli i koli jogo dovezli u Tripoli to perenesli u gostinnij dim nenache pomerlogo Grafini povidomili pro ce i vona prijshla do nogo do samisinkogo jogo lozha i obijnyala Vin vznav sho to bula grafinya i do nogo povernulisya sluh ta zdatnist vidchuvati Vin podyakuvav Bogovi za te sho zhittya ne zalishilo jogo dopoki vin ne pobachiv yiyi i tak u neyi na rukah vin pomer Vona zvelila pohovati jogo z velikimi pochestyami pri domi tampliyeriv a potim u toj zhe den cherez velikij sum zapodiyanij jogo smertyu postriglasya u chernici Citovano za Troubadours and Love L T Topsfield Biografiya i ocinki tvorchostiRodina de Blaya Vikonti de Blaya vihidci z rodu grafiv Angulemskih pov yazanogo chislennimi shlyubami z gercogami Akvitanskimi ta anglijskimi korolyami Zgidno z Hronikoyu Ademara Shabanskogo blizko 1000 roku Gijom Tajfer II graf Angulemskij otrimav Blayu vid gercoga Akvitaniyi Gijoma V Velikogo Pislya jogo smerti Blaya vidijshla drugomu sinovi grafa Arno ale toj pomer ne lishivshi pryamih nashadkiv tozh spadkoyemcem stav jogo brat vosmij sin Gijoma Tajfera II Zhofrua Ryudel Angulemskij kotrogo mozhna vvazhati zasnovnikom novogo rodu Onukom Zhofrua Ryudelya Angulemskogo buv Zherar abo Zhirar de Blaya 1079 1126 batko abo did trubadura Dzhaufre Ryudelya v zalezhnosti vid gipotezi Na dumku deyakih doslidnikiv Dzhaufre Ryudel takozh buv rodichem inshogo trubadura Rigauta de Barbezyeu Tituli yaki vikoristovuvalisya ciyeyu rodinoyu vikont abo senjor lat Blaviensis princeps Pereklad knyaz u comu vipadku ye pomilkovim Rannye zhittya Pochatok HII st dlya rodini de Blaya zatmariv kilkarichnij konflikt z angulemskoyu ridneyu najbilsh dokladno opisanij u statti Frederika Butulya v hodi yakogo Zhirar de Blaya u 1126 roci buv zmushenij napasti na zamok Montinyak fr sho nalezhav jogo troyuridnomu bratu Vyulgrenu Angulemskomu fr Vreshti resht za dopomogoyu gercoga Gijoma H Akvitanskogo Vyulgren vibiv Zhirara z Montinyaka a potim atakuvav tak zvanij zamok Hariberta u Blayi de meshkav i trubadur Ryudel Za ukazom gercoga Akvitanskogo Blayu otrimav Vyulgren a vsi tamteshni ukriplennya mali buti zrujnovani piznishe Vyulgren nakazav zvesti u Blayi novij zamok fr budivnictvo trivalo z 1127 po 1140 rik Na dumku Roya Rozenshtejna same ci podiyi sponukali Ryudelya zalishiti i Blayu i akvitanskij dvir i priyednatisya do dvoru Eblesa II Ventadornskogo prozvanogo Spivcem en najgolovnishogo pislya Gijoma IH Akvitanskogo pokrovitelya trubaduriv Do cogo periodu Rozenshtejn vidnosit pisnyu Pro ai del chan essenhadors i perehid vid vplivu Gijoma Trubadura ta Markabryuna i realistichnoyi maneri tvorchosti do maneri idealistichnoyi Takozh u ci chasi Ryudel druzhiv iz Alfonsom Zhurdenom Tuluzkim she odnim mecenatom HII st ta jogo nezakonnim sinom Bertranom Yim adresovanij virsh No sap chantar qi so non di odna z kanson pro kohannya zdaleku Zgidno z doslidzhennyam Gastona Pari cej virsh nosit zhartivlivij harakter i ye lishe literaturnoyu groyu Drugij hrestovij pohid Yak vvazhaye Marsel Pako do Drugogo hrestovogo pohodu Ryudelya zaprosila priyednatisya Aliyenora Akvitanska Pisnyu Ryudelya Qand lo rossignols el foillos Alfred Zhanrua klasifikuye yak hrestonosnu i napisanu same u pohodi Pro te sho Ryudel buv na Shodi svidchit i odna zi zgadok suchasnikiv virsh Markabryuna Cortesamen vuoill comensar 12 bereznya 2018 u Wayback Machine u tornadi do yakogo poet prosit vidislati jogo Dzhaufre Ryudelyu za more Pislya pohodu Na dumku Lesli Topsfild vzhe pislya pohodu Markabryun adresuvav Ryudelevi she odin virsh Ans que l terminis verdei 17 veresnya 2018 u Wayback Machine de viviv druga pid senyalem sir Upertyuh Takozh do cogo periodu nalezhit pisnya ispanskogo trubadura Girauta de Kabrera es Ensenhamen Cabra juglar napisana blizko 1160 roku Pererahovuyuchi poetichni etaloni togo chasu Kabrera u 5 j strofi zgaduye i Ryudelya dovodyachi sho u 1160 roci toj buv she zhivim Garnij novij virsh pana Ryudelya Originalnij tekst fr Ja vers novel bon d En Rudell Alfons Zhurden zaginuv u 1148 roci jogo sin Bertran potrapiv u polon z yakogo vijshov tilki u 1159 roci tozh pislya hrestovogo pohodu Ryudel bilshe ne pidtrimuvav druzhni zv yazki z tuluzkim dvorom Natomist same u Blayi zimoyu 1158 1159 r r Aliyenora Akvitanska zi svoyim drugim cholovikom Genrihom II Anglijskim pidpisala dogovir z ispanskim grafom Ramonom Berengerom IV proti starshogo iz zakonnih siniv Alfonsa Zhurdena Rajmonda V Tuluzkogo Cherez dopomogu korolya Lyudovika VII sproba Aliyenori zahopiti Tuluzu zakinchilasya nevdacheyu