Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Литвин Володи мир Миха йлович Литви н нар 28 квітня 1956 с Слобод

Володимир Литвин

Володимир Литвин
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Литвин.

Володи́мир Миха́йлович Литви́н (нар. 28 квітня 1956, с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області) — український політик (на думку деяких діячів проросійський), голова Адміністрації Президента (1999—2002), голова Верховної Ради у 2002 — 2006 роках та з 9 грудня 2008 року до 6 грудня 2012, доктор історичних наук, професор, дійсний член Національної академії наук. Кандидат на посаду президента України 2010.

Володимир Михайлович Литвин
image
Володимир Михайлович Литвин
9-й Голова Верховної Ради України
9 грудня 2008 — 12 грудня 2012
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Попередник Олександр Лавринович (в.о.)
Арсеній Яценюк
Наступник Володимир Рибак
6-й Голова Верховної Ради України
28 травня 2002 — 25 травня 2006
Президент Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Попередник Іван Плющ
Наступник Олександр Мороз
5-й Глава Адміністрації Президента України
22 листопада 1999 — травень 2002
Президент Леонід Кучма
Попередник Микола Білоблоцький
Наступник Віктор Медведчук
Народився 28 квітня 1956(1956-04-28) (68 років)
Слобода-Романівська, Романівська сільська рада, Новоград-Волинська міська рада, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик, історик, професорсько-викладацький склад
Місце роботи КНУ імені Тараса Шевченка
Країна СРСР і Україна
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Політична партія Народна партія
Батько Михайло Климович Литвин
Мати Ольга Андріївна Литвин
У шлюбі з Тетяна Костянтинівна Панікарська
Діти донька Олена, син Іван
Брати Микола, Петро
Релігія православ'я
Нагороди
image
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден Дружби
image
Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого
image
Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
image
image
image
Почесний краєзнавець України
image
Володимир Михайлович Литвин на сайті Верховної Ради
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України
4-го скликання
За єдину Україну! 14 травня 2002 — 25 травня 2006
6-го скликання
Блок Литвина 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Народна партія 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Голова Народної партії (з 2004). Герой України (2004).

Учасник подій навколо Помаранчевої революції (2004). Скандально відомий через звинувачення у причетності до справи Гонгадзе та «касетного скандалу», участь у ратифікації Харківських угод з Російською Федерацією (2010), прийнятті Закону про засади державної мовної політики (2012), «диктаторських законів» (2014). Декілька разів був об'єктом звинувачень у науковому та публіцистичному плагіаті. Входить до складу наукової ради «Українського історичного журналу».

Восени 2016 закликав відновити відносини з Росією і забути про Євросоюз.

Життєпис

Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині. Батько - Михайло Климович (1930 р.н.), мати - Ольга Андріївна (1929 р.н.). Працювали в колгоспі, виховували трьох дітей. Володимир - найстарший із братів. Микола (майбутній генерал-полковник армії) на п'ять років менший. Петро - наймолодший (майбутній генерал-лейтенант, 1967 р.н.).

У 1973 вступив на історичний факультет Київського університету. Після закінчення навчання у 1978 був аспірантом, а пізніше викладачем.

1978—1986 — методист навчального відділу ректорату, помічник ректора, старший викладач історичного факультету у Київському університеті ім. Шевченка.

1984 захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність Комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних дисциплін (1966—1975 рр.)».

У 1986—1989 роках — начальник Управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.

З січня 1989 по вересень 1991 року — відповідальний працівник ЦК Компартії України: лектор, консультант, помічник секретаря ЦК Компартії України.

Від вересня 1991 до липня 1994 року — доцент і докторант історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1991–1994 рр. працював двірником, а також сторожем разом з Адамом Мартинюком.

З липня 1994 по квітень 2002 року працював в Адміністрації Президента України — помічником Президента України, заступником глави Адміністрації Президента України, першим помічником Президента України З серпня 1994 року за пропозицією Олександра Разумкова Литвин став помічником Президента Леоніда Кучми з питань внутрішньої політики..

З листопада 1999 року  по 2002 рік — глава Адміністрації Президента України. Перебуваючи на цій посаді очолював наглядову раду Президентського оркестру.

У 1995 захистив дисертацію на ступінь доктора історичних наук за власною книгою під назвою «Політична арена України: дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х років)». З 1997 року — член-кореспондент Національної академії наук України. З 2003 року — дійсний член НАН України.

Почесний доктор Харківського національного університету внутрішніх справ (2009).

У 2002—2006 роках — народний депутат України, Голова Верховної Ради України.

З травня 2006 по травень 2009 року — віце-президент Національної академії наук України. З вересня 2006 року — завідувач кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У вересні 2007 року обраний народним депутатом України, а в грудні 2008 року — Головою Верховної Ради України.

image
Під час виступу у Верховній Раді України

З 2012 по 2014 рр. — народний депутат України VII скликання. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

У 2014—2019 роках був народним депутатом України 8-го скликання, членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 65, м. Новоград-Волинський, Баранівський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Пулинський райони). Програв кандидату від партії «Слуга народу» Дмитру Костюку.

Навесні 2021 року Литвин вирішив балотуватися в ректори Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що викликало обурення у політиків, громадських активістів та самих студентів. 17 березня Литвин не зміг пройти у другий тур виборів ректора. Посів лише четверте місце з 165 голосами (3,99% від загальної кількості тих, хто голосував).

Політична діяльність

Глава Адміністрації Президента

З листопада 1995 р. — заступник глави Адміністрації Президента, з вересня 1996 р. — перший помічник Президента України, з листопада 1999 року до квітня 2002 року — очолював Адміністрацію Президента України.

У 2002 році обраний народним депутатом за списком блоку «За єдину Україну!» (№ 1 у виборчому списку), 28 травня 2002 року обраний головою Верховної Ради України.

У цей час очолював ТСК з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України (2004).

Відіграв важливу роль під час Помаранчевої революції. З цього приводу президент Польщі Александр Квасневський сказав:

image …Принципова позиція українського парламенту і особисто Володимира Литвина допомогла конфліктуючим сторонам «конституційно вийти з кризи.» image

У червні 2004 року став лідером Народної партії. Згодом, за ініціативою Литвина, НАПУ отримала назву Народна партія. На виборах 2006 року «народники» здобули трохи більше 2 % голосів і до парламенту не потрапили.

Повернення Литвина у велику політику

image
Підтримка Володимира Литвина на виборах Президента України 2010
image
Реклама Володимира Литвина під час виборів Президента України, Київ, 2009

Після поразки на виборах 2006, Литвин, як він сам сказав, повертається до наукової діяльності, пише книжки. У той же час, внаслідок політичної кризи в Україні 2007, він частіше з'являється у ЗМІ, а передвиборчу кампанію проводить під гаслом «Країні потрібен Литвин!». Барви кампанії змінюються з зелено-миротворчих до агресивно-їдко-жовтих. Блок Литвина долає виборчу планку.

9 грудня 2008 року обраний Головою Верховної Ради VI скликання. За таке рішення проголосували 244 народні депутати з 422 зареєстрованих у залі.

У першому турі президентських виборів 17 січня 2010 Володимир Литвин отримав 2,35 % голосів. Найбільшу підтримку Литвин здобув у Рівненській області (7,1 %) i Житомирській області (7,0 %).

27 квітня 2010 року (як і решта «Блоку Литвина») голосував за ратифікацію Харківських угод.

4 липня 2012 року подав у відставку після прийняття Верховною Радою контроверсійного закону «Про засади державної мовної політики», хоча парламентська фракція очолюваної ним «Народної партії» підтримала закон майже в повному складі. Однак вже 31 липня підписав мовний законопроєкт посилаючись на «безвихідь».

На виборах до Верховної Ради 2012 року обраний народним депутатом від округу № 65. Голова Комітету Верховної ради з питань національної безпеки і оборони. 16 січня 2014 року проголосував за закони про диктатуру, але згодом просив вважати свій голос недійсним, підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, та підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України 8-го скликання.

Заява щодо відносин з Євросоюзом і Росією

У вересні 2016 року ЗМІ опублікували «думки вслух» В. Литвина. Зокрема, він вважає, що «від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що розірвали їх [стосунки] з Росією, багато чого втрачаємо.» Також: «Я думаю, тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам.»

20 жовтня 2017 року Володимир Литвин повідомив з трибуни Верховної Ради України про своє рішення вийти зі складу депутатської групи «Воля народу».

Скандали

Звинувачення у плагіаті

19 січня 2002 р. Володимир Литвин опублікував у газеті «Факты и комментарии» статтю «Громадянське суспільство. Подумаємо ще раз». За кілька днів журналісти встановили, що ця стаття є фактично дослівним перекладом роботи «Civil Society» американського політолога Томаса Каротерса, написаної ще 1999 р. для журналу «Foreign Policy».

Вже 1 лютого Литвин визнав, що статтю писав не сам. Звинувачення у плагіаті відкинув. Натомість сказав, що опублікував реферат статті американця. Втім, журналісти Української правди відмітили, що посилань на оригінал статті, істотних скорочень, притаманних реферату, в статті Литвина порівняно зі статтею Каротерса не виявлено. Пізніше Литвин заявив, що Каротерс не має до нього претензій, але Каротерс спростував цю заяву.

Сам Литвин згодом згадував про цей інцидент так, що будучи лідером блоку «За єдину Україну!» «Штаб рекомендував мені людей, які підготували від мого імені публікацію. Я її подивився, підправив. Вона вийшла. Через кілька днів у іншому виданні з'явилася стаття, в якій мене звинуватили в плагіаті. Я намагався захищатися, говорив, що це загальноприйнята практика у передвиборчій кампанії. Переконував: невже я через двох сторінок тексту свідомо пішов би на те, щоб в період передвиборчої кампанії „передирати“ публікацію? Якби я хотів привласнити чужу роботу, я б її змінив до невпізнання. Проте мені досі про це нагадують. Це був досить потужний удар по мені, по моїй репутації вченого».

2006 р. за авторства Володимира Литвина вийшла тритомна «Історія України». Майже половина першого тому, 432 сторінки, повторювала зміст наукових робіт українських істориків Наталі Яковенко й Олексія Толочка.

За даними газети «2000» 2008 р. на форумі «Європа — Україна» Литвин виступив з промовою, деякі частини якої майже дослівно збігалися з текстом інтерв'ю «Новый кризис опаснее чумы и мировой войны» російського професора Сергія Капіци (опубліковане 12 лютого 2008 р. у виданні «Известия»). При цьому, жодного разу про росіянина український політик не згадав.

Звинувачення у причетності до справи Георгія Ґонґадзе

17 січня 2006 Деснянський районний суд Києва задовольнив позов голови Верховної Ради Володимира Литвина до колишнього майора президентської охорони Миколи Мельниченка про захист честі і гідності. Суд зобов'язав Мельниченка у 15-денний термін на прес-конференції спростувати поширену ним інформацію і вибачиться перед Литвином за завдану моральну шкоду. У 2011 році Володимир Литвин знову звернувся до суду із проханням зобов'язати М.Мельниченка спростувати на прес-конференції для засобів масової інформації поширену ним неправдиву інформацію про його, начебто, причетність до справи Георгія Гонгадзе, а також публічно вибачитися за завданий моральний збиток. Володимир Литвин є однією з осіб, яку підозрюють у причетності до справи Георгія Ґонґадзе. Закиди щодо цього неодноразово лунали від колишнього майора президентської охорони Миколи Мельниченка, генерала МВС Олексія Пукача, колишнього депутата Олександра Мороза та інших.

Закон «Про засади державної мовної політики»

Докладніше: Закон «Про засади державної мовної політики», Займіться ділом, а не язиком! та Помста за розкол країни

3 липня 2012 року у Верховній Раді з порушеннями прийняли Закон «Про засади державної мовної політики» у другому читанні. Литвин як спікер парламенту після голосування пообіцяв, що не підписуватиме документ. Однак 31 липня він порушив свою обіцянку і підписав законопроєкт, який згодом набув чинності. Ці події стали причиною різкої критики політика з боку громадськості. Зокрема активісти кампанії «Займіться ділом, а не язиком!», ще у травні попередивши Литвина про можливі наслідки для нього у разі голосування фракції Народної партії та підписання Литвиним як спікером документу, почали проти політика поширення листівок у рамках кампанії «Помста за розкол країни». Під час двох антиагітаційних поїздок 18 червня та 25—26 серпня активістам перешкоджали та на них нападали невідомі, міліція, місцеві чиновники, молодики, що належать до організацій, пов'язаних з Володимиром Литвиним. Найвідомішим став напад брата Петра Литвина на ринку у Новоград-Волинському, після якого Володимир Литвин заявив, що ще більше «заповажав» свого брата.

Родина та особисте життя

Батько: Михайло Климович Литвин.

Мати: Ольга Андріївна Литвин.

Дружина: Тетяна Костянтинівна (дівоче прізвище - Панікарська, 1960 р.н.).

Син: Іван Литвин (1989 р.н.) — кандидат в народні депутати в 66 виборчому окрузі.. Одружений з Тетяною Тереховою, донькою Андрія Деркача, давнього знайомого Володимира Литвина.

Донька: Олена (1982 р.н.) — володіє Будинком розкоші «Вілла Гросс».

Брати:

Праці

Автор понад 430 наукових праць і книжок, зокрема —

  • «Політична арена України: особи та виконавці» (1994 р.),
  • «Украина: политика, политики, власть» (1997 р.),
  • «Україна на межі тисячоліть (1991—2000)» (2000 р.),
  • «Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки XX ст.)» (2001 р.),
  • «Україна: хроніка поступу (1991—2001)» (2001 р.),
  • «Вимір історією» (2002 р.),
  • «Тисяча років сусідства і взаємодії» (2002 р.).

Нагороди

Закордонні візити

У культурі

Володимир Литвин став прототипом персонажу Пана Листвина в українському мультсеріалі Казкова Русь.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015.
  2. Вісник НАН України, 2006, № 4
  3. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  4. Литвин рассказал, чем зарабатывал на жизнь в голодных 90-ых [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  5. В. Литвин став почесним доктором Харківського національного університету внутрішніх справ [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. . dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  7. Відомості про кандидата в народні депутати України [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  8. Литвин програє Дмитру Костюку: свіжі дані ЦВК [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.] Новоград.City (22.07.2019)
  9. Відомості про підрахунок голосів виборців на одномандатному виборчому окрузі № 65 [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  10. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  11. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  12. fakty.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2015.
  13. Литвин повертається в науку. Львівська газета. 10.5.2006. Процитовано 9.12.2008.
  14. . УНІАН. 9.12.2008. Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 9.12.2008.
  15. . Українська правда (укр.). 4 липня 2012. Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
  16. Литвин пожалівся на «безвихідь» і підписав «мовний» закон [ 6 березня 2013 у Wayback Machine.] — Голос Америки, 31.07.2012.
  17. . Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
  18. . Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 15 липня 2015.
  19. . Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
  20. [url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3816 [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] Поіменне голосування про проєкт Постанови про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень (№ 4193) — за основу та в цілому]
  21. Нардеп Литвин пропонує відновити відносини з Росією і забути про Євросоюз [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  22. . ukranews.com. Українські новини. 20 жовтня 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  23. Автора!!! (інтерв’ю з Томасом Карозерсом). Дзеркало тижня, №4 (379), 2-8 лютого 2002. Процитовано 18.9.2007.[недоступне посилання з червня 2019]
  24. . Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  25. . Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  26. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  27. Литвин: Обвинения в плагиате – это удар «туда, куда вы подумали» - ФОКУС. Фокус. 5 вересня 2011. Процитовано 17 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  28. . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 18 серпня 2011.
  29. . Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 21 липня 2015.
  30. Суд признал неправдивыми высказывания Мельниченко в адрес Литвина. Подробиці (Інтер). 17 січня 2006. оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 12 листопада 2023. (рос.)
  31. . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  32. Литвин знову вимагає публічних вибачень від екс-майора Мельниченка за наклеп. Інтерфакс-Україна. 30 березня 2011. оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
  33. . . 10.02.2012. Архів оригіналу за 25.12.2010. Процитовано 9.01.2012.
  34. . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  35. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  36. Литвин не підпише мовного закону [ 10 липня 2012 у Wayback Machine.] — iPress.ua
  37. Литвин підписав мовний закон [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Українська правда
  38. Громадські активісти — Партії Регіонів: Ви нам російську, а ми вам пониження рейтингів [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  39. В Новоград-Волинському міліція збирається затримати активістів Громадянського руху «Відсіч» за поширення листівок проти Литвина [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  40. Кампанія «Помста за розкол країни» оголошує мобілізацію добровольців для поїздки на округ Литвина [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  41. Активістів побили за листівки проти Литвина, а потім ще й у міліції [ 27 серпня 2012 у Wayback Machine.] — Українська правда
  42. Напад на захисників мови очолював особисто брат Литвина — Відсіч [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Експрес
  43. Литвин «заповажав» брата, який побив активістів на Житомирщині [ 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
  44. 25-летний сын экс-спикера Литвина вместе с папой идет в депутаты [ 23 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  45. В. М. Литвин [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.] Профіль на UBR
  46. Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 705. [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (італ.)
  47. Українська правда. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  48. Указ Президента України від 9 грудня 2004 року № 1459/2004 «Про присвоєння В. Литвину звання Герой України»
  49. . Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 28 квітня 2011.
  50. Указ Президента України від 26 листопада 1998 року № 1312/98 «Про відзначення нагородами України працівників Національної академії наук України»
  51. Указ Президента України від 1 грудня 1999 року № 1513/99 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
  52. Голову Верховної Ради України Володимира Литвина нагороджено Орденом дружби // Офіційний сайт Верховної Ради України, 16.05.2011

Джерела та література

Посилання

  • narodna.org.ua — офіційний сайт Народної партії [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Досье: Литвин Володимир Михайлович [ 11 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • Олексій Толочко, Наталя Яковенко, «Потрапили в історію [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]», Критика. №7—8, 2006 рік. — Критичний аналіз наукової творчості Володимира Литвина.
  • Литвин: Вимір зрадою. 27 квітня 2010. (Київ, 2012)
Попередник: Голова Верховної Ради України
9 грудня 2008 — 6 грудня 2012 		Наступник:
Арсеній Яценюк Володимир Рибак
Попередник: Голова Верховної Ради України
28 травня 2002 — 25 травня 2006 		Наступник:
Іван Плющ Олександр Мороз

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Litvin Volodi mir Miha jlovich Litvi n nar 28 kvitnya 1956 s Sloboda Romanivska Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti ukrayinskij politik na dumku deyakih diyachiv prorosijskij golova Administraciyi Prezidenta 1999 2002 golova Verhovnoyi Radi u 2002 2006 rokah ta z 9 grudnya 2008 roku do 6 grudnya 2012 doktor istorichnih nauk profesor dijsnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk Kandidat na posadu prezidenta Ukrayini 2010 Volodimir Mihajlovich LitvinVolodimir Mihajlovich Litvin9 j Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini9 grudnya 2008 12 grudnya 2012Prezident Viktor Yushenko Viktor YanukovichPoperednik Oleksandr Lavrinovich v o Arsenij YacenyukNastupnik Volodimir Ribak6 j Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini28 travnya 2002 25 travnya 2006Prezident Leonid Kuchma Viktor YushenkoPoperednik Ivan PlyushNastupnik Oleksandr Moroz5 j Glava Administraciyi Prezidenta Ukrayini22 listopada 1999 traven 2002Prezident Leonid KuchmaPoperednik Mikola BiloblockijNastupnik Viktor MedvedchukNarodivsya 28 kvitnya 1956 1956 04 28 68 rokiv Sloboda Romanivska Romanivska silska rada Novograd Volinska miska rada Zhitomirska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yak politik istorik profesorsko vikladackij skladMisce roboti KNU imeni Tarasa ShevchenkaKrayina SRSR i UkrayinaAlma mater Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka i Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaPolitichna partiya Narodna partiyaBatko Mihajlo Klimovich LitvinMati Olga Andriyivna LitvinU shlyubi z Tetyana Kostyantinivna PanikarskaDiti donka Olena sin IvanBrati Mikola PetroReligiya pravoslav yaNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden DruzhbiKomandor iz zirkoyu ordena Svyatogo Grigoriya VelikogoVelikij komandor ordena Velikogo knyazya Litovskogo Gyadiminasa Pochesnij krayeznavec UkrayiniVolodimir Mihajlovich Litvin na sajti Verhovnoyi Radi Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya Za yedinu Ukrayinu 14 travnya 2002 25 travnya 2006 6 go sklikannya Blok Litvina 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 7 go sklikannya Narodna partiya 12 grudnya 2012 27 listopada 2014 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Golova Narodnoyi partiyi z 2004 Geroj Ukrayini 2004 Uchasnik podij navkolo Pomaranchevoyi revolyuciyi 2004 Skandalno vidomij cherez zvinuvachennya u prichetnosti do spravi Gongadze ta kasetnogo skandalu uchast u ratifikaciyi Harkivskih ugod z Rosijskoyu Federaciyeyu 2010 prijnyatti Zakonu pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki 2012 diktatorskih zakoniv 2014 Dekilka raziv buv ob yektom zvinuvachen u naukovomu ta publicistichnomu plagiati Vhodit do skladu naukovoyi radi Ukrayinskogo istorichnogo zhurnalu Voseni 2016 zaklikav vidnoviti vidnosini z Rosiyeyu i zabuti pro Yevrosoyuz ZhittyepisNarodivsya 28 kvitnya 1956 roku v seli Sloboda Romanivska Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v selyanskij rodini Batko Mihajlo Klimovich 1930 r n mati Olga Andriyivna 1929 r n Pracyuvali v kolgospi vihovuvali troh ditej Volodimir najstarshij iz brativ Mikola majbutnij general polkovnik armiyi na p yat rokiv menshij Petro najmolodshij majbutnij general lejtenant 1967 r n U 1973 vstupiv na istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Pislya zakinchennya navchannya u 1978 buv aspirantom a piznishe vikladachem 1978 1986 metodist navchalnogo viddilu rektoratu pomichnik rektora starshij vikladach istorichnogo fakultetu u Kiyivskomu universiteti im Shevchenka 1984 zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Diyalnist Komunistichnoyi partiyi Ukrayini z vdoskonalennya pidgotovki vikladachiv suspilnih disciplin 1966 1975 rr U 1986 1989 rokah nachalnik Upravlinnya Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR Z sichnya 1989 po veresen 1991 roku vidpovidalnij pracivnik CK Kompartiyi Ukrayini lektor konsultant pomichnik sekretarya CK Kompartiyi Ukrayini Vid veresnya 1991 do lipnya 1994 roku docent i doktorant istorichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka U 1991 1994 rr pracyuvav dvirnikom a takozh storozhem razom z Adamom Martinyukom Z lipnya 1994 po kviten 2002 roku pracyuvav v Administraciyi Prezidenta Ukrayini pomichnikom Prezidenta Ukrayini zastupnikom glavi Administraciyi Prezidenta Ukrayini pershim pomichnikom Prezidenta Ukrayini Z serpnya 1994 roku za propoziciyeyu Oleksandra Razumkova Litvin stav pomichnikom Prezidenta Leonida Kuchmi z pitan vnutrishnoyi politiki Z listopada 1999 roku po 2002 rik glava Administraciyi Prezidenta Ukrayini Perebuvayuchi na cij posadi ocholyuvav naglyadovu radu Prezidentskogo orkestru U 1995 zahistiv disertaciyu na stupin doktora istorichnih nauk za vlasnoyu knigoyu pid nazvoyu Politichna arena Ukrayini dijovi osobi ta vikonavci Suspilno politichnij rozvitok Ukrayini u drugij polovini 90 h rokiv Z 1997 roku chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Z 2003 roku dijsnij chlen NAN Ukrayini Pochesnij doktor Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav 2009 U 2002 2006 rokah narodnij deputat Ukrayini Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Z travnya 2006 po traven 2009 roku vice prezident Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Z veresnya 2006 roku zaviduvach kafedri Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka U veresni 2007 roku obranij narodnim deputatom Ukrayini a v grudni 2008 roku Golovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Pid chas vistupu u Verhovnij Radi Ukrayini Z 2012 po 2014 rr narodnij deputat Ukrayini VII sklikannya Golova Komitetu z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni U 2014 2019 rokah buv narodnim deputatom Ukrayini 8 go sklikannya chlenom Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nauki i osviti Kandidat u narodni deputati na parlamentskih viborah 2019 roku viborchij okrug 65 m Novograd Volinskij Baranivskij Yemilchinskij Novograd Volinskij Pulinskij rajoni Prograv kandidatu vid partiyi Sluga narodu Dmitru Kostyuku Navesni 2021 roku Litvin virishiv balotuvatisya v rektori Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka sho viklikalo oburennya u politikiv gromadskih aktivistiv ta samih studentiv 17 bereznya Litvin ne zmig projti u drugij tur viboriv rektora Posiv lishe chetverte misce z 165 golosami 3 99 vid zagalnoyi kilkosti tih hto golosuvav Politichna diyalnistGlava Administraciyi Prezidenta Z listopada 1995 r zastupnik glavi Administraciyi Prezidenta z veresnya 1996 r pershij pomichnik Prezidenta Ukrayini z listopada 1999 roku do kvitnya 2002 roku ocholyuvav Administraciyu Prezidenta Ukrayini U 2002 roci obranij narodnim deputatom za spiskom bloku Za yedinu Ukrayinu 1 u viborchomu spisku 28 travnya 2002 roku obranij golovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini U cej chas ocholyuvav TSK z pitan monitoringu realizaciyi zakonodavstva pro vibori Prezidenta Ukrayini 2004 Vidigrav vazhlivu rol pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi Z cogo privodu prezident Polshi Aleksandr Kvasnevskij skazav Principova poziciya ukrayinskogo parlamentu i osobisto Volodimira Litvina dopomogla konfliktuyuchim storonam konstitucijno vijti z krizi U chervni 2004 roku stav liderom Narodnoyi partiyi Zgodom za iniciativoyu Litvina NAPU otrimala nazvu Narodna partiya Na viborah 2006 roku narodniki zdobuli trohi bilshe 2 golosiv i do parlamentu ne potrapili Povernennya Litvina u veliku politiku Pidtrimka Volodimira Litvina na viborah Prezidenta Ukrayini 2010 Reklama Volodimira Litvina pid chas viboriv Prezidenta Ukrayini Kiyiv 2009 Pislya porazki na viborah 2006 Litvin yak vin sam skazav povertayetsya do naukovoyi diyalnosti pishe knizhki U toj zhe chas vnaslidok politichnoyi krizi v Ukrayini 2007 vin chastishe z yavlyayetsya u ZMI a peredviborchu kampaniyu provodit pid gaslom Krayini potriben Litvin Barvi kampaniyi zminyuyutsya z zeleno mirotvorchih do agresivno yidko zhovtih Blok Litvina dolaye viborchu planku 9 grudnya 2008 roku obranij Golovoyu Verhovnoyi Radi VI sklikannya Za take rishennya progolosuvali 244 narodni deputati z 422 zareyestrovanih u zali U pershomu turi prezidentskih viboriv 17 sichnya 2010 Volodimir Litvin otrimav 2 35 golosiv Najbilshu pidtrimku Litvin zdobuv u Rivnenskij oblasti 7 1 i Zhitomirskij oblasti 7 0 27 kvitnya 2010 roku yak i reshta Bloku Litvina golosuvav za ratifikaciyu Harkivskih ugod 4 lipnya 2012 roku podav u vidstavku pislya prijnyattya Verhovnoyu Radoyu kontroversijnogo zakonu Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki hocha parlamentska frakciya ocholyuvanoyi nim Narodnoyi partiyi pidtrimala zakon majzhe v povnomu skladi Odnak vzhe 31 lipnya pidpisav movnij zakonoproyekt posilayuchis na bezvihid Na viborah do Verhovnoyi Radi 2012 roku obranij narodnim deputatom vid okrugu 65 Golova Komitetu Verhovnoyi radi z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni 16 sichnya 2014 roku progolosuvav za zakoni pro diktaturu ale zgodom prosiv vvazhati svij golos nedijsnim pidtrimav Postanovu pro zasudzhennya zastosuvannya nasilstva sho prizvelo do zagibeli mirnih gromadyan Ukrayini ta pidtrimav Postanovu pro samousunennya Prezidenta Ukrayini vid vikonannya konstitucijnih povnovazhen Z 27 listopada 2014 roku narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya Zayava shodo vidnosin z Yevrosoyuzom i Rosiyeyu U veresni 2016 roku ZMI opublikuvali dumki vsluh V Litvina Zokrema vin vvazhaye sho vid vidnosin z Yevrosoyuzom mi nichogo ne otrimuyemo a vid togo sho rozirvali yih stosunki z Rosiyeyu bagato chogo vtrachayemo Takozh Ya dumayu tut spracovuye take pitomo ukrayinske spodobatisya tim hto bagatshij bilsh civilizovanim krayinam 20 zhovtnya 2017 roku Volodimir Litvin povidomiv z tribuni Verhovnoyi Radi Ukrayini pro svoye rishennya vijti zi skladu deputatskoyi grupi Volya narodu SkandaliZvinuvachennya u plagiati 19 sichnya 2002 r Volodimir Litvin opublikuvav u gazeti Fakty i kommentarii stattyu Gromadyanske suspilstvo Podumayemo she raz Za kilka dniv zhurnalisti vstanovili sho cya stattya ye faktichno doslivnim perekladom roboti Civil Society amerikanskogo politologa Tomasa Karotersa napisanoyi she 1999 r dlya zhurnalu Foreign Policy Vzhe 1 lyutogo Litvin viznav sho stattyu pisav ne sam Zvinuvachennya u plagiati vidkinuv Natomist skazav sho opublikuvav referat statti amerikancya Vtim zhurnalisti Ukrayinskoyi pravdi vidmitili sho posilan na original statti istotnih skorochen pritamannih referatu v statti Litvina porivnyano zi statteyu Karotersa ne viyavleno Piznishe Litvin zayaviv sho Karoters ne maye do nogo pretenzij ale Karoters sprostuvav cyu zayavu Sam Litvin zgodom zgaduvav pro cej incident tak sho buduchi liderom bloku Za yedinu Ukrayinu Shtab rekomenduvav meni lyudej yaki pidgotuvali vid mogo imeni publikaciyu Ya yiyi podivivsya pidpraviv Vona vijshla Cherez kilka dniv u inshomu vidanni z yavilasya stattya v yakij mene zvinuvatili v plagiati Ya namagavsya zahishatisya govoriv sho ce zagalnoprijnyata praktika u peredviborchij kampaniyi Perekonuvav nevzhe ya cherez dvoh storinok tekstu svidomo pishov bi na te shob v period peredviborchoyi kampaniyi peredirati publikaciyu Yakbi ya hotiv privlasniti chuzhu robotu ya b yiyi zminiv do nevpiznannya Prote meni dosi pro ce nagaduyut Ce buv dosit potuzhnij udar po meni po moyij reputaciyi vchenogo 2006 r za avtorstva Volodimira Litvina vijshla tritomna Istoriya Ukrayini Majzhe polovina pershogo tomu 432 storinki povtoryuvala zmist naukovih robit ukrayinskih istorikiv Natali Yakovenko j Oleksiya Tolochka Za danimi gazeti 2000 2008 r na forumi Yevropa Ukrayina Litvin vistupiv z promovoyu deyaki chastini yakoyi majzhe doslivno zbigalisya z tekstom interv yu Novyj krizis opasnee chumy i mirovoj vojny rosijskogo profesora Sergiya Kapici opublikovane 12 lyutogo 2008 r u vidanni Izvestiya Pri comu zhodnogo razu pro rosiyanina ukrayinskij politik ne zgadav Zvinuvachennya u prichetnosti do spravi Georgiya Gongadze 17 sichnya 2006 Desnyanskij rajonnij sud Kiyeva zadovolniv pozov golovi Verhovnoyi Radi Volodimira Litvina do kolishnogo majora prezidentskoyi ohoroni Mikoli Melnichenka pro zahist chesti i gidnosti Sud zobov yazav Melnichenka u 15 dennij termin na pres konferenciyi sprostuvati poshirenu nim informaciyu i vibachitsya pered Litvinom za zavdanu moralnu shkodu U 2011 roci Volodimir Litvin znovu zvernuvsya do sudu iz prohannyam zobov yazati M Melnichenka sprostuvati na pres konferenciyi dlya zasobiv masovoyi informaciyi poshirenu nim nepravdivu informaciyu pro jogo nachebto prichetnist do spravi Georgiya Gongadze a takozh publichno vibachitisya za zavdanij moralnij zbitok Volodimir Litvin ye odniyeyu z osib yaku pidozryuyut u prichetnosti do spravi Georgiya Gongadze Zakidi shodo cogo neodnorazovo lunali vid kolishnogo majora prezidentskoyi ohoroni Mikoli Melnichenka generala MVS Oleksiya Pukacha kolishnogo deputata Oleksandra Moroza ta inshih Zakon Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki Dokladnishe Zakon Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki Zajmitsya dilom a ne yazikom ta Pomsta za rozkol krayini 3 lipnya 2012 roku u Verhovnij Radi z porushennyami prijnyali Zakon Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki u drugomu chitanni Litvin yak spiker parlamentu pislya golosuvannya poobicyav sho ne pidpisuvatime dokument Odnak 31 lipnya vin porushiv svoyu obicyanku i pidpisav zakonoproyekt yakij zgodom nabuv chinnosti Ci podiyi stali prichinoyu rizkoyi kritiki politika z boku gromadskosti Zokrema aktivisti kampaniyi Zajmitsya dilom a ne yazikom she u travni poperedivshi Litvina pro mozhlivi naslidki dlya nogo u razi golosuvannya frakciyi Narodnoyi partiyi ta pidpisannya Litvinim yak spikerom dokumentu pochali proti politika poshirennya listivok u ramkah kampaniyi Pomsta za rozkol krayini Pid chas dvoh antiagitacijnih poyizdok 18 chervnya ta 25 26 serpnya aktivistam pereshkodzhali ta na nih napadali nevidomi miliciya miscevi chinovniki molodiki sho nalezhat do organizacij pov yazanih z Volodimirom Litvinim Najvidomishim stav napad brata Petra Litvina na rinku u Novograd Volinskomu pislya yakogo Volodimir Litvin zayaviv sho she bilshe zapovazhav svogo brata Rodina ta osobiste zhittyaBatko Mihajlo Klimovich Litvin Mati Olga Andriyivna Litvin Druzhina Tetyana Kostyantinivna divoche prizvishe Panikarska 1960 r n Sin Ivan Litvin 1989 r n kandidat v narodni deputati v 66 viborchomu okruzi Odruzhenij z Tetyanoyu Terehovoyu donkoyu Andriya Derkacha davnogo znajomogo Volodimira Litvina Donka Olena 1982 r n volodiye Budinkom rozkoshi Villa Gross Brati Mikola Litvin kolishnij golova Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini general armiyi Ukrayini Petro Litvin komandir 8 armijskogo korpusu PraciAvtor ponad 430 naukovih prac i knizhok zokrema Politichna arena Ukrayini osobi ta vikonavci 1994 r Ukraina politika politiki vlast 1997 r Ukrayina na mezhi tisyacholit 1991 2000 2000 r Ukrayina dosvid ta problemi derzhavotvorennya 90 ti roki XX st 2001 r Ukrayina hronika postupu 1991 2001 2001 r Vimir istoriyeyu 2002 r Tisyacha rokiv susidstva i vzayemodiyi 2002 r NagorodiKomandorskij hrest iz zirkoyu ordena svyatogo Grigoriya Velikogo Vatikan 11 grudnya 2001 Zvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 9 grudnya 2004 roku za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinoyu u rozvitku derzhavnogo budivnictva reformuvanni politichnoyi sistemi utverdzhennya idealiv gromadyanskoyi yednosti ta zlagodi v suspilstvi Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 28 kvitnya 2011 za vidatni osobisti zaslugi v galuzi derzhavnogo budivnictva bagatorichnu plidnu zakonotvorchu ta gromadsko politichnu diyalnist Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 26 listopada 1998 roku za vagomij osobistij vnesok u rozvitok naukovih doslidzhen zmicnennya naukovo tehnichnogo potencialu Ukrayini ta z nagodi 80 richchya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1 grudnya 1999 roku za seriyu monografij Ukrayinska faleristika ta bonistika Orden Druzhbi Rosijska Federaciya 2011 za znachnij vnesok u rozvitok ta ukriplennya vidnosin druzhbi ta spivrobitnictva mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Ukrayinoyu Pochesnij krayeznavec Ukrayini 2016 dzherelo Zakordonni viziti2003 26 29 travnya vizit do Yaponiyi yak golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 2011 berezen vizit do Yaponiyi yak golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini U kulturiVolodimir Litvin stav prototipom personazhu Pana Listvina v ukrayinskomu multseriali Kazkova Rus Div takozhNarodnij blok LitvinaPrimitki Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Visnik NAN Ukrayini 2006 4 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 24 veresnya 2015 Litvin rasskazal chem zarabatyval na zhizn v golodnyh 90 yh 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros V Litvin stav pochesnim doktorom Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav 15 lipnya 2015 u Wayback Machine ros dovidka com ua Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 24 veresnya 2015 Vidomosti pro kandidata v narodni deputati Ukrayini 24 lipnya 2019 u Wayback Machine cvk gov ua Litvin prograye Dmitru Kostyuku svizhi dani CVK 24 lipnya 2019 u Wayback Machine Novograd City 22 07 2019 Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv na odnomandatnomu viborchomu okruzi 65 5 serpnya 2019 u Wayback Machine cvk gov ua Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 20 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2021 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 19 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2021 fakty ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2015 Litvin povertayetsya v nauku Lvivska gazeta 10 5 2006 Procitovano 9 12 2008 UNIAN 9 12 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 9 12 2008 Ukrayinska pravda ukr 4 lipnya 2012 Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Litvin pozhalivsya na bezvihid i pidpisav movnij zakon 6 bereznya 2013 u Wayback Machine Golos Ameriki 31 07 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2012 Arhiv originalu za 20 sichnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 9 listopada 2014 url http w1 c1 rada gov ua pls radan gs09 ns golos g id 3816 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Poimenne golosuvannya pro proyekt Postanovi pro samousunennya Prezidenta Ukrayini vid vikonannya konstitucijnih povnovazhen 4193 za osnovu ta v cilomu Nardep Litvin proponuye vidnoviti vidnosini z Rosiyeyu i zabuti pro Yevrosoyuz 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ukranews com Ukrayinski novini 20 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Avtora interv yu z Tomasom Karozersom Dzerkalo tizhnya 4 379 2 8 lyutogo 2002 Procitovano 18 9 2007 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 18 serpnya 2011 Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Litvin Obvineniya v plagiate eto udar tuda kuda vy podumali FOKUS Fokus 5 veresnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 18 serpnya 2011 Arhiv originalu za 1 grudnya 2014 Procitovano 21 lipnya 2015 Sud priznal nepravdivymi vyskazyvaniya Melnichenko v adres Litvina Podrobici Inter 17 sichnya 2006 originalu za 10 travnya 2023 Procitovano 12 listopada 2023 ros Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 20 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Litvin znovu vimagaye publichnih vibachen vid eks majora Melnichenka za naklep Interfaks Ukrayina 30 bereznya 2011 originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 31 bereznya 2022 10 02 2012 Arhiv originalu za 25 12 2010 Procitovano 9 01 2012 Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Litvin ne pidpishe movnogo zakonu 10 lipnya 2012 u Wayback Machine iPress ua Litvin pidpisav movnij zakon 26 listopada 2012 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Gromadski aktivisti Partiyi Regioniv Vi nam rosijsku a mi vam ponizhennya rejtingiv 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Sajt Majdan V Novograd Volinskomu miliciya zbirayetsya zatrimati aktivistiv Gromadyanskogo ruhu Vidsich za poshirennya listivok proti Litvina 21 travnya 2014 u Wayback Machine Sajt Majdan Kampaniya Pomsta za rozkol krayini ogoloshuye mobilizaciyu dobrovolciv dlya poyizdki na okrug Litvina 21 travnya 2014 u Wayback Machine Sajt Majdan Aktivistiv pobili za listivki proti Litvina a potim she j u miliciyi 27 serpnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Napad na zahisnikiv movi ocholyuvav osobisto brat Litvina Vidsich 27 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Ekspres Litvin zapovazhav brata yakij pobiv aktivistiv na Zhitomirshini 6 veresnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska Pravda 25 letnij syn eks spikera Litvina vmeste s papoj idet v deputaty 23 veresnya 2014 u Wayback Machine ros V M Litvin 6 lipnya 2015 u Wayback Machine Profil na UBR Acta Apostolicae Sedis 2002 P 705 11 chervnya 2015 u Wayback Machine ital Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 9 grudnya 2004 roku 1459 2004 Pro prisvoyennya V Litvinu zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 3 travnya 2011 Procitovano 28 kvitnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 26 listopada 1998 roku 1312 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini pracivnikiv Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 grudnya 1999 roku 1513 99 Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1999 roku Golovu Verhovnoyi Radi Ukrayini Volodimira Litvina nagorodzheno Ordenom druzhbi Oficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini 16 05 2011Dzherela ta literaturaV A Smolij Litvin Volodimir Mihajlovich 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 172 ISBN 978 966 00 1028 1 Posilannyanarodna org ua oficijnij sajt Narodnoyi partiyi 30 listopada 2020 u Wayback Machine Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Dose Litvin Volodimir Mihajlovich 11 lyutogo 2022 u Wayback Machine Oleksij Tolochko Natalya Yakovenko Potrapili v istoriyu 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Kritika 7 8 2006 rik Kritichnij analiz naukovoyi tvorchosti Volodimira Litvina Litvin Vimir zradoyu 27 kvitnya 2010 Kiyiv 2012 Poperednik Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini 9 grudnya 2008 6 grudnya 2012 Nastupnik Arsenij Yacenyuk Volodimir Ribak Poperednik Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini 28 travnya 2002 25 travnya 2006 Nastupnik Ivan Plyush Oleksandr Moroz

Дата публікації:
Топ