Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне (Флоренція) (італ. Basilica di Santa Maria del Carmine (Firenze)) — уславлена монастирська церква в місті Флоренція з довгою історією існування та один з мистецьких центрів міста.
| Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне Basilica di Santa Maria del Carmine (Firenze) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 43°46′04″ пн. ш. 11°14′37″ сх. д. / 43.76777777780577594° пн. ш. 11.24361111113877776° сх. д.Координати: 43°46′04″ пн. ш. 11°14′37″ сх. д. / 43.76777777780577594° пн. ш. 11.24361111113877776° сх. д. | ||||
| Країна |  Італія[1] | |||
| Розташування | Флоренція[1] | |||
| Конфесія | католицизм | |||
| Тип | мала базиліка і d | |||
| Тип будівлі | монастирська церква | |||
| Стиль | готика, бароко | |||
| Автор проєкту | Джузеппе Руджері (реконструкція 18 ст., виконроб Джуліо Маннайоні) | |||
| Дата заснування | 1268[2] | |||
| Початок будівництва | середина XIII ст. | |||
| Побудовано | XVIII ст. | |||
| Основні дати: 1268—1328 — 1464 р. | ||||
| Будівлі: | ||||
| Статус | Мала базиліка | |||
| Стан | задовільний | |||
  Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне (Італія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історія до XVII ст
Перша церква на честь св. Марії гори Кармель була вибудована 1268 року. Бічні мури церкви зберегли фрагменти доби романики та готики. Навколо церкви сформувався кармелітський монастир. 1328 року церква і її прибудови були вперше збільшені, коли керівництво міста віддало ченцям-кармелітам ділянки землі. Новий будівельний період припав на 1464—1476 роки, коли в церкві перебудували трансепт та в монастирі трапезну (тобто ).
До XVII століття церква і монастир пережили реконструкцію. Дивним чином в монастирі находили гроші на замови відомим художникам Флоренції на нові цикли фресок і нові образа. Але головний фасад церкви зі століття в століття залишався недекорованим, як і в більшості старовинних храмів міста. Головний фасад церкви і на початок XXI ст. залишається оголеним з грубою цегляною кладкою.
1771 року монастирська церква помітно постраждала від пожежі, особливо її єдина нава та трансепт. Фрески і скарби мистецтва, зосереджені в каплицях церкви не постраждали. Але декор нави був створений наново в стилі пізнього італійського бароко практично в середньовічній церкві. Автор реконструкції — архітектор Джузеппе Руджері, виконроб — Джуліо Маннайоні. З реконструкцією та декором упорались у період 1775—1782 років, але головний фасад так і залишився без декору.
Головна нава і трансепт
Після вимушеної реконструкції і створення нового декору головна нава церкви справляє враження палацової зали. Пілястри, картини і стінописи можна було зустріти і в палацах XVIII–XIX століть. Лише тематика картин і стінописів свідчила, що це храм і що мистецтво Італії пройшло тривалий період розвитку і далеко відійшло від мистецтва середньовіччя. Нава після реконструкції досягла довжину 82 метри, вона 15 метрів завширшки, висота купола — 85 метрів.
Стінописи створив художник («Вознесіння Христа» та в куполі «Св. Трійця», «Богородиця в славі», сцени зі Старого та Нового заповітів). Архітектурні декорації в техніці фрески створив Доменіко Стаджи.
-
![image]()
Середхрестя церкви і стінописи в куполі. 18 ст. -
![image]()
Декор нави біля входу -
![image]()
Фреска в склепінні трансепта, 18 ст. -
![image]()
Вівтар церкви
Каплиця Бранкаччі
Так сталося, що старовинна церква стала відігравати роль картинної галереї або музею ще в добу середньовіччя та відродження. Керівництво монастиря скористалось нагодою і залучало до створення ікон та фресок найкращих на той час художників, що працювали у Флоренції. Слід надати належне сміливості священиків та володарів каплиць, що надавали завдання як уславленим, так і молодим, мало відомим на той час митцям.
Надзвичайну мистецьку вартість в церкві має каплиця Бранкаччі, що щасливо уникла руйнації при пожежі 1771 року. Вона серед найстаріших каплиць церкви і розташована в кінці правого рукава трансепту. Над її декоруванням попрацювало декілька різних майстрів і в різні періоди. Тому комплекс створених тут фресок розпадається на окремі творчі акти, відповідні різним художнім пошукам. Серед митців, що попрацювали тут, Мазоліно да Панікале, Філіппо Ліппі тощо. Її архітектура своєрідна, каплиця вузька і завелика, була також перебудована при намаганні зберегти старовинні фрески.
