Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бабо́ничі (хорв. Babonići) — хорватський князівський рід. Один із родів середньовічної Славонії, який відігравав важливу військову та політичну роль в історії Хорватії в епоху феодальної анархії. Його зростання почалося на рубежі 12-го і 13-го століть, коли вони отримали величезні маєтки від королів Угорщини. Вони були пов'язані з [en], венеційським родом Морозіні і боснійським родом Котроманичів.
Назва
Герб
У срібному полі червоні (лівобічні) перев'язи. Ймовірно походить від герба мадярських Арпадів.
- Різновиди:
- щит скошений зліва; у правій золотій частині червоний лев, у лівій срібній — червоні лівобічні перев'язи (герб Стефана IV)
- скошений срібний щит; у правій частині червона троянда, у лівій срібній — червоні перев'язи.
- срібний щит скошений зліва; у правій частині червона троянда, у лівій — червоні лівобічні перев'язи.
- перетятий срібний щит з червоними перев'язами; у главі — червона троянда.
- перетятий срібний щит з червоними лівобічними перев'язами; у главі — червона троянда.
-
![image]()
Перев'язи -
![image]()
Перев'язи з троянодою -
![image]()
Благайські -
![image]()
Благайські
Історія
У сучасних джерелах з'являються як великі князі. Вперше цей рід згадується в кінці 12-го століття. На початку 14-го століття правили на теренах Крайни, де сучасна Боснія і річка Врбас, від річки Сави до гори Гвозд (Вргинмост). Найсильнішим їх оплотом було спочатку добре укріплене місто Стеничняк у Покуп'ї («Горічка жупанія» — Лісова округа), де вони контролювали важливий маршрут з долини Дунаю до моря, а пізніше місто Благай, що закриває долину річки Уни.
У 1241 р. Бабоничі королем Белою IV були звільнені від сплати податків та звільнені від влади бана через те, що надали допомогу королеві під час відступу від татар через Загреб до узбережжя Адріатичного моря.
Їхня військова та політична влада трималася на економічній потужності. З середини 13-го століття в тридцяті роки 14-го століття даний рід займав губернаторські позиції бана, який тяжів до утворення спадкової династії, піднявшись на боротьбу з представниками інших родів, особливо проти князів Брибірських. У боротьбі за владу в Славонії, особливо запекла боротьба точилася з могутньою родиною, яка переїхала з Гісінговаця.
Конфлікт Рудольфа I Габсбурга і Пржемисла Отакара II призвів до того, що отримали з Габсбургами 1278 року жупи Псет, Горіція, Гай, Дрежник, і Петріня. Через деякий час по тому для розширення своїх володінь купили Поунє, мали претензії на Благай. У династичній боротьбі в Угорському королівстві Бабоничі, маючи силу економічну і військову потужність, спустошували Корошку, Крайну, Істрію і Фріулію. Під час Івана Бабонича (1316—1323 роки) досягла зазначена династія великої сили, мали запеклу боротьбу із баном Младеном II Брібірським, який переміг в 1322 р. у Поліце, після чого Іван став баном хорватсько-далматинсько-славонським, і далі розширив свої володіння. Врешті він порушив владу Гісінговаця, але не послабив владу Нєліпіца. Завдяки війні Бабоничі стали власниками Дубицько-Водицько-Санського майна, коли вів веде війну на боці короля Сигізмунда.
У той же час конфлікт з боснійським князем Хрвоєм Вукчичем Хрватиничем позбавляє їх володінь Санської жупи. Система захисту на південному кордоні з Угорщиною Бабоничів була сильною у військовому значенні, вони виставляли королю Сигізмунду одну хоругву з п'яти слов'янських хоругов. У боротьбі проти графів Цельських і Франкопанів не мав успіху, і влада Бабоничів з 1492 року стрімко згасала. Зі Славонії, зрештою, Бабоничі зникають під натиском Османів (які в 1532 році відібрали Благай), рухаючись в Крайну, які в 1546 році захопили маєтності Бабоничів.
Відомі особи
Нижче наводиться повний родовід на основі угорської історіографії
- Стефан I
- Бабонич I (Бабонега)
- Стефан II (1243—1256 рр.), Бан Примор'я (лат. banus maritimus) (1243—1249 рр.)
- Стефан III (1273—1300), [ru] (в або перед 1295), предок гілки родоводу Крайни
- Володислав I (1293)
- Стефан V (1293)
- Генрі (1345)
- Стефан VI (1345)
- Радослав I (1273—1293), (1288, 1292, 1294)
- Стефан III (1273—1300), [ru] (в або перед 1295), предок гілки родоводу Крайни
- Бабонич II (Бабонега) 1249—1256 рр.
- Нікола I (1278—1292)
- Стефан IV (1278—1316), (1299; 1310—1316), предок гілки родоводу Крупа (Крупський)
- Георг (1321—1336)
- Іван II (1321—1327)
- Деніс (1321—1370), одружений був на Ганні графині
- Павло (1321—1381), одружений був на Катерині графині Горицько-, помер і не залишив по собі спадкоємців
- Іван I (1284—1334), (1317—1322), бан Хорватії та Далмації (1322), брат Стефана IV
- дочка (1328), одружена з Петром II Кошегі, предок гілки герцога де Шекчо
- Отто (1284—1300)
- Радослав II (1284—1314), брат Стефана IV
- Нікола II (1321—1330)
- Дуям (1321—1369), предок гілки родоводу Благай
- Стефан II (1243—1256 рр.), Бан Примор'я (лат. banus maritimus) (1243—1249 рр.)
Родинні зв'язки
Примітки
- Babonići [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Hrvatska enciklopedija
- Antoljak 1983: 310.
- Thallóczy 1898: 135—150.
- Pál Engel's Medieval Hungarian Genealogy (2001). Engel: Genealógia (Genus Babonić)
- Attila Zsoldos' archontology (2011)
- (хор.) S.170 (počeli nazivati «od Krupe» ili knezovi Krupski), 172, 182—183 «Knezovi od Krupe» (Rodoslovlje), Hrvoje Kekez, Plemicki rod Babonica do kraja 14 stoljeca [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.], Zagreb, 2012.
Бібліографія
Джерела
- Smičiklas, T. Diplomatički zbornik, 2–16. Zagreb, 1904–1976.
- Thallóczy, L.; Barabás, S. Codex diplomaticus comitum de Blagay. Budapest, 1897.
Монографії
- Curta, F. Southeastern Europe in the Middle Ages, 500—1250. Cambridge University Press, 2006. p. 399.
- Fine, J. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press, 1994. p. 149.
- Klaić, V. Povjest Hrvata od najstarijih vremena do svršetka XIX stoljeća, 1. Zagreb, 1899.
- Klaić, N. Povijest Hrvata u razvijenom srednjem vijeku. Zagreb, 1976.
- Lopašić, R. Bihać i Bihaćka krajina. Zagreb, 19432, s. 163–168, 186–189, 191.
- Šišić, F. Povijest Hrvata za kraljeva iz doma Arpadovića, 1. Zagreb 1944.
- Povijest Hrvata — srednji vijek. Zagreb: Školska knjiga, 2003, s. 217.
- Thallóczy, L. Die Geschichte der Grafen von Blagay. Wien, 1898.
Статті
- Klaić, V. Hrvatski bani za Arpadovića (1102–1301) // Vjestnik Kr. hrvatsko-slavonsko-dalmatinskog zemaljskog arhiva, 1 (1899) s. 129–138, 231–243.
- Šufflay, M. Iz arkiva ug. narodnog muzeja // Vjesnik Kr. hrvatsko-slavonsko-dalmatinskog zemaljskog arhiva, 8 (1906).
- Thallóczy, L. Historička istraživanja o plemenu goričkih i vodičkih knezova // Glasnik Zemaljskog muzeja u Bosni i Hercegovini, 9 (1897) VII/IX, s. 333–397.
- Truhelka, Ć. Slavonski banovci // Glasnik Zemaljskog muzeja u Bosni i Hercegovini, 9 (1897) VII/IX, I/III, s. 1–160.
Довідники
- Antoljak, S. Babonići [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Hrvatski biografski leksikon. Zagreb: Leksikografski zavod Miroslava Krleže, 1983, s. 310.
