Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вулиця Джохара Дудаєва Ву лиця Джоха ра Дуда єва вулиця у Галицьком

Вулиця Дудаєва (Львів)

Вулиця Дудаєва (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Джохара Дудаєва.

Ву́лиця Джоха́ра Дуда́єва — вулиця у Галицькому районі Львова, що сполучає вулицю Стефаника із проспектом Шевченка — однією з центральних вулиць міста.

Вулиця Джохара Дудаєва
Львів
image
Початок вулиці Джохара Дудаєва
Початок вулиці Джохара Дудаєва
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьДжохара Дудаєва
Колишні назви
Хорунщина, Зиморовича, Хорунщина нижча, Агорнштрассе, Лермонтова
польського періоду (польською)Chorąźczyzny, Zimorowicza, Chorąźczyzny niźsza
радянського періоду (українською)Лермонтова
радянського періоду (російською)Лермонтова
Загальні відомості
Протяжність220 м
Координати початку49°50′11″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.8366250° пн. ш. 24.0315389° сх. д. / 49.8366250; 24.0315389Координати: 49°50′11″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.8366250° пн. ш. 24.0315389° сх. д. / 49.8366250; 24.0315389
Координати кінця49°50′09″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8359000° пн. ш. 24.0286278° сх. д. / 49.8359000; 24.0286278
поштові індекси79005
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 2—10, 12, 14—20, 22
Архітектурні пам'яткикам'яниці № 2, 8, 9, 15, 17, 19
Поштові відділенняВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)
Забудовакласицизм, історизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr7513071
На картіimage
На карті населеного пункту
Мапа
image Вулиця Джохара Дудаєва у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Томашівського, Григоровича, Ковжуна, Волошина.

Історія

Ця вулиця на Хорущині, що вела від річки Полтви до Калічої гори, була позначена ще на плані Львова, створеному французьким геометром та топографом Жаном ду Дефі (датують 1766 роком). Щоправда, на пізнішому «Плані Львова, яким він був у XVIII столітті до року 1775», котрий накреслив історик, письменник і посол Галицького сейму граф Маврицій Дідушицький, вказано лише горішню частину вулиці.

Від початку XIX століття називалася Хорунщина; від 1855 року — Зиморовича на честь львівського бургомістра і хроніста Бартоломея Зиморовича; від 1871 року — Хорунщина нижча; у 1941—1944 роках, під час німецької окупації Львова, німці називали цю вулицю Агорнштрассе, тобто «Кленовою». Від 1944 року — Лермонтова — на честь російського поета Михайла Лермонтова. 1996 року відбулося чергове перейменування і вулиця отримала сучасну назву — Дудаєва — на честь першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва.

У 2014 році до міського голови Львова Андрія Садового з пропозицією перейменувати вулицю Джохара Дудаєва на вулицю загиблого під час АТО українського військового генерала Сергія Кульчицького виступив член депутатської фракції ВО «Батьківщина» у Львівській міській раді Сергій Алєксєєв. Львівський міський голова заявив, що планів перейменувати вулицю Джохара Дудаєва у Львові найближчим часом немає.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Джохара Дудаєва переважають архітектурні стилі — класицизм та історизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова.

№ 2 — наріжна триповерхова колишня кам'яниця Дронговського (інша адреса — пр-кт Шевченка, 20), споруджена у 1884 році за проєктом архітектора Лукаша Бодашевського у еклектичному стилі. Декоративне оздоблення будинку ґрунтується на тонкій стилізаторській грі із класичними пластичними засобами, із вкрапленням ампірних елементів тощо. Фасад кам'яниці оздоблений скульптурами і медальйонами із зображеннями польських письменників А. Міцкевича та Ю. Словацького, авторства Пйотра Гарасимовича (виконано в майстерні Віктора Заккі). Тут на початку XX століття мешкав Петро Огоновський — голова товариства «Просвіта» 1906–1910 років. Нині перший поверх кам'яниці займають: паб «4 friends», офіс компанії «Престиж, Центр іноземних мов Лілії Хавалко», візовий центр посольства Італії у Західному регіоні України та крамниця одягу «Columbia». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 627-м.

№ 4 — у міжвоєнний період тут діяло проєктне бюро архітектора Зигмунта Шпербера. Нині тут міститься ресторан гамбургерів «Біґ бурґер».

№ 5 — наріжна кам'яниця, яка одним фасадом виходить на вул. Дудаєва, а іншим — вул. Григоровича. До 1939 року тут містилося видавниче товариство «Атенеум» та магазин квітів Кшижевського, нині тут ресторан «Діва» та кафе-бар «Глорія».

№ 6 — в будинку у 1950-х роках була перукарня, на початку 2000-х років перший поверх кам'яниці займали салон краси «Мадонна» та крамниця одягу «Чезаре», нині тут містяться магазин військової атрибутики «Символіка» та крамниця одягу «Т. Перотті».

№ 7 — триповерхова кам'яниця, споруджена 1896 року за проєктом архітектурного бюро І. Левинського. Кам'яниця має типове для кінця XIX століття еклектичне оздоблення. Тут за радянських часів був продуктовий магазин-салон замовлень, на початку 2010-х років тут були бутик «Ольга-стиль» і бістро «Хіт-кафе», а нині — ресторан техасько-мексиканської кухні «Tex-Mex BBQ».

№ 8 — колишня будівля товариства «Сокіл», споруджена у 1884—1887 роках за проєктом Альфреда Каменобродського і Владислава Галицького. Скульптурне оздоблення аттика виконав Пйотр Гарасимович. У цій будівлі у 1884—1919 роках містилася штаб-квартиральвівської організації польського гімнастичного товариства «Сокіл», 1939 року тут було Товариство фізичної культури. В будинку у 1913—1939 роках працював «Кінотеатр „Сокола-Матері“» (пол. Sokół Macierz). Усі прибутки від його діяльності йшли на потреби польського товариства «Сокіл». 1939 року товариство «Сокіл» було розформовано радянською владою і кінотеатр припинив своє існування. У 1950-х роках — гуртожиток № 3 Інституту фізкультури, нині тут спортивний корпус Львівського інституту фізкультури і ПП «Скіфія». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 155-м.

№ 9 — будівля колишнього польського політехнічного товариства, споруджена у 1905—1906 роках за проєктом 1901 року Вінцента Равського-молодшого, котрий переміг з цим проєктом у конкурсі 1905 року. Скульптурне оздоблення вестибюля виконано Едмундом Плішевським. Перекриття залу засідань у вигляді світлової стелі зі скла на прокатному профілі під ліхтарем монтувала фірма Зиґмунта Пйотровича та Яна Шумана. Ініціатором будівництва виступив скарбник Польського Політехнічного товариства у Львові Кароль Едвард Еплер. В будівлі до 1939 року містилося Польське політехнічне товариство та Інженерна палата Малопольщі. За радянських часів будинок став житловим, зокрема, у 1950-х роках — гуртожиток Львівського політехнічного інституту, нині тут банк «Преміум». Лекційний зал пристосували під спортивний зал для боротьби. Стіни помалювали олійною фарбою, в кілька шарів. Світловий ліхтар, що перекриває лекційний зал, вкрили шиферними плитами радянського зразка. 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 156-м.

№ 10 — будинок розташований на розі вулиць Дудаєва та Ковжуна та має лише одну вертикальну композиційну вісь, що включає вхідну браму, фланковану тосканськими півколонами. Загалом, в еклектичному декоративному оздобленні фасаду цього будинку переважають елементи класицизму. Сучасного вигляду будинок набув у 1870-х роках, проєкт виконав будівничий Сильвестер Берський. Тут за Польщі був продаж фортепіано «Монюшко» Райзеса, у 1950-х — артіль «Швейник».

