Нідерла́нди (нід. Nederland МФА: [ˈneːdərlɑnt]) — країна на заході Європи на березі Північного моря.
Рельєф
Поверхня країни – низовина. Вздовж берегів — дюни, вати, марші, польдери (осушені території).
Станом на початок XXI ст. нижче від рівня моря розташовано понад 50 % території держави, включно з майже всіма західними регіонами - від провінції Зеландія на південному заході до провінції Гронінген на північному сході. Більшу їх частину голландці почали відвойовувати біля моря ще у XIII ст. і зуміли перетворити в продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт і мілин були обгороджені греблями, вода відкачувалася впродовж століть за допомогою енергії вітряків, а пізніше паровими і електричними насосами.
Рівні великих річок країни в їх нижніх течіях нерідко розташовуються вище навколишніх межиріч, складених пухкими осадами, і природним захистом від повеней є берегові вали, які зміцнюють греблями.
З 1927 року в Нідерландах почалося здійснення великого гідротехнічного проєкту з осушення затоки . До 1932 було завершене будівництво основної греблі довжиною 29 км. Насамперед було осушено польдер (Північна Голландія), потім Урк (нині входить до провінції Флеволанд). Таким же способом були осушені території Східного і Південного Флеволанду. Внаслідок відділення дамбою від моря та витіснення морської води водами річки Ейссел утворилися прісноводні озера Ейсселмер та Маркермер.
Ще один проєкт «Дельта», був реалізований під впливом катастрофічної штормової повені 1953 року. Роботи тривали з 1958 до 1997 року, з метою захисту зовнішніх частин дельти Рейну-Маасу з численним островами від повеней.
Сьогодні в Нідерландах розглядається проєкт будівництва гребель між Фрізькими островами, які обрамовують північне узбережжя країни. При цьому мілководне Ваттове море (Ваддензе), що тягнеться між цими островами і материком, також буде осушене. У 1990-х роках стратегія гідротехнічних і меліоративних робіт, що нараховували тисячолітню історію, істотно змінилася. Тепер планується перетворити бл. 240 тис. га, або приблизно 1/10 всіх сільськогосподарських угідь країни, в ліси, луги і озера з метою охорони навколишнього середовища.
Значна частина території Нідерландів розташована вище за рівень моря. Це піщані берегові дюни, плоскі і слабкогорбисті рівнини переважно на сході і півдні країни, а також крейдяне плато, розчленоване глибокими річковими долинами, на крайньому південному сході. Тут знаходиться найвища точка країни — гора Валсерберг (321 м над р.м.).
Річки
Є густа мережа річок, найбільші з яких — Рейн, Маас, Шельда. Озеро-затока — Ейсселмер та ін.
Клімат
Клімат морський, помірний. Завдяки переважанню західних вітрів, що дують з Північного моря, зимою в Нідерландах звичайно встановлюється м'яка погода, а влітку — прохолодна.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Нідерландів |
- Map showing first two digits of postal codes [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (see ),
- [en]. «Моря виходять з берегів» // National Geographic. — Т. #6, вип. Вересень 2013. — С. 50. Процитовано 2013-09-01.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niderla ndi nid Nederland MFA ˈneːderlɑnt krayina na zahodi Yevropi na berezi Pivnichnogo morya Relyefna mapa Niderlandiv z kordonami provijncij Karta Niderlandiv Teritoriya Niderlandiv bez dyun i damb nezahisheni teritoriyi pokazani zatoplenimi Dyuni yaki zahishayut teritoriyu Niderlandiv vid zatoplennya RelyefPoverhnya krayini nizovina Vzdovzh beregiv dyuni vati marshi polderi osusheni teritoriyi Stanom na pochatok XXI st nizhche vid rivnya morya roztashovano ponad 50 teritoriyi derzhavi vklyuchno z majzhe vsima zahidnimi regionami vid provinciyi Zelandiya na pivdennomu zahodi do provinciyi Groningen na pivnichnomu shodi Bilshu yih chastinu gollandci pochali vidvojovuvati bilya morya she u XIII st i zumili peretvoriti v produktivni orni ugiddya Dilyanki bolit i milin buli obgorodzheni greblyami voda vidkachuvalasya vprodovzh stolit za dopomogoyu energiyi vitryakiv a piznishe parovimi i elektrichnimi nasosami Rivni velikih richok krayini v yih nizhnih techiyah neridko roztashovuyutsya vishe navkolishnih mezhirich skladenih puhkimi osadami i prirodnim zahistom vid povenej ye beregovi vali yaki zmicnyuyut greblyami Z 1927 roku v Niderlandah pochalosya zdijsnennya velikogo gidrotehnichnogo proyektu z osushennya zatoki Do 1932 bulo zavershene budivnictvo osnovnoyi grebli dovzhinoyu 29 km Nasampered bulo osusheno polder Pivnichna Gollandiya potim Urk nini vhodit do provinciyi Flevoland Takim zhe sposobom buli osusheni teritoriyi Shidnogo i Pivdennogo Flevolandu Vnaslidok viddilennya damboyu vid morya ta vitisnennya morskoyi vodi vodami richki Ejssel utvorilisya prisnovodni ozera Ejsselmer ta Markermer She odin proyekt Delta buv realizovanij pid vplivom katastrofichnoyi shtormovoyi poveni 1953 roku Roboti trivali z 1958 do 1997 roku z metoyu zahistu zovnishnih chastin delti Rejnu Maasu z chislennim ostrovami vid povenej Sogodni v Niderlandah rozglyadayetsya proyekt budivnictva grebel mizh Frizkimi ostrovami yaki obramovuyut pivnichne uzberezhzhya krayini Pri comu milkovodne Vattove more Vaddenze sho tyagnetsya mizh cimi ostrovami i materikom takozh bude osushene U 1990 h rokah strategiya gidrotehnichnih i meliorativnih robit sho narahovuvali tisyacholitnyu istoriyu istotno zminilasya Teper planuyetsya peretvoriti bl 240 tis ga abo priblizno 1 10 vsih silskogospodarskih ugid krayini v lisi lugi i ozera z metoyu ohoroni navkolishnogo seredovisha Znachna chastina teritoriyi Niderlandiv roztashovana vishe za riven morya Ce pishani beregovi dyuni ploski i slabkogorbisti rivnini perevazhno na shodi i pivdni krayini a takozh krejdyane plato rozchlenovane glibokimi richkovimi dolinami na krajnomu pivdennomu shodi Tut znahoditsya najvisha tochka krayini gora Valserberg 321 m nad r m RichkiYe gusta merezha richok najbilshi z yakih Rejn Maas Shelda Ozero zatoka Ejsselmer ta in KlimatKlimat morskij pomirnij Zavdyaki perevazhannyu zahidnih vitriv sho duyut z Pivnichnogo morya zimoyu v Niderlandah zvichajno vstanovlyuyetsya m yaka pogoda a vlitku proholodna Div takozhGeologiya Niderlandiv Korisni kopalini NiderlandivDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Niderlandiv Map showing first two digits of postal codes 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine see en Morya vihodyat z beregiv National Geographic T 6 vip Veresen 2013 S 50 Procitovano 2013 09 01