Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

E 6 Mercury укр Ме рк юрі американський військовий стратегічний літак управління і зв язку і повітряний командний пункт

Boeing E-6 Mercury

Boeing E-6 Mercury

E-6 Mercury (укр. «Ме́рк'юрі») — американський військовий стратегічний літак управління і зв'язку і повітряний командний пункт ВМС США. Розроблений компанією Boeing на базі пасажирського літака Boeing-707-320С для заміни літака-ретранслятора Lockheed EC-130Q Hercules. Спочатку літаку було присвоєне позначення Hermes, яке пізніше, у 1991 році, було замінене на Mercury. На сьогодні експлуатується в розвідувальних ескадрильях ВМС США VQ-3 і VQ-4 та навчальній VQ-7 за програмами TACAMO (Take Charge And Move Out) і [en] — забезпечення резервного зв'язку з атомними підводними човнами стратегічного призначення і в якості повітряного командного пункту об'єднаного стратегічного командування Збройних сил США (STRATCOM).

E-6 Mercury
image
image
E-6 Mercury
Призначення:Літак управління і зв'язку /
Повітряний командний пункт
Перший політ:19 лютого 1987
Прийнятий на озброєння:серпень 1989
На озброєнні у:image Військово-морські сили США
Розробник:Боїнг
Виробник:image The Boeing Company
Всього збудовано:16
Вартість одиниці:US$141.7 млн
Модифікації:літак-ретранслятор системи ТАСАМО E-6А Hermes
ПКП ОСК E-6B Mercury
Екіпаж:22 особи
Максимальна швидкість (МШ):970 км/год
Бойовий радіус:з 6-ти годинним бойовим патрулюванням 12144 км
Практична стеля:12 200 м
Довжина:45,80 м
Висота:12,90 м
Розмах крила:45,20 м
Максимальна злітна:154 400 кг
Двигуни:4 × турбовентиляторні CFM International CFM56-2A-2
Тяга (потужність):4 × 97,90 кН
image E-6 Mercury у Вікісховищі

Історія розробки і виробництва

Розробка, Е-6А

Наприкінці 1980-х років Військово-морські сили США розпочали модернізацію резервної системи наддовгохвильового радіозв'язку з атомними ракетними підводними човнами TACAMO (TAke Charge And Move Out). До цього її основу складали 14 літаків-ретрансляторів Lockheed EC-130Q Hercules, зведених в дві авіаескадрильї. Програма TACAMO II передбачала заміну всіх літаків EC-130Q новими економічними літаками з більшим радіусом дії. У квітні 1983 року компанія Boeing отримала від ВМС контракт на розробку TACAMO II. В якості платформи для оновленого комплексу Boeing обрала Model 707 — новий літак Е-6А Hermes розроблявся на основі планера Boeing-707-320С, що робило його дещо подібним до літака ДРЛВ E-3 Sentry, втім для ретранслятора була обрана потужніша силова установка з чотирьох турбовентиляторних двигунів CFM International F108-CF-100 тягою по 97,84 кН кожний.

Перший дослідний літак типу Е-6А був побудований у 1983 році. Перший його політ відбувся 19 лютого 1987 — літак здійснив переліт з авіазаводу [en] (Рентон, штат Вашингтон) на летовище Боїнг Філд в Сіетлі, де на нього була встановлена авіоніка і спецобладнання. 22 липня 1988 року літак був переданий ВМС для випробувань. Під час льотних випробувань було виявлено прорахунок в конструкції, через який була втрачена частина кіля в швидкісному пікіруванні. Після доопрацювання, 2 серпня 1989 року, перші два E-6A були поставлені на базу морської авіації [en] на Гаваях.

Спочатку літаку було надане позначення Hermes, яке пізніше було замінене на Mercury. З 1988 року розпочалися поставки серійних літаків Е-6А в підрозділи авіації Військово-морських сил, які раніше експлуатували літаки EC-130Q. Поставки склали 16 машин. До 1992 року всі старі літаки-ретранслятори були замінені новими Е-6А і відправлені на консервацію. Обидві ескадрильї літаків-ретрансляторів системи ТАСАМО були потім були перебазовані на авіабазу Тінкер в штаті Оклахома.

