Українсько-хорватські відносини

Українсько-хорватські відносини — це двосторонні відносини між Україною та Хорватією у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Українсько-хорватські відносини
Хорватія	Україна

Хорватія визнала незалежність України 5 грудня 1991 року, а через 6 днів, 11 грудня 1991 року Україна визнала незалежність Хорватії, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 18 лютого 1992 року. У лютому 1995 року у Загребі Україна відкрила Посольство України в Хорватії. Посольство Хорватії в Україні Республіка Хорватія відкрила 1992 року у Києві.

Двосторонні зв'язки

Історія

Зв'язки між Україною та Хорватією були пов'язані з опосередкованим сусідством, перебуванням територій обох у складі Османської та Австро-Угорської імперій, участю у панслов'янському русі та співпрацею національно-визвольних рухів.

У 1848 українські та хорватські національні діячі зустрілися на Слов'янському конгресі в Празі, у 1916 році, націоналісти обох країн взяли участь у конференції Союзу народів в Лозанні.

Під час Другої світової війни в складі збройних сил Хорватії діяв Український легіон. Надалі українські та хорватські емігранти співпрацювали в рамках Антибільшовицького блоку народів.

Політичні і дипломатичні зв'язки

2011 рік був досить плідним для двосторонніх відносин. 22 лютого 2011 року заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін зустрівся у Загребі з очільником МЗС Хорватії А. Пленковичем, також відбулися зустрічі з посадовцями, що відповідали за євроінтеграцію Хорватії. 9-10 березня 2011 року Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у рамках офіційного візиту зустрівся з керівником хорватського парламенту, президентом країни, очільником МЗС і головою СДП. 6-7 квітня 2011 року у Києві зустрічалися голови політичних департаментів зовнішньополітичних відомств країн: Олександр Александрович й Александар Хайна. 19 квітня 2011 року Україну відвідує президент Хорватії Іво Йосипович, де він зустрівся з Президентом України Віктором Януковичем у рамках Київського саміту. 28 червня 2011 року Хорватію відвідав Борис Тарасюк як голова Комітету з питань європейської інтеграції ВРУ, у ході візиту відбулись зустрічі з головою і заступником голови хорватського парламенту, головою Комітету з питань європейської інтеграції та іншими. 3-7 жовтня 2011 року відбулося перше засідання Хорватсько-української комісії з питань військово-технічного співробітництва.

Протягом 2012 року між представниками України і Хорватії відбувся ряд зустрічей. 19 квітня 2012 року пройшов двосторонній діалог між головами зовнішньополітичних відомств двох країн Костянтина Грищенка і В. Пусич. Зустріч відбулась у рамках засідання міністрів закордонних справ і міністрів оборони НАТО у Брюсселі. Також міністри зустрілися 6-7 липня 2012 року під час Хорватського саміту у Дубровнику. Тоді ж міністр закордонних справ України зустрівся з Президентом Республіки Хорватії Іво Йосиповичем. 12 листопада 2012 року у Києві проходило V засідання Міжурядової хорватсько-української комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

25 січня 2022 року, на тлі загострення російсько-українського конфлікту взимку 2022 року, Президент Хорватії Зоран Миланович скептично висловився щодо української інтеграції до ЄС та НАТО: «Україні не місце в НАТО. Коли Україна змінила владу, тоді цей рух, який не був демократичним, був переворотом, під час якого було вбито 50 людей. Історія була така — Україна йде на захід, нічого не питаючи у Росії, в ЄС на неї чекають молочні ріки — кисільні береги. Україна досі залишається однією з найбільш корумпованих країн, ЄС нічого Україні не дав». Він назвав Революцію Гідності «переворотом», який спровокував ЄС та США. Миланович тоді ж назвав причиною загострення російсько-українського конфлікту, взимку 2022 року, втручанням США у внутрішні справи країн. Він заявив, що подрібно дійти спільної згоди, яка б враховувала інтереси Росії. Він сказав, що ціна на газ свідчить про шкідливість протистояння з Росією.

Заяви Милановича російські прокремлівські ЗМІ подали, як ознаку розколу в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі, і спрогнозували, що його шляхом підуть й інші очільники країн членів ЄС та НАТО.

28 січня 2022 року, Миланович, після різкої критики з боку України, продовжив свою проросійську риторику і заявив, що «Україна вшановує героїв Другої світової війни, які є масовими вбивцями поляків та євреїв». Він також прокритикував прем'єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича за його «втручання» в «українське питання».

29 січня 2022 року, згідно з повідомленням видання "Європейської правди" з посиланням на хорватськоий канал RTL, Президент Хорватії Зоран Миланович заявив, що він не змінив своєї думки про те, що Україна є найкорумпованішою державою і що їй не місце в НАТО. Він також повідомив, що не збирається вибачатися за свої слова.

15 червня 2023 року, Уряд Хорватії визнав Голодомор 1932—1933 років геноцидом народу України, а 28 червня 2023 року Парламент Хорватії ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Діаспора

Українці у Хорватії

Докладніше: Українська діаспора в Хорватії

Згідно з даними перепису населення 2011 року, у Хорватії проживало 1,8 тисяч українців, що становило 0,04% від загальної чисельности населення країни. Також 1,9 тисяч (тобто 0,05%) визнали себе русинами. Українці Хорватії об'єднуються у різноманітні організації, такі як Українська громада Республіки Хорватія, Союз русинів і українців Республіки Хорватія, Товариство української культури, Товариство «ХОРУС — Хорватсько-українське співробітництво».

Хорвати в Україні

Докладніше: Хорвати в Україні

Див. також

• Зовнішня політика України
• Зовнішня політика Хорватії
• Українсько-югославські відносини

Примітки

1. Україна та Хорватія. Політичні відносини [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Республіці Хорватія. — Процитовано 2 серпня 2013
2. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
3. Хорватсько-українські двосторнні відносини [ 19 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Посольства Республіки Хорватії в Україні. — Процитовано 2 серпня 2013
4. . Dnevnik.hr (хор.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
5. https://hr.n1info.com/english/news/milanovic-ukraine-does-not-belong-in-nato/ [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.] Milanovic: Ukraine does not belong in NATO
6. . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
7. . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
8. . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
9. . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
10. . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
11. Hrvatska vlada podržala proglašenje holodomora genocidom nad Ukrajincima. Hrvatska radiotelevizija. Процитовано 15 червня 2023.
12. 28 6 2023 - 16. sjednica Hrvatskoga sabora, 10. saziv
13. Парламент Хорватії визнав Голодомор геноцидом українського народу. // Автор: Ірина Сітнікова. 28.06.2023, 12:07
14. Україна та Хорватія. Українці в Хорватії [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Республіці Хорватія. — Процитовано 2 серпня 2013

Посилання

• Посольство України в Республіці Хорватія [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.] (укр.), (хор.)
• Посольство Республіки Хорватії в Україні [ 6 серпня 2013 у Wayback Machine.] (укр.), (хор.)
• Україна-Хорватія^{[недоступне посилання з травня 2019]} на сайті
• Українці Хорватії. Матеріали та документи / Ред. Славко Бурда:
  • Книга перша. — Загреб : Культурно-просвітне товариство русинів і українців Заrpеба, 2002. — 234 с.
  • Книга друга. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2020. — 318 с.
  • Книга третя. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 388 с.
  • Книга четверта. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 176 с.
  • Книга п'ята. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2022. — 207 с.
  • Книга шоста. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2023. — 460 с.