Олександр Олексійович Головачов (рос. Александр Алексеевич Головачёв; 27 листопада (10 грудня) 1909, Любохна — 6 березня 1945, Сілезія) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу.
Олександр Олексійович Головачов | |
---|---|
рос. Александр Алексеевич Головачёв | |
Народження | 27 листопада (10 грудня) 1909 Любохна |
Смерть | 6 березня 1945 (35 років) Сілезія |
Поховання | Васильків |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | механізовані війська |
Роки служби | 1929–1945 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Полковник |
Війни / битви | польський похід РСЧА німецько-радянська війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Головачов Олександр Олексійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 27 листопада (10 грудня 1909) року в селищі Любохні (нині Брянської області) в сім'ї робітника. Росіянин. Після закінчення 7 класів Любохонської сільської школи в 1922 році вступив в профтехшколу при заводі «Профінтерн» в селищі Бєжицях Орловської області. Отримавши спеціальність розмітника, в 1926 році розпочав свою трудову діяльність креслярем на заводі «Профінтерн». У 1927 році перейшов працювати розмітником в механічний цех цементного заводу імені Воровського, а пізніше креслярем в конструкторський відділ заводу.
Військова кар'єра
У вересні 1929 року вступив до Об'єднаної військової школи імені ВЦВК РРФСР в місті Москві, де спочатку був курсантом, а потім старшиною 4-ї стрілецької роти. У 1930 році був прийнятий кандидатом у члени ВКП(б), а в 1931 році став членом партії. У 1932 році з відзнакою закінчив ОВШ імені ВЦВК РРФСР і був направлений командиром кулеметного взводу 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького полку Московської Пролетарської стрілецької дивізії. У червні 1933 року переведений в 9-й стрілецький полк 10-го стрілецького корпусу на посаду командира кулеметного взводу ППО 25-го окремого стрілецького батальйону (місто Кірсанов Тамбовської області). У січні 1934 року призначений командиром кулеметної роти. У січні 1935 року призначений командиром 9-ї стрілецької роти в 57-й стрілецький полк 19-ї Воронезької стрілецької дивізії Московського військового округу, який дислокувався в місті Острогозьку Воронезької області. У листопаді 1935 року призначений начальником штабу 3-го батальйону 57-го стрілецького полку (слобода Алексєєвка Воронезької області; нині місто Алексєєвка Бєлгородської області). У тому ж році отримав військове звання старшого лейтенанта.
У червні 1937 року за доносом товариша по службі був звільнений з РСЧА, а 31 липня 1937 року заарештований НКВС і поміщений у в'язницю міста Острогозька, де просидів 15 місяців. Звинувачувався за статею 58 пункт 6 (контрреволюційна пропаганда або агітація), а потім по статті 58 пункт 10 КК РРФСР (шпигунство). Після того, як слідчими органами було встановлено, що матеріали, подані на О. Головачова, носять наклепницький характер, був звільнений з в'язниці.
З жовтня 1938 по січень 1939 рокув працював викладачем креслення в школі ФЗУ при ремонтно-механічному заводі міста Острогозька. У січні 1939 року був відновлений в Червоній армії, в ВКП(б) і призначений командиром роти 57-го стрілецького полку 19-ї Воронезької стрілецької дивізії. У травні 1939 року призначений спочатку тимчасово виконуючим, а потім начальником штабу 2-го батальйону 57-го стрілецького полку. У вересні 1939 року на базі 19-ї Воронезької стрілецької дивізії розгорнулися три нових дивізії: 120-а, 149-а (на базі 56-го і 57-го стрілецьких полків відповідно), а також нова 19-а (на базі 55-го полку). У ході розгортання 149-ї стрілецької дивізії Головачов виконує посаду начальника штабу одного з знову формованих полків. Потім він з командою, призваних із запасу, спрямований в 146-й стрілецький полк 44-ї стрілецької дивізії (Київський особливий військовий округ) у складі якого бере участь в поході на Західну Україну на посаді начальника штабу 146-го Богунського полку.
Після закінчення походу і прибуття 44-ї дивізії до нового місця розміщення в місто Бережани Тарнопольськой області, Головачов з командою призваних з Воронезької області, повертається до місця своєї колишньої служби — в селище Алексєєвку Воронезької області, де в жовтні-листопаді 1939 року призначений командиром батальйону 744-го стрілецького полку 149-ї стрілецької дівізії. З 25 грудня 1939 року відряджений до розпорядження командувача 9-ї армії Ленінградського військового округу і з 12 січня 1940 року вступає на посаду командира 1-го стрілецького батальйону 25-го стрілецького полку 44-ї Червонопрапорної стрілецької дивізії, яка з січня по березень 1940 займала бойовий порядок на кордоні з Фінляндією в районі населених пунктів Ратевара, Пурасе.
У квітні 1940 року після закінчення радянсько-фінської війни, 25-й полк у складі 44-ї дивізії переїжджає до нового місця дислокації у місто Коростень Житомирської області, а потім до нового місця свого розташування — район міста Болехова Станіславської області. У цьому ж місяці Головачов призначений командиром 4-го окремого розвідувального батальйону 44-ї Червонопрапорної стрілецької дивізії (дислокується в місті Болехові). У квітні-травні 1941 року при переході на штат гірськострілецької дивізії 4-й окремий розвідувальний батальйон розформовується і з 13 травня 1941 року капітан О. Головачов призначений начальником штабу 146-го гірськострілецького полку, який розташовується в місті Сколе недалеко від радянсько-угорського кордону.
Німецько-радянська війна
На початку німецько-радянської війни — начальник штабу і командир стрілецького полку, з серпня 1942 року командував 52-ю (пізніше 23-я гвардійська) мотострілецькою бригадою. Брав участь у боях при форсуванні Дону, відвоюванні України, в битві за Дніпро. Особливо відзначилася бригада полковника Головачова під час Львівсько-Сандомирської операції, в ході якої вона відвоювала міста: Городок Львівської області та Львів, успішно форсувала річку Віслу і захопила плацдарм на її західному березі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року командиру 23-ї Гвардійський мотострілецької бригади гвардії полковнику Головачову Олександру Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 659).
Загинув у бою 6 березня 1945 року (був убитий осколком ворожого снаряда) в Сілезії в районі Логан (Польща). Похований в місті Василькові Київської області. На могилі встановлено пам'ятник.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року командир 23-ї Гвардійської мотострілецької бригади гвардії полковник Головачов Олександр Олексійович посмертно нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Пам'ять
Іменем двічі Героя Радянського Союзу гвардії полковника О. О. Головачова названі: вулиця в Москві; середня школа в селищі Любохні. Його ім'я носив пасажирський теплохід Бєльського річкового пароплавства (Башкирія, місто Уфа).
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва, 1987;
- Дважды Герои Советского Союза. — Москва: Воениздат, 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksijovich Golovachov ros Aleksandr Alekseevich Golovachyov 27 listopada 10 grudnya 1909 19091210 Lyubohna 6 bereznya 1945 Sileziya radyanskij oficer dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Oleksijovich Golovachovros Aleksandr Alekseevich GolovachyovNarodzhennya27 listopada 10 grudnya 1909 1909 12 10 LyubohnaSmert6 bereznya 1945 1945 03 06 35 rokiv SileziyaPohovannyaVasilkivKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskmehanizovani vijskaRoki sluzhbi1929 1945PartiyaVKP b Zvannya PolkovnikVijni bitvipolskij pohid RSChA nimecko radyanska vijnaAvtografNagorodi Golovachov Oleksandr Oleksijovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovachov BiografiyaNarodivsya 27 listopada 10 grudnya 1909 roku v selishi Lyubohni nini Bryanskoyi oblasti v sim yi robitnika Rosiyanin Pislya zakinchennya 7 klasiv Lyubohonskoyi silskoyi shkoli v 1922 roci vstupiv v proftehshkolu pri zavodi Profintern v selishi Byezhicyah Orlovskoyi oblasti Otrimavshi specialnist rozmitnika v 1926 roci rozpochav svoyu trudovu diyalnist kreslyarem na zavodi Profintern U 1927 roci perejshov pracyuvati rozmitnikom v mehanichnij ceh cementnogo zavodu imeni Vorovskogo a piznishe kreslyarem v konstruktorskij viddil zavodu Vijskova kar yera U veresni 1929 roku vstupiv do Ob yednanoyi vijskovoyi shkoli imeni VCVK RRFSR v misti Moskvi de spochatku buv kursantom a potim starshinoyu 4 yi strileckoyi roti U 1930 roci buv prijnyatij kandidatom u chleni VKP b a v 1931 roci stav chlenom partiyi U 1932 roci z vidznakoyu zakinchiv OVSh imeni VCVK RRFSR i buv napravlenij komandirom kulemetnogo vzvodu 5 yi strileckoyi roti 2 go strileckogo polku Moskovskoyi Proletarskoyi strileckoyi diviziyi U chervni 1933 roku perevedenij v 9 j strileckij polk 10 go strileckogo korpusu na posadu komandira kulemetnogo vzvodu PPO 25 go okremogo strileckogo bataljonu misto Kirsanov Tambovskoyi oblasti U sichni 1934 roku priznachenij komandirom kulemetnoyi roti U sichni 1935 roku priznachenij komandirom 9 yi strileckoyi roti v 57 j strileckij polk 19 yi Voronezkoyi strileckoyi diviziyi Moskovskogo vijskovogo okrugu yakij dislokuvavsya v misti Ostrogozku Voronezkoyi oblasti U listopadi 1935 roku priznachenij nachalnikom shtabu 3 go bataljonu 57 go strileckogo polku sloboda Aleksyeyevka Voronezkoyi oblasti nini misto Aleksyeyevka Byelgorodskoyi oblasti U tomu zh roci otrimav vijskove zvannya starshogo lejtenanta U chervni 1937 roku za donosom tovarisha po sluzhbi buv zvilnenij z RSChA a 31 lipnya 1937 roku zaareshtovanij NKVS i pomishenij u v yaznicyu mista Ostrogozka de prosidiv 15 misyaciv Zvinuvachuvavsya za stateyu 58 punkt 6 kontrrevolyucijna propaganda abo agitaciya a potim po statti 58 punkt 10 KK RRFSR shpigunstvo Pislya togo yak slidchimi organami bulo vstanovleno sho materiali podani na O Golovachova nosyat naklepnickij harakter buv zvilnenij z v yaznici Z zhovtnya 1938 po sichen 1939 rokuv pracyuvav vikladachem kreslennya v shkoli FZU pri remontno mehanichnomu zavodi mista Ostrogozka U sichni 1939 roku buv vidnovlenij v Chervonij armiyi v VKP b i priznachenij komandirom roti 57 go strileckogo polku 19 yi Voronezkoyi strileckoyi diviziyi U travni 1939 roku priznachenij spochatku timchasovo vikonuyuchim a potim nachalnikom shtabu 2 go bataljonu 57 go strileckogo polku U veresni 1939 roku na bazi 19 yi Voronezkoyi strileckoyi diviziyi rozgornulisya tri novih diviziyi 120 a 149 a na bazi 56 go i 57 go strileckih polkiv vidpovidno a takozh nova 19 a na bazi 55 go polku U hodi rozgortannya 149 yi strileckoyi diviziyi Golovachov vikonuye posadu nachalnika shtabu odnogo z znovu formovanih polkiv Potim vin z komandoyu prizvanih iz zapasu spryamovanij v 146 j strileckij polk 44 yi strileckoyi diviziyi Kiyivskij osoblivij vijskovij okrug u skladi yakogo bere uchast v pohodi na Zahidnu Ukrayinu na posadi nachalnika shtabu 146 go Bogunskogo polku Pislya zakinchennya pohodu i pributtya 44 yi diviziyi do novogo miscya rozmishennya v misto Berezhani Tarnopolskoj oblasti Golovachov z komandoyu prizvanih z Voronezkoyi oblasti povertayetsya do miscya svoyeyi kolishnoyi sluzhbi v selishe Aleksyeyevku Voronezkoyi oblasti de v zhovtni listopadi 1939 roku priznachenij komandirom bataljonu 744 go strileckogo polku 149 yi strileckoyi diviziyi Z 25 grudnya 1939 roku vidryadzhenij do rozporyadzhennya komanduvacha 9 yi armiyi Leningradskogo vijskovogo okrugu i z 12 sichnya 1940 roku vstupaye na posadu komandira 1 go strileckogo bataljonu 25 go strileckogo polku 44 yi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi yaka z sichnya po berezen 1940 zajmala bojovij poryadok na kordoni z Finlyandiyeyu v rajoni naselenih punktiv Ratevara Purase U kvitni 1940 roku pislya zakinchennya radyansko finskoyi vijni 25 j polk u skladi 44 yi diviziyi pereyizhdzhaye do novogo miscya dislokaciyi u misto Korosten Zhitomirskoyi oblasti a potim do novogo miscya svogo roztashuvannya rajon mista Bolehova Stanislavskoyi oblasti U comu zh misyaci Golovachov priznachenij komandirom 4 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu 44 yi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi dislokuyetsya v misti Bolehovi U kvitni travni 1941 roku pri perehodi na shtat girskostrileckoyi diviziyi 4 j okremij rozviduvalnij bataljon rozformovuyetsya i z 13 travnya 1941 roku kapitan O Golovachov priznachenij nachalnikom shtabu 146 go girskostrileckogo polku yakij roztashovuyetsya v misti Skole nedaleko vid radyansko ugorskogo kordonu Nimecko radyanska vijna Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni nachalnik shtabu i komandir strileckogo polku z serpnya 1942 roku komanduvav 52 yu piznishe 23 ya gvardijska motostrileckoyu brigadoyu Brav uchast u boyah pri forsuvanni Donu vidvoyuvanni Ukrayini v bitvi za Dnipro Osoblivo vidznachilasya brigada polkovnika Golovachova pid chas Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi v hodi yakoyi vona vidvoyuvala mista Gorodok Lvivskoyi oblasti ta Lviv uspishno forsuvala richku Vislu i zahopila placdarm na yiyi zahidnomu berezi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku komandiru 23 yi Gvardijskij motostrileckoyi brigadi gvardiyi polkovniku Golovachovu Oleksandru Oleksijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4 659 Mogila Oleksandra Golovachova Zaginuv u boyu 6 bereznya 1945 roku buv ubitij oskolkom vorozhogo snaryada v Sileziyi v rajoni Logan Polsha Pohovanij v misti Vasilkovi Kiyivskoyi oblasti Na mogili vstanovleno pam yatnik Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 kvitnya 1945 roku komandir 23 yi Gvardijskoyi motostrileckoyi brigadi gvardiyi polkovnik Golovachov Oleksandr Oleksijovich posmertno nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Suvorova 2 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Pam yatImenem dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu gvardiyi polkovnika O O Golovachova nazvani vulicya v Moskvi serednya shkola v selishi Lyubohni Jogo im ya nosiv pasazhirskij teplohid Byelskogo richkovogo paroplavstva Bashkiriya misto Ufa LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 Moskva 1987 Dvazhdy Geroi Sovetskogo Soyuza Moskva Voenizdat 1973