Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі-Анна-Шарлотта де Корде д'Армон (фр. Marie-Anne-Charlotte de Corday d’Armont, відома як Шарлотта Корде, 27 липня 1768, парафія поблизу Вімутьє, Нормандія — 17 липня 1793, Париж) — французька дворянка, революціонерка, вбивця Марата. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
| Шарлотта Корде | |
|---|---|
| фр. Charlotte Corday | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Marie-Anne Charlotte de Corday |
| Народилася | 27 липня 1768[1][2][…] d, Орн, Нижня Нормандія |
| Померла | 17 липня 1793[1][2][…] (24 роки) площа Згоди ·обезголовлення |
| Поховання | Цвинтар Мадлен |
| Країна |  Королівство Франція |
| Місце проживання | Нормандія |
| Діяльність | революціонерка, вбивця |
| Знання мов | французька[1] |
| Конфесія | католицтво |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Народилася 27 липня 1768 року в родині Жака Франсуа Алексіса де Корде д'Армон і Марі Жаклін, до шлюбу де Готьє де Меніваль, правнучка драматурга П'єра Корнеля. Корде були стародавньою дворянською сім'єю. Батько, як третій син, не міг розраховувати на спадщину: відповідно до майорату все перейшло до старшого брата. Деякий час він служив в армії, потім вийшов у відставку, одружився і зайнявся сільським господарством. Дитинство Марі Анна Шарлотта провела на батьківській фермі Ронсере. Деякий час вона жила і навчалася у дядька, кюре приходу Вік Шарля Амедея. Дядько дав їй початкову освіту і познайомив з п'єсами їх предка, Корнеля.
Монастирське життя
Коли Марі Анні Шарлотті було 14, її мати померла в пологах. Батько намагався влаштувати Марі Анну Шарлотту і її молодшу сестру Елеонору в пансіон Сен-Сір, але йому відмовили, оскільки Корде не входили в число дворянських сімей, які відзначилися на королівській службі. Дівчаток взяли пансіонерками на казенне утримання в бенедиктинське абатство Святої Трійці і в Кані, де коад'ютриссою була їхня далека родичка, мадам Пантекулан. У монастирі дозволялося читати не тільки духовні книги, і Корде познайомилася з творами Монтеск'є, Руссо, абата Рейналя.
Революція
Відповідно до антиклерикальних декретів 1790 монастир був закритий, і на початку 1791 Корде повернулася до батька. Родина жила спочатку в Меніль-Імбер, потім, через сварку батька з місцевим браконьєром, переїхали в Аржантан. У червні 1791 року Корде оселилася в Кані у своєї троюрідної тітки, мадам де Бетвіль. За спогадами її подруги по монастирю Аманди Луай (мадам Маромм): «жоден чоловік ніколи не справив на неї жодного враження, і думки її витали зовсім в інших сферах <...> Вона менш за все думала про шлюб». З монастирських часів Корде багато читала (за винятком романів), пізніше — численні газети й брошури різних політичних напрямків. За словами Луай, на одному із званих обідів в будинку тітки Корде демонстративно відмовилася випити за короля, заявивши, що не сумнівається в його чеснотах, але «він слабкий, а слабкий король не може бути добрим, бо у нього не вистачить сил запобігти нещастю свого народу». Незабаром Аманда Луай разом з родиною переїхала в спокійніший Руан, подруги листувалися і в листах Корде «звучали печаль, жалю про марність життя і розчарування ходом революції». Майже всі листи Корде, адресовані подрузі, знищила мати Аманди, коли стало відоме ім'я вбивці Марата.
Страта Людовика XVI потрясла Корде, дівчина, що стала «республіканкою задовго до революції», оплакувала не тільки короля:
...Ви знаєте жахливу новину, і Ваше серце, як і моє, тремтить від обурення; ось вона, наша добра Франція, віддана у владу людям, що заподіяли нам стільки зла! <...> Я здригаюся від жаху і обурення. Майбутнє, підготовлене справжніми подіями, загрожує жахами, які тільки можна собі уявити. Цілком очевидно, що найбільше нещастя вже трапилося. <...> Люди, які обіцяли нам свободу, вбили її, вони всього лише кати.
Підпільна діяльність
У червні 1793 року в Кан зібрались бунтівні депутати-жирондисти. Особняк інтендантства на вулиці Карм, де вони розміщувалися, став центром опозиції у вигнанні. Корде зустрілася з одним із депутатів-жирондистів, Жаном Шарлем Марі Барбару, клопочучись за позбавленої пенсії подругу по монастирю, канониссу Олександрін де Форбо, що емігрувала до Швейцарії. Це був привід для її поїздки в Париж, паспорт для якої вона отримала ще у квітні. Корде просила рекомендацію і запропонувала передати листи жирондистів друзям у столицю. Увечері 8 липня Корде отримала від Барбару рекомендаційний лист депутату Конвенту Деперре і кілька брошур, які Деперре повинен був передати прихильникам жирондистів. У записці-відповіді вона обіцяла написати Барбару з Парижа. Взявши листа від Барбару, Корде ризикувала бути заарештованою по дорозі в Париж: 8 липня Конвент прийняв декрет, що оголошує жирондистів у вигнанні «зрадниками батьківщини». У Кані про це стане відомо тільки через три дні. Перед від'їздом Шарлотта спалила всі свої папери і написала прощального листа батькові, в якому, щоб відвести від нього всі підозри, повідомляла, що їде в Англію.
Париж
Корде приїхала в Париж 11 липня і зупинилася в готелі «Провіданс» на вулиці Вьєз-Огюстен. З Деперре вона зустрілася ввечері того ж дня. Виклавши своє прохання у справі Форбо і домовившись з ним побачитися наступного дня вранці, Корде несподівано сказала: «Громадянине депутат, ваше місце в Кані! Біжіть, їдьте не пізніше завтрашнього вечора!». Наступного дня Деперре проводив Корде до міністра внутрішніх справ Гара, проте той був зайнятий і не приймав відвідувачів. У цей же день Деперре зустрівся з Корде ще раз: його папери, як і папери інших депутатів-прихильників жирондистів, були опечатані, він не міг їй нічим допомогти, а знайомство з ним стало небезпечним. Корде ще раз порадила йому тікати, але депутат не мав наміру «залишати Конвент, куди його обрав народ».
Перед замахом Корде написала «Звернення до французів, друзів законів і світу»: ...Французи! Ви знаєте своїх ворогів, вставайте! Вперед! І нехай на руїнах Гори залишаться тільки брати і друзі! Не знаю, чи обіцяє небо нам республіканське правління, але дати нам в повелителі монтаньярів воно може тільки в пориві страшної помсти... О, Франція! Твій спокій залежить від виконання законів; вбиваючи Марата, я не порушую законів; засуджений всесвітом він стоїть поза законом. <...> О, моя батьківщино! Твої нещастя розривають мені серце, я можу віддати тобі тільки своє життя! І я вдячна небу, що я можу вільно розпорядитися ним; ніхто нічого не втратить з моєю смертю, але я не візьму приклад Парі і не стану сама вбивати себе. Я хочу, щоб мій останній подих приніс користь моїм співгромадянам, щоб моя голова, складена в Парижі, послужила б прапором об'єднання всіх друзів закону!...
У «Зверненні» Корде підкреслила, що діє без помічників і в її плани ніхто не втаємничений. У день вбивства текст «Звернення» і свідоцтво про своє хрещення Корде прикріпила шпильками під корсажем.
Корде знала, що через хворобу Марат не буває в Конвенті і знайти його можна вдома.
Вбивство Марата
Вранці 13 липня 1793 Корде вирушила в Пале-Рояль, що називався в той час садом Пале-Егаліте, і купила в одній з крамниць кухонний ніж. До будинку Марата на вулиці Кордельєрів, 30 вона доїхала у фіакрі. Корде намагалася пройти до Марата, повідомивши, що прибула з Кана, щоб розповісти про змову, яка там готується. Однак цивільна дружина Марата Симона Еврар не пустила відвідувачку. Повернувшись до готелю, Корде написала лист Марату з проханням призначити зустріч після полудня, але забула вказати свою зворотну адресу.
Не дочекавшись відповіді, вона написала третю записку і ввечері знову поїхала на вулицю Кордельєрів. Цього разу вона досягла мети. Марат прийняв її, сидячи у ванні, де знаходив полегшення екземи. Корде повідомила йому про депутатів-жирондистів, які втекли до Нормандії, і вдарила його ножем після того, як той сказав, що незабаром відправить їх усіх на гільйотину.
Корде була схоплена на місці злочину. З в'язниці вона напише Барбару: «Я думала, що помру відразу; люди мужні й справді гідні усіляких похвал вберегли мене від цілком зрозумілої люті тих нещасних, яких я позбавила їх кумира».
Реакція на вбивство Марата
Марат був оголошений жертвою жирондистів, що вступили в змову з роялістами. Верньо, коли до нього дійшли звістки з Парижа, вигукнув: «Вона (Корде) губить нас, але вчить нас помирати!». Огюстен Робесп'єр сподівався, що смерть Марата «завдяки обставинам, що супроводжували її», буде корисна республіці. За деякими думками, Корде дала привід перетворити Марата з пророка в мученика, а прихильникам терору винищувати своїх політичних супротивників. Мадам Ролан у в'язниці Сент-Пелажі шкодувала про те, що убито Марата, а не «того, який набагато більш винен» (Робесп'єр). За словами Луї Блана, Шарлотта Корде, яка заявила на суді, що «вбила одного, щоб врятувати сто тисяч», була найпослідовнішою ученицею Марата: вона довела до логічного завершення його принцип: принести в жертву небагатьох заради благополуччя всієї нації.
Стихійно виник культ шанування Марата: по всій країні в церквах на вівтарях, задрапірованих триколірними полотнищами, виставлялись його погруддя, його порівнювали з Ісусом, на його честь перейменовували вулиці, площі, міста. Після пишної і довгої церемонії він був похований в саду Кордельєрів, а через два дні його серце урочисто перенесено в клуб Кордельєрів.
Видавцеві «Бюлетеня Революційного трибуналу», який побажав опублікувати передсмертні листи і «Звернення» Шарлотти Корде, відповів відмовою, вважаючи зайвим привертати увагу до жінки, «яка і без того викликає великий інтерес у недоброзичливців». Шанувальники Марата у своїх пропагандистських творах зображали Шарлотту Корде аморальною особистістю, старою дівою з головою, «напханою різного роду книгами», гордою, безпринципною людиною, що побажала прославитися на манер Герострата.
Депутат з Майнца, доктор філософії Адам Люкс, переживав поразку жирондистів настільки, що вирішив обов'язково померти, протестуючи проти диктатури, надихнувся смертю Шарлотти Корде. 19 липня 1793 він опублікував маніфест, присвячений Корде, де порівнював її з Катоном і Брутом. Він писав:
Коли владу узурпувала анархія, не можна допускати вбивство, бо анархія подібна казковій гідрі, в якої на місці відрубаної голови негайно відростає три нових. Ось чому я не схвалюю вбивств Марата. І хоча цей представник народу перетворився на справжнє чудовисько, я все одно не можу схвалити його вбивства. І я заявляю, що ненавиджу вбивство і ніколи не заплямував ним руки. Але я віддаю належне піднесеній відвазі і захопленій чесноті, бо вони піднеслися над усіма іншими міркуваннями. І закликаю, відкинувши забобони, оцінювати вчинок за намірами того, хто його здійснює, а не за його виконанням. Майбутні покоління зуміють гідно оцінити вчинок Шарлотти Корде.
Люкс не приховував свого авторства, маючи на меті померти на тому ж ешафоті, що і Шарлотта. Він був заарештований, засуджений до страти за «образу суверенного народу» і гільйотинований 4 листопада 1793.
Один з присяжних Революційного трибуналу, Леруа, бідкався, що засуджені, наслідуючи Шарлотті Корде, демонструють на ешафоті свою мужність: «Я б наказав перед стратою робити кровопускання кожному засудженому, щоб позбавити їх сил вести себе гідно».
Цитати
Голова суду: Хто вселив Вам стільки ненависті?
Шарлотта Корде: Мені не треба було чужої ненависті, мені достатньо було своєї.
Фільм
Про Корде був знятий фільм Анрі Ельмана «Шарлотта Корде» з Емілі Дек'єн в головній ролі.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
Посилання
Справа Шарлотти Корде [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Anna Sharlotta de Korde d Armon fr Marie Anne Charlotte de Corday d Armont vidoma yak Sharlotta Korde 27 lipnya 1768 parafiya poblizu Vimutye Normandiya 17 lipnya 1793 Parizh francuzka dvoryanka revolyucionerka vbivcya Marata Vshanovana na Poversi spadshini Dzhudi Chikago Sharlotta Kordefr Charlotte CordayIm ya pri narodzhenni fr Marie Anne Charlotte de CordayNarodilasya 27 lipnya 1768 1768 07 27 1 2 d Orn Nizhnya NormandiyaPomerla 17 lipnya 1793 1793 07 17 1 2 24 roki plosha Zgodi obezgolovlennyaPohovannya Cvintar MadlenKrayina Korolivstvo FranciyaMisce prozhivannya NormandiyaDiyalnist revolyucionerka vbivcyaZnannya mov francuzka 1 Konfesiya katolictvoAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 27 lipnya 1768 roku v rodini Zhaka Fransua Aleksisa de Korde d Armon i Mari Zhaklin do shlyubu de Gotye de Menival pravnuchka dramaturga P yera Kornelya Korde buli starodavnoyu dvoryanskoyu sim yeyu Batko yak tretij sin ne mig rozrahovuvati na spadshinu vidpovidno do majoratu vse perejshlo do starshogo brata Deyakij chas vin sluzhiv v armiyi potim vijshov u vidstavku odruzhivsya i zajnyavsya silskim gospodarstvom Ditinstvo Mari Anna Sharlotta provela na batkivskij fermi Ronsere Deyakij chas vona zhila i navchalasya u dyadka kyure prihodu Vik Sharlya Amedeya Dyadko dav yij pochatkovu osvitu i poznajomiv z p yesami yih predka Kornelya Monastirske zhittya Koli Mari Anni Sharlotti bulo 14 yiyi mati pomerla v pologah Batko namagavsya vlashtuvati Mari Annu Sharlottu i yiyi molodshu sestru Eleonoru v pansion Sen Sir ale jomu vidmovili oskilki Korde ne vhodili v chislo dvoryanskih simej yaki vidznachilisya na korolivskij sluzhbi Divchatok vzyali pansionerkami na kazenne utrimannya v benediktinske abatstvo Svyatoyi Trijci i v Kani de koad yutrissoyu bula yihnya daleka rodichka madam Pantekulan U monastiri dozvolyalosya chitati ne tilki duhovni knigi i Korde poznajomilasya z tvorami Montesk ye Russo abata Rejnalya Revolyuciya Vidpovidno do antiklerikalnih dekretiv 1790 monastir buv zakritij i na pochatku 1791 Korde povernulasya do batka Rodina zhila spochatku v Menil Imber potim cherez svarku batka z miscevim brakonyerom pereyihali v Arzhantan U chervni 1791 roku Korde oselilasya v Kani u svoyeyi troyuridnoyi titki madam de Betvil Za spogadami yiyi podrugi po monastiryu Amandi Luaj madam Maromm zhoden cholovik nikoli ne spraviv na neyi zhodnogo vrazhennya i dumki yiyi vitali zovsim v inshih sferah lt gt Vona mensh za vse dumala pro shlyub Z monastirskih chasiv Korde bagato chitala za vinyatkom romaniv piznishe chislenni gazeti j broshuri riznih politichnih napryamkiv Za slovami Luaj na odnomu iz zvanih obidiv v budinku titki Korde demonstrativno vidmovilasya vipiti za korolya zayavivshi sho ne sumnivayetsya v jogo chesnotah ale vin slabkij a slabkij korol ne mozhe buti dobrim bo u nogo ne vistachit sil zapobigti neshastyu svogo narodu Nezabarom Amanda Luaj razom z rodinoyu pereyihala v spokijnishij Ruan podrugi listuvalisya i v listah Korde zvuchali pechal zhalyu pro marnist zhittya i rozcharuvannya hodom revolyuciyi Majzhe vsi listi Korde adresovani podruzi znishila mati Amandi koli stalo vidome im ya vbivci Marata Strata Lyudovika XVI potryasla Korde divchina sho stala respublikankoyu zadovgo do revolyuciyi oplakuvala ne tilki korolya Vi znayete zhahlivu novinu i Vashe serce yak i moye tremtit vid oburennya os vona nasha dobra Franciya viddana u vladu lyudyam sho zapodiyali nam stilki zla lt gt Ya zdrigayusya vid zhahu i oburennya Majbutnye pidgotovlene spravzhnimi podiyami zagrozhuye zhahami yaki tilki mozhna sobi uyaviti Cilkom ochevidno sho najbilshe neshastya vzhe trapilosya lt gt Lyudi yaki obicyali nam svobodu vbili yiyi voni vsogo lishe kati Pidpilna diyalnist U chervni 1793 roku v Kan zibralis buntivni deputati zhirondisti Osobnyak intendantstva na vulici Karm de voni rozmishuvalisya stav centrom opoziciyi u vignanni Korde zustrilasya z odnim iz deputativ zhirondistiv Zhanom Sharlem Mari Barbaru klopochuchis za pozbavlenoyi pensiyi podrugu po monastiryu kanonissu Oleksandrin de Forbo sho emigruvala do Shvejcariyi Ce buv privid dlya yiyi poyizdki v Parizh pasport dlya yakoyi vona otrimala she u kvitni Korde prosila rekomendaciyu i zaproponuvala peredati listi zhirondistiv druzyam u stolicyu Uvecheri 8 lipnya Korde otrimala vid Barbaru rekomendacijnij list deputatu Konventu Deperre i kilka broshur yaki Deperre povinen buv peredati prihilnikam zhirondistiv U zapisci vidpovidi vona obicyala napisati Barbaru z Parizha Vzyavshi lista vid Barbaru Korde rizikuvala buti zaareshtovanoyu po dorozi v Parizh 8 lipnya Konvent prijnyav dekret sho ogoloshuye zhirondistiv u vignanni zradnikami batkivshini U Kani pro ce stane vidomo tilki cherez tri dni Pered vid yizdom Sharlotta spalila vsi svoyi paperi i napisala proshalnogo lista batkovi v yakomu shob vidvesti vid nogo vsi pidozri povidomlyala sho yide v Angliyu Parizh Sharlotta Korde Kartina hudozhnika Bodri 1868 stvorena v period oficijnogo kultu Korde i zasudzhennya revolyuciyi pri Napoleoni III Polotno dosit tochno peredaye scenu vbivstva Marata Korde priyihala v Parizh 11 lipnya i zupinilasya v goteli Providans na vulici Vyez Ogyusten Z Deperre vona zustrilasya vvecheri togo zh dnya Viklavshi svoye prohannya u spravi Forbo i domovivshis z nim pobachitisya nastupnogo dnya vranci Korde nespodivano skazala Gromadyanine deputat vashe misce v Kani Bizhit yidte ne piznishe zavtrashnogo vechora Nastupnogo dnya Deperre provodiv Korde do ministra vnutrishnih sprav Gara prote toj buv zajnyatij i ne prijmav vidviduvachiv U cej zhe den Deperre zustrivsya z Korde she raz jogo paperi yak i paperi inshih deputativ prihilnikiv zhirondistiv buli opechatani vin ne mig yij nichim dopomogti a znajomstvo z nim stalo nebezpechnim Korde she raz poradila jomu tikati ale deputat ne mav namiru zalishati Konvent kudi jogo obrav narod Pered zamahom Korde napisala Zvernennya do francuziv druziv zakoniv i svitu Francuzi Vi znayete svoyih vorogiv vstavajte Vpered I nehaj na ruyinah Gori zalishatsya tilki brati i druzi Ne znayu chi obicyaye nebo nam respublikanske pravlinnya ale dati nam v poveliteli montanyariv vono mozhe tilki v porivi strashnoyi pomsti O Franciya Tvij spokij zalezhit vid vikonannya zakoniv vbivayuchi Marata ya ne porushuyu zakoniv zasudzhenij vsesvitom vin stoyit poza zakonom lt gt O moya batkivshino Tvoyi neshastya rozrivayut meni serce ya mozhu viddati tobi tilki svoye zhittya I ya vdyachna nebu sho ya mozhu vilno rozporyaditisya nim nihto nichogo ne vtratit z moyeyu smertyu ale ya ne vizmu priklad Pari i ne stanu sama vbivati sebe Ya hochu shob mij ostannij podih prinis korist moyim spivgromadyanam shob moya golova skladena v Parizhi posluzhila b praporom ob yednannya vsih druziv zakonu U Zvernenni Korde pidkreslila sho diye bez pomichnikiv i v yiyi plani nihto ne vtayemnichenij U den vbivstva tekst Zvernennya i svidoctvo pro svoye hreshennya Korde prikripila shpilkami pid korsazhem Korde znala sho cherez hvorobu Marat ne buvaye v Konventi i znajti jogo mozhna vdoma Vbivstvo Marata Vranci 13 lipnya 1793 Korde virushila v Pale Royal sho nazivavsya v toj chas sadom Pale Egalite i kupila v odnij z kramnic kuhonnij nizh Do budinku Marata na vulici Kordelyeriv 30 vona doyihala u fiakri Korde namagalasya projti do Marata povidomivshi sho pribula z Kana shob rozpovisti pro zmovu yaka tam gotuyetsya Odnak civilna druzhina Marata Simona Evrar ne pustila vidviduvachku Povernuvshis do gotelyu Korde napisala list Maratu z prohannyam priznachiti zustrich pislya poludnya ale zabula vkazati svoyu zvorotnu adresu Ne dochekavshis vidpovidi vona napisala tretyu zapisku i vvecheri znovu poyihala na vulicyu Kordelyeriv Cogo razu vona dosyagla meti Marat prijnyav yiyi sidyachi u vanni de znahodiv polegshennya ekzemi Korde povidomila jomu pro deputativ zhirondistiv yaki vtekli do Normandiyi i vdarila jogo nozhem pislya togo yak toj skazav sho nezabarom vidpravit yih usih na giljotinu Korde bula shoplena na misci zlochinu Z v yaznici vona napishe Barbaru Ya dumala sho pomru vidrazu lyudi muzhni j spravdi gidni usilyakih pohval vberegli mene vid cilkom zrozumiloyi lyuti tih neshasnih yakih ya pozbavila yih kumira Reakciya na vbivstvo Marata Marat buv ogoloshenij zhertvoyu zhirondistiv sho vstupili v zmovu z royalistami Verno koli do nogo dijshli zvistki z Parizha viguknuv Vona Korde gubit nas ale vchit nas pomirati Ogyusten Robesp yer spodivavsya sho smert Marata zavdyaki obstavinam sho suprovodzhuvali yiyi bude korisna respublici Za deyakimi dumkami Korde dala privid peretvoriti Marata z proroka v muchenika a prihilnikam teroru vinishuvati svoyih politichnih suprotivnikiv Madam Rolan u v yaznici Sent Pelazhi shkoduvala pro te sho ubito Marata a ne togo yakij nabagato bilsh vinen Robesp yer Za slovami Luyi Blana Sharlotta Korde yaka zayavila na sudi sho vbila odnogo shob vryatuvati sto tisyach bula najposlidovnishoyu ucheniceyu Marata vona dovela do logichnogo zavershennya jogo princip prinesti v zhertvu nebagatoh zaradi blagopoluchchya vsiyeyi naciyi Stihijno vinik kult shanuvannya Marata po vsij krayini v cerkvah na vivtaryah zadrapirovanih trikolirnimi polotnishami vistavlyalis jogo pogruddya jogo porivnyuvali z Isusom na jogo chest perejmenovuvali vulici ploshi mista Pislya pishnoyi i dovgoyi ceremoniyi vin buv pohovanij v sadu Kordelyeriv a cherez dva dni jogo serce urochisto pereneseno v klub Kordelyeriv Vidavcevi Byuletenya Revolyucijnogo tribunalu yakij pobazhav opublikuvati peredsmertni listi i Zvernennya Sharlotti Korde vidpoviv vidmovoyu vvazhayuchi zajvim privertati uvagu do zhinki yaka i bez togo viklikaye velikij interes u nedobrozichlivciv Shanuvalniki Marata u svoyih propagandistskih tvorah zobrazhali Sharlottu Korde amoralnoyu osobististyu staroyu divoyu z golovoyu naphanoyu riznogo rodu knigami gordoyu bezprincipnoyu lyudinoyu sho pobazhala proslavitisya na maner Gerostrata Deputat z Majnca doktor filosofiyi Adam Lyuks perezhivav porazku zhirondistiv nastilki sho virishiv obov yazkovo pomerti protestuyuchi proti diktaturi nadihnuvsya smertyu Sharlotti Korde 19 lipnya 1793 vin opublikuvav manifest prisvyachenij Korde de porivnyuvav yiyi z Katonom i Brutom Vin pisav Koli vladu uzurpuvala anarhiya ne mozhna dopuskati vbivstvo bo anarhiya podibna kazkovij gidri v yakoyi na misci vidrubanoyi golovi negajno vidrostaye tri novih Os chomu ya ne shvalyuyu vbivstv Marata I hocha cej predstavnik narodu peretvorivsya na spravzhnye chudovisko ya vse odno ne mozhu shvaliti jogo vbivstva I ya zayavlyayu sho nenavidzhu vbivstvo i nikoli ne zaplyamuvav nim ruki Ale ya viddayu nalezhne pidnesenij vidvazi i zahoplenij chesnoti bo voni pidneslisya nad usima inshimi mirkuvannyami I zaklikayu vidkinuvshi zaboboni ocinyuvati vchinok za namirami togo hto jogo zdijsnyuye a ne za jogo vikonannyam Majbutni pokolinnya zumiyut gidno ociniti vchinok Sharlotti Korde Lyuks ne prihovuvav svogo avtorstva mayuchi na meti pomerti na tomu zh eshafoti sho i Sharlotta Vin buv zaareshtovanij zasudzhenij do strati za obrazu suverennogo narodu i giljotinovanij 4 listopada 1793 Odin z prisyazhnih Revolyucijnogo tribunalu Lerua bidkavsya sho zasudzheni nasliduyuchi Sharlotti Korde demonstruyut na eshafoti svoyu muzhnist Ya b nakazav pered stratoyu robiti krovopuskannya kozhnomu zasudzhenomu shob pozbaviti yih sil vesti sebe gidno Citati Golova sudu Hto vseliv Vam stilki nenavisti Sharlotta Korde Meni ne treba bulo chuzhoyi nenavisti meni dostatno bulo svoyeyi FilmPro Korde buv znyatij film Anri Elmana Sharlotta Korde z Emili Dek yen v golovnij roli Div takozhAnri Admira Sesil RenoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311PosilannyaSprava Sharlotti Korde 13 lipnya 2011 u Wayback Machine