Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Берроуз (англ. John Burroughs; 3 квітня 1837 — 29 березня 1921) — американський натураліст, есеїст, активіст природоохоронного руху в США.
| Джон Берроуз | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 3 квітня 1837[1][2][…] Делавер, Нью-Йорк, США | |||
| Помер | 29 березня 1921[1][2][…](83 роки) Каліфорнія, США | |||
| Країна |  США | |||
| Діяльність | есеїст, письменник, натураліст | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | d | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Джон Берроуз у Вікісховищі | ||||
За словами його біографа Едварда Ренегана, спеціалізація Берроуза була не стільки як науковця-натураліста, скільки як «літературного натураліста, який зобов'язаний записувати своє унікальне сприйняття світу природи». Результатом стала маса праць, резонанс яких із тональністю тодішнього культурного моменту пояснює як його популярність у той час, так і його відносну невідомість відтоді.
Раннє життя та шлюб
Берроуз був сьомим із десяти дітей в родині Чонсі та Емі Келлі Берроуз. Він народився на сімейній фермі в горах Катскілл, поблизу міста Роксбері в окрузі Делавер штату Нью-Йорк. У дитинстві він проводив багато часу на схилах гори Олд-Кламп, дивлячись на схід і вищі вершини Катскіллс, особливо на гору Слайд, про яку він пізніше напише. Працюючи на сімейній фермі, він був зачарований весняними поверненнями птахів та іншими явищами дикої природи, спостерігав за жабами та джмелями тощо. У пізніші роки він пояснював свою любов до природи і спорідненість із сільським життям своїм дитинством на фермі.
У підлітковому віці Берроуз виявляв неабиякий інтерес до навчання. Серед однокласників Берроуза був майбутній фінансист та залізничний магнат Джей Гулд, один із найбагатших американців кінця XIX століття. Батько Берроуза вважав, що базової освіти, наданої в місцевій школі, достатньо, і відмовився підтримати молодого Берроуза, коли той попросив грошей, щоб заплатити за книги або вищу освіту, яку він хотів. У віці 17 років Берроуз пішов з дому, щоб заробити кошти, необхідні для навчання в коледжі, викладаючи у школі в місті Олів сусіднього округу Ольстер.
З 1854 по 1856 рік Берроуз чергував періоди викладання з періодами навчання у вищих навчальних закладах, включаючи Куперстаунську семінарію. Він покинув семінарію та завершив навчання в 1856 році. Берроуз продовжував викладати до 1863 року. У 1857 році він залишив посаду викладача в селі Баффало-Гроув у штаті Іллінойсі, щоб шукати роботу ближче до дому, через «дівчину, яку залишив позаду». 12 вересня 1857 року Берроуз одружився з Урсулою Норт (1836—1917). Пізніше Берроуз став атеїстом зі схильністю до пантеїзму.
Кар'єра
Улітку 1860 року Берроуз уперше проявив себе як письменник, коли Atlantic Monthly, тоді ще досить нове видання (нині один із найреспектабельніших літературних журналів США), прийняло його есей Expression. Редактор Джеймс Рассел Ловелл знайшов есей настільки схожим на роботу видатного письменника Емерсона, що спочатку подумав, що Берроуз сплагіатив свого давнього знайомого. Бібліографічні покажчики Poole's Index і Hill's Rhetoric обидва навіть назвали Емерсона автором есея.
У 1864 році Берроуз погодився на посаду клерка в Міністерстві фінансів; згодом він стане федеральним банківським інспектором, працюючи в цій професії до 1880-х років. Весь цей час Берроуз продовжував публікувати есеїстику, зацікавився поезією Волта Вітмена, з яким познайомився у Вашингтоні в листопаді 1863 року та з яким вони стали близькими друзями.
Вітмен заохочував Берроуза розвивати своє природниче письменство, а також філософські та літературні есеї. У 1867 році Берроуз опублікував «Нотатки про Волта Вітмена як поета і людину», першу біографію та критичну роботу про поета, яка була переглянута та анонімно відредагована самим Вітменом перед публікацією. Чотири роки потому бостонське видавництво Hurd & Houghton опублікувало Wake-Robin (1871) — першу збірку есеїв Берроуза про природу.
У січні 1873 року Берроуз виїхав з Вашингтона до Нью-Йорка. Наступного року він купив ферму площею 9 акрів (3,6 га) у селі Вест-Парк, штат Нью-Йорк (нині це частина міста Есоупес), де побудував свій маєток «Рівербі». Там він вирощував різні культури, перш ніж зрештою зосередився на столових сортах винограду. Він продовжував писати і ще кілька років працював експертом федерального банку. У 1895 році Берроуз купив додаткову землю поблизу «Рівербі», де разом із сином Джуліаном побудував будиночок у стилі Адірондак, який назвав «Слебсайдс». У ньому він писав, вирощував селеру та розважав відвідувачів, у тому числі студентів місцевого Коледжу Вассара. На початку XX століття Берроуз відреставрував старий фермерський будинок неподалік від місця свого народження і назвав його «Вудчак-Лодж» («Хатинка Вудчака»). Це стало його літньою резиденцією до самої смерті.
