Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гро́нінген (нід. Groningen, МФА: [ˈɣroːnɪŋə(n)], ниж.-нім. Grunnen, фриз. Grins) — муніципалітет і місто на півночі Нідерландів, адміністративний центр провінції Гронінген. Населення міста — 233 тис. мешканців (2021 рік), що робить його найбільшим містом на півночі країни. Відомий як столиця півночі, Гронінген є економічним та культурним центром північної частини Нідерландів.
| Гронінген | |||
|---|---|---|---|
| — Муніципалітет / місто — | |||
Центр міста з церквою А-керк Площа Гроте-Маркт Міський театр Коренберс і церква А-керк Башта Святого Мартіна Будинок Гаудкантор | |||
| |||
| Координати: 53°13′ пн. ш. 6°33′ сх. д. / 53.217° пн. ш. 6.550° сх. д. | |||
| Країна | Нідерланди | ||
| Провінція | Гронінген | ||
| Площа (2006) | |||
| - Повна | 83,69 км² | ||
| - Суша | 79,59 км² | ||
| - Вода | 4,10 км² | ||
| Населення (1 січня 2021) | |||
| - Усього | 233 218 | ||
| - Густота | 1257/км² | ||
| Джерело: . | |||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
 | |||
  Гронінген | |||
Гронінген був заснований більш ніж 950 років тому і отримав права міста в 1245 році. Через його відносно ізольоване розташування від тогочасних почергових центрів влади у регіоні (Утрехт, Гаага, Брюссель), Гронінген історично залежав тільки від себе та прилеглих регіонів. Як ганзейське місто, він був частиною північнонімецької торговельної мережі, але згодом став переважно регіональним ринковим центром. На піку своєї могутності в 15 столітті Гронінген наближався до статусу незалежного міста-держави, і залишався автономним до французької епохи наприкінці 18 століття. У 1960-ті роки поблизу міста були знайдені великі поклади природного газу.
Нині Гронінген — велике університетське місто, де студенти складають понад 25% населення. Це робить місто демографічно наймолодшим у країні. Розташовані тут Гронінгенський університет, заснований у 1614 році та другий найстарший у Нідерландах, та Університет Ганзе належать до найкращих нідерланських університетів.
Етимологія
Походження та значення назви «Гронінген» (нід. «Groningen») і її старшого варіанту «Groeningen» достеменно невідомі. Народна історія розповідає про те, що в 453 році до нашої ери вигнанці з Трої, поводирем яких була міфічна особа на ім'я Груно (нід. Gruno) (або Grunius, Gryns чи Grunus), разом із групою фрігійців із Німеччини заснували поселення на місці сучасного Гронінгена, і збудували замок на березі [nl], який вони назвали Грюнобург (нід. Grunoburg) і який пізніше був зруйнований вікінгами.
Одна з сучасних теорій полягає в тому, що «Гронінген» означало «серед народу Гроні» (Groningi та Groninga в 11 столітті), похідне від Gronesbeke, що було старою назвою невеликого озера біля Гюнзе (на півночній межі села Зейдлардервен). Інша теорія полягає в тому, що назва походить від слова groenighe або groene inge, що означає «зелені поля».
Під час французької окупації території Гронінген мав назву Гронінг (нід. Groningue). У Фризькій мові місто має назву Грінс (Grins). У провінції Гронінген його називають Грот Лауг (Groot Loug); на регіональному рівні часто звуть просто Стад (Stad, «місто»), а його мешканців — Стадьєрами (Stadjers) або Стадьєдерами (Stadjeder). Нідерландці іноді називають його «Метрополісом Півночі» або «Мартіністад» (на честь [nl]).
Історія
Перша згадка датована 1040 роком і міститься у акті дарування імператора Священної Римської імперії Генріха III єпископу міста Утрехт.
У 1100 році місто було укріплене, швидко розвивалось і в 1229 році стало членом Ганзейського союзу, куди входили ще Любек, Бремен та Гамбург.
У 1579 році Гронінген приєднався до Утрехтської унії і доблесно боровся з іспанцями, що захопили його в 1580 р. та утримували до 1594 р. Наприкінці XVII стотліття були збудовані укріплення, що знесли у 1874—1878 роках і на їхньому місці заклали сади.
Історичне значення Гронінгена зросло, коли в 1614 році був заснований Гронінгенський університет, другий за значенням після Лейденського університету. В інтер'єрі будівлі є аудиторія з вітражами та з портретами професорів, які там викладали.
Населені пункти муніципалітету
- Міста
- Села
- Вінневер
- Гліммен
- Доркверд
- Енгелберт
- Мерстад
- Норддейк
- Нордларен
- Оннен
- Патерсволде
- Тен-Бур
- Тен-Пост
- Тесінге
- Селища
Туристичні пам'ятки
Найбільш людний центр міста — ринкова площа, , де розташована неокласична ратуша та , збудований у стилі Ренесанс.
У північно-східній частині площі у XI чи XII столітті стояла романська каплиця; на її місці на початку XIII століття була збудована протестантська церква на честь заступника міста Святого Мартина. Від початкової будівлі на сьогодні лишився лише поперечний неф, шестикутні хори були споруджені в 1400—1425 роках, а перепланування XV столітті призвели до розширення нефу. Найбільша гордість церкви — п'ятиярусна дзвіниця готичного стилю в основі і в стилі ренесанс на верхніх ярусах. Із висоти 97 метрів (вона тільки трохи нижча за дзвіницю Утрехтського собору) можна милуватись величною панорамою міста.
Відомі особистості
У місті народилась:
- Барбара Сток (* 1970) — нідерландська карикатуристка.
Див. також
Примітки
- Bevolkingsontwikkeling; regio per maand [Population growth; regions per month]. CBS Statline (нід.). CBS. 1 січня 2021. Процитовано 20 квітня 2023.
- Groningen: Small City, Full of Life. University of Groningen (англ.). 19 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2022.
- . 24 липня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2022.
- van de Broek, Jan (2007). Groningen, een stad apart : over het verleden van een eigenzinnige stad (1000-1600). Assen: Koninklijke Van Gorcum. с. 71.
- . Groningen.nl (брит.). Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 15 вересня 2022.
- De Navorscher: Een middel tot gedachtenwisseling en letterkundig verkeer, tusschen allen die iets weten: iets te vragen hebben, of iets kunnen oplossen ... (нід.). J.C. Loman, Jr. 1855. с. 44—45.
- John Lothrop Motley (1867). History of the United Netherlands, from the Death of William the Silent to the Synod of Dort: With a Full View of the English-Dutch Struggle Against Spain, and of the Origin and Destruction of the Spanish Armada. John Murray. с. 270.
- Nieuwe Groninger encyclopedie (нід.). REGIO-PRoject uitgevers. 1999. с. 317. ISBN .
- Conrad Malte-Brun (1834). A System of Universal Geography: Or A Description of All the Parts of the World, on a New Plan, According to the Great Natural Divisions of the Globe. S. Walker. с. 1095.
- "Grins (II)”, in Wurdboek fan de Fryske taal (in Dutch), 2011
- Onze taaltuin (нід.). Т. 5—6. 1936. с. 187.
- Helmer Molema (1887). Woordenboek der Groningsche volkstaal in de 19de eeuw (нід.). Mekel. с. 398.
- Cliff Hague; Paul Jenkins (2005). Place Identity, Participation and Planning. Psychology Press. с. 109. ISBN .
