Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Семенович Ященко (нар. 24 лютого [8 березня] 1877, Ставрополь, Російська імперія — пом. 10 червня 1934, Берлін, Німеччина) — російський юрист, правознавець, філософ, журналіст, бібліограф.
| Ященко Олександр Семенович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 лютого (8 березня) 1877 Ставрополь, Російська імперія |
| Помер | 10 червня 1934 (57 років) Берлін, Третій Райх |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | філософ, правник |
| Alma mater | МДУ |
| Галузь | юриспруденція |
| Заклад | Пермський державний університет |
Ранні роки
Народився у сім'ї чиновника. З відзнакою закінчив класичну гімназію у Ставрополі (1895). Вступив до Московського університету: спочатку на математичний факультет, а згодом перейшов на , який закінчив у 1900 році. У студентські роки відвідував літературний салон і був знайомий із Ю. Балтрушайтісом, В. Я. Брюсовим, .
У 1905 році виїхав на два роки у закордонне відрядження з метою завершення роботи над магістерською дисертацією. Окрім наукових занять, писав замітки для ліберальних видань «Століття» і «». Після повернення з Парижа до Москви, став приват-доцентом університету: читав лекції (1907—1908), а в грудні 1908 захистив магістерську дисертацію у галузі міжнародного права — "Міжнародний федералізм. Ідея юридичної організації людства у політичних навчаннях до кінця XVII століття ". З 1909 року Ященко був приват-доцентом, а потім екстраординарним професором кафедри енциклопедії та філософії права Юр'ївського університету, поєднуючи викладацьку діяльність із написанням докторської дисертації «Теорія федералізму. Досвід синтетичної теорії права і держави». Захист цієї наукової праці відбувся пізніше, 1 лютого 1913 року, в alma mater вченого — Московському університеті.
З 1911 по 1917 роки О. С. Ященко викладав на кафедрі енциклопедії та історії права Петербурзького університету, будучи приват-доцентом і екстраординарним професором юридичного факультету. Вільний час він нерідко проводив у колі друзів — відомих діячів літератури і мистецтва, зокрема письменників О. М. Толстого і Ф. К. Сологуба, поета О. О. Блока, актриси Л. Б. Яворської (Барятинської) та інших. У 1917 році він входив до числа літераторів і філософів, об'єднаних московським журналом «Народоправство».
Підготував ґрунтовну працю «Російська бібліографія з філософії і релігії від початку писемності і до наших днів», фрагмент якої опубліковано у «Вчених записках Імператорського Юр'ївського університету» (1915).
У 1917—1918 роках — ординарний професор на кафедрі міжнародного права у Пермському університеті.
Еміграція
Навесні 1919 року його включили до складу першої радянської делегації у Берліні як експерта з міжнародного права. Не поділяючи позицію більшовиків, Ященко відмовився повертатися з делегацією до Радянської Росії і став одним із перших «невозвращенцев». У Берліні зблизився з , став одним із дієвих учасників його групи «Мир і праця», а в його журналі «Життя» публікував статті суспільно-політичного спрямування. На суспільно-політичні та літературні теми виступав у газеті «Голос Росії» і журналі під редакцією «Російський емігрант».
У 1921 році у Берліні почав видавати журнал «Російська книга», який у 1922 перетворено на журнал «Нова російська книга». Мета журналу полягала в тому, щоб збирати і об'єднувати відомості про російську і закордонну видавничу та літературну діяльності, створюючи свого роду інформаційний канал, що з'єднує російський друк зарубіжжя і вітчизни. Активний учасник утвореного в Берліні «Будинку мистецтв» (1921). Співпрацював у прорадянській зміновіхівській газеті «Напередодні», редагував її додаток «Іноземне життя». Працював у німецькому видавництві «Taurus», готував до видання двомовні словники.
Литва
З осені 1924 року, призначений ординарним професором юридичного факультету Литовського університету в Каунасі і завідувачем кафедрою міжнародного права, оселився у Литві. У литовському університеті читав курси міжнародного права, міжнародного приватного права і міжнародного економічного права. У 1926 — 1927 роках опублікував кілька статей, які коментують торгові угоди Литви, в урядовій газеті «Lietuva» («Литва»). Статті з міжнародних відносин поміщав у журналі Vairas («Кермо», 1929–1930). Видав литовською мовою кілька праць з міжнародного права. У 1932 році зустрічався в Берліні з О. М. Толстим.
Твори
- Ященко О. С. Міжнародний федералізм. Ідея юридичної організації людства в політичних повчаннях до кінця XVII століття. — М., 1908. (Магістерська дисертація)
- Ященко О. С. Теорія федералізму. Досвід синтетичної теорії права та держави. — Юрьєв, 1912. (дисертація)
- Російські інтереси в Малій Азії [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.] — Москва, 1916. — 54 с.
Примітки
- Коментарі
- Згідно з іншими джерелами, захист дисертації відбувся у 1909 році.
- З січня 1909 року.
- З вересня 1909 року.
- 1911—1913, лекційний курс «Право та мораль».
- 1913—1917, «Історія філософії права» — лекції та практичні заняття, по 1916 рік.
- Джерела
- Флейшман та ін., 2003, с. 10*.
- Ященко, 1908.
- Флейшман та ін., 2003, с. 47*.
- Біографіка СПбДУ.
- Флейшман та ін., 2003.
- Ященко, 1912.
- Lib.ru: «Класика».
- Биографика СПбГУ.
- Флейшман та ін., 2003, с. 10–11*.
- Флейшман та ін., 2003, с. 11*.
Література
- Флейшман Л., Хьюз Р., Раєвська-Хьюз О. Російський Берлін 1921—1923. За матеріалами архіва Б. І. Ніколаєвського в Гуверовському інституті. — 2-е вид., випр. — М.—Paris : Російський шлях—YMCa-Press, 2003. — 392 с. — ; 5-85887-161-5.
- Глігич-Золотарьова М. В. Теорія федералізму Олександра Ященка // Конституційно-правові ідеї в монархічній Росії : збірка статей. — М. : Ін-т держави і права РАН, 2007. — 10 липня. — С. 106—128.
Посилання
- . Класика. az.lib.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 травня 2015.
- Баринов Д. О., Ростовцев Є. О. (упоряд. і ред.), ред. (2015). . БІографіка СПбДУ. history.spbu.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2015.
- Ященко Олександр Семенович [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Хронос»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Semenovich Yashenko nar 24 lyutogo 8 bereznya 1877 Stavropol Rosijska imperiya pom 10 chervnya 1934 Berlin Nimechchina rosijskij yurist pravoznavec filosof zhurnalist bibliograf Yashenko Oleksandr SemenovichNarodivsya24 lyutogo 8 bereznya 1877 Stavropol Rosijska imperiyaPomer10 chervnya 1934 1934 06 10 57 rokiv Berlin Tretij RajhKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfilosof pravnikAlma materMDUGaluzyurisprudenciyaZakladPermskij derzhavnij universitetU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yashenko Ranni rokiNarodivsya u sim yi chinovnika Z vidznakoyu zakinchiv klasichnu gimnaziyu u Stavropoli 1895 Vstupiv do Moskovskogo universitetu spochatku na matematichnij fakultet a zgodom perejshov na yakij zakinchiv u 1900 roci U studentski roki vidviduvav literaturnij salon i buv znajomij iz Yu Baltrushajtisom V Ya Bryusovim U 1905 roci viyihav na dva roki u zakordonne vidryadzhennya z metoyu zavershennya roboti nad magisterskoyu disertaciyeyu Okrim naukovih zanyat pisav zamitki dlya liberalnih vidan Stolittya i Pislya povernennya z Parizha do Moskvi stav privat docentom universitetu chitav lekciyi 1907 1908 a v grudni 1908 zahistiv magistersku disertaciyu u galuzi mizhnarodnogo prava Mizhnarodnij federalizm Ideya yuridichnoyi organizaciyi lyudstva u politichnih navchannyah do kincya XVII stolittya Z 1909 roku Yashenko buv privat docentom a potim ekstraordinarnim profesorom kafedri enciklopediyi ta filosofiyi prava Yur yivskogo universitetu poyednuyuchi vikladacku diyalnist iz napisannyam doktorskoyi disertaciyi Teoriya federalizmu Dosvid sintetichnoyi teoriyi prava i derzhavi Zahist ciyeyi naukovoyi praci vidbuvsya piznishe 1 lyutogo 1913 roku v alma mater vchenogo Moskovskomu universiteti Z 1911 po 1917 roki O S Yashenko vikladav na kafedri enciklopediyi ta istoriyi prava Peterburzkogo universitetu buduchi privat docentom i ekstraordinarnim profesorom yuridichnogo fakultetu Vilnij chas vin neridko provodiv u koli druziv vidomih diyachiv literaturi i mistectva zokrema pismennikiv O M Tolstogo i F K Sologuba poeta O O Bloka aktrisi L B Yavorskoyi Baryatinskoyi ta inshih U 1917 roci vin vhodiv do chisla literatoriv i filosofiv ob yednanih moskovskim zhurnalom Narodopravstvo Pidgotuvav gruntovnu pracyu Rosijska bibliografiya z filosofiyi i religiyi vid pochatku pisemnosti i do nashih dniv fragment yakoyi opublikovano u Vchenih zapiskah Imperatorskogo Yur yivskogo universitetu 1915 U 1917 1918 rokah ordinarnij profesor na kafedri mizhnarodnogo prava u Permskomu universiteti EmigraciyaNavesni 1919 roku jogo vklyuchili do skladu pershoyi radyanskoyi delegaciyi u Berlini yak eksperta z mizhnarodnogo prava Ne podilyayuchi poziciyu bilshovikiv Yashenko vidmovivsya povertatisya z delegaciyeyu do Radyanskoyi Rosiyi i stav odnim iz pershih nevozvrashencev U Berlini zblizivsya z stav odnim iz diyevih uchasnikiv jogo grupi Mir i pracya a v jogo zhurnali Zhittya publikuvav statti suspilno politichnogo spryamuvannya Na suspilno politichni ta literaturni temi vistupav u gazeti Golos Rosiyi i zhurnali pid redakciyeyu Rosijskij emigrant U 1921 roci u Berlini pochav vidavati zhurnal Rosijska kniga yakij u 1922 peretvoreno na zhurnal Nova rosijska kniga Meta zhurnalu polyagala v tomu shob zbirati i ob yednuvati vidomosti pro rosijsku i zakordonnu vidavnichu ta literaturnu diyalnosti stvoryuyuchi svogo rodu informacijnij kanal sho z yednuye rosijskij druk zarubizhzhya i vitchizni Aktivnij uchasnik utvorenogo v Berlini Budinku mistectv 1921 Spivpracyuvav u proradyanskij zminovihivskij gazeti Naperedodni redaguvav yiyi dodatok Inozemne zhittya Pracyuvav u nimeckomu vidavnictvi Taurus gotuvav do vidannya dvomovni slovniki LitvaZ oseni 1924 roku priznachenij ordinarnim profesorom yuridichnogo fakultetu Litovskogo universitetu v Kaunasi i zaviduvachem kafedroyu mizhnarodnogo prava oselivsya u Litvi U litovskomu universiteti chitav kursi mizhnarodnogo prava mizhnarodnogo privatnogo prava i mizhnarodnogo ekonomichnogo prava U 1926 1927 rokah opublikuvav kilka statej yaki komentuyut torgovi ugodi Litvi v uryadovij gazeti Lietuva Litva Statti z mizhnarodnih vidnosin pomishav u zhurnali Vairas Kermo 1929 1930 Vidav litovskoyu movoyu kilka prac z mizhnarodnogo prava U 1932 roci zustrichavsya v Berlini z O M Tolstim TvoriYashenko O S Mizhnarodnij federalizm Ideya yuridichnoyi organizaciyi lyudstva v politichnih povchannyah do kincya XVII stolittya M 1908 Magisterska disertaciya Yashenko O S Teoriya federalizmu Dosvid sintetichnoyi teoriyi prava ta derzhavi Yuryev 1912 disertaciya Rosijski interesi v Malij Aziyi 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Moskva 1916 54 s PrimitkiKomentariZgidno z inshimi dzherelami zahist disertaciyi vidbuvsya u 1909 roci Z sichnya 1909 roku Z veresnya 1909 roku 1911 1913 lekcijnij kurs Pravo ta moral 1913 1917 Istoriya filosofiyi prava lekciyi ta praktichni zanyattya po 1916 rik DzherelaFlejshman ta in 2003 s 10 Yashenko 1908 Flejshman ta in 2003 s 47 Biografika SPbDU Flejshman ta in 2003 Yashenko 1912 Lib ru Klasika Biografika SPbGU Flejshman ta in 2003 s 10 11 Flejshman ta in 2003 s 11 LiteraturaFlejshman L Hyuz R Rayevska Hyuz O Rosijskij Berlin 1921 1923 Za materialami arhiva B I Nikolayevskogo v Guverovskomu instituti 2 e vid vipr M Paris Rosijskij shlyah YMCa Press 2003 392 s ISBN 2 85065 259 8 5 85887 161 5 Gligich Zolotarova M V Teoriya federalizmu Oleksandra Yashenka Konstitucijno pravovi ideyi v monarhichnij Rosiyi zbirka statej M In t derzhavi i prava RAN 2007 10 lipnya S 106 128 Posilannya Klasika az lib ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 8 travnya 2015 Barinov D O Rostovcev Ye O uporyad i red red 2015 BIografika SPbDU history spbu ru Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 8 travnya 2015 Yashenko Oleksandr Semenovich 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine na sajti Hronos