Теодор Ромбоутс (нід. Theodoor Rombouts 1597—1637) — художник доби бароко першої половини XVII століття з Південних Нідерландів (Фландрія, нині — Бельгія), представник фламандського караваджизму.
Життєпис
Народився в місті Антверпен. Художню освіту опановував в майстернях місцевих художників, спершу у , а потім у Абрагама Янссенса .
Італійський період
Як і більшість митців Антверпену розділяв уяву про значний мистецький авторитет художників Італії, тому 1617 року відбув у Італію, де працював у папському Римі. Значний вплив на художню манеру молодого художника мали твори не митців римської академії Св. Луки і «Велична манера» Аннібалє Каррачі чи П'єтро да Кортона, а демократична гілка римського бароко, твори Караваджо та його послідовників. Найбільший вплив на творчу манеру митця мали картини Ніколо Реньєрі, хоча римські картини Ромбоутса дещо різкі за колоритом, ніж твори Ніколо Реньєрі і менш драматичні, ніж у Валантена де Булонь. З Риму перебрався у Флоренцію, яка втрачала авторитет художнього центру і жила лише уславленим минулим.
Повернення в Антверпен
Перебування в Італії закінчилось у 1625 році, коли художник повернувся в Антверпен. На відміну від багатьох антверпенських митців — Теодор Ромбоутс не підпав під могутній вплив творів Пітера Пауля Рубенса. Хоча розділяв настанови римського та фламандського бароко і створював і алегорії, і релігійні картини («Вигнання торгашів з храму»), і міфологічні композиції (« Покарання Прометея», Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)).
1625 року його прийняли до антверпенської гільдії Св. Луки. Відомі випадки, коли співпрацював в одній картині з іншим художником («Продаж дичини та овочів», разом з Адріаном ван Утрехтом, «Свята родина», разом з , що малював пейзажі).
1627 року він узяв шлюб з Анною ван Тилен, сестрою художника (1618—1667), що створював переважно натюрморти з квітами. Непогано складалась і адміністративна кар'єра митця — він був деканом антверпенської гільдії Св. Луки у 1628 та 1630 роках.
Він помер у Антверпені у 1637 році. Частина картин по смерти митця була знищена.
Алегорія Юстиції
Своєрідним винятком в творчому доробку митця стала велична «Алегорія Юстиції». Для полотна була розроблена літературна програма, яку Теодор Ромбоутс втілив у компромісних формах «Величної манери» і реалізму послідовників Караваджо. Картина рясніє алегоричними персонажами — головує Юстиція, обабіч якої сидять мудреці минулого в червоних капелюшках. У підніжжя парадних сходів — натовп з реальних персонажів (вояки, іноземці, діти, собаки) та нових алегоричних постатей (алегорія річки з глеком-джерелом води, Міць з колоною та ін.) Цікавий і незвичний твір так і не став досконалим через штучне поєднання чужерідних елементів двох стилістично далеких мистецьких систем. Останнім прихильником подібних штучних композицій став Жан Огюст Домінік Енгр в першу половині ХІХ століття (Енгр, «Апофеоз Гомера»).