В останні роки життя Берроуз спілкувався із багатьма відомими особами свого часу, включаючи президента США Теодора Рузвельта, ідеолога природоохоронного руху Джона М'юра, автоконструктора і підприємця Генрі Форда (який подарував йому автомобіль, один із перших у долині Гудзона), бізнесмена Гарві Фаєрстоуна та винахідника Томаса Едісона. У 1899 році Берроуз брав участь в експедиції Едварда Гаррімана на Аляску.
За словами Форда, «Джон Берроуз, Едісон і я з Гарві С. Фаєрстоуном кілька разів подорожували як бродяги. Ми їздили в караванах і спали під полотном. Одного разу ми мандрували як цигани через Адірондак і знову через Аллегені, прямуючи на південь».
У 1901 році Берроуз познайомився з прихильницею, Кларою Баррус (1864—1931). Вона була лікарем у державній психіатричній лікарні в Міддлтауні, штат Нью-Йорк. Кларі було 37 років і вона була майже вдвічі молодша за нього. Вона була великою любов'ю його життя і, зрештою, його літературною виконавицею (особою, якій довірено управління документами та неопублікованими творами померлого автора). Вона переїхала в його будинок після смерті Урсули в 1917 році. У 1931 році Клара опублікувала «Вітмен і Берроуз: Товариші» англ. (Whitman and Burroughs: Comrades), спираючись на розповіді сучасників і листи, щоб задокументувати дружбу Берроуза з поетом Волтом Вітменом.
Суперечка фальсифікаторів природи
У 1903 році, опублікувавши статтю під назвою «Справжня і фіктивна природна історія» в Atlantic Monthly, Берроуз розпочав широку літературну дискусію, відому як полеміка про фальсифікаторів природи (англ. nature fakers controversy). Нападаючи на популярних письменників того часу, таких як Ернест Сетон, Чарльз Робертс і Вільям Лонг за їхні фантастичні зображення дикої природи, він також засудив бурхливий жанр «натуралістичних» історій про тварин як «жовту журналістику лісу». Суперечка тривала чотири роки, в ній брали участь американські екологічні й політичні діячі того часу, включаючи президента Теодора Рузвельта, який був другом Берроуза.
Творчість
Багато есеїв Берроуза вперше з'явилися в популярних журналах. Він найбільш відомий своїми спостереженнями за птахами, квітами та сільськими сценами, але теми його есеїв також охоплюють релігію, філософію та літературу. Берроуз був рішучим захисником Волта Вітмена та Ральфа Волдо Емерсона, але дещо критично ставився до Генрі Девіда Торо, хоча й схвалював багато його якостей. Досягнення Берроуза як письменника були підтверджені обранням його членом Американської академії мистецтв та літератури.
Деякі есеї Берроуза були написані під час поїздок до рідного Катскілла. Наприкінці 1880-х років в есеї «Серце південного Кетскілла» (англ. The Heart of the Southern Catskills) він описав сходження на гору Слайд, найвищу вершину хребта Катскілл. Говорячи про вид з вершини, він писав: «Творіння людини применшуються, і проявляються оригінальні риси величезної земної кулі. Кожен окремий об'єкт або точка є карликовими; долина Гудзона — це лише зморшка на земній поверхні. Ви з почуттям подиву виявляєте, що велика річ — це сама земля, яка простягається в кожній руці так далеко за межами вашого розуму». Перше речення цієї цитати зараз розміщено на табличці в пам'ять про Берроуза на вершині гори, на скелі, відомому як виступ Берроуза. Слайд і сусідні гори Корнелл і Віттенберг, на які він також піднявся, отримали загальну назву хребта Берроуз.
Інші есеї Кетскілла розповідали про пструга нахлистом, про походи через гору Пікамус і хребет Мілл-Брук, а також про сплав східним рукавом річки Делавер. Саме завдяки цьому він досі відомий у цьому регіоні, хоча багато подорожував і писав про інші регіони та місцини, а також коментував природничі суперечки того часу, такі як теорія природного добору. Берроуз працював над філософськими та літературними питаннями і написав ще одну книгу про Вітмена в 1896 році, через чотири роки після смерті поета.
Риболовля
З юності Берроуз був затятим рибалкою, відомим серед рибалок Кетскілла. Хоча він ніколи не писав книг про рибальство, проте створив кілька видатних рибальських есеїв. Найпомітнішою з них була «Крапчастий пструг» (англ. Speckled Trout), який з'явився в Atlantic Monthly в жовтні 1870 року, а пізніше був опублікований в In The Catskills. У «Крапчастому пструзі» Берроуз розповідає про свій досвід рибалки та славить пстругів, струмки й озера Катскілл.
Смерть і спадок
Берроуз мав хороше фізичне та психічне здоров'я протягом останніх років життя, лише за кілька місяців до смерті він почав відчувати провали в пам'яті та виявляти загальні ознаки похилого віку, включаючи зниження функції серця. У лютому 1921 Берроуз переніс операцію з видалення абсцесу з грудей. Після цієї операції стан його здоров'я невпинно погіршувався. Берроуз помер 29 березня 1921 року в поїзді біля Кінгсвілла, штат Огайо. Берроуз був похований у Роксбері, штат Нью-Йорк, напередодні свого 84-го дня народження біля підніжжя скелі, на якій він грав у дитинстві і яку ніжно називали «Скеля юності». Рядок, який він написав багато років тому, викарбуваний на табличці, яка позначає місце: «Я стою серед вічних шляхів». У 1962 році Woodchuck Lodge було визнано національною історичною пам'яткою. Рівербі та Слейбсайдс були також визначені в 1968 році. Усі три занесені до Національного реєстру історичних місць.
Після смерті Бероуза в 1921 році його пам'ять вшановує Асоціація Джона Берроуза (англ. John Burroughs Association), яка утримує заповідник Джона Берроуза у Вест-Парку, штат Нью-Йорк, ділянку землі площею 170 акрів, що оточує Slabsides, і щороку нагороджує медаллю «автора видатної книги з природної історії».
На честь Берроуза названо тринадцять американських шкіл, включаючи державні та приватні школи у Вашингтоні (округ Колумбія), Талсі (Оклахома), Міннеаполісі (Міннесота), Мілуокі (Вісконсін), Лос-Анджелесі та Бербанку (Каліфорнія), Сент-Луїсі (Міссурі). На його честь названа гора Берроуз у національному парку Маунт-Рейнір. Медаллю імені Джона Берроуза Асоціація Джона Берроуза публічно визнає добре написані та ілюстровані публікації з природознавства, кожного року медаль вручається автору видатної книжки з природничої історії, вручення відбувається під час щорічних зборів Асоціації в перший понеділок квітня.
Бойскаути, які відвідують скаутський резерват Seven Ranges у Кенсінгтоні, штат Огайо, можуть отримати нагороду імені Берроуза. Вимоги для отримання цієї нагороди вимагають достатніх знань у галузі рослин, гірських порід і мінералів, астрономії та тварин. Нагорода має три рівні: бронзовий, золотий і срібний — найвищий. Кожен рівень вимагає додаткових знань у природничіх галузях.
На честь натураліста названий струмок Берроуз-Крік в окрузі Сент-Луїс, штат Міссурі.
Відомі цитати
- Царство Небесне — це не місце, а стан душі
- Стрибни, і сітка з'явиться
- Людина може терпіти невдачі багато разів, але вона не є невдахою, поки не почне звинувачувати когось іншого
- Найменша дія краща за найбільший намір
Праці
Повне зібрання творів Джона Берроуза налічує 23 томи. Перший том, Wake-Robin, був опублікований у 1871 році, а наступні томи виходили регулярно, поки останній том, The Last Harvest, не був опублікований у 1922 році. Останні два томи, Under the Maples і The Last Harvest, були опубліковані посмертно Кларою Баррус. Берроуз також опублікував біографію натураліста Джона Джеймса Одюбона, мемуари про свій похід до Єллоустоуна з президентом Теодором Рузвельтом і том поезії під назвою «Птах і гілка».
| Рік | Назва | Назва англійською мовою |
|---|---|---|
| 1867 | Нотатки про Волта Вітмена, як поета та людину | Notes on Walt Whitman as Poet and Person |
| 1871 | Вейк Робін | Wake Robin |
| 1875 | Зимове сонце | Winter Sunshine |
| 1877 | Птахи і поети | Birds and Poets |
| 1879 | Сарана і дикий мед | Locusts and Wild Honey |
| 1881 | Пепактон | Pepacton |
| 1884 | Свіжі поля | Fresh Fields |
| 1886 | Прикмети та пори року | Signs and Seasons |
| 1889 | Дослідження в приміщенні | Indoor Studies |
| 1894 | Рівербі | Riverby |
| 1896 | Птахи і бджоли та інші дослідження природи | Birds and bees and other studies in nature |
| 1896 | Вітмен: дослідження | Whitman: A Study |
| 1900 | Світло дня | The Light of Day |
| 1900 | Вивірки та інші хутроносці | Squirrels and Other Fur-Bearers |
| 1901 | Пісні природи (редактор) | Songs of Nature (Editor) |
| 1902 | Джон Джеймс Одюбон | John James Audubon |
| 1902 | Літературні цінності та інші папери | Literary Values and other Papers |
| 1904 | Далеко і близько | Far and Near |
| 1905 | Шляхи природи | Ways of Nature |
| 1906 | Походи та блукання з Рузвельтом | Camping and Tramping with Roosevelt |
| 1906 | Птах і гілка | Bird and Bough |
| 1907 | Пішки та по воді | Afoot and Afloat |
| 1908 | Лист і вусик | Leaf and Tendril |
| 1912 | Час і зміни | Time and Change |
| 1913 | Вершина років | The Summit of the Years |
| 1915 | Дихання життя | The Breath of Life |
| 1916 | Під яблунями | Under the Apple Trees |
| 1919 | Поле та дослідження | Field and Study |
| 1920 | Прийняття Всесвіту | Accepting the Universe |
| 1921 | Під кленами | Under the Maples |
| 1922 | Останній урожай | The Last Harvest |
| 1922 | Моє дитинство (із заключним словом його сина Джуліана Берроуза) | My Boyhood, with a Conclusion by His Son Julian Burroughs |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- John Burroughs Dies On A Train. Famous Naturalist's Last Words Were: "How Far Are We From Home?" Was Returning From West. Body Taken to His Rural Retreat. Henry Ford and Others Pay High Tribute to Him (PDF). New York Times. 30 березня 1921. Процитовано 23 квітня 2015.
