Ко́лки — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 центр Колківської сільської ради. Населення становить 1871 особа (2011).
село Колки | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Сарненський район | ||||
Громада | Дубровицька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA56080070170070543 | ||||
Облікова картка | с Колки | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1576 | ||||
Населення | 1871 (01.01.2011) | ||||
Площа | 1,24 км² | ||||
Густота населення | 1542,74 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 34144 | ||||
Телефонний код | +380 3658 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 144[] м | ||||
Водойми | річка Случ, річка Горинь | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 | ||||
Карта | |||||
Колки | |||||
Колки | |||||
Мапа | |||||
Колки у Вікісховищі |
У Колківській ЗОШ І-ІП ступенів навчаються 316 учнів і працюють 42 педагоги. У селі є дошкільний навчальний заклад «Дюймовочка» на 36 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, публічно-сільська бібліотеки. Діє спортивний клуб «Горизонт», у якому є футбольна команда — «Случ» (Колки), які є неодноразовими призерами району з футболу. На території функціонує, Колківське споживче товариство, поштове відділення. За останні роки в селі зведені новий православний храм, молитовний будинок общини Християн Віри Євангельської, побудована АТС на 350 номерів, захисні споруди від повені протяжністю 2760 метрів, відкрито 3 приватних магазинів, і 4 кафе.[]
Назва
Польською мовою згадується як Kołki, російською — як Колки.
Географія
Площа села — 1,24 км². Поблизу села — річки Случ та Горинь. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 613 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.
Клімат Колок | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,3 | 11,9 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,3 | 7,9 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,4 | 3,9 | −0,2 | −5 | 3,0 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 29 | 42 | 57 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 42 | 613 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1576 року. Згадується про село й у пізніших джерелах минулого століття, зокрема у відомій тепер читачам книзі О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся»: «Колки, село. Рівненський повіт. Любиковицька волость, над річкою Случчю при залізниці Рівне-Лунинець, на південь, від устя річки Горинь й на південний захід від міста Дубровиці.
Село колись належало до величезних маєтків князів Дубровицьких (XVI ст.), а пізніше ділило долю сіл і осель, які часто переходили від одного до другого власника.
Станом на 1859 рік, Колки були власницьким селом, тут діяв винокурний завод.
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
Місцеві селяни від найдавніших часів займалися, крім рільництва й годівлі худоби, рибальством і мисливством. За переписом 1911 роки село Колки, яке було віддалене від міста Рівного на 157 кілометрів, мало 1673 жителі, однокласову школу, горілчану крамницю і ґуральню».[]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. На початку червня 1943 року німці з поляками спалили більшу частину села. Загалом встановлено 7 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 4 загинуло.
1 липня 1941 року — вступу німецького війська в село. Німці наступали на Дубровицю зі сторони Берестя, попередньо окупувавши місто Сарни. Протягом липня вони окупували майже всю територію нашого краю. У серпні 1941 року Гітлер визначив адміністративний поділ окупованих українських земель. Наше село, як і вся Рівненщина, увійшло до рейхскомісаріату «Україна», центром якого стало місто Рівне. Крім того, рейхскомісаріат був поділений на шість генерал — комісаріатів (генеральних округів), які складалися з гебітів (округів) на чолі з гебітскомісаріатами. Наше село входило до Сарненського гебітскомісаріату. Настали «чорні дні» німецької окупації, які тривали два з половиною роки.[] Під час Німецько-радянської війни у 1942—1943 рр. тут діяв загін самооборони, який згодом став ядром партизанського загону імені Кірова. 224 односельці боролися з німецько-нацистськими загарбниками на фронтах. 122 із них полягли в боях з ворогами.[]
Вже в перший рік окупації на території краю почала розгортатися антинацистська боротьба. Наші земляки брали участь у боях з німецько — нацистськими загарбниками в Червоній Армії, у партизанських загонах і комуністичному підпіллі, у формуваннях УПА і підпіллі ОУН. У серпні 1941 року в Дубровиці була створена перша підпільна організація, яку очолив учасник антинацистської боротьби в Іспанії О. О. Кринько. Та згодом гестапо його заарештувало і після катувань Кринька було повішено на площі в Дубровиці. Проте діяльність підпілля продовжувалося під іншим керівництвом. Зростали зв'язки між підпільниками і партизанами.[]
Партизанський рух в наших краях активізувався з приходом восени 1942 року партизанського з'єднання під командуванням А. П. Бринського. В Колках діяв загін самооборони, який згодом увійшов до партизанського загону ім. Кірова. Партизани пускали під укіс ворожі ешелони з живою силою і технікою, знищували залізничні вагони і платформи, підривали мости, вбивали німецьких солдатів. Так, наприкінці 1942 року група Бережного підірвала залізничний міст на річці Случ біля Колок. Велася справжня «рейкова війна» на ділянці «Сарни — Лунінець» зі спогадів очевидців тих подій дізнаємось, як німці систематично перевіряли залізничні колії, які пролягали через Колки, за допомогою спеціально навчених собак та шомполів, шукаючи міни. Вночі німці трасуючими кулями «прочісували» територію біля залізниці, щоб завадити партизанам замінувати колію.[]
На території краю в 1943 році було проведено партизанами і підпільниками ряд рейдів по розгрому гарнізонів та комунікацій ворога. В Колках теж в травні цього року в районі залізничного моста було розгромлено гарнізон гітлерівців. Населення надавало партизанам всебічну допомогу: постачали медикаменти, продукти харчування, фураж для коней, схеми розташування оборони ворога. За такі дії німці дуже жорстоко розправлялися з населенням: вони розстрілювали людей, у тому числі і немовлят, спалювали житлові будинки, господарські будівлі. Очевидці пригадують, як каральний загін німців спалив більшу половину села Колки.[]
Колківська сільська рада має дані про цивільних громадян нашого села та Заслуччя, які стали жертвами війни. Вражає жорстокість нацистів. Так, в 1943 році сім'ю Жмури Прокопа Андрійовича, 1886 р н., було розстріляно. Загинули сам глава сім'ї, його невістка — Жмура Устимія Миронівна 1914 р. н., та троє малолітніх дівчаток, онучок Прокопа Андрійовича, найстаршій з яких — Ользі — було всього 10 років. Сім'я була розстріляна і спалена в хліві німцями за те, що син Прокопа Андрійовича — Терентій — допомагав партизанам. За допомогу партизанам в 1943 році було вбито Годунка Івана Зиновійовича, 1927 р. н., під час риболовлі на озері, Бруяку Никифора Івановича, 1900 р. н. Котяш Дмитро Карпович 1906 р. н. в 1942 році був розстріляний німцями «просто» за те, що був розумово відсталий.[]
У 1947 році село Колки разом з хуторами Порубка, Прирубівський та Хлівці підпорядковувалося Колківській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
У академічній «Історії міст і сіл Української РСР» видання 1973 року про це село повідомляється: «Колки — село, центр сільської Ради. Розташовані за 7 кілометрів від районного центру, за З км від залізничної станції Домбровиия. Біля села протікають річки Случ і Горинь».
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,68 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,68 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,8 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 151 мбер, з якої: зовнішнього — 22 мбер, загальна від радіонуклідів — 129 мбер (з них Cs — 118 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 664 | — |
1897 | 1494 | +125.0% |
1906 | 1516 | +1.5% |
1921 | 1551 | +2.3% |
1989 | 1962 | +26.5% |
1993 | 1929 | −1.7% |
2001 | 1883 | −2.4% |
2011 | 1871 | −0.6% |
2017 | 1754 | −6.3% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у Колках налічувалося 95 дворів та 664 жителів (329 чоловіків і 335 жінок), з них 655 православних, 6 римо-католиків і 3 євреїв. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 1494 особи, з них: 721 чоловік та 715 жінок; 1381 православних. Станом на 1906 рік у селі було 147 дворів та мешкало 1516 осіб.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 264 будинки та 1551 мешканець, з них: 768 чоловіків та 783 жінки; 1513 православних та 38 юдеїв; 1446 українців, 67 поляків та 38 євреїв. На однойменному сусідньому фільварку налічувалося 6 будинків та 58 мешканців, з них: 30 чоловіків та 28 жінок; 55 православних та 3 римо-католики; 55 українців та 3 поляки.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1962 особи, з яких 953 чоловіки та 1009 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 1929 жителів, з них 579 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1883 особи. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1871 особа. Густота населення — 1542,74 особи/км².
