Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин Ференбах (нім. Konstantin (Constantin) Fehrenbach; 11 січня 1852, Веллендінген, Велике герцогство Баден — 26 березня 1926, Фрайбург) — німецький політик, один із лідерів Партії Центру. З 25 червня 1920 до 4 травня 1921 року — рейхсканцлер Веймарської республіки. Подав у відставку у травні 1921 року на знак незгоди з питанням про виплату військовослужбовцям репарацій союзникам. Ференбах очолював фракцію рейхстагу Центральної партії з 1923 року до своєї смерті 1926 року.
| Костянтин Ференбах | |
|---|---|
| нім. Constantin Fehrenbach | |
 Ференбах 1913 року | |
| Рейхсканцлер Веймарської республіки | |
| 25 червня 1920 — 4 травня 1921 | |
| Президент | Фрідріх Еберт |
| Попередник | Герман Мюллер |
| Наступник | Йозеф Вірт |
| Президент Веймарських установчих зборів / Президент [en] | |
| 14 лютого 1919 — 21 червня 1920 | |
| Президент | Фрідріх Еберт |
| Попередник | Едуард Давид |
| Наступник | [en] (як президент Рейхстагу) |
| червень 1918 — листопад 1918 | |
| Монарх | Вільгельм ІІ |
| Попередник | [en] |
| Наступник | Едуард Давид (як президент Веймарських установчих зборів) |
| Народився | 11 січня 1852[1][2][3] Бонндорф |
| Помер | 26 березня 1926[1][2][3](74 роки) Фрайбург, Баден-Вюртемберг |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Країна | Німеччина |
| Alma mater | Фрайбурзький університет |
| Політична партія | Партія Центру |
| Релігія | католицька церква |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Студентські роки
Батько Костянтина Ференбаха Йоганн був сільським вчителем. Батьки хотіли, щоб Костянтин став священиком. Після закінчення школи 1871 року Ференбах вступив у Фрайбурзький університет, де вивчав католицьку теологію. Там Ференбах швидко зрозумів, що целібат не входить до його планів. Тому 1874 року він покинув теологію і перевівся на юридичний факультет. 1879 року успішно склав іспит кандидата на юридичну посаду і того ж року одружився з дочкою адвоката Марією Хоснер. У подружжя Ференбахів народилася дочка.
Адвокат і муніципальний політик
Склавши іспити 1882 року, Ференбах зайнявся адвокатською діяльністю у Фрайбурзі та спеціалізувався переважно на кримінальних процесах. Незабаром він здобув авторитет у середнього класу міста й зайнявся місцевою політикою. 1884 року Ференбаха обрали до міських зборів депутатів Фрайбурга від центристів. У 1885—1887 роках Ференбах обирався депутатом ландтагу великого герцогства Баден, однак через розбіжності з політикою своєї партії з церковних питань склав свої повноваження. Повернення Ференбаха на політичну сцену земельної рівня відбулося 1901 року, де Ференбах представляв інтереси своїх виборців до 1913 року. Здатність Ференбаха знаходити компромісні рішення в міжпартійних стосунках знадобилася й у вирішенні питання про політичний католицизм. 1907 року більшістю голосів центристів, консерваторів і лібералів Костянтин Ференбах його обрали президентом ландтагу. Проти проголосувала лише фракція СДПН, яка вважала Ференбаха представником ідей монархічної держави.
Депутат
1903 року Ференбах став депутатом рейхстагу від партії Центру на виборчому округу Лар. 1909 року Ференбах виступив на підтримку нового рейхсканцлера Теобальда фон Бетмана-Гольвега.
3 грудня 1913 року Ференбах прославився своєю промовою на всю Німеччину. У ході розгляду так званої Савернскої справи у зв'язку зі зловживаннями владою в ельзаському місті Саверн Ференбах виступив проти генерального штабу й військових із закликом створити конституційну державу. Погляди Ференбаха знайшли широку підтримку у центристів, соціал-демократів і членів Прогресивної народної партії. Якщо з цього питання критика Ференбаха була спрямована проти канцлера Бетмана-Гольвега, то в питаннях зовнішньої політики і реформ Ференбах був повністю на боці канцлера. Під час Першої світової війни Ференбах, який займав пост голови головного комітету рейхстагу, став надійною опорою Бетмана-Гольвега в реалізації політики класового миру.
