Сіль — село в Костринській громаді Ужгородського району Закарпатської області України. Населення становить 665 осіб.
село Сіль | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Дерев'яна Василівська церква | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Ужгородський район | ||||
Громада | Костринська громада | ||||
Облікова картка | Сіль | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1599 | ||||
Населення | 611 | ||||
Поштовий індекс | 89021 | ||||
Телефонний код | +380 3135 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°57′09″ пн. ш. 22°31′17″ сх. д. / 48.95250° пн. ш. 22.52139° сх. д.Координати: 48°57′09″ пн. ш. 22°31′17″ сх. д. / 48.95250° пн. ш. 22.52139° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 248 м | ||||
Відстань до обласного центру | 52 км | ||||
Відстань до районного центру | 9 км | ||||
Найближча залізнична станція | Сіль | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 89021, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Сіль, буд. 69 | ||||
Сільський голова | Опаленик Василь Юрійович | ||||
Карта | |||||
Сіль | |||||
Сіль | |||||
Мапа | |||||
Сіль у Вікісховищі |
Географія
Розташоване на правому березі річки Ужа, за 10 км від Великого Березного. У селі — залізнична станція Соля на лінії Чоп—Самбір.
Історія
Цей розділ може містити . (липень 2014) |
Перша згадка про Сіль відноситься до 1599 року. У 1930-х роках місцеві мешканці знайшли значні поклади солі, почали її видобувати та використовувати в господарстві. Від цього село отримало свою назву.
У 1930-1940-х роках у Солі нараховувалось 111 хат та 657 мешканців. Старостою був Федір Бобрик, нотарем Шандор Леврінц, директором школи Янош Гебель, а вчителькою Фаїна Ланг. Сільська корчма належала Ліпоту Розенбергу, а магазини Клепці Бергіду та Цудику Крайслеру. Вже тоді тут були купелі для лікування ревматизму.
У 1939—1940 роках тут діяла підпільна партійна група під керівництвом члена крайкому КПЧ І. П. Локоти. Однак угорська влада ліквідувала її. 67 місцевих жителів були арештовані, а А. М. Домище, А. А. Ленько, Н. М. Тур, Ф. Ю. Цифра й М. Ю. Шугайда страчені. 26 жовтня 1944 року Сіль була зайнята Червоною армією.
В радянський час в Солі розташовувалася центральна садиба колгоспу «Ленінськім шляхом», за яким було закріплено 3707 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 232 га орної землі. Господарство — м'ясо-молочного напрямку, розвинене картоплярство. Діяв цех Великоберезнянського соко-винного заводу. За успіхи в розвитку сільського господарства два передовики були нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора.
У селі є школа з інтернатом на 80 місць, де навчалося 155 дітей і працювало 18 вчителів, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, будинок культури із залом на 360 місць, бібліотека з книжковим фондом 7,7 тис. примірників, 2 магазини, павільйон громадського харчування, відділення зв'язку, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату.
Відома група джерел — «Пудроссольські джерела», на базі яких колись працювали купелі.
Див. також
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 686 осіб, з яких 326 чоловіків та 360 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 602 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 605 | 99.02% |
російська | 4 | 0.66% |
білоруська | 1 | 0.16% |
угорська | 1 | 0.16% |
Усього | 611 | 100% |
Історія храм св. Василія Великого
Цей розділ може містити . (липень 2014) |
У селі збереглася пам'ятка архітектури національного значення — дерев'яна церква св. Василія Великого. Вона була побудована у 1700-х роках у селі Сянки (нині Львівська область), а у 1770-х роках перевезена у село Сіль. Сучасного вигляду церква набула після перебудови 1834 року.
Однією з старовинних пам'яток села є дерев'яна церква Святого Василія Великого (1703). На місці старої церкви одного разу залишилося згарище і тоді сільська громада Солі вирішила придбати у Сянках церкву. Розібрали її і без даху перевезли у Сіль, на «Горб». Вона була без турні-дзвіниці, тому у 1834 році її перебудували і таким чином вона отримала сучасний вигляд. Те місце, де стояла стара церква, невдовзі отримало назву «згарище». Фактично церква датується 1777 роком. Уже в 1792 році в Шематизмі Мукачівської греко-католицької єпархії згадується парафія села Сіль чисельністю 164 вірних, філія с. Кострина, парохом якої був Федор Герзанич. Прибуток приходу становив 10 флоринів і 30 крейцарів. Священик Герзанич згадується і в Шематизмі за 1821 рік, коли в селі було 273 вірних, 32 учні, яких вчив Микола Виля. Він був вчителем і при наступному парохові о. Георгію Легезі, який задовольняв духовні потреби понад 300 вірників протягом 1831—1864 років. При священику Йосифу Герзаничу (1888 рік) вчителем школи був Костянтин Андрашко, який залишавля навчати дітей грамоти і при о. Михайлові Ленделу (1891—1899 роки), а школу відвідувало від 50 до 80 учнів. Шематизми 1908—1915 року згадують священика о. Олександра Саксуна. Останнім греко-католицьким священиком був о. Кадар. У 1949 році церква була передана православним.
Нині духовні потреби вірників задовольняє о. Олександр Пилип. Церква має три дзвони, один з яких встановлений вчителем Іваном Пазуханичем. Великий дзвін подарований церкві вдовою Івана Гулея, вилитий на фабриці Егрі Ференца у Малих Геївцях (ХІХ ст.). Другий — на фабриці Ласло Шандора в Угорщині (1827 р.). Третій — малий був привезений з Росії. Старий іконостас храму не збережений — у 1970-ті роки його розібрали та передали десь у Росію. Іконостас і фрески зроблені на початку 1970-х років. З старого іконостасу збереглися лише «царські врата». Зберігся і кивот старого храму, престол з візантійським балдахіном.
Збережені стародруки теж доповнюють історію села, бо містять покрайні записи. Так, на «Трифологіоні» (1777 року) напис на угорській мові гласить, що книга куплена у 1860 році при парохові Василю Легезі та дякові Миколі Вельо. Апостол 1785 року містить запис латинською мовою про те, що книга належить приходу с. Сіль придбана прокуратором філії с. Стричава Михайлом Куртяком (1837 р.), та підпис Андрашка, дяка церкви. На «Мінеї» (ХУІІІ ст.), що не зберегла титульної сторінки, є запис про те, що 19 квітня 1903 в селі на Паску випав великий сніг і був великий мороз. Про те, що частина книг завезена і куплена на Львівщині, свідчать написи на «Октоїху» (1895 р. є дві книги), де вказується, що вони придбані у польському селі Сокаль у 1897 році за 30 форінтів кожна, при парохові Ленделу та дякові Андрашкові. Очевидно, що і «Тріодіон» 1783 року теж куплений у Сокалю, бо містить дату 1897 р. і підпис греко-католицького пароха Лендела. Очевидно, ці книги друковані у Львівській друкарні при храмі Успенія Пресвятої Богородиці. Збереглася ще «Тріодь Постна», без титульної сторінки, теж XVIII ст.
На території церкви знаходиться старе кладовище, на якому збереглося біля дванадцяти могил. Тут, за словами куратора церкви Івана Тура (1905—1999 рр.), за місце треба було платити. Збоку знаходиться єдиний пам'ятник, виготовлений з пісковика, у верхній частині заокруглений, з зображенням чотирипелюсткової конюшини та вази з двома гілками і написом, що тут спочиває Кіш Емма (нар. 11 листопада 1888 р. і померла 9 березня 1903 року.)
При дорозі на пішничку, що веде до церкви, стоїть бетонний хрест з Розп'ятям, який по першій світовій війні встановила дружина Івана Гулея, продавши воли. Мармуровий хрест з Розп'ятям стоїть також при вході на кладовище у нижньому кінці села. На ньому напис угорською мовою «На славу Божу. 1907 рік» та перераховано жителів села Василя Бобрика, Миколи Кочана, Миколи Тура, Юрка Ковпанича, Яноша Бабрика — Катони, Юрка Кутлика, Станка Ціпара, Яноша і Василя Ваців та Яноша Цифри.
Докладніше: Церква святого Василія Великого (Сіль)
У 2006 році в селі побудували нову церкву.
Туристичні місця
- храм св. Василія Великого
- група джерел — «Пудроссольські джерела», на базі яких колись працювали купелі.
- військова лінія "Лінія Арпада"
Примітки
- Прогноз погоди в с. Сіль
- Солянська сільська рада
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
- Поп И., Поп Д. В горах и долинах Закарпатья. — Москва : Искусство, 1971. — С. 22-23. (рос.)
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття: путівник / відп. ред. О. Мовчан. — Київ : Грані-Т, 2008. — 88 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіль (Ужгородський район) |
- Дерев'яні храми України. Церква св. Василя у селі Сіль
- Владислав Никитенко. Васильевская церковь в селе Сіль (рос.)
- Туристичний комплекс «Едельвейс» в селі Сіль
- Сіль, Великоберезнянський район, Закарпатська область / ІМСУ
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sil selo v Kostrinskij gromadi Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 665 osib selo SilGerb Soli Prapor SoliDerev yana Vasilivska cerkvaDerev yana Vasilivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonGromada Kostrinska gromadaOblikova kartka Sil Osnovni daniZasnovane 1599Naselennya 611Poshtovij indeks 89021Telefonnij kod 380 3135Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 09 pn sh 22 31 17 sh d 48 95250 pn sh 22 52139 sh d 48 95250 22 52139 Koordinati 48 57 09 pn sh 22 31 17 sh d 48 95250 pn sh 22 52139 sh d 48 95250 22 52139Serednya visota nad rivnem morya 248 mVidstan do oblasnogo centru 52 kmVidstan do rajonnogo centru 9 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya SilMisceva vladaAdresa radi 89021 Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n s Sil bud 69Silskij golova Opalenik Vasil YurijovichKartaSilSilMapa Sil u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sil znachennya GeografiyaVulicya v seli Sil Roztashovane na pravomu berezi richki Uzha za 10 km vid Velikogo Bereznogo U seli zaliznichna stanciya Solya na liniyi Chop Sambir IstoriyaCej rozdil mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte jogo perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lipen 2014 Persha zgadka pro Sil vidnositsya do 1599 roku U 1930 h rokah miscevi meshkanci znajshli znachni pokladi soli pochali yiyi vidobuvati ta vikoristovuvati v gospodarstvi Vid cogo selo otrimalo svoyu nazvu U 1930 1940 h rokah u Soli narahovuvalos 111 hat ta 657 meshkanciv Starostoyu buv Fedir Bobrik notarem Shandor Levrinc direktorom shkoli Yanosh Gebel a vchitelkoyu Fayina Lang Silska korchma nalezhala Lipotu Rozenbergu a magazini Klepci Bergidu ta Cudiku Krajsleru Vzhe todi tut buli kupeli dlya likuvannya revmatizmu U 1939 1940 rokah tut diyala pidpilna partijna grupa pid kerivnictvom chlena krajkomu KPCh I P Lokoti Odnak ugorska vlada likviduvala yiyi 67 miscevih zhiteliv buli areshtovani a A M Domishe A A Lenko N M Tur F Yu Cifra j M Yu Shugajda stracheni 26 zhovtnya 1944 roku Sil bula zajnyata Chervonoyu armiyeyu V radyanskij chas v Soli roztashovuvalasya centralna sadiba kolgospu Leninskim shlyahom za yakim bulo zakripleno 3707 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 232 ga ornoyi zemli Gospodarstvo m yaso molochnogo napryamku rozvinene kartoplyarstvo Diyav ceh Velikobereznyanskogo soko vinnogo zavodu Za uspihi v rozvitku silskogo gospodarstva dva peredoviki buli nagorodzheni ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U seli ye shkola z internatom na 80 misc de navchalosya 155 ditej i pracyuvalo 18 vchiteliv feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok budinok kulturi iz zalom na 360 misc biblioteka z knizhkovim fondom 7 7 tis primirnikiv 2 magazini paviljon gromadskogo harchuvannya viddilennya zv yazku kompleksnij prijmalnij punkt rajpobutkombinatu Vidoma grupa dzherel Pudrossolski dzherela na bazi yakih kolis pracyuvali kupeli Div takozh Dzherelo 1 Sil Dzherelo 2 Sil NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 686 osib z yakih 326 cholovikiv ta 360 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 602 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 605 99 02 rosijska 4 0 66 biloruska 1 0 16 ugorska 1 0 16 Usogo 611 100 Istoriya hram sv Vasiliya VelikogoDerev yana cerkvaCej rozdil mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte jogo perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lipen 2014 U seli zbereglasya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya derev yana cerkva sv Vasiliya Velikogo Vona bula pobudovana u 1700 h rokah u seli Syanki nini Lvivska oblast a u 1770 h rokah perevezena u selo Sil Suchasnogo viglyadu cerkva nabula pislya perebudovi 1834 roku Odniyeyu z starovinnih pam yatok sela ye derev yana cerkva Svyatogo Vasiliya Velikogo 1703 Na misci staroyi cerkvi odnogo razu zalishilosya zgarishe i todi silska gromada Soli virishila pridbati u Syankah cerkvu Rozibrali yiyi i bez dahu perevezli u Sil na Gorb Vona bula bez turni dzvinici tomu u 1834 roci yiyi perebuduvali i takim chinom vona otrimala suchasnij viglyad Te misce de stoyala stara cerkva nevdovzi otrimalo nazvu zgarishe Faktichno cerkva datuyetsya 1777 rokom Uzhe v 1792 roci v Shematizmi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi zgaduyetsya parafiya sela Sil chiselnistyu 164 virnih filiya s Kostrina parohom yakoyi buv Fedor Gerzanich Pributok prihodu stanoviv 10 floriniv i 30 krejcariv Svyashenik Gerzanich zgaduyetsya i v Shematizmi za 1821 rik koli v seli bulo 273 virnih 32 uchni yakih vchiv Mikola Vilya Vin buv vchitelem i pri nastupnomu parohovi o Georgiyu Legezi yakij zadovolnyav duhovni potrebi ponad 300 virnikiv protyagom 1831 1864 rokiv Pri svyasheniku Josifu Gerzanichu 1888 rik vchitelem shkoli buv Kostyantin Andrashko yakij zalishavlya navchati ditej gramoti i pri o Mihajlovi Lendelu 1891 1899 roki a shkolu vidviduvalo vid 50 do 80 uchniv Shematizmi 1908 1915 roku zgaduyut svyashenika o Oleksandra Saksuna Ostannim greko katolickim svyashenikom buv o Kadar U 1949 roci cerkva bula peredana pravoslavnim Nini duhovni potrebi virnikiv zadovolnyaye o Oleksandr Pilip Cerkva maye tri dzvoni odin z yakih vstanovlenij vchitelem Ivanom Pazuhanichem Velikij dzvin podarovanij cerkvi vdovoyu Ivana Guleya vilitij na fabrici Egri Ferenca u Malih Geyivcyah HIH st Drugij na fabrici Laslo Shandora v Ugorshini 1827 r Tretij malij buv privezenij z Rosiyi Starij ikonostas hramu ne zberezhenij u 1970 ti roki jogo rozibrali ta peredali des u Rosiyu Ikonostas i freski zrobleni na pochatku 1970 h rokiv Z starogo ikonostasu zbereglisya lishe carski vrata Zberigsya i kivot starogo hramu prestol z vizantijskim baldahinom Zberezheni starodruki tezh dopovnyuyut istoriyu sela bo mistyat pokrajni zapisi Tak na Trifologioni 1777 roku napis na ugorskij movi glasit sho kniga kuplena u 1860 roci pri parohovi Vasilyu Legezi ta dyakovi Mikoli Velo Apostol 1785 roku mistit zapis latinskoyu movoyu pro te sho kniga nalezhit prihodu s Sil pridbana prokuratorom filiyi s Strichava Mihajlom Kurtyakom 1837 r ta pidpis Andrashka dyaka cerkvi Na Mineyi HUIII st sho ne zberegla titulnoyi storinki ye zapis pro te sho 19 kvitnya 1903 v seli na Pasku vipav velikij snig i buv velikij moroz Pro te sho chastina knig zavezena i kuplena na Lvivshini svidchat napisi na Oktoyihu 1895 r ye dvi knigi de vkazuyetsya sho voni pridbani u polskomu seli Sokal u 1897 roci za 30 forintiv kozhna pri parohovi Lendelu ta dyakovi Andrashkovi Ochevidno sho i Triodion 1783 roku tezh kuplenij u Sokalyu bo mistit datu 1897 r i pidpis greko katolickogo paroha Lendela Ochevidno ci knigi drukovani u Lvivskij drukarni pri hrami Uspeniya Presvyatoyi Bogorodici Zbereglasya she Triod Postna bez titulnoyi storinki tezh XVIII st Na teritoriyi cerkvi znahoditsya stare kladovishe na yakomu zbereglosya bilya dvanadcyati mogil Tut za slovami kuratora cerkvi Ivana Tura 1905 1999 rr za misce treba bulo platiti Zboku znahoditsya yedinij pam yatnik vigotovlenij z piskovika u verhnij chastini zaokruglenij z zobrazhennyam chotiripelyustkovoyi konyushini ta vazi z dvoma gilkami i napisom sho tut spochivaye Kish Emma nar 11 listopada 1888 r i pomerla 9 bereznya 1903 roku Pri dorozi na pishnichku sho vede do cerkvi stoyit betonnij hrest z Rozp yatyam yakij po pershij svitovij vijni vstanovila druzhina Ivana Guleya prodavshi voli Marmurovij hrest z Rozp yatyam stoyit takozh pri vhodi na kladovishe u nizhnomu kinci sela Na nomu napis ugorskoyu movoyu Na slavu Bozhu 1907 rik ta pererahovano zhiteliv sela Vasilya Bobrika Mikoli Kochana Mikoli Tura Yurka Kovpanicha Yanosha Babrika Katoni Yurka Kutlika Stanka Cipara Yanosha i Vasilya Vaciv ta Yanosha Cifri Dokladnishe Cerkva svyatogo Vasiliya Velikogo Sil U 2006 roci v seli pobuduvali novu cerkvu Turistichni miscya hram sv Vasiliya Velikogo grupa dzherel Pudrossolski dzherela na bazi yakih kolis pracyuvali kupeli vijskova liniya Liniya Arpada PrimitkiPrognoz pogodi v s Sil Solyanska silska rada database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 DzherelaPop I Pop D V gorah i dolinah Zakarpatya Moskva Iskusstvo 1971 S 22 23 ros Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya putivnik vidp red O Movchan Kiyiv Grani T 2008 88 s ISBN 978 966 465 161 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sil Uzhgorodskij rajon Derev yani hrami Ukrayini Cerkva sv Vasilya u seli Sil Vladislav Nikitenko Vasilevskaya cerkov v sele Sil ros Turistichnij kompleks Edelvejs v seli Sil Sil Velikobereznyanskij rajon Zakarpatska oblast IMSU Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi