Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Система «Такамо» (англ. TACAMO, TAke Charge And Move Out) — резервна система радіозв'язку ВМС США, розгорнута в другій половині 1960-х років для зв'язку з атомними підводними човнами з балістичними ракетами, які знаходяться на бойовому чергуванні в Світовому океані, з використанням літаків-ретрансляторів, на випадок виходу з ладу берегових передавальних центрів. Спочатку TACAMO, яку почали розгортати в 1968 році, використовувалася як система передачі наказів на занурені підводні човни з допомогою наддовгохвильового радіозв'язку: у разі початку війни літаки-ретранслятори, що знаходяться в повітрі на бойовому чергуванні, важко виявити і знищити — при виведенні з ладу берегових передавальних центрів через літаки-ретранслятори можна своєчасно передавати накази і на ПЧАРБ, що знаходяться на бойовому патрулюванні. В рамках системи TACAMO були сформовані дві ескадрильї літаків-ретрансляторів EC-130Q Hercules, які пізніше змінили E-6 Mercury.
Компоненти системи TACAMO
З кінця 1980-х вдосконалена система «Такамо» (TACAMO ІІ) виконує функції підтримки стійкого радіозв'язку між вищим військово-політичним керівництвом США ([en]) і ядерною тріадою систем доставки ядерної зброї. Її головна ціль — отримання [en] від наземних Центральних вузлів зв'язку, їх перевірка та ретрансляція стратегічним ядерним силам США. Повітряні командні пункти системи TACAMO можуть здійснювати прийом і передачу повідомлень практично на будь-якій радіочастоті від наднизької (VLF) до надвисокої (SHF), використовуючи різні види модуляції, кодуванні і шифрування. ПКП системи TACAMO значною мірою замінили наземні вузли наднизькочастотного зв'язку (ELF), які стали вразливими до ядерного удару.
На даний час система TACAMO об'єднує кілька компонентів. Основна частина — повітряна — 1-е авіакрило стратегічної зв'язку авіації ВМС США ([en]), організаційно входить до складу Стратегічного командування США (USSTRATCOM). 16 літаків — повітряних командних пунктів E-6 Mercury системи ТАСАМО зведені в 2 бойові авіаескадрильї VQ-3 і VQ-4 та навчальну VQ-7, дислоковані на авіабазі Тінкер в штаті Оклахома. Окрім основної операційної бази в Тінкері, на Західному узбережжі США на авіабазі Травіс (штат Каліфорнія) розташована попереджувальна база, а на Східному узбережжі в [en] (Меріленд) — база сигналізації. На бойовому патрулюванні в повітрі одночасно знаходяться щонайменше два літаки-ретранслятори.
Історія
Зв'язок з підводними човнами, які знаходяться в підводному положенні, здійснюється переважно у наддовгохвильовому діапазоні і лише в ланці «берег — підводний човен», що обумовлюється здатністю радіохвиль цього діапазону проникати в товщу морської води, а також поширюватися на великі відстані незалежно від іоносферних збурень, що викликаються сонячною активністю або ядерними вибухами. У ВМС США, в розпал «холодної війни», до середини 1960-х, радіозв'язок з атомними ракетними підводними човнами в зануреному положенні здійснювався тільки через берегові наддовгохвильові передавальні центри — Джим-Крік (штат Вашингтон) забезпечував зв'язок з підводними човнами, які перебували в Тихому і Північному Льодовитому океанах, [en] на Гавайських островах — в Тихому океані, Хілт ([en], Австралія) — в Тихому та Індійському океанах, Катлер (штат Мен) — в Північній і Східній Атлантиці, Північному Льодовитому океані і Середземному морі, Анаполіс (штат Меріленд) і Бальбоа (зона Панамського каналу) — для зв'язку з човнами в Західній і Центральної Атлантиці.
