Ейлін Фаррелл (англ. Eileen Farrell; 13 лютого 1920, Віллімантік, Коннектикут, США — 23 березня 2002, Парк-Ридж, Нью-Джерсі, США) — американська співачка (сопрано). За свою майже 60-річну кар'єру виконувала класичну та популярну музику на концертах, у театрах, на радіо, телебаченні та для запису на платівки. NPR зазначив: «Вона володіла одним із найсильніших і найяскравіших оперних голосів XX століття». Хоча вона активно виступала як оперна співачка, кількість її концертів значно перевищувала кількість виступів у театрі. Виступала переважно у США, хоча були і запрошення з-за кордону. «Дейлі телеграф» стверджував, що вона «була однією з найкращих американських співачок з голосом сопрано XX століття; її голос має чудові пропорції, вона використовує його з проникливістю й артистизмом у різноманітних ролях». Додавши, що має голос, «як якесь незрівнянне явище природи. Для співаків вона така ж, як Ніагара для водоспадів».
Ейлін Фаррелл | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 13 лютого 1920[1][2][3] |
Місце народження | Віллімантік[4] |
Дата смерті | 23 березня 2002[1][2][3](82 роки) |
Місце смерті | Парк-Ридж, Берген, Нью-Джерсі, США |
Поховання | d[5] |
Громадянство | США |
Професії | оперна співачка, автобіографка, музична педагогиня |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | Університет Індіани |
Нагороди | d |
Розпочала кар'єру у 1940 році як учасниця хору CBS на радіо CBS. У 1941 році CBS запропонувало їй власну програму «Ейлін Фаррелл співає», у якій вона виконувала як класичну, так і популярну музику протягом 5 років. У 1947 році дебютувала як співачка сопрано, а через дев'ять років почала виступати на оперній сцені. Вершиною оперної кар'єри стали п'ять сезонів у Метрополітен-опера з 1960 до 1966 рік. Їй приписують випуск першого успішного кросоверного альбому «I've Got a Right to Sing the Blues» (1960). У 1986 році оголосила про свій відхід від виступів, але все ж продовжила виступати та періодично записувати музику до кінця 1990-х років. Крім кар'єри співачки також викладала вокал в Університеті Індіани та приватно.
Молодість й освіта
Народилася у Віллімантіку, штат Коннектикут. Наймолодша з трьох дітей родини ірландських американських католиків Майкла та Кетрін Фарреллів (уроджена Кеннеді). Її батьки були водевільними співаками, які до народження дітей виступали як «The Singing O'Farrells». У дитинстві Ейлін досить часто переїжджала у різні міста Коннектикуту. Перші чіткі спогади Ейлін були про будинок у Сторрс, де її батьки влаштувалися вчителями музики та драми в Сторрському сільськогосподарському коледжі (нині Університет Коннектикуту).
Коли Фаррелл було п'ять років, сім'я повернулася до Віллімантіка. Там вона закінчила перший клас і мама отримала посаду органістки у церкві св. Марії у Норвічі і сім'я знову переїхала. Наступні 10 років вони мешкали там. У 1935 році Ейлін закінчила 9 клас у Вільній академії Норвіча. Потім родина переїхала до Вунсокета, і восени 1936 року Фаррелл вступила до місцевої школи, яку закінчила у 1939 році.
Фаррелл отримала початкову вокальну підготовку від батьків у дитинстві. Мати, з голосом колоратурне сопрано, була її першим учителем, але й батько, баритон, також час від часу навчав її. Рання кар'єра Ейлін як співачки заохочувалась місцевим пастором, отцем Корнеліусом Дж. Голландом, з церкви св. Чарльза Борромео у Вунсокеті, Род-Айленд. Після закінчення середньої школи переїхала до Нью-Йорка у серпні 1939 року, та вчилася у колишньої співачки (контральт) Метрополітен-опери Мерли Алкок. Крім того, вона тренувала мовні навички у Чарлі Бейкера, музичного керівника Пресвітеріанської церкви Рутгерса. Після кількох місяців занять він найняв її співачкою у свою церкву. Коли її кар'єра на радіо пішла вгору, Бейкер став вчителем вокалу у Фаррелл і допомагав їй готувати більшу частину її музики. У своїй автобіографії «Can't Help Singing: The Life of Eileen Farrell» (1999) вона зазначила, що Бейкер допоміг їй досягти успіху у перші роки кар'єри на радіо. Пізніше Фаррелл опановувала вокал й оперний спів у Елеонор Маклеллан, яку вона відзначила за міцну техніку.
