Андрій Овер'янович Василенко | |
---|---|
Народився | 23 жовтня (4 листопада) 1891 Біленьке |
Помер | 5 липня 1963 (71 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Галузь | машинобудування, сільськогосподарська механіка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Василенко Андрій Овер'янович (*23 жовтня (4 листопада) 1891, Біленьке — †5 липня 1963, Київ) — український учений у галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування, академік Академії наук Української РСР (з 30 червня 1948 року; член-кореспондент з 1939 року), доктор технічних (з 1946 року) і сільськогосподарських наук (з 1936 року), професор.
Теоретичні розробки та організаційна діяльність академіка А. О. Василенка в галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування дозволили створити принципово нові види сільськогосподарської техніки — з групою співробітників розробив і впровадив у виробництво комбіновану бурякову сівалку (1930), ряд причіпних (1933) і навісних (1935) бурякопідіймачів, 4-корпусний навісний плуг для Полісся.
Біографія
Народився 23 жовтня (4 листопада) 1891 року в Біленькому Катеринославського повіту, Катеринославської губернії (нині Запорізького району, Запорізької області) в багатодітній селянській сім'ї. Після закінчення сільської школи в 1904 році вступив в середнє семикласне механіко-технічне училище в місті Олександрівську (нині Запоріжжя), яке успішно закінчує в 1911 році і йому присвоюють кваліфікацію техніка-механіка. У цьому ж році він успішно складав конкурсні іспити і його зарахували на механічне відділення Київського політехнічного інституту.
Для того, щоб навчатися, йому доводилося працювати на різних підприємствах і заводах, бо з дому він не одержував майже ніякої підтримки, а платня за навчання становила 50 крб. на рік, стипендії студенти не одержували і проживали на приватних квартирах, оскільки гуртожитків у той час не було.
У роки першої світової війни разом зі студентами — випускниками КПІ виконав роботу з проектування лісопильного і деревообробного цехів, бондарного автоматичного цеху Київського заводу дубильних екстрактів на Куренівці. У 1916 році заснував у Святошині великі центральні майстерні з ремонту парових локомобілів, складних парових і ручних сінних пресів, двигунів внутрішнього згоряння та ін. У 1917 р. на базі цих майстерень за завданням уряду організував завод сільгоспмашин і до 1921 р. був його технічним керівником. У 1923 р. А. О. Василенко, будучи вже спеціалістом з великим досвідом і стажем інженерної роботи, захистив проект «Завод трансмісій». Разом з іншими молодими вченими А. О. Василенко організовував 1923 р. секцію сільськогосподарської техніки при Інституті технічної механіки Академії наук УРСР, на базі якої за їх клопотанням створено науково — дослідну кафедру сільськогосподарської механіки при Головнауці. Її очолив академік К. К. Семінський.
Учений був одним із фундаторів створення в 1929 р. у Харкові Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарського машинобудування і машиновипробування з філіалом у Києві та у 1930 р. — Українського науково-дослідного інституту механізації сільського господарства. В Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарського машинобудування та машиновипробовування А. О. Василенко працював завідувачем лабораторії, завідувачем відділу, заступником директора з наукової роботи; а в Українському науково-дослідному інституті механізації сільського господарства — консультантом, завідувачем методичної частини і заступником директора з наукової роботи, завідувачем відділу динаміки машин і механіки ґрунту.
Професор А. О. Василенко очолював колектив у складі 15 молодих інженерів створений за розпорядженням наркома важкого машинобудування для налагодження випуску першого вітчизняного зернозбирального комбайна на заводі «Комунар» у м. Запоріжжя.
Під керівництвом А. О. Василенка в 1933 р. був створений шестирядний, в 1934 — трирядний причіпний, а в 1935 р. — начіпний трирядний і шестирядний бурякопідіймачі для збирання цукрових буряків. Їхнє виробництво було налагоджено А. О. Василенком на заводах ім. Жовтневої революції в Одесі та «Плуг и молот» у Миколаєві.
У 1935 по 1941 рр. А. О. Василенко консультант із питань машинобудування заводу «Серп і молот» у Харкові. Після організації в 1939 р. при Інституті електротехніки АН УРСР (Харків) відділу сільськогосподарської механіки як керівник відділу в 1939–1941 рр. здійснював обґрунтування підвищення робочих швидкостей сільськогосподарських машин, застосування рентгенографії при дослідженні процесу сепарації зернового вороху в молотарці. Самостійно розробив нову систему шарового обробітку ґрунту з шаровим внесенням добрив.
Упродовж 1941–1944 рр. А. О. Василенко переважно займався створенням машин і знарядь малої механізації трудомістких процесів у сільському господарстві. Брав участь у розробці технології і налагодженні виробництва чавунних гільз для двигунів внутрішнього згоряння та ін.
Перебуваючи в евакуації в м. Алма-Ата А. О. Василенко організував секцію механізації сільського господарства у Казахському філіалі ВАСГНІЛ і як голова секції і член Президії філіалу здійснював методичне керівництво питаннями механізації сільського господарства республіки.
В 1944 р. член-кореспондент Академії наук Української РСР А. О. Василенко створює Лабораторію сільськогосподарської механіки при Інституті будівельної механіки АН УРСР в складі п'яти наукових співробітників. Постановою Ради Народних Комісарів УРСР № 328 від 9 березня 1945 р. та постановою Президії АН УРСР № 5 від 23 березня 1945 року ця лабораторія виділяється в самостійну наукову одиницю при Відділенні технічних наук АН УРСР з назвою «Лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки»
Помер 5 липня 1963року. Похований у Києві на Новобайковому цвинтарі. Надгробок з написом: «Академік Андрій Овер'янович Василенко 1891–1963».
Викладацька діяльність
Поряд з науковою роботою А. О. Василенко, починаючи з 1924 р, у різні періоди викладав в різних вищих навчальних закладах, систематично займався науково — педагогічною діяльністю: спочатку асистент кафедри механізації сільського господарства Київського сільськогосподарського інституту, з 1927 р. — старший викладач, а з 1928 р. — професор. У 1936 р. йому присуджено вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук, а в 1946 р. — доктора технічних наук.
Був професором і завідувачем кафедри в Київському, Харківському і Алма — Атинському сільськогосподарських інститутах, Мелітопольському інституті механізації сільського господарства, Білоцерківському політехнікумі, Харківському інституті механізації сільського господарства, Харківському механіко-машинобудівному. З 1948 — у Київському автомобільно-дорожньому інституті.
Він підготував понад 35 кандидатів технічних наук, одного доктора сільськогосподарських наук.
Наукова діяльність
Працюючи завідувачем науково-дослідного сектору на кафедрі сільськогосподарської механіки при Головному управлінні науки Наркомату освіти УРСР, А. О. Василенко розробив ряд важливих теоретичних і практичних питань, зокрема, він розробив кінематику і динаміку різальних апаратів жниварських машин, які покладені в основу машин, що випускалися заводами сільськогосподарського машинобудування.
Велике наукове і практичне значення мають оригінальні дослідження академіка А. О. Василенка в галузі (землеробської) сільськогосподарської механіки. Науковий доробок А. О. Василенка можна розділити за такими основними напрямами досліджень:
механіка сільськогосподарських середовищ і матеріалів,
— розробка теоретичних основ машин і процесів,
— динаміка машин і машинних агрегатів, проектування сільськогосподарської техніки,
— розробка технологій конструкційних матеріалів, дослідження в царині історії науки і техніки.
Теоретичними дослідженнями А. О. Василенка встановлено, що змінювання кутів нахилу елементарних робочих поверхонь навіть при підвищених поступальних швидкостях деформаторів можна зберегти швидкості переміщення частинок ґрунту і затрати енергії такими ж, як і при звичайних швидкостях.
Аналітичне дослідження характеру, величини та швидкостей переміщень часток ґрунту робочими органами ґрунтообробних машин, що мають різні параметри, дало можливість установити критерії оцінки того чи іншого ґрунтообробного робочого органу. Воно також дає можливість судити про механічні перетворення, що відбуваються в ґрунті.
Він провів велику дослідну роботу з вивчення процесів збирання цукрових буряків. У результаті цих досліджень А. О. Василенком була розроблена теорія гичкорізальних апаратів із пасивними й активними робочими органами та теоретичні питання, що пов'язані з конструкцією копачів, що дало можливість створити бурякозбиральний комбайн з обрізуванням гички на корені, що є прообразом сучасного
Академік А. О. Василенко й канд. техн. наук І. С. Григор'єв перші на теренах колишнього Радянського Союзу в 1948 р. розробили оригінальну технологію модифікування звичайного сірого чавуну з нормальним вмістом сірки та фосфору і одержали «глобулярний графіт» («бичаче око») на фоні сорбітоподібного перліту у відливці без термічної обробки та без використання дорогих гематитових чавунів і присадок церію.
Бібліографія
Автор близько 150 наукових праць. Основні праці присвячені теоретичим і експериментальним дослідженям, здебільшого в галузі технології обробки ґрунту, збиранню цукрових буряків, сортуванню зернових сумішей.
Автор праць «Бурякозбиральні машини. Теорія, конструкція і розрахунок» (1937), «Шляхи створення вітчизняного бурякозбирального комбайна» (1950), «Машини для пошарової обробки ґрунту з пошаровим; внесенням добрив» (1955, спільно з С. Б. Зелігманом) та ін.
Основні праці:
- Використання машинно — тракторного парку на польових роботах / АН УРСР; Рада наук. — техн. пропаганди. — К., 1951. — 68 с.
- Прискорений метод одержання ковких виробів з чавуну / АН УРСР; Рада наук. — техн. пропаганди. — К., 1951. — 24 с.
- Инструктивные и методические указания по технологии получения чугуна с глобулярным графитом (сверхпрочный чугун) / А. А.
- Василенко, И. С. Григорьев; АН УССР; Лаборатория машиностроения и проблем с. — х. механики. — К., 1950. — 41 с.
- Модифицированный чугун в машиностроении: [монография] / Василенко А. В., Григорьев И. С. — К.: Гостехиздат, 1950. — 168 с.
- Свеклоуборочные и свеклопосадочные машины. — М.: ОНТИ, 1939. — 136 с.
- Бурякозбиральні комбайни: теорія, конструкція і розрахунок: [монография]. — К. — Х.: ВНТІ, 1937. — 340 с.
- Комбайн для уборки сахарной свеклы. — М. — Л., ГНТИ, 1931. — 55 с.
- Василенко А. А. Комплексная механизация производства сахарной свеклы / А. А. Василенко. — К. : Изд-во Укр. акад. с.-х. наук, 1962. — 235 с. (рос.)
- Василенко А. О. Нова система пошарового основного оброблення ґрунту з внесенням добрив / А. О. Василенко // Вісті АН УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1940. — № 9-10. — С. 12-14.
- Василенко А. О. Прилади та метод визначення зовнішніх сил, діючих у ґрунтообробних машин/А. О. Василенко//Труди Лабораторії машинобудування.
- Василенко А. А. К теории почвообрабатывающих машин / А. А. Василенко // Научн. записки Мелитопольского ин-та механизации сел. хоз-ва. — Мелитополь, 1938. — № 1. -С. 4-6.
- Василенко А. О. Вплив елементів робочих органів машин на деформацію ґрунту / А. О. Василенко // Труди Лабораторії машинобудування та проблем с.- г. механіки. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 1. — С. 51-63.
- Василенко А. А. Техническая подготовка внедрения зерновых комбайнов в производство / А. А. Василенко // С.-х. машина. — М., 1932. — № 1. — С. 3-5.
Відзнаки
За розробку і впровадження модифікованого чавуну у 1950 році удостоєний Сталінської премії.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», срібними медалями ВДНГ і грамотами Верховних Рад УРСР, СРСР та іншими державними відзнаками.
Вшанування пам'яті
В 1991 році в Києві за адресою бульвар Академіка Вернадського, 34/1 встановлено бронзовий барельєф (автор — скульптор О. П. Скобликов) з написом «1891-1963 У цьому інституті працював радянський вчений, академік АН УРСР Андрій Овер'янович Василенко».
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 19 червня 2011.
- Кучеров П. С. Андрій Овер'янович Василенко / П. С. Кучеров, В. Д. Гаврилов. — К. : Наук. думка, 1964. — 43 с.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 19 червня 2011.
- Василенко А. А. Техническая подготовка внедрения зерновых комбайнов в производство / А. А. Василенко // С.-х. машина. — М., 1932. — № 1. — С. 3-5.
- Особова справа А. О. Василенка. — Архів Президії НАН України
- Василенко А. А. К теории почвообрабатывающих машин / А. А. Василенко // Научн. записки Мелитопольского ин-та механизации сел. хоз-ва. — Мелитополь, 1938. — № 1. -С. 4-6.
- Василенко А. О. Вплив елементів робочих органів машин на деформацію ґрунту / А. О. Василенко // Труди Лабораторії машинобудування та проблем с.-г. механіки. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 1. — С. 51-63.
- Василенко А. А. Комплексная механизация производства сахарной свеклы / А. А. Василенко. — К. : Изд-во Укр. акад. с.-х. наук, 1962. — 235 с.
- Василенко А. А. Модифицированный чугун в машиностроении / А. А Василенко. — К. : Гостехсельхозиздат, 1950. — 167 с.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
Джерела
- ВАСИЛЕНКО [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Національної академії наук України
- : [вебсайт]. — Електрон. дані. Назва з екрану.
- Інститут машинознавства і сільськогосподарської механіки // Нариси з історії інститутів Відділу технічних наук. — К., 1961. — С.154-156.
- Василенко, Андрей Аверьянович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Василенко Андрей Аверьянович // Украинская Советская Энциклопедия. — К., 1979. — Т. 2. — С. 125.
- Деркач О. П. Внесок академіка А. О. Василенка в розвиток землеробської механіки та сільськогосподарського машинобудування України
Література про життя та діяльність
- Шаромова В. Українські фізики та астрономи: Посіб. — довід. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 304 с. — Із змісту: Василенко Андрій Овер'янович. — С.28.
- Енциклопедія сучасної України. — К., 2005. — Т.4: В — Вог. — 700 с. — Із змісту: Євлаш К. Ф. Василенко Андрій Овер'янович. — С.102.
- Создатели новой техники в Украинской ССР / Оноприенко В. И., Щербань Т. А., Луговский А. Г. и др.; АН УССР, Центр исследований науч. — техн. потенциала и истории науки им Г. М. Доброва. — К.: Наук. думка, 1991. — 176 с. — Из содерж.: А. А. Василенко и развитие отечественной сельскохозяйственной техники. — С.47 — 55.
- Тонкаль В. Академія наук Української РСР / В. Ю. Тонкаль, В. М. Пелих, Б. С. Стогній; за ред. І. К. Походні. — К.: Наук. думка, 1980. — 433 с. — Із змісту: Василенко А. О. — С.289, 353, 376.
- УРЕ. — 2-е вид. — К.: УРЕ, 1978. — Т.2: Боронування — Гергелі. — 544 с. — Із змісту: Василенко А. О. — С. 130.
- Видання Академії наук УРСР (1919–1967): Фіз. — техн. та матем. науки: Бібліогр. довід. — К.: Наук. думка, 1970. — 783 с. — Із змісту: Василенко А. О. — С.363, 365, 368, 379, 382, 440–443, 450.
- Терлецький В. Академія наук Української РСР. 1919–1969: Корот. іст. нарис. — К.: Наук. думка, 1969. — 295 с. — Із змісту: Василенко А. О. — С. 62, 87, 91.
- Історія Академії наук Української РСР. — К.: УРЕ, 1967. — Кн.2. — 726 с. — Із змісту: Василенко А. О. — С.210 — 211.
- Кучеров П. Андрій Овер'янович Василенко / П. С. Кучеров, В. Д. Гаврилов; АН УРСР. — К.: Наук. думка, 1964. — 43 с. — (Вчені УРСР).
- Андрей Аверьянович Василенко: [некролог] // Механизация и электрификация соц. сел. хозяйства. — 1963. — № 5. — С.64: портр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Andrij Over yanovich VasilenkoNarodivsya23 zhovtnya 4 listopada 1891 1891 11 04 BilenkePomer5 lipnya 1963 1963 07 05 71 rik KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistnaukovecGaluzmashinobuduvannya silskogospodarska mehanikaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasilenko Vasilenko Andrij Over yanovich 23 zhovtnya 4 listopada 1891 18911104 Bilenke 5 lipnya 1963 Kiyiv ukrayinskij uchenij u galuzyah zemlerobskoyi silskogospodarskoyi mehaniki ta silskogospodarskogo mashinobuduvannya akademik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR z 30 chervnya 1948 roku chlen korespondent z 1939 roku doktor tehnichnih z 1946 roku i silskogospodarskih nauk z 1936 roku profesor Teoretichni rozrobki ta organizacijna diyalnist akademika A O Vasilenka v galuzyah zemlerobskoyi silskogospodarskoyi mehaniki ta silskogospodarskogo mashinobuduvannya dozvolili stvoriti principovo novi vidi silskogospodarskoyi tehniki z grupoyu spivrobitnikiv rozrobiv i vprovadiv u virobnictvo kombinovanu buryakovu sivalku 1930 ryad prichipnih 1933 i navisnih 1935 buryakopidijmachiv 4 korpusnij navisnij plug dlya Polissya BiografiyaNarodivsya 23 zhovtnya 4 listopada 1891 roku v Bilenkomu Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Zaporizkogo rajonu Zaporizkoyi oblasti v bagatoditnij selyanskij sim yi Pislya zakinchennya silskoyi shkoli v 1904 roci vstupiv v serednye semiklasne mehaniko tehnichne uchilishe v misti Oleksandrivsku nini Zaporizhzhya yake uspishno zakinchuye v 1911 roci i jomu prisvoyuyut kvalifikaciyu tehnika mehanika U comu zh roci vin uspishno skladav konkursni ispiti i jogo zarahuvali na mehanichne viddilennya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Dlya togo shob navchatisya jomu dovodilosya pracyuvati na riznih pidpriyemstvah i zavodah bo z domu vin ne oderzhuvav majzhe niyakoyi pidtrimki a platnya za navchannya stanovila 50 krb na rik stipendiyi studenti ne oderzhuvali i prozhivali na privatnih kvartirah oskilki gurtozhitkiv u toj chas ne bulo U roki pershoyi svitovoyi vijni razom zi studentami vipusknikami KPI vikonav robotu z proektuvannya lisopilnogo i derevoobrobnogo cehiv bondarnogo avtomatichnogo cehu Kiyivskogo zavodu dubilnih ekstraktiv na Kurenivci U 1916 roci zasnuvav u Svyatoshini veliki centralni majsterni z remontu parovih lokomobiliv skladnih parovih i ruchnih sinnih presiv dviguniv vnutrishnogo zgoryannya ta in U 1917 r na bazi cih majsteren za zavdannyam uryadu organizuvav zavod silgospmashin i do 1921 r buv jogo tehnichnim kerivnikom U 1923 r A O Vasilenko buduchi vzhe specialistom z velikim dosvidom i stazhem inzhenernoyi roboti zahistiv proekt Zavod transmisij Razom z inshimi molodimi vchenimi A O Vasilenko organizovuvav 1923 r sekciyu silskogospodarskoyi tehniki pri Instituti tehnichnoyi mehaniki Akademiyi nauk URSR na bazi yakoyi za yih klopotannyam stvoreno naukovo doslidnu kafedru silskogospodarskoyi mehaniki pri Golovnauci Yiyi ocholiv akademik K K Seminskij Uchenij buv odnim iz fundatoriv stvorennya v 1929 r u Harkovi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu silskogospodarskogo mashinobuduvannya i mashinoviprobuvannya z filialom u Kiyevi ta u 1930 r Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu mehanizaciyi silskogo gospodarstva V Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti silskogospodarskogo mashinobuduvannya ta mashinoviprobovuvannya A O Vasilenko pracyuvav zaviduvachem laboratoriyi zaviduvachem viddilu zastupnikom direktora z naukovoyi roboti a v Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti mehanizaciyi silskogo gospodarstva konsultantom zaviduvachem metodichnoyi chastini i zastupnikom direktora z naukovoyi roboti zaviduvachem viddilu dinamiki mashin i mehaniki gruntu Profesor A O Vasilenko ocholyuvav kolektiv u skladi 15 molodih inzheneriv stvorenij za rozporyadzhennyam narkoma vazhkogo mashinobuduvannya dlya nalagodzhennya vipusku pershogo vitchiznyanogo zernozbiralnogo kombajna na zavodi Komunar u m Zaporizhzhya Pid kerivnictvom A O Vasilenka v 1933 r buv stvorenij shestiryadnij v 1934 triryadnij prichipnij a v 1935 r nachipnij triryadnij i shestiryadnij buryakopidijmachi dlya zbirannya cukrovih buryakiv Yihnye virobnictvo bulo nalagodzheno A O Vasilenkom na zavodah im Zhovtnevoyi revolyuciyi v Odesi ta Plug i molot u Mikolayevi U 1935 po 1941 rr A O Vasilenko konsultant iz pitan mashinobuduvannya zavodu Serp i molot u Harkovi Pislya organizaciyi v 1939 r pri Instituti elektrotehniki AN URSR Harkiv viddilu silskogospodarskoyi mehaniki yak kerivnik viddilu v 1939 1941 rr zdijsnyuvav obgruntuvannya pidvishennya robochih shvidkostej silskogospodarskih mashin zastosuvannya rentgenografiyi pri doslidzhenni procesu separaciyi zernovogo vorohu v molotarci Samostijno rozrobiv novu sistemu sharovogo obrobitku gruntu z sharovim vnesennyam dobriv Uprodovzh 1941 1944 rr A O Vasilenko perevazhno zajmavsya stvorennyam mashin i znaryad maloyi mehanizaciyi trudomistkih procesiv u silskomu gospodarstvi Brav uchast u rozrobci tehnologiyi i nalagodzhenni virobnictva chavunnih gilz dlya dviguniv vnutrishnogo zgoryannya ta in Perebuvayuchi v evakuaciyi v m Alma Ata A O Vasilenko organizuvav sekciyu mehanizaciyi silskogo gospodarstva u Kazahskomu filiali VASGNIL i yak golova sekciyi i chlen Prezidiyi filialu zdijsnyuvav metodichne kerivnictvo pitannyami mehanizaciyi silskogo gospodarstva respubliki V 1944 r chlen korespondent Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR A O Vasilenko stvoryuye Laboratoriyu silskogospodarskoyi mehaniki pri Instituti budivelnoyi mehaniki AN URSR v skladi p yati naukovih spivrobitnikiv Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv URSR 328 vid 9 bereznya 1945 r ta postanovoyu Prezidiyi AN URSR 5 vid 23 bereznya 1945 roku cya laboratoriya vidilyayetsya v samostijnu naukovu odinicyu pri Viddilenni tehnichnih nauk AN URSR z nazvoyu Laboratoriya mashinobuduvannya i problem silskogospodarskoyi mehaniki Mogila Andriya Vasilenka Pomer 5 lipnya 1963roku Pohovanij u Kiyevi na Novobajkovomu cvintari Nadgrobok z napisom Akademik Andrij Over yanovich Vasilenko 1891 1963 Vikladacka diyalnistPoryad z naukovoyu robotoyu A O Vasilenko pochinayuchi z 1924 r u rizni periodi vikladav v riznih vishih navchalnih zakladah sistematichno zajmavsya naukovo pedagogichnoyu diyalnistyu spochatku asistent kafedri mehanizaciyi silskogo gospodarstva Kiyivskogo silskogospodarskogo institutu z 1927 r starshij vikladach a z 1928 r profesor U 1936 r jomu prisudzheno vchenij stupin doktora silskogospodarskih nauk a v 1946 r doktora tehnichnih nauk Buv profesorom i zaviduvachem kafedri v Kiyivskomu Harkivskomu i Alma Atinskomu silskogospodarskih institutah Melitopolskomu instituti mehanizaciyi silskogo gospodarstva Bilocerkivskomu politehnikumi Harkivskomu instituti mehanizaciyi silskogo gospodarstva Harkivskomu mehaniko mashinobudivnomu Z 1948 u Kiyivskomu avtomobilno dorozhnomu instituti Vin pidgotuvav ponad 35 kandidativ tehnichnih nauk odnogo doktora silskogospodarskih nauk Naukova diyalnistPracyuyuchi zaviduvachem naukovo doslidnogo sektoru na kafedri silskogospodarskoyi mehaniki pri Golovnomu upravlinni nauki Narkomatu osviti URSR A O Vasilenko rozrobiv ryad vazhlivih teoretichnih i praktichnih pitan zokrema vin rozrobiv kinematiku i dinamiku rizalnih aparativ zhnivarskih mashin yaki pokladeni v osnovu mashin sho vipuskalisya zavodami silskogospodarskogo mashinobuduvannya Velike naukove i praktichne znachennya mayut originalni doslidzhennya akademika A O Vasilenka v galuzi zemlerobskoyi silskogospodarskoyi mehaniki Naukovij dorobok A O Vasilenka mozhna rozdiliti za takimi osnovnimi napryamami doslidzhen mehanika silskogospodarskih seredovish i materialiv rozrobka teoretichnih osnov mashin i procesiv dinamika mashin i mashinnih agregativ proektuvannya silskogospodarskoyi tehniki rozrobka tehnologij konstrukcijnih materialiv doslidzhennya v carini istoriyi nauki i tehniki Teoretichnimi doslidzhennyami