Коширже чеськ Košíře міський район і кадастровий квартал Праги Він розташований в долині Мотольського потоку на даний ча

Коширже (чеськ. Košíře) — міський район і кадастровий квартал Праги. Він розташований в долині Мотольського потоку (на даний час пущеного в трубах) на його правому березі. З півночі та сходу межує зі Сміховом, на заході з Мотолем, на півдні з районами Їнониці та Радлиці; входить до міського адміністративного району Прага 5.


Загальна інформація
Коширже

50°04′13″ пн. ш. 14°22′48″ сх. д. / 50.07028000002777191° пн. ш. 14.38000000002777945° сх. д.Координати: 50°04′13″ пн. ш. 14°22′48″ сх. д. / 50.07028000002777191° пн. ш. 14.38000000002777945° сх. д.
Країна	Чехія
Адмінодиниця	^d
Засновано	1922
Площа	3,227 квадратний кілометр
Населення	16 145 осіб (26 березня 2021)^[1]


Карта
Коширже Коширже (Прага)
Коширже у Вікісховищі

Коротка історія

Коширже до другої половини XIX ст. був селом, оточеним виноградниками. В XVI–XVII ст. селом володіли представники роду Мислікових з Гиршова (Myslíkové z Hyršova). Воно почало розвиватись до свого теперішнього вигляду одночасно з розвитком промисловості в Сміхові (в Коширжах проживали робітники сміховських заводів). У 1895 році Коширже стало містом, а в 1922 році — частиною .

По сучасній вулиці Пльзеньській проходить одна з найстаріших ліній електричного трамваю на території сучасної Праги (у 1896 році мер міста Коширже Матей Главачек ввів в експлуатацію приватну електричну залізницю Сміхов–Коширже).

У липні 1905 року Коширже постраждав від раптової повені, коли Мотольський потік розлився і затопив будинки в його долині.

Характер району

Найбільш забудовані частини Коширже — долина (на сьогодні взятого в труби Мотольського потоку) і північний схил гори Відуле. Забудова в долині складається переважно з багатоквартирних будинків; на схилі розташовані переважно вілли. Основну частину забудови Коширже було здійснено до Другої світової війни, тож у наступні роки в районі не було масового панельного будівництва (за винятком декількох панельних будинків біля зупинки громадського транспорту Кавалірка). В наш час Коширже і далі забудовується.

Західна частина Коширже складається головним чином з природного парку Коширже-Мотол з колишнім виноградарським маєтком Цибулка, за назвою якого місцеві жителі інколи називають і лісопарк.

Визначні місця

Над Коширжською площею розташована одна з домінуючих споруд Коширже, збудований в стилі функціоналізму костел св. Яна Непомуцького (будівництво завершене в 1942 р.); другою домінантою є колишній Завод пристроїв та автоматизації (ZPA Košíře) у Відулі.

У Коширжському кадастровому кварталі збереглися кілька садиб, наприклад Шмукиржка, Цибулка або Будянка. До району (на території кадастрового кварталу Сміхова) тісно примикає історичне , де похований Вацлав Ян Томашек. На цьому ж кладовищі був похований Карел Яромир Ербен, але його останки в 1908 році перепоховали на Ольшанському кладовищі.

В районі працює відділення міської бібліотеки.

Транспорт

Громадський транспорт

Забезпечується трамваями на лінії Житловий масив Ржепи – Андєл (Sídliště Řepy – Anděl) та автобусами маршруту № 123;

Автомобільний транспорт

Через територію Коширж проходять дві важливі транспортні магістралі: вулиця Пльзеньська, яка з’єднує центр Праги та Пльзень, і вулиця Врхліцького, що забезпечує з'єднання в протилежному напрямку. Обидві вулиці також з'єднують західні передмістя Праги з власне Прагою.

Залізничний транпорт

На півдні району проходить залізнична лінія № 122, яка має тут 2 зупинки — Прага-Цибулка та Прага-Стодулки.

Сусідні райони

Їнониці
Радлиці
Сміхов
Мотол

Посилання

Český statistický úřad https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data
d:Track:Q3504917d:Track:Q111647375
Fojtík, Pavel; Prošek, František. (PDF). DP kontakt (чеською) . с. 22. ISSN 1212-6349. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.
KOVÁŘ, Petr Mgr. Závody přístrojů a automatizace. Historie výpočetní techniky v Československu. Dostupné online. [cit. 2022-05-15].
. www.hrbitovy-adopce.cz (чеською) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q111647375"><i_class="wef_low_priority_links">[[:cs:Český_statistický_úřad|Český_statistický_úřad]]</i>_[https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data_https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3504917]][[d:Track:Q111647375]]</div>-1] Český statistický úřad https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data
d:Track:Q3504917d:Track:Q111647375

[2] Fojtík, Pavel; Prošek, František. (PDF). DP kontakt (чеською) . с. 22. ISSN 1212-6349. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.

[zpa-3] KOVÁŘ, Petr Mgr. Závody přístrojů a automatizace. Historie výpočetní techniky v Československu. Dostupné online. [cit. 2022-05-15].

[4] . www.hrbitovy-adopce.cz (чеською) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.

[1]