- Војна енциклопедија, том 1 (424)
- Koszta, L. Babonić // Korai magyar történeti lexikon (9–14. század). Akadémiai Kiadó, 1994. p. 73.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабоничі
- Babonići [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Hrvatska enciklopedija (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babo nichi horv Babonici horvatskij knyazivskij rid Odin iz rodiv serednovichnoyi Slavoniyi yakij vidigravav vazhlivu vijskovu ta politichnu rol v istoriyi Horvatiyi v epohu feodalnoyi anarhiyi Jogo zrostannya pochalosya na rubezhi 12 go i 13 go stolit koli voni otrimali velichezni mayetki vid koroliv Ugorshini Voni buli pov yazani z en venecijskim rodom Morozini i bosnijskim rodom Kotromanichiv NazvaBabonichi horv Babonici ugor Babonics Vodicsai serb Baboniћi Babonegi horv Babonegi Babonezi horv Babonezi Babonezovichi port Babonezovici Babonezhichi horv Babonezici Knyazi Blagajski bosn Blagajski knezovi GerbU sribnomu poli chervoni livobichni perev yazi Jmovirno pohodit vid gerba madyarskih Arpadiv Riznovidi shit skoshenij zliva u pravij zolotij chastini chervonij lev u livij sribnij chervoni livobichni perev yazi gerb Stefana IV skoshenij sribnij shit u pravij chastini chervona troyanda u livij sribnij chervoni perev yazi sribnij shit skoshenij zliva u pravij chastini chervona troyanda u livij chervoni livobichni perev yazi peretyatij sribnij shit z chervonimi perev yazami u glavi chervona troyanda peretyatij sribnij shit z chervonimi livobichnimi perev yazami u glavi chervona troyanda Perev yazi Perev yazi z troyanodoyu Blagajski BlagajskiIstoriyaU suchasnih dzherelah z yavlyayutsya yak veliki knyazi Vpershe cej rid zgaduyetsya v kinci 12 go stolittya Na pochatku 14 go stolittya pravili na terenah Krajni de suchasna Bosniya i richka Vrbas vid richki Savi do gori Gvozd Vrginmost Najsilnishim yih oplotom bulo spochatku dobre ukriplene misto Stenichnyak u Pokup yi Gorichka zhupaniya Lisova okruga de voni kontrolyuvali vazhlivij marshrut z dolini Dunayu do morya a piznishe misto Blagaj sho zakrivaye dolinu richki Uni U 1241 r Babonichi korolem Beloyu IV buli zvilneni vid splati podatkiv ta zvilneni vid vladi bana cherez te sho nadali dopomogu korolevi pid chas vidstupu vid tatar cherez Zagreb do uzberezhzhya Adriatichnogo morya Yihnya vijskova ta politichna vlada trimalasya na ekonomichnij potuzhnosti Z seredini 13 go stolittya v tridcyati roki 14 go stolittya danij rid zajmav gubernatorski poziciyi bana yakij tyazhiv do utvorennya spadkovoyi dinastiyi pidnyavshis na borotbu z predstavnikami inshih rodiv osoblivo proti knyaziv Bribirskih U borotbi za vladu v Slavoniyi osoblivo zapekla borotba tochilasya z mogutnoyu rodinoyu yaka pereyihala z Gisingovacya Konflikt Rudolfa I Gabsburga i Przhemisla Otakara II prizviv do togo sho otrimali z Gabsburgami 1278 roku zhupi Pset Goriciya Gaj Drezhnik i Petrinya Cherez deyakij chas po tomu dlya rozshirennya svoyih volodin kupili Pounye mali pretenziyi na Blagaj U dinastichnij borotbi v Ugorskomu korolivstvi Babonichi mayuchi silu ekonomichnu i vijskovu potuzhnist spustoshuvali Koroshku Krajnu Istriyu i Friuliyu Pid chas Ivana Babonicha 1316 1323 roki dosyagla zaznachena dinastiya velikoyi sili mali zapeklu borotbu iz banom Mladenom II Bribirskim yakij peremig v 1322 r u Police pislya chogo Ivan stav banom horvatsko dalmatinsko slavonskim i dali rozshiriv svoyi volodinnya Vreshti vin porushiv vladu Gisingovacya ale ne poslabiv vladu Nyelipica Zavdyaki vijni Babonichi stali vlasnikami Dubicko Vodicko Sanskogo majna koli viv vede vijnu na boci korolya Sigizmunda U toj zhe chas konflikt z bosnijskim knyazem Hrvoyem Vukchichem Hrvatinichem