Берегові НДХ-передавальні радіоцентри обладнані величезними, вразливими для ударів противника, антенними системами. Розуміючи, що з початком ядерної війни система зв'язку буде зруйнована в першу чергу і управління ПЧАРБ буде порушене, командування ВМС США додатково до берегових передавальних центрів створило резервну систему «Такамо» для зв'язку з атомними ракетними підводними човнами. Її основу склали літаки-ретранслятори — вважається, що такі літаки, які знаходяться в повітрі на бойовому чергуванні, важче виявити і знищити. У разі виникнення війни і виведення з ладу берегових передавальних центрів через літаки-ретранслятори можна своєчасно передавати накази на атомні підводні човни на бойовому патрулюванні.
Для системи TACAMO, з чотирьох типів літаків, що розглядалися в якості літака-ретранслятора, був обраний Lockheed EC-130 Hercules. Перший літак, модифікований для тестування TACAMO у 1962 році, був оснащений УНЧ-передавачем і дротяною антеною типу «подвійний трал», довжиною близько 8 кілометрів — Центр розвитку військово-морської авіації розробив необхідну техніку застосування антени (ефективність цієї антени тим вища, чим вона під час польоту). Система наддовгохвильового зв'язку в даний час відома як VERDIN (VERy low frequency Digital Information Network). З 1966 року для системи TACAMO почалася модернізація «Геркулесів», які отримали позначення EC-130G/Q. Літаки мали НДХ-систему зв'язку, розроблену компанією Collins Radio Company. Екіпаж літака складав 14 осіб — п'ять офіцерів і дев'ять унтер-офіцерів), з яких один офіцер і чотири унтер-офіцери обслуговували засоби радіозв'язку. VLF була неодноразово модернізована, щоб покращити якість сигналу, а у 1971 році в TACAMO IV включений передавач потужністю 200 кВт та подвійна антенна система.
Систему «Такамо» почали розгортати в 1968 році, сформувавши дві ескадрильї літаків-ретрансляторів EC-130Q. У складі Атлантичного флоту була створена авіаескадрилья VQ-4 (авіабаза [en], штат Меріленд) з восьми літаків. В 4-у ескадрилью входив також навчальний загін, в якому проходив остаточну підготовку весь особовий склад, який призначався на бойове чергування. На Тихоокеанському флоті була сформована авіаескадрилья VQ-3 в складі чотирьох літаків, що спочатку базувалася на базі морської авіації [en] на Гаваях, пізніше була перебазована на авіабазу [en] на острові Гуам, але згодом повернута на Барбер-Пойнт. Оператори засобів зв'язку для системи TACAMO навчалися чотири тижні в школі зв'язку ВМС, шість тижнів на курсах підготовки зв'язківців для системи «Такамо», а потім в 29-й навчальній ескадрильї ВМС.
Наприкінці 1980-х років Військово-морські сили США розпочали модернізацію TACAMO. Програма TACAMO II передбачала заміну всіх літаків EC-130Q новими економічними літаками з більшим радіусом дії. У квітні 1983 року компанія Boeing отримала від ВМС контракт на розробку нового літака-ретранслятора Е-6А Hermes. Новий літак розроблявся на основі планера Boeing-707-320С. Перший дослідний літак типу Е-6А був побудований у 1983 році. Перший його політ відбувся 19 лютого 1987 — літак здійснив переліт з авіазаводу [en] (Рентон, штат Вашингтон) на летовище Боїнг Філд в Сіетлі, де на нього була встановлена авіоніка і спецобладнання.
З 1988 року розпочалися поставки серійних літаків Е-6А в підрозділи авіації Військово-морських сил, які раніше експлуатували літаки EC-130Q. Поставки склали 16 машин. До 1992 року всі старі літаки-ретранслятори були замінені новими Е-6А і відправлені на консервацію. Для забезпечення відкритого та закритого голосового зв'язку, а також передачі даних, радіозв'язне обладнання літака працювало в діапазонах дуже низьких, низьких, високих і надвисоких частот, в тому числі з використанням ліній супутникового зв'язку. Обидві ескадрильї Е-6А «Гермес», які пізніше отримали найменування «Меркурі» були згодом перебазовані на авіабазу Тінкер в штаті Оклахома. З введенням в експлуатацію E-6 була сформована навчальна ескадрилья VQ-7, яка забезпечує початкове навчання і підготовку, а також періодичні тренінги екіпажів TACAMO.
В середині 1990-х було прийняте рішення про заміну на модернізовані E-6 повітряних командних пунктів об'єднаного стратегічного командування Збройних сил США [en], для чого передбачалося переобладнати всі шістнадцять літаків-ретрансляторів Е-6А. Програма модернізації передбачала розміщення на борту Е-6 спеціального радіообладнання, знятого з EC-135C, які списувалися. Тим самим літаки-ретранслятори перетворювалися у машини подвійного призначення, здатні виконувати як свої колишні функції в рамках системи ТАСАМО, так і функції повітряного командного пункту STRATCOM і пункту управління пуском МБР LGM-30 Minuteman. У травні 1997 року Raytheon модернізувала перший E-6A до стандарту E-6BB. Він був прийнятий ВМС у грудні 1997 року, а передача авіації флоту останнього відбулася 1 грудня 2006.
Обидві ескадрильї Е-6В об'єднані в 1-е авіакрило стратегічної зв'язку авіації ВМС США (Strategic Communications Wing One). Основним завданням E-6B є резервне забезпечення зв'язку між різними національними і військовими центрами управління, включаючи «літак судного дня» E-4B з командним пунктом і підводними човнами ВМС США.
Примітки
- Spinardi, Graham (1994). From Polaris to Trident: the development of US Fleet ballistic missile technology. Cambridge [England]: Cambridge University Press. ISBN .
- Navy Supplement to the DOD Dictionary of Military and Associated Terms. Washington, D.C.: Office of the Chief of Naval Operations. 2012.
- Белов, 2008, с. 53.
- Breffort, 2008, с. 93.
- . FAS — Federation of American Scientists. 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 14.09.2018. (англ.)
- Белов, 2008, с. 54.
Джерела
- Breffort, Dominique. Boeing 707, KC-135 and Civilian and Military Versions. — Paris : Histoire & Collections, 2008. — P. 93–94. — . (англ.)
- О. Белов. Самолёт управления и связи Е-6В «Меркурий» ВМС США // Зарубежное военное обозрение. — 2008. — № 10. — С. 53–54. (рос.)
- И. Лощилов. Системы боевого управления ВМС США // Зарубежное военное обозрение. — 1975. — № 11. — С. 72-78. (рос.)
- Н. Старов. Самолёты-ретрансляторы для связи с ПЛАРБ // Зарубежное военное обозрение. — 1976. — № 4. — С. 82-84. (рос.)
Посилання
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22.09.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 22.09.2018. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema Takamo angl TACAMO TAke Charge And Move Out rezervna sistema radiozv yazku VMS SShA rozgornuta v drugij polovini 1960 h rokiv dlya zv yazku z atomnimi pidvodnimi chovnami z balistichnimi raketami yaki znahodyatsya na bojovomu cherguvanni v Svitovomu okeani z vikoristannyam litakiv retranslyatoriv na vipadok vihodu z ladu beregovih peredavalnih centriv Spochatku TACAMO yaku pochali rozgortati v 1968 roci vikoristovuvalasya yak sistema peredachi nakaziv na zanureni pidvodni chovni z dopomogoyu naddovgohvilovogo radiozv yazku u razi pochatku vijni litaki retranslyatori sho znahodyatsya v povitri na bojovomu cherguvanni vazhko viyaviti i znishiti pri vivedenni z ladu beregovih peredavalnih centriv cherez litaki retranslyatori mozhna svoyechasno peredavati nakazi i na PChARB sho znahodyatsya na bojovomu patrulyuvanni V ramkah sistemi TACAMO buli sformovani dvi eskadrilyi litakiv retranslyatoriv EC 130Q Hercules yaki piznishe zminili E 6 Mercury Litak retranslyator E 6B Mercury sistemi TACAMO v aeroportu ShtudgartaKomponenti sistemi TACAMOZ kincya 1980 h vdoskonalena sistema Takamo TACAMO II vikonuye funkciyi pidtrimki stijkogo radiozv yazku mizh vishim vijskovo politichnim kerivnictvom SShA en i yadernoyu triadoyu sistem dostavki yadernoyi zbroyi Yiyi golovna cil otrimannya en vid nazemnih Centralnih vuzliv zv yazku yih perevirka ta retranslyaciya strategichnim yadernim silam SShA Povitryani komandni punkti sistemi TACAMO mozhut zdijsnyuvati prijom i peredachu povidomlen praktichno na bud yakij radiochastoti vid nadnizkoyi VLF do nadvisokoyi SHF vikoristovuyuchi rizni vidi modulyaciyi koduvanni i shifruvannya PKP sistemi TACAMO znachnoyu miroyu zaminili nazemni vuzli nadnizkochastotnogo zv yazku ELF yaki stali vrazlivimi do yadernogo udaru Na danij chas sistema TACAMO ob yednuye kilka komponentiv Osnovna chastina povitryana 1 e aviakrilo strategichnoyi zv yazku aviaciyi VMS SShA en organizacijno vhodit do skladu Strategichnogo komanduvannya SShA USSTRATCOM 16 litakiv povitryanih komandnih punktiv E 6 Mercury sistemi TASAMO zvedeni v 2 bojovi aviaeskadrilyi VQ 3 i VQ 4 ta navchalnu VQ 7 dislokovani na aviabazi Tinker v shtati Oklahoma Okrim osnovnoyi operacijnoyi bazi v Tinkeri na Zahidnomu uzberezhzhi SShA na aviabazi Travis shtat Kaliforniya roztashovana poperedzhuvalna baza a na Shidnomu uzberezhzhi v en Merilend baza signalizaciyi Na bojovomu patrulyuvanni v povitri odnochasno znahodyatsya shonajmenshe dva litaki retranslyatori IstoriyaZv yazok z pidvodnimi chovnami yaki znahodyatsya v pidvodnomu polozhenni zdijsnyuyetsya perevazhno u naddovgohvilovomu diapazoni i lishe v lanci bereg pidvodnij choven sho obumovlyuyetsya zdatnistyu radiohvil cogo diapazonu pronikati v tovshu morskoyi vodi a takozh poshiryuvatisya na veliki vidstani nezalezhno vid ionosfernih zburen sho viklikayutsya sonyachnoyu aktivnistyu abo yadernimi vibuhami U VMS SShA v rozpal holodnoyi vijni do seredini 1960 h radiozv yazok z atomnimi raketnimi pidvodnimi chovnami v zanurenomu polozhenni zdijsnyuvavsya tilki cherez beregovi naddovgohvilovi peredavalni centri Dzhim Krik shtat Vashington zabezpechuvav zv yazok z pidvodnimi chovnami yaki perebuvali v Tihomu i Pivnichnomu Lodovitomu okeanah en na Gavajskih ostrovah v Tihomu okeani Hilt en Avstraliya v Tihomu ta Indijskomu okeanah Katler shtat Men v Pivnichnij i Shidnij Atlantici Pivnichnomu Lodovitomu okeani i Seredzemnomu mori Anapolis shtat Merilend i Balboa zona Panamskogo kanalu dlya zv yazku z chovnami v Zahidnij i Centralnoyi Atlantici Beregovi NDH peredavalni radiocentri obladnani velicheznimi vrazlivimi dlya udariv protivnika antennimi sistemami Rozumiyuchi sho z pochatkom yadernoyi vijni sistema zv yazku bude zrujnovana v pershu chergu i upravlinnya PChARB bude porushene komanduvannya VMS SShA dodatkovo do beregovih peredavalnih centriv stvorilo rezervnu sistemu Takamo dlya zv yazku z atomnimi raketnimi pidvodnimi chovnami Yiyi osnovu sklali litaki retranslyatori vvazhayetsya sho taki litaki yaki znahodyatsya v povitri na bojovomu cherguvanni vazhche viyaviti i znishiti U razi viniknennya vijni i vivedennya z ladu beregovih peredavalnih centriv cherez litaki retranslyatori mozhna svoyechasno peredavati nakazi na atomni pidvodni chovni na bojovomu patrulyuvanni Litak retranslyator EC 130Q Hercules sistemi TACAMO 1984 Dlya sistemi TACAMO z chotiroh tipiv litakiv sho rozglyadalisya v yakosti litaka retranslyatora buv obranij Lockheed EC 130 Hercules Pershij litak modifikovanij dlya testuvannya TACAMO u 1962 roci buv osnashenij UNCh peredavachem i drotyanoyu antenoyu tipu podvijnij tral dovzhinoyu blizko 8 kilometriv Centr rozvitku vijskovo morskoyi aviaciyi rozrobiv neobhidnu tehniku zastosuvannya anteni efektivnist ciyeyi anteni tim visha chim vona pid chas polotu Sistema naddovgohvilovogo zv yazku v danij chas vidoma yak VERDIN VERy low frequency Digital Information Network Z 1966 roku dlya sistemi TACAMO pochalasya modernizaciya Gerkulesiv yaki otrimali poznachennya EC 130G Q Litaki mali NDH sistemu zv yazku rozroblenu kompaniyeyu Collins Radio Company Ekipazh litaka skladav 14 osib p yat oficeriv i dev yat unter oficeriv z yakih odin oficer i chotiri unter oficeri obslugovuvali zasobi radiozv yazku VLF bula neodnorazovo modernizovana shob pokrashiti yakist signalu a u 1971 roci v TACAMO IV vklyuchenij peredavach potuzhnistyu 200 kVt ta podvijna antenna sistema Sistemu Takamo pochali rozgortati v 1968 roci sformuvavshi dvi eskadrilyi litakiv retranslyatoriv EC 130Q U skladi Atlantichnogo flotu bula stvorena aviaeskadrilya VQ 4 aviabaza en shtat Merilend z vosmi litakiv V 4 u eskadrilyu vhodiv takozh navchalnij zagin v yakomu prohodiv ostatochnu pidgotovku ves osobovij sklad yakij priznachavsya na bojove cherguvannya Na Tihookeanskomu floti bula sformovana aviaeskadrilya VQ 3 v skladi chotiroh litakiv sho spochatku bazuvalasya na bazi morskoyi aviaciyi en na Gavayah piznishe bula perebazovana na aviabazu en na ostrovi Guam ale zgodom povernuta na Barber Pojnt Operatori zasobiv zv yazku dlya sistemi TACAMO navchalisya chotiri tizhni v shkoli zv yazku VMS shist tizhniv na kursah pidgotovki zv yazkivciv dlya sistemi Takamo a potim v 29 j navchalnij eskadrilyi VMS Litak retranslyator E 6 Mercury sistemi TACAMO Naprikinci 1980 h rokiv Vijskovo morski sili SShA rozpochali modernizaciyu TACAMO Programa TACAMO II peredbachala zaminu vsih litakiv EC 130Q novimi ekonomichnimi litakami z bilshim radiusom diyi U kvitni 1983 roku kompaniya Boeing otrimala vid VMS kontrakt na rozrobku novogo litaka retranslyatora E 6A Hermes Novij litak rozroblyavsya na osnovi planera Boeing 707 320S Pershij doslidnij litak tipu E 6A buv pobudovanij u 1983 roci Pershij jogo polit vidbuvsya 19 lyutogo 1987 litak zdijsniv perelit z aviazavodu en Renton shtat Vashington na letovishe Boying Fild v Sietli de na nogo bula vstanovlena avionika i specobladnannya Z 1988 roku rozpochalisya postavki serijnih litakiv E 6A v pidrozdili aviaciyi Vijskovo morskih sil yaki ranishe ekspluatuvali litaki EC 130Q Postavki sklali 16 mashin Do 1992 roku vsi stari litaki retranslyatori buli zamineni novimi E 6A i vidpravleni na konservaciyu Dlya zabezpechennya vidkritogo ta zakritogo golosovogo zv yazku a takozh peredachi danih radiozv yazne obladnannya litaka pracyuvalo v diapazonah duzhe nizkih nizkih visokih i nadvisokih chastot v tomu chisli z vikoristannyam linij suputnikovogo zv yazku Obidvi eskadrilyi E 6A Germes yaki piznishe otrimali najmenuvannya Merkuri buli zgodom perebazovani na aviabazu Tinker v shtati Oklahoma Z vvedennyam v ekspluataciyu E 6 bula sformovana navchalna eskadrilya VQ 7 yaka zabezpechuye pochatkove navchannya i pidgotovku a takozh periodichni treningi ekipazhiv TACAMO V seredini 1990 h bulo prijnyate rishennya pro zaminu na modernizovani E 6 povitryanih komandnih punktiv ob yednanogo strategichnogo komanduvannya Zbrojnih sil SShA en dlya chogo peredbachalosya pereobladnati vsi shistnadcyat litakiv retranslyatoriv E 6A Programa modernizaciyi peredbachala rozmishennya na bortu E 6 specialnogo radioobladnannya znyatogo z EC 135C yaki spisuvalisya Tim samim litaki retranslyatori peretvoryuvalisya u mashini podvijnogo priznachennya zdatni vikonuvati yak svoyi kolishni funkciyi v ramkah sistemi TASAMO tak i funkciyi povitryanogo komandnogo punktu STRATCOM i punktu upravlinnya puskom MBR LGM 30 Minuteman U travni 1997 roku Raytheon modernizuvala pershij E 6A do standartu E 6BB Vin buv prijnyatij VMS u grudni 1997 roku a peredacha aviaciyi flotu ostannogo vidbulasya 1 grudnya 2006 Obidvi eskadrilyi E 6V ob yednani v 1 e aviakrilo strategichnoyi zv yazku aviaciyi VMS SShA Strategic Communications Wing One Osnovnim zavdannyam E 6B ye rezervne zabezpechennya zv yazku mizh riznimi nacionalnimi i vijskovimi centrami upravlinnya vklyuchayuchi litak sudnogo dnya E 4B z komandnim punktom i pidvodnimi chovnami VMS SShA PrimitkiSpinardi Graham 1994 From Polaris to Trident the development of US Fleet ballistic missile technology Cambridge England Cambridge University Press ISBN 0 521 41357 5 Navy Supplement to the DOD Dictionary of Military and Associated Terms Washington D C Office of the Chief of Naval Operations 2012 Belov 2008 s 53 Breffort 2008 s 93 FAS Federation of American Scientists 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 14 veresnya 2020 Procitovano 14 09 2018 angl Belov 2008 s 54 DzherelaBreffort Dominique Boeing 707 KC 135 and Civilian and Military Versions Paris Histoire amp Collections 2008 P 93 94 ISBN 978 2 35250 075 9 angl O Belov Samolyot upravleniya i svyazi E 6V Merkurij VMS SShA Zarubezhnoe voennoe obozrenie 2008 10 S 53 54 ros I Loshilov Sistemy boevogo upravleniya VMS SShA Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1975 11 S 72 78 ros N Starov Samolyoty retranslyatory dlya svyazi s PLARB Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1976 4 S 82 84 ros Posilannya Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 22 09 2018 angl Arhiv originalu za 14 veresnya 2020 Procitovano 22 09 2018 angl