Але каплиця набула значення хрестоматії через цикл фресок, що були створені молодим художником Мазаччо. Ідейна програма циклу житіє апостола Петра та гріхопадіння людства. Вплив на мистецьку практику художників Флоренції був надзвичайним. Так, Філіппіно Ліппі, котрому пощастило закінчувати стінописи в каплиці після уславлених попередників, зажадав стати художником після відвідин церкви Карміне та каплиці Бранкаччі замолоду. Молодий Мікеланджело неодноразово відвідував каплицю Бранкаччі і залишив цикл замальовок композицій і фігур, створених колись Мазаччо.
В каплиці на початку XXI ст. вивішена також старовинна ікона «Мадона дель Пополо».
Каплиця родини Корсіні
Контрастно по відношенню до каплиці Бранкаччі виглядає каплиця родини Корсіні. Вона розташована в лівому рукаві трансепта. Корсіні були заклопотані увічненням пам'яті представника родини Андреа Корсіні, єпископа Фьєзоле. канонізованого католицькою церквою 1629 року. Замову на створення каплиці отримав архітектор П'єр Франческо Сальвіні. Роботи тривали в 1675 р. Сальвіні звернувся до стилю бароко, що мав розквіт в папському Римі і важко приживався у Флоренції. Особливістю каплиці був скульптурний декор при повній відмові від живопису, що створило закінчений і цілісний ансамбль архітектури і декору.
Корсіні запросили створити фреску лише в куполі каплиці, де попрацював неаполітанський художник Лука Джордано.
Вівтар або Велика каплиця
Див. також
Джерела
- Rolando Fusi, Piero Fusi: Florenz. Bonechi, Florenz 1977, S. 147.
- Paul Joannides (1993) Masaccio and Masolino: A Complete Catalogue. Phaidon: London.
Посилання
- archINFORM — 1994.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Санта-Марія-дель-Карміне (Флоренція)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazilika Santa Mariya del Karmine Florenciya ital Basilica di Santa Maria del Carmine Firenze uslavlena monastirska cerkva v misti Florenciya z dovgoyu istoriyeyu isnuvannya ta odin z misteckih centriv mista Bazilika Santa Mariya del Karmine Basilica di Santa Maria del Carmine Firenze Bazilika Santa Mariya del Karmine vnochiBazilika Santa Mariya del Karmine vnochi43 46 04 pn sh 11 14 37 sh d 43 76777777780577594 pn sh 11 24361111113877776 sh d 43 76777777780577594 11 24361111113877776 Koordinati 43 46 04 pn sh 11 14 37 sh d 43 76777777780577594 pn sh 11 24361111113877776 sh d 43 76777777780577594 11 24361111113877776Krayina Italiya 1 RoztashuvannyaFlorenciya 1 KonfesiyakatolicizmTipmala bazilika i dTip budivlimonastirska cerkvaStilgotika barokoAvtor proyektuDzhuzeppe Rudzheri rekonstrukciya 18 st vikonrob Dzhulio Mannajoni Data zasnuvannya1268 2 Pochatok budivnictvaseredina XIII st PobudovanoXVIII st Osnovni dati 1268 1328 1464 r Budivli cerkva dzvinicya freski dvorikStatus Mala bazilikaStanzadovilnijBazilika Santa Mariya del KarmineBazilika Santa Mariya del Karmine Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriya do XVII stPersha cerkva na chest sv Mariyi gori Karmel bula vibudovana 1268 roku Bichni muri cerkvi zberegli fragmenti dobi romaniki ta gotiki Navkolo cerkvi sformuvavsya karmelitskij monastir 1328 roku cerkva i yiyi pribudovi buli vpershe zbilsheni koli kerivnictvo mista viddalo chencyam karmelitam dilyanki zemli Novij budivelnij period pripav na 1464 1476 roki koli v cerkvi perebuduvali transept ta v monastiri trapeznu tobto Do XVII stolittya cerkva i monastir perezhili rekonstrukciyu Divnim chinom v monastiri nahodili groshi na zamovi vidomim hudozhnikam Florenciyi na novi cikli fresok i novi obraza Ale golovnij fasad cerkvi zi stolittya v stolittya zalishavsya nedekorovanim yak i v bilshosti starovinnih hramiv mista Golovnij fasad cerkvi i na pochatok XXI st zalishayetsya ogolenim z gruboyu ceglyanoyu kladkoyu 1771 roku monastirska cerkva pomitno postrazhdala vid pozhezhi osoblivo yiyi yedina nava ta transept Freski i skarbi mistectva zoseredzheni v kaplicyah cerkvi ne postrazhdali Ale dekor navi buv stvorenij nanovo v stili piznogo italijskogo baroko praktichno v serednovichnij cerkvi Avtor rekonstrukciyi arhitektor Dzhuzeppe Rudzheri vikonrob Dzhulio Mannajoni Z rekonstrukciyeyu ta dekorom uporalis u period 1775 1782 rokiv ale golovnij fasad tak i zalishivsya bez dekoru Golovna nava i transeptNava cerkvi pislya rekonstrukciyi XVIII st Pislya vimushenoyi rekonstrukciyi i stvorennya novogo dekoru golovna nava cerkvi spravlyaye vrazhennya palacovoyi zali Pilyastri kartini i stinopisi mozhna bulo zustriti i v palacah XVIII XIX stolit Lishe tematika kartin i stinopisiv svidchila sho ce hram i sho mistectvo Italiyi projshlo trivalij period rozvitku i daleko vidijshlo vid mistectva serednovichchya Nava pislya rekonstrukciyi dosyagla dovzhinu 82 metri vona 15 metriv zavshirshki visota kupola 85 metriv Stinopisi stvoriv hudozhnik Voznesinnya Hrista ta v kupoli Sv Trijcya Bogorodicya v slavi sceni zi Starogo ta Novogo zapovitiv Arhitekturni dekoraciyi v tehnici freski stvoriv Domeniko Stadzhi Seredhrestya cerkvi i stinopisi v kupoli 18 st Dekor navi bilya vhodu Freska v sklepinni transepta 18 st Vivtar cerkviKaplicya BrankachchiTak stalosya sho starovinna cerkva stala vidigravati rol kartinnoyi galereyi abo muzeyu she v dobu serednovichchya ta vidrodzhennya Kerivnictvo monastirya skoristalos nagodoyu i zaluchalo do stvorennya ikon ta fresok najkrashih na toj chas hudozhnikiv sho pracyuvali u Florenciyi Slid nadati nalezhne smilivosti svyashenikiv ta volodariv kaplic sho nadavali zavdannya yak uslavlenim tak i molodim malo vidomim na toj chas mitcyam Nadzvichajnu mistecku vartist v cerkvi maye kaplicya Brankachchi sho shaslivo unikla rujnaciyi pri pozhezhi 1771 roku Vona sered najstarishih kaplic cerkvi i roztashovana v kinci pravogo rukava transeptu Nad yiyi dekoruvannyam popracyuvalo dekilka riznih majstriv i v rizni periodi Tomu kompleks stvorenih tut fresok rozpadayetsya na okremi tvorchi akti vidpovidni riznim hudozhnim poshukam Sered mitciv sho popracyuvali tut Mazolino da Panikale Filippo Lippi tosho Yiyi arhitektura svoyeridna kaplicya vuzka i zavelika bula takozh perebudovana pri namaganni zberegti starovinni freski Ale kaplicya nabula znachennya hrestomatiyi cherez cikl fresok sho buli stvoreni molodim hudozhnikom Mazachcho Idejna programa ciklu zhitiye apostola Petra ta grihopadinnya lyudstva Vpliv na mistecku praktiku hudozhnikiv Florenciyi buv nadzvichajnim Tak Filippino Lippi kotromu poshastilo zakinchuvati stinopisi v kaplici pislya uslavlenih poperednikiv zazhadav stati hudozhnikom pislya vidvidin cerkvi Karmine ta kaplici Brankachchi zamolodu Molodij Mikelandzhelo neodnorazovo vidviduvav kaplicyu Brankachchi i zalishiv cikl zamalovok kompozicij i figur stvorenih kolis Mazachcho V kaplici na pochatku XXI st vivishena takozh starovinna ikona Madona del Popolo Kaplicya rodini KorsiniCerkva Santa Mariya del Karmine Anambl kaplici Korsini foto 2014 Kontrastno po vidnoshennyu do kaplici Brankachchi viglyadaye kaplicya rodini Korsini Vona roztashovana v livomu rukavi transepta Korsini buli zaklopotani uvichnennyam pam yati predstavnika rodini Andrea Korsini yepiskopa Fyezole kanonizovanogo katolickoyu cerkvoyu 1629 roku Zamovu na stvorennya kaplici otrimav arhitektor P yer Franchesko Salvini Roboti trivali v 1675 r Salvini zvernuvsya do stilyu baroko sho mav rozkvit v papskomu Rimi i vazhko prizhivavsya u Florenciyi Osoblivistyu kaplici buv skulpturnij dekor pri povnij vidmovi vid zhivopisu sho stvorilo zakinchenij i cilisnij ansambl arhitekturi i dekoru Korsini zaprosili stvoriti fresku lishe v kupoli kaplici de popracyuvav neapolitanskij hudozhnik Luka Dzhordano Vivtar abo Velika kaplicyaGolovnij vivtar cerkvi Arhivne fotoDiv takozhGerardo Starnina Mikelandzhelo BuonarrotiDzherelaRolando Fusi Piero Fusi Florenz Bonechi Florenz 1977 S 147 Paul Joannides 1993 Masaccio and Masolino A Complete Catalogue Phaidon London PosilannyaarchINFORM 1994 d Track Q265049 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazilika Santa Mariya del Karmine Florenciya