Цви́нтар Мадле́н (фр. Cimetière de la Madeleine) — колишній цвинтар у 8-му окрузі Парижа, один з чотирьох (інші: , Пікпюс, ) на якому були поховані страчені на площі Революції (нині площа Згоди), під час Великої французької революції 1789-1799 років.
Цвинтар Мадлен фр. Cimetière de la Madeleine, трансліт. Cimetière de la Madeleine | |
---|---|
Вхід до Каплиці спокути, яка розташована на місці цвинтаря Мадлен | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Франція |
Розташування | Париж |
Відкрито | |
Закрито | 25 березня 1794 |
Статус | недіючий |
Адреса: 35 Rue de Picpus, Paris 75012 | |
Цвинтар Мадлен Цвинтар Мадлен (Париж) | |
Цвинтар Мадлен у Вікісховищі |
Розташування
Територія колишнього цвинтаря Мадлен розташоване між вулицями: Паскує на сході, на півдні — Матурінс, на заході — [fr], та на півночі — бульваром Осман у 8-му окрузі Парижа.
На території яку займав цвинтар Мадлен нині розташовується [fr], створений у 1865 році, та [fr], яку збудували у 1815-1826 роках в стилі пізнього неокласицизму за проектом архітектора П'єра-Франсуа-Леонара Фонтена.
Історія
У 1720 році парафія Сент-Мадлен де-ла-Віль-Левек купила ділянку землі 45 на 19 метрів, для облаштування на ній третього за ліком парафіяльного цвинтаря.
25 березня 1794 року цвинтар Мадлен був закритий, офіційне пояснення: через заповненість та з санітарних міркувань. Земля цвинтаря була продана муляру.
3 червня 1802 року територію колишнього цвинтаря купив адвокат-рояліст П'єра-Луїса Олів'є Десклео, який мешкав неподалік. Він відділив територію колишнього цвинтаря від вулиці двома плакучими вербами та кипарисами.
11 січня 1815 року територію колишнього цвинтаря придбав король Людовик XVIII, який вирішив перепоховати останки короля Людовика XVI та королеви Марії-Антуанетти у базиліці Абатства Сен-Дені. Вони були ексгумовані 18 та 19 січня, а 20 січня 1815 року перепоховані у базиліці Сен-Дені. Король Людовик XVIII розшукував на цвинтарі також могилу своєї сестри Єлизавети, яку було гільйотиновано 10 травня 1794 року, але не знайшов.
У 1844 році з цвинтаря Мадлен усі поховання були перенесені на цвинтар Еррансі, а у травні 1795 року в Паризькі катакомби у районі Монпарнас.
Відомі особи, які були поховані на цвинтарі
Під час Французької революції ґільотованих на площі Революції ховали на цвинтарі Мадлен у спеціально викопаних та оброблених негашеним вапном, для прискорити процес розкладання, траншеях. Поховання не мали жодних надписів, тому точно невідомо скільки було поховано на цвинтарі.
За ріжними оцінками кількість жерт варіюють від сотень до трьох тисяч. За свідченням П'єра-Луїса Олів'є Десклео з 26 серпня 1792 по 13 червня 1794 року на цвинтарі було поховано 1343 ґільотованих.
- Людовик XVI (21 січня 1793)
- Марія-Антуанетта (16 жовтня 1793)
- Шарлотта Корде (18 липня 1793)
- Олімпія де Гуж (3 листопада 1793)
- [fr], герцог Орлеанський (6 листопада 1793)
- Манон Ролан (8 листопада 1793)
- Мадам дю Баррі (8 грудня 1793)
- Антуан-Шарль-Авґустин д'Алонвілль вбитий у палаці Тюїльрі (10 серпня 1792)
- Антуан-Нікола Кольєр де Ламарл'єр (27 листопада 1793)
- Шарль Анрі д'Естен (28 квітня 1794)
- [fr], вбита під час вересневої різанини 1792 року.
- 133 особи, які були на святкуванні шлюбу Людовика XVI та Марії-Антуанетти 30 травня 1770 року
- швейцарські гвардійців, були вбиті у палаці Тюїльрі 10 серпня 1792 року.
- 22 жирондисти (31 жовтня 1793):
- Жак П'єр Бріссо
- Шарль-Луї Антибуль
- Жак Буало
- Жан-Батист Буайе-Фонфред
- Жан-Луї Карра
- Ґаспар-Северин Дюкастель
- Жан-Франсуа Дюкос
- Шарль Елеонор Дюфріш-Валазе
- Жан Дюпрат
- Клод Фоше
- Жан-Франсуа-Мартен Ґардьєн
- Арман Жансонне
- Жак Лаказе
- Марк Давид Лассур
- Клод Ромен Лоз-Дюперре
- П'єр Легарді
- Бенуа Лестер-Бове
- Аґріколь Мінвієлль
- Шарль Брюлар де Сіллері
- П'єр Віктюрніен Верньо
- Луї-Франсуа-Себастьєн Віже
- Жак-Рене Ебер та його прихильники «еберисти» (24 березня 1794) — останні поховані на цвинтарі.
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Cimetière de la Madeleine", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q61195539/uk. Докладніше: ; .
- Gudrun Gersmann: Frankreich 1815—1830: Trauma oder Utopie? Die Gesellschaft der Restauration und das Erbe der Revolution. Steiner, Stuttgart 1993, .
- . Официальный сайт (фр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- Hillairet, Jacques, Les 200 cimetières du vieux Paris, Les Éditions de Minuit, Paris, 1958, 428p
- . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 3 вересня 2018.
Джерела
- Monuments Nationaux. Chapelle expiatoire Louis XVI. Процитовано 3.09.2018.
- ViaMichelin. Chapelle expiatoire Louis XVI. Процитовано 3.09.2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Madlen Cvi ntar Madle n fr Cimetiere de la Madeleine kolishnij cvintar u 8 mu okruzi Parizha odin z chotiroh inshi Pikpyus na yakomu buli pohovani stracheni na ploshi Revolyuciyi nini plosha Zgodi pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 1799 rokiv Cvintar Madlen fr Cimetiere de la Madeleine translit Cimetiere de la Madeleined Kat Vhid do Kaplici spokuti yaka roztashovana na misci cvintarya Madlen Vhid do Kaplici spokuti yaka roztashovana na misci cvintarya MadlenInformaciya pro cvintar48 52 25 pn sh 2 19 22 sh d H G OKrayina FranciyaRoztashuvannyaParizhVidkrito1720Zakrito25 bereznya 1794StatusnediyuchijAdresa 35 Rue de Picpus Paris 75012Cvintar MadlenCvintar Madlen Parizh Cvintar Madlen u VikishovishiRoztashuvannyaSkver Lyudovika XVI Teritoriya kolishnogo cvintarya Madlen roztashovane mizh vulicyami Paskuye na shodi na pivdni Maturins na zahodi fr ta na pivnochi bulvarom Osman u 8 mu okruzi Parizha Na teritoriyi yaku zajmav cvintar Madlen nini roztashovuyetsya fr stvorenij u 1865 roci ta fr yaku zbuduvali u 1815 1826 rokah v stili piznogo neoklasicizmu za proektom arhitektora P yera Fransua Leonara Fontena IstoriyaU 1720 roci parafiya Sent Madlen de la Vil Levek kupila dilyanku zemli 45 na 19 metriv dlya oblashtuvannya na nij tretogo za likom parafiyalnogo cvintarya Kaplicya spokutiSimvolichni grobivci u pam yat pro pohovanih na kolishnomu cvintari MadlenPerepohovani z cvintarya Madlen u Parizkih katakombah 25 bereznya 1794 roku cvintar Madlen buv zakritij oficijne poyasnennya cherez zapovnenist ta z sanitarnih mirkuvan Zemlya cvintarya bula prodana mulyaru 3 chervnya 1802 roku teritoriyu kolishnogo cvintarya kupiv advokat royalist P yera Luyisa Oliv ye Deskleo yakij meshkav nepodalik Vin viddiliv teritoriyu kolishnogo cvintarya vid vulici dvoma plakuchimi verbami ta kiparisami 11 sichnya 1815 roku teritoriyu kolishnogo cvintarya pridbav korol Lyudovik XVIII yakij virishiv perepohovati ostanki korolya Lyudovika XVI ta korolevi Mariyi Antuanetti u bazilici Abatstva Sen Deni Voni buli eksgumovani 18 ta 19 sichnya a 20 sichnya 1815 roku perepohovani u bazilici Sen Deni Korol Lyudovik XVIII rozshukuvav na cvintari takozh mogilu svoyeyi sestri Yelizaveti yaku bulo giljotinovano 10 travnya 1794 roku ale ne znajshov U 1844 roci z cvintarya Madlen usi pohovannya buli pereneseni na cvintar Erransi a u travni 1795 roku v Parizki katakombi u rajoni Monparnas Vidomi osobi yaki buli pohovani na cvintariPid chas Francuzkoyi revolyuciyi gilotovanih na ploshi Revolyuciyi hovali na cvintari Madlen u specialno vikopanih ta obroblenih negashenim vapnom dlya priskoriti proces rozkladannya transheyah Pohovannya ne mali zhodnih nadpisiv tomu tochno nevidomo skilki bulo pohovano na cvintari Za rizhnimi ocinkami kilkist zhert variyuyut vid soten do troh tisyach Za svidchennyam P yera Luyisa Oliv ye Deskleo z 26 serpnya 1792 po 13 chervnya 1794 roku na cvintari bulo pohovano 1343 gilotovanih Lyudovik XVI 21 sichnya 1793 Mariya Antuanetta 16 zhovtnya 1793 Sharlotta Korde 18 lipnya 1793 Olimpiya de Guzh 3 listopada 1793 fr gercog Orleanskij 6 listopada 1793 Manon Rolan 8 listopada 1793 Madam dyu Barri 8 grudnya 1793 Antuan Sharl Avgustin d Alonvill vbitij u palaci Tyuyilri 10 serpnya 1792 Antuan Nikola Kolyer de Lamarl yer 27 listopada 1793 Sharl Anri d Esten 28 kvitnya 1794 fr vbita pid chas veresnevoyi rizanini 1792 roku 133 osobi yaki buli na svyatkuvanni shlyubu Lyudovika XVI ta Mariyi Antuanetti 30 travnya 1770 roku shvejcarski gvardijciv buli vbiti u palaci Tyuyilri 10 serpnya 1792 roku 22 zhirondisti 31 zhovtnya 1793 Zhak P yer Brisso Sharl Luyi Antibul Zhak Bualo Zhan Batist Buaje Fonfred Zhan Luyi Karra Gaspar Severin Dyukastel Zhan Fransua Dyukos Sharl Eleonor Dyufrish Valaze Zhan Dyuprat Klod Foshe Zhan Fransua Marten Gardyen Arman Zhansonne Zhak Lakaze Mark David Lassur Klod Romen Loz Dyuperre P yer Legardi Benua Lester Bove Agrikol Minviyell Sharl Bryular de Silleri P yer Viktyurnien Verno Luyi Fransua Sebastyen Vizhe Zhak Rene Eber ta jogo prihilniki eberisti 24 bereznya 1794 ostanni pohovani na cvintari PrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Cimetiere de la Madeleine ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q61195539 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Gudrun Gersmann Frankreich 1815 1830 Trauma oder Utopie Die Gesellschaft der Restauration und das Erbe der Revolution Steiner Stuttgart 1993 ISBN 3 515 05831 1 Oficialnyj sajt fr Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 Hillairet Jacques Les 200 cimetieres du vieux Paris Les Editions de Minuit Paris 1958 428p Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 3 veresnya 2018 DzherelaMonuments Nationaux Chapelle expiatoire Louis XVI Procitovano 3 09 2018 ViaMichelin Chapelle expiatoire Louis XVI Procitovano 3 09 2018