Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батуринська археологічна експедиція археологічна експедиція Національного університету Чернігівський колегіум імені Т Г

Батуринська археологічна експедиція

Батуринська археологічна експедиція

Батуринська археологічна експедиція — археологічна експедиція Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, яка здійснює дослідження пам'яток археології Батурина на Чернігівщині. Організована у 1995 році і проводить розкопки з невеликою перервою (у 1998-1999 роках) до сьогодні.

Перші роки досліджень

14 червня 1993 р. було створено заповідник «Гетьманська столиця». Одне з головних питань, яке мало бути вирішено - це встановлення та затвердження його охоронних зон. У серпні 1995 р. в Батурині розпочала свою роботу археологічна експедиція Інституту археології НАН України й Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, яку очолив Володимир Коваленко (1954-2016 рр.).

У перший рік розкопок в експедиції взяло участь 30 дослідників, а у пікові роки (2007-2009 рр.) їх число коливалося від 120 до 200 осіб.

В перші роки досліджень основні сили були зосереджені на території Цитаделі Батуринської фортеці. Роботи на Цитаделі викликали значний резонанс і незаперечним підтвердженням злочину московського війська 1708 р. - останки жертв із слідами насильницької смерті, потужний шар попелу від знищеної вогнем забудови столиці засвідчили масштаби трагедії, уособленням якої стала обпалена «Батуринська Богоматір», ікона на металі кінця XVII ст., віднайдена археологами на Цитаделі в 1995 р. на кістяку вбитої жінки.

Головним результатом першого року досліджень став план охоронних зон заповідника, затверджений розпорядженням Чернігівської обласної держадміністрації № 161 від 6 березня 1996 р.

Роль української діаспори

Від 2001 р., коли до дослідження Батурина долучилися канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України на чолі з Зеноном Когутом та Володимиром Мезенцевим – експедиція стала міжнародною. Два десятиліття дослідження в Батурині фінансують: Канадський Інститут Українських Студій (КІУС) Альбертського університету в м. Едмонтоні, Понтифікальний Інститут Середньовічних Студій Торонтського університету та Дослідний Інститут «Україніка» у м. Торонто.

У 2018 р. КІУС надав ґрант на історико-археологічні дослідження Батурина XVII-XVIII ст. з Вічного Фонду ім. Анни та Нікандера Буковських. Колишній директор КІУС, провідний історик Гетьманщини проф. Зенон Когут є засновником і академічним дорадником проекту.

Найщедрішими благодійниками вивчення батуринської старовини є поетеса Володимира Василишин (літературні псевдоніми Міра Гармаш та Ї. Жак) і її чоловік, мистець Роман Василишин з Філадельфії, США. Володимира Василишин до кінця свого життя залишалася меценатом цього проекту. Р. Василишин продовжує добродійну справу своєї родини.

Вагомим є внесок в роботу експедиції Володимира Мезенцева – кандидата історичних наук, професора. З 2001 р. В. Мезенцев є учасником Батуринської археологічної експедиції. У 2002 р. він призначений відповідальним від імені Канадського Інституту Українських Студій Альбертського університету в м. Едмонтоні за археологічні дослідження у Батурині та публікацію їх здобутків. Також є продюсером і співавтором сценаріїв трьох документальних фільмів про старожитності Батурина та його археологічні дослідження. Проживаючи в Канаді (Торонто), В. Мезенцев займається популяризацією української історії серед української діаспори в Канаді та США. Кожного року видає буклети про результати археологічних досліджень в Батурині. За роки наукової діяльності опублікував понад 270 публікацій з історії, археології та козацько-гетьманської держави українською та англійською мовами.

За вагомий внесок Володимира Мезенцева у вивченні історичної спадщини Батурина, Президент України Віктор Ющенко відзначив його у 2009 р. державною нагородою - орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Володимир Коваленко у долі Батурина

Опікуватися долею пам’яток Батурина Володимир Коваленко розпочав ще в середині 70-х років ХХ ст. Саме він очолив боротьбу батуринських музейників і краєзнавців за збереження території резиденції гетьмана Івана Мазепи на Гончарівці, яку планомірно знищували кар’єром цегляного заводу. І йому вдалося в 1976 році зупинити роботу кар’єру. А потім і організувати дослідження Батурина, які змінили долю міста.

image
Володимир Коваленко під час дослідження рову Цитаделі Батуринської фортеці.

«Трагедія 1708 р. зробила Батурин еталонною археологічною пам’яткою козацької доби, культурний шар якої за ступенем насиченості та інформативності не має рівних собі» - Володимир Коваленко, 2006 р.