Вибрані твори
- «Христа знімають з креста», собор Св. Бавона, Гент
- «Христос і Св. Августин», Антверпен
- «Гравці в карти», Королівський музей красних мистецтв, Антверпен
- «Покладання Христа у гроб», катедрал, Мехелен
- « Зречення апостола Петра», Палац мистецтв, Лілль, Франція
- «Алегорія Юстиції», Музей витончених мистецтв (Гент)
- «Лютнист», 1620, Музей мистецтв Філадельфії, США
- «Концерт», 1622, Національний музей старовинного мистецтва, Рим
- «Видалення зуба», музей Прадо, Мадрид
- «Вигнання торгашів з храму»
- «Свята родина»
- «Алегорія п'яти почуттів», Псков, Росія
- музей красних мистецтв Камбре
- «Покарання Прометея», Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
- «Алегорія п'яти почуттів», Музей витончених мистецтв (Гент)
- «Гра в карти», Зальцбург, Австрія
- «Гра в карти», музей Прадо, Мадрид
- «Кефал і Прокріда», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Кухня», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Гра в карти», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Гравці в карти», Національний музей, Варшава
Див. також
Джерела
- Государственный Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог № 2, Л, «Искусство», 1981, с. 60
- Los cinco sentidos y el arte, Madrid, Museo del Prado, 1997, catálogo de la exposición, pág. 206,
- Vlieghe, Hans, Arte y arquitectura flamenca 1585—1700, Madrid, Cátedra, 2000,
Примітки
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/rombouts-theodoor-1
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теодор Ромбоутс
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Rombouts nid Theodoor Rombouts 1597 1637 hudozhnik dobi baroko pershoyi polovini XVII stolittya z Pivdennih Niderlandiv Flandriya nini Belgiya predstavnik flamandskogo karavadzhizmu Teodor RomboutsTheodoor RomboutsAntonis van Dejk Portret Teodora Romboutsa Stara Pinakoteka MyunhenPri narodzhenniTheodoor RomboutsNarodzhennya2 lipnya 1597 1597 07 02 Antverpen Flandriya Belgiya Smert14 veresnya 1637 1637 09 14 40 rokiv AntverpenNacionalnistflamandecKrayinaGabsburzki NiderlandiZhanrpobutovij zhanr religijna kompoziciyaNavchannyauchen Fransa Lankvelta ta Nikolo RenyeriDiyalnisthudozhnik dizajnerNapryamokbarokoRoki tvorchosti16 1685PokrovitelKozimo II MedichiVplivrimskih karavadzhistivChlenAntverpenska gildiya svyatogo Luki d Tvoripobutovij zhanr religijni kompoziciyiU shlyubi zdRoboti v kolekciyid Muzej Prado Shtedel Korolivskij muzej vitonchenih mistectv Muzej vitonchenih mistectv d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Derzhavnij muzej mistectv Muzej mistectv Filadelfiyi Ermitazh Nacionalnij muzej u Varshavi Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 1 Muzej obrazotvorchih mistectv d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini d Detrojtskij institut mistectv d d Muzej krasnih mistectv d Luvr d Kummerskij muzej mistectv i sadi d d Muzej Bojmansa van Beningena 2 d i d Teodor Rombouts u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Antverpen Hudozhnyu osvitu opanovuvav v majsternyah miscevih hudozhnikiv spershu u a potim u Abragama Yanssensa Italijskij periodYak i bilshist mitciv Antverpenu rozdilyav uyavu pro znachnij misteckij avtoritet hudozhnikiv Italiyi tomu 1617 roku vidbuv u Italiyu de pracyuvav u papskomu Rimi Znachnij vpliv na hudozhnyu maneru molodogo hudozhnika mali tvori ne mitciv rimskoyi akademiyi Sv Luki i Velichna manera Annibalye Karrachi chi P yetro da Kortona a demokratichna gilka rimskogo baroko tvori Karavadzho ta jogo poslidovnikiv Najbilshij vpliv na tvorchu maneru mitcya mali kartini Nikolo Renyeri hocha rimski kartini Romboutsa desho rizki za koloritom nizh tvori Nikolo Renyeri i mensh dramatichni nizh u Valantena de Bulon Z Rimu perebravsya u Florenciyu yaka vtrachala avtoritet hudozhnogo centru i zhila lishe uslavlenim minulim Povernennya v Antverpen Pokarannya Prometeya Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Perebuvannya v Italiyi zakinchilos u 1625 roci koli hudozhnik povernuvsya v Antverpen Na vidminu vid bagatoh antverpenskih mitciv Teodor Rombouts ne pidpav pid mogutnij vpliv tvoriv Pitera Paulya Rubensa Hocha rozdilyav nastanovi rimskogo ta flamandskogo baroko i stvoryuvav i alegoriyi i religijni kartini Vignannya torgashiv z hramu i mifologichni kompoziciyi Pokarannya Prometeya Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel 1625 roku jogo prijnyali do antverpenskoyi gildiyi Sv Luki Vidomi vipadki koli spivpracyuvav v odnij kartini z inshim hudozhnikom Prodazh dichini ta ovochiv razom z Adrianom van Utrehtom Svyata rodina razom z sho malyuvav pejzazhi 1627 roku vin uzyav shlyub z Annoyu van Tilen sestroyu hudozhnika 1618 1667 sho stvoryuvav perevazhno natyurmorti z kvitami Nepogano skladalas i administrativna kar yera mitcya vin buv dekanom antverpenskoyi gildiyi Sv Luki u 1628 ta 1630 rokah Vin pomer u Antverpeni u 1637 roci Chastina kartin po smerti mitcya bula znishena Alegoriya Yusticiyi Alegoriya Yusticiyi Muzej vitonchenih mistectv Gent Svoyeridnim vinyatkom v tvorchomu dorobku mitcya stala velichna Alegoriya Yusticiyi Dlya polotna bula rozroblena literaturna programa yaku Teodor Rombouts vtiliv u kompromisnih formah Velichnoyi maneri i realizmu poslidovnikiv Karavadzho Kartina ryasniye alegorichnimi personazhami golovuye Yusticiya obabich yakoyi sidyat mudreci minulogo v chervonih kapelyushkah U pidnizhzhya paradnih shodiv natovp z realnih personazhiv voyaki inozemci diti sobaki ta novih alegorichnih postatej alegoriya richki z glekom dzherelom vodi Mic z kolonoyu ta in Cikavij i nezvichnij tvir tak i ne stav doskonalim cherez shtuchne poyednannya chuzheridnih elementiv dvoh stilistichno dalekih misteckih sistem Ostannim prihilnikom podibnih shtuchnih kompozicij stav Zhan Ogyust Dominik Engr v pershu polovini HIH stolittya Engr Apofeoz Gomera Vibrani tvori Gra v karti muzej Prado MadridAlegoriya p yati pochuttiv uosoblennya sluhu fragment Muzej vitonchenih mistectv Gent Hrista znimayut z kresta sobor Sv Bavona Gent Hristos i Sv Avgustin Antverpen Gravci v karti Korolivskij muzej krasnih mistectv Antverpen Pokladannya Hrista u grob katedral Mehelen Zrechennya apostola Petra Palac mistectv Lill Franciya Alegoriya Yusticiyi Muzej vitonchenih mistectv Gent Lyutnist 1620 Muzej mistectv Filadelfiyi SShA Koncert 1622 Nacionalnij muzej starovinnogo mistectva Rim Vidalennya zuba muzej Prado Madrid Vignannya torgashiv z hramu Svyata rodina Alegoriya p yati pochuttiv Pskov Rosiya muzej krasnih mistectv Kambre Pokarannya Prometeya Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Alegoriya p yati pochuttiv Muzej vitonchenih mistectv Gent Gra v karti Zalcburg Avstriya Gra v karti muzej Prado Madrid Kefal i Prokrida Ermitazh Sankt Peterburg Kuhnya Ermitazh Sankt Peterburg Gra v karti Ermitazh Sankt Peterburg Gravci v karti Nacionalnij muzej VarshavaDiv takozhZhivopis baroko Karavadzhizm Utrehtski karavadzhisti Rimska shkola Pobutovij zhanrDzherelaGosudarstvennyj Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 2 L Iskusstvo 1981 s 60 Los cinco sentidos y el arte Madrid Museo del Prado 1997 catalogo de la exposicion pag 206 ISBN 84 87317 56 1 Vlieghe Hans Arte y arquitectura flamenca 1585 1700 Madrid Catedra 2000 ISBN 978 84 376 1842 5Primitkihttps www fine arts museum be nl de collectie artist rombouts theodoor 1 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107PosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Biografiyi Portal Zhivopis Portal Niderlandi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teodor Rombouts