Літаки Е-6А забезпечували функціонування (в тому числі в якості ретранслятора) повітряної резервної системи зв'язку з ПЧАРБ. Для забезпечення відкритого та закритого голосового зв'язку, а також передачі даних, радіозв'язне обладнання літака працювало в діапазонах дуже низьких, низьких, високих і надвисоких частот, в тому числі з використанням ліній супутникового зв'язку.

Модернізація, Е-6B

В середині 1990-х було прийняте рішення про заміну на модернізовані E-6 повітряних командних пунктів об'єднаного стратегічного командування Збройних сил США [en], для чого передбачалося переобладнати всі шістнадцять літаків-ретрансляторів Е-6А. Програма модернізації передбачала розміщення на борту Е-6 спеціального радіообладнання, знятого з EC-135C, які списувалися. Тим самим літаки-ретранслятори перетворювалися у машини подвійного призначення, здатні виконувати як свої колишні функції в рамках системи ТАСАМО, так і функції повітряного командного пункту STRATCOM і пункту управління пуском МБР LGM-30 Minuteman.

Роботи з переобладнання E-6A на E-6B здійснювала компанія Raytheon E-Systems. В ході модернізації на літаках були демонтовані СДХ-передавачі OG-127 та СДХ диполь-антена ОЕ-159; комплекс засобів автоматизації літака-ретранслятора; система передачі мовних повідомлень; навігаційна система Lilton Omega LTN-211; аналого-цифрова система управління польотом; радіоантена ОЕ-242. У травні 1997 року Raytheon модернізувала перший E-6A до стандарту E-6BB. Він був прийнятий ВМС у грудні 1997 року, а передача авіації флоту останнього відбулася 1 грудня 2006. До 2000 року усі ПКП EC-135C були виведені з експлуатації.

Обидві ескадрильї Е-6В об'єднані в 1-е авіакрило стратегічної зв'язку авіації ВМС США (Strategic Communications Wing One). Основним завданням E-6B є резервне забезпечення зв'язку між різними національними і військовими центрами управління, включаючи «літак судного дня» E-4B з командним пунктом і підводними човнами ВМС США.

Бортове радіоелектронне обладнання Е-6B

До складу обладнання модифікованих літаків Е-6B увійшли комплекс засобів автоматизації літака-повітряного командного пункту AN/ASC-37 і система управління пуском міжконтинентальних балістичних ракет ALCS — автоматизований комплекс управління пусками МБР LG-118AALCS. На літаках також встановлені три інтерфейсні шини MIL-STD-1553B, що використовуються пристроями супутникових навігаційних систем і наддовгхвильового радіозв'язку. Крім того, ці шини були покликані полегшити сполучення з електронними пристроями, які будуть встановлені на борту літаків в майбутньому.

Основу бортового радіоелектронного обладнання, встановленого на Е-6B, складає апаратура радіозв'язку, головними елементами якої є:

image
Обтічник антени радіорозвідки і супутникового зв'язку в закінцівці крила E-6B

Антени супутникового зв'язку розташовані в обтічниках на закінцівках крила разом з антенами радіотехнічної розвідки і попередження про опромінення ALR-66(V)4. Вся апаратура зв'язку захищена від перехоплення, прослуховування і впливу електромагнітних імпульсів.

Основним засобом зв'язку Е-6 з підводними човнами є СДХ/ДХ-радіопередавач високої потужності радіостанції AN/ART-54 (потужність 200 кВт, 17-60 кГц). Радіопередавач 0G-187/ART-54 включає твердотільний напівпровідниковий підсилювач потужності з узгоджувальним пристроєм OG-187/ART-54, буксирувану дипольну антену СДХ-діапазону OE-456/ART-54 і апаратно-програмні засоби для автоматичного і ручного управління. Антенна система OE-456/ART-54 має основну вертикальну (довжина 7925 м, маса 495 кг), що випускається з центральної частини фюзеляжу, і допоміжну антену (1219 м), що випускається з хвостового обтічника і служить в якості диполя. На кінцях антен розташовуються стабілізуючі аеродинамічні вантажі масою по 41 кг. Для приведення антен в вертикальне робоче положення літак має здійснити маневр по дуже крутий параболічної траєкторії, антени звисають вертикально і забезпечують наднизькочастотний зв'язок з підводними човнами.

Авіоніка літака включає також апаратуру управління антеною радіостанції системи зв'язку ; апаратуру системи супутникової GPS-навігації, цифрову систему управління польотом, модернізовану систему відображення польотної інформації.

Екіпаж, тактичні характеристики

Льотний екіпаж E-6B — 14 осіб, чисельність оперативної групи STRATCOM на борту літака — вісім людей.

Тривалість польоту без дозаправлення у повітрі — 16,5 годин, з одною дозаправкою — 32,5 години, максимальна з декількома дозаправками — 72 години. Тривалість перебування в районі бойового чергування на віддалення 1850 кілометрів від бази становить 10-11 годин.

Експлуатація

З самого початку експлуатації літаки типу Boeing E-6 Mercury (Model 707) залучаються до різних військових навчань. Так, 28 лютого 2023 року, згідно повідомлення пресслужби Європейського командування Збройних сил США, літак E-6B Mercury прибув до Ісландії під час виконання операцій у зоні відповідальності Європейського командування

Бойове застосування

2 березня 2022 року, згідно повідомлення CNN, повітряний флот E-6 Mercury після російського вторгнення на територію України збільшив кількість своїх щоденних польотів, що свідчить про те, що американські стратегічні сили певним чином відповіли на вторгнення Росії до України.

Примітки

  1. Від англ. mercury — Меркурій
    Індекс E (electronic) в чинній системі позначень авіації та ракет позначає літаки, призначені для використання спеціалізованої електроніки.
  1. Francillon, 1995, с. 21.
  2. . U.S. Navy. 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 14.09.2018. (англ.)
  3. Breffort, 2008, с. 235.
  4. Белов, 2008, с. 53.
  5. Breffort, 2008, с. 93.
  6. . FAS — Federation of American Scientists. 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 14.09.2018. (англ.)
  7. Белов, 2008, с. 54.
  8. У ЄС помітили літак "судного дня" США (фото). 01.03.2023, 00:45
  9. US nuclear command and control aircraft have increased flights since Russia's Ukraine invasion, official says. 2:55 p.m. ET, March 2, 2022

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: E-6 Mercury
  • Francillon René J. Messenger of the Gods: The Boeing E-6 Mercury in USN Service // Air International. — 1995. — Т. 48, вип. 1 (1 січня). — С. 19–24. (англ.)
  • Breffort, Dominique. Boeing 707, KC-135 and Civilian and Military Versions. — Paris : Histoire & Collections, 2008. — P. 93–94. — . (англ.)
  • О. Белов. Самолёт управления и связи Е-6В «Меркурий» ВМС США // Зарубежное военное обозрение. — 2008. — № 10. — С. 53–54. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

