Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Казими́р Сте́цький (1734 – 1820, Великі Межирічі) – руський (український), польський шляхтич з роду Стецьких, власного гербу Радван. Родове гніздо - Стечанка. Великий землевласник у Волинському, Люблінському, та Київському воєводствах, військовий та політичний діяч Речі Посполитої.
| Ян Казимир Стецький | ||
 | ||
| Герб Радван | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | 1734 | |
| Смерть: | 1820 Мєндзижеч, Любуське воєводство, Республіка Польща[1] | |
| Поховання: | Великі Межиричі | |
| Підданство: | Річ Посполита, Російська імперія | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католицизм | |
| Рід: | Стецькі | |
| Батько: | Казимир Стецький | |
| Мати: | Антоніна Коссаковська | |
| Шлюб: | Маріанна-Тереза Малаховська, Теодора Валевська, Михалина Попель | |
| Діти: | Ігнацій, Кароль, Юзеф, Дорота | |
Біографія. Кар'єра
Найвірогідніше був єдиним сином київського каштеляна Казимира-Станіслава Стецького та Антоніни з Коссаковських. Після смерті батька, став дідичем набутих ним за життя київських та волинських володінь. На 1766 рік, тримав староства Ставецьке та Романівське у воєводстві Київському, з якого був обраний послом на Сейм 1758 року, і там лобіював інтереси своєї родини.
Під час безкоролів'я, після смерті короля Августа ІІІ, на Конвокаційному Сеймі у Варшаві, його було призначено на коференцію з міністрами віденського Двору, при примасі Владиславу Любенському. Як староста ставецький, двічі підписав елекцію Станіслава Понятовського на короля, перший раз від воєводства Волинського, вдруге від воєводства Київського. Підтримував добрі стосунки з королем Станіславом Августом. Можливо завдяки підтримці короля, та не без участі свого швагера Франциска Загурського, отримав 22 грудня 1772 року уряд старости гродського овруцького. 1774 року його було обрано за опікуна неповнолітнього Юзефа-Каласанта Ґрохольського, сина войського овруцького Іґнація Ґрохольського, та Вікторії зі Стецьких. 20 травня 1774 року, отримав Орден Святого Станіслава. Приблизно в 1775 році поступився староством ставецьким.
Ян Казимир Стецький вважався одним з найбагатших на Волині та Київщині. 1 липня 1790 року, він став іменуватися великоронним хорунжим, а наступного дня був удостоєний Орденом Білого Орла. Стецький був прихильником нової Конституції 3 травня 1791 року, та взяв на себе лідерство серед волинської шляхти, яка 27 листопада на з'їзді в Луцьку висловила подяку за конституцію для короля, та маршалка Станіслава Малаховського. Однак, певні труднощі такій ініціативі Стецького, створили його конфлікти зі шляхтичами Олізарами та Валеріаном Стройновским. Відповідальний за перебіг Сеймиків на Волині – Гуго Колонтай, наполягав королю, аби той зобов'язав Стецького дотримувався нової конституції.
Влітку 1792 року Стецький пішов з політичної арени Волині, та переїхав до свого любельського маєтку, містечка Бихави. Його ж волинські маєтки, тим часом зазнавали спустошень. Побутувала також непідтверджена інформація, що він був маршалком трибунальським, однак такі функції не міг виконувати через конфлікти зі шляхтою.
Із родинних спогадів правнука (Генрика Стецького), Ян Казимир Стецький не був людиною надто популярною. Часто йому закидали скупість, пияцтво, та дивацтво, і водночас уславився балами та редутами, які особисто організовував у своїх резиденціях. Мав особливу слабкість до полювання та до жінок. Слідкував за своїм здоров'ям, і дорого оплачував послуги французького лікаря, якого тримав при собі. Маєтності вартістю біля 2 000 000 золотих, розділив між своїми дітьми тестаментом. Помер 1820 року в Межирічі. За згадками Генрика Стецького, був похований у підземеллях кестелу в Невіркові. Його серце було забальзамоване й поміщене в мідну урну, а зберігалося під головним алтарем у межиіцькому піярському костелі (за Р. Афтаназі й Т.Є. Стецьким, у невірківському костелі).
Маєтки. Надбання та будівництво.
За родинними писемними згадками, від самого початку Ян Казимир занедбав свої сімейні володіння. Завдяки урядовцю своїх добр шляхтичу Ясинському, зумів поправити ситуацію, витягнути свої добра з боргів, а з продажу збіжжя та лісу в Ґданську навіть почав отримувати прибутки. В 1755 – 1801 роках, судився з родиною Богушів за кордон села Хотин поблизу Рівного. Кільканадцять справ де він фігурує, згадують про кордони добр зі шляхтичами: Яном Борейком, Потоцькими, Сулістровськими, Олізарами, Ґрохольськими та князями Любомирськими. У 1758 році купив за 33 000 польських золотих у шляхтичів Бабинських село Ольшани, поблизу Луцька. 24 липня 1766 року, придбав за 73 000 золотих у Юзефа Любомирського село Глинки неподалік Рівного. В 1773 році, від мечника королівського Франциска Любомирського набув велике володіння Межиріч з кільканадцятьма фільварками.
Найголоснішою справою був конфлікт Яна Казимира Стецького за землі з овруцькою чиншовою шляхтою. Він проігнорував їхнє шляхетське походження, не визнав його, постановив їм згорнути тут свою господарську діяльність, та оголосив їхні землі належними напряму до Овруцького староства – "шляхту чиншову на підданих панщинних перетворив". Непокірних же, втихомирював у палаці овруцькому за допомогою міліції надвірної. Обидві конфліктуючі сторони зверталися до короля, Постійної Ради, Сейму. Було створено спеціальну комісію для розгляду цієї справи, однак її не було вирішено й на наступному Сеймі 1776 року. Наступного 1777 року, відбувся лише "полюбовний" суд у Житомирі, під керівництвом мечника коронного Франциска Ґрохольського. Ехом цього невирішеного конфлікту, став анонімний сатиричний твір з 1784 року під назвою – "Допомога зубожілій шляхті овруцькій". Він був іронічно присвячений Стецькому. Цей тривалий конфлікт було вирішено тільки в 1791 році на Великому Сеймі, а овруцьку шляхту було поновлено в їхніх правах.
У 1787 році, Стецький набув чималий комплекс добр у Люблінському воєводстві, разом з містечком Бихавою. У 1793 році, передав цей маєток своєму сину Юзефу Стецькому. В 1790 році, купив маєток Невірків, неподалік Межиріча, у Каєтана Вилежинського за 1 436 837 золотих. 21 січня 1791 року, придбав велике село Козлин за 270 000 золотих, і сусіднє село Хотенку, біля Рівного.
У 1789 році, з дозволу Яна Казимира Стецького, було досягнуто згоди, що жиди овруцькі допускалися до прав місцевих овруцькими міщанами. Основними волинськими резиденціями на той час були – Шпанів і Кустин, а після ІІІ-го поділу Речі Посполитої зайнявся маєтком Межирічем. Завершив тут осушення боліт, і було висаджено сади з оранжереями. До побудови кількаповерхового палацу в Кустині, та резиденції в Межирічі, було залучено архітектора Шимона Богумила Зуґа, а для малювання з різними сценами, привіз художника Шимона Маньковського з Варшави. Він також розмальовував піярський костел у Межирічі. Відомо, що на Волинь для малювання, Стецький залучав ще одного польського художника – Вендриховського. У палацовому театрі Межиріча ставили спектаклі за участі молоді з тутешніх шкіл. У кінці XVIII століття, тут було поставлено трагедію "Креон", яку написав місцевий піярський вчитель Емануель Шемберґ. Стецький утримував також придворний оркестр, у складі якого були німці. У власній стайні він мав понад 100 коней англійських і турецьких. Одягався багато й акуратно: "ледь не на кожен місяць мав іншу пару суконь, нумерованих, аби не сплутати їх почерговості".
У 1810 році, з ініціативи Стецького було збудовано шлюз на Горині в Козлині. Згодом він перейшов у власність державної казни.
Релігійні споруди. Фундація.
У 1760 році Ян Казимир Стецький закінчив розпочате ще батьком будівництво римо-католицького костелу святої Непорочної Діви Марії в селі Кустині. 1763 року збудував унійну дерев'яну церкву в родовому гнізді Стечанці. В 1771 році його стараннями було збудовано ще одну дерев'яну церкву в селі Бабині та в 1791 році відремонтував церкву в Козлині.