Олександр Коваленко у долі Батурина

Вагомий вклад у розвиток археологічної справи в Батурині здійснив і Коваленко Олександр Борисович - директор Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського. У червні 1990 р. за його ініціативою була створена кафедра історії та археології України, яку він очолював до 1992 р. Її співробітники та випускники з 1995 р. досліджують Батурин.

Олександр Коваленко з 2008 р. очолює Благодійний фонд «Чернігівщина», який впродовж 2008-2009 рр. опікувався відродженням пам’яток Національного заповідника «Гетьманська столиця», він є автором обласних програм археологічних досліджень в Чернігівській області, невід’ємною складовою яких завжди був Батурин, одним із співавторів проекту відтворення Цитаделі Батуринської фортеці у 2008 році.

Указом Президента України Віктора Ющенка №30/2009 від 19 січня 2009 р. «Про відзначення державними нагородами України» за вагомий особистий внесок у створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в м. Батурин, плідну наукову роботу, благодійницьку діяльність на ниві збереження історичної спадщини Українського народу Олександра Коваленка нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня, Володимира Коваленка - орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Учасники експедиції

Учасниками Батуринської експедиції були відомі на сьогодні українські та закордонні вчені:

Серед них необхідно відмітити чернігівського історика та археолога Юрія Миколайовича Ситого, який є співкерівником Батуринської археологічної експедиції від початку її роботи і співавтором усіх наукових звітів.

Результати роботи експедиції

image
Музей археології Батурина (відкритий у 2009 р.).

За 23 сезони археологічних досліджень в межах охоронних зон заповідника «Гетьманська столиця» досліджено близько 12000 м² культурного шару: на Цитаделі – понад 3000 м², на Фортеці – понад 3000 м², на посадах та Подолі – близько 1200 м², на садибі В. Кочубея – біля 400 м², на палаці К. Розумовського – приблизно 2500 м², на Гончарівці – 1000 м², у Крупицькому монастирі – близько 500 м², в міських околицях – понад 100 м². На сьогодні, за висновками Юрія Ситого - це біля 8 % Батурина часів гетьмана І. Мазепи.

В Батурині археологами досліджено резиденції гетьманів Д. Ігнатовича, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика та К. Розумовського.

image
Відбудована у 2008 р. Цитадель Батуринської фортеці.

Результати археологічних досліджень узагальненні в численних наукових роботах і дали можливість історикам Володимиру Коваленку, Юрію Ситому, Сергію Дмитрієнку реконструювати в малюнку Батуринську фортецю та її Цитадель середини XVII – початку XVIII ст. І 26 жовтня 2007 р. під час робочого візиту Президента України Віктора Ющенка до Батурина було прийнято рішення про відтворення Цитаделі.

У грудні 2007 р. у інституті «УкрНДІпроектреставрація» було сформовано авторську групу по роботі над проектом, до якої увійшов і Володимир Коваленко. В листопаді 2008 р. постала відтворена Цитадель Батуринської фортеці.

Археологічні дослідження мали вагомий вплив на реконструкцію історичного минулого Батурина та його розвиток. Зокрема, у 2009 р. відкрито Музей археології Батурина, де представлені цінні оригінальні експонати, віднайдені під час досліджень, а також експонати, що, задля втілення концепції музею, були зібрані співробітниками Національного заповідника «Гетьманська столиця» з усієї України.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  2. . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
  8. . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
  9. . Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 20 травня 2020.
  11. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  12. Указ Президента України від 21 листопада 2007 року № 1131/2007 «Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" та селища Батурин»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baturinska arheologichna ekspediciya arheologichna ekspediciya Nacionalnogo universitetu Chernigivskij kolegium imeni T G Shevchenka yaka zdijsnyuye doslidzhennya pam yatok arheologiyi Baturina na Chernigivshini Organizovana u 1995 roci i provodit rozkopki z nevelikoyu perervoyu u 1998 1999 rokah do sogodni Pershi roki doslidzhen14 chervnya 1993 r bulo stvoreno zapovidnik Getmanska stolicya Odne z golovnih pitan yake malo buti virisheno ce vstanovlennya ta zatverdzhennya jogo ohoronnih zon U serpni 1995 r v Baturini rozpochala svoyu robotu arheologichna ekspediciya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini j Chernigivskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im T G Shevchenka yaku ocholiv Volodimir Kovalenko 1954 2016 rr U pershij rik rozkopok v ekspediciyi vzyalo uchast 30 doslidnikiv a u pikovi roki 2007 2009 rr yih chislo kolivalosya vid 120 do 200 osib V pershi roki doslidzhen osnovni sili buli zoseredzheni na teritoriyi Citadeli Baturinskoyi forteci Roboti na Citadeli viklikali znachnij rezonans i nezaperechnim pidtverdzhennyam zlochinu moskovskogo vijska 1708 r ostanki zhertv iz slidami nasilnickoyi smerti potuzhnij shar popelu vid znishenoyi vognem zabudovi stolici zasvidchili masshtabi tragediyi uosoblennyam yakoyi stala obpalena Baturinska Bogomatir ikona na metali kincya XVII st vidnajdena arheologami na Citadeli v 1995 r na kistyaku vbitoyi zhinki Golovnim rezultatom pershogo roku doslidzhen stav plan ohoronnih zon zapovidnika zatverdzhenij rozporyadzhennyam Chernigivskoyi oblasnoyi derzhadministraciyi 161 vid 6 bereznya 1996 r Rol ukrayinskoyi diasporiVid 2001 r koli do doslidzhennya Baturina doluchilisya kanadski specialisti z arheologiyi istoriyi i arhitekturi serednovichnoyi ta modernoyi Ukrayini na choli z Zenonom Kogutom ta Volodimirom Mezencevim ekspediciya stala mizhnarodnoyu Dva desyatilittya doslidzhennya v Baturini finansuyut Kanadskij Institut Ukrayinskih Studij KIUS Albertskogo universitetu v m Edmontoni Pontifikalnij Institut Serednovichnih Studij Torontskogo universitetu ta Doslidnij Institut Ukrayinika u m Toronto U 2018 r KIUS nadav grant na istoriko arheologichni doslidzhennya Baturina XVII XVIII st z Vichnogo Fondu im Anni ta Nikandera Bukovskih Kolishnij direktor KIUS providnij istorik Getmanshini prof Zenon Kogut ye zasnovnikom i akademichnim doradnikom proektu Najshedrishimi blagodijnikami vivchennya baturinskoyi starovini ye poetesa Volodimira Vasilishin literaturni psevdonimi Mira Garmash ta Yi Zhak i yiyi cholovik mistec Roman Vasilishin z Filadelfiyi SShA Volodimira Vasilishin do kincya svogo zhittya zalishalasya mecenatom cogo proektu R Vasilishin prodovzhuye dobrodijnu spravu svoyeyi rodini Vagomim ye vnesok v robotu ekspediciyi Volodimira Mezenceva kandidata istorichnih nauk profesora Z 2001 r V Mezencev ye uchasnikom Baturinskoyi arheologichnoyi ekspediciyi U 2002 r vin priznachenij vidpovidalnim vid imeni Kanadskogo Institutu Ukrayinskih Studij Albertskogo universitetu v m Edmontoni za arheologichni doslidzhennya u Baturini ta publikaciyu yih zdobutkiv Takozh ye prodyuserom i spivavtorom scenariyiv troh dokumentalnih filmiv pro starozhitnosti Baturina ta jogo arheologichni doslidzhennya Prozhivayuchi v Kanadi Toronto V Mezencev zajmayetsya populyarizaciyeyu ukrayinskoyi istoriyi sered ukrayinskoyi diaspori v Kanadi ta SShA Kozhnogo roku vidaye bukleti pro rezultati arheologichnih doslidzhen v Baturini Za roki naukovoyi diyalnosti opublikuvav ponad 270 publikacij z istoriyi arheologiyi ta kozacko getmanskoyi derzhavi ukrayinskoyu ta anglijskoyu movami Za vagomij vnesok Volodimira Mezenceva u vivchenni istorichnoyi spadshini Baturina Prezident Ukrayini Viktor Yushenko vidznachiv jogo u 2009 r derzhavnoyu nagorodoyu ordenom Za zaslugi III stupenya Volodimir Kovalenko u doli BaturinaOpikuvatisya doleyu pam yatok Baturina Volodimir Kovalenko rozpochav she v seredini 70 h rokiv HH st Same vin ocholiv borotbu baturinskih muzejnikiv i krayeznavciv za zberezhennya teritoriyi rezidenciyi getmana Ivana Mazepi na Goncharivci yaku planomirno znishuvali kar yerom ceglyanogo zavodu I jomu vdalosya v 1976 roci zupiniti robotu kar yeru A potim i organizuvati doslidzhennya Baturina yaki zminili dolyu mista Volodimir Kovalenko pid chas doslidzhennya rovu Citadeli Baturinskoyi forteci Tragediya 1708 r zrobila Baturin etalonnoyu arheologichnoyu pam yatkoyu kozackoyi dobi kulturnij shar yakoyi za stupenem nasichenosti ta informativnosti ne maye rivnih sobi Volodimir Kovalenko 2006 r Oleksandr Kovalenko u doli BaturinaVagomij vklad u rozvitok arheologichnoyi spravi v Baturini zdijsniv i Kovalenko Oleksandr Borisovich direktor Navchalno naukovogo Institutu istoriyi etnologiyi ta pravoznavstva im O M Lazarevskogo U chervni 1990 r za jogo iniciativoyu bula stvorena kafedra istoriyi ta arheologiyi Ukrayini yaku vin ocholyuvav do 1992 r Yiyi spivrobitniki ta vipuskniki z 1995 r doslidzhuyut Baturin Oleksandr Kovalenko z 2008 r ocholyuye Blagodijnij fond Chernigivshina yakij vprodovzh 2008 2009 rr opikuvavsya vidrodzhennyam pam yatok Nacionalnogo zapovidnika Getmanska stolicya vin ye avtorom oblasnih program arheologichnih doslidzhen v Chernigivskij oblasti nevid yemnoyu skladovoyu yakih zavzhdi buv Baturin odnim iz spivavtoriv proektu vidtvorennya Citadeli Baturinskoyi forteci u 2008 roci Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 30 2009 vid 19 sichnya 2009 r Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u stvorennya Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya v m Baturin plidnu naukovu robotu blagodijnicku diyalnist na nivi zberezhennya istorichnoyi spadshini Ukrayinskogo narodu Oleksandra Kovalenka nagorodzheno ordenom Za zaslugi I stupenya Volodimira Kovalenka ordenom Za zaslugi III stupenya Uchasniki ekspediciyiUchasnikami Baturinskoyi ekspediciyi buli vidomi na sogodni ukrayinski ta zakordonni vcheni Volodimir Kovalenko Oleksandr Kovalenko Oleksandr Mocya Yurij Sitij V yacheslav Skorohod Lyudmila Mironenko Lyudmila Yasnovska Yurij Kovalenko Igor Kondratyev Oleksandr Tereshenko Roman Lucenko Zenon Kogut Volodimir Mezencev Sered nih neobhidno vidmititi chernigivskogo istorika ta arheologa Yuriya Mikolajovicha Sitogo yakij ye spivkerivnikom Baturinskoyi arheologichnoyi ekspediciyi vid pochatku yiyi roboti i spivavtorom usih naukovih zvitiv Rezultati roboti ekspediciyiMuzej arheologiyi Baturina vidkritij u 2009 r Za 23 sezoni arheologichnih doslidzhen v mezhah ohoronnih zon zapovidnika Getmanska stolicya doslidzheno blizko 12000 m kulturnogo sharu na Citadeli ponad 3000 m na Forteci ponad 3000 m na posadah ta Podoli blizko 1200 m na sadibi V Kochubeya bilya 400 m na palaci K Rozumovskogo priblizno 2500 m na Goncharivci 1000 m u Krupickomu monastiri blizko 500 m v miskih okolicyah ponad 100 m Na sogodni za visnovkami Yuriya Sitogo ce bilya 8 Baturina chasiv getmana I Mazepi V Baturini arheologami doslidzheno rezidenciyi getmaniv D Ignatovicha I Samojlovicha I Mazepi P Orlika ta K Rozumovskogo Vidbudovana u 2008 r Citadel Baturinskoyi forteci Rezultati arheologichnih doslidzhen uzagalnenni v chislennih naukovih robotah i dali mozhlivist istorikam Volodimiru Kovalenku Yuriyu Sitomu Sergiyu Dmitriyenku rekonstruyuvati v malyunku Baturinsku fortecyu ta yiyi Citadel seredini XVII pochatku XVIII st I 26 zhovtnya 2007 r pid chas robochogo vizitu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka do Baturina bulo prijnyato rishennya pro vidtvorennya Citadeli U grudni 2007 r u instituti UkrNDIproektrestavraciya bulo sformovano avtorsku grupu po roboti nad proektom do yakoyi uvijshov i Volodimir Kovalenko V listopadi 2008 r postala vidtvorena Citadel Baturinskoyi forteci Arheologichni doslidzhennya mali vagomij vpliv na rekonstrukciyu istorichnogo minulogo Baturina ta jogo rozvitok Zokrema u 2009 r vidkrito Muzej arheologiyi Baturina de predstavleni cinni originalni eksponati vidnajdeni pid chas doslidzhen a takozh eksponati sho zadlya vtilennya koncepciyi muzeyu buli zibrani spivrobitnikami Nacionalnogo zapovidnika Getmanska stolicya z usiyeyi Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 28 travnya 2022 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2022 Procitovano 28 travnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2017 Procitovano 20 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 listopada 2007 roku 1131 2007 Pro deyaki pitannya rozvitku Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya ta selisha Baturin

Дата публікації:
Топ