E 6 Mercury ukr Me rk yuri amerikanskij vijskovij strategichnij litak upravlinnya i zv yazku i povitryanij komandnij punkt VMS SShA Rozroblenij kompaniyeyu Boeing na bazi pasazhirskogo litaka Boeing 707 320S dlya zamini litaka retranslyatora Lockheed EC 130Q Hercules Spochatku litaku bulo prisvoyene poznachennya Hermes yake piznishe u 1991 roci bulo zaminene na Mercury Na sogodni ekspluatuyetsya v rozviduvalnih eskadrilyah VMS SShA VQ 3 i VQ 4 ta navchalnij VQ 7 za programami TACAMO Take Charge And Move Out i en zabezpechennya rezervnogo zv yazku z atomnimi pidvodnimi chovnami strategichnogo priznachennya i v yakosti povitryanogo komandnogo punktu ob yednanogo strategichnogo komanduvannya Zbrojnih sil SShA STRATCOM E 6 MercuryE 6 MercuryPriznachennya Litak upravlinnya i zv yazku Povitryanij komandnij punktPershij polit 19 lyutogo 1987Prijnyatij na ozbroyennya serpen 1989Na ozbroyenni u Vijskovo morski sili SShARozrobnik BoyingVirobnik The Boeing CompanyVsogo zbudovano 16Vartist odinici US 141 7 mlnModifikaciyi litak retranslyator sistemi TASAMO E 6A Hermes PKP OSK E 6B MercuryEkipazh 22 osobiMaksimalna shvidkist MSh 970 km godBojovij radius z 6 ti godinnim bojovim patrulyuvannyam 12144 kmPraktichna stelya 12 200 mDovzhina 45 80 mVisota 12 90 mRozmah krila 45 20 mMaksimalna zlitna 154 400 kgDviguni 4 turboventilyatorni CFM International CFM56 2A 2Tyaga potuzhnist 4 97 90 kNE 6 Mercury u VikishovishiIstoriya rozrobki i virobnictvaRozrobka E 6A Naprikinci 1980 h rokiv Vijskovo morski sili SShA rozpochali modernizaciyu rezervnoyi sistemi naddovgohvilovogo radiozv yazku z atomnimi raketnimi pidvodnimi chovnami TACAMO TAke Charge And Move Out Do cogo yiyi osnovu skladali 14 litakiv retranslyatoriv Lockheed EC 130Q Hercules zvedenih v dvi aviaeskadrilyi Programa TACAMO II peredbachala zaminu vsih litakiv EC 130Q novimi ekonomichnimi litakami z bilshim radiusom diyi U kvitni 1983 roku kompaniya Boeing otrimala vid VMS kontrakt na rozrobku TACAMO II V yakosti platformi dlya onovlenogo kompleksu Boeing obrala Model 707 novij litak E 6A Hermes rozroblyavsya na osnovi planera Boeing 707 320S sho robilo jogo desho podibnim do litaka DRLV E 3 Sentry vtim dlya retranslyatora bula obrana potuzhnisha silova ustanovka z chotiroh turboventilyatornih dviguniv CFM International F108 CF 100 tyagoyu po 97 84 kN kozhnij Pershij doslidnij litak tipu E 6A buv pobudovanij u 1983 roci Pershij jogo polit vidbuvsya 19 lyutogo 1987 litak zdijsniv perelit z aviazavodu en Renton shtat Vashington na letovishe Boying Fild v Sietli de na nogo bula vstanovlena avionika i specobladnannya 22 lipnya 1988 roku litak buv peredanij VMS dlya viprobuvan Pid chas lotnih viprobuvan bulo viyavleno prorahunok v konstrukciyi cherez yakij bula vtrachena chastina kilya v shvidkisnomu pikiruvanni Pislya doopracyuvannya 2 serpnya 1989 roku pershi dva E 6A buli postavleni na bazu morskoyi aviaciyi en na Gavayah Spochatku litaku bulo nadane poznachennya Hermes yake piznishe bulo zaminene na Mercury Z 1988 roku rozpochalisya postavki serijnih litakiv E 6A v pidrozdili aviaciyi Vijskovo morskih sil yaki ranishe ekspluatuvali litaki EC 130Q Postavki sklali 16 mashin Do 1992 roku vsi stari litaki retranslyatori buli zamineni novimi E 6A i vidpravleni na konservaciyu Obidvi eskadrilyi litakiv retranslyatoriv sistemi TASAMO buli potim buli perebazovani na aviabazu Tinker v shtati Oklahoma Litaki E 6A zabezpechuvali funkcionuvannya v tomu chisli v yakosti retranslyatora povitryanoyi rezervnoyi sistemi zv yazku z PChARB Dlya zabezpechennya vidkritogo ta zakritogo golosovogo zv yazku a takozh peredachi danih radiozv yazne obladnannya litaka pracyuvalo v diapazonah duzhe nizkih nizkih visokih i nadvisokih chastot v tomu chisli z vikoristannyam linij suputnikovogo zv yazku Modernizaciya E 6B V seredini 1990 h bulo prijnyate rishennya pro zaminu na modernizovani E 6 povitryanih komandnih punktiv ob yednanogo strategichnogo komanduvannya Zbrojnih sil SShA en dlya chogo peredbachalosya pereobladnati vsi shistnadcyat litakiv retranslyatoriv E 6A Programa modernizaciyi peredbachala rozmishennya na bortu E 6 specialnogo radioobladnannya znyatogo z EC 135C yaki spisuvalisya Tim samim litaki retranslyatori peretvoryuvalisya u mashini podvijnogo priznachennya zdatni vikonuvati yak svoyi kolishni funkciyi v ramkah sistemi TASAMO tak i funkciyi povitryanogo komandnogo punktu STRATCOM i punktu upravlinnya puskom MBR LGM 30 Minuteman Roboti z pereobladnannya E 6A na E 6B zdijsnyuvala kompaniya Raytheon E Systems V hodi modernizaciyi na litakah buli demontovani SDH peredavachi OG 127 ta SDH dipol antena OE 159 kompleks zasobiv avtomatizaciyi litaka retranslyatora sistema peredachi movnih povidomlen navigacijna sistema Lilton Omega LTN 211 analogo cifrova sistema upravlinnya polotom radioantena OE 242 U travni 1997 roku Raytheon modernizuvala pershij E 6A do standartu E 6BB Vin buv prijnyatij VMS u grudni 1997 roku a peredacha aviaciyi flotu ostannogo vidbulasya 1 grudnya 2006 Do 2000 roku usi PKP EC 135C buli vivedeni z ekspluataciyi Obidvi eskadrilyi E 6V ob yednani v 1 e aviakrilo strategichnoyi zv yazku aviaciyi VMS SShA Strategic Communications Wing One Osnovnim zavdannyam E 6B ye rezervne zabezpechennya zv yazku mizh riznimi nacionalnimi i vijskovimi centrami upravlinnya vklyuchayuchi litak sudnogo dnya E 4B z komandnim punktom i pidvodnimi chovnami VMS SShA Bortove radioelektronne obladnannya E 6BDo skladu obladnannya modifikovanih litakiv E 6B uvijshli kompleks zasobiv avtomatizaciyi litaka povitryanogo komandnogo punktu AN ASC 37 i sistema upravlinnya puskom mizhkontinentalnih balistichnih raket ALCS avtomatizovanij kompleks upravlinnya puskami MBR LG 118AALCS Na litakah takozh vstanovleni tri interfejsni shini MIL STD 1553B sho vikoristovuyutsya pristroyami suputnikovih navigacijnih sistem i naddovghvilovogo radiozv yazku Krim togo ci shini buli poklikani polegshiti spoluchennya z elektronnimi pristroyami yaki budut vstanovleni na bortu litakiv v majbutnomu Osnovu bortovogo radioelektronnogo obladnannya vstanovlenogo na E 6B skladaye aparatura radiozv yazku golovnimi elementami yakoyi ye Obtichnik anteni radiorozvidki i suputnikovogo zv yazku v zakincivci krila E 6Baparatura avtomatichnoyi komutaciyi kanaliv radiozv yazku AN ASC 33 V DAISS bortovij bagatokanalnij terminal suputnikovoyi sistemi zv yazku MILSTAR AN ARC 208 V 4 sho zabezpechuye zv yazok v decimetrovomu santimetrovomu i milimetrovomu diapazonah udoskonalenij kompleks SDH diapazonu naddovgi hvili pidvishenoyi potuzhnosti dlya zv yazku z pidvodnimi chovnami AN ART 54 tri radiostanciyi metrovogo i decimetrovogo diapazoniv AN ARC 171 V tri ultrakorotkohvilovi radiostanciyi AN ARC 210 V p yat korotkohvilovi radiostancij AN ARC 190 V prijmalna aparatura radiostezhennya v nadzvichajnih obstavinah ERCS Emergency Rocket Communications System avtomatizovana sistema upravlinnya i zv yazku UKH diapazonu UHFC3 sho vklyuchaye aparaturu suputnikovogo zv yazku FLTSATCOM Anteni suputnikovogo zv yazku roztashovani v obtichnikah na zakincivkah krila razom z antenami radiotehnichnoyi rozvidki i poperedzhennya pro oprominennya