Посилання
- Хронінґе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гронінген |
- Groninger Museum [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Нідерландів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Groningen znachennya Gro ningen nid Groningen MFA ˈɣroːnɪŋe n nizh nim Grunnen friz Grins municipalitet i misto na pivnochi Niderlandiv administrativnij centr provinciyi Groningen Naselennya mista 233 tis meshkanciv 2021 rik sho robit jogo najbilshim mistom na pivnochi krayini Vidomij yak stolicya pivnochi Groningen ye ekonomichnim ta kulturnim centrom pivnichnoyi chastini Niderlandiv Groningen nid Groningen nizh nim Grunnen friz Grins Municipalitet misto Centr mista z cerkvoyu A kerkPlosha Grote MarktMiskij teatrKorenbers i cerkva A kerkBashta Svyatogo MartinaBudinok GaudkantorMuzej GroningenaPrapor GerbKoordinati 53 13 pn sh 6 33 sh d 53 217 pn sh 6 550 sh d 53 217 6 550KrayinaNiderlandiProvinciyaGroningenPlosha 2006 Povna 83 69 km Susha 79 59 km Voda 4 10 km Naselennya 1 sichnya 2021 Usogo 233 218 Gustota 1257 km Dzherelo Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Roztashuvannya mista na mapi provinciyi GroningenRoztashuvannya mista na mapi provinciyi GroningenGroningen Groningen buv zasnovanij bilsh nizh 950 rokiv tomu i otrimav prava mista v 1245 roci Cherez jogo vidnosno izolovane roztashuvannya vid togochasnih pochergovih centriv vladi u regioni Utreht Gaaga Bryussel Groningen istorichno zalezhav tilki vid sebe ta prileglih regioniv Yak ganzejske misto vin buv chastinoyu pivnichnonimeckoyi torgovelnoyi merezhi ale zgodom stav perevazhno regionalnim rinkovim centrom Na piku svoyeyi mogutnosti v 15 stolitti Groningen nablizhavsya do statusu nezalezhnogo mista derzhavi i zalishavsya avtonomnim do francuzkoyi epohi naprikinci 18 stolittya U 1960 ti roki poblizu mista buli znajdeni veliki pokladi prirodnogo gazu Nini Groningen velike universitetske misto de studenti skladayut ponad 25 naselennya Ce robit misto demografichno najmolodshim u krayini Roztashovani tut Groningenskij universitet zasnovanij u 1614 roci ta drugij najstarshij u Niderlandah ta Universitet Ganze nalezhat do najkrashih niderlanskih universitetiv EtimologiyaPohodzhennya ta znachennya nazvi Groningen nid Groningen i yiyi starshogo variantu Groeningen dostemenno nevidomi Narodna istoriya rozpovidaye pro te sho v 453 roci do nashoyi eri vignanci z Troyi povodirem yakih bula mifichna osoba na im ya Gruno nid Gruno abo Grunius Gryns chi Grunus razom iz grupoyu frigijciv iz Nimechchini zasnuvali poselennya na misci suchasnogo Groningena i zbuduvali zamok na berezi nl yakij voni nazvali Gryunoburg nid Grunoburg i yakij piznishe buv zrujnovanij vikingami Odna z suchasnih teorij polyagaye v tomu sho Groningen oznachalo sered narodu Groni Groningi ta Groninga v 11 stolitti pohidne vid Gronesbeke sho bulo staroyu nazvoyu nevelikogo ozera bilya Gyunze na pivnochnij mezhi sela Zejdlarderven Insha teoriya polyagaye v tomu sho nazva pohodit vid slova groenighe abo groene inge sho oznachaye zeleni polya Pid chas francuzkoyi okupaciyi teritoriyi Groningen mav nazvu Groning nid Groningue U Frizkij movi misto maye nazvu Grins Grins U provinciyi Groningen jogo nazivayut Grot Laug Groot Loug na regionalnomu rivni chasto zvut prosto Stad Stad misto a jogo meshkanciv Stadyerami Stadjers abo Stadyederami Stadjeder Niderlandci inodi nazivayut jogo Metropolisom Pivnochi abo Martinistad na chest nl IstoriyaVezha Svyatogo Martina Persha zgadka datovana 1040 rokom i mistitsya u akti daruvannya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha III yepiskopu mista Utreht U 1100 roci misto bulo ukriplene shvidko rozvivalos i v 1229 roci stalo chlenom Ganzejskogo soyuzu kudi vhodili she Lyubek Bremen ta Gamburg U 1579 roci Groningen priyednavsya do Utrehtskoyi uniyi i doblesno borovsya z ispancyami sho zahopili jogo v 1580 r ta utrimuvali do 1594 r Naprikinci XVII stotlittya buli zbudovani ukriplennya sho znesli u 1874 1878 rokah i na yihnomu misci zaklali sadi Golovna budivlya universitetu Groningena Istorichne znachennya Groningena zroslo koli v 1614 roci buv zasnovanij Groningenskij universitet drugij za znachennyam pislya Lejdenskogo universitetu V inter yeri budivli ye auditoriya z vitrazhami ta z portretami profesoriv yaki tam vikladali Naseleni punkti municipalitetuMistaGaren Gogkerk GroningenSelaVinnever Glimmen Dorkverd Engelbert Merstad Norddejk Nordlaren Onnen Patersvolde Ten Bur Ten Post TesingeSelishaEssenTuristichni pam yatkiNajbilsh lyudnij centr mista rinkova plosha de roztashovana neoklasichna ratusha ta zbudovanij u stili Renesans U pivnichno shidnij chastini ploshi u XI chi XII stolitti stoyala romanska kaplicya na yiyi misci na pochatku XIII stolittya bula zbudovana protestantska cerkva na chest zastupnika mista Svyatogo Martina Vid pochatkovoyi budivli na sogodni lishivsya lishe poperechnij nef shestikutni hori buli sporudzheni v 1400 1425 rokah a pereplanuvannya XV stolitti prizveli do rozshirennya nefu Najbilsha gordist cerkvi p yatiyarusna dzvinicya gotichnogo stilyu v osnovi i v stili renesans na verhnih yarusah Iz visoti 97 metriv vona tilki trohi nizhcha za dzvinicyu Utrehtskogo soboru mozhna miluvatis velichnoyu panoramoyu mista Vidomi osobistostiU misti narodilas Barbara Stok 1970 niderlandska karikaturistka Div takozhMuzej GroningenaPrimitkiBevolkingsontwikkeling regio per maand Population growth regions per month CBS Statline nid CBS 1 sichnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2023 Groningen Small City Full of Life University of Groningen angl 19 veresnya 2016 Procitovano 15 veresnya 2022 24 lipnya 2011 Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2022 van de Broek Jan 2007 Groningen een stad apart over het verleden van een eigenzinnige stad 1000 1600 Assen Koninklijke Van Gorcum s 71 Groningen nl brit Arhiv originalu za 9 serpnya 2023 Procitovano 15 veresnya 2022 De Navorscher Een middel tot gedachtenwisseling en letterkundig verkeer tusschen allen die iets weten iets te vragen hebben of iets kunnen oplossen nid J C Loman Jr 1855 s 44 45 John Lothrop Motley 1867 History of the United Netherlands from the Death of William the Silent to the Synod of Dort With a Full View of the English Dutch Struggle Against Spain and of the Origin and Destruction of the Spanish Armada John Murray s 270 Nieuwe Groninger encyclopedie nid REGIO PRoject uitgevers 1999 s 317 ISBN 978 90 5028 132 4 Conrad Malte Brun 1834 A System of Universal Geography Or A Description of All the Parts of the World on a New Plan According to the Great Natural Divisions of the Globe S Walker s 1095 Grins II in Wurdboek fan de Fryske taal in Dutch 2011 Onze taaltuin nid T 5 6 1936 s 187 Helmer Molema 1887 Woordenboek der Groningsche volkstaal in de 19de eeuw nid Mekel s 398 Cliff Hague Paul Jenkins 2005 Place Identity Participation and Planning Psychology Press s 109 ISBN 978 0 415 26242 2 PosilannyaHroninge Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GroningenGroninger Museum 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Niderlandiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi