Зи́гмунт Шпе́рбер (пол. Zygmunt Sperber; 10 липня 1886, Станиславів — р. см. невід.) — львівський архітектор єврейського походження.
Зигмунт Шпербер | |
---|---|
Народження | 10 липня 1886 |
Національність | єврей |
Навчання | Львівська політехніка |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів, Трускавець |
Біографія
Народився 10 липня 1886 року у Станиславові. Навчався в реальній школі в Станиславові до 1907 року. Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки, 1915 року отримав диплом. Серед викладачів із фаху зокрема Адольф Шишко-Богуш. Після першої світової війни працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і Захаревича. Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові. У міжвоєнний період відкрив власне проєктне бюро у Львові, розташоване на теперішній вулиці Дудаєва, 4. Окрім архітектури, проєктував ужиткові речі, розробляв плакати. Розробив проєкти санаторіїв у Трускавці: «Унітас» (1936), «Віндзор» (1937), «Брістоль» (1938). Спроєктував житловий будинок у Львові, на теперішній вулиці Котляревського, 42, 44. Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури. 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував рисунки синагоги («Золота Роза») і конкурсний проєкт. П'ятиповерховий житловий будинок збудований у 1937-1939 роках на вул. Кадетській, 18 (нині — вулиця Героїв Майдану). У 1938 році Зигмунт Шпербер виконав проєкт металевих решіток з есоподібним малюнком, які прикрашали портал та вітринні вікна першого поверху пасажу Грюнерів на площі Смольки (нині — площа Генерала Григоренка).
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 30 червня 2019.
- Lewicki J... — S. 433.
- Богданова, 2005, с. 154.
- Księga pamiątkowa... — S. 95.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej... — S. 156.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- Бойко Х. До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії. — 2008. — № 9. — C. 165.
- Trejwart H. Malarze żydowscy // Chwila. — 1920. — 21 stycznia. — № 366. — S. 5.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- Львовский академический духовный театр «Воскресение» [ 31 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — .
- Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 106, 108, 170. — ..
- Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 156. — (пол.).
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95; Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 6. — S. 95. (пол.).
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 433. — (пол.).
![]() | Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо . |
Дата смерті цієї особи не вказана. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет