Смі́хов (чеськ. Smíchov) — один із історичних районів столиці Чехії міста Праги, розташований у його західній частині, прилеглій до середмістя.
Сміхов Прага | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°04′31″ пн. ш. 14°24′20″ сх. д. / 50.0752780000277724° пн. ш. 14.40555600002777759° сх. д.Координати: 50°04′31″ пн. ш. 14°24′20″ сх. д. / 50.0752780000277724° пн. ш. 14.40555600002777759° сх. д. | ||||
Країна | Чехія[1] | |||
Адмінодиниця | d Q12046818? Богемське королівство | |||
Водойма | Влтава | |||
Площа | 7,051 квадратний кілометр | |||
Населення | 34 987 осіб (26 березня 2021)[2] | |||
Карта | ||||
Сміхов Сміхов (Прага) | ||||
Сміхов у Вікісховищі |
Починаючи від 1838 року Сміхов мав статус передмістя, а у 1903—21 роках вважався самостійним містом.
Загальні дані
Сміхов — це празький кадастровий квартал у складі міського адміністративного району . Район розташований на лівому березі Влтави, на південному заході — з Радліце. Межує з такими кадастровими кварталами: на півночі — з Малою Страною, на півдні — з Глубочепами, на заході — з Мотолом. Із заходу Сміхов примикає до річки Влтави, до нього також приписаний влтавський острів Цісаржська лоука (чеськ. Císařská louka, «Цісарська лука»). На протилежному боці Влтави, тобто навпроти Сміхова — розташовані Нове Мєсто, Прага та Подолі (Поділ).
Нині площа Сміхова становить 7,05 км², чисельність населення (станом на 2006 рік) — 36 165 осіб.
У Сміхові розташовані празькі площі — Андел (Anděl), 14 жовтня (14. října), Арбесова (Arbesovo náměstí) та площа Кінських.
Історія
Про територію сучасного Сміхова літописи згадують ще до його власне виникнення. Збраславська хроніка ([cs]) описує бенкет на коронації чеського короля Вацлава II 1297 року, що відбувався са́ме тут.
У 2-й половині XIV століття землями Сміхова володіли декілька церковних громад. У 1341 році тут придбав садибу Йоан Люксембурзький та заснував картезіанський монастир з костелом. Також садибу в Сміхові мав цистерціанський Пласький кляштор (Пласи, ([cs]). У той же час тут почали виникати виноградники і плантації хмелю.
Виникнення назви Сміхов у теперішній час достовірно пояснити доволі складно. За одним із переказів, земельну ділянку тут придбав Ян Сміховський, за іменем якого й назвали місцину. Вірогідним видається й пояснення, згідно з яким назва виникла за правління Карла IV. У 1386 році відбулося розмежування місцевих земельних наділів, й виникло поселення, в яке потягнулися люди з різних місць, і, таким чином, утворилось змішання народу. Так чи інакше, назва Сміхов уперше згадується під 1402-м роком.
Під час Гуситських війн картезіанський монастир був спалений, церковне майно конфісковано, а виноградники були продані празьким городянам. Рішенням короля Владислава II у 1497 році частину церковного майна було повернуто, однак більшість земель лишились у власності Старого Мєста, що володіло цією землею до 1622 року, коли Сміхов «за 700 кіп вівса» отримав граф Павел Міхна з Вацинова. Відбулося це так. Старе Мєсто, що було зобов'язане постачати овес до королівського двору, не спромоглося зібрати достатню його кількість й звернулося по допомогу до головного управляючого військовими складами Міхни з Вацинова, щоб той підсобив вівсом з королівських резервів, а за це старомєстські можновладці заклали весь Сміхов. Коли ж згодом вони відмовилися повертати борг Павлу Міхні, той залишив собі Сміхов.
Тридцятирічна війна сильно спустошила Сміхов, відтак усередині XVII століття тут стояв один-єдиний будинок. Землі й вціліле майно в 1684 році купили Шварценберги. Завдяки вдалому розташуванню поблизу з тодішньою Прагою дворянство почало засновувати в Сміхові літні палаци й садиби. Однією з найвідоміших стала вілла Бертрамка ([cs]) — садиба подружжя Душкових, де наприкінці XVIII століття побував знаменитий австрійський композитор Вольфґанґ Амадей Моцарт.
Від середини XVIII століття в місцині почали з'являтися різноманітні мануфактури, зокрема 1816 року доволі значна ситценабивна фабрика. Згодом тут виникли хімічні виробництва, прядильна фабрика, підприємство з виготовлення обладнання для млинів, цукровий завод тощо. У 1852 році Франтішек Рінгхоффер (Ringhoffer) переместив сюди свої підприємства, що незабаром стали найбільшими в Австро-Угорщині у своїй галузі. У 1869 році була заснована Акціонерна пивоваренна компанія Старопрамен. Переважно промисловим Сміхов залишався аж до кінця XIX століття, після чого тут почала стрімко розвиватись торгівля.
Нарешті 22 лютого 1903 року Сміхов імператорським рішенням отримав статус міста. 21 січня 1904 року йому було присвоєно міський знак, практично ідентичний з тим, що використовувався починаючи від 1849-го, але бкз жодного, яи то державного, чи міністерського схвалення.
У 1922 році згідно з Законом про Велику Прагу Сміхов був приєднаний до столичного імста Прага як частина нового міського округу Прага XVI.
Тривалий час Сміхов лишався здубільшого робітничим районом. Там розміщувались (і містяться в наш час) доволі відомі підприємства, такі як Старопрамен та ČKD (у 1990-х роках виробничі потужності були переведені до Злічіна).
Головні об'єкти
Цікавими історико-культурними об'єктами Сміхова є:
- вілла Душкових Бертрамка (Bertramka);
- парк Сакре-Кьор (чеськ. park Sacré Coeur;
- український закарпатський храм — церква святого Михайла (чеськ. Karpatský chrám svatého archanděla Michaela), що був споруджений у 2-й половині XVII століття у селі Великі Лучки (нині Мукачівського району Закарпатської області, Україна), і 1929 року розібраний, перевезений і знову поставлений у Парку Кінського;
- каплиця Найсвятішої Троїці «У Несипку» (чеськ. Kaple Nejsvětěšjší Trojice / U Nesypky);
- садиба Кінських ([cs]);
- парк Кінського (чеськ. Kinského zahrada);
- Сміховська синагога;
- Малостранський цвинтар;
- історична броварня «Пивовар Старопрамен» (чеськ. Pivovar Staropramen) на Вокзальній вулиці (чеськ. Ulice Nadražní), на якій було розпочато вироблення пива однойменної торговельної марки;
- пам'ятник Тарасові Шевченку (скульпт. В.І. Зноба та М.В. Зноба, арх. В. Дірова) — відкритий 25 березня 2009 року в ході державного візиту Президента України Віктора Ющенка на площі Кінських перед будівлею представництва ООН у Чехії.
Транспорт
Сміхов має важливе транспортне значення для Праги. Так, безпосередньо перед приєднанням Сміхова до Праги був побудований один з головних у теперішній час празьких залізничних вокзалів, що нині має назву «вокзал Прага-Сміхов» (чеськ. Nádraží Praha-Smíchov). Пішохідний перехід над вокзалом і коліями сполучає окремі частини Сміхова, розділені залізницею.
Біля броварні «Старопрамен» на вулиці На Книжеці (чеськ. Na Knížecí) розташована автобусна станція, звідки вирушають автобуси за маршрутами на південь і південний захід країни (наприклад, напрямки на Пісек, Пршибрам, Бероун, Пльзень, Рокицани, Страконице, Клатови, , Домажліце тощо). Приміські автобуси відправляються й від вокзалу «Прага-Сміхов».
Міський транспорт у Сміхові включає в себе дві станції Празького метра лінії B — Сміховське надражі (чеськ. Smíchovské nádraží «Сміховський вокзал») та Андел (чеськ. Anděl) з двома виходами — на ріг Андела й На Книжеці. На цьому розі також розташоване перехрестя трамвайних колій за напрямками Уєзд—Андел—Глубочепи—естакада на Баррандов (північ—південь) та площа Палацького—Андел—вулиця Пльзенська—Котларжка—Ржепи (схід-захід). Автостанція «Сміховський вокзал» і наступна «Лиховар» є центральними для автобусних маршрутів майже всього південного заходу і частково південного сходу (через Баррандовський міст) Праги.
Неподалік від Анделу розташовані також два автомобільних тунелі, що поєднуються, — Страговський (Strahovský) і Мразовка (Mrázovka).
Виноски
- archINFORM — 1994.
- Český statistický úřad https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 29 квітня 2010.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сміхов |
- Jan Jungmann Smíchov – město za Újezdskou branou, 237 стор., Muzeum hlavního města Prahy 2007,
- BOEHM Josef Georg. Monografie města Smíchova. Praha : Rada města Smíchova, 1882 (нім.)
- BÖHM Josef Georg. Malý popis města Smíchova pro potřebu veřejných úřadů, soukromých kancelářů a závodů, průmyslníků, obchodníků atd. Praha: Rada města Smíchova, 1812 (чес.)
- PAULY Jan Křtitel. Památník města Smíchova. Praha: vl.n., 1898 (чес.)
- Smíchovsko a Zbraslavsko: společnou prací učitelstva. Smíchov: vl.n., 1899 (чес.)
- ZOUBEK František Jan. Smíchovské upomínky historické. Smíchov: Obec Smíchovská, 1875 (чес.)
- ÚPICKÝ Antonín Lóder. Smíchov : Předměstí král. hlavního města Prahy: S nástinem polohopisným. Smíchov : vl.n., 1875 (чес.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smi hov chesk Smichov odin iz istorichnih rajoniv stolici Chehiyi mista Pragi roztashovanij u jogo zahidnij chastini prileglij do seredmistya Smihov PragaZagalna informaciya50 04 31 pn sh 14 24 20 sh d 50 0752780000277724 pn sh 14 40555600002777759 sh d 50 0752780000277724 14 40555600002777759 Koordinati 50 04 31 pn sh 14 24 20 sh d 50 0752780000277724 pn sh 14 40555600002777759 sh d 50 0752780000277724 14 40555600002777759Krayina Chehiya 1 Adminodinicya d Q12046818 Bogemske korolivstvoVodojma VltavaPlosha 7 051 kvadratnij kilometrNaselennya 34 987 osib 26 bereznya 2021 2 KartaSmihovSmihov Praga Smihov u VikishovishiPoglyad na Smihov z pagorbu Pavi chesk Pavi vrch u Parku Kinskogo chesk Kinskeho zahrada Pochinayuchi vid 1838 roku Smihov mav status peredmistya a u 1903 21 rokah vvazhavsya samostijnim mistom Zagalni daniSmihov ce prazkij kadastrovij kvartal u skladi miskogo administrativnogo rajonu Rajon roztashovanij na livomu berezi Vltavi na pivdennomu zahodi z Radlice Mezhuye z takimi kadastrovimi kvartalami na pivnochi z Maloyu Stranoyu na pivdni z Glubochepami na zahodi z Motolom Iz zahodu Smihov primikaye do richki Vltavi do nogo takozh pripisanij vltavskij ostriv Cisarzhska louka chesk Cisarska louka Cisarska luka Na protilezhnomu boci Vltavi tobto navproti Smihova roztashovani Nove Myesto Praga ta Podoli Podil Fontan pered Palacom yusticiyi na ploshi Kinskih Nini plosha Smihova stanovit 7 05 km chiselnist naselennya stanom na 2006 rik 36 165 osib U Smihovi roztashovani prazki ploshi Andel Andel 14 zhovtnya 14 rijna Arbesova Arbesovo namesti ta plosha Kinskih IstoriyaPro teritoriyu suchasnogo Smihova litopisi zgaduyut she do jogo vlasne viniknennya Zbraslavska hronika cs opisuye benket na koronaciyi cheskogo korolya Vaclava II 1297 roku sho vidbuvavsya sa me tut U 2 j polovini XIV stolittya zemlyami Smihova volodili dekilka cerkovnih gromad U 1341 roci tut pridbav sadibu Joan Lyuksemburzkij ta zasnuvav kartezianskij monastir z kostelom Takozh sadibu v Smihovi mav cistercianskij Plaskij klyashtor Plasi cs U toj zhe chas tut pochali vinikati vinogradniki i plantaciyi hmelyu Viniknennya nazvi Smihov u teperishnij chas dostovirno poyasniti dovoli skladno Za odnim iz perekaziv zemelnu dilyanku tut pridbav Yan Smihovskij za imenem yakogo j nazvali miscinu Virogidnim vidayetsya j poyasnennya zgidno z yakim nazva vinikla za pravlinnya Karla IV U 1386 roci vidbulosya rozmezhuvannya miscevih zemelnih nadiliv j viniklo poselennya v yake potyagnulisya lyudi z riznih misc i takim chinom utvorilos zmishannya narodu Tak chi inakshe nazva Smihov upershe zgaduyetsya pid 1402 m rokom Pid chas Gusitskih vijn kartezianskij monastir buv spalenij cerkovne majno konfiskovano a vinogradniki buli prodani prazkim gorodyanam Rishennyam korolya Vladislava II u 1497 roci chastinu cerkovnogo majna bulo povernuto odnak bilshist zemel lishilis u vlasnosti Starogo Myesta sho volodilo ciyeyu zemleyu do 1622 roku koli Smihov za 700 kip vivsa otrimav graf Pavel Mihna z Vacinova Vidbulosya ce tak Stare Myesto sho bulo zobov yazane postachati oves do korolivskogo dvoru ne spromoglosya zibrati dostatnyu jogo kilkist j zvernulosya po dopomogu do golovnogo upravlyayuchogo vijskovimi skladami Mihni z Vacinova shob toj pidsobiv vivsom z korolivskih rezerviv a za ce staromyestski mozhnovladci zaklali ves Smihov Koli zh zgodom voni vidmovilisya povertati borg Pavlu Mihni toj zalishiv sobi Smihov Villa Bertramka Tridcyatirichna vijna silno spustoshila Smihov vidtak useredini XVII stolittya tut stoyav odin yedinij budinok Zemli j vcilile majno v 1684 roci kupili Shvarcenbergi Zavdyaki vdalomu roztashuvannyu poblizu z todishnoyu Pragoyu dvoryanstvo pochalo zasnovuvati v Smihovi litni palaci j sadibi Odniyeyu z najvidomishih stala villa Bertramka cs sadiba podruzhzhya Dushkovih de naprikinci XVIII stolittya pobuvav znamenitij avstrijskij kompozitor Volfgang Amadej Mocart Vid seredini XVIII stolittya v miscini pochali z yavlyatisya riznomanitni manufakturi zokrema 1816 roku dovoli znachna sitcenabivna fabrika Zgodom tut vinikli himichni virobnictva pryadilna fabrika pidpriyemstvo z vigotovlennya obladnannya dlya mliniv cukrovij zavod tosho U 1852 roci Frantishek Ringhoffer Ringhoffer peremestiv syudi svoyi pidpriyemstva sho nezabarom stali najbilshimi v Avstro Ugorshini u svoyij galuzi U 1869 roci bula zasnovana Akcionerna pivovarenna kompaniya Staropramen Perevazhno promislovim Smihov zalishavsya azh do kincya XIX stolittya pislya chogo tut pochala strimko rozvivatis torgivlya Brovarnya Staropramen bilya avtostanciyi Nareshti 22 lyutogo 1903 roku Smihov imperatorskim rishennyam otrimav status mista 21 sichnya 1904 roku jomu bulo prisvoyeno miskij znak praktichno identichnij z tim sho vikoristovuvavsya pochinayuchi vid 1849 go ale bkz zhodnogo yai to derzhavnogo chi ministerskogo shvalennya U 1922 roci zgidno z Zakonom pro Veliku Pragu Smihov buv priyednanij do stolichnogo imsta Praga yak chastina novogo miskogo okrugu Praga XVI Trivalij chas Smihov lishavsya zdubilshogo robitnichim rajonom Tam rozmishuvalis i mistyatsya v nash chas dovoli vidomi pidpriyemstva taki yak Staropramen ta CKD u 1990 h rokah virobnichi potuzhnosti buli perevedeni do Zlichina Golovni ob yektiUkrayinska derev yana cerkva sv Mihajla Cikavimi istoriko kulturnimi ob yektami Smihova ye villa Dushkovih Bertramka Bertramka park Sakre Kor chesk park Sacre Coeur ukrayinskij zakarpatskij hram cerkva svyatogo Mihajla chesk Karpatsky chram svateho archandela Michaela sho buv sporudzhenij u 2 j polovini XVII stolittya u seli Veliki Luchki nini Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayina i 1929 roku rozibranij perevezenij i znovu postavlenij u Parku Kinskogo kaplicya Najsvyatishoyi Troyici U Nesipku chesk Kaple Nejsvetesjsi Trojice U Nesypky sadiba Kinskih cs park Kinskogo chesk Kinskeho zahrada Smihovska sinagoga Malostranskij cvintar istorichna brovarnya Pivovar Staropramen chesk Pivovar Staropramen na Vokzalnij vulici chesk Ulice Nadrazni na yakij bulo rozpochato viroblennya piva odnojmennoyi torgovelnoyi marki pam yatnik Tarasovi Shevchenku skulpt V I Znoba ta M V Znoba arh V Dirova vidkritij 25 bereznya 2009 roku v hodi derzhavnogo vizitu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka na ploshi Kinskih pered budivleyu predstavnictva OON u Chehiyi TransportSmihov ye prazkim transportnim vuzlom Smihov maye vazhlive transportne znachennya dlya Pragi Tak bezposeredno pered priyednannyam Smihova do Pragi buv pobudovanij odin z golovnih u teperishnij chas prazkih zaliznichnih vokzaliv sho nini maye nazvu vokzal Praga Smihov chesk Nadrazi Praha Smichov Pishohidnij perehid nad vokzalom i koliyami spoluchaye okremi chastini Smihova rozdileni zalizniceyu Bilya brovarni Staropramen na vulici Na Knizheci chesk Na Knizeci roztashovana avtobusna stanciya zvidki virushayut avtobusi za marshrutami na pivden i pivdennij zahid krayini napriklad napryamki na Pisek Prshibram Beroun Plzen Rokicani Strakonice Klatovi Domazhlice tosho Primiski avtobusi vidpravlyayutsya j vid vokzalu Praga Smihov Miskij transport u Smihovi vklyuchaye v sebe dvi stanciyi Prazkogo metra liniyi B Smihovske nadrazhi chesk Smichovske nadrazi Smihovskij vokzal ta Andel chesk Andel z dvoma vihodami na rig Andela j Na Knizheci Na comu rozi takozh roztashovane perehrestya tramvajnih kolij za napryamkami Uyezd Andel Glubochepi estakada na Barrandov pivnich pivden ta plosha Palackogo Andel vulicya Plzenska Kotlarzhka Rzhepi shid zahid Avtostanciya Smihovskij vokzal i nastupna Lihovar ye centralnimi dlya avtobusnih marshrutiv majzhe vsogo pivdennogo zahodu i chastkovo pivdennogo shodu cherez Barrandovskij mist Pragi Nepodalik vid Andelu roztashovani takozh dva avtomobilnih tuneli sho poyednuyutsya Stragovskij Strahovsky i Mrazovka Mrazovka VinoskiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Cesky statisticky urad https www czso cz csu czso vysledky scitani 2021 otevrena data d Track Q3504917d Track Q111647375 Arhiv originalu za 22 grudnya 2010 Procitovano 29 kvitnya 2010 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SmihovJan Jungmann Smichov mesto za Ujezdskou branou 237 stor Muzeum hlavniho mesta Prahy 2007 ISBN 978 80 85394 56 6 BOEHM Josef Georg Monografie mesta Smichova Praha Rada mesta Smichova 1882 nim BOHM Josef Georg Maly popis mesta Smichova pro potrebu verejnych uradu soukromych kancelaru a zavodu prumyslniku obchodniku atd Praha Rada mesta Smichova 1812 ches PAULY Jan Krtitel Pamatnik mesta Smichova Praha vl n 1898 ches Smichovsko a Zbraslavsko spolecnou praci ucitelstva Smichov vl n 1899 ches ZOUBEK Frantisek Jan Smichovske upominky historicke Smichov Obec Smichovska 1875 ches UPICKY Antonin Loder Smichov Predmesti kral hlavniho mesta Prahy S nastinem polohopisnym Smichov vl n 1875 ches