1774 року фундував піярську школу в Межиричі, яку було закладено ще при кн. Любомирських. Фундував піарський костел Св. Антонія збудований на поч. XVIII cтоліття Єжи-Домініком кн. Любомирським. У 1776 році, мав судовий процес із межиріцькими піарами, відносно землі та забудови тут їхнього кляштору, якого сам фундував. Систематично зменшував фундушеву суму, що надходила з його володінь, від початкових 7% до 3.5%. Згодом, добре опікувався піарською школою, і в 1803 році записав їй землю, та щорічні 1 500 золотих. З добр межиріцьких записував щороку кошти й для Кременецького ліцею, в сумі 2 000 золотих, та 500 золотих з добр маєтку Рясники в Рівненському повіті. У 1807 році, разом зі стольниковою київською Барбарою з Роєвських Олізаровою, фундував будівництво мурованого костелу в Невіркові, та домініканського кляштору.
Родина.
Ян Казимир Стецький був одружений трічі. Невідомо, чи ще за життя канцлера великого коронного Яна Малаховського, вперше одружився в 1766 році, з його та Ізабелли Гумецької донькою Маріанною-Терезою Малаховською. Від цього шлюбу мав трьох синів:
- Ігнатій Стецький (нар. 1766), був солдатом легіону польського й помер молодим у палаці свого дядька Станіслава Малаховського, маршалка Сейму Чотирьохлітнього.
- Кароль Стецький (пом. перед 1811), дідич Кустина й Шпанова, був полковником війська польського. У шлюбі з Маріанною Морштин, донькою Іоахима Морштина, та Соломії Велопольської. Мав єдину доньку Олександру. Вдова по Каролю вийшла заміж за генерала Кароля-Отто Князевича, який був призначений опікуном Олександри, та видав її в 1815 році заміж за Михайла-Гедеона кн. Радивила.
- Йосип Стецький - маршалок шляхти рівненського повіту.
Від другого шлюбу з Теодорою Валевською, донькою воєводи серадзького Міхала Валевського, мав доньку Дороту (пом. 23.05.1854 в Парижі). Вона була в шлюбі з Юзефом кн. Любомирським. Теодора Валевська розлучилася зі Стецьким, заради каштелянича краківського Станіслава Яблоновського, від якого мала сина Станіслава.
Третій шлюб Стецького, вже під кінець його життя, з Михалиною Попель, донькою каштеляна львівського, яка через деякий час теж його покинула. Від цього шлюбу нащадків не було.
Галерея.
-
![image]()
Палац Стецьких у Межирічі. Малюнок Наполеона Орди. -
![image]()
Руїни палацу Стецьких у Великих Межирічах. -
![image]()
Руїни піярського костелу Св. Антонія у Великих Межирічах. -
![image]()
Руїни домініканського костелу в Невіркові. -
![image]()
Сучасний вигляд парку в Кустині.
Джерела
- Polska Akademia Umiejętności. Polski słownik biograficzny. Tom XLIII. Warszawa – Krakow. 2004 – 2005. S. 70 – 72. S. 82 – 86.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» – Kraków. 1888.
Посилання
- Jan Kazimierz Stecki-Olechnowicz ze Steczanki h. Radwan (ID: 15.105.740) [ 13 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Sejm-Wielki.pl — 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Kazimi r Ste ckij 1734 1820 Veliki Mezhirichi ruskij ukrayinskij polskij shlyahtich z rodu Steckih vlasnogo gerbu Radvan Rodove gnizdo Stechanka Velikij zemlevlasnik u Volinskomu Lyublinskomu ta Kiyivskomu voyevodstvah vijskovij ta politichnij diyach Rechi Pospolitoyi Yan Kazimir SteckijGerb Radvanstarosta staveckij i romanivskij starosta grodskij ovruckij horunzhij velikokoronnij Narodzhennya 1734Smert 1820 Myendzizhech Lyubuske voyevodstvo Respublika Polsha 1 Pohovannya Veliki MezhirichiPiddanstvo Rich Pospolita Rosijska imperiyaKrayina Rich PospolitaReligiya katolicizmRid SteckiBatko Kazimir SteckijMati Antonina KossakovskaShlyub Marianna Tereza Malahovska Teodora Valevska Mihalina PopelDiti Ignacij Karol Yuzef DorotaBiografiya Kar yeraNajvirogidnishe buv yedinim sinom kiyivskogo kashtelyana Kazimira Stanislava Steckogo ta Antonini z Kossakovskih Pislya smerti batka stav didichem nabutih nim za zhittya kiyivskih ta volinskih volodin Na 1766 rik trimav starostva Stavecke ta Romanivske u voyevodstvi Kiyivskomu z yakogo buv obranij poslom na Sejm 1758 roku i tam lobiyuvav interesi svoyeyi rodini Pid chas bezkoroliv ya pislya smerti korolya Avgusta III na Konvokacijnomu Sejmi u Varshavi jogo bulo priznacheno na koferenciyu z ministrami videnskogo Dvoru pri primasi Vladislavu Lyubenskomu Yak starosta staveckij dvichi pidpisav elekciyu Stanislava Ponyatovskogo na korolya pershij raz vid voyevodstva Volinskogo vdruge vid voyevodstva Kiyivskogo Pidtrimuvav dobri stosunki z korolem Stanislavom Avgustom Mozhlivo zavdyaki pidtrimci korolya ta ne bez uchasti svogo shvagera Franciska Zagurskogo otrimav 22 grudnya 1772 roku uryad starosti grodskogo ovruckogo 1774 roku jogo bulo obrano za opikuna nepovnolitnogo Yuzefa Kalasanta Groholskogo sina vojskogo ovruckogo Ignaciya Groholskogo ta Viktoriyi zi Steckih 20 travnya 1774 roku otrimav Orden Svyatogo Stanislava Priblizno v 1775 roci postupivsya starostvom staveckim Yan Kazimir Steckij vvazhavsya odnim z najbagatshih na Volini ta Kiyivshini 1 lipnya 1790 roku vin stav imenuvatisya velikoronnim horunzhim a nastupnogo dnya buv udostoyenij Ordenom Bilogo Orla Steckij buv prihilnikom novoyi Konstituciyi 3 travnya 1791 roku ta vzyav na sebe liderstvo sered volinskoyi shlyahti yaka 27 listopada na z yizdi v Lucku vislovila podyaku za konstituciyu dlya korolya ta marshalka Stanislava Malahovskogo Odnak pevni trudnoshi takij iniciativi Steckogo stvorili jogo konflikti zi shlyahtichami Olizarami ta Valerianom Strojnovskim Vidpovidalnij za perebig Sejmikiv na Volini Gugo Kolontaj napolyagav korolyu abi toj zobov yazav Steckogo dotrimuvavsya novoyi konstituciyi Vlitku 1792 roku Steckij pishov z politichnoyi areni Volini ta pereyihav do svogo lyubelskogo mayetku mistechka Bihavi Jogo zh volinski mayetki tim chasom zaznavali spustoshen Pobutuvala takozh nepidtverdzhena informaciya sho vin buv marshalkom tribunalskim odnak taki funkciyi ne mig vikonuvati cherez konflikti zi shlyahtoyu Iz rodinnih spogadiv pravnuka Genrika Steckogo Yan Kazimir Steckij ne buv lyudinoyu nadto populyarnoyu Chasto jomu zakidali skupist piyactvo ta divactvo i vodnochas uslavivsya balami ta redutami yaki osobisto organizovuvav u svoyih rezidenciyah Mav osoblivu slabkist do polyuvannya ta do zhinok Slidkuvav za svoyim zdorov yam i dorogo oplachuvav poslugi francuzkogo likarya yakogo trimav pri sobi Mayetnosti vartistyu bilya 2 000 000 zolotih rozdiliv mizh svoyimi ditmi testamentom Pomer 1820 roku v Mezhirichi Za zgadkami Genrika Steckogo buv pohovanij u pidzemellyah kestelu v Nevirkovi Jogo serce bulo zabalzamovane j pomishene v midnu urnu a zberigalosya pid golovnim altarem u mezhiickomu piyarskomu kosteli za R Aftanazi j T Ye Steckim u nevirkivskomu kosteli Mayetki Nadbannya ta budivnictvo Za rodinnimi pisemnimi zgadkami vid samogo pochatku Yan Kazimir zanedbav svoyi simejni volodinnya Zavdyaki uryadovcyu svoyih dobr shlyahtichu Yasinskomu zumiv popraviti situaciyu vityagnuti svoyi dobra z borgiv a z prodazhu zbizhzhya ta lisu v Gdansku navit pochav otrimuvati pributki V 1755 1801 rokah sudivsya z rodinoyu Bogushiv za kordon sela Hotin poblizu Rivnogo Kilkanadcyat sprav de vin figuruye zgaduyut pro kordoni dobr zi shlyahtichami Yanom Borejkom Potockimi Sulistrovskimi Olizarami Groholskimi ta knyazyami Lyubomirskimi U 1758 roci kupiv za 33 000 polskih zolotih u shlyahtichiv Babinskih selo Olshani poblizu Lucka 24 lipnya 1766 roku pridbav za 73 000 zolotih u Yuzefa Lyubomirskogo selo Glinki nepodalik Rivnogo V 1773 roci vid mechnika korolivskogo Franciska Lyubomirskogo nabuv velike volodinnya Mezhirich z kilkanadcyatma filvarkami Najgolosnishoyu spravoyu buv konflikt Yana Kazimira Steckogo za zemli z ovruckoyu chinshovoyu shlyahtoyu Vin proignoruvav yihnye shlyahetske pohodzhennya ne viznav jogo postanoviv yim zgornuti tut svoyu gospodarsku diyalnist ta ogolosiv yihni zemli nalezhnimi napryamu do Ovruckogo starostva shlyahtu chinshovu na piddanih panshinnih peretvoriv Nepokirnih zhe vtihomiryuvav u palaci ovruckomu za dopomogoyu miliciyi nadvirnoyi Obidvi konfliktuyuchi storoni zvertalisya do korolya Postijnoyi Radi Sejmu Bulo stvoreno specialnu komisiyu dlya rozglyadu ciyeyi spravi odnak yiyi ne bulo virisheno j na nastupnomu Sejmi 1776 roku Nastupnogo 1777 roku vidbuvsya lishe polyubovnij sud u Zhitomiri pid kerivnictvom mechnika koronnogo Franciska Groholskogo Ehom cogo nevirishenogo konfliktu stav anonimnij satirichnij tvir z 1784 roku pid nazvoyu Dopomoga zubozhilij shlyahti ovruckij Vin buv ironichno prisvyachenij Steckomu Cej trivalij konflikt bulo virisheno tilki v 1791 roci na Velikomu Sejmi a ovrucku shlyahtu bulo ponovleno v yihnih pravah U 1787 roci Steckij nabuv chimalij kompleks dobr u Lyublinskomu voyevodstvi razom z mistechkom Bihavoyu U 1793 roci peredav cej mayetok svoyemu sinu Yuzefu Steckomu V 1790 roci kupiv mayetok Nevirkiv nepodalik Mezhiricha u Kayetana Vilezhinskogo za 1 436 837 zolotih 21 sichnya 1791 roku pridbav velike selo Kozlin za 270 000 zolotih i susidnye selo Hotenku bilya Rivnogo U 1789 roci z dozvolu Yana Kazimira Steckogo bulo dosyagnuto zgodi sho zhidi ovrucki dopuskalisya do prav miscevih ovruckimi mishanami Osnovnimi volinskimi rezidenciyami na toj chas buli Shpaniv i Kustin a pislya III go podilu Rechi Pospolitoyi zajnyavsya mayetkom Mezhirichem Zavershiv tut osushennya bolit i bulo visadzheno sadi z oranzhereyami Do pobudovi kilkapoverhovogo palacu v Kustini ta rezidenciyi v Mezhirichi bulo zalucheno arhitektora Shimona Bogumila Zuga a dlya malyuvannya z riznimi scenami priviz hudozhnika Shimona Mankovskogo z Varshavi Vin takozh rozmalovuvav piyarskij kostel u Mezhirichi Vidomo sho na Volin dlya malyuvannya Steckij zaluchav she odnogo polskogo hudozhnika Vendrihovskogo U palacovomu teatri Mezhiricha stavili spektakli za uchasti molodi z tuteshnih shkil U kinci XVIII stolittya tut bulo postavleno tragediyu Kreon yaku napisav miscevij piyarskij vchitel Emanuel Shemberg Steckij utrimuvav takozh pridvornij orkestr u skladi yakogo buli nimci U vlasnij stajni vin mav ponad 100 konej anglijskih i tureckih Odyagavsya bagato j akuratno led ne na kozhen misyac mav inshu paru sukon numerovanih abi ne splutati yih pochergovosti U 1810 roci z iniciativi Steckogo bulo zbudovano shlyuz na Gorini v Kozlini Zgodom vin perejshov u vlasnist derzhavnoyi kazni Religijni sporudi Fundaciya U 1760 roci Yan Kazimir Steckij zakinchiv rozpochate she batkom budivnictvo rimo katolickogo kostelu svyatoyi Neporochnoyi Divi Mariyi v seli Kustini 1763 roku zbuduvav unijnu derev yanu cerkvu v rodovomu gnizdi Stechanci V 1771 roci jogo starannyami bulo zbudovano she odnu derev yanu cerkvu v seli Babini ta v 1791 roci vidremontuvav cerkvu v Kozlini 1774 roku funduvav piyarsku shkolu v Mezhirichi yaku bulo zakladeno she pri kn Lyubomirskih Funduvav piarskij kostel Sv Antoniya zbudovanij na poch XVIII ctolittya Yezhi Dominikom kn Lyubomirskim U 1776 roci mav sudovij proces iz mezhirickimi piarami vidnosno zemli ta zabudovi tut yihnogo klyashtoru yakogo sam funduvav Sistematichno zmenshuvav fundushevu sumu sho nadhodila z jogo volodin vid pochatkovih 7 do 3 5 Zgodom dobre opikuvavsya piarskoyu shkoloyu i v 1803 roci zapisav yij zemlyu ta shorichni 1 500 zolotih Z dobr mezhirickih zapisuvav shoroku koshti j dlya Kremeneckogo liceyu v sumi 2 000 zolotih ta 500 zolotih z dobr mayetku Ryasniki v Rivnenskomu poviti U 1807 roci razom zi stolnikovoyu kiyivskoyu Barbaroyu z Royevskih Olizarovoyu funduvav budivnictvo murovanogo kostelu v Nevirkovi ta dominikanskogo klyashtoru Rodina Yan Kazimir Steckij buv odruzhenij trichi Nevidomo chi she za zhittya kanclera velikogo koronnogo Yana Malahovskogo vpershe odruzhivsya v 1766 roci z jogo ta Izabelli Gumeckoyi donkoyu Mariannoyu Terezoyu Malahovskoyu Vid cogo shlyubu mav troh siniv Ignatij Steckij nar 1766 buv soldatom legionu polskogo j pomer molodim u palaci svogo dyadka Stanislava Malahovskogo marshalka Sejmu Chotirohlitnogo Karol Steckij pom pered 1811 didich Kustina j Shpanova buv polkovnikom vijska polskogo U shlyubi z Mariannoyu Morshtin donkoyu Ioahima Morshtina ta Solomiyi Velopolskoyi Mav yedinu donku Oleksandru Vdova po Karolyu vijshla zamizh za generala Karolya Otto Knyazevicha yakij buv priznachenij opikunom Oleksandri ta vidav yiyi v 1815 roci zamizh za Mihajla Gedeona kn Radivila Josip Steckij marshalok shlyahti rivnenskogo povitu Vid drugogo shlyubu z Teodoroyu Valevskoyu donkoyu voyevodi seradzkogo Mihala Valevskogo mav donku Dorotu pom 23 05 1854 v Parizhi Vona bula v shlyubi z Yuzefom kn Lyubomirskim Teodora Valevska rozluchilasya zi Steckim zaradi kashtelyanicha krakivskogo Stanislava Yablonovskogo vid yakogo mala sina Stanislava Tretij shlyub Steckogo vzhe pid kinec jogo zhittya z Mihalinoyu Popel donkoyu kashtelyana lvivskogo yaka cherez deyakij chas tezh jogo pokinula Vid cogo shlyubu nashadkiv ne bulo Galereya Palac Steckih u Mezhirichi Malyunok Napoleona Ordi Ruyini palacu Steckih u Velikih Mezhirichah Ruyini piyarskogo kostelu Sv Antoniya u Velikih Mezhirichah Ruyini dominikanskogo kostelu v Nevirkovi Suchasnij viglyad parku v Kustini DzherelaPolska Akademia Umiejetnosci Polski slownik biograficzny Tom XLIII Warszawa Krakow 2004 2005 S 70 72 S 82 86 Stecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 PosilannyaJan Kazimierz Stecki Olechnowicz ze Steczanki h Radwan ID 15 105 740 13 bereznya 2017 u Wayback Machine pol Sejm Wielki pl 2002 d Track Q93482363