Студениця — колишнє місто на річці Студениці при впадінні її в Дністер. Місто напевно було закладене тоді коли і Бакота, Калюс, Ушиця. 1981 року затоплене водами Дністровського водосховища, як і три інші літописні міста Бакота, Калюс, Ушиця (з 1826 Стара Ушиця).
Студениця | ||||
---|---|---|---|---|
Комора з села Студениця | ||||
48°34′48″ пн. ш. 26°54′56″ сх. д. / 48.58000° пн. ш. 26.91556° сх. д. | ||||
Тип | село і d | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Хмельницька область | |||
Студениця (Хмельницька область) (Україна) | ||||
Географія
Місто було розташоване на площині, оточене річкою Студеницею (річка двома потоками сходила до Дністра), а скелясті, на зразок стін, гори оточували місто з трьох сторін. Знаходилося між горою Горохова на півночі, горою Біла зі сходу, за 5 кілометрів від Бакоти.
Історія
У люстрації 1530 року Студениці немає, певно перед тим була повністю спалена татарами. На єврейському кладовищі знайдено саркофаг з 1590 року.
Наприкінці червня 1633 року Студеницю окупувала армія турків, що вторглися тоді на Поділля під проводом Абази-Паші в кількості близько 50000. Армія не змогла взяти тоді Кам'янець-Подільський і з люті спустошила Студеницю. Після триденної облоги місто Студеницю було взято, від замку залишилися руїни, а 5000 мешканців забрані в полон. Втрати турецької армії — 1000 вояків. Місто тоді належало брацлавському воєводі Станіславу Потоцькому. Після погрому мешканці були на 8 років звільнені від податків.
1672 за часів турецької влади місто стояло спустошене, всередині замку був лише один дерев'яний будинок. 13 січня 1672 через місто проїжджав Ульріх фон Вердум.
6 травня 1684 — битва під Студеницею між польсько-козацькими військами і турками та татарами з Кам'янця-Подільського.
Студениця 1702 була спустошена нападами гайдамаків під проводом Скориша і сотника Федора Шпака(Білецький), що не дозволило місту піднятися.
У 17 столітті Студениця була містом із мурованим замком з баштами по кутах. Замок був збудований на кшталт зірки. Посередині був ринок, оточений кам'яними будинками, східного зразку. Посередині стояла ратуша, була руська церква і вірменський костел. Місто було оточене муром з баштами, до міста був в'їзд через дві брами, з заходу — Руська брама, зі сходу Вірменська брама. В замку розташовувалася церква св. Миколая, а на горі жили 8 монахів. Місто мало 2 привози, куди звозилися товари. Населення було руське, грецьке, вірменське, також тут проживали волохи (потомки даків) і після 1770, коли населення значно винищила чума, почали заселятися євреї.
В 1762 році латинська назва: "Studzienicza". Поселення було в складі Подільської провінції Палатінату Кам'янецького (La Pologne Provinces de Podolie de Palatinatus Kamieniec) із центром в Ка́м'яне́ць-Поді́льську. Посилання на сайті: https://archive.org/details/newsystemofgeogr01busc/page/610?q. В 1774 році від Потоцького місто перейшло до Садовського. Від Садовського Студениця перейшла до Можинського, а від нього до Шимбекова, який продав її Людерсу (1870 р.)
В 1872 році російська назва: "М.Студеница". Контури затопленого поселення взяті із карти: "Russia (1872)". Як видно із карти в селі були: два водяні млини та одна релігійна будівля.
1899 — 186 осель,1608 мешканців, 308 євреїв, церква св. Миколая збудована в 1781 р., єврейський молитовний дім, 4 млини, школа, винокурня (з 1881), на якій працювало 10 осіб, торги проводилися щотижня, місто як і вся околиця гандлювало сушеними сливками, яких в рік заготовляли до 1500 бочок.
На горі Білій знаходяться печери, в яких за переказами жили монахи і в якій за татарських набігів могли сховатися 15 000 люду. З заходу від гори Білої знаходиться гора Монастирисько з давнім монастирем, в якому була чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Ікона була перенесена до церкви св. Миколая.
Населення на момент "санітарної зачистки" становило 1056 чол., 331 двір.
Відомі люди
В селі народився:
- Покотило Іван Васильович — український журналіст, поет.
Світлини
- Комора з села Студениця, Київ Пирогів.
- Комора з села Студениця.
- Куча з села Студениця.
- Куча з села Студениця, Пирогів.
- Студениця комора
- Студениця комора двері
Див. також
Примітки
- Russia (1872) [ 30 січня 2021 у Wayback Machine.], Студениця на карті Російської імперії, 1872 рік
Посилання
- Студениця на мапі [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Битва під Студеницею [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Література
- М. Балінський, Т. Ліпінський: "Старожитна Польща ", Т 3, Варшава ,1886
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Studenicya kolishnye misto na richci Studenici pri vpadinni yiyi v Dnister Misto napevno bulo zakladene todi koli i Bakota Kalyus Ushicya 1981 roku zatoplene vodami Dnistrovskogo vodoshovisha yak i tri inshi litopisni mista Bakota Kalyus Ushicya z 1826 Stara Ushicya StudenicyaKomora z sela Studenicya48 34 48 pn sh 26 54 56 sh d 48 58000 pn sh 26 91556 sh d 48 58000 26 91556Tipselo i dKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaHmelnicka oblastStudenicya Hmelnicka oblast Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Studenicya GeografiyaMisto bulo roztashovane na ploshini otochene richkoyu Studeniceyu richka dvoma potokami shodila do Dnistra a skelyasti na zrazok stin gori otochuvali misto z troh storin Znahodilosya mizh goroyu Gorohova na pivnochi goroyu Bila zi shodu za 5 kilometriv vid Bakoti IstoriyaU lyustraciyi 1530 roku Studenici nemaye pevno pered tim bula povnistyu spalena tatarami Na yevrejskomu kladovishi znajdeno sarkofag z 1590 roku Naprikinci chervnya 1633 roku Studenicyu okupuvala armiya turkiv sho vtorglisya todi na Podillya pid provodom Abazi Pashi v kilkosti blizko 50000 Armiya ne zmogla vzyati todi Kam yanec Podilskij i z lyuti spustoshila Studenicyu Pislya tridennoyi oblogi misto Studenicyu bulo vzyato vid zamku zalishilisya ruyini a 5000 meshkanciv zabrani v polon Vtrati tureckoyi armiyi 1000 voyakiv Misto todi nalezhalo braclavskomu voyevodi Stanislavu Potockomu Pislya pogromu meshkanci buli na 8 rokiv zvilneni vid podatkiv 1672 za chasiv tureckoyi vladi misto stoyalo spustoshene vseredini zamku buv lishe odin derev yanij budinok 13 sichnya 1672 cherez misto proyizhdzhav Ulrih fon Verdum 6 travnya 1684 bitva pid Studeniceyu mizh polsko kozackimi vijskami i turkami ta tatarami z Kam yancya Podilskogo Studenicya 1702 bula spustoshena napadami gajdamakiv pid provodom Skorisha i sotnika Fedora Shpaka Bileckij sho ne dozvolilo mistu pidnyatisya U 17 stolitti Studenicya bula mistom iz murovanim zamkom z bashtami po kutah Zamok buv zbudovanij na kshtalt zirki Poseredini buv rinok otochenij kam yanimi budinkami shidnogo zrazku Poseredini stoyala ratusha bula ruska cerkva i virmenskij kostel Misto bulo otochene murom z bashtami do mista buv v yizd cherez dvi brami z zahodu Ruska brama zi shodu Virmenska brama V zamku roztashovuvalasya cerkva sv Mikolaya a na gori zhili 8 monahiv Misto malo 2 privozi kudi zvozilisya tovari Naselennya bulo ruske grecke virmenske takozh tut prozhivali volohi potomki dakiv i pislya 1770 koli naselennya znachno vinishila chuma pochali zaselyatisya yevreyi V 1762 roci latinska nazva Studzienicza Poselennya bulo v skladi Podilskoyi provinciyi Palatinatu Kam yaneckogo La Pologne Provinces de Podolie de Palatinatus Kamieniec iz centrom v Ka m yane c Podi lsku Posilannya na sajti https archive org details newsystemofgeogr01busc page 610 q V 1774 roci vid Potockogo misto perejshlo do Sadovskogo Vid Sadovskogo Studenicya perejshla do Mozhinskogo a vid nogo do Shimbekova yakij prodav yiyi Lyudersu 1870 r V 1872 roci rosijska nazva M Studenica Konturi zatoplenogo poselennya vzyati iz karti Russia 1872 Yak vidno iz karti v seli buli dva vodyani mlini ta odna religijna budivlya 1899 186 osel 1608 meshkanciv 308 yevreyiv cerkva sv Mikolaya zbudovana v 1781 r yevrejskij molitovnij dim 4 mlini shkola vinokurnya z 1881 na yakij pracyuvalo 10 osib torgi provodilisya shotizhnya misto yak i vsya okolicya gandlyuvalo sushenimi slivkami yakih v rik zagotovlyali do 1500 bochok Na gori Bilij znahodyatsya pecheri v yakih za perekazami zhili monahi i v yakij za tatarskih nabigiv mogli shovatisya 15 000 lyudu Z zahodu vid gori Biloyi znahoditsya gora Monastirisko z davnim monastirem v yakomu bula chudotvorna ikona Presvyatoyi Bogorodici Ikona bula perenesena do cerkvi sv Mikolaya Naselennya na moment sanitarnoyi zachistki stanovilo 1056 chol 331 dvir Vidomi lyudiV seli narodivsya Pokotilo Ivan Vasilovich ukrayinskij zhurnalist poet SvitliniKomora z sela Studenicya Kiyiv Pirogiv Komora z sela Studenicya Kucha z sela Studenicya Kucha z sela Studenicya Pirogiv Studenicya komora Studenicya komora dveriDiv takozhBitva pid Studeniceyu 1684 Zatopleni selisha na DnistriPrimitkiRussia 1872 30 sichnya 2021 u Wayback Machine Studenicya na karti Rosijskoyi imperiyi 1872 rikPosilannyaStudenicya na mapi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Bitva pid Studeniceyu 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine LiteraturaM Balinskij T Lipinskij Starozhitna Polsha T 3 Varshava 1886