Obraz poeta u svitovij kulturiLegenda pro lyubov Dzhaufre Ryudelya bula duzhe populyarna v yevropejskij literaturi i u XIX XX st i ranishe Tak napriklad Petrarka zgaduye Ryudelya u svoyij poemi Triumfi Triumf kohannya IV She odin italiyec Dzhozue Karduchchi pishe na temu kohannya zdaleku virsh Zhofre Ryudel it 1898 Genrih Gejne stvoryuye virsha Zhofrua Ryudel ta Melisanda Tripoli sho vhodit do ciklu Romansero ros 1851 Sered anglijciv temu Ryudelya rozroblyayut Robert Brauning Ryudel ledi Tripolijskij 1842 ta Svinbern Triumf chasu Smert Ryudelya 1858 ta nini vtrachena poema Ryudel u rayu inakshe imenovana Zolotij dim Zagalom do pochatku 20 stolittya nalichuvalos uzhe blizko 100 literaturnih obrobok cogo syuzhetu z pomizh yakih viriznyayetsya kniga Zhana de Nostrdama Zhittyepisi davnih i najslavetnishih provansalskih piyitiv nadrukovana v 1575 roci yaka dodaye do biografij skladenih Sen Sirkom chimalo vigadok Nostrdam nadihnuv francuzkogo pismennika i dramaturga fr na stvorennya hudozhnogo romanu u dvoh tomah Zhofrua Ryudel 1 Arhivovano 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 1838 a zgodom Edmona Rostana yakij u 1895 roci napisav p yesu u virshah Daleka carivna Princesa Mriya u perekladi Za motivami p yesi Rostana u 1896 roci stvoreno mozayichne panno Mihajla Vrubelya yake znahoditsya na fasadi moskovskogo gotelyu Metropol karton do nogo u Tretyakovskij galereyi a v 1900 roci opera Yuliya Blejhmana Princesa Mriya ros Meksikanec Rikardo Kastro es v 1906 roci napisav operu Legenda pro Ryudelya es na libretto francuzkogo avtora Anri Brodi She odnu operu fi stvorila Kajya Saariago na libretto Amina Maalufa takozh yij nalezhit tvir Lonh Zdaleku napisanij 1996 dlya soprano ta elektroniki na virshi samogo Ryudelya Yurij Klen u cikli poezij Provans prisvyativ Zhofre Ryudelyu odnojmennij virsh Ukrayinski perekladiV avtorskij antologiyi perekladacha Mikoli Tereshenka Suzir ya francuzkoyi poeziyi I II Kiyiv 1971 vmisheno pereklad najznamenitishoyi kanconi Ryudelya Lanqan li jorn son lonc en mai Pisni sho dijshli do nashih chasivLanqand li jorn son lonc en mai melodiya zbereglasya v troh manuskriptah No sap chantar qi so non di zbereglasya z melodiyeyu 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Qand lo rossignols el foillos zbereglasya z melodiyeyu 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Qan lo rius de la fontana zbereglasya z melodiyeyu 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Belhs m es l estius e l temps floritz Pro ai del chan essenhadors Vvazhayutsya apokrifichnimi zgidno z doslidzhennyami Alfreda Zhanrua Lan quan lo temps renovelha Qui non sap esser chantaireBibliografiyaEtienne Pattou Genealogiya rodini de Blaya 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Frederic Boutoulle L appel du large Jaufre Rudel et les autres seigneurs de Blaye aux XIe XIIe et XIIIe siecles Trobada Jaufre Rudel Jun 2011 Blaye France Cahiers de Carrefour Ventadour Jaufre Rudel Prince amant et poete p 81 102 Jaufre Rudel par Gaston Paris Edition de 1893 Paris Histoire genealogique et heraldique des pairs de France des grands dignitaires de la couronne des principales familles nobles du royaume et des maisons princieres de l Europe v 5 par M le chevalier de Courcelles 1822 1833 Les chansons de Jaufre Rudel Editees par Alfred Jeanroy 1915 Paris H Champion L T Topsfield Troubadours and Love Cambridge Univers Pr 1975 196 pp Marcel Pacaut Paris S E V P E N 1964 Michel Teston De quelques poetes maudits et troubadours 2008 ed Teston ecrivain 07530 Antraigues France ISBN 2950993729 Paul Cravayat Les origines du troubadour Jaufre Rudel 3 chervnya 2018 u Wayback Machine Romania 1950 282 pp 166 179 Roi Rosenstein Les annees d apprentissage du troubadour Jaufre Rudel de l escola n Eblo a la segura escola Annales du Midi 1988 100 181 pp 7 15 Pisni trubaduriv M 1979 Chernevich M N Shtejn A L Yahontova M A Istoriya francuzkoyi literaturi M 1965 Bryunel Lobrishon Zheneveva Dyuamel Amado Klodi per s fr i vstup st E V Morozovoj Povsednevnaya zhizn vo vremena trubadurov HII HIII vekov Moskva Molodaya gvardiya 2003 Zarubezhnaya literatura srednih vekov Sost B I Purishev M 1974PrimitkiEncyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Bibliotheque nationale de France Record 13895603q BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191PosilannyaU Vikidzherelah ye fr Jaufre RudelJaufre Rudel Un amour de loin 22 listopada 2010 u Wayback Machine Jaufre Rudel 26 travnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