Марія фон Ебнер-Ешенбах | ||||
---|---|---|---|---|
Marie von Ebner-Eschenbach | ||||
Портрет роботи К. фон Блааса, 1873. | ||||
Ім'я при народженні | Baroness Marie Dubský von Třebomyslice | |||
Народилася | 13 вересня 1830 замок Здіславіц, Моравія | |||
Померла | 12 березня 1916 (85 років) Відень, Австро-Угорщина | |||
Поховання | d | |||
Країна | Австрійська імперія Долитавщина | |||
Діяльність | письменниця | |||
Сфера роботи | Німецька література[1] | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | 1858-1909 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | новела, есе | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | d[2] | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d і d | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Марія фон Ебнер-Ешенбах у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Марія фон Ебнер-Ешенбах (нім. Marie von Ebner-Eschenbach, 13 вересня 1830 — 12 березня 1916) — баронеса, австрійська письменниця, майстер реалістичної прози. Починала з романтичних творів.
Біографія
Народилась у Моравії, у замку Здіславіц, розташованому біля Кромержижу (Чехія). Вона втратила матір в ранньому дитинстві, але отримала добре виховання від двох мачух. У 1848 році вона вийшла заміж за австрійського капітана, який згодом отримав звання фельдмаршала, Моріца фон Ебнер-Ешенбах, і проживала спочатку у Відні, а потім в Клостербруці, де служив її чоловік, а після 1860 роки знову у Відні. Шлюб був бездітним, і талановита дружина шукала розради в літературній творчості. У своїх зусиллях вона отримала допомогу і підтримку від поета Ґрильпарцера і драматурга Елігія-Франца Йозефа Мюнх-Беллінггаузена.
З нагоди сімдесятиріччя Ебнер-Ешенбах університет Відня надав їй ступінь почесного доктора філософії.
Творчість
Ебнер-Ешенбах дебютувала як драматург, написавши п'єсу «Марія Стюарт у Шотландії», що 1860 року була поставлена німецьким співаком і режисером Едуардом Деврієнтом у театрі в Карлсруе. Вона написала також трагедію «Марі Ролан», одноактну драму «Доктор Ріттер» та драми «Фіалки» і «Невтішна», що не мали значного успіху. В подальшому її драматичні твори були забуті. Після невдалих спроб в області драми, вона знайшла свою справжню сферу в оповіданні.
Її першим прозовим твором було «Die Prinzessin von Banalien» (1872 г.), сатиричної казки, зробив мало враження; але «Дві графині» (1885), оповідання про австрійське вище суспільство, було зустрінуте публікою з вражаючою прихильністю. Її інші роботи включають «Казки села і замку», «Дитина парафії» (1887); «Суперник»; «Афоризми» (1880); і «Притчі, оповідання та вірші» (1892); 'Маргарета' (1891 г.); «Три новели» (1892 г.); «Стара школа» (1897) та інші.
Зібрання її творів були опубліковані в 1893—1911 роках.
Критики початку 20 століття віддавали їй перше місце серед німецьких письменниць її доби, відзначали елегантність стилю Ебнер-Ешенбах, її гострий розум і віртуозне зображення характерів героїв творів.
Українські переклади
Українською мовою окремі твори Ебнер-Ешенбах перекладали Осип Маковей,І. Карбулицький На початку 20 століття у «Промені» були надруковані її твори «Розійшлись», «Без попередньої школи» (1904. — Ч. 21), «Богохулець» (1904. — Ч. 23) у перекладі І. Карбулицького. Відомий переклад принаймні одного вірша Ебнер-Ешенбах, зроблений О. Лятуринською.
Література
- Ebner-Eschenbach, Marie. // Encyclopædia Britannica, Volume 8. — 1911. (англ.)
- Ebner-Eschenbach, Barones Marie von. // The Encyclopedia Americana. Volume IX. — 1920. (англ.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Baumgartner M. 23 // Der Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in Wien — Böhlau Verlag, 2015. — , 978-3-205-79702-9 — doi:10.7767/9783205201687
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 235–243. —
- Австрія. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Всесвіт. № 11-12. — К., 2006. С. 161.
- Щасливий у праці: збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника з нагоди 70-річчя від дня його народження / укладачі: В. Погребенник, М. Жулинський [та ін.]. — К. : Криниця, 2000.
- О. Павлюк. Буковина: визначні постаті, 1774—1918. — Золоті літаври, 2000. С. 143.
- Юрій Шевельов. Після «Княжої емалі». // «Сучасність»[недоступне посилання з липня 2019], 1982, No. 4-5 — Мюнхен.
- Шерех Ю. Третя сторожа: Літ. Мистецтво. Ідеології. — К.:Дніпро, 1993. С. 453. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Mariya fon Ebner EshenbahMarie von Ebner EschenbachPortret roboti K fon Blaasa 1873 Im ya pri narodzhenniBaroness Marie Dubsky von TrebomysliceNarodilasya13 veresnya 1830 1830 09 13 zamok Zdislavic MoraviyaPomerla12 bereznya 1916 1916 03 12 85 rokiv Viden Avstro UgorshinaPohovannyadKrayina Avstrijska imperiya DolitavshinaDiyalnistpismennicyaSfera robotiNimecka literatura 1 Mova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1858 1909NapryamokrealizmZhanrnovela eseMagnum opusdChlenstvod 2 BatkodBrati sestrid i dU shlyubi zdNagorodid Honoris causa 1900 Mariya fon Ebner Eshenbah u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mariya fon Ebner Eshenbah nim Marie von Ebner Eschenbach 13 veresnya 1830 18300913 12 bereznya 1916 baronesa avstrijska pismennicya majster realistichnoyi prozi Pochinala z romantichnih tvoriv BiografiyaNarodilas u Moraviyi u zamku Zdislavic roztashovanomu bilya Kromerzhizhu Chehiya Vona vtratila matir v rannomu ditinstvi ale otrimala dobre vihovannya vid dvoh machuh U 1848 roci vona vijshla zamizh za avstrijskogo kapitana yakij zgodom otrimav zvannya feldmarshala Morica fon Ebner Eshenbah i prozhivala spochatku u Vidni a potim v Klosterbruci de sluzhiv yiyi cholovik a pislya 1860 roki znovu u Vidni Shlyub buv bezditnim i talanovita druzhina shukala rozradi v literaturnij tvorchosti U svoyih zusillyah vona otrimala dopomogu i pidtrimku vid poeta Grilparcera i dramaturga Eligiya Franca Jozefa Myunh Bellinggauzena Z nagodi simdesyatirichchya Ebner Eshenbah universitet Vidnya nadav yij stupin pochesnogo doktora filosofiyi TvorchistEbner Eshenbah debyutuvala yak dramaturg napisavshi p yesu Mariya Styuart u Shotlandiyi sho 1860 roku bula postavlena nimeckim spivakom i rezhiserom Eduardom Devriyentom u teatri v Karlsrue Vona napisala takozh tragediyu Mari Rolan odnoaktnu dramu Doktor Ritter ta drami Fialki i Nevtishna sho ne mali znachnogo uspihu V podalshomu yiyi dramatichni tvori buli zabuti Pislya nevdalih sprob v oblasti drami vona znajshla svoyu spravzhnyu sferu v opovidanni Yiyi pershim prozovim tvorom bulo Die Prinzessin von Banalien 1872 g satirichnoyi kazki zrobiv malo vrazhennya ale Dvi grafini 1885 opovidannya pro avstrijske vishe suspilstvo bulo zustrinute publikoyu z vrazhayuchoyu prihilnistyu Yiyi inshi roboti vklyuchayut Kazki sela i zamku Ditina parafiyi 1887 Supernik Aforizmi 1880 i Pritchi opovidannya ta virshi 1892 Margareta 1891 g Tri noveli 1892 g Stara shkola 1897 ta inshi Zibrannya yiyi tvoriv buli opublikovani v 1893 1911 rokah Kritiki pochatku 20 stolittya viddavali yij pershe misce sered nimeckih pismennic yiyi dobi vidznachali elegantnist stilyu Ebner Eshenbah yiyi gostrij rozum i virtuozne zobrazhennya harakteriv geroyiv tvoriv Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu okremi tvori Ebner Eshenbah perekladali Osip Makovej I Karbulickij Na pochatku 20 stolittya u Promeni buli nadrukovani yiyi tvori Rozijshlis Bez poperednoyi shkoli 1904 Ch 21 Bogohulec 1904 Ch 23 u perekladi I Karbulickogo Vidomij pereklad prinajmni odnogo virsha Ebner Eshenbah zroblenij O Lyaturinskoyu LiteraturaEbner Eschenbach Marie Encyclopaedia Britannica Volume 8 1911 angl Ebner Eschenbach Barones Marie von The Encyclopedia Americana Volume IX 1920 angl PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Baumgartner M 23 Der Verein der Schriftstellerinnen und Kunstlerinnen in Wien Bohlau Verlag 2015 ISBN 978 3 205 20168 7 978 3 205 79702 9 doi 10 7767 9783205201687 d Track Q104425359d Track Q1019662d Track Q104425369 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Blumesberger S Handbuch der osterreichischen Kinder und Jugendbuchautorinnen 2014 Vol 1 S 235 243 ISBN 978 3 205 78552 1 d Track Q70451657d Track Q100328124 Avstriya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vsesvit 11 12 K 2006 S 161 Shaslivij u praci zbirnik prac i materialiv na poshanu Fedora Pogrebennika z nagodi 70 richchya vid dnya jogo narodzhennya ukladachi V Pogrebennik M Zhulinskij ta in K Krinicya 2000 O Pavlyuk Bukovina viznachni postati 1774 1918 Zoloti litavri 2000 S 143 Yurij Shevelov Pislya Knyazhoyi emali Suchasnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 1982 No 4 5 Myunhen Shereh Yu Tretya storozha Lit Mistectvo Ideologiyi K Dnipro 1993 S 453 ISBN 5 308 01270 5