Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґоффредо Мамелі італ Goffredo Mameli 5 вересня 1827 6 липня 1849 італійський патріот поет письменник і видатна фігура Рі

Гоффредо Мамелі

Гоффредо Мамелі

Ґоффредо Мамелі (італ. Goffredo Mameli; 5 вересня 1827 — 6 липня 1849) — італійський патріот, поет, письменник і видатна фігура Рісорджіменто, автор слів «Il Canto degli Italiani», державного гімну Італії.

Ґоффредо Мамелі
італ. Goffredo Mameli
image
Народився5 вересня 1827(1827-09-05)[1][2][…]
Генуя, Італія[2][4][4]
Помер6 липня 1849(1849-07-06)[1][2][5](21 рік)
Рим, Папська держава[2][4]
ПохованняQ122335500?[6] і d[7][8][9]
КраїнаСардинське королівство
Діяльністьпоет, письменник
Мова творівіталійська
Magnum opusГімн Італії
Батькоd
Матиd
image Ґоффредо Мамелі у Вікісховищі

Біографія

Син аристократичного сардинського адмірала, Мамелі народився в Генуї, де його батько командував флотом Сардинського королівства. У віці семи років його відправили на Сардинію, до діда, щоб уникнути ризику холери, але незабаром він повернувся до Генуї, щоб завершити навчання.

Досягнення дуже короткого життя Мамелі зосереджені лише у двої роках, протягом яких він грав важливу роль у повстанських рухах і Рісорджіменто.

У 1847 році Мамелі приєднався до Società Entelema, культурного руху, який незабаром мав перетворитися на політичний рух, де він зацікавився теоріями Джузеппе Мадзіні.

Мамелі переважно відомий як автор слів італійського національного гімну Il Canto degli Italiani (музика Мікеле Новаро), більш відомого в Італії як Inno di Mameli (Гімн Мамелі). Ці тексти вперше були використані в листопаді 1847 року, під час візиту до Генуї короля Сардинії Карла Альберта після його перших реформ. Слова Мамелі до «народного гімну» — «Suona la tromba» — були покладені на музику Джузеппе Верді наступного року.

Мамелі приймав активну участь у націоналістичних рухах, і вчиняв деякі видовищні дії, такі як вивішування триколору (теперішній прапор Італії, тоді заборонений) на честь вигнання австрійців у 1846 році. Згодом Мамелі приєднався до Ніно Біксіо (згодом основний прихильник і друг Гарібальді) у комітеті з охорони здоров'я, вже на чіткій позиції Мадзіні. У березні 1848 року, дізнавшись про повстання в Мілані, Мамелі організував експедицію з 300 іншими патріотами, приєднався до військ Біксіо, які вже були на місці, і увійшов до міста. Потім він був прийнятий до іррегулярної армії Гарібальді (насправді це була добровольча бригада генерала Торреса), як капітан, і познайомився з Мадзіні.

Повернувшись у Геную, він більше займався літературною творчістю, написав кілька гімнів та інших композицій, став директором газети Diario del Popolo («Щоденна газета») і розгорнув у пресі кампанію війни проти Австрії. У грудні 1848 року Мамелі дістався Риму, де був вбитий , допомагаючи в таємній роботі щодо проголошення (9 лютого 1849 року) Римської республіки. Потім Мамелі відправився до Флоренції, де запропонував створити спільну державу між Тосканою та Лаціумом.

У квітні 1849 року він знову був у Генуї разом з Біксіо, де народне повстання зустріло рішучу опозицію з боку генерала Альберто Ферреро Ла Мармора. Незабаром Мамелі знову виїхав до Риму, куди французи прибули підтримати Папську державу (папа Пій IX фактично втік з міста) і взяв активну участь у битві.

Смерть

image
Могильний пам'ятник Лучано Кампізі Мамелі на Кампо Верано, Рим, побудований у 1891 році

Під час облоги Риму він був помічником Джузеппе Гарібальді. Зокрема, він брав участь у захисті Вілли дель Васчелло на пагорбі Янікул. Він був поранений у ліву ногу французами під час останнього штурму 3 червня Палаццо Корсіні, зайнятої французами.

У Мамелі почалась гангрена, яку лікар П'єтро Маестрі виявив через чотири дні після поранення. Після консультації з Маестрі та іншими лікарями було вирішено ампутувати ногу, яку виконав хірург Паоло Марія Рафаелло Бароні. Незважаючи на це, інфекція поступово зросла до такої міри, що спричинила смерть від сепсису 6 липня 1849 року у віці 21 року в хоспісі Trinità dei Pellegrini.

Спочатку він був похований на Кампо Верано в Римі, однак його останки були перенесені в Мавзолей Оссаріо дель Джаніколо в 1941 році.

Примітки

  1. Monsagrati G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2007. — Vol. 68.
    d:Track:Q1128537d:Track:Q106637371
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118839470 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. https://sovraintendenzaroma.it/?q=content/monumento-funerario-goffredo-mameli
  8. https://www.sovraintendenzaroma.it/i_luoghi/roma_medioevale_e_moderna/monumenti/mausoleo_ossario_garibaldino
  9. https://www.quirinale.it/page/inno

Література

  • Massimo Scioscioli. Goffredo Mameli: Una vita per l'Italia. — Roma: Editori Riuniti university press, 2011. —
  • Tarquinio Maiorino, Giuseppe Marchetti Tricamo, Andrea Zagami. Fratelli d'Italia: La vera storia dell'inno di Mameli. — Mondadori, 2001. —

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Goffredo Mameli ital Goffredo Mameli 5 veresnya 1827 6 lipnya 1849 italijskij patriot poet pismennik i vidatna figura Risordzhimento avtor sliv Il Canto degli Italiani derzhavnogo gimnu Italiyi Goffredo Mameliital Goffredo MameliNarodivsya5 veresnya 1827 1827 09 05 1 2 Genuya Italiya 2 4 4 Pomer6 lipnya 1849 1849 07 06 1 2 5 21 rik Rim Papska derzhava 2 4 PohovannyaQ122335500 6 i d 7 8 9 KrayinaSardinske korolivstvoDiyalnistpoet pismennikMova tvorivitalijskaMagnum opusGimn ItaliyiBatkodMatid Goffredo Mameli u VikishovishiBiografiyaSin aristokratichnogo sardinskogo admirala Mameli narodivsya v Genuyi de jogo batko komanduvav flotom Sardinskogo korolivstva U vici semi rokiv jogo vidpravili na Sardiniyu do dida shob uniknuti riziku holeri ale nezabarom vin povernuvsya do Genuyi shob zavershiti navchannya Dosyagnennya duzhe korotkogo zhittya Mameli zoseredzheni lishe u dvoyi rokah protyagom yakih vin grav vazhlivu rol u povstanskih ruhah i Risordzhimento U 1847 roci Mameli priyednavsya do Societa Entelema kulturnogo ruhu yakij nezabarom mav peretvoritisya na politichnij ruh de vin zacikavivsya teoriyami Dzhuzeppe Madzini Mameli perevazhno vidomij yak avtor sliv italijskogo nacionalnogo gimnu Il Canto degli Italiani muzika Mikele Novaro bilsh vidomogo v Italiyi yak Inno di Mameli Gimn Mameli Ci teksti vpershe buli vikoristani v listopadi 1847 roku pid chas vizitu do Genuyi korolya Sardiniyi Karla Alberta pislya jogo pershih reform Slova Mameli do narodnogo gimnu Suona la tromba buli pokladeni na muziku Dzhuzeppe Verdi nastupnogo roku Mameli prijmav aktivnu uchast u nacionalistichnih ruhah i vchinyav deyaki vidovishni diyi taki yak vivishuvannya trikoloru teperishnij prapor Italiyi todi zaboronenij na chest vignannya avstrijciv u 1846 roci Zgodom Mameli priyednavsya do Nino Biksio zgodom osnovnij prihilnik i drug Garibaldi u komiteti z ohoroni zdorov ya vzhe na chitkij poziciyi Madzini U berezni 1848 roku diznavshis pro povstannya v Milani Mameli organizuvav ekspediciyu z 300 inshimi patriotami priyednavsya do vijsk Biksio yaki vzhe buli na misci i uvijshov do mista Potim vin buv prijnyatij do irregulyarnoyi armiyi Garibaldi naspravdi ce bula dobrovolcha brigada generala Torresa yak kapitan i poznajomivsya z Madzini Povernuvshis u Genuyu vin bilshe zajmavsya literaturnoyu tvorchistyu napisav kilka gimniv ta inshih kompozicij stav direktorom gazeti Diario del Popolo Shodenna gazeta i rozgornuv u presi kampaniyu vijni proti Avstriyi U grudni 1848 roku Mameli distavsya Rimu de buv vbitij dopomagayuchi v tayemnij roboti shodo progoloshennya 9 lyutogo 1849 roku Rimskoyi respubliki Potim Mameli vidpravivsya do Florenciyi de zaproponuvav stvoriti spilnu derzhavu mizh Toskanoyu ta Laciumom U kvitni 1849 roku vin znovu buv u Genuyi razom z Biksio de narodne povstannya zustrilo rishuchu opoziciyu z boku generala Alberto Ferrero La Marmora Nezabarom Mameli znovu viyihav do Rimu kudi francuzi pribuli pidtrimati Papsku derzhavu papa Pij IX faktichno vtik z mista i vzyav aktivnu uchast u bitvi SmertMogilnij pam yatnik Luchano Kampizi Mameli na Kampo Verano Rim pobudovanij u 1891 roci Pid chas oblogi Rimu vin buv pomichnikom Dzhuzeppe Garibaldi Zokrema vin brav uchast u zahisti Villi del Vaschello na pagorbi Yanikul Vin buv poranenij u livu nogu francuzami pid chas ostannogo shturmu 3 chervnya Palacco Korsini zajnyatoyi francuzami U Mameli pochalas gangrena yaku likar P yetro Maestri viyaviv cherez chotiri dni pislya poranennya Pislya konsultaciyi z Maestri ta inshimi likaryami bulo virisheno amputuvati nogu yaku vikonav hirurg Paolo Mariya Rafaello Baroni Nezvazhayuchi na ce infekciya postupovo zrosla do takoyi miri sho sprichinila smert vid sepsisu 6 lipnya 1849 roku u vici 21 roku v hospisi Trinita dei Pellegrini Spochatku vin buv pohovanij na Kampo Verano v Rimi odnak jogo ostanki buli pereneseni v Mavzolej Ossario del Dzhanikolo v 1941 roci PrimitkiMonsagrati G Dizionario Biografico degli Italiani 2007 Vol 68 d Track Q1128537d Track Q106637371 Deutsche Nationalbibliothek Record 118839470 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 SNAC 2010 d Track Q29861311 https sovraintendenzaroma it q content monumento funerario goffredo mameli https www sovraintendenzaroma it i luoghi roma medioevale e moderna monumenti mausoleo ossario garibaldino https www quirinale it page innoLiteraturaMassimo Scioscioli Goffredo Mameli Una vita per l Italia Roma Editori Riuniti university press 2011 ISBN 978 88 6473 055 4 Tarquinio Maiorino Giuseppe Marchetti Tricamo Andrea Zagami Fratelli d Italia La vera storia dell inno di Mameli Mondadori 2001 ISBN 8804499850

Дата публікації:
Топ