Початок кар'єри на радіо
У 1940 році почала кар'єру на радіо як учасниця хору CBS. Після трьох місяців роботи CBS запропонувала їй щотижневу півгодинну радіопрограму «Ейлін Фаррелл співає» (або «Ейлін Фаррелл представляє»), у якій вона виконувала як класичну, так і популярну музику у супроводі оркестру CBS під керівництвом Говарда Барлоу. Програма координувалася музичним керівником Джимом Фассетом і здебільшого записувалась в театрі Еда Саллівана. Для програми вона заспівала з кількома відомими запрошеними артистами, зокрема Маргарет Гаршоу, Френком Сінатрою, Мартіалом Сінгером і Рісе Стівенс. Програма вперше вийшла в ефір на початку 1941 року і швидко стала популярною. Останній випуск відбувся у 1946 році.
Фаррелл також була гостею на інших радіопрограмах, зокрема постійно з'являлася у «The Pause That Refreshes» Андре Костеланця й «Invitation to Music» Бернарда Геррманна. Вона також виступала у «The Bell Telephone Hour», «The Prudential Family Hour», «Songs of the Centuries» і «Your Hit Parade» й інших. У 1944 році зробила спеціальний різдвяний запис для американських солдатів, розміщених за кордоном під час Другої світової війни, з Ширлі Темпл як ведучою.
Концертна й оперна кар'єра
Протягом 1947—1948 років гастролювала США як гастрольна співачка, а у 1949 році — Південною Америкою.
Пісенний концерт Фаррелл у Нью-Йорку у жовтні 1950 року зустріли з ентузіазмом й одразу співачка отримала визнання. Того року вона також з'явилася у концертному виконанні «Воццека» Берга у ролі Марі. У 1952 році її залучив Артуро Тосканіні для його першого й єдиного студійного запису Симфонії № 9 Бетховена RCA Victor з Симфонічним оркестром NBC.
У фільмі «Перервана мелодія» 1955 року, в якому Елеонор Паркер знялася в ролі австралійської оперної співачки Марджорі Лоуренс, Ейлін Фаррелл співала за акторку. Уже у 1956 році вона виступила перед 13-тисячною аудиторією під керівництвом диригента Альфредо Антоніні, виконавши арії з «Ернані» Верді на Левісонському стадіоні у Нью-Йорку.
У 1956 році вона дебютувала в ролі Сантуцци в «Сільській честі» Масканьї в Опері Сан-Карло у Тампі, штат Флорида. У 1957 році дебютувала у Ліричній опері Чикаго; у 1958 році в Опері Сан-Франциско. 6 грудня 1960 року дебютувала у Метрополітен-опері, виконавши головну роль в опері Глюка «Альцеста». Вона відкрила сезон у Метрополітен 1962—1963 років роллю Маддалени в «Андреа Шеньє» Джордано разом з Франко Кореллі. Протягом сезону 1963—1964 мала ролі у сорока чотирьох виставах, а у березні 1966 року повернулася для двох останніх виступів у ролі Маддалени. Серед інших робіт у Метрополітен-опері — головна роль у «Джоконді» Понк'єллі, Леонори у «Силі долі» Верді, Ізабелли в «Атлантиді» де Фальї.
Крім оперної кар'єри Фаррелл виконувала поп-музику. Вона записала чотири альбоми популярної музики для Columbia Records: «I've Got a Right to Sing the Blues», «Here I Go Again», «This Fling Called Love» і «Together with Love».