ALR 66 V 4 Vsya aparatura zv yazku zahishena vid perehoplennya prosluhovuvannya i vplivu elektromagnitnih impulsiv Osnovnim zasobom zv yazku E 6 z pidvodnimi chovnami ye SDH DH radioperedavach visokoyi potuzhnosti radiostanciyi AN ART 54 potuzhnist 200 kVt 17 60 kGc Radioperedavach 0G 187 ART 54 vklyuchaye tverdotilnij napivprovidnikovij pidsilyuvach potuzhnosti z uzgodzhuvalnim pristroyem OG 187 ART 54 buksiruvanu dipolnu antenu SDH diapazonu OE 456 ART 54 i aparatno programni zasobi dlya avtomatichnogo i ruchnogo upravlinnya Antenna sistema OE 456 ART 54 maye osnovnu vertikalnu dovzhina 7925 m masa 495 kg sho vipuskayetsya z centralnoyi chastini fyuzelyazhu i dopomizhnu antenu 1219 m sho vipuskayetsya z hvostovogo obtichnika i sluzhit v yakosti dipolya Na kincyah anten roztashovuyutsya stabilizuyuchi aerodinamichni vantazhi masoyu po 41 kg Dlya privedennya anten v vertikalne roboche polozhennya litak maye zdijsniti manevr po duzhe krutij parabolichnoyi trayektoriyi anteni zvisayut vertikalno i zabezpechuyut nadnizkochastotnij zv yazok z pidvodnimi chovnami Avionika litaka vklyuchaye takozh aparaturu upravlinnya antenoyu radiostanciyi sistemi zv yazku aparaturu sistemi suputnikovoyi GPS navigaciyi cifrovu sistemu upravlinnya polotom modernizovanu sistemu vidobrazhennya polotnoyi informaciyi Ekipazh taktichni harakteristikiLotnij ekipazh E 6B 14 osib chiselnist operativnoyi grupi STRATCOM na bortu litaka visim lyudej Trivalist polotu bez dozapravlennya u povitri 16 5 godin z odnoyu dozapravkoyu 32 5 godini maksimalna z dekilkoma dozapravkami 72 godini Trivalist perebuvannya v rajoni bojovogo cherguvannya na viddalennya 1850 kilometriv vid bazi stanovit 10 11 godin EkspluataciyaZ samogo pochatku ekspluataciyi litaki tipu Boeing E 6 Mercury Model 707 zaluchayutsya do riznih vijskovih navchan Tak 28 lyutogo 2023 roku zgidno povidomlennya pressluzhbi Yevropejskogo komanduvannya Zbrojnih sil SShA litak E 6B Mercury pribuv do Islandiyi pid chas vikonannya operacij u zoni vidpovidalnosti Yevropejskogo komanduvannyaBojove zastosuvannya2 bereznya 2022 roku zgidno povidomlennya CNN povitryanij flot E 6 Mercury pislya rosijskogo vtorgnennya na teritoriyu Ukrayini zbilshiv kilkist svoyih shodennih polotiv sho svidchit pro te sho amerikanski strategichni sili pevnim chinom vidpovili na vtorgnennya Rosiyi do Ukrayini PrimitkiVid angl mercury Merkurij Indeks E electronic v chinnij sistemi poznachen aviaciyi ta raket poznachaye litaki priznacheni dlya vikoristannya specializovanoyi elektroniki Francillon 1995 s 21 U S Navy 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 14 09 2018 angl Breffort 2008 s 235 Belov 2008 s 53 Breffort 2008 s 93 FAS Federation of American Scientists 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 14 veresnya 2020 Procitovano 14 09 2018 angl Belov 2008 s 54 U YeS pomitili litak sudnogo dnya SShA foto 01 03 2023 00 45 US nuclear command and control aircraft have increased flights since Russia s Ukraine invasion official says 2 55 p m ET March 2 2022Div takozhBoeing E 3 Sentry Boeing E 4 Nightwatch Boeing RC 135 en PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu E 6 MercuryFrancillon Rene J Messenger of the Gods The Boeing E 6 Mercury in USN Service Air International 1995 T 48 vip 1 1 sichnya S 19 24 angl Breffort Dominique Boeing 707 KC 135 and Civilian and Military Versions Paris Histoire amp Collections 2008 P 93 94 ISBN 978 2 35250 075 9 angl O Belov Samolyot upravleniya i svyazi E 6V Merkurij VMS SShA Zarubezhnoe voennoe obozrenie 2008 10 S 53 54 ros

Дата публікації:
Топ