John Burroughs, the world-renowned naturalist, died suddenly at 2 o'clock this morning on a New York Central passenger train near Kingsville, Ohio. His body lies tonight in his home by the banks of the Hudson River a few miles north of this city.
- Renehan, Edward (1998), John Burroughs: An American Naturalist, Black Dome Press, ISBN
- Clara Barrus (1914). Our Friend John Burroughs. Houghton Mifflin. ISBN .
- Barrus, Clara (1968). The Life and Letters of John Burroughs. New York: Russell & Russell. с. 28.
- Renehan, Edward J. Jr. (2005). Dark Genius of Wall Street: The Misunderstood Life of Jay Gould, King of the Robber Barons. New York: Basic Books. с. 17.
- Dan Barker (2011). The Good Atheist: Living a Purpose-Filled Life Without God. Ulysses Press. p. 170. . An essayist who popularized the American romantic view of nature, Burroughs wrote, «When I look up at the starry heavens at night and reflect upon what is it that I really see there, I am constrained to say, 'There is no God.'» In his 1910 journal, he wrote: «Joy in the universe, and keen curiosity about it all-that has been my religion.»
- Barrus, Clara (1968). The Life and Letters of John Burroughs. New York: Russell & Russell. с. 52.
- Peck, Garrett (2015). Walt Whitman in Washington, D.C.: The Civil War and America's Great Poet. Charleston, SC: The History Press. с. 83—85. ISBN .
- Peck, Garrett (2015). Walt Whitman in Washington, D.C.: The Civil War and America's Great Poet. Charleston, SC: The History Press. с. 149. ISBN .
- . National Historic Landmark listing. National Park Service. 11 вересня 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2012.
- Ford, Henry (2019). My Life and Work. Columbia. с. 116. ISBN .
- Walt Whitman: An Encyclopedia, ed. J.R. LeMaster, p. 90: «Burroughs and Ursula», Carmine Sarracino, pub. Routledge, 1998
- Carson, Gerald. February 1971. «T.R. and the 'nature fakers'» [ November 20, 2008, у Wayback Machine.]. . Volume 22, Issue 2.
- "Academy Honors John Burroughs; Naturalist Praised by Bliss Perry and Hamlin Garland at Memorial Meeting, " New York Times. November 19, 1921.
- New York Times December 17, 1922: John Burroughs' last book by Hildegarde Hawthorne.
- Karas, Nick (1997). Brook Trout: a Thorough Look At North America's Great Native Trout – its History, Biology and Angling Possibilities. New York: Lyons & Burford. с. 199–201. ISBN .
- Burroughs, John (1910). In the Catskills. New York: Houghton Mifflin Company. с. 187–219.
- Barrus, Clara (1925). The Life and Letters of John Burroughs Vol. II. Cambridge: Riverside Press. с. 417.
- JBA Medal Award List [ March 4, 2016, у Wayback Machine.] Retrieved on December 11, 2009
- Jacob H. [ March 4, 2016, у Wayback Machine.] Retrieved on December 16, 2013
- . Deer Creek Watershed Alliance. Архів оригіналу за 14 September 2018. Процитовано 3 July 2019.