№ 12 — вся декоративна система будинку типово еклектична. Тут поєднуються елементи готики (у балконовій балюстраді), ренесансу, класицизму. Нині у цій кам'яниці міститься офтальмологічна клініка «Окулюс».

№ 14 — у будинку до 1939 року містилася народна друкарня Шийковського і редакції газет «Відомості театральні» та «Життя театральне», за радянських часів до 1980-х років цю адресу мав кондитерський цех № 6, нині тут продуктовий магазин «Домашній» і кафе-кондитерська, яке стало традиційним місцем проведення у Львові.

№ 15 — в будинку за Польщі містилася редакція часопису , за радянських часів — Інститут прикладних проблем механіки і математики Академії наук УРСР, нині тут Центр математичного моделювання і Західний регіональний центр працевлаштування. На фасаді будинку — меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у 1988—1996 роках працював математик Віталій Скоробагатько. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1319-м.

№ 16 — в будинку мешкав до своєї смерті у 1913 році знаний польський поет Владислав Белза, а також наречена відомого польського живописця Артура Ґроттґера Ванда Монне. Через чотири роки наречена Ґроттґера Ванда Монне стала дружиною його друга — художника Кароля Млодницького. Далі історія будинку пов'язана з життям Кароля та Ванди Млодницьких. Він упродовж 30 років був місцем зустрічей артистів та інтелектуалів Львова. Кароль займався переважно викладацькою роботою, а Ванда займалася проєктуванням медалей. Успадкувала від батьків мистецький хист й донька Кароля та Ванди поетеса Мариля Вольська (Млодницька), що мешкала у цьому ж будинку. До 1939 року в будинку також містилася страхова агенція «Пласт».

№ 17 — кам'яниця споруджена 1911 року у стилі раціональної сецесії з елементами класицизму споруджено будівельною фірмою Владислава Дердацького і Вітольда Мінкевича, фасад оздоблений скульптурами Зиґмунта Курчинського. Керамічні підлоги, викладені знаною фірмою «Брати Мунд». За Польщі він належав Педагогічному товариству у Львові, яке було одним з перших громадських широкопрофільних об'єднань в Галичині, що утворилось після надання нашому краю у другій половині XIX століття певних конституційних прав з боку Австрії. Також у будинку була редакція журналу «Szkoła», офіційного видання Польського педагогічного товариства, відбувалися наради та з'їзди товариства, навчальні лекції та святкування. У 1918—1919 роках була редакція польського журналу «Pasiecznik Wzorowy». Упродовж 1945—1946 років тут діяв польський Театр малих форм «Мініатюра». У повоєнні роки будинок не зазнав значних змін чи перебудов і зберігся практично у первісному вигляді. Нині більшість приміщень будинку є житловими. Нежитлові приміщення перебувають у комунальній власності міста та є у користуванні Львівської національної академії мистецтв. Тут були навчальні аудиторії та художньо-виробничі майстерні. Велика зала тривалий час використовувалася як спортзал. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1620-м.

№ 18 — в будинку за Польщі працювала кондитерська Цукермана, нині тут міститься офіс страхової компанії «Княжа».

№ 19 — кам'яниця споруджена у 1924 році за проєктом Євгена Червінського і Альфреда Захаревича для дирекції Ходорівського цукрового заводу. Скульптурне оздоблення виконане Зиґмунтом Курчинським або Яніною Райхерт-Тот. Разом із дирекцією цукроварні «Ходорів» до 1939 року тут містилося будівельне підприємство Никодимовича. Нині тут управління Державного казначейства Галицького району, Західна консалтингова група та адвокатське представництво «Моор і Кросондович». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 982-м.

№ 20 — в будинку за Польщі діяли Крайовий Союз господарсько-торгівельних спілок, редакція української газети «Сільський господар», журналу «Український пасічник» та кооператив «Центросоюз». 2 грудня 2014 року за цією адресою відкрився єдиний регіональний операційний офіс — представництво ЄБРР в Україні. 12 листопада 2016 року на фасаді будинку встановлено інформаційну таблицю, яка сповіщає про те, що у цьому будинку у 1928—1939 роках головним редактором журналу «Український пасічник» працював відомий вчений-природознавець Михайло Боровський.

  • image
    Вулиця Дудаєва
    (вигляд на проспект Шевченка)
  • image
    Інформаційна таблиця М. Боровському
    (вул. Дудаєва, 20)

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 вересня 2023.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2009, с. 21.
  5. Ольга Красько (1 липня 2014). У Львові вул. Дж. Дудаєва не перейменовуватимуть. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  6. Левицька М. // Звід пам'яток історії та культури України. м. Львів. — т. 1… — С. 648—650.
  7. Боднар О. Брати Огоновські — видатні діячі Галичини другої половини XIX століття // Галицька брама. — 2009. — № 10–11 (178—179). — С. 6.
  8. Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 170. — .
  9. Король С. // Звід пам'яток історії та культури України.  м. Львів. — т. 1… — С. 650—651.
  10. Едвард Тшемеські (1898—1900). Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Ковжуна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 314.
  12. Бірюльов Ю. О. Гарасимович Пйотр Віталіс // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 499. — .
  13. Ігор Мельник (1 квітня 2006). Зіморовича, Лєрмонтова, Дудаєва. postup.brama.com. Поступ. оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  14. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дудаєва, 08 — колишній кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 24 грудня 2020.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 403, 442, 443.
  16. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 78, 79. — .
  17. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дудаєва, 9 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  18. Закон України «Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». zakon.rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  19. Король С., Герій О. // Звід пам'яток історії та культури України.  м. Львів. — т. 1… — С. 654.
  20. Король С., Герій О. // Звід пам'яток історії та культури України.  м. Львів. — т. 1… — С. 655.
  21. Нога О. // Звід пам'яток історії та культури України. м. Львів. — т. 1… — С. 656.
  22. Львівські цукерні. lvivforever.com.ua. 11 листопада 2017. оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 24 грудня 2020.
  23. Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 42. — .
  24. Архітектура Львова… — С. 443.
  25. Нога О. // Звід пам'яток історії та культури України.  м. Львів. — т. 1… — С. 656—657.
  26. Ольга Гринько (31 березня 2021). У будинку в центрі Львова реставратори виявили унікальні розписи. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 3 вересня 2023.
  27. Архітектура Львова, 2008, с. 548.
  28. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 251. — . (пол.)
  29. Юлія Мішина (2 лютого 2014). У Львові відкрили представництво ЄБРР — єдиний регіональний операційний офіс Банку в Україні. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 24 грудня 2020.
  30. У Львові встановлять меморіальні таблиці Боровському й Іллі та Іванні Кокорудзам. vgolos.com.ua. Вголос. 11 листопада 2016. оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 24 грудня 2020.

Джерела

Вулиця Джохара Дудаєва
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Проєкт
image Вулиця Джохара Дудаєва у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 114—115. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 21, 81, 85, 98, 101, 126. — .
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 218—220. — Львівські вулиці і кам'яниці прим. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 230, 231. — .
  • Дудаєва вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. кн. 1. Львів / С. П. Павлюк. — Київ — Т. 1. — С. 647—658.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vulicya Dzhohara Dudayeva Vu licya Dzhoha ra Duda yeva vulicya u Galickomu rajoni Lvova sho spoluchaye vulicyu Stefanika iz prospektom Shevchenka odniyeyu z centralnih vulic mista Vulicya Dzhohara Dudayeva LvivPochatok vulici Dzhohara DudayevaPochatok vulici Dzhohara DudayevaMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijNazva na chestDzhohara DudayevaKolishni nazviHorunshina Zimorovicha Horunshina nizhcha Agornshtrasse Lermontovapolskogo periodu polskoyu Chorazczyzny Zimorowicza Chorazczyzny nizszaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Lermontovaradyanskogo periodu rosijskoyu LermontovaZagalni vidomostiProtyazhnist220 mKoordinati pochatku49 50 11 pn sh 24 01 53 sh d 49 8366250 pn sh 24 0315389 sh d 49 8366250 24 0315389 Koordinati 49 50 11 pn sh 24 01 53 sh d 49 8366250 pn sh 24 0315389 sh d 49 8366250 24 0315389Koordinati kincya49 50 09 pn sh 24 01 43 sh d 49 8359000 pn sh 24 0286278 sh d 49 8359000 24 0286278poshtovi indeksi79005TransportRuhodnostoronnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 10 12 14 20 22Arhitekturni pam yatkikam yanici 2 8 9 15 17 19Poshtovi viddilennyaVPZ 5 vul Martovicha 2 Zabudovaklasicizm istorizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr7513071Na kartiNa karti naselenogo punktuMapa Vulicya Dzhohara Dudayeva u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Tomashivskogo Grigorovicha Kovzhuna Voloshina IstoriyaCya vulicya na Horushini sho vela vid richki Poltvi do Kalichoyi gori bula poznachena she na plani Lvova stvorenomu francuzkim geometrom ta topografom Zhanom du Defi datuyut 1766 rokom Shopravda na piznishomu Plani Lvova yakim vin buv u XVIII stolitti do roku 1775 kotrij nakresliv istorik pismennik i posol Galickogo sejmu graf Mavricij Didushickij vkazano lishe gorishnyu chastinu vulici Vid pochatku XIX stolittya nazivalasya Horunshina vid 1855 roku Zimorovicha na chest lvivskogo burgomistra i hronista Bartolomeya Zimorovicha vid 1871 roku Horunshina nizhcha u 1941 1944 rokah pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova nimci nazivali cyu vulicyu Agornshtrasse tobto Klenovoyu Vid 1944 roku Lermontova na chest rosijskogo poeta Mihajla Lermontova 1996 roku vidbulosya chergove perejmenuvannya i vulicya otrimala suchasnu nazvu Dudayeva na chest pershogo prezidenta Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Dzhohara Dudayeva U 2014 roci do miskogo golovi Lvova Andriya Sadovogo z propoziciyeyu perejmenuvati vulicyu Dzhohara Dudayeva na vulicyu zagiblogo pid chas ATO ukrayinskogo vijskovogo generala Sergiya Kulchickogo vistupiv chlen deputatskoyi frakciyi VO Batkivshina u Lvivskij miskij radi Sergij Alyeksyeyev Lvivskij miskij golova zayaviv sho planiv perejmenuvati vulicyu Dzhohara Dudayeva u Lvovi najblizhchim chasom nemaye ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Dzhohara Dudayeva perevazhayut arhitekturni stili klasicizm ta istorizm Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya m Lvova 2 narizhna tripoverhova kolishnya kam yanicya Drongovskogo insha adresa pr kt Shevchenka 20 sporudzhena u 1884 roci za proyektom arhitektora Lukasha Bodashevskogo u eklektichnomu stili Dekorativne ozdoblennya budinku gruntuyetsya na tonkij stilizatorskij gri iz klasichnimi plastichnimi zasobami iz vkraplennyam ampirnih elementiv tosho Fasad kam yanici ozdoblenij skulpturami i medaljonami iz zobrazhennyami polskih pismennikiv A Mickevicha ta Yu Slovackogo avtorstva Pjotra Garasimovicha vikonano v majsterni Viktora Zakki Tut na pochatku XX stolittya meshkav Petro Ogonovskij golova tovaristva Prosvita 1906 1910 rokiv Nini pershij poverh kam yanici zajmayut pab 4 friends ofis kompaniyi Prestizh Centr inozemnih mov Liliyi Havalko vizovij centr posolstva Italiyi u Zahidnomu regioni Ukrayini ta kramnicya odyagu Columbia Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 627 m 4 u mizhvoyennij period tut diyalo proyektne byuro arhitektora Zigmunta Shperbera Nini tut mistitsya restoran gamburgeriv Big burger 5 narizhna kam yanicya yaka odnim fasadom vihodit na vul Dudayeva a inshim vul Grigorovicha Do 1939 roku tut mistilosya vidavniche tovaristvo Ateneum ta magazin kvitiv Kshizhevskogo nini tut restoran Diva ta kafe bar Gloriya 6 v budinku u 1950 h rokah bula perukarnya na pochatku 2000 h rokiv pershij poverh kam yanici zajmali salon krasi Madonna ta kramnicya odyagu Chezare nini tut mistyatsya magazin vijskovoyi atributiki Simvolika ta kramnicya odyagu T Perotti 7 tripoverhova kam yanicya sporudzhena 1896 roku za proyektom arhitekturnogo byuro I Levinskogo Kam yanicya maye tipove dlya kincya XIX stolittya eklektichne ozdoblennya Tut za radyanskih chasiv buv produktovij magazin salon zamovlen na pochatku 2010 h rokiv tut buli butik Olga stil i bistro Hit kafe a nini restoran tehasko meksikanskoyi kuhni Tex Mex BBQ 8 kolishnya budivlya tovaristva Sokil sporudzhena u 1884 1887 rokah za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo i Vladislava Galickogo Skulpturne ozdoblennya attika vikonav Pjotr Garasimovich U cij budivli u 1884 1919 rokah mistilasya shtab kvartiralvivskoyi organizaciyi polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokil 1939 roku tut bulo Tovaristvo fizichnoyi kulturi V budinku u 1913 1939 rokah pracyuvav Kinoteatr Sokola Materi pol Sokol Macierz Usi pributki vid jogo diyalnosti jshli na potrebi polskogo tovaristva Sokil 1939 roku tovaristvo Sokil bulo rozformovano radyanskoyu vladoyu i kinoteatr pripiniv svoye isnuvannya U 1950 h rokah gurtozhitok 3 Institutu fizkulturi nini tut sportivnij korpus Lvivskogo institutu fizkulturi i PP Skifiya Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 155 m 9 budivlya kolishnogo polskogo politehnichnogo tovaristva sporudzhena u 1905 1906 rokah za proyektom 1901 roku Vincenta Ravskogo molodshogo kotrij peremig z cim proyektom u konkursi 1905 roku Skulpturne ozdoblennya vestibyulya vikonano Edmundom Plishevskim Perekrittya zalu zasidan u viglyadi svitlovoyi steli zi skla na prokatnomu profili pid lihtarem montuvala firma Zigmunta Pjotrovicha ta Yana Shumana Iniciatorom budivnictva vistupiv skarbnik Polskogo Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Karol Edvard Epler V budivli do 1939 roku mistilosya Polske politehnichne tovaristvo ta Inzhenerna palata Malopolshi Za radyanskih chasiv budinok stav zhitlovim zokrema u 1950 h rokah gurtozhitok Lvivskogo politehnichnogo institutu nini tut bank Premium Lekcijnij zal pristosuvali pid sportivnij zal dlya borotbi Stini pomalyuvali olijnoyu farboyu v kilka shariv Svitlovij lihtar sho perekrivaye lekcijnij zal vkrili shifernimi plitami radyanskogo zrazka 23 veresnya 2008 roku budinok vneseno do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 156 m 10 budinok roztashovanij na rozi vulic Dudayeva ta Kovzhuna ta maye lishe odnu vertikalnu kompozicijnu vis sho vklyuchaye vhidnu bramu flankovanu toskanskimi pivkolonami Zagalom v eklektichnomu dekorativnomu ozdoblenni fasadu cogo budinku perevazhayut elementi klasicizmu Suchasnogo viglyadu budinok nabuv u 1870 h rokah proyekt vikonav budivnichij Silvester Berskij Tut za Polshi buv prodazh fortepiano Monyushko Rajzesa u 1950 h artil Shvejnik 12 vsya dekorativna sistema budinku tipovo eklektichna Tut poyednuyutsya elementi gotiki u balkonovij balyustradi renesansu klasicizmu Nini u cij kam yanici mistitsya oftalmologichna klinika Okulyus 14 u budinku do 1939 roku mistilasya narodna drukarnya Shijkovskogo i redakciyi gazet Vidomosti teatralni ta Zhittya teatralne za radyanskih chasiv do 1980 h rokiv cyu adresu mav konditerskij ceh 6 nini tut produktovij magazin Domashnij i kafe konditerska yake stalo tradicijnim miscem provedennya viki zustrichej u Lvovi 15 v budinku za Polshi mistilasya redakciya chasopisu za radyanskih chasiv Institut prikladnih problem mehaniki i matematiki Akademiyi nauk URSR nini tut Centr matematichnogo modelyuvannya i Zahidnij regionalnij centr pracevlashtuvannya Na fasadi budinku memorialna tablicya yaka spovishaye sho tut u 1988 1996 rokah pracyuvav matematik Vitalij Skorobagatko Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1319 m 16 v budinku meshkav do svoyeyi smerti u 1913 roci znanij polskij poet Vladislav Belza a takozh narechena vidomogo polskogo zhivopiscya Artura Grottgera Vanda Monne Cherez chotiri roki narechena Grottgera Vanda Monne stala druzhinoyu jogo druga hudozhnika Karolya Mlodnickogo Dali istoriya budinku pov yazana z zhittyam Karolya ta Vandi Mlodnickih Vin uprodovzh 30 rokiv buv miscem zustrichej artistiv ta intelektualiv Lvova Karol zajmavsya perevazhno vikladackoyu robotoyu a Vanda zajmalasya proyektuvannyam medalej Uspadkuvala vid batkiv misteckij hist j donka Karolya ta Vandi poetesa Marilya Volska Mlodnicka sho meshkala u comu zh budinku Do 1939 roku v budinku takozh mistilasya strahova agenciya Plast 17 kam yanicya sporudzhena 1911 roku u stili racionalnoyi secesiyi z elementami klasicizmu sporudzheno budivelnoyu firmoyu Vladislava Derdackogo i Vitolda Minkevicha fasad ozdoblenij skulpturami Zigmunta Kurchinskogo Keramichni pidlogi vikladeni znanoyu firmoyu Brati Mund Za Polshi vin nalezhav Pedagogichnomu tovaristvu u Lvovi yake bulo odnim z pershih gromadskih shirokoprofilnih ob yednan v Galichini sho utvorilos pislya nadannya nashomu krayu u drugij polovini XIX stolittya pevnih konstitucijnih prav z boku Avstriyi Takozh u budinku bula redakciya zhurnalu Szkola oficijnogo vidannya Polskogo pedagogichnogo tovaristva vidbuvalisya naradi ta z yizdi tovaristva navchalni lekciyi ta svyatkuvannya U 1918 1919 rokah bula redakciya polskogo zhurnalu Pasiecznik Wzorowy Uprodovzh 1945 1946 rokiv tut diyav polskij Teatr malih form Miniatyura U povoyenni roki budinok ne zaznav znachnih zmin chi perebudov i zberigsya praktichno u pervisnomu viglyadi Nini bilshist primishen budinku ye zhitlovimi Nezhitlovi primishennya perebuvayut u komunalnij vlasnosti mista ta ye u koristuvanni Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Tut buli navchalni auditoriyi ta hudozhno virobnichi majsterni Velika zala trivalij chas vikoristovuvalasya yak sportzal Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1620 m 18 v budinku za Polshi pracyuvala konditerska Cukermana nini tut mistitsya ofis strahovoyi kompaniyi Knyazha 19 kam yanicya sporudzhena u 1924 roci za proyektom Yevgena Chervinskogo i Alfreda Zaharevicha dlya direkciyi Hodorivskogo cukrovogo zavodu Skulpturne ozdoblennya vikonane Zigmuntom Kurchinskim abo Yaninoyu Rajhert Tot Razom iz direkciyeyu cukrovarni Hodoriv do 1939 roku tut mistilosya budivelne pidpriyemstvo Nikodimovicha Nini tut upravlinnya Derzhavnogo kaznachejstva Galickogo rajonu Zahidna konsaltingova grupa ta advokatske predstavnictvo Moor i Krosondovich Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 982 m 20 v budinku za Polshi diyali Krajovij Soyuz gospodarsko torgivelnih spilok redakciya ukrayinskoyi gazeti Silskij gospodar zhurnalu Ukrayinskij pasichnik ta kooperativ Centrosoyuz 2 grudnya 2014 roku za ciyeyu adresoyu vidkrivsya yedinij regionalnij operacijnij ofis predstavnictvo YeBRR v Ukrayini 12 listopada 2016 roku na fasadi budinku vstanovleno informacijnu tablicyu yaka spovishaye pro te sho u comu budinku u 1928 1939 rokah golovnim redaktorom zhurnalu Ukrayinskij pasichnik pracyuvav vidomij vchenij prirodoznavec Mihajlo Borovskij Vulicya Dudayeva viglyad na prospekt Shevchenka Informacijna tablicya M Borovskomu vul Dudayeva 20 PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 2 veresnya 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2009 s 21 Olga Krasko 1 lipnya 2014 U Lvovi vul Dzh Dudayeva ne perejmenovuvatimut zaxid net Zaxid net originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Levicka M Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 648 650 Bodnar O Brati Ogonovski vidatni diyachi Galichini drugoyi polovini XIX stolittya Galicka brama 2009 10 11 178 179 S 6 Harchuk H Arhitektura kurortnoyi zabudovi Truskavcya XIX pershoyi polovini XX st Lviv Apriori 2008 S 170 ISBN 978 966 8256 72 1 Korol S Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 650 651 Edvard Tshemeski 1898 1900 Proyekt Miskij mediaarhiv vulicya Kovzhuna lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 314 Biryulov Yu O Garasimovich Pjotr Vitalis Enciklopediya Lvova za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 499 ISBN 978 966 7007 68 8 Igor Melnik 1 kvitnya 2006 Zimorovicha Lyermontova Dudayeva postup brama com Postup originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv vul Dudayeva 08 kolishnij kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 24 grudnya 2020 Arhitektura Lvova 2008 s 403 442 443 Biryulov Yu O Mistectvo lvivskoyi secesiyi Lviv Centr Yevropi 2005 S 78 79 ISBN 966 7022 44 7 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Dudayeva 9 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Zakon Ukrayini Pro perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi zakon rada gov ua Verhovna rada Ukrayini 23 veresnya 2008 originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Korol S Gerij O Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 654 Korol S Gerij O Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 655 Noga O Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 656 Lvivski cukerni lvivforever com ua 11 listopada 2017 originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2020 Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 42 ISBN 978 966 7007 69 0 Arhitektura Lvova S 443 Noga O Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Lviv t 1 S 656 657 Olga Grinko 31 bereznya 2021 U budinku v centri Lvova restavratori viyavili unikalni rozpisi zaxid net Zaxid net originalu za 30 serpnya 2022 Procitovano 3 veresnya 2023 Arhitektura Lvova 2008 s 548 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 251 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Yuliya Mishina 2 lyutogo 2014 U Lvovi vidkrili predstavnictvo YeBRR yedinij regionalnij operacijnij ofis Banku v Ukrayini city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2020 U Lvovi vstanovlyat memorialni tablici Borovskomu j Illi ta Ivanni Kokorudzam vgolos com ua Vgolos 11 listopada 2016 originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2020 DzherelaVulicya Dzhohara Dudayeva u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Dzhohara Dudayeva u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 114 115 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 21 81 85 98 101 126 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 218 220 Lvivski vulici i kam yanici prim ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 230 231 ISBN 978 966 03 7863 6 Dudayeva vulicya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini kn 1 Lviv S P Pavlyuk Kiyiv T 1 S 647 658 PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Dudayeva Dzh lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 24 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