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,69 % |
російська | 0,21 % |
білоруська | 0,10 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 222 | 228 | 450 |
18-39 | 401 | 416 | 817 |
40-59 | 217 | 227 | 444 |
60+ | 76 | 84 | 160 |
Разом | 916 | 955 | 1871 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1871 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
539 | 28 | 531 | 28 | 1062 | 57 | 180 | 9 | 165 | 8 | 345 | 18 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1871 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
94 | 11 | 85 | 10 | 179 | 21 | 135 | 16 | 141 | 17 | 276 | 32 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1420 | 456 | 580 | 14 | 14 | 126 | 20 | 38 | 38 | 34 | 133 | 18 | 9 | 1 |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Колківською сільською радою. На території сільської ради розташовані три населені пункти — Колки, Заслуччя. Порубка, які в цілому налічують 961 двір. Територія сільської ради становить 4593,9 га. з них: 1010га — земель запасу, 22га — резервного фонду. 627 га — лісового господарства та 1699га — розпайованих земель, на які виготовлені державні акти. Апарат ради нараховує 9 працівників, із них 7 — посадові особи. Депутатський корпус становить 20 осіб.[]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560265. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 1397 осіб.
Культура
У селі працює Колківський сільський будинок культури на 280 місць. Діє Колківська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 35 207 книг та яка має 22 місця для читання, 3 особи персоналу, кількість читачів — 881 особа.
Релігія
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Всіх-Святської парафії Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 30 жовтня 1995 | 1000 | Церква | |||||||
Релігійна громада Помісної церкви ХВЄ П'ятидесятників | ХВЄ | 28 вересня 1989 | 77 | Молитовний будинок | |||||||
— православні, — протестантські. |
У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви святителя і чудотворця Миколая села Бережки Любиковицької волості.
Освіта
У селі діє Колківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 289 учнів (із 300 розрахованих) та викладало 35 учителів.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Колківський дошкільний навчальний заклад „Дюймовочка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 38 дітей і працювало 5 учителів та вихователів.
Спорт
Діє спортивний клуб «Горизонт», у якому є футбольна команда — «Случ» (Колки), які є неодноразовими призовиками району з футболу.[]
Герб села
Затверджений 26 жовтня 2007 р. рішенням N131 сесії сільської ради. У зеленому полі з двома срібними бічниками золота понижена п'ятипелюсткова квітка лугова, супроводжувана угорі золотим соколом із розпростертими крильми, який летить уверх. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Автори — Ю.Терлецький, П.Яцута. Хоругва: Затверджена рішенням 131 сесії сільської ради від 26 жовтня 2007 р. Квадратне полотнище із трьох вертикальних смуг — білої, зеленої і білої, у співвідношенні 1:2:1. У центральній смузі жовта п'ятипелюсткова квітка лугова, над нею угору летить жовтий сокіл із розпростертими крильми. Автори — Ю. П. Терлецький, П. П. Яцута.[]
Інфраструктура
У селі наявні два сквери площею 700 та 300 м². Наявне відділення поштового зв'язку.
Ветерани війни
Жмура Федір Максимович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Галерея
- Залізничний міст через річку Случ
- Річка Случ
Примітки
Коментарі
- рос. [деревня] Колки, 80 дворів.
- рос. Колки, 95 дворів.
- нім. Kolki, 95 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Колки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 63. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{}}
: Недійсний|nopp=n
() (пол.) - Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 198Колки. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Kolky climate: Average Temperature, weather by month, Kolky weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - Цинкаловський, 1984, с. 521.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 655. (рос. дореф.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук, 2003, с. 105.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 135. — .
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 22.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 422. — .
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
Книги
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос. дореф.)
- Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — .
- Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том перший. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — С. 521-522.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Колки // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 289. — 15 000 прим.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колки (Сарненський район)
- с. Колки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko lki selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 centr Kolkivskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 1871 osoba 2011 selo KolkiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Dubrovicka miska gromadaKod KATOTTG UA56080070170070543Oblikova kartka s Kolki Osnovni daniZasnovane 1576Naselennya 1871 01 01 2011 Plosha 1 24 km Gustota naselennya 1542 74 osib km Poshtovij indeks 34144Telefonnij kod 380 3658Geografichni daniGeografichni koordinati 51 35 22 pn sh 26 37 17 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 144 dzherelo mVodojmi richka Sluch richka GorinMisceva vladaAdresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16KartaKolkiKolkiMapa Kolki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kolki U Kolkivskij ZOSh I IP stupeniv navchayutsya 316 uchniv i pracyuyut 42 pedagogi U seli ye doshkilnij navchalnij zaklad Dyujmovochka na 36 misc feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi publichno silska biblioteki Diye sportivnij klub Gorizont u yakomu ye futbolna komanda Sluch Kolki yaki ye neodnorazovimi prizerami rajonu z futbolu Na teritoriyi funkcionuye Kolkivske spozhivche tovaristvo poshtove viddilennya Za ostanni roki v seli zvedeni novij pravoslavnij hram molitovnij budinok obshini Hristiyan Viri Yevangelskoyi pobudovana ATS na 350 nomeriv zahisni sporudi vid poveni protyazhnistyu 2760 metriv vidkrito 3 privatnih magaziniv i 4 kafe dzherelo NazvaPolskoyu movoyu zgaduyetsya yak Kolki rosijskoyu yak Kolki GeografiyaPlosha sela 1 24 km Poblizu sela richki Sluch ta Gorin Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak konfliktna Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 613 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 5 C lipnya 18 6 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 1 C Klimat KolokPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 5 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 9 23 1 18 3 11 9 4 8 0 0 11 3Serednya temperatura C 5 5 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 6 17 7 13 3 7 9 2 3 2 5 7 1Serednij minimum C 8 5 7 7 3 9 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 4 3 9 0 2 5 3 0Norma opadiv mm 36 30 29 42 57 89 81 64 57 45 41 42 613Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaKolki na mapahSelo Kolki na rosijskij specialnij mapi Shuberta 1826 1840 rokiv ros doref Kolki na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Kolki na nimeckij karti 1917 roku nim Selo vpershe zgaduyetsya 1576 roku Zgaduyetsya pro selo j u piznishih dzherelah minulogo stolittya zokrema u vidomij teper chitacham knizi O Cinkalovskogo Stara Volin i