pozbavlyaye yih volodin Sanskoyi zhupi Sistema zahistu na pivdennomu kordoni z Ugorshinoyu Babonichiv bula silnoyu u vijskovomu znachenni voni vistavlyali korolyu Sigizmundu odnu horugvu z p yati slov yanskih horugov U borotbi proti grafiv Celskih i Frankopaniv ne mav uspihu i vlada Babonichiv z 1492 roku strimko zgasala Zi Slavoniyi zreshtoyu Babonichi znikayut pid natiskom Osmaniv yaki v 1532 roci vidibrali Blagaj ruhayuchis v Krajnu yaki v 1546 roci zahopili mayetnosti Babonichiv Vidomi osobiNizhche navoditsya povnij rodovid na osnovi ugorskoyi istoriografiyi Stefan I Babonich I Babonega Stefan II 1243 1256 rr Ban Primor ya lat banus maritimus 1243 1249 rr Stefan III 1273 1300 ru v abo pered 1295 predok gilki rodovodu Krajni Volodislav I 1293 Stefan V 1293 Genri 1345 Stefan VI 1345 Radoslav I 1273 1293 1288 1292 1294 Babonich II Babonega 1249 1256 rr Nikola I 1278 1292 Stefan IV 1278 1316 1299 1310 1316 predok gilki rodovodu Krupa Krupskij Georg 1321 1336 Ivan II 1321 1327 Denis 1321 1370 odruzhenij buv na Ganni grafini Pavlo 1321 1381 odruzhenij buv na Katerini grafini Goricko pomer i ne zalishiv po sobi spadkoyemciv Ivan I 1284 1334 1317 1322 ban Horvatiyi ta Dalmaciyi 1322 brat Stefana IV dochka 1328 odruzhena z Petrom II Koshegi predok gilki gercoga de Shekcho Otto 1284 1300 Radoslav II 1284 1314 brat Stefana IV Nikola II 1321 1330 Duyam 1321 1369 predok gilki rodovodu BlagajRodinni zv yazkiRyurikovichi Volinski Monomahovichi Romanovichi Mariya 1253 1254 Stefan IV zagrebskij banPrimitkiBabonici 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Hrvatska enciklopedija Antoljak 1983 310 Thalloczy 1898 135 150 Pal Engel s Medieval Hungarian Genealogy 2001 Engel Genealogia Genus Babonic Attila Zsoldos archontology 2011 hor S 170 poceli nazivati od Krupe ili knezovi Krupski 172 182 183 Knezovi od Krupe Rodoslovlje Hrvoje Kekez Plemicki rod Babonica do kraja 14 stoljeca 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine Zagreb 2012 BibliografiyaDzherela Smiciklas T Diplomaticki zbornik 2 16 Zagreb 1904 1976 Thalloczy L Barabas S Codex diplomaticus comitum de Blagay Budapest 1897 Monografiyi Curta F Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge University Press 2006 p 399 Fine J The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest The University of Michigan Press 1994 p 149 Klaic V Povjest Hrvata od najstarijih vremena do svrsetka XIX stoljeca 1 Zagreb 1899 Klaic N Povijest Hrvata u razvijenom srednjem vijeku Zagreb 1976 Lopasic R Bihac i Bihacka krajina Zagreb 19432 s 163 168 186 189 191 Sisic F Povijest Hrvata za kraljeva iz doma Arpadovica 1 Zagreb 1944 Povijest Hrvata srednji vijek Zagreb Skolska knjiga 2003 s 217 Thalloczy L Die Geschichte der Grafen von Blagay Wien 1898 Statti Klaic V Hrvatski bani za Arpadovica 1102 1301 Vjestnik Kr hrvatsko slavonsko dalmatinskog zemaljskog arhiva 1 1899 s 129 138 231 243 Sufflay M Iz arkiva ug narodnog muzeja Vjesnik Kr hrvatsko slavonsko dalmatinskog zemaljskog arhiva 8 1906 Thalloczy L Historicka istrazivanja o plemenu gorickih i vodickih knezova Glasnik Zemaljskog muzeja u Bosni i Hercegovini 9 1897 VII IX s 333 397 Truhelka C Slavonski banovci Glasnik Zemaljskog muzeja u Bosni i Hercegovini 9 1897 VII IX I III s 1 160 Dovidniki Antoljak S Babonici 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Hrvatski biografski leksikon Zagreb Leksikografski zavod Miroslava Krleze 1983 s 310 Voјna enciklopediјa tom 1 424 Koszta L Babonic Korai magyar torteneti lexikon 9 14 szazad Akademiai Kiado 1994 p 73 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Babonichi Babonici 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Hrvatska enciklopedija hor