World in Conflict

World in Conflict (також відома як WiC та WIC) — відеогра жанру стратегії в реальному часі, розроблена студією Massive Entertainment і випущена компанією Sierra Entertainment для Windows. У Північній Америці гра вийшла в світ 18 вересня 2007, у Австралії і Новій Зеландії 20 вересня 2007, у Європі 21 вересня 2007, в Тайвані 31 жовтня 2007 в зв'язку з тривалою роботою над перекладом. 10 березня 2009 року творці гри випустили доповнення World in Conflict: Soviet Assault, де гравцеві була дана можливість зіграти у одиночній кампанії за СРСР.

World in Conflict
Обкладинка відеогри
Розробник	Massive Entertainment
Видавець	Sierra Entertainment,
Дистриб'ютор	^d, Good Old Games^[1] і Steam^[2]
Жанр(и)	RTS
Платформа	Windows
Дата випуску	18 вересня 2007 20 вересня 2007 21 вересня 2007 21 вересня 2007 15 жовтня 2007 четверта чверть 2007
Режим гри	багатокористувацька гра, однокористувацька гра і кооперативний режим
Мова	англійська
Технічні деталі
Носій	DVD, цифрова дистрибуція і цифрове завантаження^[d]
Офіційний сайт

Дія гри відбувається у 1989 році у альтернативній реальності. Економічні труднощі, які відчуває Радянський Союз, стали загрожувати його цілісності, в результаті чого СРСР починає військові дії проти ряду капіталістичних країн. Почалася Третя Світова Війна.

Огляд

Гравець в «World in Conflict» не займається створенням бази або збором ресурсів. Замість цього гравцеві видається певна кількість очок підкріплення для придбання солдатів і бойової техніки. Після знищення однієї бойової одиниці ворогом очки, на які вона була придбана, поступово повертаються гравцеві, дозволяючи придбати нову одиницю. Цей стиль гри дуже нагадує , іншу стратегію у реальному часі від Massive Entertainment. «World in Conflict» навіть називають духовною спадкоємицею .

Фракції

У оригінальній грі присутні три основні фракції: США, СРСР і НАТО. В режимі мультиплеєра можна грати за всі три фракції; у синглплеєр-кампанії розповідь ведеться виключно від імені військових США і НАТО. В доповненні Soviet Assault з'являється можливість зіграти за СРСР у одиночному режимі.

Ролі

В грі гравець обирає одну з чотирьох ролей, кожна з яких має свої ексклюзивні типи військ:

• Піхота (англ. Infantry) — гравець має доступ до спеціалізованих загонів піхоти і легких видів транспорту;
• Бронетехніка (англ. Armor) — легкі, середні і важкі типи танків, а також бронетранспортери і амфібії;
• Повітря (англ. Air) — вертольоти для різних типів завдань: розвідувальні, транспортні, середні штурмові та важкі штурмові;
• Підтримка (англ. Support) — в гравця є доступ до ремонтного танку, легкого транспорту (який теж може ремонтувати іншу техніку але не себе, на відміну від ремонтного танка), ЗСУ (зенітна самохідна установка) і ЗРК (зенітно-ракетний комплекс), може користуватися середньою і важкою артилеріями, а також має доступ до послуг інженера.

Після обирання конкретної ролі війська інших класів будуть або недоступні, або доступні з підвищеною вартістю.

Війська

Бойові одиниці в грі мають різні спец-особливості. Наприклад, піхота може скористатися гранатометною атакою, середні танки використовують осколкові снаряди, важкі танки оснащені протитанковими снарядами, середні вертольоти — , важкі вертольоти — ПТРК, середня артилерія — фосфорними (запальними) снарядами, важка артилерія — димовими снарядами. Більшість військ також може оборонятися: піхота може бігти спринтом, танки — випускати димову завісу, а вертольоти — викидати теплові пастки для відводу ворожих ракет. Війська трьох сторін не надто відрізняються один від одного; озброєння деяких одиниць одного типу може різнитися, але у іншому — розходження лише у зовнішньому вигляді.

Особливістю гри є те, що у всіх типів військ є реальні прототипи:

• Бронетехніка
  • Важкі танки: M1A1 «Абрамс» (США), Т-80У (СРСР), (НАТО);
  • Середні танки: М60А3 (США), Т-62 (СРСР), (НАТО);
  • Легкі танки: (США), ПТ-76 (СРСР), (НАТО);
  • Бронетранспортери: (США), БМП-2 (СРСР), (НАТО);
  • Плаваючі бронетранспортери: AAVP-7A1 (США), БТР-80 (СРСР), (НАТО).
• Повітря
  • Важкі ударні вертольоти: AH-64A «Апач» (США), Мі-24В (СРСР), А129 «Мангуст» (НАТО);
  • Середні ударні вертольоти: AH-1W «СуперКобра» (США), Мі-28 (СРСР), SA-341 «Газель» (НАТО);
  • Розвідувальні вертольоти: OH-6 «Кайюс» (США), Ка-25 (СРСР), Bo-105 PAH-1 (НАТО);
  • Транспортні гелікоптери: UH-60 «Блек Хок» (США), Мі-8 (СРСР), SA-330 «Супер пума» (НАТО).
• Піхота
  • Піхотні загони;
  • Протитанкові піхотні загони;
  • Снайпери;
  • Інженери-підривники;
  • Транспорт: HMMWV (США), УАЗ-469 (СРСР), D-90 (НАТО);
  • Транспортні вантажівки: M939 (США), Урал-4320 (СРСР), (НАТО).
• Підтримка
  • Важкі зенітні машини: М730А2 (США), 9К35 «Стріла-10» (СРСР), (НАТО);
  • Середні зенітні машини: M163 VADS (США), ЗСУ-23-4 «Шилка» (СРСР), «Гепард» (НАТО);
  • Важка артилерія: (США), 2С7 «Півонія» (СРСР), LARS 110 SF 2 (НАТО);
  • Середня артилерія: M125 (США), 2С1 «Гвоздика» (СРСР), FV432 (НАТО);
  • Ремонтні танки: M88A1 ARV (США), (СРСР), (НАТО).

Сюжет

Гравець приймає роль «німого протагоніста» — лейтенанта армії США Паркера. На початку гри (відлік ведеться з 1989 року) він знаходиться у місті Сієтл. В міру просування сюжету Паркер отримує звання капітана.

Гравець управляє Паркером на декількох театрах військових дій, включаючи Марсель, за який борються війська СРСР, східне узбережжя США і Мурманськ. Разом з Паркером б'ються капітан Марк Беннона і капітан (пізніше майор) Джеймс Уебб. Троє цих офіцерів знаходяться під командуванням полковника Джеремі Сойєра.

В листопаді. 1989 рік. В гавані Сієтла з'явилися кораблі без пізнавальних знаків. Несподівано з кораблів з'явилися радянські війська. Вони починають вторгнення. Армія США не може протистояти силам Радянської армії і відступає. Серед них полковник Сойєр, капітан Беннона, капітан Уебб і лейтенант Паркер. Військам США вдається реорганізуватися і успішно тримати оборону форту Теллер, у якому знаходиться одна зі станцій ПРО проекту «Зоряні війни». Хоча проект — фікція, Радянському командуванню це невідомо, інакше б почалася повномасштабна ядерна війна. Оборона встояла, але військам США необхідно вжити рішучіші дії. Вирішуючи скинути тактичну ядерну ракету на місто Кескейд-Фолз, де і тримається оборона, капітан Беннона і його загін залишаються, щоб не дати військам СРСР бігти.

Після вибуху, слідують спогади Паркера, про те, як він і Беннона вперше познайомилися з Сойєр, воюючи проти військ СРСР у Європі. Радянські війська ведуть бої за Марсель і громлять війська НАТО. Армія США просить допомоги в Сойєра. Сойєр погодився, і знову повернувся у армію. Під час бою у Франції, Беннона, командуючи танковою ротою разом з місцевим командиром батальйону комендантом Жан-Баптистом Сабатьє, вирішує залишити коменданта, тим самим порушивши наказ Сойєра, і посилити сили Паркера. Сабатьє потрапляє в засідку і гине. Беннона відчуває докори сумління все життя, і зривається, відкриваючи вогонь по російським цивільним, прийнявши їх за солдатів. Полковник Сойєр, у люті від некомпетентності Беннона, збирається перевести його у інший батальйон, але військове командування відмовляє йому, так як досвідчених офіцерів занадто мало. За цей час розвіддані, отримані від СРСР, повідомляють, що СРСР може напасти на США. Нью-Йорк і інші великі міста готуються протистояти ворогові, і це рятує їх від елітних російських військ. Оскільки Америці більше нічого не загрожує, Паркеру надають відгул, щоб побачитися з сім'єю в Сієтлі, а Сойєр нарешті може перевести Беннона охороняти військовий склад в Сієтлі. Але розвідка США помилилася, вважаючи загрозу нейтралізованої.

Китай офіційно вступає в війну на боці СРСР, посилаючи великий флот вторгнення у Сієтл. Це ставить США в небезпечну ситуацію. Якщо Китаю вдасться висадити війська на територію США, то радянським і китайським силам вдасться захопити все західне узбережжя країни. Це означає що армії США необхідно взяти Сієтл своїми невеликими силами, або президентові доведеться знищити і ворога, і місто стратегічної ядерною боєголовкою. Наступні кілька днів Паркер, Сойєр і Уебб поспішають пробитися через російські війська і повернути контроль над містом перш, ніж в президента не залишиться вибору. Напруга цих днів і відчуття провини за загибель Беннона сильно розхитує нерви Сойєра. На початку атаки він здійснює декілька критичних помилок, які доводиться виправляти Уебб і Паркеру. Оскільки у китайців немає спорядження для десантування, вони відступають, бачачи, що гавань втрачено.

Хоча це точно не вказується, оповідачем гри є сам Паркер (голос Алека Болдуїна). Попри те, що Сієтл знову перебуває у руках американців, війна все ще продовжується у Європі та в інших частинах світу. Гра закінчується повідомленням про те, що Паркера знову викличуть битися, вказуючи на можливий аддон або продовження.

Гра через інтернет

Крім сюжетної гри, можна грати через інтернет з реальними людьми, і саме цей режим є основним. Кампанія — здебільшого розминка. У інтернеті можна грати на стороні США, НАТО і СРСР. Тут гравцеві треба створити профіль. Можна створити або приєднатися до клану. У своєму профілі гравець може подивитися нагороди, відгуки інших людей. Гравець починає зі звання новобранець, і закінчує званням генерал. Існує рейтинг, є розділ «100 найкращих», тут 100 найкращих гравців. Є можливість пограти на картах, яких не було у сюжетній грі. Грати можна або на публічних серверах, або на закритих кланових (clan war, КВ).

Відгуки преси

«World in Conflict» була визнана найкращою RTS 2007 редакцією найбільшого російського ігрового порталу Absolute Games, обійшовши такі ігри як і «Supreme Commander». За результатами опитування читачів AG гра поступилася першим місцем C&C3. Також WiC отримала перше місце в номінації «Найкращий мультиплеер року» і друге — у «Найкраще колекційне видання» на думку редакції AG.

Див. також

World in Conflict: Soviet Assault

Інші ігри про «червоної загрози»

Примітки

1. Good Old Games — 2008.
   d:Track:Q1486288
2. Steam — 2003.
   d:Track:Q337535
3. . Архів оригіналу за 1 червня 2007. Процитовано 12 лютого 2011.
4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2011.
5. World in Conflict Background Information. GameReplays.org. 20 липня 2007. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 22 липня 2007.
6. Фомін, Костянтин (28 вересня 2007). . Absolute Games. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 жовтня 2007.
7. . Absolute Games. 28 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 28 лютого 2008.
8. . Absolute Games. 28 лютого 2008. Архів .ru/2007/cat_15.html оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2008.
9. . Absolute Games. 28 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 28 лютого 2008.

Посилання

• Офіційний англійська сайт [ 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Офіційний англійська форум [ 16 лютого 2011 у Wayback Machine.]