Volinske Polissya Kolki selo Rivnenskij povit Lyubikovicka volost nad richkoyu Sluchchyu pri zaliznici Rivne Luninec na pivden vid ustya richki Gorin j na pivdennij zahid vid mista Dubrovici Selo kolis nalezhalo do velicheznih mayetkiv knyaziv Dubrovickih XVI st a piznishe dililo dolyu sil i osel yaki chasto perehodili vid odnogo do drugogo vlasnika Stanom na 1859 rik Kolki buli vlasnickim selom tut diyav vinokurnij zavod Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1906 roci selo vhodilo do skladu Lyubikovickoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Miscevi selyani vid najdavnishih chasiv zajmalisya krim rilnictva j godivli hudobi ribalstvom i mislivstvom Za perepisom 1911 roki selo Kolki yake bulo viddalene vid mista Rivnogo na 157 kilometriv malo 1673 zhiteli odnoklasovu shkolu gorilchanu kramnicyu i guralnyu dzherelo U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Lyubikovichi Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Z 1939 roku u skladi Dubrovickogo rajonu Rivnenskoyi oblasti URSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi v lavah UPA ta OUN Na pochatku chervnya 1943 roku nimci z polyakami spalili bilshu chastinu sela Zagalom vstanovleno 7 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 4 zaginulo 1 lipnya 1941 roku vstupu nimeckogo vijska v selo Nimci nastupali na Dubrovicyu zi storoni Berestya poperedno okupuvavshi misto Sarni Protyagom lipnya voni okupuvali majzhe vsyu teritoriyu nashogo krayu U serpni 1941 roku Gitler viznachiv administrativnij podil okupovanih ukrayinskih zemel Nashe selo yak i vsya Rivnenshina uvijshlo do rejhskomisariatu Ukrayina centrom yakogo stalo misto Rivne Krim togo rejhskomisariat buv podilenij na shist general komisariativ generalnih okrugiv yaki skladalisya z gebitiv okrugiv na choli z gebitskomisariatami Nashe selo vhodilo do Sarnenskogo gebitskomisariatu Nastali chorni dni nimeckoyi okupaciyi yaki trivali dva z polovinoyu roki dzherelo Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni u 1942 1943 rr tut diyav zagin samooboroni yakij zgodom stav yadrom partizanskogo zagonu imeni Kirova 224 odnoselci borolisya z nimecko nacistskimi zagarbnikami na frontah 122 iz nih polyagli v boyah z vorogami dzherelo Vzhe v pershij rik okupaciyi na teritoriyi krayu pochala rozgortatisya antinacistska borotba Nashi zemlyaki brali uchast u boyah z nimecko nacistskimi zagarbnikami v Chervonij Armiyi u partizanskih zagonah i komunistichnomu pidpilli u formuvannyah UPA i pidpilli OUN U serpni 1941 roku v Dubrovici bula stvorena persha pidpilna organizaciya yaku ocholiv uchasnik antinacistskoyi borotbi v Ispaniyi O O Krinko Ta zgodom gestapo jogo zaareshtuvalo i pislya katuvan Krinka bulo povisheno na ploshi v Dubrovici Prote diyalnist pidpillya prodovzhuvalosya pid inshim kerivnictvom Zrostali zv yazki mizh pidpilnikami i partizanami dzherelo Partizanskij ruh v nashih krayah aktivizuvavsya z prihodom voseni 1942 roku partizanskogo z yednannya pid komanduvannyam A P Brinskogo V Kolkah diyav zagin samooboroni yakij zgodom uvijshov do partizanskogo zagonu im Kirova Partizani puskali pid ukis vorozhi esheloni z zhivoyu siloyu i tehnikoyu znishuvali zaliznichni vagoni i platformi pidrivali mosti vbivali nimeckih soldativ Tak naprikinci 1942 roku grupa Berezhnogo pidirvala zaliznichnij mist na richci Sluch bilya Kolok Velasya spravzhnya rejkova vijna na dilyanci Sarni Luninec zi spogadiv ochevidciv tih podij diznayemos yak nimci sistematichno pereviryali zaliznichni koliyi yaki prolyagali cherez Kolki za dopomogoyu specialno navchenih sobak ta shompoliv shukayuchi mini Vnochi nimci trasuyuchimi kulyami prochisuvali teritoriyu bilya zaliznici shob zavaditi partizanam zaminuvati koliyu dzherelo Na teritoriyi krayu v 1943 roci bulo provedeno partizanami i pidpilnikami ryad rejdiv po rozgromu garnizoniv ta komunikacij voroga V Kolkah tezh v travni cogo roku v rajoni zaliznichnogo mosta bulo rozgromleno garnizon gitlerivciv Naselennya nadavalo partizanam vsebichnu dopomogu postachali medikamenti produkti