Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Всезагальна та раціональна граматика Пор-Рояля» (фр. Grammaire générale et raisonnée de Port-Royal) – граматика Пор-Рояля видана французькими філософом і логіком Антуаном Арно та граматистом й логіком в 1660р. Перша спроба осмислити структуру та функціонування мови, показати єдність усіх мов, побудувати всеосяжну граматичну систему на основі узагальнення фактів конкретних мов. Повна назва книги: «Загальна раціональна граматика, що містить основи мистецтва мови, які викладені ясним і простою мовою; логічні основи всього того, що є спільного між усіма мовами, і головні відмінності між ними, а також численні нові зауваження з французької мови »
| Граматика Пор-Рояля | |
| Назва | фр. Grammaire générale et raisonnée |
|---|---|
| Головний предмет твору | граматика |
| Наступник | d |
| Автор | Антуан Арно[1] і d[1] |
| Країна походження |  Франція |
| Мова твору або назви | французька |
| Дата публікації | 1660[1] |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
Історичні передумови створення «Граматики Пор-Рояля»
- Граматика Пор-Рояля – ця невелика за обсягом книга, що вийшла першим виданням у Парижі в 1660 р., змінила напрямок у розвитку європейської лінгвістичної думки. Автори граматики – видатний логік і філософ-янсеніст А. Арно й граматист Кл. Лансло зуміли в стисло викласти основи нового підходу до граматики. Цей підхід заснований на аналізі мови з позицій «розуму», його можливостей і основних «операцій» (звідси визначення граматики як «раціональної»). Раціональний аспект мови відбиває, на думку авторів Пори-Рояля, загальне в будові всіх мов (звідси визначення граматики як «загальної»). Граматика Пори-Рояля поклала початок традиції «граматичної науки» і за її зразком в Європі XVIII початку XIX в. було описано багато європейських і неєвропейських мов. Національна і мовна ситуація в пізньому Середньовіччі Європі мала дві особливості, які вплинули на розвиток подальших думок про мову. По-перше, Західна Європа не становила єдиної держави, а складалась із безліччі держав, де в більшості розмовляли різними мовами. Тому жодна мова не могла бути універсальною, як латинь. Навіть в Англії, де в XI-XV ст. мовою знаті була французька, пізніше англійська мова, що увібрала багато французьких запозичень. По-друге, всі основні мови Західної Європи були генетичноспоріднені, належали до двох груп індоєвропейської сім’ї – романської та германської. В XVII в. ще активніше ведуться пошуки універсальних властивостей мови, тим більше що розширення міждержавних зв’язків і труднощі, пов’язані із процесом перекладу, пожвавлювали ідеї про створення », загальної для всіх, а щоб створити її, треба було виявити властивості, якими володіють мови. На розвиток універсальних граматик впливав і інтелектуальний клімат епохи, зокрема, популярність раціоналістичної філософії Рене Декарта (Картезия) (1596-1650), хоча відоме завдяки найменування «картезіанські граматики» відносно граматики Пор-Рояля й подібних їй не цілком точне, «картезіанські» ідеї були присутні у Ф. й інших ще до Р. Декарта. Мовознавство XVII в. в основному розвивалось двома шляхами: дедуктивним (побудова штучних мов) та , пов’язаним зі спробою виявити загальні властивості реально існуючих мов. Не першим, але найвідомішим і популярним зразком індуктивного підходу стала так звана «Граматика Пор-Рояля», уперше видана в 1660 р. без вказівки імен її авторів Антуана Арно (1612-1694) і (1615-1695).
Провідні ідеї
- |Автори «Граматики» підкреслювали, що мова створена людиною для потреб її мислення, і всі її форми відповідають формам і виявам розуму. Мовлення спирається на мову і обслуговує мислення. Головна ідея «Граматики» заснована на вченні Р. Декарта: істинним науки про мову є універсальні закономірності вираження думки в слові, зокрема в реченні. Теоретична ідея побудована за двома принципами: «Всезагальна і раціональна граматика Пор-Рояля» - одна з перших праць характеру, і якій поставлено проблема співвідношення категорій мислення і мови. У ній з раціоналістичних позицій осмислюється питання взаємодії мовлиннєво-мисленнєвих процесів, механізми, які здійснюють синтез мисленнєвої та . |Автори виходили з ідеї існування спільної, логічної основи мови, від якої конкретні мови виходять тією, чи іншою мірою. Вони не могли проаналізувати всі мови, хоча наміром книги «встановити раціональні основи, спільні для всіх мов, і головні відмінності, які в них трапляються». Проаналізували тільки: грецьку, латинську, давньоєврейську, французьку, італійську, іспанську, англійську, німецьку мови. Це завдання зводилось до пошуків спільних мовних принципів. Орієнтація на латинський еталон була ще не цілком подолано у граматиці, що особливо помітно в розділі про відмінках і приводах. Хоча і сказано, що "з усіх мов тільки грецьку та латину мають відмінки імен в повному сенсі цього слова", але за еталон приймається латинська відмінкова система, саме вона визнається "логічного
Мова у «Граматиці…» розглядається як знакова система, необмежена кількість знаків породжується з обмеженої кількості елементів звукотипів (фонем). Автори стверджують, що існують єдині і правила функціонування граматичної структури. Вони чітко розділяти формальну та . Вартим уваги є положення про синонімію сталих виразів, один з яких є основним, а інші – його варіантами. Автори граматики вважають, що в мові все має бути підпорядковано логіці і доцільності: "Якщо логіка, оперуючи категоріями поняття, судження, умовиводу і доказу, формулює закони і принципи, необхідні для досягнення яких-небудь результатів, то завдання раціональної граматики полягає в тому, щоб сформулювати закони, які забезпечують вивчення як окремої мови, так і всіх мов світу ". А. Арно і К. Лансло вважають, що цього можна досягти, лише з'ясувавши шляхи і способи відображення в мові таких логічних категорій, як поняття, судження, умовивід Найбільш важливими виявляються розділи, присвячені порівняно периферійним питань: , прислівників, еліпсис і т.д Одне з найвідоміших місць книги - це фрагмент розділу про відносні займенниках, де аналізується фраза: "Невидимий бог створив видимий світ". З цього приводу Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган., с. 35-37.|А. Арно і К. Лансло пишуть: "У моїй свідомості проходять три судження, які ув'язнені в цьому реченні. Бо я стверджую: 1) що Бог невидимий, 2) що він створив світ, 3) що світ бачимо. З цих трьох речень друге є основним і головним, у той час як перше і третє є підрядними, що входять в головне як його складові частини; при цьому перше пропозиція складає частину суб'єкта, а останнє - частина атрибуту цієї пропозиції. Отже, подібні придаткові пропозиції присутні лише в нашій свідомості, але не виражені словами, як у запропонованому прикладі. Проте часто ми висловлюємо ці пропозиції в мові. Для цього і використовується відносний займенник " .
Структура
|«Граматика…» поділена на дві частини. Перша має назву «Слова як звуки» та складається з шести розділів. Друга частина називається «Слова як засіб вираження та передачі думок»; складається з 24 розділів. У цій частинні містяться положення про «основні операції мислення» (уявлення, судження, умовивід) і відповідні категорії мови .]] Критика:]] [[і Н. Хомского «Картезианская лингвистика».|Ідеї які містяться в «Граматиці Пор-Рояля» і «Логіці Пор-Рояля» можна знайти в книзі Н. Хомского «Картезианская лингвистика».
Примітки
- Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 84. —
- Арно , Лансло, Антуан, Клод (1990). Грамматика общая и рациональная Пор-Рояля (російська) . Москва: Прогресс. с. 272.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017.
- Бацевич, Флорій (2008). Філософія мови (українська) . Київ: Альма-матер. с. 105—106.
- Кочерган, Михайло (2006). Загальне мовознавство (українська) . Київ: Академія. с. 35—37.
- Хомского, Ноель. «Картезианская лингвистика».
Література
Arnauld, A., Lancelot, C. Grammaire générale et raisonnée de Port-Royal. — Seconde édition. — Paris: Bossange et Masson, 1810.
Арно А., Лансло К. Грамматика общая и рациональная Пор-Рояля: Пер. с франц., коммент. и послесл. Н. Ю. Бокадоровой / Общ. ред. и вступ. ст. Ю. М. Степанова. — М.: Прогресс, 1990. — 272 с.
Арно А., Лансло К. Грамматика общая и рациональная Пор-Рояля: Пер. с франц., коммент. и послесл. Н. Ю. Бокадоровой / Общ. ред. и вступ. ст. Ю. М. Степанова. — М.: Прогресс, 1990. — 270с.
.[[категорія: мовознавство]]
[[категорія: граматики]]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsezagalna ta racionalna gramatika Por Royalya fr Grammaire generale et raisonnee de Port Royal gramatika Por Royalya vidana francuzkimi filosofom i logikom Antuanom Arno ta gramatistom j logikom v 1660r Persha sproba osmisliti strukturu ta funkcionuvannya movi pokazati yednist usih mov pobuduvati vseosyazhnu gramatichnu sistemu na osnovi uzagalnennya faktiv konkretnih mov Povna nazva knigi Zagalna racionalna gramatika sho mistit osnovi mistectva movi yaki vikladeni yasnim i prostoyu movoyu logichni osnovi vsogo togo sho ye spilnogo mizh usima movami i golovni vidminnosti mizh nimi a takozh chislenni novi zauvazhennya z francuzkoyi movi Gramatika Por RoyalyaNazvafr Grammaire generale et raisonneeGolovnij predmet tvorugramatikaNastupnikdAvtorAntuan Arno 1 i d 1 Krayina pohodzhennya FranciyaMova tvoru abo nazvifrancuzkaData publikaciyi1660 1 Status avtorskih prav i Istorichni peredumovi stvorennya Gramatiki Por Royalya Gramatika Por Royalya cya nevelika za obsyagom kniga sho vijshla pershim vidannyam u Parizhi v 1660 r zminila napryamok u rozvitku yevropejskoyi lingvistichnoyi dumki Avtori gramatiki vidatnij logik i filosof yansenist A Arno j gramatist Kl Lanslo zumili v stislo viklasti osnovi novogo pidhodu do gramatiki Cej pidhid zasnovanij na analizi movi z pozicij rozumu jogo mozhlivostej i osnovnih operacij zvidsi viznachennya gramatiki yak racionalnoyi Racionalnij aspekt movi vidbivaye na dumku avtoriv Pori Royalya zagalne v budovi vsih mov zvidsi viznachennya gramatiki yak zagalnoyi Gramatika Pori Royalya poklala pochatok tradiciyi gramatichnoyi nauki i za yiyi zrazkom v Yevropi XVIII pochatku XIX v bulo opisano bagato yevropejskih i neyevropejskih mov Nacionalna i movna situaciya v piznomu Serednovichchi Yevropi mala dvi osoblivosti yaki vplinuli na rozvitok podalshih dumok pro movu Po pershe Zahidna Yevropa ne stanovila yedinoyi derzhavi a skladalas iz bezlichchi derzhav de v bilshosti rozmovlyali riznimi movami Tomu zhodna mova ne mogla buti universalnoyu yak latin Navit v Angliyi de v XI XV st movoyu znati bula francuzka piznishe anglijska mova sho uvibrala bagato francuzkih zapozichen Po druge vsi osnovni movi Zahidnoyi Yevropi buli genetichnosporidneni nalezhali do dvoh grup indoyevropejskoyi sim yi romanskoyi ta germanskoyi V XVII v she aktivnishe vedutsya poshuki universalnih vlastivostej movi tim bilshe sho rozshirennya mizhderzhavnih zv yazkiv i trudnoshi pov yazani iz procesom perekladu pozhvavlyuvali ideyi pro stvorennya zagalnoyi dlya vsih a shob stvoriti yiyi treba bulo viyaviti vlastivosti yakimi volodiyut movi Na rozvitok universalnih gramatik vplivav i intelektualnij klimat epohi zokrema populyarnist racionalistichnoyi filosofiyi Rene Dekarta Karteziya 1596 1650 hocha vidome zavdyaki najmenuvannya kartezianski gramatiki vidnosno gramatiki Por Royalya j podibnih yij ne cilkom tochne kartezianski ideyi buli prisutni u F j inshih she do R Dekarta Movoznavstvo XVII v v osnovnomu rozvivalos dvoma shlyahami deduktivnim pobudova shtuchnih mov ta pov yazanim zi sproboyu viyaviti zagalni vlastivosti realno isnuyuchih mov Ne pershim ale najvidomishim i populyarnim zrazkom induktivnogo pidhodu stala tak zvana Gramatika Por Royalya upershe vidana v 1660 r bez vkazivki imen yiyi avtoriv Antuana Arno 1612 1694 i 1615 1695 Providni ideyi Avtori Gramatiki pidkreslyuvali sho mova stvorena lyudinoyu dlya potreb yiyi mislennya i vsi yiyi formi vidpovidayut formam i viyavam rozumu Movlennya spirayetsya na movu i obslugovuye mislennya Golovna ideya Gramatiki zasnovana na vchenni R Dekarta istinnim nauki pro movu ye universalni zakonomirnosti virazhennya dumki v slovi zokrema v rechenni Teoretichna ideya pobudovana za dvoma principami Vsezagalna i racionalna gramatika Por Royalya odna z pershih prac harakteru i yakij postavleno problema spivvidnoshennya kategorij mislennya i movi U nij z racionalistichnih pozicij osmislyuyetsya pitannya vzayemodiyi movlinnyevo mislennyevih procesiv mehanizmi yaki zdijsnyuyut sintez mislennyevoyi ta Avtori vihodili z ideyi isnuvannya spilnoyi logichnoyi osnovi movi vid yakoyi konkretni movi vihodyat tiyeyu chi inshoyu miroyu Voni ne mogli proanalizuvati vsi movi hocha namirom knigi vstanoviti racionalni osnovi spilni dlya vsih mov i golovni vidminnosti yaki v nih traplyayutsya Proanalizuvali tilki grecku latinsku davnoyevrejsku francuzku italijsku ispansku anglijsku nimecku movi Ce zavdannya zvodilos do poshukiv spilnih movnih principiv Oriyentaciya na latinskij etalon bula she ne cilkom podolano u gramatici sho osoblivo pomitno v rozdili pro vidminkah i privodah Hocha i skazano sho z usih mov tilki grecku ta latinu mayut vidminki imen v povnomu sensi cogo slova ale za etalon prijmayetsya latinska vidminkova sistema same vona viznayetsya logichnogo Mova u Gramatici rozglyadayetsya yak znakova sistema neobmezhena kilkist znakiv porodzhuyetsya z obmezhenoyi kilkosti elementiv zvukotipiv fonem Avtori stverdzhuyut sho isnuyut yedini i pravila funkcionuvannya gramatichnoyi strukturi Voni chitko rozdilyati formalnu ta Vartim uvagi ye polozhennya pro sinonimiyu stalih viraziv odin z yakih ye osnovnim a inshi jogo variantami Avtori gramatiki vvazhayut sho v movi vse maye buti pidporyadkovano logici i docilnosti Yaksho logika operuyuchi kategoriyami ponyattya sudzhennya umovivodu i dokazu formulyuye zakoni i principi neobhidni dlya dosyagnennya yakih nebud rezultativ to zavdannya racionalnoyi gramatiki polyagaye v tomu shob sformulyuvati zakoni yaki zabezpechuyut vivchennya yak okremoyi movi tak i vsih mov svitu A Arno i K Lanslo vvazhayut sho cogo mozhna dosyagti lishe z yasuvavshi shlyahi i sposobi vidobrazhennya v movi takih logichnih kategorij yak ponyattya sudzhennya umovivid Najbilsh vazhlivimi viyavlyayutsya rozdili prisvyacheni porivnyano periferijnim pitan prislivnikiv elipsis i t d Odne z najvidomishih misc knigi ce fragment rozdilu pro vidnosni zajmennikah de analizuyetsya fraza Nevidimij bog stvoriv vidimij svit Z cogo privodu Kochergan M P Zagalne movoznavstvo M P Kochergan s 35 37 A Arno i K Lanslo pishut U moyij svidomosti prohodyat tri sudzhennya yaki uv yazneni v comu rechenni Bo ya stverdzhuyu 1 sho Bog nevidimij 2 sho vin stvoriv svit 3 sho svit bachimo Z cih troh rechen druge ye osnovnim i golovnim u toj chas yak pershe i tretye ye pidryadnimi sho vhodyat v golovne yak jogo skladovi chastini pri comu pershe propoziciya skladaye chastinu sub yekta a ostannye chastina atributu ciyeyi propoziciyi Otzhe podibni pridatkovi propoziciyi prisutni lishe v nashij svidomosti ale ne virazheni slovami yak u zaproponovanomu prikladi Prote chasto mi vislovlyuyemo ci propoziciyi v movi Dlya cogo i vikoristovuyetsya vidnosnij zajmennik Struktura Gramatika podilena na dvi chastini Persha maye nazvu Slova yak zvuki ta skladayetsya z shesti rozdiliv Druga chastina nazivayetsya Slova yak zasib virazhennya ta peredachi dumok skladayetsya z 24 rozdiliv U cij chastinni mistyatsya polozhennya pro osnovni operaciyi mislennya uyavlennya sudzhennya umovivid i vidpovidni kategoriyi movi Kritika i N Homskogo Kartezianskaya lingvistika Ideyi yaki mistyatsya v Gramatici Por Royalya i Logici Por Royalya mozhna znajti v knizi N Homskogo Kartezianskaya lingvistika PrimitkiKristal D The Cambridge Encyclopedia of Language Vidavnictvo Kembridzhskogo universitetu 1987 S 84 ISBN 978 0 521 42443 1 d Track Q471550d Track Q912887d Track Q23306977 Arno Lanslo Antuan Klod 1990 Grammatika obshaya i racionalnaya Por Royalya rosijska Moskva Progress s 272 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Bacevich Florij 2008 Filosofiya movi ukrayinska Kiyiv Alma mater s 105 106 Kochergan Mihajlo 2006 Zagalne movoznavstvo ukrayinska Kiyiv Akademiya s 35 37 Homskogo Noel Kartezianskaya lingvistika LiteraturaArnauld A Lancelot C Grammaire generale et raisonnee de Port Royal Seconde edition Paris Bossange et Masson 1810 Arno A Lanslo K Grammatika obshaya i racionalnaya Por Royalya Per s franc komment i poslesl N Yu Bokadorovoj Obsh red i vstup st Yu M Stepanova M Progress 1990 272 s Arno A Lanslo K Grammatika obshaya i racionalnaya Por Royalya Per s franc komment i poslesl N Yu Bokadorovoj Obsh red i vstup st Yu M Stepanova M Progress 1990 270s kategoriya movoznavstvo kategoriya gramatiki