Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авіаносці типу «Інвінсібл» (англ. Invincible-class) — серія британських легких авіаносців 1980-2010-х років. Були створені після скасування програми будівництва авіаносців .
| Авіаносці типу «Інвінсібл» | ||
|---|---|---|
 | ||
| HMS Ocean не є класом Invincible, але має форму корпусу, засновану на класі Invincible. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Легкий авіаносець | |
| Держава прапора |  Велика Британія | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 20 600 т (повна) | |
| Довжина | 209 м | |
| Ширина | 36 м | |
| Осадка | 8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 ГТД Rolls-Royce Olympus TM3B | |
| Потужність | 100 000 к.с. | |
| Швидкість | 28 вузлів (максимальна) 18 вузлів (крейсерська) | |
| Автономність плавання | 7000 миль | |
| Екіпаж | 650 моряків 350 чоловік — авіакрило до 500 десантників | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 2×20 мм ЗРК Phalanx CIWS | |
| Авіація | до 22 літаків та вертольотів | |
Історія створення
На початку 1970-х років більшість британських спеціалістів вважали, що використання палубної авіації неефективне, і її слід замінити вертольотами, розміщеними на фрегатах та есмінцях. Закладений у 1973 році авіанесучий корабель «Інвінсібл» спочатку планувалось озброїти саме вертольотами.
Але у цей час був створений британський літак вертикального злету та приземлення Hawker Siddeley Harrier. У 1971 році його випробували на авіаносці «Арк Роял». Випробування показали, що в режимі чисто вертикального злету літак може брати на борт дуже мало озброєння та палива. Тому було запропоновано здійснювати зліт за допомогою трампліна. Випробування літака з використанням трампліна у 1977—1979 роках дозволили збільшити корисне навантаження літака на 800 кг, після чого авіаносець «Інвінсібл» був оснащений трампліном з кутом нахилу 7°.
Оскільки уряд лейбористів був проти будівництва авіаносців, кораблі цієї серії до 1980 року класифікувались як авіанесучі крейсери. Всього було збудовано три кораблі серії. Основним їх завданням було патрулювання північної Атлантики та полювання за радянськими підводними човнами.
Конструкція
Корпус
Авіаносці типу «Інвінсібл» мали подовжену острівну надбудову з двома трубами. Кораблі мали 2 галерейні палуби та 6 суцільних. Бронювання та протиторпедного захисту не було, непотоплюваність суден забезпечували подвійне дно та подвійні борти.
Польотна палуба спочатку мала розміри 168×12,2 м та трамплін з кутом нахилу 7°. Після модернізації її збільшили до 183×13,5 м, кут нахилу трампліна збільшили до 12° («Арк Роял» отримав такий трамплін зразу).
Ангар довжиною 130 м і висотою 7,6 м був розділений на 3 частини двома протипожежними жалюзями. 2 літакопідйомники нової конструкції з гідроприводами були легшими за традиційні ліфти з електромоторами і дозволяли поперечну подачу літаків на польотну палубу. Катапульт та аерофінішерів не було.
Енергетична установка
Енергетична установка кораблів складалась з чотирьох газотурбінних двигунів «Rolls-Royce Olympus TM3B» потужністю 28 000 к.с. кожен. Вони розміщувались попарно у носовій (по правому борту) та кормовій (по лівому борту) частинах. Вони могли працювати як разом, так і окремо, що дозволяло проводити ремонтні роботи на ходу, перебуваючи у морі.
Для вироблення електричної енергії використовувались 8 дизель-генераторів загальною потужністю 14 000 кВт.
Озброєння
Початково всі кораблі серії були озброєні одним ЗРК «Sea Dart». Після Фолклендської війни на всіх кораблях додатково встановили по 2 зенітні гармати «Ерлікон» та по 2 (на «Арк Роял» — 3) американські ЗРК Phalanx CIWS. Наприкінці 1990-х років їх замінили на ЗРК .
Зазвичай на авіаносцях базувались по 5 літаків та 9 вертольотів (Westland Sea King та AgustaWestland AW101). Під час бойових дій кількість літаків була збільшена до 10.
Крім того, авіаносці могли брати до 500 чоловік десанту.
Радіолокаційне обладнання
Радіолокаційне обладнання було наступне:
- радар дальнього слідкування за цілями типу 965
- радар слідкування за надводними і повітряними цілями та цілевказування типу 992R;
- два радари керування вогнем типу 909;
- навігаційний радар типу 1006;
- гідроакустична станція 2016
Крім того, на авіаносцях встановлювалась система зв'язку ISC-3 та бойова інформаційно-керуюча система ADAWS-6.
Представники
| Назва | Номер | Будівництво | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Інвінсібл Invincible | R05 | Vickers Shipbuilding and Engineering | 12 липня 1973 року | 3 травня 1977 року | 11 липня 1980 року | зданий на злам в 2011 році |
| Іластріес Illustrious | R06 | Swan Hunter | 7 жовтня 1976 року | 1 грудня 1978 року | 20 червня 1982 року | зданий на злам в 2016 році |
| Арк Роял Ark Royal | R07 | Swan Hunter | Грудень 1978 року | 2 червня 1981 року | 1 листопада 1985 року | зданий на злам в 2013 році |
Характеристика проекту
Після побудови авіаносці даного класу не справили особливого враження. Вони були набагато меншими від американських ударних авіаносців. Крім того, літаки вертикального злету та посадки теж оцінювались неоднозначно. Але досвід Фолклендської війни повністю розвіяв ці сумніви. Літаки «Інвінсібла» та «Гермеса» завоювали панування у повітряному просторі, здійснивши більше 1600 вильотів, часто у несприятливих погодних умовах. Вони збили 23 аргентинські літаки, не зазнавши бойових втрат (8 літаків було втрачено через небойові причини).
Початкова вартість будівництва кожного корабля оцінювалась у 60 млн. фунтів стерлінгів. Реально вартість побудови «Інвінсібла» склала 184,5 млн ф.ст. Ремонт та модернізація «Арк Рояла» у 1999—2001 роках обійшлась у 147 мнн. ф.ст.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Інвінсібл»
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland.
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- * С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avianosci tipu Invinsibl angl Invincible class seriya britanskih legkih avianosciv 1980 2010 h rokiv Buli stvoreni pislya skasuvannya programi budivnictva avianosciv Avianosci tipu Invinsibl HMS Ocean ne ye klasom Invincible ale maye formu korpusu zasnovanu na klasi Invincible SluzhbaTip klas Legkij avianosecDerzhava prapora Velika BritaniyaIdentifikaciyaParametriTonnazh 20 600 t povna Dovzhina 209 mShirina 36 mOsadka 8 mTehnichni daniRuhova ustanovka 4 GTD Rolls Royce Olympus TM3BPotuzhnist 100 000 k s Shvidkist 28 vuzliv maksimalna 18 vuzliv krejserska Avtonomnist plavannya 7000 milEkipazh 650 moryakiv 350 cholovik aviakrilo do 500 desantnikivOzbroyennyaZenitne ozbroyennya 2 20 mm ZRK Phalanx CIWSAviaciya do 22 litakiv ta vertolotivIstoriya stvorennyaNa pochatku 1970 h rokiv bilshist britanskih specialistiv vvazhali sho vikoristannya palubnoyi aviaciyi neefektivne i yiyi slid zaminiti vertolotami rozmishenimi na fregatah ta esmincyah Zakladenij u 1973 roci avianesuchij korabel Invinsibl spochatku planuvalos ozbroyiti same vertolotami Ale u cej chas buv stvorenij britanskij litak vertikalnogo zletu ta prizemlennya Hawker Siddeley Harrier U 1971 roci jogo viprobuvali na avianosci Ark Royal Viprobuvannya pokazali sho v rezhimi chisto vertikalnogo zletu litak mozhe brati na bort duzhe malo ozbroyennya ta paliva Tomu bulo zaproponovano zdijsnyuvati zlit za dopomogoyu tramplina Viprobuvannya litaka z vikoristannyam tramplina u 1977 1979 rokah dozvolili zbilshiti korisne navantazhennya litaka na 800 kg pislya chogo avianosec Invinsibl buv osnashenij tramplinom z kutom nahilu 7 Oskilki uryad lejboristiv buv proti budivnictva avianosciv korabli ciyeyi seriyi do 1980 roku klasifikuvalis yak avianesuchi krejseri Vsogo bulo zbudovano tri korabli seriyi Osnovnim yih zavdannyam bulo patrulyuvannya pivnichnoyi Atlantiki ta polyuvannya za radyanskimi pidvodnimi chovnami KonstrukciyaKorpus Avianosci tipu Invinsibl mali podovzhenu ostrivnu nadbudovu z dvoma trubami Korabli mali 2 galerejni palubi ta 6 sucilnih Bronyuvannya ta protitorpednogo zahistu ne bulo nepotoplyuvanist suden