A O Vasilenka vstanovleno sho zminyuvannya kutiv nahilu elementarnih robochih poverhon navit pri pidvishenih postupalnih shvidkostyah deformatoriv mozhna zberegti shvidkosti peremishennya chastinok gruntu i zatrati energiyi takimi zh yak i pri zvichajnih shvidkostyah Analitichne doslidzhennya harakteru velichini ta shvidkostej peremishen chastok gruntu robochimi organami gruntoobrobnih mashin sho mayut rizni parametri dalo mozhlivist ustanoviti kriteriyi ocinki togo chi inshogo gruntoobrobnogo robochogo organu Vono takozh daye mozhlivist suditi pro mehanichni peretvorennya sho vidbuvayutsya v grunti Vin proviv veliku doslidnu robotu z vivchennya procesiv zbirannya cukrovih buryakiv U rezultati cih doslidzhen A O Vasilenkom bula rozroblena teoriya gichkorizalnih aparativ iz pasivnimi j aktivnimi robochimi organami ta teoretichni pitannya sho pov yazani z konstrukciyeyu kopachiv sho dalo mozhlivist stvoriti buryakozbiralnij kombajn z obrizuvannyam gichki na koreni sho ye proobrazom suchasnogo Akademik A O Vasilenko j kand tehn nauk I S Grigor yev pershi na terenah kolishnogo Radyanskogo Soyuzu v 1948 r rozrobili originalnu tehnologiyu modifikuvannya zvichajnogo sirogo chavunu z normalnim vmistom sirki ta fosforu i oderzhali globulyarnij grafit bichache oko na foni sorbitopodibnogo perlitu u vidlivci bez termichnoyi obrobki ta bez vikoristannya dorogih gematitovih chavuniv i prisadok ceriyu Bibliografiya Avtor blizko 150 naukovih prac Osnovni praci prisvyacheni teoretichim i eksperimentalnim doslidzhenyam zdebilshogo v galuzi tehnologiyi obrobki gruntu zbirannyu cukrovih buryakiv sortuvannyu zernovih sumishej Avtor prac Buryakozbiralni mashini Teoriya konstrukciya i rozrahunok 1937 Shlyahi stvorennya vitchiznyanogo buryakozbiralnogo kombajna 1950 Mashini dlya posharovoyi obrobki gruntu z posharovim vnesennyam dobriv 1955 spilno z S B Zeligmanom ta in Osnovni praci Vikoristannya mashinno traktornogo parku na polovih robotah AN URSR Rada nauk tehn propagandi K 1951 68 s Priskorenij metod oderzhannya kovkih virobiv z chavunu AN URSR Rada nauk tehn propagandi K 1951 24 s Instruktivnye i metodicheskie ukazaniya po tehnologii polucheniya chuguna s globulyarnym grafitom sverhprochnyj chugun A A Vasilenko I S Grigorev AN USSR Laboratoriya mashinostroeniya i problem s h mehaniki K 1950 41 s Modificirovannyj chugun v mashinostroenii monografiya Vasilenko A V Grigorev I S K Gostehizdat 1950 168 s Sveklouborochnye i svekloposadochnye mashiny M ONTI 1939 136 s Buryakozbiralni kombajni teoriya konstrukciya i rozrahunok monografiya K H VNTI 1937 340 s Kombajn dlya uborki saharnoj svekly M L GNTI 1931 55 s Vasilenko A A Kompleksnaya mehanizaciya proizvodstva saharnoj svekly A A Vasilenko K Izd vo Ukr akad s h nauk 1962 235 s ros Vasilenko A O Nova sistema posharovogo osnovnogo obroblennya gruntu z vnesennyam dobriv A O Vasilenko Visti AN URSR K Vid vo AN URSR 1940 9 10 S 12 14 Vasilenko A O Priladi ta metod viznachennya zovnishnih sil diyuchih u gruntoobrobnih mashin A O Vasilenko Trudi Laboratoriyi mashinobuduvannya Vasilenko A A K teorii pochvoobrabatyvayushih mashin A A Vasilenko Nauchn zapiski Melitopolskogo in ta mehanizacii sel hoz va Melitopol 1938 1 S 4 6 Vasilenko A O Vpliv elementiv robochih organiv mashin na deformaciyu gruntu A O Vasilenko Trudi Laboratoriyi mashinobuduvannya ta problem s g mehaniki K Vid vo AN URSR 1950 T 1 S 51 63 Vasilenko A A Tehnicheskaya podgotovka vnedreniya zernovyh kombajnov v proizvodstvo A A Vasilenko S h mashina M 1932 1 S 3 5 VidznakiZa rozrobku i vprovadzhennya modifikovanogo chavunu u 1950 roci udostoyenij Stalinskoyi premiyi Nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr sribnimi medalyami VDNG i gramotami Verhovnih Rad URSR SRSR ta inshimi derzhavnimi vidznakami Vshanuvannya pam yatibarelyef V 1991 roci v Kiyevi za adresoyu bulvar Akademika Vernadskogo 34 1 vstanovleno bronzovij barelyef avtor skulptor O P Skoblikov z napisom 1891 1963 U comu instituti pracyuvav radyanskij vchenij akademik AN URSR Andrij Over yanovich Vasilenko Primitki Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 19 chervnya 2011 Kucherov P S Andrij Over yanovich Vasilenko P S Kucherov V D Gavrilov K Nauk dumka 1964 43 s Arhiv originalu za 8 grudnya 2010 Procitovano 19 chervnya 2011 Vasilenko A A Tehnicheskaya podgotovka vnedreniya zernovyh kombajnov v proizvodstvo A A Vasilenko S h mashina M 1932 1 S 3 5 Osobova sprava A O Vasilenka Arhiv Prezidiyi NAN Ukrayini Vasilenko A A K teorii pochvoobrabatyvayushih mashin A A Vasilenko Nauchn zapiski Melitopolskogo in ta mehanizacii sel hoz va Melitopol 1938 1 S 4 6 Vasilenko A O Vpliv elementiv robochih organiv mashin na deformaciyu gruntu A O Vasilenko Trudi Laboratoriyi mashinobuduvannya ta problem s g mehaniki K Vid vo AN URSR 1950 T 1 S 51 63 Vasilenko A A Kompleksnaya mehanizaciya proizvodstva saharnoj svekly A A Vasilenko K Izd vo Ukr akad s h nauk 1962 235 s Vasilenko A A Modificirovannyj chugun v mashinostroenii A A Vasilenko K Gostehselhozizdat 1950 167 s Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 DzherelaVASILENKO 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini vebsajt Elektron dani Nazva z ekranu Institut mashinoznavstva i silskogospodarskoyi mehaniki Narisi z istoriyi institutiv Viddilu tehnichnih nauk K 1961 S 154 156 Vasilenko Andrej Averyanovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Vasilenko Andrej Averyanovich Ukrainskaya Sovetskaya Enciklopediya K 1979 T 2 S 125 Derkach O P Vnesok akademika A O Vasilenka v rozvitok zemlerobskoyi mehaniki ta silskogospodarskogo mashinobuduvannya UkrayiniLiteratura pro zhittya ta diyalnistSharomova V Ukrayinski fiziki ta astronomi Posib dovid Ternopil Pidruchniki i posibniki 2007 304 s Iz zmistu Vasilenko Andrij Over yanovich S 28 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K 2005 T 4 V Vog 700 s Iz zmistu Yevlash K F Vasilenko Andrij Over yanovich S 102 Sozdateli novoj tehniki v Ukrainskoj SSR Onoprienko V I Sherban T A Lugovskij A G i dr AN USSR Centr issledovanij nauch tehn potenciala i istorii nauki im G M Dobrova K Nauk dumka 1991 176 s Iz soderzh A A Vasilenko i razvitie otechestvennoj selskohozyajstvennoj tehniki S 47 55 Tonkal V Akademiya nauk Ukrayinskoyi RSR V Yu Tonkal V M Pelih B S Stognij za red I K Pohodni K Nauk dumka 1980 433 s Iz zmistu Vasilenko A O S 289 353 376 URE 2 e vid K URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 544 s Iz zmistu Vasilenko A O S 130 Vidannya Akademiyi nauk URSR 1919 1967 Fiz tehn ta matem nauki Bibliogr dovid K Nauk dumka 1970 783 s Iz zmistu Vasilenko A O S 363 365 368 379 382 440 443 450 Terleckij V Akademiya nauk Ukrayinskoyi RSR 1919 1969 Korot ist naris K Nauk dumka 1969 295 s Iz zmistu Vasilenko A O S 62 87 91 Istoriya Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR K URE 1967 Kn 2 726 s Iz zmistu Vasilenko A O S 210 211 Kucherov P Andrij Over yanovich Vasilenko P S Kucherov V D Gavrilov AN URSR K Nauk dumka 1964 43 s Vcheni URSR Andrej Averyanovich Vasilenko nekrolog Mehanizaciya i elektrifikaciya soc sel hozyajstva 1963 5 S 64 portr