Протягом 1960-х років вона часто виступала як солістка в Нью-Йоркському філармонічному оркестрі під керівництвом Леонарда Бернстайна; вона також була улюбленицею Томаса Шипперса. З Юджином Орманді, Філадельфійським оркестром і Хором Мормонської скинії вона була солісткою у скороченій версії «Месії» Генделя разом з Мартою Ліптон, Девісом Каннінгемом і Вільямом Ворфілдом.
З 1971 до 1980 рік Фаррелл була професором музики в Школі музики Університету Індіани у Блумінгтоні. З 1983 до 1985 рік — професор музики в Університеті Мену в Ороно. Вона також зробила кілька записів блюзової музики наприкінці своєї кар'єри, а також разом з Френком Сінатрою записала дуетом пісню «For the Good Times» для його альбому «Trilogy» (1979). У 1999 році опублікувала мемуари «Can't Help Singing» («Не можу не співати»).
У 1987 році повернулася до записування попальбомів. Перший «With Much Love» записано для Audiophile. Пізніше випущено ще кілька для Reference.
Фаррелл була одружена з офіцером поліції Нью-Йорка Робертом Рейганом, з яким вона утримувала будинки в районах Граймс-Гілл й Емерсон-Гілл на Стейтен-Айленді, Нью-Йорк. Пара виховувала сина та доньку. Чоловік помер у 1986 році. Її обрано до Зали слави Вунсокета. Мешкала у Кліффсайд-Парку, померла у будинку літніх людей у Парк-Рідж 23 березня 2002 року у віці 82 років.
Вибіркова дискографія
- Eileen Farrell Sings Torch Songs, Arrangements by Loonis McGlohon, Reference Recordings, 1990
- Rodgers: The Sound of Music, conducted by Erich Kunzel, Telarc 1988
- Carols for Christmas Eve, conduct every single by Luther Henderson and His Orchestra, Sony BMG Masterworks, 1960
- I Gotta Right to Sing the Blues, conducted by Luther Henderson and his Orchestra, Sony Classics 1959 & 1961
- Eileen Farell—Puccini Arias, conducted by Max Rudolf and the Columbia Symphony Orchesta, Sony Classics 1959 & 1960
- Eileen Farrell sings Verdi, conducted by Max Rudolf and Fausto Cleva, Columbia Symphony Orchestra 1960& 1961
- Wagner—Wesendonck Lieder, Siegfried, Act III, Scene 3; Eileen Farrell and Set Svanholm; Leopold Stowkowski and Erich Leinsdorf, conductors; Testament SBT 1415
- Eileen Farrell sings Opera Arias & Songs, conducted by Thomas Schippers and the Philharmonia Orchestra 9/1957; Testament 1073
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Carnegie Hall linked open data — 2017.
- Find a Grave — 1996.
- The NPR Listener's Encyclopedia of Classical Music by Ted Libbey (2006)
- Obituaries: Eileen Farrell. The Daily Telegraph. 25 March 2002.
- (25 March 2002). Obituaries: Eileen Farrell. The Independent.[недоступне посилання]
- Brian Kellow (June 2002). Obituaries: Eileen Farrell. . 66.
- (25 березня 2002). Eileen Farrell, Soprano With a Populist Bent, Dies at 82. The New York Times.
- The New York Times, July 9, 1956, p. 26
Література
- Eileen Farrell; Brian Kellow (1999). Can't help singing: the life of Eileen Farrell. . ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Farrell Ejlin Farrell angl Eileen Farrell 13 lyutogo 1920 1920lyutogo13 Villimantik Konnektikut SShA 23 bereznya 2002 Park Ridzh Nyu Dzhersi SShA amerikanska spivachka soprano Za svoyu majzhe 60 richnu kar yeru vikonuvala klasichnu ta populyarnu muziku na koncertah u teatrah na radio telebachenni ta dlya zapisu na plativki NPR zaznachiv Vona volodila odnim iz najsilnishih i najyaskravishih opernih golosiv XX stolittya Hocha vona aktivno vistupala yak operna spivachka kilkist yiyi koncertiv znachno perevishuvala kilkist vistupiv u teatri Vistupala perevazhno u SShA hocha buli i zaproshennya z za kordonu Dejli telegraf stverdzhuvav sho vona bula odniyeyu z najkrashih amerikanskih spivachok z golosom soprano XX stolittya yiyi golos maye chudovi proporciyi vona vikoristovuye jogo z proniklivistyu j artistizmom u riznomanitnih rolyah Dodavshi sho maye golos yak yakes nezrivnyanne yavishe prirodi Dlya spivakiv vona taka zh yak Niagara dlya vodospadiv Ejlin FarrellOsnovna informaciyaData narodzhennya13 lyutogo 1920 1920 02 13 1 2 3 Misce narodzhennyaVillimantik 4 Data smerti23 bereznya 2002 2002 03 23 1 2 3 82 roki Misce smertiPark Ridzh Bergen Nyu Dzhersi SShAPohovannyad 5 GromadyanstvoSShAProfesiyioperna spivachka avtobiografka muzichna pedagoginyaSpivackij golossopranoInstrumentivokal d ZakladUniversitet IndianiNagorodid Rozpochala kar yeru u 1940 roci yak uchasnicya horu CBS na radio CBS U 1941 roci CBS zaproponuvalo yij vlasnu programu Ejlin Farrell spivaye u yakij vona vikonuvala yak klasichnu tak i populyarnu muziku protyagom 5 rokiv U 1947 roci debyutuvala yak spivachka soprano a cherez dev yat rokiv pochala vistupati na opernij sceni Vershinoyu opernoyi kar yeri stali p yat sezoniv u Metropoliten opera z 1960 do 1966 rik Yij pripisuyut vipusk pershogo uspishnogo krosovernogo albomu I ve Got a Right to Sing the Blues 1960 U 1986 roci ogolosila pro svij vidhid vid vistupiv ale vse zh prodovzhila vistupati ta periodichno zapisuvati muziku do kincya 1990 h rokiv Krim kar yeri spivachki takozh vikladala vokal v Universiteti Indiani ta privatno Molodist j osvitaNarodilasya u Villimantiku shtat Konnektikut Najmolodsha z troh ditej rodini irlandskih amerikanskih katolikiv Majkla ta Ketrin Farrelliv urodzhena Kennedi Yiyi batki buli vodevilnimi spivakami yaki do narodzhennya ditej vistupali yak The Singing O Farrells U ditinstvi Ejlin dosit chasto pereyizhdzhala u rizni mista Konnektikutu Pershi chitki spogadi Ejlin buli pro budinok u Storrs de yiyi batki vlashtuvalisya vchitelyami muziki ta drami v Storrskomu silskogospodarskomu koledzhi nini Universitet Konnektikutu Koli Farrell bulo p yat rokiv sim ya povernulasya do Villimantika Tam vona zakinchila pershij klas i mama otrimala posadu organistki u cerkvi sv Mariyi u Norvichi i sim ya znovu pereyihala Nastupni 10 rokiv voni meshkali tam U 1935 roci Ejlin zakinchila 9 klas u Vilnij akademiyi Norvicha Potim rodina pereyihala do Vunsoketa i voseni 1936 roku Farrell vstupila do miscevoyi shkoli yaku zakinchila u 1939 roci Farrell otrimala pochatkovu vokalnu pidgotovku vid batkiv u ditinstvi Mati z golosom koloraturne soprano bula yiyi pershim uchitelem ale j batko bariton takozh chas vid chasu navchav yiyi Rannya kar yera Ejlin yak spivachki zaohochuvalas miscevim pastorom otcem Korneliusom Dzh Gollandom z cerkvi sv Charlza Borromeo u Vunsoketi Rod Ajlend Pislya zakinchennya serednoyi shkoli pereyihala do Nyu Jorka u serpni 1939 roku ta vchilasya u kolishnoyi spivachki kontralt Metropoliten operi Merli Alkok Krim togo vona trenuvala movni navichki u Charli Bejkera muzichnogo kerivnika Presviterianskoyi cerkvi Rutgersa Pislya kilkoh misyaciv zanyat vin najnyav yiyi spivachkoyu u svoyu cerkvu Koli yiyi kar yera na radio pishla vgoru Bejker stav vchitelem vokalu u Farrell i dopomagav yij gotuvati bilshu chastinu yiyi muziki U svoyij avtobiografiyi Can t Help Singing The Life of Eileen Farrell 1999 vona zaznachila sho Bejker dopomig yij dosyagti uspihu u pershi roki kar yeri na radio Piznishe Farrell opanovuvala vokal j opernij spiv u Eleonor Maklellan yaku vona vidznachila za micnu tehniku Pochatok kar yeri na radioU 1940 roci pochala kar yeru na radio yak uchasnicya horu CBS Pislya troh misyaciv roboti CBS zaproponuvala yij shotizhnevu pivgodinnu radioprogramu Ejlin Farrell spivaye abo Ejlin Farrell predstavlyaye u yakij vona vikonuvala yak klasichnu tak i populyarnu muziku u suprovodi orkestru CBS pid kerivnictvom Govarda Barlou Programa koordinuvalasya muzichnim kerivnikom Dzhimom Fassetom i zdebilshogo zapisuvalas v teatri Eda Sallivana Dlya programi vona zaspivala z kilkoma vidomimi zaproshenimi artistami zokrema Margaret Garshou Frenkom Sinatroyu Martialom Singerom i Rise Stivens Programa vpershe vijshla v efir na pochatku 1941 roku i shvidko stala populyarnoyu Ostannij vipusk vidbuvsya u 1946 roci Farrell takozh bula gosteyu na inshih radioprogramah zokrema postijno z yavlyalasya u The Pause That Refreshes Andre Kostelancya j Invitation to Music Bernarda Gerrmanna Vona takozh vistupala u The Bell Telephone Hour The Prudential Family Hour Songs of the Centuries i Your Hit Parade j inshih U 1944 roci zrobila specialnij rizdvyanij zapis dlya amerikanskih soldativ rozmishenih za kordonom pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z Shirli Templ yak veduchoyu Koncertna j operna kar yeraProtyagom 1947 1948 rokiv gastrolyuvala SShA yak gastrolna spivachka a u 1949 roci Pivdennoyu Amerikoyu Pisennij koncert Farrell u Nyu Jorku u zhovtni 1950 roku zustrili z entuziazmom j odrazu spivachka otrimala viznannya Togo roku vona takozh z yavilasya u koncertnomu vikonanni Vocceka Berga u roli Mari U 1952 roci yiyi zaluchiv Arturo Toskanini dlya jogo pershogo j yedinogo studijnogo zapisu Simfoniyi 9 Bethovena RCA Victor z Simfonichnim orkestrom NBC U filmi Perervana melodiya 1955 roku v yakomu Eleonor Parker znyalasya v roli avstralijskoyi opernoyi spivachki Mardzhori Lourens Ejlin Farrell spivala za aktorku Uzhe u 1956 roci vona vistupila pered 13 tisyachnoyu auditoriyeyu pid kerivnictvom dirigenta Alfredo Antonini vikonavshi ariyi z Ernani Verdi na Levisonskomu stadioni u Nyu Jorku U 1956 roci vona debyutuvala v roli Santucci v Silskij chesti Maskanyi v Operi San Karlo u Tampi shtat Florida U 1957 roci debyutuvala u Lirichnij operi Chikago u 1958 roci v Operi San Francisko 6 grudnya 1960 roku debyutuvala u Metropoliten operi vikonavshi golovnu rol v operi Glyuka Alcesta Vona vidkrila sezon u Metropoliten 1962 1963 rokiv rollyu Maddaleni v Andrea Shenye Dzhordano razom z Franko Korelli Protyagom sezonu 1963 1964 mala roli u soroka chotiroh vistavah a u berezni 1966 roku povernulasya dlya dvoh ostannih vistupiv u roli Maddaleni Sered inshih robit u Metropoliten operi golovna rol u Dzhokondi Ponk yelli Leonori u Sili doli Verdi Izabelli v Atlantidi de Falyi Krim opernoyi kar yeri Farrell vikonuvala pop muziku Vona zapisala chotiri albomi populyarnoyi muziki dlya Columbia Records I ve Got a Right to Sing the Blues Here I Go Again This Fling Called Love i Together with Love Protyagom 1960 h rokiv vona chasto vistupala yak solistka v Nyu Jorkskomu filarmonichnomu orkestri pid kerivnictvom Leonarda Bernstajna vona takozh bula ulyubleniceyu Tomasa Shippersa Z Yudzhinom Ormandi Filadelfijskim orkestrom i Horom Mormonskoyi skiniyi vona bula solistkoyu u skorochenij versiyi Mesiyi Gendelya razom z Martoyu Lipton Devisom Kanningemom i Vilyamom Vorfildom Z 1971 do 1980 rik Farrell bula profesorom muziki v Shkoli muziki Universitetu Indiani u Blumingtoni Z 1983 do 1985 rik profesor muziki v Universiteti Menu v Orono Vona takozh zrobila kilka zapisiv blyuzovoyi muziki naprikinci svoyeyi kar yeri a takozh razom z Frenkom Sinatroyu zapisala duetom pisnyu For the Good Times dlya jogo albomu Trilogy 1979 U 1999 roci opublikuvala memuari Can t Help Singing Ne mozhu ne spivati U 1987 roci povernulasya do zapisuvannya popalbomiv Pershij With Much Love zapisano dlya Audiophile Piznishe vipusheno she kilka dlya Reference Farrell bula odruzhena z oficerom policiyi Nyu Jorka Robertom Rejganom z yakim vona utrimuvala budinki v rajonah Grajms Gill j Emerson Gill na Stejten Ajlendi Nyu Jork Para vihovuvala sina ta donku Cholovik pomer u 1986 roci Yiyi obrano do Zali slavi Vunsoketa Meshkala u Kliffsajd Parku pomerla u budinku litnih lyudej u Park Ridzh 23 bereznya 2002 roku u vici 82 rokiv Vibirkova diskografiyaEileen Farrell Sings Torch Songs Arrangements by Loonis McGlohon Reference Recordings 1990 Rodgers The Sound of Music conducted by Erich Kunzel Telarc 1988 Carols for Christmas Eve conduct every single by Luther Henderson and His Orchestra Sony BMG Masterworks 1960 I Gotta Right to Sing the Blues conducted by Luther Henderson and his Orchestra Sony Classics 1959 amp 1961 Eileen Farell Puccini Arias conducted by Max Rudolf and the Columbia Symphony Orchesta Sony Classics 1959 amp 1960 Eileen Farrell sings Verdi conducted by Max Rudolf and Fausto Cleva Columbia Symphony Orchestra 1960 amp 1961 Wagner Wesendonck Lieder Siegfried Act III Scene 3 Eileen Farrell and Set Svanholm Leopold Stowkowski and Erich Leinsdorf conductors Testament SBT 1415 Eileen Farrell sings Opera Arias amp Songs conducted by Thomas Schippers and the Philharmonia Orchestra 9 1957 Testament 1073PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Carnegie Hall linked open data 2017 d Track Q30500746 Find a Grave 1996 d Track Q63056 The NPR Listener s Encyclopedia of Classical Music by Ted Libbey 2006 ISBN 0761120726 Obituaries Eileen Farrell The Daily Telegraph 25 March 2002 25 March 2002 Obituaries Eileen Farrell The Independent nedostupne posilannya Brian Kellow June 2002 Obituaries Eileen Farrell 66 25 bereznya 2002 Eileen Farrell Soprano With a Populist Bent Dies at 82 The New York Times The New York Times July 9 1956 p 26LiteraturaEileen Farrell Brian Kellow 1999 Can t help singing the life of Eileen Farrell ISBN 9781555534066 Posilannya