zabezpechuvali podvijne dno ta podvijni borti Polotna paluba spochatku mala rozmiri 168 12 2 m ta tramplin z kutom nahilu 7 Pislya modernizaciyi yiyi zbilshili do 183 13 5 m kut nahilu tramplina zbilshili do 12 Ark Royal otrimav takij tramplin zrazu Angar dovzhinoyu 130 m i visotoyu 7 6 m buv rozdilenij na 3 chastini dvoma protipozhezhnimi zhalyuzyami 2 litakopidjomniki novoyi konstrukciyi z gidroprivodami buli legshimi za tradicijni lifti z elektromotorami i dozvolyali poperechnu podachu litakiv na polotnu palubu Katapult ta aerofinisheriv ne bulo Energetichna ustanovka Energetichna ustanovka korabliv skladalas z chotiroh gazoturbinnih dviguniv Rolls Royce Olympus TM3B potuzhnistyu 28 000 k s kozhen Voni rozmishuvalis poparno u nosovij po pravomu bortu ta kormovij po livomu bortu chastinah Voni mogli pracyuvati yak razom tak i okremo sho dozvolyalo provoditi remontni roboti na hodu perebuvayuchi u mori Dlya viroblennya elektrichnoyi energiyi vikoristovuvalis 8 dizel generatoriv zagalnoyu potuzhnistyu 14 000 kVt Ozbroyennya Pochatkovo vsi korabli seriyi buli ozbroyeni odnim ZRK Sea Dart Pislya Folklendskoyi vijni na vsih korablyah dodatkovo vstanovili po 2 zenitni garmati Erlikon ta po 2 na Ark Royal 3 amerikanski ZRK Phalanx CIWS Naprikinci 1990 h rokiv yih zaminili na ZRK Zazvichaj na avianoscyah bazuvalis po 5 litakiv ta 9 vertolotiv Westland Sea King ta AgustaWestland AW101 Pid chas bojovih dij kilkist litakiv bula zbilshena do 10 Krim togo avianosci mogli brati do 500 cholovik desantu Radiolokacijne obladnannya Radiolokacijne obladnannya bulo nastupne radar dalnogo slidkuvannya za cilyami tipu 965 radar slidkuvannya za nadvodnimi i povitryanimi cilyami ta cilevkazuvannya tipu 992R dva radari keruvannya vognem tipu 909 navigacijnij radar tipu 1006 gidroakustichna stanciya 2016 Krim togo na avianoscyah vstanovlyuvalas sistema zv yazku ISC 3 ta bojova informacijno keruyucha sistema ADAWS 6 PredstavnikiNazva Nomer Budivnictvo Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij DolyaInvinsibl Invincible R05 Vickers Shipbuilding and Engineering 12 lipnya 1973 roku 3 travnya 1977 roku 11 lipnya 1980 roku zdanij na zlam v 2011 rociIlastries Illustrious R06 Swan Hunter 7 zhovtnya 1976 roku 1 grudnya 1978 roku 20 chervnya 1982 roku zdanij na zlam v 2016 rociArk Royal Ark Royal R07 Swan Hunter Gruden 1978 roku 2 chervnya 1981 roku 1 listopada 1985 roku zdanij na zlam v 2013 rociHarakteristika proektuPislya pobudovi avianosci danogo klasu ne spravili osoblivogo vrazhennya Voni buli nabagato menshimi vid amerikanskih udarnih avianosciv Krim togo litaki vertikalnogo zletu ta posadki tezh ocinyuvalis neodnoznachno Ale dosvid Folklendskoyi vijni povnistyu rozviyav ci sumnivi Litaki Invinsibla ta Germesa zavoyuvali panuvannya u povitryanomu prostori zdijsnivshi bilshe 1600 vilotiv chasto u nespriyatlivih pogodnih umovah Voni zbili 23 argentinski litaki ne zaznavshi bojovih vtrat 8 litakiv bulo vtracheno cherez nebojovi prichini Pochatkova vartist budivnictva kozhnogo korablya ocinyuvalas u 60 mln funtiv sterlingiv Realno vartist pobudovi Invinsibla sklala 184 5 mln f st Remont ta modernizaciya Ark Royala u 1999 2001 rokah obijshlas u 147 mnn f st PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avianosci tipu Invinsibl LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1947 1995 US Naval Institute Press Annapolos Maryland ISBN 978 0870219139 K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s ros Enciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 S A Balakin Avianoscy mira 1945 2001 Velikobritaniya Avstraliya Argentina Braziliya Kanada Indiya Ispaniya Italiya SSSR i Rossiya Tailand