У червні 1918 року Ференбаха призначили президентом рейхстагу. Ференбах вірив, що реформи, запропоновані кайзером Вільгельмом II у Великодньому посланні 1917 року, дозволять здійснити перехід до парламентсько-демократичної монархії. Тому повалення монархії в листопаді 1918 року глибоко вразило переконаного прихильника прогресивної, обмеженої парламентом імператорської влади. У своїй спробі скликати старий рейхстаг задля збереження монархії Ференбах натрапив на протидію Ради народних уповноважених. Разом із тим Веймарські національні збори обрали Ференбаха своїм головою, оскільки за винятком питання реформ він обстоював демократичну правову державу. Спочатку на цей пост обрали Едуарда Давида, але він був змушений подати у відставку в зв'язку з протестом фракції центристів, які не бажали змиритися з тим, що всі три головних державних поста (рейхспрезидент, імперський прем'єр-міністр і президент Національного зборів) опинилися в руках соціал-демократів.
Рейхсканцлер
Велика коаліція в рейхстазі Веймарської республіки стала жертвою виборів 1920 року, коли значна кількість виборців СДПН віддала свої голоси за НСДПН. Таким чином центристи, НДП і ННП сформували кабінет меншості, який із будь-якого значимого питання залежав від позиції СДПН. Ця коаліція потребувала людину, яка вміє знаходити компроміси, і посаду рейхсканцлера запропонували 68-річному президентові парламенту Костянтину Ференбаху. Після тривалих роздумів він погодився.
Головним завданням Ференбаха на посаді рейхсканцлера було забезпечити виконання Версальського договору, який встановлював лише рамкові умови для роботи численних конференцій із питання репарацій. Для цього відбулася 5-16 липня 1920 року конференції у Спа, до участі в якій уперше допустили представників Німеччини, делегацію очолив рейхсканцлер Ференбах. У своїй промові, зверненій до представників Антанти, він вимагав збільшити допустиму чисельність збройних сил Німеччини за Версальським договором щонайменше вдвічі. На референдумі з питання Західної Пруссії та Верхньої Сілезії у складі Німеччини переважна більшість населення висловилося за збереження наявної ситуації.
На конференціях у Парижі та Лондоні на початку 1921 року обговорювалися загальний розмір і процедури репараційних виплат. Ференбах і міністр закордонних справ Вальтер Сімонс виступили з протестом проти політики держав-переможниць, що призвело до окупації плацдармів на правому березі Рейну. Утім, Ференбах, який очолював делегацію Німеччини, зумів домогтися зниження розміру репараційних виплат, встановлених Версальським договором. Щоб змусити Німеччину виконувати умови виплати репарацій, Антанта висунула так званий Лондонський ультиматум. При вирішенні питання про прийняття умов уперше чітко відобразила протиріччя всередині коаліції політичного центру. Ференбаху не вдалося подолати їх, і 4 травня 1921 року він разом зі своїм кабінетом подав у відставку.
Після відставки з посади рейхсканцлера Німеччини Костянтин Ференбах продовжив активну політичну діяльність. Глибоко вражений убивством Вальтера Ратенау, 1923 року Ференбах зайняв пост заступника голови Союзу боротьби з антисемітизмом. Переконаний демократ, Ференбах підтримав 1924 року створення Рейхсбаннера, надпартійного об'єднання, що ставив за мету захист республіки від радикалізму. До своєї смерті Ференбах очолював фракцію центристів у рейхстазі. 26 березня 1926 року Костянтин Ференбах помер у Фрайбурзі у віці 74 років. Почесний громадянин міста Фрайбурга був похований із державними почестями на головному цвинтарі Фрайбурга.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118686402 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Література
- Astrid Luise Mannes. Reichskanzler Constantin Fehrenbach: eine Biographie. — Berlin : dissertation.de, 2006. — 453 с. — . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Ferenbah nim Konstantin Constantin Fehrenbach 11 sichnya 1852 Vellendingen Velike gercogstvo Baden 26 bereznya 1926 Frajburg nimeckij politik odin iz lideriv Partiyi Centru Z 25 chervnya 1920 do 4 travnya 1921 roku rejhskancler Vejmarskoyi respubliki Podav u vidstavku u travni 1921 roku na znak nezgodi z pitannyam pro viplatu vijskovosluzhbovcyam reparacij soyuznikam Ferenbah ocholyuvav frakciyu rejhstagu Centralnoyi partiyi z 1923 roku do svoyeyi smerti 1926 roku Kostyantin Ferenbahnim Constantin FehrenbachKostyantin FerenbahFerenbah 1913 rokuRejhskancler Vejmarskoyi respubliki25 chervnya 1920 4 travnya 1921PrezidentFridrih EbertPoperednikGerman MyullerNastupnikJozef VirtPrezident Vejmarskih ustanovchih zboriv Prezident en 14 lyutogo 1919 21 chervnya 1920PrezidentFridrih EbertPoperednikEduard DavidNastupnik en yak prezident Rejhstagu cherven 1918 listopad 1918MonarhVilgelm IIPoperednik en NastupnikEduard David yak prezident Vejmarskih ustanovchih zboriv Narodivsya11 sichnya 1852 1852 01 11 1 2 3 BonndorfPomer26 bereznya 1926 1926 03 26 1 2 3 74 roki Frajburg Baden VyurtembergPohovanijdVidomij yakpolitik advokatKrayinaNimechchinaAlma materFrajburzkij universitetPolitichna partiyaPartiya CentruReligiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiStudentski rokiBatko Kostyantina Ferenbaha Jogann buv silskim vchitelem Batki hotili shob Kostyantin stav svyashenikom Pislya zakinchennya shkoli 1871 roku Ferenbah vstupiv u Frajburzkij universitet de vivchav katolicku teologiyu Tam Ferenbah shvidko zrozumiv sho celibat ne vhodit do jogo planiv Tomu 1874 roku vin pokinuv teologiyu i perevivsya na yuridichnij fakultet 1879 roku uspishno sklav ispit kandidata na yuridichnu posadu i togo zh roku odruzhivsya z dochkoyu advokata Mariyeyu Hosner U podruzhzhya Ferenbahiv narodilasya dochka Advokat i municipalnij politikSklavshi ispiti 1882 roku Ferenbah zajnyavsya advokatskoyu diyalnistyu u Frajburzi ta specializuvavsya perevazhno na kriminalnih procesah Nezabarom vin zdobuv avtoritet u serednogo klasu mista j zajnyavsya miscevoyu politikoyu 1884 roku Ferenbaha obrali do miskih zboriv deputativ Frajburga vid centristiv U 1885 1887 rokah Ferenbah obiravsya deputatom landtagu velikogo gercogstva Baden odnak cherez rozbizhnosti z politikoyu svoyeyi partiyi z cerkovnih pitan sklav svoyi povnovazhennya Povernennya Ferenbaha na politichnu scenu zemelnoyi rivnya vidbulosya 1901 roku de Ferenbah predstavlyav interesi svoyih viborciv do 1913 roku Zdatnist Ferenbaha znahoditi kompromisni rishennya v mizhpartijnih stosunkah znadobilasya j u virishenni pitannya pro politichnij katolicizm 1907 roku bilshistyu golosiv centristiv konservatoriv i liberaliv Kostyantin Ferenbah jogo obrali prezidentom landtagu Proti progolosuvala lishe frakciya SDPN yaka vvazhala Ferenbaha predstavnikom idej monarhichnoyi derzhavi DeputatRejhskancler Ferenbah u centri drugij pravoruch i rejhsprezident Fridrih Ebert 1920 1903 roku Ferenbah stav deputatom rejhstagu vid partiyi Centru na viborchomu okrugu Lar 1909 roku Ferenbah vistupiv na pidtrimku novogo rejhskanclera Teobalda fon Betmana Golvega 3 grudnya 1913 roku Ferenbah proslavivsya svoyeyu promovoyu na vsyu Nimechchinu U hodi rozglyadu tak zvanoyi Savernskoyi spravi u zv yazku zi zlovzhivannyami vladoyu v elzaskomu misti Savern Ferenbah vistupiv proti generalnogo shtabu j vijskovih iz zaklikom stvoriti konstitucijnu derzhavu Poglyadi Ferenbaha znajshli shiroku pidtrimku u centristiv social demokrativ i chleniv Progresivnoyi narodnoyi partiyi Yaksho z cogo pitannya kritika Ferenbaha bula spryamovana proti kanclera Betmana Golvega to v pitannyah zovnishnoyi politiki i reform Ferenbah buv povnistyu na boci kanclera Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Ferenbah yakij zajmav post golovi golovnogo komitetu rejhstagu stav nadijnoyu oporoyu Betmana Golvega v realizaciyi politiki klasovogo miru U chervni 1918 