Betta pardalotos | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Betta pardalotos Tan, 2009 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Betta pardalotos — тропічний прісноводний вид риб з острова Суматра, належить до родини осфронемових (Osphronemidae), підродина макроподових (Macropodusinae).
Був описаний 2009 року й став восьмим членом (групи) B. waseri. До цієї групи належать також B. waseri, B. hipposideros, B. tomi, B. spilotogena, B. chloropharynx, B. pi, B. renata, B. omega. B. pardalotos найбільш тісно пов'язана з B. chloropharynx з острова Банка.
Свою назву вид отримав за плямистий малюнок на зябрових кришках, pardalotos походить від наукової назви оцелота (Leopardus pardalis), плямистого мешканця тропічних лісів Південно-Східної Азії.
Опис
Максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина 72,4 мм, загальна довжина становить 135,7-167,1 % стандартної. Тіло відносно довге й міцне, його висота в місці початку спинного плавця становить 24,7–29,5 %, а висота хвостового стебла 18,4–21,7 % стандартної довжини. Міцна голова із загостреною мордою та рівномірно нахиленим або трохи випуклим лобом, довжина голови становить 32,5–35,8 % стандартної довжини, довжина морди (рила) 22,8-29,2 %, а діаметр орбіт очей 23,2-28,8 % довжини голови.
Спинний плавець загострений, розташований ближче до хвоста (предорсальна довжина становить 65,2–67,2 % стандартної довжини), має коротку основу (12,9–14,8 % стандартної довжини), 9-10 променів. В анальному плавці 27-30 променів, задні промені подовжені, основа плавця довша за половину (53,7–58,9 %) стандартної. Хвостовий плавець округлий, його центральні промені подовжені. Черевні плавці серпоподібні з ниткоподібним першим променем, відносно довгі (28,7–34,3 % стандартної довжини), мають по 1 твердому й по 5 м'яких променів, досягають 12-го променя анального плавця. Грудні плавці округлі, мають по 12 променів. 31-32 хребці. 33-34 бічні луски, 10 рядів лусок у поперечному напрямку.
Тіло жовтувато-коричневе, з невиразною темно-коричневою смугою по центру та нерегулярно розкиданими плямами, спина та верхня частина голови темно-коричневі. Губи чорні, на горлі два чорних півкола (вигином донизу), які разом із губами обмежують дві білі або кремові округлі плями. Нижня половина зябрових кришок кремово-біла зі світлим зеленувато-золотистим лиском, вкрита невеличкими виразними чорними цятками, досить рівномірно розташованими в три ряди паралельно вигину нижнього краю зябрових кришок.
Спинний, анальний та хвостовий плавці коричнюваті, спинний з 13-ма, а хвостовий з 16-ма поперечними смужками на міжпроменевих мембранах. Анальний плавець знизу має дуже тонку білу облямівку, трохи вище лусочок, що вкривають його основу, розташовані слабкі темні цятки. Черевні плавці жовтувато-коричневі з білуватими міжпроменевими мембранами, зовнішня частина ниткоподібного променя виблискує білувато-зеленим кольором. Грудні плавці безбарвні, з чорною смугою біля основи.
Поширення
Betta pardalotos відома лише з басейну нижньої частини річки Мусі в провінції Південна Суматра, Індонезія. Орієнтовно населяє територію лише в 4 км². Ендемік басейну Мусі.
Ареал виду розташований у зоні естуаріїв. Тут зустрічаються евригалинні види риб та рослин, але Betta pardalotos ловили лише в невеличких струмках з прісною водою, що впадають до головної річки. До числа синтопичних (зустрічаються в одних водоймах із B. pardalatos) осфронемових належать Belontia hasselti, Betta edithae, Luciocephalus pulcher та Trichopodus trichopterus.
Вид оцінюється як такий, що перебуває на межі зникнення через його обмежене поширення, присутність лише в одному відомому місці та високу ймовірність впливу на середовища його існування деградації й розчищення торфових болотних лісів. Поточні тенденції чисельності популяції виду невідомі.
Розмноження
Як і всі види групи B. waseri, Betta pardalotos інкубує ікру в роті.
Джерела
- Tan Heok Hui. Betta pardalotos, a new species of fighting fish (Teleostei: Osphronemidae) from Sumatra, Indonesia [ 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Raffles Bulletin of Zoology, 2009, v. 57, no. 2, pp. 501-504 (англ.)
Примітки
- Low, B.W. (2019) Betta pardalotos: інформація на сайті МСОП (версія 2021-2) (англ.) 08.10.2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Betta pardalotosOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi Anabantiformes Pidryad Povzunovidni Anabantoidei Rodina Osfronemovi Osphronemidae Pidrodina Makropodovi Macropodusinae Rid Bijcivska ribka Betta Vid Betta pardalotosBinomialna nazvaBetta pardalotos Tan 2009PosilannyaVikividi Betta pardalotosEOL 13025121MSOP 91310332NCBI 1384572 Betta pardalotos tropichnij prisnovodnij vid rib z ostrova Sumatra nalezhit do rodini osfronemovih Osphronemidae pidrodina makropodovih Macropodusinae Buv opisanij 2009 roku j stav vosmim chlenom grupi B waseri Do ciyeyi grupi nalezhat takozh B waseri B hipposideros B tomi B spilotogena B chloropharynx B pi B renata B omega B pardalotos najbilsh tisno pov yazana z B chloropharynx z ostrova Banka Svoyu nazvu vid otrimav za plyamistij malyunok na zyabrovih krishkah pardalotos pohodit vid naukovoyi nazvi ocelota Leopardus pardalis plyamistogo meshkancya tropichnih lisiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi OpisMaksimalna standartna bez hvostovogo plavcya dovzhina 72 4 mm zagalna dovzhina stanovit 135 7 167 1 standartnoyi Tilo vidnosno dovge j micne jogo visota v misci pochatku spinnogo plavcya stanovit 24 7 29 5 a visota hvostovogo stebla 18 4 21 7 standartnoyi dovzhini Micna golova iz zagostrenoyu mordoyu ta rivnomirno nahilenim abo trohi vipuklim lobom dovzhina golovi stanovit 32 5 35 8 standartnoyi dovzhini dovzhina mordi rila 22 8 29 2 a diametr orbit ochej 23 2 28 8 dovzhini golovi Spinnij plavec zagostrenij roztashovanij blizhche do hvosta predorsalna dovzhina stanovit 65 2 67 2 standartnoyi dovzhini maye korotku osnovu 12 9 14 8 standartnoyi dovzhini 9 10 promeniv V analnomu plavci 27 30 promeniv zadni promeni podovzheni osnova plavcya dovsha za polovinu 53 7 58 9 standartnoyi Hvostovij plavec okruglij jogo centralni promeni podovzheni Cherevni plavci serpopodibni z nitkopodibnim pershim promenem vidnosno dovgi 28 7 34 3 standartnoyi dovzhini mayut po 1 tverdomu j po 5 m yakih promeniv dosyagayut 12 go promenya analnogo plavcya Grudni plavci okrugli mayut po 12 promeniv 31 32 hrebci 33 34 bichni luski 10 ryadiv lusok u poperechnomu napryamku Tilo zhovtuvato korichneve z neviraznoyu temno korichnevoyu smugoyu po centru ta neregulyarno rozkidanimi plyamami spina ta verhnya chastina golovi temno korichnevi Gubi chorni na gorli dva chornih pivkola viginom donizu yaki razom iz gubami obmezhuyut dvi bili abo kremovi okrugli plyami Nizhnya polovina zyabrovih krishok kremovo bila zi svitlim zelenuvato zolotistim liskom vkrita nevelichkimi viraznimi chornimi cyatkami dosit rivnomirno roztashovanimi v tri ryadi paralelno viginu nizhnogo krayu zyabrovih krishok Spinnij analnij ta hvostovij plavci korichnyuvati spinnij z 13 ma a hvostovij z 16 ma poperechnimi smuzhkami na mizhpromenevih membranah Analnij plavec znizu maye duzhe tonku bilu oblyamivku trohi vishe lusochok sho vkrivayut jogo osnovu roztashovani slabki temni cyatki Cherevni plavci zhovtuvato korichnevi z biluvatimi mizhpromenevimi membranami zovnishnya chastina nitkopodibnogo promenya vibliskuye biluvato zelenim kolorom Grudni plavci bezbarvni z chornoyu smugoyu bilya osnovi PoshirennyaBetta pardalotos vidoma lishe z basejnu nizhnoyi chastini richki Musi v provinciyi Pivdenna Sumatra Indoneziya Oriyentovno naselyaye teritoriyu lishe v 4 km Endemik basejnu Musi Areal vidu roztashovanij u zoni estuariyiv Tut zustrichayutsya evrigalinni vidi rib ta roslin ale Betta pardalotos lovili lishe v nevelichkih strumkah z prisnoyu vodoyu sho vpadayut do golovnoyi richki Do chisla sintopichnih zustrichayutsya v odnih vodojmah iz B pardalatos osfronemovih nalezhat Belontia hasselti Betta edithae Luciocephalus pulcher ta Trichopodus trichopterus Vid ocinyuyetsya yak takij sho perebuvaye na mezhi zniknennya cherez jogo obmezhene poshirennya prisutnist lishe v odnomu vidomomu misci ta visoku jmovirnist vplivu na seredovisha jogo isnuvannya degradaciyi j rozchishennya torfovih bolotnih lisiv Potochni tendenciyi chiselnosti populyaciyi vidu nevidomi RozmnozhennyaYak i vsi vidi grupi B waseri Betta pardalotos inkubuye ikru v roti DzherelaTan Heok Hui Betta pardalotos a new species of fighting fish Teleostei Osphronemidae from Sumatra Indonesia 14 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Raffles Bulletin of Zoology 2009 v 57 no 2 pp 501 504 angl PrimitkiLow B W 2019 Betta pardalotos informaciya na sajti MSOP versiya 2021 2 angl 08 10 2021