 | Це незавершена стаття про письменника або письменницю США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berrouz Dzhon Berrouz angl John Burroughs 3 kvitnya 1837 29 bereznya 1921 amerikanskij naturalist eseyist aktivist prirodoohoronnogo ruhu v SShA Dzhon BerrouzNarodivsya3 kvitnya 1837 1837 04 03 1 2 Delaver Nyu Jork SShAPomer29 bereznya 1921 1921 03 29 1 2 83 roki Kaliforniya SShAKrayina SShADiyalnisteseyist pismennik naturalistMova tvorivanglijskaMagnum opusdChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiKonfesiyaateyizmAvtograf Dzhon Berrouz u Vikishovishi Za slovami jogo biografa Edvarda Renegana specializaciya Berrouza bula ne stilki yak naukovcya naturalista skilki yak literaturnogo naturalista yakij zobov yazanij zapisuvati svoye unikalne sprijnyattya svitu prirodi Rezultatom stala masa prac rezonans yakih iz tonalnistyu todishnogo kulturnogo momentu poyasnyuye yak jogo populyarnist u toj chas tak i jogo vidnosnu nevidomist vidtodi Rannye zhittya ta shlyubBerrouz buv somim iz desyati ditej v rodini Chonsi ta Emi Kelli Berrouz Vin narodivsya na simejnij fermi v gorah Katskill poblizu mista Roksberi v okruzi Delaver shtatu Nyu Jork U ditinstvi vin provodiv bagato chasu na shilah gori Old Klamp divlyachis na shid i vishi vershini Katskills osoblivo na goru Slajd pro yaku vin piznishe napishe Pracyuyuchi na simejnij fermi vin buv zacharovanij vesnyanimi povernennyami ptahiv ta inshimi yavishami dikoyi prirodi sposterigav za zhabami ta dzhmelyami tosho U piznishi roki vin poyasnyuvav svoyu lyubov do prirodi i sporidnenist iz silskim zhittyam svoyim ditinstvom na fermi U pidlitkovomu vici Berrouz viyavlyav neabiyakij interes do navchannya Sered odnoklasnikiv Berrouza buv majbutnij finansist ta zaliznichnij magnat Dzhej Guld odin iz najbagatshih amerikanciv kincya XIX stolittya Batko Berrouza vvazhav sho bazovoyi osviti nadanoyi v miscevij shkoli dostatno i vidmovivsya pidtrimati molodogo Berrouza koli toj poprosiv groshej shob zaplatiti za knigi abo vishu osvitu yaku vin hotiv U vici 17 rokiv Berrouz pishov z domu shob zarobiti koshti neobhidni dlya navchannya v koledzhi vikladayuchi u shkoli v misti Oliv susidnogo okrugu Olster Z 1854 po 1856 rik Berrouz cherguvav periodi vikladannya z periodami navchannya u vishih navchalnih zakladah vklyuchayuchi Kuperstaunsku seminariyu Vin pokinuv seminariyu ta zavershiv navchannya v 1856 roci Berrouz prodovzhuvav vikladati do 1863 roku U 1857 roci vin zalishiv posadu vikladacha v seli Baffalo Grouv u shtati Illinojsi shob shukati robotu blizhche do domu cherez divchinu yaku zalishiv pozadu 12 veresnya 1857 roku Berrouz odruzhivsya z Ursuloyu Nort 1836 1917 Piznishe Berrouz stav ateyistom zi shilnistyu do panteyizmu Kar yeraUlitku 1860 roku Berrouz upershe proyaviv sebe yak pismennik koli Atlantic Monthly todi she dosit nove vidannya nini odin iz najrespektabelnishih literaturnih zhurnaliv SShA prijnyalo jogo esej Expression Redaktor Dzhejms Rassel Lovell znajshov esej nastilki shozhim na robotu vidatnogo pismennika Emersona sho spochatku podumav sho Berrouz splagiativ svogo davnogo znajomogo Bibliografichni pokazhchiki Poole s Index i Hill s Rhetoric obidva navit nazvali Emersona avtorom eseya U 1864 roci Berrouz pogodivsya na posadu klerka v Ministerstvi finansiv zgodom vin stane federalnim bankivskim inspektorom pracyuyuchi v cij profesiyi do 1880 h rokiv Ves cej chas Berrouz prodovzhuvav publikuvati eseyistiku zacikavivsya poeziyeyu Volta Vitmena z yakim poznajomivsya u Vashingtoni v listopadi 1863 roku ta z yakim voni stali blizkimi druzyami Vitmen zaohochuvav Berrouza rozvivati svoye prirodniche pismenstvo a takozh filosofski ta literaturni eseyi U 1867 roci Berrouz opublikuvav Notatki pro Volta Vitmena yak poeta i lyudinu pershu biografiyu ta kritichnu robotu pro poeta yaka bula pereglyanuta ta anonimno vidredagovana samim Vitmenom pered publikaciyeyu Chotiri roki potomu bostonske vidavnictvo Hurd amp Houghton opublikuvalo Wake Robin 1871 pershu zbirku eseyiv Berrouza pro prirodu U sichni 1873 roku Berrouz viyihav z Vashingtona do Nyu Jorka Nastupnogo roku vin kupiv fermu plosheyu 9 akriv 3 6 ga u seli Vest Park shtat Nyu Jork nini ce chastina mista Esoupes de pobuduvav svij mayetok Riverbi Tam vin viroshuvav rizni kulturi persh nizh zreshtoyu zoseredivsya na stolovih sortah vinogradu Vin prodovzhuvav pisati i she kilka rokiv pracyuvav ekspertom federalnogo banku U 1895 roci Berrouz kupiv dodatkovu zemlyu poblizu Riverbi de razom iz sinom Dzhulianom pobuduvav budinochok u stili Adirondak yakij nazvav Slebsajds U nomu vin pisav viroshuvav seleru ta rozvazhav vidviduvachiv u tomu chisli studentiv miscevogo Koledzhu Vassara Na pochatku XX stolittya Berrouz vidrestavruvav starij fermerskij budinok nepodalik vid miscya svogo narodzhennya i nazvav jogo Vudchak Lodzh Hatinka Vudchaka Ce stalo jogo litnoyu rezidenciyeyu do samoyi smerti V ostanni roki zhittya Berrouz spilkuvavsya iz bagatma vidomimi osobami svogo chasu vklyuchayuchi prezidenta SShA Teodora Ruzvelta ideologa prirodoohoronnogo ruhu Dzhona M yura avtokonstruktora i pidpriyemcya Genri Forda yakij podaruvav jomu avtomobil odin iz pershih u dolini Gudzona biznesmena Garvi Fayerstouna ta vinahidnika Tomasa Edisona U 1899 roci Berrouz brav uchast v ekspediciyi Edvarda Garrimana na Alyasku Za slovami Forda Dzhon Berrouz Edison i ya z Garvi S Fayerstounom kilka raziv podorozhuvali yak brodyagi Mi yizdili v karavanah i spali pid polotnom Odnogo razu mi mandruvali yak cigani cherez Adirondak i znovu cherez Allegeni pryamuyuchi na pivden U 1901 roci Berrouz poznajomivsya z prihilniceyu Klaroyu Barrus 1864 1931 Vona bula likarem u derzhavnij psihiatrichnij likarni v Middltauni shtat Nyu Jork Klari bulo 37 rokiv i vona bula majzhe vdvichi molodsha za nogo Vona bula velikoyu lyubov yu jogo zhittya i zreshtoyu jogo literaturnoyu vikonaviceyu osoboyu yakij dovireno upravlinnya dokumentami ta neopublikovanimi tvorami pomerlogo avtora Vona pereyihala v jogo budinok pislya smerti Ursuli v 1917 roci U 1931 roci Klara opublikuvala Vitmen i Berrouz Tovarishi angl Whitman and Burroughs Comrades spirayuchis na rozpovidi suchasnikiv i listi shob zadokumentuvati druzhbu Berrouza z poetom Voltom Vitmenom Superechka falsifikatoriv prirodi U 1903 roci opublikuvavshi stattyu pid nazvoyu Spravzhnya i fiktivna prirodna istoriya v Atlantic Monthly Berrouz rozpochav shiroku literaturnu diskusiyu vidomu yak polemika pro falsifikatoriv prirodi angl nature fakers controversy Napadayuchi na populyarnih pismennikiv togo chasu takih yak Ernest Seton Charlz Roberts i Vilyam Long za yihni fantastichni zobrazhennya dikoyi prirodi vin takozh zasudiv burhlivij zhanr naturalistichnih istorij pro tvarin yak zhovtu zhurnalistiku lisu Superechka trivala chotiri roki v nij brali uchast amerikanski ekologichni j politichni diyachi togo chasu vklyuchayuchi prezidenta Teodora Ruzvelta yakij buv drugom Berrouza TvorchistBagato eseyiv Berrouza vpershe z yavilisya v populyarnih zhurnalah Vin najbilsh vidomij svoyimi sposterezhennyami za ptahami kvitami ta silskimi scenami ale temi jogo eseyiv takozh ohoplyuyut religiyu filosofiyu ta literaturu Berrouz buv rishuchim zahisnikom Volta Vitmena ta Ralfa Voldo Emersona ale desho kritichno stavivsya do Genri Devida Toro hocha j shvalyuvav bagato jogo yakostej Dosyagnennya Berrouza yak pismennika buli pidtverdzheni obrannyam jogo chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta literaturi Deyaki eseyi Berrouza buli napisani pid chas poyizdok do ridnogo Katskilla Naprikinci 1880 h rokiv v eseyi Serce pivdennogo Ketskilla angl The Heart of the Southern Catskills vin opisav shodzhennya na goru Slajd najvishu vershinu hrebta Katskill Govoryachi pro vid z vershini vin pisav Tvorinnya lyudini primenshuyutsya i proyavlyayutsya originalni risi velicheznoyi zemnoyi kuli Kozhen okremij ob yekt abo tochka ye karlikovimi dolina Gudzona ce lishe zmorshka na zemnij poverhni Vi z pochuttyam podivu viyavlyayete sho velika rich ce sama zemlya yaka prostyagayetsya v kozhnij ruci tak daleko za mezhami vashogo rozumu Pershe rechennya ciyeyi citati zaraz rozmisheno na tablichci v pam yat pro Berrouza na vershini gori na skeli vidomomu yak vistup Berrouza Slajd i susidni gori Kornell i Vittenberg na yaki vin takozh pidnyavsya otrimali zagalnu nazvu hrebta Berrouz Inshi eseyi Ketskilla rozpovidali pro pstruga nahlistom pro pohodi cherez goru Pikamus i hrebet Mill Bruk a takozh pro splav shidnim rukavom richki Delaver Same zavdyaki comu vin dosi vidomij u comu regioni hocha bagato podorozhuvav i pisav pro inshi regioni ta miscini a takozh komentuvav prirodnichi superechki togo chasu taki yak teoriya prirodnogo doboru Berrouz pracyuvav nad filosofskimi ta literaturnimi pitannyami i napisav she odnu knigu pro Vitmena v 1896 roci cherez chotiri roki pislya smerti poeta RibolovlyaZ yunosti Berrouz buv zatyatim ribalkoyu vidomim sered ribalok Ketskilla Hocha vin nikoli ne pisav knig pro ribalstvo prote stvoriv kilka vidatnih ribalskih eseyiv Najpomitnishoyu z nih bula Krapchastij pstrug angl Speckled Trout yakij z yavivsya v Atlantic Monthly v zhovtni 1870 roku a piznishe buv opublikovanij v In The Catskills U Krapchastomu pstruzi Berrouz rozpovidaye pro svij dosvid ribalki ta slavit pstrugiv strumki j ozera Katskill Smert i spadokBerrouz mav horoshe fizichne ta psihichne zdorov ya protyagom ostannih rokiv zhittya lishe za kilka misyaciv do smerti vin pochav vidchuvati provali v pam yati ta viyavlyati zagalni oznaki pohilogo viku vklyuchayuchi znizhennya funkciyi sercya U lyutomu 1921 Berrouz perenis operaciyu z vidalennya abscesu z grudej Pislya ciyeyi operaciyi stan jogo zdorov ya nevpinno pogirshuvavsya Berrouz pomer 29 bereznya 1921 roku v poyizdi bilya Kingsvilla shtat Ogajo Berrouz buv pohovanij u Roksberi shtat Nyu Jork naperedodni svogo 84 go dnya narodzhennya bilya pidnizhzhya skeli na yakij vin grav u ditinstvi i yaku nizhno nazivali Skelya yunosti Ryadok yakij vin napisav bagato rokiv tomu vikarbuvanij na tablichci yaka poznachaye misce Ya stoyu sered vichnih shlyahiv U 1962 roci Woodchuck Lodge bulo viznano nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu Riverbi ta Slejbsajds buli takozh viznacheni v 1968 roci Usi tri zaneseni do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc Pislya smerti Berouza v 1921 roci jogo pam yat vshanovuye Asociaciya Dzhona Berrouza angl John Burroughs Association yaka utrimuye zapovidnik Dzhona Berrouza u Vest Parku shtat Nyu Jork dilyanku zemli plosheyu 170 akriv sho otochuye Slabsides i shoroku nagorodzhuye medallyu avtora vidatnoyi knigi z prirodnoyi istoriyi Na chest Berrouza nazvano trinadcyat amerikanskih shkil vklyuchayuchi derzhavni ta privatni shkoli u Vashingtoni okrug Kolumbiya Talsi Oklahoma Minneapolisi Minnesota Miluoki Viskonsin Los Andzhelesi ta Berbanku Kaliforniya Sent Luyisi Missuri Na jogo chest nazvana gora Berrouz u nacionalnomu parku Maunt Rejnir Medallyu imeni Dzhona Berrouza Asociaciya Dzhona Berrouza publichno viznaye dobre napisani ta ilyustrovani publikaciyi z prirodoznavstva kozhnogo roku medal vruchayetsya avtoru vidatnoyi knizhki z prirodnichoyi istoriyi vruchennya vidbuvayetsya pid chas shorichnih zboriv Asociaciyi v pershij ponedilok kvitnya Bojskauti yaki vidviduyut skautskij rezervat Seven Ranges u Kensingtoni shtat Ogajo mozhut otrimati nagorodu imeni Berrouza Vimogi dlya otrimannya ciyeyi nagorodi vimagayut dostatnih znan u galuzi roslin girskih porid i mineraliv astronomiyi ta tvarin Nagoroda maye tri rivni bronzovij zolotij i sribnij najvishij Kozhen riven vimagaye dodatkovih znan u prirodnichih galuzyah Na chest naturalista nazvanij strumok Berrouz Krik v okruzi Sent Luyis shtat Missuri Vidomi citatiCarstvo Nebesne ce ne misce a stan dushi Stribni i sitka z yavitsya Lyudina mozhe terpiti nevdachi bagato raziv ale vona ne ye nevdahoyu poki ne pochne zvinuvachuvati kogos inshogo Najmensha diya krasha za najbilshij namirPraciPovne zibrannya tvoriv Dzhona Berrouza nalichuye 23 tomi Pershij tom Wake Robin buv opublikovanij u 1871 roci a nastupni tomi vihodili regulyarno poki ostannij tom The Last Harvest ne buv opublikovanij u 1922 roci Ostanni dva tomi Under the Maples i The Last Harvest buli opublikovani posmertno Klaroyu Barrus Berrouz takozh opublikuvav biografiyu naturalista Dzhona Dzhejmsa Odyubona memuari pro svij pohid do Yelloustouna z prezidentom Teodorom Ruzveltom i tom poeziyi pid nazvoyu Ptah i gilka Rik Nazva Nazva anglijskoyu movoyu1867 Notatki pro Volta Vitmena yak poeta ta lyudinu Notes on Walt Whitman as Poet and Person1871 Vejk Robin Wake Robin1875 Zimove sonce Winter Sunshine1877 Ptahi i poeti Birds and Poets1879 Sarana i dikij med Locusts and Wild Honey1881 Pepakton Pepacton1884 Svizhi polya Fresh Fields1886 Prikmeti ta pori roku Signs and Seasons1889 Doslidzhennya v primishenni Indoor Studies1894 Riverbi Riverby1896 Ptahi i bdzholi ta inshi doslidzhennya prirodi Birds and bees and other studies in nature1896 Vitmen doslidzhennya Whitman A Study1900 Svitlo dnya The Light of Day1900 Vivirki ta inshi hutronosci Squirrels and Other Fur Bearers1901 Pisni prirodi redaktor Songs of Nature Editor 1902 Dzhon Dzhejms Odyubon John James Audubon1902 Literaturni cinnosti ta inshi paperi Literary Values and other Papers1904 Daleko i blizko Far and Near1905 Shlyahi prirodi Ways of Nature1906 Pohodi ta blukannya z Ruzveltom Camping and Tramping with Roosevelt1906 Ptah i gilka Bird and Bough1907 Pishki ta po vodi Afoot and Afloat1908 List i vusik Leaf and Tendril1912 Chas i zmini Time and Change1913 Vershina rokiv The Summit of the Years1915 Dihannya zhittya The Breath of Life1916 Pid yablunyami Under the Apple Trees1919 Pole ta doslidzhennya Field and Study1920 Prijnyattya Vsesvitu Accepting the Universe1921 Pid klenami Under the Maples1922 Ostannij urozhaj The Last Harvest1922 Moye ditinstvo iz zaklyuchnim slovom jogo sina Dzhuliana Berrouza My Boyhood with a Conclusion by His Son Julian BurroughsPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 John Burroughs Dies On A Train Famous Naturalist s Last Words Were How Far Are We From Home Was Returning From West Body Taken to His Rural Retreat Henry Ford and Others Pay High Tribute to Him PDF New York Times 30 bereznya 1921 Procitovano 23 kvitnya 2015 John Burroughs the world renowned naturalist died suddenly at 2 o clock this morning on a New York Central passenger train near Kingsville Ohio His body lies tonight in his home by the banks of the Hudson River a few miles north of this city Renehan Edward 1998 John Burroughs An American Naturalist Black Dome Press ISBN 978 1883789169 Clara Barrus 1914 Our Friend John Burroughs Houghton Mifflin ISBN 9780838311691 Barrus Clara 1968 The Life and Letters of John Burroughs New York Russell amp Russell s 28 Renehan Edward J Jr 2005 Dark Genius of Wall Street The Misunderstood Life of Jay Gould King of the Robber Barons New York Basic Books s 17 Dan Barker 2011 The Good Atheist Living a Purpose Filled Life Without God Ulysses Press p 170 ISBN 9781569758465 An essayist who popularized the American romantic view of nature Burroughs wrote When I look up at the starry heavens at night and reflect upon what is it that I really see there I am constrained to say There is no God In his 1910 journal he wrote Joy in the universe and keen curiosity about it all that has been my religion Barrus Clara 1968 The Life and Letters of John Burroughs New York Russell amp Russell s 52 Peck Garrett 2015 Walt Whitman in Washington D C The Civil War and America s Great Poet Charleston SC The History Press s 83 85 ISBN 978 1626199736 Peck Garrett 2015 Walt Whitman in Washington D C The Civil War and America s Great Poet Charleston SC The History Press s 149 ISBN 978 1626199736 National Historic Landmark listing National Park Service 11 veresnya 2007 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Ford Henry 2019 My Life and Work Columbia s 116 ISBN 9781545549117 Walt Whitman An Encyclopedia ed J R LeMaster p 90 Burroughs and Ursula Carmine Sarracino pub Routledge 1998 Carson Gerald February 1971 T R and the nature fakers November 20 2008 u Wayback Machine Volume 22 Issue 2 Academy Honors John Burroughs Naturalist Praised by Bliss Perry and Hamlin Garland at Memorial Meeting New York Times November 19 1921 New York Times December 17 1922 John Burroughs last book by Hildegarde Hawthorne Karas Nick 1997 Brook Trout a Thorough Look At North America s Great Native Trout its History Biology and Angling Possibilities New York Lyons amp Burford s 199 201 ISBN 978 1 55821 479 8 Burroughs John 1910 In the Catskills New York Houghton Mifflin Company s 187 219 Barrus Clara 1925 The Life and Letters of John Burroughs Vol II Cambridge Riverside Press s 417 JBA Medal Award List March 4 2016 u Wayback Machine Retrieved on December 11 2009 Jacob H March 4 2016 u Wayback Machine Retrieved on December 16 2013 Deer Creek Watershed Alliance Arhiv originalu za 14 September 2018 Procitovano 3 July 2019 Ce nezavershena stattya pro pismennika abo pismennicyu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi