Рігау т де Барбезьє у Rigaut також Richart або Richartz de Berbezilh також Berbezill або Barbesiu фр Rigaud de Barbezieu

Рігау́т де Барбезьє́у, Rigaut (також Richart або Richartz) de Berbezilh (також Berbezill або Barbesiu; фр. Rigaud de Barbezieux, лат. Rigaudus de Berbezillo) – провансальський трубадур, творча діяльність 1140 - 1163 роки.

Рігаут де Барбезьєу

Народився	1120
Помер	1163
Діяльність	трубадури, письменник



Рігаут де Барбезьєу у Вікісховищі

Біографія

Один з ранніх трубадурів. Дрібнопомісний дворянин з Барбезьеу. Відомо близько п'ятнадцяти його творів, у тому числі один плач і дев'ять чи десять кансон. Деякі дослідники вважають, що він творив у час між 1170 та 1215 р.р. За його життєписом, надійність якого, втім, викликає сумніви, Барбезьеу був здатний і щедрий, за характером боязкий, дуже вправний у написанні пісень. У своїй творчості любив звертатись до метафор, запозичених із середньовічних бестіаріїв. У віді також розповідається, що Рігаут закохався в дружину Ґауфрідуса де Тонай Gaufridus de Tonai (можливо, це була донька Жофре Рюделя) і оспівав її в своїх творах під Miellz-de-Domna ( «Найкраща з Донн» ). Після її смерті поїхав до Іспанії і останні роки провів при дворі Дієго Лопеса Діаса де Харо' '(Diego López Díaz de Haro) – знаменитого покровителя трубадурів.

На думку дослідників, Рігаут де Барбезьеу був через графів Ангулемских у родинних зв’язках з Жофре Рюделем, а в кінці життя (після 1157) вступив до монастиря.

Література

Рігаут де Барбезьеу / / Прекрасная дама. Из средневековой лирики. - М.: Московский рабочий, 1984, с.с. 38 - 41.
Egan, Margarita (ed. and trans.) The Vidas of the Troubadours. New York: Garland, 1984. .
Gaunt, Simon, and Kay, Sarah. "Appendix I: Major Troubadours" (pp. 279–291). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. .
Varvaro, A. Rigaut de Berbezilh: Liriche. Bari: Biblioteca di filologia romanza. 1960.

Посилання

Тексти та бібліографія Рігаута Барбезьєу