harchuvannya furazh dlya konej shemi roztashuvannya oboroni voroga Za taki diyi nimci duzhe zhorstoko rozpravlyalisya z naselennyam voni rozstrilyuvali lyudej u tomu chisli i nemovlyat spalyuvali zhitlovi budinki gospodarski budivli Ochevidci prigaduyut yak karalnij zagin nimciv spaliv bilshu polovinu sela Kolki dzherelo Kolkivska silska rada maye dani pro civilnih gromadyan nashogo sela ta Zasluchchya yaki stali zhertvami vijni Vrazhaye zhorstokist nacistiv Tak v 1943 roci sim yu Zhmuri Prokopa Andrijovicha 1886 r n bulo rozstrilyano Zaginuli sam glava sim yi jogo nevistka Zhmura Ustimiya Mironivna 1914 r n ta troye malolitnih divchatok onuchok Prokopa Andrijovicha najstarshij z yakih Olzi bulo vsogo 10 rokiv Sim ya bula rozstrilyana i spalena v hlivi nimcyami za te sho sin Prokopa Andrijovicha Terentij dopomagav partizanam Za dopomogu partizanam v 1943 roci bulo vbito Godunka Ivana Zinovijovicha 1927 r n pid chas ribolovli na ozeri Bruyaku Nikifora Ivanovicha 1900 r n Kotyash Dmitro Karpovich 1906 r n v 1942 roci buv rozstrilyanij nimcyami prosto za te sho buv rozumovo vidstalij dzherelo U 1947 roci selo Kolki razom z hutorami Porubka Prirubivskij ta Hlivci pidporyadkovuvalosya Kolkivskij silskij radi Dubrovickogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR U akademichnij Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR vidannya 1973 roku pro ce selo povidomlyayetsya Kolki selo centr silskoyi Radi Roztashovani za 7 kilometriv vid rajonnogo centru za Z km vid zaliznichnoyi stanciyi Dombroviiya Bilya sela protikayut richki Sluch i Gorin Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 1 68 Ki km 137Cs 134Cs moloka 4 68 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 8 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 151 mber z yakoyi zovnishnogo 22 mber zagalna vid radionuklidiv 129 mber z nih Cs 118 mber Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1859 664 1897 1494 125 0 1906 1516 1 5 1921 1551 2 3 1989 1962 26 5 1993 1929 1 7 2001 1883 2 4 2011 1871 0 6 2017 1754 6 3 Dinamika naselennya Stanom na 1859 rik u Kolkah nalichuvalosya 95 dvoriv ta 664 zhiteliv 329 cholovikiv i 335 zhinok z nih 655 pravoslavnih 6 rimo katolikiv i 3 yevreyiv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v seli meshkalo 1494 osobi z nih 721 cholovik ta 715 zhinok 1381 pravoslavnih Stanom na 1906 rik u seli bulo 147 dvoriv ta meshkalo 1516 osib Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 264 budinki ta 1551 meshkanec z nih 768 cholovikiv ta 783 zhinki 1513 pravoslavnih ta 38 yudeyiv 1446 ukrayinciv 67 polyakiv ta 38 yevreyiv Na odnojmennomu susidnomu filvarku nalichuvalosya 6 budinkiv ta 58 meshkanciv z nih 30 cholovikiv ta 28 zhinok 55 pravoslavnih ta 3 rimo katoliki 55 ukrayinciv ta 3 polyaki Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1962 osobi z yakih 953 choloviki ta 1009 zhinok Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 1929 zhiteliv z nih 579 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1883 osobi Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 1871 osoba Gustota naselennya 1542 74 osobi km Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 69 rosijska 0 21 biloruska 0 10 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom0 17 222 228 45018 39 401 416 81740 59 217 227 44460 76 84 160Razom 916 955 1871Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1871os os os os os os 539 28 531 28 1062 57 180 9 165 8 345 18Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1871os os os os os os 94 11 85 10 179 21 135 16 141 17 276 32Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi1420 456 580 14 14 126 20 38 38 34 133 18 9 1PolitikaOrgani vladi Miscevi organi vladi predstavleni Kolkivskoyu silskoyu radoyu Na teritoriyi silskoyi radi roztashovani tri naseleni punkti Kolki Zasluchchya Porubka yaki v cilomu nalichuyut 961 dvir Teritoriya silskoyi radi stanovit 4593 9 ga z nih 1010ga zemel zapasu 22ga rezervnogo fondu 627 ga lisovogo gospodarstva ta 1699ga rozpajovanih zemel na yaki vigotovleni derzhavni akti Aparat radi narahovuye 9 pracivnikiv iz nih 7 posadovi osobi Deputatskij korpus stanovit 20 osib dzherelo Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560265 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 1397 osib KulturaU seli pracyuye Kolkivskij silskij budinok kulturi na 280 misc Diye Kolkivska publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 35 207 knig ta yaka maye 22 miscya dlya chitannya 3 osobi personalu kilkist chitachiv 881 osoba ReligiyaSpisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli DzherelaReligijna gromada Vsih Svyatskoyi parafiyi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC UPC MP 30 zhovtnya 1995 1000 CerkvaReligijna gromada Pomisnoyi cerkvi HVYe P yatidesyatnikiv HVYe 28 veresnya 1989 77 Molitovnij budinok pravoslavni protestantski U drugij polovini XIX stolittya selo nalezhalo do pravoslavnoyi parafiyi cerkvi svyatitelya i chudotvorcya Mikolaya sela Berezhki Lyubikovickoyi volosti OsvitaU seli diye Kolkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 289 uchniv iz 300 rozrahovanih ta vikladalo 35 uchiteliv Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Kolkivskij doshkilnij navchalnij zaklad Dyujmovochka u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 38 ditej i pracyuvalo 5 uchiteliv ta vihovateliv SportDiye sportivnij klub Gorizont u yakomu ye futbolna komanda Sluch Kolki yaki ye neodnorazovimi prizovikami rajonu z futbolu dzherelo Gerb selaZatverdzhenij 26 zhovtnya 2007 r rishennyam N131 sesiyi silskoyi radi U zelenomu poli z dvoma sribnimi bichnikami zolota ponizhena p yatipelyustkova kvitka lugova suprovodzhuvana ugori zolotim sokolom iz rozprostertimi krilmi yakij letit uverh Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Avtori Yu Terleckij P Yacuta Horugva Zatverdzhena rishennyam 131 sesiyi silskoyi radi vid 26 zhovtnya 2007 r Kvadratne polotnishe iz troh vertikalnih smug biloyi zelenoyi i biloyi u spivvidnoshenni 1 2 1 U centralnij smuzi zhovta p yatipelyustkova kvitka lugova nad neyu ugoru letit zhovtij sokil iz rozprostertimi krilmi Avtori Yu P Terleckij P P Yacuta dzherelo InfrastrukturaU seli nayavni dva skveri plosheyu 700 ta 300 m Nayavne viddilennya poshtovogo zv yazku Veterani vijniZhmura Fedir Maksimovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine GalereyaZaliznichnij mist cherez richku Sluch Richka SluchPrimitkiKomentari ros derevnya Kolki 80 dvoriv ros Kolki 95 dvoriv nim Kolki 95 dvoriv Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Kolki Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 63 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 198Kolki ros Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Kolky climate Average Temperature weather by month Kolky weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Cinkalovskij 1984 s 521 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 655 ros doref IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk 2003 s 105 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 135 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 446 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej 1905 s 22 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 422 ISBN 978 966 690 132 6 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 64 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Knigi Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Trojnickij N A SPb 1905 389 s ros doref Oleksandr Denishuk Zlochini polskih shovinistiv na Volini Kniga persha Rivnenska oblast Rivne PPDM 2003 352 s ISBN 966 96174 4 8 Oleksander Cinkalovskij Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Tom pershij Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 S 521 522 Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutij 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaKolki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 289 15 000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolki Sarnenskij rajon s Kolki Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini