Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві та Пошто ва село в Україні у Фастівському районі Київської області Населення становить 1584 осіб Знаходиться за 18 км

Віта Поштова

Віта Поштова

Ві́та-Пошто́ва — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 1584 осіб. Знаходиться за 18 км від Києва.

село Віта-Поштова
image image
Герб Прапор
Країна image Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Громада Гатненська сільська громада
Основні дані
Засноване 1117
Населення 1584
Площа 0,37 км²
Густота населення 4281,08 осіб/км²
Поштовий індекс 08170
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°19′11″ пн. ш. 30°23′02″ сх. д. / 50.31972° пн. ш. 30.38389° сх. д. / 50.31972; 30.38389Координати: 50°19′11″ пн. ш. 30°23′02″ сх. д. / 50.31972° пн. ш. 30.38389° сх. д. / 50.31972; 30.38389
Середня висота
над рівнем моря 		123 м
Місцева влада
Адреса ради 08160, Київська обл, Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська, 138
Карта
image
image
Віта-Поштова
image
image
Віта-Поштова
Мапа

image Віта-Поштова у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Віта, права притока Дніпра.

Походження назви

Перша частина назви села — від колишньої назви місцевої річки Віта (російською у ХІХ ст. — «Вета»), назва якої, у свою чергу, походить від слова «вита́ти, звиватися». Друга частина назви Поштова — у зв'язку з тим, що тут у ХІХ ст. знаходилась поштова станція.

На сучасних картах річка, що протікає через село Віту-Поштову (а далі — через Круглик, Кременище, Ходосівку), змінена і помилково називається Сіверка. Насправді Сіверка (в історичних джерлах Скверка) є одним із витоків (правим, що починається у селі Крюківщина і злившись із Гатенкою, утворює власне річку Віта) річки Віта, яка за Пироговом впадає з правого берега в Дніпро.

В своїй книзі Л. Добровольський «З минулого Хотівської околиці Києва», за 1927 рік, про місцевість розповідає: "Південно-Західні околиці Києва, починаючи від деміївського краю міста (Московський район — авт.) й с. Жуляни і кінчаючи долиною середньої течії Віти, становлять невелике плато, що його найвища частина лежить на обмирі поміж колією залізниці та Києво-Васильківським шляхом, який поза х. Красний Трактир розгалужується на порівнюючи недавній поштовий тракт у бік Поштової Віти та ще давніший, можливо, великий шлях через с. Хотів і т.ін. А далі стверджує, що ця частина плато являє собою гребінь вододілу поміж річковими системами Ірпеня й Віти, двох найважливіших дніпрянських допливів, що з них Ірпінь плине на північ від Києва, а Віта на південь від нього. Отже Сіверки не існувало, як і не існує закону з перейменування річки Віти на Сіверку.

Історія

Біля Віти-Поштової виявлено ранньослов'янське поселення зарубинецької культури (II століття до н. е. — II століття н. е.), досліджено також могильник і городище часів Київської Русі, яке помилково вважають[] літописним містом Звенигородом. Заселена ця місцевість, як митниця в 1116 році Володимиром Мономахом. Він подарував сину Тугорхана — Леву Половцю Вітську греблю, прийняв від нього православну віру і наділив повноваженнями по збору мита і охороні підступів до Києва. Стара гребля не збереглась, а діюча дамба знаходиться за 300 метрів східніше до центру села. Вище історичної греблі збереглося городище, пам'ятка того часу, ось тільки назву річки Віти комусь закортіло змінити на «Сіверку», щоб мешканці плутались у своїй історії. Нині вітяни думають-гадають, як утворилась назва їхнього села і, навіть, знаходять різні немудрі версії. Перша письмова згадка про це древнє поселення датуєтеся дещо пізніше, в 1471 році коли Литовський князь передав село Юрівку з Вітською греблею у власність Богдану Степановичу Дублінському. В 1550 році свої володіння Дублінський продав за 50 кіп грошей Семену Мелошковичу, а той згодом, по заповіту, зареєстрованому в Київській Ратуші від 9 квітня 1563 року передав Юрівку у власність Києво-Михайлівському монастирю в таких межах: «Від великої Білоцерківської дороги вниз річкою Шварнівкою в річку Юрівку. Із річки Юрівки в Турову долину, долиною до дороги Запольської, Дорогою до річки Віти, вітою вниз до річки Юрівки, поряд Віти за греблю Михайлову до старого броду на річці Урвихвіст. Від Урвихвосту Білоцерковською дорогою до Шварнівки.» Як бачимо, через сто років Вітську греблю стали іменувати Михайловою, та надалі це не змінило її первинної назви. Але князі Сквир-Рожиновські, потомки Лева Половця, мючи претензій щодо власності на Вітчську греблю, звернулися до Люблінського трибуналу на право збору мита на Вітській греблі. Люблінський трибунал декретом від 22 червня 1602 року відмовив князю Юрію Семеновичу Рожиновському у володінні Вітською греблею і залишив право власності за Пустинно-Михайлівським монастирем. Пізніше, за проханням гетьмана Мазепи Петро I грамотою від 1 квітня 1700 року підтвердив збір мита на Вітський греблі Пустинно-Микильським монастирем. Після укладення у 1654 році Переяславської угоди з Російською державою цар видав Указ 30 червня 1669 року про запровадження регулярного поштового тракту між Києвом і Москвою, згідно з яким у Києві, Ніжині та Батурині були побудовані за єдиним проектом поштові станції «для прийому пошти і утримання коней». Ансамбль споруд поштових станцій по Білоцерківському тракту будувався 1825—1831 роках, і в той період Вітська гребля і її споруди перейшли до Військового відомства. Відомо, що Тарас Шевченко бував на поштовій станції в 1846 році і присвятив декілька прозових рядків Віті Поштовій в своїй повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» (1855—1858). Після побудови в 1870 році від Києва до Жмеринки залізниці, поштова станція на Віті, як і інші по Білоцерковському тракту стали непотрібні і проіснували до початку 90-х років минулого століття. Відомо, що в Юрівці мешкало 6 козаків. Безперпечно козаки проживали і у Поштовій Віті. Козаки відносились до Ходосівської сотні (сотник Бармацький, осавул Богун), з 1651 року до Лісницької сотні., а з 1660 року козаки увійшли до Київської сотні Київського полку. З опису планів «Глевахского казенного имения», складеного 15 листопада 1854 року казенним землеміром Марцинкевичем для «люстратора казенных имений Киевской губернии Хилинского», видно в описі плани угідь і маєтків: Глевахи, Будаївки, Боярки, Поштової Віти та Юрівки.

Після жовтневого перевороту село Віта-поштова ввійшла до Юрівської сільської ради. Селяни брали активну участь в утверджені Української Народної Республіки в повстанських загонах отамана Кармелюка. Збройний напад на канцелярію 4-ї дільниці Київської повітової варти в с. Будаєвці було вчинено 16 червня 1918 р. здійснили повстанці з с. Поштова Віта Хотовської волості під час якого загинули вартові Вишняк, Бондар, Подоляка, був поранений солдат із німецької комендатури, викрадені 10 гвинтівок, 8 шабель і револьвер, а також особисті речі начальника варти Науменка. Для затримання злочинців з Києва прибуло 25 вартових на трьох німецьких броньованих автомобілях. З'ясовано, що нічний напад здійснили С. Бугаєнко, І. Позихаренко, П. Михайленко і всього за підозрою затримано 9 повстанців.

Наприкінці 1922 року почала діяти сільська комсомольська організація, яка займалась організацією роботи чотирьохрічної трудової школи, у якій уже в 1926 році викладало 2-є вчителів. Потім у 1930 році реквізували садибу заможного господаря Лазаря Сліпунова і на її основі створили колгосп «Нове життя». Головою колгоспу було обрано Пацьору Василя Федосійовича.

1932—1933 роки — голодомор в Україні. В «Книгу пам'яті» села Віта-Поштова занесено 135 жертв голодомору. 1934 рік — знищений шедевр світової архітектури Михайлівський Золотоверхий монастир до якого належала Юрівка до 1786 року. 4 квітня 1937 року постановою Президії ЦИК УРСР «Про створення адміністративних районів на території приміських зон» створена в селі сільська рада в складі Київського (Святошинського) району. Під час Другої світової війни у 1941 році через Віту-Поштову проходив передній край оборони Києва. За мужність, виявлену у боротьбі проти німецьких загарбників багато жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР. 4 січня 1965 р. Указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін адміністративних районів Української РСР», скасована Юрівська сільська рада і юрівку було включено в склад Віто-Поштової сільської ради. В 1958 році об'єднані колгоспи «Шлях до комунізму» села Юрівки, «Нове життя» села Віти Поштової і «Перемога» села Тарасівки в єдиний колгосп «Україна». 1963 рік — рішенням загальних зборів колгоспників, колгосп «Україна» був перейменований в радгосп «Тарасівський». 1997 рік — реформовано радгосп «Тарасівський» у КСП. 19 червня 2010 року в селі відкрито музейний комплекс «Оборона Києва, Київський укріплений район — пояс слави». У 2018 році в селі на день незалежності України приймали присягу військові яких благословив священик УПЦ КП Назарій Бігун.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1485 93.75%
російська 80 5.05%
вірменська 13 0.82%
білоруська 1 0.06%
румунська 1 0.06%
гагаузька 1 0.06%
інші/не вказали 3 0.20%
Усього 1584 100%

Відомі споруди та об'єкти

На території села містяться такі ДОТи Київського укріпленого району:

Також є діюча Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Окрім того, у селі розташований Центр спеціальної та фізичної підготовки Національної академії внутрішніх справ України.

Неподалік сіл Юрівка та Віта-Поштова, в адміністративних межах Гатненської сільської громади знаходиться Юрівський заказник.

Відомі особи

  • Яків Іванович Падалка — заслужений майстер народної творчості, майстер традиційних форм українського гончарства. Створив скульптурні ілюстрації до творів М. В. Гоголя «Вій», І. П. Котляревського «Наталка Полтавка» та «Енеїда», до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», до вірша Т. Г. Шевченка «Сон». Значна збірка робіт майстра — 124 твори представлені в музеї українського народного декоративного мистецтва.

Галерея

  • image
    Городище в селі Віта-Поштова
  • image
    Прохід у валу городища
  • image
  • image
  • image
  • image
    Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 лютого 2022.
  2. Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864.
  3. Священик Назарій Бігун. www.facebook.com (укр.). Процитовано 24 серпня 2018.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Посилання

  • Змієві вали поблизу села
  • Віта Поштова. Сільський пляж


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi ta Poshto va selo v Ukrayini u Fastivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1584 osib Znahoditsya za 18 km vid Kiyeva selo Vita PoshtovaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Fastivskij rajonGromada Gatnenska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1117Naselennya 1584Plosha 0 37 km Gustota naselennya 4281 08 osib km Poshtovij indeks 08170Telefonnij kod 380 4598Geografichni daniGeografichni koordinati 50 19 11 pn sh 30 23 02 sh d 50 31972 pn sh 30 38389 sh d 50 31972 30 38389 Koordinati 50 19 11 pn sh 30 23 02 sh d 50 31972 pn sh 30 38389 sh d 50 31972 30 38389Serednya visota nad rivnem morya 123 mMisceva vladaAdresa radi 08160 Kiyivska obl Fastivskij r n s Gatne vul Kiyivska 138KartaVita PoshtovaVita PoshtovaMapa Vita Poshtova u VikishovishiGeografiyaSelom protikaye richka Vita prava pritoka Dnipra Pohodzhennya nazviPersha chastina nazvi sela vid kolishnoyi nazvi miscevoyi richki Vita rosijskoyu u HIH st Veta nazva yakoyi u svoyu chergu pohodit vid slova vita ti zvivatisya Druga chastina nazvi Poshtova u zv yazku z tim sho tut u HIH st znahodilas poshtova stanciya Na suchasnih kartah richka sho protikaye cherez selo Vitu Poshtovu a dali cherez Kruglik Kremenishe Hodosivku zminena i pomilkovo nazivayetsya Siverka Naspravdi Siverka v istorichnih dzherlah Skverka ye odnim iz vitokiv pravim sho pochinayetsya u seli Kryukivshina i zlivshis iz Gatenkoyu utvoryuye vlasne richku Vita richki Vita yaka za Pirogovom vpadaye z pravogo berega v Dnipro V svoyij knizi L Dobrovolskij Z minulogo Hotivskoyi okolici Kiyeva za 1927 rik pro miscevist rozpovidaye Pivdenno Zahidni okolici Kiyeva pochinayuchi vid demiyivskogo krayu mista Moskovskij rajon avt j s Zhulyani i kinchayuchi dolinoyu serednoyi techiyi Viti stanovlyat nevelike plato sho jogo najvisha chastina lezhit na obmiri pomizh koliyeyu zaliznici ta Kiyevo Vasilkivskim shlyahom yakij poza h Krasnij Traktir rozgaluzhuyetsya na porivnyuyuchi nedavnij poshtovij trakt u bik Poshtovoyi Viti ta she davnishij mozhlivo velikij shlyah cherez s Hotiv i t in A dali stverdzhuye sho cya chastina plato yavlyaye soboyu grebin vododilu pomizh richkovimi sistemami Irpenya j Viti dvoh najvazhlivishih dnipryanskih dopliviv sho z nih Irpin pline na pivnich vid Kiyeva a Vita na pivden vid nogo Otzhe Siverki ne isnuvalo yak i ne isnuye zakonu z perejmenuvannya richki Viti na Siverku IstoriyaBilya Viti Poshtovoyi viyavleno rannoslov yanske poselennya zarubineckoyi kulturi II stolittya do n e II stolittya n e doslidzheno takozh mogilnik i gorodishe chasiv Kiyivskoyi Rusi yake pomilkovo vvazhayut dzherelo litopisnim mistom Zvenigorodom Zaselena cya miscevist yak mitnicya v 1116 roci Volodimirom Monomahom Vin podaruvav sinu Tugorhana Levu Polovcyu Vitsku greblyu prijnyav vid nogo pravoslavnu viru i nadiliv povnovazhennyami po zboru mita i ohoroni pidstupiv do Kiyeva Stara greblya ne zbereglas a diyucha damba znahoditsya za 300 metriv shidnishe do centru sela Vishe istorichnoyi grebli zbereglosya gorodishe pam yatka togo chasu os tilki nazvu richki Viti komus zakortilo zminiti na Siverku shob meshkanci plutalis u svoyij istoriyi Nini vityani dumayut gadayut yak utvorilas nazva yihnogo sela i navit znahodyat rizni nemudri versiyi Persha pismova zgadka pro ce drevnye poselennya datuyetesya desho piznishe v 1471 roci koli Litovskij knyaz peredav selo Yurivku z Vitskoyu grebleyu u vlasnist Bogdanu Stepanovichu Dublinskomu V 1550 roci svoyi volodinnya Dublinskij prodav za 50 kip groshej Semenu Meloshkovichu a toj zgodom po zapovitu zareyestrovanomu v Kiyivskij Ratushi vid 9 kvitnya 1563 roku peredav Yurivku u vlasnist Kiyevo Mihajlivskomu monastiryu v takih mezhah Vid velikoyi Bilocerkivskoyi dorogi vniz richkoyu Shvarnivkoyu v richku Yurivku Iz richki Yurivki v Turovu dolinu dolinoyu do dorogi Zapolskoyi Dorogoyu do richki Viti vitoyu vniz do richki Yurivki poryad Viti za greblyu Mihajlovu do starogo brodu na richci Urvihvist Vid Urvihvostu Bilocerkovskoyu dorogoyu do Shvarnivki Yak bachimo cherez sto rokiv Vitsku greblyu stali imenuvati Mihajlovoyu ta nadali ce ne zminilo yiyi pervinnoyi nazvi Ale knyazi Skvir Rozhinovski potomki Leva Polovcya myuchi pretenzij shodo vlasnosti na Vitchsku greblyu zvernulisya do Lyublinskogo tribunalu na pravo zboru mita na Vitskij grebli Lyublinskij tribunal dekretom vid 22 chervnya 1602 roku vidmoviv knyazyu Yuriyu Semenovichu Rozhinovskomu u volodinni Vitskoyu grebleyu i zalishiv pravo vlasnosti za Pustinno Mihajlivskim monastirem Piznishe za prohannyam getmana Mazepi Petro I gramotoyu vid 1 kvitnya 1700 roku pidtverdiv zbir mita na Vitskij grebli Pustinno Mikilskim monastirem Pislya ukladennya u 1654 roci Pereyaslavskoyi ugodi z Rosijskoyu derzhavoyu car vidav Ukaz 30 chervnya 1669 roku pro zaprovadzhennya regulyarnogo poshtovogo traktu mizh Kiyevom i Moskvoyu zgidno z yakim u Kiyevi Nizhini ta Baturini buli pobudovani za yedinim proektom poshtovi stanciyi dlya prijomu poshti i utrimannya konej Ansambl sporud poshtovih stancij po Bilocerkivskomu traktu buduvavsya 1825 1831 rokah i v toj period Vitska greblya i yiyi sporudi perejshli do Vijskovogo vidomstva Vidomo sho Taras Shevchenko buvav na poshtovij stanciyi v 1846 roci i prisvyativ dekilka prozovih ryadkiv Viti Poshtovij v svoyij povisti Progulka s udovolstviem i ne bez morali 1855 1858 Pislya pobudovi v 1870 roci vid Kiyeva do Zhmerinki zaliznici poshtova stanciya na Viti yak i inshi po Bilocerkovskomu traktu stali nepotribni i proisnuvali do pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya Vidomo sho v Yurivci meshkalo 6 kozakiv Bezperpechno kozaki prozhivali i u Poshtovij Viti Kozaki vidnosilis do Hodosivskoyi sotni sotnik Barmackij osavul Bogun z 1651 roku do Lisnickoyi sotni a z 1660 roku kozaki uvijshli do Kiyivskoyi sotni Kiyivskogo polku Z opisu planiv Glevahskogo kazennogo imeniya skladenogo 15 listopada 1854 roku kazennim zemlemirom Marcinkevichem dlya lyustratora kazennyh imenij Kievskoj gubernii Hilinskogo vidno v opisi plani ugid i mayetkiv Glevahi Budayivki Boyarki Poshtovoyi Viti ta Yurivki Pislya zhovtnevogo perevorotu selo Vita poshtova vvijshla do Yurivskoyi silskoyi radi Selyani brali aktivnu uchast v utverdzheni Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v povstanskih zagonah otamana Karmelyuka Zbrojnij napad na kancelyariyu 4 yi dilnici Kiyivskoyi povitovoyi varti v s Budayevci bulo vchineno 16 chervnya 1918 r zdijsnili povstanci z s Poshtova Vita Hotovskoyi volosti pid chas yakogo zaginuli vartovi Vishnyak Bondar Podolyaka buv poranenij soldat iz nimeckoyi komendaturi vikradeni 10 gvintivok 8 shabel i revolver a takozh osobisti rechi nachalnika varti Naumenka Dlya zatrimannya zlochinciv z Kiyeva pribulo 25 vartovih na troh nimeckih bronovanih avtomobilyah Z yasovano sho nichnij napad zdijsnili S Bugayenko I Poziharenko P Mihajlenko i vsogo za pidozroyu zatrimano 9 povstanciv Naprikinci 1922 roku pochala diyati silska komsomolska organizaciya yaka zajmalas organizaciyeyu roboti chotirohrichnoyi trudovoyi shkoli u yakij uzhe v 1926 roci vikladalo 2 ye vchiteliv Potim u 1930 roci rekvizuvali sadibu zamozhnogo gospodarya Lazarya Slipunova i na yiyi osnovi stvorili kolgosp Nove zhittya Golovoyu kolgospu bulo obrano Pacoru Vasilya Fedosijovicha 1932 1933 roki golodomor v Ukrayini V Knigu pam yati sela Vita Poshtova zaneseno 135 zhertv golodomoru 1934 rik znishenij shedevr svitovoyi arhitekturi Mihajlivskij Zolotoverhij monastir do yakogo nalezhala Yurivka do 1786 roku 4 kvitnya 1937 roku postanovoyu Prezidiyi CIK URSR Pro stvorennya administrativnih rajoniv na teritoriyi primiskih zon stvorena v seli silska rada v skladi Kiyivskogo Svyatoshinskogo rajonu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1941 roci cherez Vitu Poshtovu prohodiv perednij kraj oboroni Kiyeva Za muzhnist viyavlenu u borotbi proti nimeckih zagarbnikiv bagato zhiteliv sela nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR 4 sichnya 1965 r Ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin administrativnih rajoniv Ukrayinskoyi RSR skasovana Yurivska silska rada i yurivku bulo vklyucheno v sklad Vito Poshtovoyi silskoyi radi V 1958 roci ob yednani kolgospi Shlyah do komunizmu sela Yurivki Nove zhittya sela Viti Poshtovoyi i Peremoga sela Tarasivki v yedinij kolgosp Ukrayina 1963 rik rishennyam zagalnih zboriv kolgospnikiv kolgosp Ukrayina buv perejmenovanij v radgosp Tarasivskij 1997 rik reformovano radgosp Tarasivskij u KSP 19 chervnya 2010 roku v seli vidkrito muzejnij kompleks Oborona Kiyeva Kiyivskij ukriplenij rajon poyas slavi U 2018 roci v seli na den nezalezhnosti Ukrayini prijmali prisyagu vijskovi yakih blagosloviv svyashenik UPC KP Nazarij Bigun NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1485 93 75 rosijska 80 5 05 virmenska 13 0 82 biloruska 1 0 06 rumunska 1 0 06 gagauzka 1 0 06 inshi ne vkazali 3 0 20 Usogo 1584 100 Vidomi sporudi ta ob yektiNa teritoriyi sela mistyatsya taki DOTi Kiyivskogo ukriplenogo rajonu DOT 178 DOT 179 DOT 180 muzej DOT 211 Takozh ye diyucha Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Okrim togo u seli roztashovanij Centr specialnoyi ta fizichnoyi pidgotovki Nacionalnoyi akademiyi vnutrishnih sprav Ukrayini Nepodalik sil Yurivka ta Vita Poshtova v administrativnih mezhah Gatnenskoyi silskoyi gromadi znahoditsya Yurivskij zakaznik Vidomi osobiYakiv Ivanovich Padalka zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti majster tradicijnih form ukrayinskogo goncharstva Stvoriv skulpturni ilyustraciyi do tvoriv M V Gogolya Vij I P Kotlyarevskogo Natalka Poltavka ta Eneyida do drami feyeriyi Lesi Ukrayinki Lisova pisnya do virsha T G Shevchenka Son Znachna zbirka robit majstra 124 tvori predstavleni v muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva GalereyaGorodishe v seli Vita Poshtova Prohid u valu gorodisha Cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciDiv takozhRichka Siverka Richka Vita Vita Litovska Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Pohilevich L I Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev Kievo Pecherskaya lavra 1864 Svyashenik Nazarij Bigun www facebook com ukr Procitovano 24 serpnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPohilevich L I Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev Kievo Pecherskaya lavra 1864 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Procenko V MVita Poshtova 2011 29 serpnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaZmiyevi vali poblizu sela Vita Poshtova Silskij plyazh Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