roku Ferenbaha priznachili prezidentom rejhstagu Ferenbah viriv sho reformi zaproponovani kajzerom Vilgelmom II u Velikodnomu poslanni 1917 roku dozvolyat zdijsniti perehid do parlamentsko demokratichnoyi monarhiyi Tomu povalennya monarhiyi v listopadi 1918 roku gliboko vrazilo perekonanogo prihilnika progresivnoyi obmezhenoyi parlamentom imperatorskoyi vladi U svoyij sprobi sklikati starij rejhstag zadlya zberezhennya monarhiyi Ferenbah natrapiv na protidiyu Radi narodnih upovnovazhenih Razom iz tim Vejmarski nacionalni zbori obrali Ferenbaha svoyim golovoyu oskilki za vinyatkom pitannya reform vin obstoyuvav demokratichnu pravovu derzhavu Spochatku na cej post obrali Eduarda Davida ale vin buv zmushenij podati u vidstavku v zv yazku z protestom frakciyi centristiv yaki ne bazhali zmiritisya z tim sho vsi tri golovnih derzhavnih posta rejhsprezident imperskij prem yer ministr i prezident Nacionalnogo zboriv opinilisya v rukah social demokrativ RejhskanclerKostyantin Ferenbah 1921 Velika koaliciya v rejhstazi Vejmarskoyi respubliki stala zhertvoyu viboriv 1920 roku koli znachna kilkist viborciv SDPN viddala svoyi golosi za NSDPN Takim chinom centristi NDP i NNP sformuvali kabinet menshosti yakij iz bud yakogo znachimogo pitannya zalezhav vid poziciyi SDPN Cya koaliciya potrebuvala lyudinu yaka vmiye znahoditi kompromisi i posadu rejhskanclera zaproponuvali 68 richnomu prezidentovi parlamentu Kostyantinu Ferenbahu Pislya trivalih rozdumiv vin pogodivsya Golovnim zavdannyam Ferenbaha na posadi rejhskanclera bulo zabezpechiti vikonannya Versalskogo dogovoru yakij vstanovlyuvav lishe ramkovi umovi dlya roboti chislennih konferencij iz pitannya reparacij Dlya cogo vidbulasya 5 16 lipnya 1920 roku konferenciyi u Spa do uchasti v yakij upershe dopustili predstavnikiv Nimechchini delegaciyu ocholiv rejhskancler Ferenbah U svoyij promovi zvernenij do predstavnikiv Antanti vin vimagav zbilshiti dopustimu chiselnist zbrojnih sil Nimechchini za Versalskim dogovorom shonajmenshe vdvichi Na referendumi z pitannya Zahidnoyi Prussiyi ta Verhnoyi Sileziyi u skladi Nimechchini perevazhna bilshist naselennya vislovilosya za zberezhennya nayavnoyi situaciyi Na konferenciyah u Parizhi ta Londoni na pochatku 1921 roku obgovoryuvalisya zagalnij rozmir i proceduri reparacijnih viplat Ferenbah i ministr zakordonnih sprav Valter Simons vistupili z protestom proti politiki derzhav peremozhnic sho prizvelo do okupaciyi placdarmiv na pravomu berezi Rejnu Utim Ferenbah yakij ocholyuvav delegaciyu Nimechchini zumiv domogtisya znizhennya rozmiru reparacijnih viplat vstanovlenih Versalskim dogovorom Shob zmusiti Nimechchinu vikonuvati umovi viplati reparacij Antanta visunula tak zvanij Londonskij ultimatum Pri virishenni pitannya pro prijnyattya umov upershe chitko vidobrazila protirichchya vseredini koaliciyi politichnogo centru Ferenbahu ne vdalosya podolati yih i 4 travnya 1921 roku vin razom zi svoyim kabinetom podav u vidstavku Pislya vidstavki z posadi rejhskanclera Nimechchini Kostyantin Ferenbah prodovzhiv aktivnu politichnu diyalnist Gliboko vrazhenij ubivstvom Valtera Ratenau 1923 roku Ferenbah zajnyav post zastupnika golovi Soyuzu borotbi z antisemitizmom Perekonanij demokrat Ferenbah pidtrimav 1924 roku stvorennya Rejhsbannera nadpartijnogo ob yednannya sho staviv za metu zahist respubliki vid radikalizmu Do svoyeyi smerti Ferenbah ocholyuvav frakciyu centristiv u rejhstazi 26 bereznya 1926 roku Kostyantin Ferenbah pomer u Frajburzi u vici 74 rokiv Pochesnij gromadyanin mista Frajburga buv pohovanij iz derzhavnimi pochestyami na golovnomu cvintari Frajburga PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118686402 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324LiteraturaAstrid Luise Mannes Reichskanzler Constantin Fehrenbach eine Biographie Berlin dissertation de 2006 453 s ISBN 3 86624 083 X nim